Дипломні проекти з напряму Комп’ютерна інженерія мають інженерну спрямованість і виконуються у відповідності до вимог ДСТУ 3008-95

1 ТЕХНІЧНЕ ЗАВДАННЯ

Одним з основних документів, на основі якого виконується розробка або модернізація того чи іншого виробу, є технічне завдання (ТЗ), правила виконання якого визначаються ГОСТ 15.001–73. Технічне завдання на ДП (ДР) розміщується обов’язково у додатку А

У загальному випадку ТЗ має складатися з таких розділів:

− назва теми атестаційної роботи і галузь використання;

− підстава для розробки;

− мета і призначення та джерела розробки;

− технічні вимоги та економічні показники;

− стадії і етапи розробки;

− порядок контролю і приймання.

Необхідно зазначити, що розробляючи ТЗ, студенти повинні включати до нього тільки ті вимоги, виконання яких буде підтверджуватися у пояснювальній записці відповідними розрахунками, висновками і т. ін.

Зразок оформлення технічного завдання (три аркуші) (додаток А);.

2 ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ

Дипломні проекти з напряму «Комп’ютерна інженерія» мають інженерну спрямованість і виконуються у відповідності до вимог ДСТУ 3008-95. Документація. Звіти в сфері науки і техніки..

2.1 Загальні вимоги

Текстова частина усіх видів студентських робіт повинна бути написана студентом власноручно, на аркушах білого паперу формату А4 (210х297мм), на одній стороні аркуша за формами 5 i 5а (ГОСТ 2.106-68) i вiдповiдно до вимог ГОСТ 2.105-79 та ДСТУ 3008-95. Текст дипломного проекту друкують(пишуть), залишаючи поля таких розмірів:

– ліве - не менше 20 мм;

– праве - не менше 10 мм;

– верхнє - не менше 20 мм;

– нижнє - не менше 20 мм

Приклад типового налаштування полів показано на рис. 7.1.

 

 

Рисунок 7.1 – Параметри налаштування параметрів сторінки

Відступи від тексту до рамки: зліва і справа – не менше 5 мм, зверху і знизу – не менше 10 мм.(рис. 7.2).

 

 

Рисунок 7.2 – Приклад оформлення тексту пояснювальної записки

 

Текстовий та графічний матеріал записки друкується комп'ютерним способом на одному боці аркушів формату А4 через 1,5 міжрядкового інтервалу, текст вирівнюється по ширині аркуша, або чітко й акуратно виконана при рукописному оформленні на аркушах формату А4 темним чорнилом (пастою), як правило, чорного кольору.

Текстовий редактор – Word for Windows версія 7.0 або більш пізні.

Шрифт – Times New Roman, кегль 14 пт.

Абзац у тексті починають відступом у межах 10-15 мм. (рис. 7.2 – 7.3)

Всі аркуші (сторінки) пояснювальної записки нумерують.

Нумерацiю листiв ПЗ починають із титульного аркуша, на якому номер не проставляється. Лист, розміщений пiсля завдання на дипломне проектування, нумерується цифрою 3.

 

 

Рисунок 7.3 – Параметри налаштування шрифту і абзаців

 

Кожний аркуш пояснювальної записки повинен мати рамку й основний напис. Кожну структурну частину роботи, включаючи зміст починають з нової сторінки. При оформленні текстової частини на листах з рамкою розміри рамок для основних частин мають відповідати формі 1 (Рис. 7.4), а для наступних листів – формі 2 (Рис. 7.5).

 

					(2)
Змн.	Арк.	№ докум.	Підпис	Дата
Розроб.				(1)	Літ.	Арк.	Аркушів.
Керівник.							(3)	(4)
Реценз.	(6)	(7)	(8)
Н. контр.				(5)
Затверд.

 

 

Рисунок 7.4 – Форма 1. Основний напис для текстових конструкторських документів (перший або заголовний листок)

 

					(2)	Арк.
					(3)
Змн.	Арк.	№ докум.	Підпис	Дата

 

 

Рисунок 7.5 – Форма 2. Основний напис для креслень (схем) та текстових конструкторських документів (наступні листи)

 

У графах основного напису за формою 1,2 зазначають (номер граф показано в дужках):

у графі 1 – найменування розділу (можливо скорочене найменування) (тема на змісті);

у графі 2 – децимальний номер;

у графі 3 – порядковий номер аркуша в межах розділу;

у графі 4 – загальна кількість аркушів у розділі;

у графі 5 – скорочене позначення академічної групи;

у графі 6 – прізвища осіб, які підписали документ;

у графі 7 – підписи осіб, які вказані у графі 6;

у графі 8 – дата підписання документа.

Підпис студента, керівника роботи та нормоконтролю на всіх розділах є обов’язковим.

Децимальні номери формують за схемою згідно з «Межгосударственным стандартом ГОСТ 2.201-80.ЕСКД Обозначение изделий и конструкторских документов»:

КСДП 050102.ХХХ.00.00 ПЗ

КС – Кафедра комп’ютерних систем та мереж;

ДП (ДР)– дипломний проект (дипломна робота);

050102 – код напряму «Комп’ютерні системи та мережі»;

ХХХ – три останні цифри номеру заліковки;

ПЗ – назва документу «Пояснювальна записка».

Пояснювальна записка дипломного проекту (роботи) повинна мати тверду обкладинку.

Текст записки поділяють на розділи відповідно до завдання і структури дипломного проекту (роботи). Кожному розділові присвоюють позначення документа.

Кожний заголовок розділу включає найменування, яке повинно чітко і коротко відображати зміст розділу.

Розділи записки повинні мати порядкові номери в межах усієї записки. Реферат, зміст, вступ, висновки, перелік посилань та додатки не нумеруються. Номери розділів позначаються арабськими цифрами без крапки і записуються з абзацу перед заголовком розділу. Кожен розділ починається з нового аркуша (рис.7.6).

