Прогнозування обстановки та планування заходів захисту

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ

  Тема 3.1.4. «Прогнозування обстановки та планування заходів захисту у зонах… Час: 90 хвилин

Вступ

Завчасне виявлення та оцінка очікуваної радіаційної (або хімічної) обстановки, що можуть виникнути на території досліджуваного об’єкта господарювання у результаті аварії на АЕС (або на хімічно небезпечному об’єкті) забезпечує інформаційну підтримку своєчасої розробки і впровадження ефективних заходів щодо мінімізації негативних наслідків таких ймовірних надзвичайних ситуацій, а також заходів з їх ефективного ліквідування. Тому формування у майбутніх спеціалістів умінь з прогнозування можливих екологічних і соціально-економічних наслідків таких надзвичайних ситуацій є дуже актуальним.

Виявлення та оцінка очікуваної хімічної обстановки, що може виникнути на території досліджуваного об’єкта у результаті аварії на Павлівському хімічному заводі з викидом хлору

Робота виконується з використанням стандартного бланка «Картка очікуваної (інженерної, пожежної, радіаційної чи хімічної) обстановки, що може виникнути на території (назва досліджуваного об’єкта) у результаті (назва та місце виникнення події, що призведе до НС; основні класифікаційні ознаки цієї НС)» у такій послідовності:

• попереднє оформлення бланка;

• визначення та відображення назви первинного уражального чинника;

• визначення та відображення місця розташування і основних характеристик джерела цього уражального чинника;

• визначення та відображення форми, геометричних розмірів і просторового розташування зовнішніх меж зони можливого ураження;

• визначення та відображення можливої величини втрати основних фондів (ОФ);

• визначення та відображення можливої величини загальних (М_заг,,чол) і санітарних (М_сан,чол_.) втрат виробничого персоналу (населення);

• визначення та відображення можливої величини збитків (Зб) від НС;

• визначення та відображення можливого рівня надзвичайної ситуації;

• визначення та відображення переліку невідкладних робіт у зоні НС з позначенням об’ємів кожної з цих робіт.

При цьому відображення результатів вказаних операцій здійснюється з використанням тактичних знаків (відповідної форми і розмірів синього і жовтого кольорів) і пояснювальних написів (які виконують чорним кольором креслярським шрифтом).

Попереднє оформлення бланка передбачає дописування у відповідні «пробіли» заголовку бланка (див. рис. 1) пояснювальних написів: «хімічної»; «Павлівського авіаційного заводу»; «аварії на Павлівському хімічному заводі з

викидом НХР – 10301 (хлор – Q_0, т), R_{НС гран.конкр} ≥ 10^-6 за рік». Крім того у рамку «Виконав» слід дописати прізвище, ініціали, номер групи, особистий підпис та дату виконання документа.

Визначення та відображення назви первинного уражального чинника. Первинним уражальним чинником (що створює хімічну обстановку) є хімічне забруднення. Тому на вільній від інших зображень ділянці Плану місцевості «Картки …» слід дописати пояснювальний напис у вигляді: «первинний уражальний чинник – хімічне забруднення».

 

Визначення і відображення місця розташування та основних характеристик джерела уражального чинника. Джерелом уражального чинника є запаси хлору – Q₀, т, що містяться у технологічній системі (розташованій на західній частині території ПХЗ), аварійна розгерметизація якої може спричинити виникнення НСТХ – 10301. Тому місце розташування цього джерела рекомендується відобразити (на західній частині території ПХЗ) з використанням тактичного знака «хімічна аварія» у вигляді кола діаметром п’ять міліметрів синього кольору, внутрішнє поле якого заштриховане паралельними прямими, що взаємно перетинаються, жовтого кольору. Поряд з цим тактичним знаком виконують пояснювальний напис у вигляді дробу (у чисельнику якого записують назву

небезпечної хімічної речовини («хлор») та її масу («Q₀, т»), а у знаменнику – астрономічний час («Ч») і дату («Д») можливого виникнення НСТХ): «».

