Реферат Курсовая Конспект
Електропровідність напівпровідників - раздел Образование, Зміст 1. В...
|
Зміст
1. Вступ............................................................................................................ 3-5
2. Розділ 1. Фізичні основи роботи напівпровідникових приладів.
3. 1.1Електропровідність напівпровідників................................................. 6-8
4. 1.2 Електронно дірковий перехід............................................................. 8-9
5. 1.3Електричний струм через р-п перехід............................................... 9-10
6. 1.4Підключення р-п переходу до зовнішнього джерела струму........ 10-11
7. 1.5 Вольт - амперна характеристика р - п переходу............................... 11-13
8. Розділ 2. Напівпровідникові прилади та їх стисла характеристика.
9. 2.1 Класифікація напівпровідникових приладів...................................... 14
10. 2.2 Напівпровідникові резистори.............................................................. 14-15
11. 2.3 Напівпровідникові діоди...................................................................... 15-19
12. 2.4 Біполярні транзистори......................................................................... 19-30
13. 2.5 Уніполярні (польові) транзистори...................................................... 30-36
14. 2.6 Тиристори.............................................................................................. 36-42
15. 2.7 Газорозрядні прилади та фотоелементи...................................... 43-57
16. Розділ 3. Основи мікроелектроніки.
17. 3.1 Інтегральні мікросхеми. Класифікація та основні поняття.............. 58-59
18. 3.2 Конструкції мікросхем......................................................................... 59-61
19. 3.3 Напівпровідникові ІМС........................................................................ 61-67
20. 3.4 Гібридні ІМС. Технологія виготовлення гібридних ІМС................ 67-70
21. 3.5 Призначення і параметри ІМС............................................................. 70-73
22. Розділ 4. Функціональна мікроелектроніка.
23. 4.1 Оптоелектроніка.................................................................................... 74-75
24. 4.2 Акустоелектроніка.................................................................................... 76-77
25. 4.3 Магнетоелектроніка................................................................................ 78-79
26.4.4 Криоелектроніка.............................................................................. 79-80
27.4.5 Хемотроніка..................................................................................... 80-81
28.4.6 Біоелектроніка................................................................................... 82
Вступ
Роль електроніки в народному господарстві
Електроніка як наука займається вивченням електронних явищ і процесів, зв'язаних зі зміною концентрації і переміщенням заряджених часток у різних середовищах (у вакуумі, газах, рідинах, твердих тілах) і умовах (при різній температурі, під впливом електричних і магнітних полів).
Мета електроніки як галузі техніки — розробка, виробництво й експлуатація електронних приладів і пристроїв.
Сучасні технічні засоби електроніки широко використовуються у всіх галузях народного господарства.
Ефективність електронної апаратури обумовлена високою швидкодією, точністю і чутливістю вхідних у неї елементів, найважливішими з який є електронні прилади. За допомогою цих приладів можна просто, з високим к. к. д. перетво-рювати електричну енергію за формою, величиною і частотою струму чи напруги. Такий процес перетворення енергії здійснюється в багатьох схемах електронної апаратури (випрямлячах, підсилювачах, генераторах).
Крім того, за допомогою електронних приладів можна перетворювати неелектричну енергію в електричну і навпаки (наприклад, у фотоелементах, терморезисторах).
Різноманітні електронні датчики і вимірювальні прилади дозволяють з високою точністю вимірювати, реєструвати і регулювати зміни неелектричних величин — температури, тиску, пружних деформацій і т.д.
Процеси перетворення енергії в приладах електроніки відбуваються з великою швидкістю. Це обумовлено малою інерційністю електронних приладів, що дозволяє застосовувати їх у широкому діапазоні частот При цьому досягається висока чутливість, що не може бути отримана в інших приладах Так, електронними вимірювальними приладами можна вимірювати струми порядку 10 А і напругу 10 В.