 

 

 

Рисунок 7.6 – Оформлення назв розділів

 

Усі заголовки структурних елементів записки треба писати прописними (великими) літерами, переноси слів не допускаються, крапка в кінці заголовка не ставиться, останні слова заголовка розташовуються симетрично до всього заголовка.

Розділи записки при необхідності поділяють на підрозділи, а їх, у свою чергу, на пункти та підпункти. Підрозділи повинні мати заголовки. Пункти та підпункти можуть не мати заголовків.

Номер підрозділу, пункту чи підпункту складається з номеру структурної одиниці вищого рівня і номеру даної структурної одиниці, розділених крапкою. У кінці номера крапку не ставлять. Номер структурної одиниці зазначають перед її заголовком, а при його відсутності – перед початком тексту даної структурної одиниці. Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів треба починати з абзацного відступу та писати строковими (малими) буквами, але креслярським шрифтом, крім першої прописної (великої) букви без крапки в кінці заголовку. Перенесення слів не допускається.

Відстань між заголовком розділу до верхньої рамки аркуша повинна бути 10-15 мм, між заголовками розділу та підрозділу, між заголовком розділу, підрозділу та текстом залишається один пустий рядок (рис. 7.7).

 

 

Рисунок 7.7 – Оформлення назв підрозділів

 

У середині структурної одиниці будь-якого рівня можуть бути наведені переліки, перед якими ставлять двокрапку. Перед кожною позицією переліку ставлять риску (–) або рядкову літеру з дужкою. Для подальшої деталізації переліків використовують арабські цифри з дужкою, наприклад:

а) . . . . . . . . . . . . .

б) . . . . . . . . . . . . .

1) . . . . . .

2) . . . . .

в) . . . . . . . . . . . . .

Нумерація записки повинна бути наскрізною, починаючи з титульного аркуша. На титульному аркушу і завданні номери сторінок не ставлять, але рахують.

Допускається також нумерація сторінок у межах кожного розділу.

2.2 Виклад тексту пояснювальної записки

Записка пишеться літературною державною (українською) мовою.

У тексті записки не дозволяється: вживати звороти розмовної мови; вживати застарілі та жаргонні терміни і вислови; вживати скорочені слова, крім встановлених стандартами скорочень.

У тексті записки, за винятком формул, таблиць і рисунків, не допускається: вживати математичний знак мінус (-) перед від’ємними величинами (треба писати слово «мінус»); вживати без числових значень знаки >, <, =, :, %, №.

Якщо в тексті наводиться ряд числових значень в однакових одиницях, то позначення одиниці виміру зазначають тільки після останнього числового значення, наприклад: 1, 2, 3 м; або від 5 до 10 мм. Одиниці вимірювання від числових величин відокремлюють нерозривним пробілом (Ctrl+Shift+Space).

Числові значення величин треба відокремлювати від десяткової частини комою, наприклад: 7,5; 8,75; 10,00.

2.3 Побудова структури пояснювальної записки

Загальний обсяг пояснювальної записки ДП (ДР) повинен складати не менше 100 (80) сторінок друкованого тексту, формат аркуша А4. При цьому середній обсяг, як правило, становить 100-120 (80-100) сторінок. У дану кількість аркушів не включають сторінки, на яких розміщені рисунки, таблиці, титульний аркуш, вступ, реферат, зміст, список використаних джерел та додатки.

Співвідношення між розділами пояснювальної записки наступне:

– обсяг основної і спеціальної частини повинен складати 80 % від загального обсягу,

– обсяг всіх додаткових розділів (з економіки, охорони праці та цивільної оборони, екології) –20 %.

Обсяг проектно-розрахункового матеріалу повинен перевищувати обсяг оглядового матеріалу. Обсяг розділів з економіки, охорони праці та цивільної оборони, а також екології студент визначає разом із консультантом, що перевіряє відповідний розділ.

Пояснювальна записка повинна у короткій і чіткій формі розкривати творчий задум проекту, включати методи дослідження, використані методи розрахунку і самі розрахунки, описи проведених експериментів, їх аналіз і висновки, техніко-економічне порівняння варіантів і за необхідністю супроводжуватись ілюстраціями, графіками, діаграмами, схемами тощо.

Під час дипломного проектування можуть розроблятися такі питання: системотехнічні, схемотехнічні, конструкторські, технологічні, системного програмного забезпечення, проблемно-орієнтованого програмного забезпечення, експерименти з макетами пристроїв, моделями пристроїв і програмами, техніко-економічні, охорони праці, техніки безпеки.

Перелік розглянутих у кожному конкретному проекті питань і рівень їх розробки повинні бути визначені у завданні на дипломне проектування, виходячи з умов повного розкриття теми, спеціалізації дипломника і доведення розробки до певного рівня практичних інженерних рішень.

Склад пояснювальної записки визначається завданням на дипломний проект і його направленням. Рекомендується така загальна структура[1] пояснювальної записки:

– титульний аркуш форма №Н-9.02 (додаток Б);

– завдання на дипломне проектування №Н-9.01(додаток В);

– анотація українською мовою (додаток Г);

– перелік скорочень (додаток Д);

– зміст (додаток Е);

– вступ (додаток Е);

– основна частина;

– спеціальна частина;

– організаційно-економічна частина;

– розділ з охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях (для дипломних робіт розділ з охорони праці);

– розділ з екології;

– висновки;

– перелік посилань (додаток Ж);

– додатки.

Розділи можуть мати інші, близькі за змістом, назви. Крім того, пояснювальна записка за рекомендаціями керівника та консультантів, за ухвалою засідання кафедри, може не мати окремих розділів або включати інші розділи, залежно від теми та направлення проекту.

2.3.1 Титульний аркуш. Завдання на дипломне проектування

Титульний аркуш пояснювальної записки готового дипломного проекту (роботи) (форма №Н-9.02, додаток Б) після заповнення підписується студентом-дипломником, керівником, консультантами і завідуючим кафедрою. Прізвище рецензента на титульному аркуші не ставиться.

