Реферат Курсовая Конспект
БІОХІМІЯ - раздел Химия, Міністерство Аграрної Політики України ...
|
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Коледж переробної та харчової промисловості
Харківського національного технічного університету сільського господарства
Мені Петра Василенка
БІОХІМІЯ
програма, методичні рекомендації і контрольні питання для студентів денної та заочної форми навчання ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації зі спеціальності 5.05170104 “Виробництво хліба, кондитерських, макаронних виробів і харчоконцентратів”
Зміст
1. | Теметичний план | |
2. | Загальні положення | |
3. | Вступ | |
4. | Тема 1. Хімічний склад організмів. Тема 1.1Вода і мінеральні речовини | |
5. | Тема 1.2 Вуглеводи | |
6. | Тема 1.3 Ліпіди, жиророзчинні пігменти | |
7. | Тема 1.4 Білки і нуклеїнові кислоти | |
8. | Тема 1.5 Рослинні речовини вторинного походження | |
9. | Тема 2. Обмін речовин і енергії Тема 2.1 Ферменти – біологічні каталізатори | |
10. | Тема 2.2 Вітаміни | |
11. | Тема 2.3 Обмін вуглеводів | |
12. | Тема 2.4 Обмін органічних кислот у рослинних організмах | |
13. | Тема 2.5 Обмін ліпідів | |
14. | Тема 2.6 Обмін білків, амінокислот і нуклеїнових кислот | |
15. | Тема 3. Основи біохімії хлібопекарського виробництва Тема 3.1 Хімічний склад основних зернових культур і хлібопекарського борошна | |
16. | Тема 3.2 Біохімічні процеси при замісі тіста | |
17. | Тема 3.3 Біохімічні процеси при бродінні пшеничних напівфабрикатів | |
18. | Тема 3.4 Біохімічні процеси при бродінні житніх і житньо-пшеничних напівфабрикатів | |
19. | Тема 3.5 Біохімічні процеси при випіканні хліба | |
20. | Тема 3.6 Біохімічні процеси та способи поліпшення якості хліба | |
21. | Тема 3.7 Біохімія черствіння хліба | |
22. | Тема 4. Біохімія макаронного виробництва | |
23. | Тема 5.Біохімія кондитерського виробництва | |
24. | Тема 6. Біохімія харчоконцентратного виробництва Тема 6.1 Особливості біохімії виробництва харчових концентратів | |
25. | Тема 6.2 Харчова цінність продуктів харчування | |
26. | Список літератури |
ВСТУП
Прочитайте
Л – 2, с.4-22; Л – 3, с.5-10.
Питання для самоконтролю
1. Сутність предмету «Біохімія».
2. Предмет вивчення статистичної біохімії, динамічної біохімії, загальна біохімія.
3. Наведіть характеристику кожного з чотирьох періодів історії формування біохімії.
4. Яке значення біохімії у харчовій промисловості?
Хімічний склад організмів
ТЕМА 1: ВОДА І МІНЕРАЛЬНІ РЕЧОВИНИ.
Тема 1.1: „Мінеральні речовини”
Запам’ятайте
Мінеральні речовини або зольні елементи – це хімічні елементи, що залишаються у вигляді золи після спалювання і прожарювання продукту при температурі 600-800 С.
Питання для самоконтролю
1. Що називають зольними елементами?
2. Чому мінеральні речовини є незамінними факторами харчування?
3. Які хімічні елементи належать до макроелементів?
4. Значення мікроелементів для живих організмів.
5. Які показники якості харчового продукту визначають за кількістю золи в ньому?
Тема 1.2. Вуглеводи.
Нформація
Вуглеводи є складовою частиною всіх живих організмів.
Назва вуглеводиз’явилась тому, що більшість представників цих органічних сполук складається з вуглецю Карбону, водню Гідрогену та кисню Оксигену, причому два останніх входять до складу молекул у таких самих співвідношеннях, як і в молекулі води. Їх загальна формула може бути записана у вигляді.
Cn(H2O)n (n ≥3)
Прочитайте
Л-3, с.14-41.