Визначення та відображення зони можливого ураження НСТХ – 10301. Зону можливого ураження (ЗМУ) НТСХ, спричиненої аварією з викидом НХР рекомендується прогнозувати у вигляді сектора, вісь симетрії якого співпадає з напрямком пануючих вітрів. Згідно з «Характеристикою досліджуваного об’єкта» пануючі вітри на території Павлівської області «північні» і мають швидкість – V_пан = 7 м/с. Тому (відповідно до вимог ЄСКД) необхідно з центра тактичного знака «хімічна аварія» провести (у напрямку з півночі на південь) штрих-пунктирну пряму вісі симетрії сектора ЗМУ. В свою чергу величина кута при вершині вказаного сектора (ψ) залежить від величини V_пан, м/с (при V_пан < 0,5 м/с - ψ = 360°; при V_пан = (0,5…1,0) м/с - ψ = 180°; при V_пан = (1,1…2,0) м/с - ψ = 90°; при V_пан > 2 м/с - ψ = 45°). Тому для відображення бокових сторін сектора ЗМУ з центра тактичного знака «хімічна аварія» слід провісти промені під кутами (ψ/2 = 22,5°) (-ψ/2 = -22,5°) відносно напрямку вісі сектора ЗМУ. Для завершення побудови сектора ЗМУ необхідно між вказаними променями провести дугу з радіусом Г, км (де Г – сумарна глибина розповсюдження забрудненого НХР повітря, км).

Сучасна методика визначення можливої величини Г, км, передбачає виконання таких операцій:

• визначення величин еквівалентної кількості НХР, що утворюють первинну (Q_е1, т) і вторинну (Q_е2, т) хмари повітря, забрудненого НХР (первинна хмара утворюється на протязі 1…3 хв. з моменту розгерметизації системи з пари НХР, що міститься у цій системі, а вторинна хмара утворюється на протязі всього часу випаровування рідкої НХР, яка виливається з розгерметизованої системи у піддон або на підстеляючу поверхню. Отже, якщо у аварійній системі містяться стиснуті гази, то утворюється тільки первинна хмара);

• визначення глибин розповсюдження первинної (Г₁, км) і вторинної (Г₂, км) хмар забрудненого НХР повітря;

• визначення сумарної глибини (Г, км) розповсюдження забрудненого НХР повітря.

Величини Q_е1, т і Q_е2, т, рекомендується визначати з використанням співвідношень:

Q_е1 = К₁К₃К₅К₇Q₀, (1)

Q_е2 = (1-К₁)К₂К₃К₄К₅К₆К₇Q₀ / h ρ, (2)

 

Таблиця 1

Характеристики НХР і допоміжні коефіцієнти для визначення глибини зон забруднення

 

№ п/п	Назви НХР	Густина НХР	Темпе- ратура кипін-ня НХР, °С	Поро- гова токсо-доза, мг * хв л	ГДКрз, мг/м3	Значення допоміжних коефіцієнтів
K1	K2	K3	К7 для температури повітря
Газ	Ріди на	-40°С	-20°С	0°C	20°С	40°С
	Аміак (під тиском)	0,0008	0,681	-33,42		6,25	0,18	0,025	0,040	0/0,9	0,3/1	0,6/1	1/1	1,4/1
	Аміак (ізотермічне збереження)	—	0,681	-33,42		6,25	0,01	0,025	0,040	0/0,9	1/1	1/1	1/1	1/1
	Ацетон	—	0,726	-48		5,85	0,2	0,06	0,5	1,2/0,99	0,5/1	1/1	1/1	1/1
	Водень миш'яковистий	0,035	1,64	-62,47	0,2	0,17	0,17	0,054	0,857	0,3/1	0,5/1	0,8/1	1/1	1,2/1
	Водень бромистий	0,036	1,49	-66,77	2,4	1,99	0,13	0,055	6,00	0,2/1	0,5/1	0,8/1	1/1	1,2/1
	Метил хлористий	0,0023	0,983	-23,76	10,8		0,125	0,044	0,056	0/0,5	0,1/1	0,6/1	1/1	1,5/1
	Сірководень	0,0015	0,964	-60,35	16,1	6,7	0,27	0,042	0,036	0,3/1	0,5/1	0,8/1	1/1	1,2/1
	Сірковуглець	—	1,263	46,2		18,7		0,021	0,013	-/0,1	-/0,2	-/0,4	-/1	-/2,1
	Соляна кислота (концентр.)	—	1,198	52,0		8,33		0,021	0,3	-/0	-/0,1	-/0,3	-/1	-/1,6
	Фосген	0,0015	1,432	8,2	0,6	0,25	0,05	0,061	1,0	0/0,1	0/0,3	0/0,7	1/1	2,7/1
	Фтор	0,0017	1,512	-188,2	0,2	0,17	0,96	0,038	3,0	0,7/1	0,8/1	0,9/1	1/1	1,4/1
	Хлор	0,0032	1,553	-34,1	0,6	0,25	0,18	0,052	1,0	0/0,9	0,3/1	0,6/1	1/1	1,4/1
	Хлорціан	0,0021	1,22	12,6	0,75	0,32	0,04	0,048	0,8	0/0	0/0	0/0,6	1/1	3,9/1