Завдання на дипломне проектування (форма №Н-9.01, додаток В) видається керівником дипломного проекту (роботи) або кафедрою. Завдання повинно включати назву теми, початкові дані і вимоги до проекту, перелік питань, які потрібно розробити, обсяг графічної частини проекту (з переліком обов’язкових креслень). У завданні вказуються прізвища консультантів з окремих розділів проекту. Завдання підписується студентом і керівником дипломного проекту (роботи).

2.3.2 Анотація

Анотація має стисло відображати зміст дипломного проекту (роботи), включаючи усі розділи.

Анотація повинен містити відомості про обсяг пояснювальної записки, кількість ілюстрацій, таблиць, додатків, літературних джерел, текст анотації та перелік ключових слів.

Текст анотації повинен відображати наведену в записці інформацію в такій послідовності:

– об’єкт проектування, дослідження та розробки;

– стислий зміст кожного розділу із зазначенням основних технічних рішень, показників, рекомендацій;

– додаткові відомості: чи є робота частиною комплексної роботи, чи є публікації, заявки на винаходи та ін.

Ключові слова, що визначають розкриття суті записки, розміщують після тексту антації в кількості від 5 до 15 слів, написаних у називному відмінку прописними (великими) буквами, розміщеними в рядок і розділеними комами.

Обсяг анотації має бути не більше 500 знаків та бажано, щоб він розміщувався на одній сторінці. Приклад складання анотації наведено у додатку Г. Не рекомендується застосовувати в анотації незагально прийняті терміни та скорочення слів.

2.3.3 Перелік скорочень

При наявності в роботі більше 10 скорочень чи спеціальних символів їх доцільно включати в перелік скорочень та давати розшифрування. Спершу подають українські скорочення, а потім іноземні, обов’язково в алфавітному порядку. Приклад оформлення наведено в додатку Д

2.3.4 Зміст

Зміст подається на аркуші з основним написом для текстової конструкторської документації. Слово «ЗМІСТ» записують симетрично тексту, у вигляді заголовка.

Зміст повинен включати номери і заголовки всіх структурних елементів роботи та їх підрозділів ( від переліку позначень до додатків включно). У кінці останнього рядка заголовку зазначають номер сторінки, з якої починається структурний елемент. Усі заголовки пишуть строковими (малими) літерами, крімпершої. Приклад оформлення змісту наведено в додатку Е

2.3.5 Вступ

У вступі необхідно розкрити сутність і стан проблеми, її значення, мету та завдання, які необхідно вирішити при написанні та розкритті заданої теми роботи. Приклад оформлення наведено в додатку Е.

2.3.6 Основна частина

В основній частині проводиться аналітичний огляд, здійснюється обґрунтування вибраного напряму проектування, опис використовуваних методів і (або) методик, власні теоретичні та експериментальні дослідження, опис розробки програмного забезпечення, результати розрахунків, аналіз надійності і т.п. Проектний (проектно-розрахунковий або розрахунково-теоретичний), дослідницький (експериментальний) та конструкторський (конструкторсько-технологічний) розділи повинні бути підпунктами основного розділу.

2.3.7 Спеціальна частина

Призначена для висвітлення питань виробничого характеру, таких як виготовлення, настроювання та налагодження розроблюваного об'єкта, методики та апаратури для тестування і випробувань виробу, і т.п.

2.3.8 Організаційно-економічна частина

Питання з економічного обґрунтування дипломного проектування та оцінки економічних показників можуть розглядатися в інших розділах пояснювальної записки. У даному розділі розглядають питання відповідно до завдання, яке видається консультантом за даним розділом додатково до завдання на дипломне проектування. Потрібно враховувати, що кожне технічне рішення повинно бути економічно обґрунтованим.

2.3.9 Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях

Питання охорони праці та техніки безпеки враховуються в усіх розділах проекту. У даному розділі розглядаються питання відповідно до завдання, яке видається консультантом за даним розділом дипломного проекту (роботи) додатково до завдання на дипломне проектування.

2.3.10 Екологія

У даному розділі розглядаються питання відповідно до завдання, яке видається консультантом за даним розділом дипломного проекту додатково до завдання на дипломне проектування. У деяких випадках тут можна висвітлити найбільші загрозливі промислові фактори, що впливають на довкілля, та проаналізувати методи їх усунення.

2.3.11 Висновки

У висновках стисло формулюють зміст усіх розділів записки і одержані результати, включаючи характеристику прийнятих проектних, конструкторських і технологічних рішень та їх ефективність.

Текст висновків поділяють на пункти. У висновках студент вказує, яку частину роботи він виконав самостійно та які нові завдання розв’язані ним у процесі проектування.

2.3.12 Перелік посилань

У записці повинні бути посилання на всі літературні джерела, що були використані. Загалом в роботі повинно бути не менше 20 використаних джерел інформації. Посилатися слід, як правило, на джерело в цілому. При необхідності допускається посилання на окремі розділи, таблиці, ілюстрації чи сторінки.

Посилання на джерело наводиться у вигляді порядкового номера джерела, взятого в квадратні дужки. Якщо необхідно посилатися одночасно на декілька джерел, їх номери зазначають через кому чи тире, наприклад: [12]; [1,4,7]; [5-9]; [2 с. 4]; [3 таблиця 2.1].

Перелік літературних джерел розміщують у порядку їх згадування в записці (найзручніший спосіб) або в алфавітному порядку.

Бібліографічний опис джерела в переліку має відповідати вимогам ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання». Бібліографічний опис дається мовою оригіналу. Прізвища авторів від їх ініціалів відокремлюють нерозривним пробілом (Ctrl+Shift+Space). При оформленні списку літератури до дипломного проекту (роботи) користуються такими самими правилами, як і при оформленні технічних видань згідно з додатком Ж.

Дозволяється також у якості джерел інформації використовувати ресурси глобальної мережі інтернет, проте тільки офіційні сайти виробників обладнання, інтернет-магазинів для складання кошторису тощо. Заборонено включати до переліку використаних джерел такі сайти як www.google.com, www.yandex.ru, www.yahoo.com та ін., які є загальними пошуковими сервісами, а також www.wikipedia.org, www.ukrreferat.com, www.referat.ru та ін., де інформація може мати неперевірений характер і додаватися на сайт неспеціалістами.

