Тшштттштшт § 3. ІНСТИТуТИ ГрОМаДЯНСЬКОГО

суспільства

Як уже зазначалося, громадянське суспільство складається з най-різноманітних об'єднань громадян. До його інститутів належать тіль­ки недержавні об'єднання, тобто ті, що утворені приватними особами або їх організаціями.

До структури громадянського суспільства належать: громадські організації (спортивні, культурні, національні та ін.), релігійні орга­нізації, благодійні організації, професійні спілки, комерційні органі­зації (підприємства, господарські товариства, банки та ін.), політич­ні партії.

За метою створення всі об'єднання класифікуються на:

1) прибуткові, що ставлять за мету заробляння коштів (одержання прибутку від комерційної діяльності);

2) неприбуткові, що ставлять за мету досягнення інших суспіль­них цілей. До неприбуткових об'єднань належать громадські органі­зації, профспілки, благодійні та релігійні організації, політичні партії тощо. Неприбуткові в свою чергу поділяються на політичні органі­зації, що ставлять за мету участь у політичній діяльності, одержання та реалізацію державної влади, та неполітичні, які не мають такої політичної мети.

Враховуючи, що діяльність подібних об'єднань має значення не тільки для окремих, приватних осіб, а й для всього суспільства та дер-

Частина шоста. Правова держава і правова система суспільства

жави, основи їх правового статусу закріплюються законодавством. Причому обсяг прав і обов'язків у різних об'єднань не збігається. Кожна організація створюється з особливим правовим статусом і має спеціальну правосуб'єктність. Відповідно до п. 11 ст. 92 Конституції України засади утворення і діяльності політичних партій, інших об'єднань громадян, засобів масової інформації визначаються виключ­но законами України.

До прибуткових об'єднань належать підприємства, банки, стра­хові компанії, кооперативи та ін. Так, за Законом «Про господарські товариства» визнаються підприємства, установи, організації, ство­рені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одер­жання прибутку. До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні това­риства.

Закон України «Про об'єднання громадян» закріплює, що об'єднанням громадян є добровільне громадське формування, створе­не на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод. Об'єднання громадян, незалежно від назви (рух, конгрес, асоціація, фонд, спілка та ін.) відповідно до цього Закону ви­знається політичною партією або громадською організацією.

Громадською організацією є об 'єднання громадян для задово­лення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів.

Офіційне визнання об'єднань громадян з боку держави (легалізація) є обов'язковим і здійснюється шляхом їх реєстрації або повідомлення про заснування. У разі реєстрації об'єднання громадян набувають ста­тусу юридичної особи та можуть вступати у цивільно-правові відноси­ни. Легалізація громадської організації здійснюється відповідно Мініс­терством юстиції України, місцевими органами державної виконавчої влади, виконавчими комітетами сільських, селищних, міських Рад.

Закон встановлює певні обмеження щодо створення та діяльності об'єднань громадян. Не підлягають легалізації, а діяльність легалізо­ваних об'єднань громадян забороняється у судовому порядку, коли їх метою є:

- зміна шляхом насильства конституційного ладу і в будь-якій протизаконній формі територіальної цілісності держави;

Розділ 27. Громадянське суспільство і держава

- підрив безпеки держави у формі ведення діяльності на користь іноземних держав;

- пропаганда війни, насильства чи жорстокості, фашизму та нео­фашизму;

- розпалювання національної та релігійної ворожнечі;

- створення незаконних воєнізованих формувань;

- обмеження загальновизнаних прав людини.

Об'єднання громадян повинні створюватися і діяти на основі пев­них принципів: добровільності, рівноправності їх членів, самовряду­вання, законності та гласності. Вони вільні у виборі напрямків своєї діяльності. Всі основні питання діяльності об'єднань громадян мають вирішуватись на зборах усіх членів або представників членів об'єднання.

Окремим законом регулюється діяльність професійних спілок. Від­повідно до Закону України «Про професійні спілки, їх права та гаран­тії діяльності» професійна спілка (профспілка) — добровільна непри­буткова громадська організація, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання).

Професійні спілки створюються з метою здійснення представни­цтва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки. Громадяни України мають право на основі вільно­го волевиявлення без будь-якого дозволу створювати профспілки, вступати до них та виходити з них на умовах і в порядку, визначених їх статутами, брати участь у роботі профспілок.

Професійні спілки, їх об'єднання у своїй діяльності незалежні від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, роботодавців, інших громадських організацій, політичних партій, їм не підзвітні і не підконтрольні. Профспілки самостійно органі­зовують свою діяльність, проводять збори, конференції, з'їзди, за­сідання утворених ними органів, інші заходи, які не суперечать законодавству. Забороняється втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, роботодавців, їх об'єднань у статутну діяльність профспілок, їх організацій та об'єднань.

Правовий статус релігійних організацій визначається Законом України «Про свободу совісті та релігійні організації». Релігійні орга­нізації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї

Частина шоста. Правова держава і правова система суспільства

ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і за­мінюють персонал згідно зі своїми статутами (положеннями). Релігій­ними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духо­вні навчальні заклади, а також об'єднання, що складаються із зазна­чених релігійних організацій.

Держава захищає права і законні інтереси релігійних організа­цій; сприяє встановленню відносин взаємної релігійної і світогляд­ної терпимості і поваги між громадянами, які сповідують релігію або не сповідують її, між віруючими різних віросповідань та їх релігійними організаціями; бере до відома і поважає традиції та внутрішні настанови релігійних організацій, якщо вони не супер­ечать чинному законодавству. Держава не втручається у здійснюва­ну в межах закону діяльність релігійних організацій, не фінансує діяльність будь-яких організацій, створених за ознакою ставлення до релігії.