СН2ОН ─ (СНОН)n ─ С =О
│
Н
Альдоза
СН2ОН ─ (СНОН)n ─ СО ─ СН2ОН
Кетоза
Полісахариди – це високомолекулярні сполуки, побудовані з великої кількості залишків моносахаридів і їх похідних. Якщо молекула побудована із залишків одного типу моносахариду, то сполукувідносять до гомо-полісахаридів (крохмаль, глікоген, клітковина, інулін); якщо до складу молекули входять залишки моносахаридів двох чи кількох типів, то вуглевод відносять до гетеро полісахаридів (геміцелюлози, камеді та ін.)
Полісахариди– це основний енергетичний матеріал організму. Вони виконують структурну, запасну функцію.
Крохмаль – продукт фотосинтезу, головна поживна речовина рослин. Найбільше крохмалю міститься в зернах рису, пшениці, бульбах картоплі.
Молекула крохмалю побудована із залишків D-глюкози. Природний крохмаль складається з двох різних фракцій: амілози та амілопектину. В амілозі залишки глюкози зв’язані між собою α-(1→4) – глікозидними зв’язками (як у молекулі мальтози), в амілопектині залишки глюкози сполучені α-(1,4)- та α-(1,6)-глікозидними зв’язками, тобто ланцюги амілопектину розгалужені.
Крохмаль – білий порошок, нерозчинний у холодній воді, в гарячій утворює колоїдний розчин (крохмальний клейстер), який при додаванні йоду набуває синього забарвлення.
При нагріванні крохмалю з мінеральними кислотами або під час дії ферментів амілаз відбувається гідроліз з утворенням полісахаридів – декстринів (амілодекстрини, еритродекстрини, ахродекстрини, мальтодекстрини), дисахариду мальтози і моносахариди глюкози за схемою:
+ H2 O +H2 O +H2 O +H2 O +Н2О
(С6Н10О5)x → (С6Н10О5)n → (С6Н10О5)m → (С6Н10О5)p → С12Н22О11 → →С6Н12О6
Реакція використовується у харчовій промисловості для отримання мальтозної, глюкозної патоки, глюкози, а також в хлібопекарському виробництві.
В організм людини та тварин крохмаль потрапляє з їжею. За участю ферментів крохмаль розкладається до глюкози, яка використовується як енергетичний матеріал і частково перетворюється на глікоген печінки та м’язів.
Глікоген – резервна поживна речовина в організмі людини та тварин, відкладається переважно в печінці та м’язах. Молекула глікогену складається із залишків глюкози, що з’єднуються за допомогою α-(1,4), α-(1,6) й іноді – α-(1,3)-глікозидними зв’язками. Глікоген з йодом дає червоно-фіолетове або червоно-коричневе забарвлення.
Целюлоза або клітковина (C6H10O5) - головний компонент клітинних стінок рослин, зумовлює їх міцність і еластичність. Целюлоза синтезуються в рослинах. Молекула складається із залишків β- глюкози, з’єднаних β-1,4-глікозидним зв’язком. При гідролізі целюлози утворюється редукуючий дисахарид целобіоза, при повному гідролізі утворюється β- глюкоза.
В організмі жуйних тварин целюлоза розщеплюється під дією ферменту целюлози, який продукується бактеріями в одному з відділів шлунку.
Організмом людини целюлоза не засвоюється, а виконує роль необхідних харчових волокон.
Інулін – полісахариди, який складається переважно із залишків β-фруктози, в незначній кількості виявляється α-глюкоза.
Інулін як резервний матеріал є в багатьох рослинах – бульбах земляної груші (топінамбуру), жоржинах, коріннях цикорію.
У молекулі інуліну залишки гексоз з’єднані між собою за глікозидо-глікозидним типом, тому не мають редукуючи властивостей.
Під дією кислот або ферментів інулін гідролізується до β-фруктози інулін розчиняється в теплій воді, солодкий на смак, використовується в медицині, як замінник сахарози та крохмалю при цукровому діабеті.
Геміцелюлози – складні гетеро полісахариди рослинного походження. До їх складу входять залишки галактози, ксилози, арабінози, фруктози та уронових кислот.
Геміцелюлози мають розгалужену структуру, різняться моносахаридним складом, будовою лінійної та розгалуженої частини ланцюга макромолекули, мають різну молекулярну масу, що визначає різну їх фізичні та хімічні властивості.