2.4 Оформлення ілюстрацій

Усі ілюстрації у записці у вигляді креслень, ескізів, схем, графіків, діаграм, фотографій та ін. називаються рисунками. Рисунки можуть бути виконані олівцем, пастою, тушшю, фломастером та розташовані на окремих аркушах або безпосередньо в тексті записки, якщо рисунки невеликі.

Рисунки нумеруються в межах кожного розділу двома цифрами – номером розділу і порядковим номером рисунку в розділі, розділеними крапкою.

Кожний рисунок повинен мати найменування. Слово «Рисунок», його номер та найменування розміщують під рисунком та записують таким чином:

 

 

Рисунок 7.8 – Приклад оформлення рисунків

 

Після номеру ставиться тире (–), а після найменування крапка не ставиться.

Рисунки і назва рисунку розміщуються по центру сторінки. Від основного тексту зверху і знизу відділяються пустим рядком.

На усі рисунки повинні бути посилання в тексті записки, наприклад: ... наведено на рисунку 2.3.

Якщо рисунок великий, то його дозволяється розміщувати на аркуші А4 в альбомній орієнтації, при цьому найменування розміщують під рисунком, а рамка основного напису залишається в стандартному положенні (вздовж короткої сторони аркуша А4). Заборонено завершувати розділ рисунком.

2.5 Оформлення таблиць

Таблиці нумерують у межах кожного розділу записки арабськими цифрами, розділеними крапкою, та розташовують над таблицею ліворуч. Кожна таблиця повинна мати назву, яку пишуть над таблицею. Перед назвою таблиці пишуть слово «Таблиця» і її номер, який складається з номера розділу і порядкового номера таблиці в межах розділу. Номер таблиці від назви виділяють тире, наприклад:

 

 

Рисунок 7.9 – Приклад оформлення таблиць

 

Якщо висота таблиці перевищує одну сторінку, її продовження переноситься на наступну сторінку. При цьому лінію, що обмежує першу частину таблиці знизу, не проводять, а над продовженням таблиці на наступній сторінці пишуть «Продовження таблиці 1.1». При переносі таблиці допускається її головку замінювати номерами граф, відповідно до їх номерів у першій частині таблиці.

 

 

Рисунок 7.10 – Приклад оформлення продовження таблиць

 

На всі таблиці повинні бути посилання у тексті записки, наприклад: ... наведено в таблиці 4.1. Закінчувати розділ таблицею заборонено.

2.6 Оформлення формул

Формули і математичні рівняння подаються у тексті окремим рядком і розташовуються на його середині. Переносити формулу на наступний рядок дозволяється тільки по знаках операцій, який повторюють на початку наступного рядка. Налаштування розмірів символів в формулі наведено на рисунку 7.11.

 

 

Рисунок 7.11 – Налаштування розмірів символів в формулах

 

Формули нумерують у межах розділу арабськими цифрами. Номер складається з номера розділу та порядкового номера формули, розділених крапкою. Номер формули записують у круглих дужках на рівні праворуч формули (рис. 7.12). Посилання на формули у тексті записки дають у дужках, наприклад: ... у формулі (2.1).

 

 

Рисунок 7.12 – Приклад оформлення формул

 

Пояснення символів і числових коефіцієнтів, які входять у формулу, необхідно подавати безпосередньо під формулою. Пояснення кожного символу треба давати з нового рядка, причому перший рядок пояснення повинен починатися зі слова «де» без двокрапки після нього.

2.7 Оформлення додатків

У додатках розміщують матеріал, що доповнює текст записки. До додатків виносяться:

– відомість дипломного проекту;

– специфікації;

– методики і протоколи випробувань;

– виведення розрахункових формул;

– акти про впровадження у виробництво та копії патентів, отриманих дипломником;

– коди програм;

– інші матеріали, які допомагають більш повно і докладно розкрити задум та шляхи реалізації проекту (роботи).

Кожен додаток треба починати з нового аркуша із зазначення вгорі та посередині сторінки слова «Додаток» та його позначення. Кожен додаток повинен мати заголовок, який записують симетрично тексту з прописної літери окремим рядком.

Додатки позначають прописними (великими) літерами українського алфавіту, починаючи з літери А, за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Один додаток позначається як додаток А. У тексті записки повинні бути посилання на всі додатки.

Додатки повинні мати спільну з рештою роботи наскрізну нумерацію сторінок.

Якщо додаток є документом, який має самостійне значення і оформляється згідно з вимогами до документа даного виду, то перед його копією вкладають аркуш, на якому посередині друкують слово "Додаток ___'' і його назву, у правому нижньому куті аркуша проставляють порядковий номер сторінки. При цьому сторінки копій документів нумерують, продовжуючи наскрізну нумерацію сторінок дипломного проекту, незважаючи на власну нумерацію сторінок документів.

Якщо в додатках наведенні рисунки, таблиці або формули, то вони повинні нумеруватися в межах кожного додатку арабськими цифрами після буквеного позначення додатка, наприклад: формула (В.1).

У навчальних текстових документах у додатках також розміщують специфікацію до складальних креслень, креслень загальних видів, технологічні карти, карти монтажу, електричні схеми та ін. Посилання в тексті на такі додатки можна не наводити.

3 ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ГРАФІЧНОЇ ЧАСТИНИ

Графічна частина може включати:

– результати експериментальних або теоретичних досліджень.

– структурні та функціональні схеми об’єкту проектування або окремих його блоків, вузлів;

– схеми електричні принципові об’єкту проектування або його основних блоків, вузлів;

– схеми електричні функціональні окремих вузлів чи пристроїв;

– конструкторські креслення;

– креслення технологічного налагоджування;

– графіки і таблиці результатів досліджень;

– блок-схеми програм та алгоритмів; фрагменти програм (при необхідності);

– графіки і таблиці техніко-економічних розрахунків;

– інші ілюстраційні плакати (діаграми, формули, збільшені рисунки пояснювальні записки).