Електронні прилади легко виявляють дрібні, зовсім недоступні для механічних вимірювальних інструментів, неточності у виготовленні виробів аж до розмірів у 1 мкм.
Електронний мікроскоп, що збільшує в мільйони разів, відкрив перед людиною можливість глибоко проникнути у світ атома, а спеціальні електронні пристрої радіоастрономії дозволяють людині проникнути в таємниці Всесвіту.
Велике, значення електроніки й у біології, де за допомогою електронної апаратури вивчаються процеси вищої нервової діяльності людини, процеси мислення, вивчаються проблеми спадковості, генетичного коду й ін.
Електронні прилади знаходять широке застосування й у хімії.
Найтонший хімічний аналіз речовини може бути, пророблений за допомогою технічних засобів електроніки протягом декількох секунд.
Застосування автоматичних систем програмного керування верстатами, лініями і навіть цілими заводами значно підвищує продуктивність праці і забезпечує підвищення якості продукції, економію матеріалів і енергії.
Здатність людини мислити і діяти не може бути цілком замінена ніякими машинами. Проте багато процесів протікають настільки швидко, залежать від настільки великого числа різноманітних факторів, що людина, керуючи ними, має потребу в численних засобах, що допомогли б їй підвищити чутливість і швидкість реагування на явища, що відбуваються. Таку допомогу людині роблять різноманітні пристрої електронної автоматики і, у першу чергу, ЕОМ.
РОЗДІЛ 1
ФІЗИЧНІ ОСНОВИ РОБОТИ НАПІВПРОВІДНИКОВИХ ПРИЛАДІВ
Електричний струм черезр-пперехід.
Через р-п перехід проходить незначна кількість головних носіїв заряду, які мають енергію достатню для подолання потенціального бар'єру.
Ці заряди створюють електронну (Інд) і діркову (Ірд) складові дифузійного струму.
Крім того через р-п перехід без перешкод проходять неголовні носії заряду – дірки з n-області і електрони із р-області. Для них електричне поле р-п переходу являється прискорюючим.
Ці неголовні заряди створюють відповідно електронну (Іпе) і діркову (Іре) складові дрейфового струму. Дифузійні і дрейфові заряди направлені протилежно, тому струмі через р-п перехід
Іпд - Іпе+ Ірд - Іре = 0
ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ
1. Поясніть, що таке напівпровідники (чисті і домішкові)?
2. Що таке р-п перехід?
3. Що таке пряме і зворотнє вмикання р-п переходу? Поясніть поведінку р-п
переходу при прямому і зворотньому вмиканні.
4. Що таке ВАХ і який вигляд вона має у р-п переході?
5. Вкажіть властивості р-п переходу, які використовують при побудові
напівпровідникових електронних приладів.
РОЗДІЛ 2
НАПІВПРОВІДНИКОВІ ПРИЛАДИ ТА ЇХ СТИСЛА
ХАРАКТЕРИСТИКА
Класифікація напівпровідникових приладів
НП прилади поділяються на такі групи:
- НП резистори;
- НП діоди;
- біполярні транзистори;
-уніполярні (польові) транзистори;
- тиристори.
Біполярні транзистори
Маркування транзисторів
Маркування транзисторів складається з чотирьох елементів:
- перший (літера або цифра) — матеріал напівпровідника (Г(1) — германій; К(2) — кремній; А(3) — арсенід галію);
- другий (літера) — Т (біполярні), П (польові);
- третій (тризначне число) — класифікаційна ознака за потужністю і частотою;
- четвертий (літера) — різновид транзистора цього типу (А, Б, В тощо).
Наприклад, ГТ905А — германієвий біполярний потужний
високочастотний транзистор, різновид типу А.
2.5 Уніполярні (польові) транзистори
Тиристори
Тиристор - це напівпровідниковий прилад, що має багатошарову структуру і ВАХ якого має ділянку з негативним опором. Його використовують як перемикач струму.