Геміцелюлози вступають на реакцію у реакцію гідролізу під дією кислот і ферментів. Вони використовуються в промисловості для виробництва спиртів і паперу, одержання антибіотиків.
Камеді – гетеро полісахариди, молекули яких складаються із залишків D-галактози, арабінози, рамнози, D-глюкуронової кислоти.
Камеді є продуктами рослинного походження (вишневий клей, гуміарабік). Вони мають підвищену в’язкість, клейкість, здатні набухати та утворюють тверді гелі. Камеді широко застосовують у фармацевтичній промисловості.
Слизи – колоїдні полісахариди; молекули складаються із галактози, занози, арабінози, ксилоли, глюкуронової кислоти.
Слизи є в насінні льону, зерні жита. Слизи житнього борошна на 90% складаються із пентозанів, зумовлюють якість тіста і впливають на технологічний процес приготування тіста.
Пектинові речовини – високомолекулярні сполуки. Вони містяться в плодах, коренеплодах і стеблях майже всіх рослин у вигляді нерозчинної комплексної сполуки – протопектину. У процесі дозрівання плодів під дією ферменту протопектинази протопектин перетворюється на розчинний пектин.
У присутності кислоти і цукру пектин утворює драглі. Ця властивість використовується в кондитерській промисловості при виробництві желе, джему, мармеладу, пастили, фруктових карамельних начинок.
Тема 1.3. Ліпіди, жиророзчинні пігменти
Нформація
Ліпіди – це жири та жироподібні речовини, похідні вищих жирних кислот, спиртів та альдегідів. Вони містяться в клітинах тварин, рослин і мікроорганізмів.
Ліпіди не розчинні у воді, але розчинні в органічних розчинниках (хлороформ, етер, ацетон, бензин та ін.), мають гідрофобні властивості, що зумовлено наявністю в їх молекулах залишків жирних кислот, спиртів і альдегідів. Фізико-хімічні властивості ліпідів залежать від хімічної будови.
Прочитайте
Л-2, с.262-277; Л-3, с.41-55
Зверніть увагу
Більша частина воску – тверда речовина, нерозчинна у воді і при кімнатній температурі досить погано розчинна в багатьох органічних розчинниках. Хімічно стійка, погано омилюється, стійкі до дії кисню повітря. Їх застосовують як електроізоляційне покриття, у виробництві миючих засобів, у косметиці при виготовленні кремів і помад. У побутовій хімії віск використовується для поліровки паркетів, меблів і в медицині.
Запам’ятайте
Фосфоліпіди– це естери гліцерину, вищих жирних кислот, фосфатної кислоти і нітрогеновмісної основи (аміноспирту холіну чи етаноламіну).
Запам’ятайте
Каротиноїди –забарвлюючі речовини від жовтого до яскраво-червоного кольору. До цієї групи ізопреноїдів відносяться вуглеводні (С5Н8)8 та їх оксигеновмісні похідні.
Білки і нуклеїнові кислоти
Нформація
Білки посідають окреме місце серед сполук, що входять до складу живих організмів.
Надзвичайна різноманітність функцій білків і велика поширеність відобразилися в їхній назві – протеїни (від грец. рrotos – первинний, найважливіший).
В організмі тварин білки становлять близько 50% сухої маси.
Прочитайте
Л-3, с.55-111.
Зверніть увагу
Незважаючи на різноманітність будови і функцій, елементний склад білкових речовин коливається в незначній мірі (у відсотках на суху масу): 50-55 С, 6,5-7,3 Н, 21,5-23,5 О, 15-17,5 N, 0-2,5 S. Деякі білки містять фосфор (0,2-2 %), селен, метали (Fe, Zn, Cu).
Запам’ятайте
Білки – це високомолекулярні органічні сполуки, що складаються із залишків α-амінокислот, зв’язаних між собою пептидними зв’язками – СО – NH ─ .
Зверніть увагу
У складі білка виявлено 20 амінокислот. Усі амінокислоти, що входять до складу білка, є α-амінокислотами, оскільки їх аміногрупа NH2 перебуває в α-положенні,тобто поряд з карбоксильною:
Запам’ятайте
За фізико-хімічними властивостями та хімічним складом білки поділяють на дві групи – прості (протеїни) і складні (протеїди).