Релігійні організації не виконують державних функцій, не беруть участі у діяльності політичних партій і не надають їм фінансової підтримки, не висувають кандидатів до органів державної влади, не ведуть агітації або фінансування виборчих кампаній кандидатів до цих органів.

До неприбуткових об'єднань громадян, що мають політичну мету, належать політичні партії та їх блоки. Особливості їх правового ста­тусу є предметом розгляду в окремому підрозділі.

і і і щ її § 4. Становлення громадянського суспільства в Україні

Процес становлення громадянського суспільства після здобуття незалежності України є складним та суперечливим. Сучасне українське суспільство можна охарактеризувати як перехідне до громадянського. Окремі його риси вже існують, а деякі лише перебувають у стадії фор­мування.

Якщо оцінювати зовнішні прояви існування громадянського сус­пільства, то можна дійти висновку про його активне зростання та становлення. На законодавчому, зокрема конституційному, рівні закрі-

Розділ 27. Громадянське суспільство і держава

плено принципи громадянського суспільства. Людину, її права і свободи визнано вищою соціальною цінністю. Конституція України відповідно до міжнародних стандартів закріпила широке коло прав і свобод людини і громадянина. Законодавство забезпечує можливість створення та діяльності різноманітних громадських об'єднань. Офі­ційно метою розвитку українського суспільства проголошено розбудову правової, демократичної держави.

За роки незалежності з'явилися численні комерційні організа­ції— підприємств, банків, кооперативів та приватних підприємців, громадські організації, які мають культурну, національну, спор­тивну, екологічну або іншу спрямованість. Швидкими темпами розвивається багатопартійність. Міністерством юстиції України на 2007 р. зареєстровано більше 130 політичних партій. Активну соціальну позицію займає профспілковий рух. В Україні зареєстро­вано понад 100 професійних спілок і їх об'єднань з всеукраїнським статусом та тисячі з місцевим. Більше 30 тис. релігійних органі­зацій об'єднують осіб, що сповідують різні напрямки віри.

Проте, якщо оцінювати змістовні риси формування громадянського суспільства в Україні, можна дійти висновку про наявність низки про­блем.

По-перше, становлення суспільного життя відбувається тоді, коли проблематика громадянського суспільства не є актуальною для країн розвинутої демократії, новітній досвід яких свідчить про інше — необхідність виходу за межі громадянського суспільства в напрямку «соціальної державності», що передбачає необхідність пошуку складних критеріїв поєднання цих обох процесів, які пев­ною мірою можуть бути суперечливими. Громадянське суспільство в економічно розвинутих країнах Європи та Північної Америки формувалося в ХУШ-ХІХ ст., тому ці країни нині виходять на інший етап трансформації суспільної системи, пов'язаної із формуванням соціальної держави, яка передбачає розширення прерогатив дер­жавності щодо втручання в суспільні відносини в напрямку про­ведення державою активної соціальної політики. Внаслідок таких змін формується якісно нова соціальна система, яку западні полі­тологи називають «суспільством масового споживання», «суспіль­ством масової культури».

По-друге, становлення громадянського суспільства в Україні відбувається за умов творення національної державності, форму-

Частина шоста. Правова держава і правова система суспільства

вання власних державних інституцій, що так чи інакше передбачає зміцнення державницьких засад в організації суспільної життєді­яльності, утворення нових державних органів влади та управління, яких не могло бути під час перебування у складі колишнього СРСР.

По-третє, формаційна трансформація соціальних пріоритетів перед­бачає певний перехідний період протиборства різновекторних тенденцій суспільного розвитку, одна з яких спирається на вкорінені впродовж значного історичного періоду стереотипи соціально-політичного об­лаштування, а інша зорієнтована в напрямку визнання гуманітарних цінностей, наближення до загальновизнаних стандартів правової, де­мократичної державності, які, однак, практично мало адаптовані до українських реалій.

Крім того, слід урахувати наступні чинники. Насамперед, це слаб­кий розвиток української економіки. Наслідком цього є величезний розрив у доходах населення. В значній частині суспільства не сформо­вано середній клас. У розвинутих країнах саме цей прошарок суспіль­ства (який визначають як сукупність людей, що здатні своєю працею задовольнити всі власні потреби в існуванні та розвитку) становить до 90 % населення та є соціальною основою формування громадян­ського суспільства.

Інше питання — необхідність відходу від психологічного сприй­няття стереотипів взаємовідносин особи і держави. Етатизм радян­ської держави відносно своїх громадян призвів до психологічної за­лежності особи від держави. Опинившись після розпаду Радянського Союзу без цього надмірного піклування, багато громадян не змогли знайти своє місце у новій соціальній системі, сприйняти себе індиві­дами, реалізація потреб та інтересів яких передусім залежить від них самих. Це зумовлює недостатній рівень політичної та правової актив­ності значної частини населення, що сподівається на всебічну допо­могу від держави.

—ми—мі Контрольні запитання

1. Як формувалася концепція громадянського суспільства?

2. Сформулюйте поняття і ознаки громадянського суспіль­ства.

Розділ 27. Громадянське суспільство і держава

3. Які організації належать до структури громадянського сус­пільства?

4. Чи можуть державні органи входити до структури громадян­ського суспільства? Чому?

5. Які проблеми існують у становленні громадянського сус­пільства в сучасній Україні?

РОЗДІЛ 28 ■... ■шиннії... ■■. і... ■. ■■■■ ] ■

Політична система суспільства