Тиристори бувають двоелектродні - диністори та триелектродні - триністори.
Маркування тиристорів
Маркування тиристорів здійснюється за такою класифікацією:
а) 1 позиція — літера Т, що вказує на призначення;
б) 2 позиція — літера, яка вказує на вид тиристора (Б — швидкодіючий,
С —симетричний, Ч— частотний, П— із зворотною провідністю);
в) 3 позиція — три цифри, які характеризують конструктивні особливості;
г) 4 позиція — число, яке відповідає середньому струму Іа в амперах;
д) 5 позиція — клас за напругою, на яку розрахований тиристор;
е) 6 позиція — цифри, які визначають номери груп за швидкістю
наростання напруги та часом вимикання.
Наприклад: ТЕ 133-250-8-52 — тиристор швидкодіючий, середній анодний струм 250А, восьмий клас за напругою, п'ята група за наростанням напруги та друга група за часом вимикання.
Фотоелементи з зовнішнім фотоефектом.
Фотоелементи з внутрішнім фотоефектом та з запірним
Шаром
Внутрішній фотоефект полягає в тому, що джерело випромінювання світлової енергії обумовлює збільшення енергії в частини електронів, іонізацію атомів і утворення нових носіїв зарядів (електронів 1 дірок), внаслідок чого зменшується, електричний опір освітлюваного матеріалу. Якщо за зовнішнього фотоефекту електрони покидають межі освітлюваної речовини, то за внутрішнього фотоефекту вони залишаються всередині неї, збільшуючи кількість носіїв електричних зарядів.
Фотоелементи з внутрішнім фотоефектом називаються ф о т о резисторами (фотоопорами). Вони являють собою напівпровідникові прилади, електричний опір яких різко змінюється під дією падаючого на них світлового випромінювання. Напівпровідниками служать сірчистий свинець (фоторезистор ФСА), селенід кадмію (фото-резистор ФСД), сірчистий кадмій (фоторезистор ФСК). Фоторезистори ФСА застосовують у інфрачервоній, а інші — у видимій частині світла. Чутливість фоторезисторів значно вища від чутливості фотоелементів із зовнішнім фотоефектом, тому в ряді пристроїв фоторезистори заміняють раніше використовувані фотоелементи з зовнішнім фотоефектом.
Фоторезистор (мал. 2.48, а) являє собою скляну пластинку 1, на яку нанесено тонкий шар напівпровідника 2, покритого прозорим лаком для захисту від механічних пошкоджень і вологи. Від обох кінців пластинки виведено два металеві електроди 3. Фоторезистор розміщено в пластмасовому корпусі з двома штирками, до яких приєднано електроди. Умовне позначення та схему приєднання фоторезистора наведено на мал. 2.48, б. Фоторезистор працює лише від зовнішнього джерела живлення й має однаковий опір в обох напрямках.
У неосвітленого фоторезистора е великий «темповий» опір R (від сотень кілоомів до кількох мегаомів), через який протікає «темновий» струм малої сили Іт. У освітленого фоторезистора опір різко зменшується і сила струму збільшується до певного значення сили світлового струму Іс, яке залежить від інтенсивності освітлення. Різниця між силами світлового та «темпового» струмів називається силою фотоструму: Іф = Іе = Іт. Вольт-амперна характеристика фоторезистора (мал. 2.48, в), тобто залежність сили фотоструму від напруги джерела живлення за незмінного світлового потоку [Іф = f (U) при Ф = const], лінійна.
До недоліків фоторезистор і в належать їх інерційність (з освітленням сила фотоструму не зразу досягає свого кінцевого значення, а лише через деякий час), не лінійність світлової характеристики (сила фотоструму зростає повільніше, ніж сила світла), залежність електричного опору й сили фотоструму від температури навколишнього середовища.