 

Таблиця 2

Значення коефіцієнта K₄ залежно від Vпан, м/с

 

Vпан, м/с
K4	1,0	1,23	1,67	2,0	2,34	2,67	3,0	3,34	3,67	4,0	4,34	4,67	5,01	5,34	5,68

 

 

де К₁ – коефіцієнт, величина якого залежить від умов зберігання НХР (визначають за даними табл. 1); К₂ – коефіцієнт, який залежить від фізико-хімічних властивостей НХР (табл. 1); К₃ – коефіцієнт, який дорівнює відношенню порогової токсодози хлору до порогової токсодози конкретної НХР (табл. 1); К₄ – коефіцієнт, який залежить від швидкості вітру у приземному шарі атмосфери (табл. 4); К₅ – коефіцієнт, який враховує ступінь вертикальної сталості атмосфери (який визначають за даними табл. 3): при інверсії К₅ = 1, при ізотермії К₅ = 0,23, при конвекції К₅ = 0,08; К₆ – коефіцієнт, який залежить від часу, що пройшов з моменту

аварії до початку забруднення території досліджуваного об’єкта – Т_поч = Д/V_{хм НХР} (де Д – відстань від місця аварії до досліджуваного об’єкта, км; V_{хм НХР} – швидкість руху хмари забрудненого повітря, км/год (табл. 4). При Т_поч ≤ 1 год - К₆ = 1); К₇ – коефіцієнт, який враховує вплив температури оточуючого повітря (табл. 1. При цьому у співвідношенні (1) ставлять значення К₇, вказані у чисельнику, а у співвідношення (2) – значення, вказані у знаменнику).

За визначеними таким способом значеннями величин Q_е1, т і Q_е2, т, з використанням даних таблиці 5 слід визначити значення величин глибини розповсюдження первинної хмари (Г₁, км) і глибини розповсюдження вторинної хмари (Г₂, км).

Повну глибину зони можливого хімічного забруднення НХР – Г, км (що зумовлена впливом первинної і вторинної хмари) визначають з використанням співвідношення:

Г = Г' + 0,5Г'', (3)

де Г' – найбільша з величин Г₁ чи Г₂, км, Г'' – найменша з величин Г₁ чи Г₂, км.

Т а б л и ц я 3

Ступені вертикальної сталості атмосфери

Т а б л и ц я 4

Швидкість руху переднього фронту хмари повітря, забрудненого НХР - Vхм НХР.