Протеїни –це білки, до складу яких входять лише залишки амінокислот.
Протеїди – це складні білки, молекули яких крім залишків амінокислот містять ще й інші компоненти – простетичні групи.
Запам’ятайте
У природі існує два типи нуклеїнових кислот. Перший – тимонуклеїнова або дезоксирибонуклеїнова кислота (ДНК). Її вуглеводним компонентом є дезоксирибоза, нітрогеновмісними основами – аденін, гуанін, цитозин і тимін. Вуглеводним компонентом РНК є рибоза, нітрогеновмісними основами – аденін, гуанін, цитозин та урацил.
Рослинні речовини вторинного походження
Нформація
У рослинах містяться білки, вуглеводи, ліпіди, вітаміни, а також різні речовини, які називають речовинами вторинного походження. Ці речовини утворюються в рослині і відразу ж використовуються клітиною для різних синтетичних процесів, тому не накопичуються у великій кількості і є проміжними продуктами обміну речовин.
Прочитайте
Л-2, с.243-246, 312-342, 351-357, 377-379.
Питання для самоконтролю
1.Які речовини називають речовинами вторинного походження?
2.Охарактеризувати основні органічні кислоти рослин.
3.Охарактеризувати естерні олії.
4.Які речовини називають алкалоїдами?
5.Які речовини називають фітонцидами? Навести приклади.
ТЕМА 2. ОБМІН РЕЧОВИН І ЕНЕРГІЇ.
Ферменти – біологічні каталізатори.
Обмін речовин, що пов’язаний з поглинанням, засвоєнням і накопиченням речовин із навколишнього середовища для синтезу структурних частин (одиниць) організму, називається анаболізмом чи асиміляцією.
Обмін речовин, який виявляється в розпаді деяких речовин, з яких складається організм і виведення продуктів цього розпаду, називається катаболізмом або дисиміляцією.
Запам’ятайте
Ферменти (ензими) – це біологічні каталізатори, високо специфічні білки, що синтезуються в живих клітинах і можуть значно прискорювати різні хімічні реакції без помітного використання них самих.
Прочитайте
Л-3, с.122-176.
Запам’ятайте
Активний центр або активна зона – це частина молекули ферментативного білка, яка взаємодія з субстратом і зумовлює ферментативні властивості молекули.
ТЕМА 2.2. ВІТАМІНИ.
Запам’ятайте
Вітаміни – це група органічних біологічно активних речовин різноманітної хімічної природи, які необхідні для нормальної життєдіяльності людей та тварин у невеликих кількостях.
Прочитайте
Л-3, с. 176-204.
Питання для самоконтролю
1.Які сполуки називають вітамінами ?
2.Дайте визначення поняттям: гіповітаміноз, авітаміноз, гіпервітаміноз.
3.Що є джерелом вітамінів для людини ?
4.Охарактеризувати водорозчинні вітаміни.
5.Охарактеризувати жиророзчинні вітаміни.
6.Охарактеризувати вітаміноподібні речовини.
Обмін вуглеводів.
Запам’ятайте
Процес засвоєння карбон диоксиду зеленою рослиною за рахунок світлової енергії і утворення органічної речовини називається фотосинтезом.
Прочитайте
Л – 2, с. 198-242, 289-311, Л – 3, с. 204-232, 397-418.
Світло
СО2 + 2Н2S à C H2O + Н2О + 2 S
УДФГ + фруктоза « УФД + сахароза
Синтез у рослинах крохмалю також відбувається за участю уридиндифосфатглюкози і відповідних трансфераз, які каналізують перенесення залишків глюкози з уридиндифосфатглюкози на крохмаль. Синтез крохмалю відбувається за рівнянням:
УДФГ + затравка (крохмаль) à УФД + крохмаль
Реакцією ферментативного трансглікозилування пояснюється перетворення крохмалю та інуліну в сахарозу і утворення цих складних полісахаридів із сахарози.
Запам’ятайте
Дисиміляція вуглеводів в організмі відбувається анаеробно, тобто шляхом бродіння або аеробним шляхом, тобто завдяки процесу дихання.