Фотоелементи з фотоефектом у запірному шарі називаються вентильними фотоелементами. Запірний шар знаходиться між напівпровідниками з р- та п- провідностями. У цих фотоелементах під дією світлового випромінювання виникає ЕРС, яка називається фото-ЕРС. Для виготовлення вентильних фотоелементів застосовують селен, сірчистий талій, сірчисте срібло, германій І кремній. Освітлення поверхні фотоелемента поблизу р — п- переходу обумовлює іонізацію атомів
Малюнок 2.49. Схема будови кремнієвого вентильного фотоелемент Д. |
кристалу й утворення нових пар вільних носіїв зарядів — електронів і дірок. Під дією електричного поля р — п- переходу утворювані внаслідок іонізації атомів кристалу електрони переходять у шар п, а дірки в шар р, що призводить до надлишку електронів у шарі п та дірок — у шарі р Під дією різниці потенціалів (фото-ЕРС) між шарами ріпу зовнішньому колі протікає струм силою І, спрямований від електрода з шаром р до електрода з шаром п. Ця сила струму залежить від кількості носіїв зарядів — електронів і дірок, тобто від сили світла Чутливість вентильних фотоелементів висока (до 10 мА/лм), їм не потрібне джерело живлення. Вони широко застосовуються в різних галузях електроніки, автоматики, вимірювальної техніки тощо.
Схему будови кремнієвого фотоелемента з запірним шаром показано на мал. 155. На пластину кремнію 1 з домішкою, яка утворює електронну провідність, вводять домішку бору шляхом дифузії у вакуумі, внаслідок чого утворюється шар напівпровідника з дірковою провідністю.2 дуже малої товщини, тому світлові промені вільно проходять у перехідну зону. Батареї кремнієвих елементів служать для безпосереднього перетворення сонячної енергії в електричну. Такі перетворювачі, що називаються сонячними
батареями, застосовуються, наприклад, мал. 2.49. Схема будови кремніна штучних супутниках Землі для живлення їхньої апаратури.
Напівпровідниковий фотоелемент з двома електродами, розділеними р — п- переходом, який називається фотодіодом, може працювати з зовнішнім джерелом живлення (перетворювальний режим) і без нього (генераторний режим).
Під час роботи в генераторному режимі освітлення фотодіода обумовлює виникнення фото-ЕРС, під дією якої у зовнішньому колі через навантаження протікає струм, тобто джерелом живлення є фотодіод. Під час роботи у фотоперетворювальному режимі напругу зовнішнього джерела живлення прикладено назустріч фото-ЕРС і фото-діод схожий на фоторезистор з вищою чутливістю. Якщо фотодіод не освітлений, то через нього протікає зворотний струм («темповий» струм) невеликої сили під дією зовнішнього джерела живлення. З освітленням електронної ділянки фотодіода утворюються носії зарядів — електрони й дірки. Дірки доходять до р — п- переходу й під дією електричного поля переходять в р-ділянку, тобто освітлення обумовлює збільшення кількості неосновних носіїв, що перейшли з п- ділянки в р- ділянку, отже, сила струму в колі зростає (виникає фотострум).
ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ
1.Пояснити причину утворення p-n переходу в напівпровіднику.
2.Подати визначення прямої та зворотної напруг діода.
3.У чому полягає особливість стабілітрона?
4.Пояснити роботу біполярного транзистора.
5.За якими величинами вибирають тип транзистора?
6.У чому полягає відмінність між біполярними та польовими транзис-
торами?
7.У чому особливість МДН і МОН-транзисторів?
8.Пояснити роботу тиристора.
9.Назвати способи керування тиристорами.
10.Яким умовам повинні відповідати імпульси керування тиристора?
11.Подати особливості роботи оптоелектронних елементів.
12.У чому полягає відмінність між: фотодіодом і світлодіодом?
РОЗДІЛ 3
Основи мікроелектроніки
Транзистори
Основні етапи виготовлення інтегральних біполярних транзисторів типу
п-р-п методом планарно-дифузійної технології показані на мал. 3.4.