Т а б л и ц я 5

Величини глибини розповсюдження первинної - Г1, км (або вторинної Г2, км) хмари повітря, забрудненого НХР, залежно від

  0,01 0,05 0,1 0,5 …   Саме з радіусом рівним Г (з урахуванням масштабу Плану місцевості «Картки…») виконують дугу сектора ЗМУ. При цьому…

Варіанти вихідних даних для контрольних завдань

Номер варіанта (визначається за значенням останньої цифри номера залікової книжки студента)
Загальна маса хлору, що міститься у аварійній системі – Q0, т

 

Виявлення та оцінка очікуваної радіаційної обстановки, що може виникнути на території досліджуваного об’єкта у результаті аварії на АЕС з викидом радіоактивних речовин

Робота виконується з використанням стандартного бланка «Картка очікуваної (інженерної, пожежної, радіаційної чи хімічної) обстановки, що може виникнути на території (назва досліджуваного об’єкта) у результаті (назва та місце виникнення події, що призведе до НС; основні класифікаційні ознаки цієї НС)» у такій послідовності:

• попереднє оформлення бланка;

• визначення та відображення назви первинного уражального чинника;

• визначення та відображення місця розташування та основних характеристик джерела цього уражального чинника;

• визначення та відображення форми, геометричних розмірів і просторового розташування зовнішніх меж зони радіаційної небезпеки, а також зон помірного, сильного, небезпечного і надзвичайно небезпечного радіоактивного забруднення;

• визначення та відображення можливих величин потужності дози радіоактивного забруднення (Р₁, рад/год) та однократної поглинутої дози опромінювання (Д_одн, рад) на території досліджуваного об’єкта;

• визначення та відображення можливої величини втрати основних фондів (ОФ);

• визначення та відображення можливої величини загальних (М_заг,,чол) і санітарних (М_сан,чол_.) втрат виробничого персоналу (населення);

• визначення та відображення можливої величини збитків (Зб) від НС;

• визначення та відображення можливого рівня надзвичайної ситуації;

• визначення та відображення переліку невідкладних робіт у зоні НС з позначенням об’ємів кожної з цих робіт.

При цьому відображення результатів вказаних операцій здійснюється з використанням тактичних знаків (відповідної форми і розмірів червоного, синього, зеленого, коричневого і чорного кольорів) і пояснювальних написів (які виконують чорним кольором креслярським шрифтом).

Попереднє оформлення бланка передбачає дописування у відповідні «пробіли» заголовку бланка (див. рис. 2) пояснювальних написів: «радіаційної»; «Павлівського авіаційного заводу»; «аварії на АЕС з викидом РР – 10503 (РВПК – 1000, 10%, Д = … км), R_{НС гран.конкр} ≥ 10^-6 за рік». Крім того у рамку «Виконав» слід дописати прізвище, ініціали, номер групи, особистий підпис і дату виконання документа.

Визначення та відображення назви первинного уражального чинника. Первинним уражальним чинником (що створює радіаційну обстановку) є радіаційне забруднення. Тому на вільній від інших зображень ділянці Плану місцевості

 

 

«Картки …» слід дописати пояснювальний напис у вигляді: «Первинний уражальний чинник– радіаційне забруднення».

Визначення та відображення місця розташування та основних характеристик джерела уражального чинника. Джерелом уражального чинника є аварійний ядерно-енергетичний реактор (ЯЕР) типу РВПК – 1000 (реактор великої потужності канальний з енергетичним потенціалом 1000 МВт), на якому за прогнозом може статись аварія з викидом 10% радіоактивних речовин з активної зони. Згідно з «Характеристикою досліджуваного об’єкта» атомна електростанція розташована у сусідній області північніше території Павлівського авіаційного заводу на відстані Д, км, від неї. В «Характеристиці …» також вказано, що для Павлівської області характерні північні пануючі вітри із середньою швидкістю – V_пан = 7 м/с. Отже найбільш тяжкими будуть наслідки прогнозованої НСТХ у випадку, коли територія ПАЗ опиниться на вісі сліду хмари повітря забрудненого РР. Тому для відображення місця розташування джерела уражального чинника рекомендується виконати такі операції:

• через умовне зображення території ПАЗ на Плані місцевості «Картки …» «провести» (штрих-пунктирною прямою чорного кольору) вісь симетрії у напрямку з півночі на південь;

• на вказаній осі (з урахуванням масштабу Плану місцевості «Картки …») «відкласти» (від північної межі території ПАЗ на північ) значення величини Д, км;