Документи, які розробляються під час дипломного проектування, повинні, як правило, відноситися до проектних, а не до робочих, і відповідати етапам технічних пропозицій, ескізного або технічного проекту. Середній обсяг розроблених графічних документів повинен складати шість аркушів (у перерахунку на формат А1) для дипломних робіт і вісім для проектів. Склад та зміст графічної частини визначається типом проекту.

У кожному конкретному випадку склад обов’язкової графічної частини (схем, конструктивних креслень тощо) визначається керівником і консультантом дипломного проекту (роботи) та затверджується завідувачем кафедри. Обов’язкова графічна частина включається у завдання на дипломне проектування.

Обов’язкова графічна частина дипломного проекту (роботи) повинна відбивати результати роботи, виконаної безпосередньо самим студентом.

Предметом конструкторської розробки може бути об’єкт проектування або його частини, якщо він – надто складний для повної конструкторської розробки в обсязі дипломного проекту (роботи).

Студент додатково може оформити демонстраційні плакати. Кількість демонстраційних плакатів не регламентується. Рекомендується оформити плакат з основними вимогами технічного завдання на дипломне проектування.

Основним форматом є А1. Рекомендується формати А2, А3, А4 розміщувати на полі формату А1, не розрізаючи аркуша. При необхідності застосування форматів більше А1 ці аркуші не склеюються, а використовуються внакладку (ширина поля накладки 20 мм).

На аркушах проводиться внутрішня рамка на відстані 20 мм від лівого боку зовнішньої рамки і на відстані 5 мм від інших сторін. Товщина лінії внутрішньої рамки S = 1 мм. У правому нижньому куті аркуша розміщують основний напис, який може бути розміщений уздовж довгої (за винятком формату А4) чи уздовж короткої сторони аркуша.

Основні написи на аркушах графічної частини виконують по ГОСТ 2.104-68. Форма заповнювання основного напису студентських робіт за напрямом підготовки фахівців «Комп’ютерні системи та мережі», «Комп’ютерна інженерія» наведена на рисунку 7.6.

 

					(2)
					(1)	Літ.	Маса	Масш.
Зм	Листт	№ докум.	Підпис	Дата		(4)		(5)	(6)
Розроб.
Перевір.
Консульт.				Лист (7)	Листів (8)
Зав. каф.	(10)	(11)	(12)	(3)	(9)
Н. контр.
Реценз.

Рисунок 7.6 – Форма основного напису для креслень і схем

 

У графах основного напису (номери в дужках) зазначають:

1 – найменування графічного документа, що записують без переносів і крапки в кінці. Якщо найменування складається з кількох слів, іменник ставлять на перше місце, наприклад: «Модем аналоговий»;

2 – позначення документа;

3 – позначення матеріалу деталі або заготовки (графу заповнюють тільки для креслень деталі або заготовки);

4 – ставиться літера «Н», тому що цей документ «навчальний»;

5 – маса виробу в кілограмах без зазначення одиниці виміру;

6 – масштаб по ГОСТ 2.302-68. Перевагу надають масштабу 1:1.

Для зменшення використовують масштаби 1:2; 1:2,5; 1:4; 1:5; 1:10; 1:15; 1:20; 1:25; 1:40; 1:50; 1:75; 1:100; 1:200; 1:400; 1:500; 1:800; 1:1000, а для збільшення – 2:1; 2,5:1; 4:1; 5:1; 10:1; 20:1; 40:1; 50:1; 100:1;

7 та 8 – заповнюють тільки на тих аркушах, що мають однакове позначення в графі (1);

9 – назва кафедри, що випускає, та групи студента, наприклад: кафедра КС, група СІ-51

10 – прізвище розробника (студента), керівника проекту (роботи), консультанта, нормоконтролера та завідуючого випускної кафедри, що випускає;

11 – підписи осіб, прізвища яких вказані в графі (10);

12 – дата підпису по типу 03.06.13;

Демонстраційні плакати можуть не відповідати окремим вимогам стандартів. Вони можуть бути різнокольоровими. Плакати повинні бути виконані так, щоб їх можна було прочитати а відстані 4-6 метрів.

Відповідно до рішень Держстандарту України від 20.11.1991р. N.6-2-9/195 в Україні діють державні (ГОСТ) і галузеві (ОСТ) стандарти колишнього СРСР до моменту введення у дію відповідних стандартів України.

При оформлених графічної частини можна керуватися такими групами стандартів:

«Единой системой конструкторской документации» (ЕСКД);

«Единой системой программной документации» (ЕСПД);

«Универсальной системой документации» (УСД).

4 РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО РОБОТИ НАД ДИПЛОМНИМ ПРОЕКТОМ

Робота над дипломним проектом – творчий процес, який ґрунтується на індивідуальних знаннях й досвіді і не може бути чітко регламентований.

Досвід дипломного проектування показує, що наявність детального плану виконання проекту істотно покращує ефективність роботи. Тому доцільно як можна раніше розробити детальний план пояснювальної записки, що забезпечує:

– ефективність і цілеспрямованість наступної роботи;

– якісний підбір першоджерел інформації;

– можливість паралельної роботи над різними розділами проекту;

– виявлення складних питань, вирішенню яких потрібно приділити першочергову увагу;

– можливість цілеспрямованого і логічно виправданого розподілу обсягу матеріалу у розділах проекту;

– можливість дотримання логічної послідовності при написанні матеріалів у розділах проекту;

– можливість раціонального планування усієї роботи;

– повноту відповідності матеріалів проекту завданню на дипломне проектування.

Пояснювальна записка не повинна бути перевантаженою за рахунок малоінформативного оглядового матеріалу, для скорочення обсягу якого рекомендується робити посилання на використані джерела інформації та менше їх цитувати. Доцільно вживати однакову термінологію. При перекладі з іноземної на українську мову невідомих термінів доцільно використовувати відповідні словники.

При наявності у проекті однотипних розрахунків їх результати доцільно наводити у таблиці.