Малюнок. 3.4- Операції виготовлення інтегральних біполярних
Малюнок 3.5- Етапи планарно-епітаксіальної технології При виготовленні інтегральних транзисторів звичайно використовують високоомну підкладку р-типу і епітаксіальний шар n-типу, покритий оксидною плівкою SiO2 (мал.3.5, а).
Потім із плівки SiO2 створюють маску (мал. 3.5, б), через вікна якої відбувається дифузія домішки р-типу. У результаті створюються ізольовані замкненими р-п-переходами острівці епітаксіального шару (мал. 3.5, в), аналогічні розглянутим при планарно-дифузійної тхнології. Подальші етапи формування на острівцях планарних транзисторів.
При планарно-епітаксіальній технології домішка розподілена рівномірно по товщині і р-п-переходи досить чіткі. Технологія виготовлення інтегральних МДН-транзисторів не відрізняється від розглянутої, однак кількість операцій скорочується в 3 - 3,4 рази, а займана транзистором площа зменшується в 20 - 25 разів.
Діоди.
Планарна технологія дозволяє формувати діоди будь-яких типів за викладеною методикою. Однак з конструктивно-технологічних розумінь як діоди звичайно використовують емітерний або колекторний р-п- переходи інтегральних транзисторів. Практично інтегральні транзистори, використовують як діоди, застосовують по чотирьох різних схемах включення (мал.3.6). Схеми включення транзисторів, у яких використовується колекторний перехід, показані на мал. 3.6, а, б; емітерний перехід — на мал. 3.6, в, г.
Малюнок 3.6- Схеми включення інтегральних транзисторів
Діоди на основі колекторного переходу мають найбільшу припустиму зворотну напругу (до 50 В). Найменший зворотний струм і найбільша швидкодія мають діоди, у яких використовусться емітерний перехід. Діод на основі емітерного переходу при закороченому колекторному переході часто застосовується як інтегральний стабілітрон.
Малюнок 3.10- Конструкція індуктивних елементів
Максимальне значення індуктивності для плівкових схем не перевищує 5 кмГн при невеликій (Q=50) обумовленій втратами в омічному опорі котушок. У цьому зв'язку у гібридних ІМС часто застосовують мікромініатюрні дискретні індуктивні котушки.
Активні компоненти
Як активні компоненти гібридних ІМС застосовуються дискретні напівпровідникові діоди, транзистори, тиристори, напівпровідникові ІМС, ГІМС частіше в безкорпусному виконанні. Використовуючи ці компоненти, особливо ІМС, можна гнучко вирішувати ряд складних інженерних задач по створенню нетипових функціональних вузлів, застосовуваних у радіоелектронній апаратурі. При цьому для досягнення оптимальних електричних параметрів на одній підкладці гібридної ІМС можна сполучати активні компоненти, виконані по різних технологіях: біполярної, МОН і т.д. Використання дискретних активних компонентів дозволяє в ряді випадків створити зразки силових гібридних ІМС, що представляє серйозні труднощі на сучасному етапі при спільному виготовленні малопотужних і могутніх активних елементів на одному кристалі у вигляді напівпровідникової ІМС.
ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ
1)Поясніть поняття інтегральної схеми.
2)Як поділяються 1C за кількістю елементів?
3)Чи всі елементи напівпровідникової електроніки можна реалізувати в інтегральних схемах?
4)Як поділяються мікросхеми за технологією виготовлення?
5)Наведіть основні характеристики 1C.
6)Вкажіть основні переваги мікросхем для практичного використання.
7)Що можна віднести до недоліків 1C?
8)Який принцип маркування мікросхем?
9)Яку інформацію несе літера К, якщо з неї починається маркування мікросхеми?