• отримане таким способом місце розташування аварійного ЯЕР відобразити на Плані місцевості з використанням тактичного знака «Радіаційна аварія» у вигляді кола діаметром 5 мм синього кольору, на внутрішньому полі якого відображені дві орбіти електронів, що взаємно перетинаються, синього кольору (у випадку, коли зображення вказаного тактичного знака «виходить» за межі бланка «Картки …», необхідно (згідно з рекомендаціями ЄСКД) «зробити розрив вісі» і таким способом «розмістити» тактичний знак у верхній ділянці Плану місцевості);• поряд з описаним тактичним знаком виконати пояснювальний напис у вигляді дробу (у чисельнику якого записують назву аварійного ЯЕР («РВПК - 1000»), прогнозований викид РР (10%) швидкість пануючих вітрів (V_пан = … м/с) і значення відстані від північної межі території ПАЗ до ЯЕР («Д = … км»), а у знаменнику – астрономічний час («Ч») і дату («Д») можливого виникнення НСТХ): «».

Визначення та відображення форми, геометричних розмірів і просторового розташування зовнішніх меж зони можливого радіоактивного забруднення. Згідно з сучасною методикою рекомендується прогнозувати п’ять зон можливого радіоактивного забруднення внаслідок аварії на АЕС:

• зону радіаційної небезпеки (зона М, на зовнішній межі якої потужність дози випромінювання на 1 годину після аварії – Р_ЗМ1 = 0,014 рад/год);

• зону помірного радіоактивного забруднення (зона А, Р_ЗМ1 = 0,14 рад/год);

• зону сильного радіоактивного забруднення (зона Б, Р_ЗМ1 = 1,4 рад/год);

• зону небезпечного радіоактивного забруднення (зона В, Р_ЗМ1 = 4,2 рад/год);

• зону надзвичайно небезпечного радіоактивного забруднення (зона Г, Р_ЗМ1 = 14 рад/год).

Зовнішні межі кожної з цих зон рекомендується прогнозувати у вигляді еліпсів, «верхні» апогеї яких співпадають з центром тактичного знака «радіаційна аварія», а великі осі – з напрямком пануючих вітрів.

Отже, виявлення очікуваної радіаційної обстановки, що може виникнути на території Павлівського авіаційного заводу у разі реалізації досліджуваної НСТХ, зводиться до відображення на Плані місцевості «Картки …» зовнішніх меж зони М (червоним кольором), зони А (синім кольором), зони Б (зеленим кольором), зони В (коричневим кольором) і зони Г (чорним кольором). Це завдання виконують шляхом:

• визначення (з використанням табл. 7) можливого ступеня вертикальної сталості атмосфери (за даними про величину V_пан ,м/с);

• визначення (з використанням табл. 8) можливої величини швидкості руху переднього фронту хмари забрудненого РР повітря – V_хмРР (за даними про величину V_пан ,м/с, і ступінь вертикальної сталості атмосфери);

• визначення (з використанням табл. 9) значень величин великої вісі (ВВ, км) і малої вісі (МВ, км) еліпсів кожної із зон радіоактивного забруднення (за даними про: величину викиду РР, %; ступінь вертикальної сталості атмосфери (інверсія, ізотермія чи конвекція); величину V_хмРР);

• відображення (відповідним кольором на ) Плані місцевості «Картки …» зовнішніх меж (або їх фрагментів) зон радіоактивного забруднення. При цьому «побудову» еліпсоподібних зовнішніх меж кожної із зон радіоактивного забруднення здійснюють стандартним способом (за даними про величини ВВ, км, і МВ, км).

За результатами такого прогнозування слід визначити, у якій із зон радіоактивного забруднення, опиниться територія Павлівського авіаційного заводу, і отриману інформацію відобразити, заштрихувавши План авіаційного заводу «Картки…» нахиленими паралельними штриховими прямими відповідного кольору.

Т а б л и ц я 7

Ступені вертикальної сталості атмосфери

Т а б л и ц я 8

Швидкість руху переднього фронту хмари повітря, забрудненого РР - Vхм РР.