Не рекомендується подавати у записці доведення формул, наведених у технічній літературі та інших джерелах. У цих випадках формули наводяться із посиланням на джерела інформації. Однак від студента вимагається повне розуміння їх суті, допущень і обмежень, зв’язаних з їх доведенням та використанням.

Не допускається дослівне переписування у пояснювальну записку матеріалів з будь-яких джерел. При необхідності дозволяється коротке цитування використаного матеріалу та посилання на джерела інформації.

Усі розрахунки у пояснювальній записці потрібно проводити з використанням Міжнародної системи одиниць.

5 ПОПЕРЕДНІЙ РОЗГЛЯД ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ (РОБОТИ) НА КАФЕДРІ

Виконаний дипломний проект, підписаний студентом і консультантами, передається керівнику у визначений календарним планом термін. Після схвалення дипломного проекту (роботи) керівник допускає студента до попереднього захисту.

Попередній розгляд дипломного проекту (роботи) на кафедрі відбувається в установлений кафедрою термін відповідно до графіку попередніх захистів.

Мета попереднього розгляду – визначення рівня готовності студента до захисту проекту. Студент подає на попередній розгляд повністю оформлені пояснювальну записку (не переплетену) та обов’язкову графічну частину проекту (роздруковану на листах формату А4). Студенту доцільно мати текст доповіді для виступу на захисті (або його тези). Присутність керівника на попередньому захисті дипломного проекту (роботи) є обов’язковою.

Кафедра організовує попередній розгляд (апробацію) проекту, вирішує питання про допуск студента до захисту і видає направлення на рецензію.

У разі, коли завідуючий кафедрою не вважає за можливе допустити студента до захисту дипломного проекту (роботи), це питання розглядається на засіданні кафедри за участю керівника проекту.

До захисту не допускаються дипломні проекти:

– при невиконанні студентом істотних пунктів завдання;

– при істотних порушеннях правил оформлення пояснювальної записки та графічної частини проекту;

– при наявності грубих помилок, неправильних рішень;

– при незадовільних відповідях студента під час попереднього розгляду дипломного проекту (роботи) на кафедрі.

6 РЕЦЕНЗУВАННЯ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ (РОБОТИ)

Дипломний проект, допущений кафедрою до захисту (по результатах попереднього захисту), направляється на рецензію.

Склад рецензентів затверджує ректор університету, до нього входять провідні спеціалісти виробництва та наукових закладів. До рецензування можуть запрошуватися також викладачі інших вищих навчальних закладів, провідні спеціалісти, науково-технічна діяльність яких пов’язана з тематикою дипломних проектів.

Студент передає рецензенту роботу (пояснювальну записку та графічну частину), бланк рецензії (форма типова). Рецензент знайомиться з матеріалами проекту та, при необхідності, виясняє у студента запитання, які виникають за змістом проекту. У рецензії необхідно:

– оцінити актуальність теми проекту, реальність проекту;

– оцінити відповідність розробленого проекту завданню на дипломне проектування;

– дати оцінку алгоритмічним, схемотехнічним, методичним рішенням з погляду використання нових досягнень науки та техніки;

– дати оцінку конструктивним розробкам і графічній частині проекту;

– дати зауваження щодо стилю викладу і грамотності пояснювальної записки;

– дати загальну оцінку проекту, відзначити позитивні і негативні сторони проекту;

– вказати, чи задовольняє виконання роботи вимоги до дипломних проектів, які подаються на захист;

– рецензент дає оцінку виконаній роботі (відмінно, добре, задовільно, незадовільно).

Рецензія повинна бути написана або надрукована на принтері та підписана рецензентом.

Студент має право ознайомитися з рецензією до захисту та підготувати відповіді на зауваження рецензента.

7 ПІДГОТОВКА ДОПОВІДІ НА ЗАХИСТ

Для виступу на захисті дипломного проекту (роботи), а також на попередньому розгляді на кафедрі студенту надається до 15 хв., протягом яких необхідно доповісти тільки істотне і принципово важливе з проекту. У доповіді повинні бути розглянуті такі питання:

– тема проекту;

– поставлене завдання (що потрібно було зробити);

– порівняння з існуючими технічними рішеннями, обґрунтування розробки;

– суть вирішення завдання (що зроблено);

– особливості і перевага прийнятих рішень (чому зроблено так, а не інакше);

– особистий вклад (що нового внесено у розробку студентом-дипломником);

– можливість практичного використання і економічний ефект.

Не рекомендується детально зупинятися на дрібних рішеннях. Не рекомендується будувати доповідь на послідовних описах креслень і схем графічної частини, детально зупинятися на описуванні функціонування певної схеми, виходити за межі відведеного на доповідь часу.

Рекомендується, щоб керівник дипломного проекту (роботи) ознайомився із текстом (тезами) доповіді, допоміг поліпшити його зміст та форму.

8 ПОРЯДОК ЗАХИСТУ ДИПЛОМНИХ ПРОЕКТІВ

Порядок захисту дипломних проектів визначається положенням про державні екзаменаційні комісії (ДЕК), затвердженим в установленому порядку. До складу ДЕК входять голова та члени комісії. Вона діє протягом календарного року. Голова комісії призначається з числа досвідчених спеціалістів виробництва або вчених, які не працюють в університеті.

У ДЕК, а саме секретарю, до початку захисту дипломних проектів подаються такі документи:

а) деканатом – витяг з наказу про затвердження тем дипломних проектів, довідка про повне виконання студентом навчального плану та отриманих ним оцінок з теоретичних дисциплін, курсових проектів та робіт, переддипломної практики, залікові книжки студентів;

б) студентом – пояснювальна записка та графічна частина дипломного проекту (роботи), відгук керівника дипломного проекту (роботи), рецензія на дипломний проект рецензента.

Примітка. У ДЕК можуть подаватися також інші матеріали, які характеризують наукову і практичну цінність виконання дипломного проекту (роботи) – друковані праці за темою проекту, документи, що вказують на практичне використання матеріалів проекту, макети тощо.