Найважливішими процесами бродіння є: спиртове, молочнокисле, маслянокисле бродіння.
СН3 – СО – СООН à СО2 + СН3 – СНО
Далі оцтовий альдегід під дією ферменту алкогольдегідрогенази відновлюється до етилового спирту:
СН3 – СНО + НАД × Н2 àСН3 – СН2ОН + НАД
При молочнокислому бродінні піровиноградна кислота відновлюється у присутності ферменту лактатдегідрогенази в молочну кислоту:
СН3 – СО – СООН + 2Н à СН3 – СО(ОН) – СООН
Повне окиснення піровиноградної кислоти, яке відбувається при аеробному диханні, йде через ряд проміжних етапів, що каталізуються відповідними ферментами.
Піровиноградна кислота конденсується з молекулою карбон ддиоксиду і утворює щавелевооцтову кислоту. Інша молекула піровиноградної кислоти утворює молекулу карбон діоксилутьі молекулу оцтової кислоти.
Питання для самоконтролю
1. Який процес називають фотосинтезом?
2. Охарактеризуйте роль хлорофіла в процесі фотосинтезу.
3. Як відбувається ситез сахарози,крохмаль в рослинних організмах?
Обмін органічних кислот у рослинних організмах
Нформація
Органічні кислоти аліфатичного ряду можуть накопичуватись у рослинах. Вони відіграють важливу роль у обміні речовин рослинних організмів.
Органічні кислоти утворюються в процесі дихання рослин і є продуктами неповного окиснення вуглеводів.
Разом з тим вони є вихідним структурним матеріалом для синтезу різних сполук - вуглеводів, амінокислот і жирів.
Прочитайте
Л-3, с. 246-261.
С02 + СН3 — CO — СООН
Піровиноградна кислота
Ноос — сн2 — со — соон
Питання для самоконтролю
1. Як утворюється лимонна кислота у нижчих рослин?
2. Описати хімізм перетворення піровиноградної кислоти в щавлевооцтову, яблучну, фумарову, бурштинову.
3. Описати хімізм реакції утворення.
Обмін ліпідів
Прочитайте
Л-2, с. 278-288; Л-3, с. 233-262.
Запам'ятайте
Основним шляхом окиснення вищих жирних кислот у організмі є ферментативний процес β-окиснення. Назва процесу пов'язана з тим, що окиснення відбувається за β-атомом Карбону в молекулі активованої жирної кислоти (ацил-КоА). У результаті окиснення відщеплюється двокарбоновий фрагмент у вигляді ацетил-КоА. Процес відбувається в матриксі мітохондрій.
β│α
Р | а R- СН2-СН2-СН2 |-СН2-СООН
│
Питання для самоконтролю
1. 3 яких процесів складається обмін ліпідів у організмі?
2. Як відбувається біосинтез насичених та ненасичених жирних кислот?
3. Охарактеризувати β-окиснення жирних кислот в організмах.
4. Охарактеризувати метаболізм нейтральних ліпідів.
5. Охарактеризувати метаболізм фосфоліпідів, сфінголіпідів.
Обмін білків, амінокислот і нуклеїнових кислот
Прочитайте
Л-2, с. 380-432; Л-3, с. 271-356 .
NH3 + СН3 - CO- СООН + 2Н —> СН3 - СН (NH2 ) - СООН + Н2 О
Амоніак Піровиноградна Аланін
О
R — СН — СООН —>R— CO — СООН + NH,
І
NH2
Процес окисного дезамінування амінокислот має важливе значення у бродильних виробництвах, які базуються на застосуванні спиртового бродіння. У результаті дезамінування утворюються побічні продукти, що впливають на якість готової продукції - спирту, вина, пива.
При реакціях переамінуваннявідбувається перенесення
аміногрупи (трансамінування) за допомогою ферментних систем між
амінокислотами і кетокислотами без проміжного утворення амоніаку:
R R1 R R1
І І І І
СН —NH2 +С = 0 —>С = 0 + СН —NH2 .
І І І І
І
NH2
Декарбоксилування амінокислот каталізують ферменти декарбоксилази, коферментом яких є піридоксальфосфат. Аміни, що утворюються в процесі декарбоксилування, мають високу біологічну активність.