Vпан, м/с	<2						>6
Vхм РР, м/с	Конвекція
			–	–	–	–
Ізотермія
–	–
Інверсія
–				–	–	–

 

Т а б л и ц я 9

Розміри зон радіоактивного забруднення місцевості на сліді радіоактивної хмари при аварії на АЕС з ЯЕР типу РВПК – 1000

Визначення можливої величини однократної (тобто поглинутої за 4 доби з моменту початку (tпоч, год) радіоактивного опромінювання внаслідок аварії на… , (9) де tпоч – час, що пройшов з моменту аварії на АЕС до моменту підходу радіоактивної хмари до межі досліджуваного…

Потужність дози радіації на осі сліду радіоактивної хмари через одну годину після аварії на АЕС (ЯЕР типу РВПК – 1000, 10%) – Р1, рад/год

Визначення можливої величини втрати основних фондів рекомендується виконувати з використанням співвідношення: Втрати ОФ = Σ вартість пошкоджених ОФ/МЗП, (10) де Σ вартість пошкоджених ОФ – сумарна вартість пошкоджених (внаслідок впливу іонізуючих випромінювань) основних…

Величини однократної поглинутої дози - Dодн.поч, рад, і потужності дози - Рпоч, рад/год, зовнішнього гамма-опромінювання, вплив яких призводить до початкової зміни параметрів елементів електронної техніки

Елементи і матеріали електронної техніки	Dодн.поч, рад	Рпоч, рад/год
Транзистори, напівпровідникові діоди загального призначення	104…105	3,6∙105
Мікросхеми	105	3,6∙107
Інтегральні схеми	5∙105	3,6∙108
Радіолампи		1,8∙1010
Конденсатори	107…109	3,6∙109
Резистори	107…109	3,6∙109
Тиратрони		3,6∙1010
Іскрові розрядники	105	3,6∙108
Випрямлячі	106	1,8∙109
Елементи інфрачервоної техніки, оптичні прилади, фотоелементи, оптичне скло, сонячні батареї	105…106	3,6∙109
Електричні батареї		1,8∙1010
Магнітні матеріали		3,6∙1010
Діелектричні матеріали	1010	104
Органічні матеріали	108	105
Кераміка	1018…1020	106
Напівпровідники	105…106	105

Примітка. Вихід з ладу зазначених елементів (матеріалів) відбувається від впливу D_{одн.вив} ≈ 10² D_{одн.поч} і Р_вив ≈ 10² Р_поч.

Отриману таким способом інформацію слід відобразити на вільній від інших зображень ділянці Плану місцевості «Картки …» з використанням пояснювального напису у вигляді: «Втрати ОФ = …».

Визначення можливої величини загальних (М_заг,, ос.) втрат виробничого персоналурекомендується здійснювати з використанням співвідношення:

М_заг = N_незах∙К_р.втр(D_одн)+N_вир.пр∙(D_одн/К_зах), (11)

де N_незах – кількість осіб виробничого персоналу найбільшої працюючої зміни (НПЗ), робочі місця яких розташовані на відкритій місцевості, чол.; N_вир.пр – кількість осіб виробничого персоналу НПЗ, робочі місця яких розташовані у виробничих приміщеннях (з коефіцієнтом послаблення іонізуючих випромінювань К_зах =7), ос.; К_р.втр (D_одн) і К_р.втр (D_одн/К_зах) – значення коефіцієнтів радіаційних втрат осіб виробничого персоналу в залежності від величини поглинутої ними однократної дози зовнішнього іонізуючого опромінювання. Значення величин К_р.втр (D_одн) і К_р.втр (D_одн/К_зах) визначають з використанням даних табл. 12

 

Т а б л и ц я 12

Коефіцієнти радіаційних втрат серед осіб виробничого персоналу (населення) - К_р.втр, ос., від впливу зовнішнього опромінювання на сліді радіоактивного забруднення (залежно від величини поглинутої дози опромінювання – D_погл, рад)