Розподіл студентів на захист на кожний день роботи ДЕК, черговість захистів визначається кафедрою. Список студентів, які будуть захищати дипломні проекти на чергових засіданнях ДЕК, кафедра доводить до загального відома не пізніше, ніж за два дні до захисту.

Захист дипломних проектів відбувається на відкритому засіданні ДЕК при наявності не менше половини складу комісії.

Захист дипломного проекту (роботи) відбувається перед ДЕК у такому порядку:

– оголошується початок чергового публічного захисту дипломного проекту (роботи) , зачитується прізвище студента-дипломника, тема проекту, прізвище керівника;

– дипломник чітко, коротко, технічно правильно і лінгвістично грамотно доповідає про зміст виконаної роботи;

– члени ДЕК та присутні задають запитання за змістом роботи або вивчених студентом в університеті предметів, що стосуються до теми проекту. Дипломник відповідає на кожне запитання чітко та за суттю;

– зачитується рецензія, а також, при необхідності, відгук керівника проекту;

– студент-дипломник відповідає на зауваження рецензента, керівника проекту і коротко обґрунтовує відповіді;

– виступ членів ДЕК, присутніх, керівника проекту (за побажанням);

– оголошується закінчення захисту.

Тривалість захисту одного дипломного проекту (роботи), як правило, не повинна перевищувати 45 хв. Для повідомлення про зміст виконаної роботи студенту надається не більше 10-15 хв.

Результати захисту дипломного проекту (роботи) визначаються оцінками «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно».

При визначенні оцінки проекту беруть до уваги якість пояснювальної записки та графічної частини проекту, рівень наукової та практичної підготовки студента, якість доповіді з виконаної роботи, повнота відповідей на запитання членів комісії та присутніх на захисті, оцінку рецензента.

Рішення ДЕК про оцінку захисту дипломного проекту (роботи), а також про присвоєння кваліфікації та видачу диплому про закінчення університету без відзнаки або з відзнакою) приймається на закритому засіданні комісії відкритим голосуванням більшістю членів ДЕК, які були присутніми при захисті дипломного проекту (роботи) та брали участь у закритому засіданні. При рівній кількості голосів за два варіанти голос голови ДЕК є вирішальним.

Студенту, який захистив дипломний проект (роботу), рішенням ДЕК присвоюється відповідна кваліфікація. Після захисту йому оформляється та видається диплом державного взірця.

Студенту, який захистив дипломний проект з оцінкою «ві-дмінно», здав екзамени, заліки, курсові проекти, роботи на «відмінно» не менше, ніж з 75 % всіх предметів навчального плану, а інші предмети здав на «добре» – видається диплом з відзнакою.

Рішенням ДЕК кращі випускники можуть бути рекомендовані для подальшого навчання в магістратурі або аспірантурі.

Якщо захист дипломного проекту (роботи) визнається незадовільним, ДЕК встановлює, чи може студент подати на повторний захист цей самий проект з доробкою, чи він повинен розробити нову тему.

Студент, який не захистив чи не захищав дипломного проекту (роботи), може бути допущений до повторного захисту на договірній основі один раз протягом трьох наступних років при наявності його заяви, довідки з місця роботи, яка відповідає профілю підготовки в інституті, та дозволу ректора.

Студентам, які не підготували до захисту дипломний проект з поважної причини (підтвердженої документально), ректором інституту може бути надана можливість захисту дипломних проектів в наступному навчальному році.

Примітка.У разі незадовільного захисту або неможливості вчасного захисту дипломного проекту (роботи) ректор університету приймає рішення про встановлення нового терміну захисту відповідно до діючого на той час законодавства.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Документація. Звіти у сфері науки і техніки: ДСТУ 3008-95. – [Чинний від 1995-02-23]. – К.: Держстандарт, 1995. – 37 с.

2. Информационная технология. Комплекс стандартов на авто-матизированные системы. Техническое задание на создание автома-тизированной системы: ГОСТ 34.602–89. – [Введен 1990-01-01]. – М.: Госстандарт, 1990. – 47 с.

3. Технические условия, правила построения, изложения и оформления: ГОСТ 2.114-95. ЕСКД. – [Введен 1996-07-01]. – М.: Гос-стандарт, 1995. – 115 с.

4. Эскизный проект: ГОСТ 2.119-73. ЕСКД. – [Введен 1974-01-01]. – М.: Госстандарт, 1995.– 115 с.

5. Технический проект: ГОСТ 2.120-73. ЕСКД. – [Введен 1974-01-01]. – М.: Госстандарт, 1995. – 115 с.

6. Схемы. Виды и типы. Общие требования к выполнению: ГОСТ 2.701-84. ЕСКД. – [Введен 1985-07-01]. – М.: Госстандарт, 1995. – 115 с.

7. Условные графические обозначения электрических схемах. Системы передачи информации с временным разделением канала: ГОСТ 2.766-88. ЕСКД. – [Введен 1989-01-01]. – М.: Госстандарт, 1989.

8. Техническое задание. Требования к содержанию и оформле-нию: ГОСТ 19.201-78. ЕСПД. – [Введен 1980-01-01]. – М.: Госстандарт, 1982. – 128 с.

9. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимо-ги та правила складання: ДСТУ ГОСТ 7.1-2006. – [Чинний від 2007-07-01]. – К.: Держспоживстандарт, 2007. – 47 с. (Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Національний стандарт України).

10. Олифер В.Г. Компьютерные сети. Принципы, технологии, протоколы: [учебник для вузов. 3-е изд.] / В.Г. Олифер, Н.А. Олифер. – СПб.: Питер, 2008. – 958 с.

11. Гук М. Аппаратные средства локальных сетей. Энциклопедия / Гук М. – СПб.: Питер, 2002. – 576 с.

12. Кулаков Ю.О. Комп’ютерні мережі / Ю.О. Кулаков, Г.М. Луцький.– К.: Техніка, 2005. – 400 с.