Моноаміни вступають у реакції окисного дезамінування з утворенням альдегідів і амоніаку:
R — СН2 — NH2 + 02 + Н20 —> R — С = О + NH3 + Н202
І
Н Амін Альдегід
Альдегіди окиснюються у відповідні жирні кислоти, які далі піддаються окисненню до води і карбон диоксиду через цикл трикарбонових кислот.
Запам'ятайте
За участю нуклеїнових кислот відбувається біосинтез білка, передача спадкових ознак та ряд інших важливих для організму процесів.
Питання для самоконтролю
1. Як відбувається біосинтез амінокислот?
2. Сутність матричної теорії синтезу білка.
3. Яка роль ДНК у синтезі білка?
4. Сутність процесу передачі інформації від ДНК на рибосоми через іРНК.
5. Що називають структурним геном ДНК?
6. Як відбувається синтез білка на рибосомах?
ОСНОВИ БІОХІМІЇ ХЛІБОПЕКАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА
ТЕМА 3.1: ХІМІЧНИЙ СКЛАД ОСНОВНИХ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР І ХЛІБОПЕКАРСЬКОГО БОРОШНА.
План
1. Хімічний склад житнього і пшеничного борошна.
2. Характеристика вуглеводів і амінолітичних ферментів.
3. Характеристика білкових речовин і протеолітичних ферментів.
4. Біохімічні зміни, що відбуваються в борошні при зберіганні.
ТЕМА 3.2: БІОХІМІЧНІ ПРОЦЕСИ ПРИ ЗАМІСІ ТІСТА
План
1. Утворення тіста.
2. Процеси, що відбуваються під час утворення пшеничного тіста.
3. Процеси, що відбуваються під час утворення житнього тіста.
Контрольні питання.
1. Які процеси обумовлюють утворення тіста?
2. Яка роль крохмалю, білків і пентозанів в утворенні тіста?
3. Назвіть особливості утворення тіста з житнього борошна.
Тема3.6: Біохімічні процеси та способи поліпшення якості хліба
План
1. Ферментні препарати.
2. Поверхнево-активні речовини.
ТЕМА 5: БІОХІМІЯ КОНДИТЕРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА
План
1. Хімічний склад сировини кондитерського виробництва.
2. Біохімічні процеси в технології шоколадних виробів.
ТЕМА 6: БІОХІМІЯ ХАРЧОКОНЦЕНТРАТНОГО ВИРОБНИЦТВА
ТЕМА 6.1: ОСОБЛИВОСТІ БІОХІМІЇ ВИРОБНИЦТВА ХАРЧОВИХ КОНЦЕНТРАТІВ
План
1. Біохімічні процеси, що супроводжують виробництво харчових
концентратів.
2. Харчова цінність хлібобулочних виробів.
При оцінюванні корисності харчових продуктів, у тому числі хлібних виробів, користуються поняттям харчової, біологічної та енергетичної цінності продукту, його функціональних властивостей. Термін «харчова цінність» відображає комплекс корисних якостей продукту, його здатність забезпечувати фізіологічні потреби організму в енергії та основних поживних речовинах, що обумовлюють функціонування організму: білках, вуглеводах, жирах, вітамінах, мінеральних речовинах, їх засвоюваність. Основними факторами, що формують харчову цінність продукту, є його хімічний склад, енергетична, біологічна цінність, фізіологічні, лікувально-профілактичні, органолептичні властивості, засвоюваність, відсутність шкідливих речовин в аспекті біохімії харчування хімічний склад продукту характеризується ш вмістом власне харчових речовин — аліментарних і не аліментарних — не харчових. Аліментарні речовини ділять на макро- і мікронутрієнти.
Біологічну цінністьпродукту визначає вміст у ньому пластичних і каталітичних речовин , що забезпечують в організмі фізіологічну адекватність обміну речовин, тобто біологічна цінність характеризується збалансованістю за незамінними факторами харчування — амінокислотним, жирнокислотним. вітамінним, макро- і мікроелементним складом.
До групи незамінних належать речовини, які не утворюються в організмі людини, а постачаються з харчовими продуктами. Ці речовини називають ессенціальними. До них належать незамінні амінокислоти, поліненасичені жирні кислоти (лінолева, ліноленова, арахідонова), вітаміни, мінеральні речовини.