Dпогл, рад	Тривалість опромінювання
До 4 діб	7 діб	10 діб	20 діб	30 діб	60 діб
	0,05	0,03	0,02
	0,15	0,1	0,07	0,05
	0,3	0,25	0,2	0,1	0,05
	0,5	0,4	0,3	0,2	0,1
	0,7	0,6	0,5	0,35	0,25	0,03
	0,85	0,7	0,65	0,5	0,35	0,05
	0,95	0,85	0,8	0,65	0,5	0,07
	1,0	0,98	0,95	0,8	0,65	0,1
	1,0	1,0	0,98	0,9	0,8	0,15
	1,0	1,0	1,0	0,95	0,9	0,18
	1,0	1,0	1,0	1,0	0,95	0,2
	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0	0,3
	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0	0,5
	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0	0,7
	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0	0,8
	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0

Враховуючи, що при D_одн = (100…250) рад люди отримають гостру променеву хворобу першого ступеня (смертність відсутня), при D_одн = (250…400) рад – другого ступеня (смертність внаслідок ускладнень до 20%), при D_одн = (400…700) рад – третього ступеня (смертність до 50%), при D_одн > 700 рад – четвертого ступеня (смертність до 100%), рекомендується можливу величину санітарних втрат (М_сан, чол.) визначити з використанням таких співвідношень:

• при D_одн ≤ 250 – М_сан = М_заг;

• при D_одн = (250…400) рад – М_сан ≥ 0,8 N_незах К_р.втр (D_одн) + N_вир.пр К_р.втр (D_одн/7);

• при D_одн = (400…700) рад – М_сан ≥ 0,5 N_незах К_р.втр (D_одн) + N_вир.пр К_р.втр (D_одн/7);

• при D_одн > 700 рад – М_сан ≥ N_вир.пр К_р.втр (D_одн/7).

Результати такого прогнозування слід відобразити на вільній від інших зображень ділянці Плану місцевості «Картки …» з використанням пояснювальних написів у вигляді: «М_заг = … ос.» і «М_сан = … ос.».

Визначення можливої величини збитків (Зб) внаслідок НСТХ рекомендується здійснювати з використанням співвідношення

Зб = Втрати ОФ + 18М_сан + 288(М_заг - М_сан) (12)

Результати такого прогнозу слід відобразити на вільній від інших зображень ділянці Плану місцевості «Картки …» з використанням пояснювального напису у вигляді: «Зб = …».

Визначення можливого рівня прогнозованої НСТХ рекомендується здійснювати за даними про можливі величини (М_заг - М_сан), М_сан і Зб. При цьому за остаточний результат слід вибирати «найвищий» з визначених таким способом рівнів НСТХ.

Результати такого прогнозу необхідно відобразити на вільний від інших зображень ділянці Плану місцевості «Картки …» з використанням пояснювального напису у вигляді: «Рівень НС - …».

Перелік невідкладних робіт у зоні НС з позначенням обсягів кожної з цих робіт повинен включати:

• розвідку ділянок робіт рятувальників – п_діл і маршрутів руху рятувальників – п_марш, (де п_діл = п_марш = п –кількість елементів досліджуваного об’єкта, які «потрапили» в межі ЗМУ);

• пошук уражених (М_заг, ос.) і матеріальних цінностей;

• надання негайної медичної допомоги ураженим (М_сан, ос.) та евакуація їх до лікувальних закладів;

• виведення непостраждалого персоналу (1630- М_заг,) ос., у безпечні райони;

• санітарна обробка непостраждалого персоналу (1630- М_заг,) ос.;

• облаштування проїздів і проходів (п_пр) на забруднених радіоактивними речовинами ділянках території досліджуваного об’єкта;

• дезактивація ділянок території, будівель (споруд), виробничих приміщень, технологічного обладнання, транспортних засобів, одягу, взуття і т. ін.

Варіанти вихідних даних для контрольних завдань

Номер варіанта (визначається за значенням останньої цифри номера залікової книжки студента)
Відстань від аварійного ядерно-енергетичного реактора – Д, км

 

Висновок

В Україні застосовуються сучасні досить конкретні методики прогнозування моделивих екологічних і соціально-економічних наслідків ймовірних надзвичайних ситуацій, спричинених аваріями на радіаційно небезпечних або на хімічно небезпечних об’єктах.