РОЗДІЛ 4
ФУНКЦІОНАЛЬНА МІКРОЕЛЕКТРОНІКА
Функціональна мікроелектроніка дозволяє реалізувати функцію електронного пристрою шляхом використання фізичних явищ у твердому тілі. Для переробки інформації у функціональних пристроях використовуються фізичні явища, не зв'язані обов'язково з електропровідністю, наприклад оптичні і магнітні явища, поширення ультразвуку.
Напрямки функціональної мікроелектроніки: оптоелектроніа, акустоэлектроніка, магнітоэлектроніка, кріоэлектроніка, хемотропіка, діелектрична електроніка і біоэлектроніка.
Оптоелектроніка
Оптоелектроніка — один з найбільш розвинутих напрямків у функціональній мікроелектроніці, оскільки оптичні і фотоелектричні явища досить добре вивчені, а технічні засоби, засновані на цих явищах, тривалий час використовуються в електроніці (фотоелементи, фотоелектронні множники, фото діоди, фото транзистори й ін.).
Оптоелектроніка основана на електронно-оптичному принципі одержання, передачі, обробки і збереження інформації, носієм якої є електричний нейтральний фотон. Сполучення в фотоелектронних функціональних пристроях двох способів обробки і передачі інформації — оптичного й електричного — дозволяє досягати величезної швидкодії, високої щільності розміщення збереженої інформації, створення високоефективних засобів відображення інформації. Перевагою елементів оптоелектроніки є те, що вони оптично зв'язані, а електрично ізольованні між собою.
Малюнок. 4.1. Структурна схема однієї спрямованості
Основним елементом оптоелектроніки, є оптрон. Найпростіший оптрон являє собою чотириполюсник (мал. 4.1), що складається з трьох елементів: джерела випромінювання (фото випромінювача) 1, світовода 2 і приймачі випромінювання (фотоприймача) 3.
Сполучення фотовипромінювача і фотоприймача в оптроні одержало назву оптоэлектронної пари. Світлодіоди, виконані на основі арсени-да галію, фосфіду галію, фосфіду кремнію, карбіду кремнію. Можливості оптрона визначаються характеристиками фотоприймача, цей елемент і дає назва оптрона в цілому. До основних різновидів оптронів відносяться: резисторні (фотоприймачем служить фоторезистор); діодні (фотоприймач — фотодіод); транзисторні (фотоприймач-фототранзистор) і тиристорні (фотоприймач — фототиристор).
Малюнок 4.2. Схематичне зображення оптронів: а-резисторного; в- транзисторного; г-тиристорного
На мал. 4.3 приведені деякі найпростіші схеми, що дозволяють реалізувати специфічні властивості цих приладів. Наприклад, резисторний оптрон, , може бути використаний у якості керованого резистивного дільника напруги. Під впливом керуючого вхідної напруги (Uвх) змінюється прямий струм світлодіода і його випромінювання.
Відповідно змінюється опір фоторезистора, а отже, і розподіл напруги джерела Е2 на фоторезисторі і вихідному резисторі R2.
Подібний керований резистор може бути використаний у різних електронних схемах, наприклад, для дистанційного керування коефіцієнтом підсилення в підсилювача.
На мал. 4.3, б показана схема включення діодного оптрона. Ця схема може працювати в ключовому (імпульсному) режимі і при цьому створювати на виході імпульсну напругу, що перевищує по своїй амплітуді рівень керуючих вхідних імпульсів. Напруга на виході, залежить від струму фотодіода. Величина струму фотодіода, керується світловим потоком світлодіода, що змінюється за законом зміни імпульсного вхідного сигналу. При цьому амплітуда вхідних імпульсів, що впливають на світлодіод, може бути значно менше, ніж напруга Uвх.
Малюнок 4.3. Застосування оптронів:
а — як керовані резистори; б — у ключових схемах.
– Конец работы –
Используемые теги: Електропровідність, напівпровідників0.054
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Електропровідність напівпровідників
Если этот материал оказался полезным для Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Твитнуть |
Новости и инфо для студентов