Біологічну цінність продукту здебільшого характеризують показником якості білків, що відображує сутність відповідності його складу за незамінними амінокислотами потребам організму в цих амінокислотах для синтезу білка.
Термін «енергетична цінність» відображає кількість енергії, що виділяється з харчових речовин продукту в результаті їх біологічного окислення в організмі людини. Енергетичну цінність продукту виражають у кілокалоріях або кілоджоулях. При розрахунку теоретичної калорійності продукту (брутто-калорійності) керуються його хімічним складом і коефіцієнтами енергетичної цінності основних складових, у ккал/г або кДж/г. Встановлено, що при окисленні 1 г білків виділяється 4 ккал (16,7 кДж), вуглеводів — 3,75 ккал (15,7 кДж), жирів — 9 ккал,(37,7 кДж).
Фізіологічні властивості продукту обумовлюються наявністю в ньому інгредієнтів, які покращують функціональні процеси в організмі людини, зміцнюють імунну систему, надають виробам лікувально-профілактичних властивостей. До таких інгредієнтів відносять харчові волокна, вітаміни, мінеральні речовини, поліненасичені жирні кислоти, антиоксиданти, мікроелементи та інші біологічно активні речовини.
Як уже відзначалось, у раціоні харчування людини хліб є значним джерелом енергії, білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних речовин, харчових волокон.
Харчова цінність хліба визначається його доброякісністю (нешкідливістю), вмістом поживних і біологічно активних речовин; їх співвідношенням, органолептичними та фізико-хімічними показниками якості, функціональними властивостями .
Нешкідливість хліба характеризує безпечність його споживання для життя і здоров'я людини й обумовлюється відсутністю в ньому токсичних елементів, радіонуклідів, пестицидів, токсинів, що виділяються плісеневими грибами, та іншою шкідливою мікрофлорою, сторонніх домішок, не притаманних хлібу присмаків і запахів. Кількісний і якісний вміст їх у хлібі визначається вимогами гігієнічних нормативів.
На засвоюваність хлібних виробів впливають такі показники їх якості, як смак, аромат, розпущеність м'якушки, зовнішній вигляд, які збуджують або пригнічують діяльність травного апарату.
Харчова цінність хліба залежить від виду і сорту борошна, з якого виготовлений хліб, рецептурних добавок і вологості виробів.
ТЕМА 6.2: Харчова цінність продуктів харчування
Жири
Какао-масло одержують з очищених від оболонки здрібнених какао-бобів шляхом пресування. Температура застигання 22-27° С, .температура плавлення 32-36° С.
Какао-масло має золотий колір і приємний смак. Кокосове масло одержують з висушеної м'якоті плодів кокосової пальми. Температура плавлення 20-28° С, температура застигання 14-25° С.
Вершкове масло одержують із коров'ячого масла. Масова частка вологи не більше 16%, вміст жиру не менш 82,5% для несолоного масла й 81,5% для солоного.
Маргарин - жировий продукт, одержуваний шляхом емульгування суміші натуральних і гідрогенізованих рослинних масел і тваринних жирів з заквашеним молоком або водою. Масова частка жиру не менш 82%.
Кондитерський жир - суміш різних жирів, отримана шляхом гідрогенізації. Компоненти, що входять у таку суміш, можуть бути як натуральними жирами або маслами, так і продуктами їхньої переробки. Для заміни какао-масла успішно використають імпортні тверді жири, які прийнято називати еквівалентами какао-масла. Для одержання цих жирів використають пальмове масло, жир манго й т.п., які мають у своєму складі подібні з какао-маслом тригліцериди. Температура плавлення жиру перебуває в інтервалі 32-35° С.
Питання для самоконтролю
1. Хімічний склад хлібних виробів.
2. Вплив білкової цінності хлібобулочних виробів та харчоконцентратів на організму людини?
3. Наведіть вітамінну цінність хлібобулочних виробів та харчоконцентратів.
– Конец работы –
Используемые теги: біохімія0.039
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: БІОХІМІЯ
Если этот материал оказался полезным для Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Твитнуть |
Новости и инфо для студентов