13. Гурій А.М. Контроль та керування корпоративними комп’ютерними мережами: інструментальні засоби та технології: [навч. посібник] / Гурій А.М., Коряк С.Ф., Самсонов В.В. – Харків: Компанія СМІТ, 2004. – 544 с.

14. Щербо В.К. Стандарты вычислительных сетей. Справочник / Щербо В.К. – М.: Кудиц Образ, 2000. – 272 с.

15. Ларионов А.М. Вычислительные комплексы, системы и сети / Ларионов А.М., Майоров С.А., Новиков Г.И. – Л.: Энергоатомиздат, 1987. – 288 с.

16. Новиков Ю.В., Карпенко Д.Г. Аппаратура локальных сетей: функции, выбор, разработка / Под общ. ред. Ю.В. Новикова. – М.: Эком, 1998. – 288 с.

17. Джеймс Челлис. Основы построения сетей: [учебное пособие для специалнстов MCSE 1.0] / Джеймс Челлис. – СПб.: Питер, 1997. – 326 с.

18. Усатенко С.Т. Выполнение электрических схем по ЕСКД: Справочник / Усатенко С.Т., Каченюк Т.К., Терехова М.В. – М.: Изд-во стандартов, 1989.– 235 с.

19. Воробьёва Н.И. Надёжность компьютерных систем / Воробьёва Н.И., Корнейчук В.И., Савчук Е.В. – К.: «Корнійчук», 2002. – 144 с.

20. Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила : ДСТУ 3582-97.

21. Вишенчук І. М. Методичні вказівки до дипломного проектування для студентів спеціальності 22.01 «Обчислювальні машини, системи, комплекси та мережі» / Уклад. Вишенчук І.М., Голембо В.А., Парамуд Я.С. – Львів, ЛПІ, 1992. – 40 с.

 

Додаток А
Технічне завдання

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Тернопільський національний технічний університет ім. І. Пулюя

Кафедра комп’ютерних систем та мереж

 

“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Завідувач кафедрою КС

______ __________________.

“____”_________2011 р.

 

 

Проектування комп’ютерної мережі для ТОВ «Іскра»

 

ТЕХНІЧНЕ ЗАВДАННЯ

Вид робіт: Дипломний проект

 

На здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня “Спеціаліст”

 

Спеціальність 7. 05010201 “Комп'ютерні системи та мережі”

 

 

“УЗГОДЖЕНО”	“ВИКОНАВЕЦЬ”
Керівник дипломного проекту	Студент групи СІз-61
_________ ______________	_________ Мариненко С. А.
“______ ” _________2012 р.	“______ ” _________2012 р.

 

Тернопіль 2012

 

1 Загальні положення

 

Технічне завдання далі (ТЗ) описує задачу проектування локальної комп’ютерної мережі ТОВ «Іскра».

 

1.1 Повне найменування системи та її умовне позначення

 

Ррзробка проекту комп’ютерної мережі ТОВ «Іскра».

 

1.2 Підстава проектування системи

 

Підставою для виконання дипломного проекту є наказ по університету (№ ___ від ___________ 2012 р.).

 

1.3 Замовник та виконавець

 

Замовник проекту ТОВ «Іскра»

Підприємство проектувальника – Тернопільський державний технічний університет імені Івана Пулюя.

Виконавець – ст. гр. CІз-61 Мариненко С.А.

 

1.4 Перелік документів, на підставі яких створюється система

 

1 Місце розташування об’єкту.

2 План об’єкту.

 

1.5 Планові терміни початку та завершення роботи

 

Плановий термін початку виконання дипломного проекту – 02.02.2012.

Плановий термін завершення виконання дипломного проекту – 17.05.2012.

 

1.6 Джерела і порядок фінансування робіт

 

Вимоги не пред’являються.

 

1.7 Порядок оформлення і пред'явлення результатів робіт із створення системи

 

Проект оформляється у вигляді документації, перелік якої затверджений згідно ГОСТ в розділі «Обґрунтування завдання проектування» Технічного проекту.

Оформлення пояснювальної записки та графічного матеріалу здійснюється у відповідності до чинних норм та правил ІСО, ГОСТ, ЕСКД, ЕСПД та ДСТУ.

Пред’явлення проміжних результатів роботи дипломного проектування здійснюється у відповідності до графіку, затвердженого керівником дипломного проекту.

Попередній захист дипломного проекту відбувається при готовності проекту на 90% , наявності пояснювальної записки та графічного матеріалу.

 

1.8 Перелік нормативно-технічних документів, методичних матеріалів

 

– Стандарт ANSI/EIA/TIA 568 - “Commercial Building Telecommunications Wiring Standart” и ANSI/EIA/TIA 569 - “Commercial Building Standart for Telecommunications Pathwais and Spaces”.;

ГОСТ 19.201-78. Техническое задание. Требования к содержанию и оформлению.;

Додаток Б
Титульний аркуш

Форма № Н-9.02 Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя

(повне найменування вищого навчального закладу)

Факультет комп'ютерно-інформаційних систем і програмної інженерії

(назва факультету )

Кафедра комп’ютерних систем та мереж

(повна назва кафедри)

 

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

  (освітньо-кваліфікаційний рівень) на тему:     Виконав: студент (ка)   курсу, групи   напряму …

З А В Д А Н Н Я

НА ДИПЛОМНИЙ ПРОЕКТ (РОБОТУ) СТУДЕНТУ

(прізвище, ім’я, по батькові)
1. Тема проекту (роботи)
Керівник проекту (роботи)
	(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)
Затверджені наказом по університету від «_____» ________________ 201__ року №_____
2. Термін подання студентом проекту (роботи)
3. Вихідні дані до проекту (роботи)
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно розробити)
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень, слайдів)

6. Консультанти розділів проекту (роботи)

Розділ	Прізвище, ініціали та посада консультанта	Підпис, дата
завдання видав	завдання прийняв

7. Дата видачі завдання

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

АНОТАЦІЯ   Проектування комп’ютерної мережі для адміністративного будинку ТОВ «Фірма» // Дипломний проект // Прізвище Ім’я…