З НОРМАТИВНОЇ ДИСЦИПЛІНИ БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

 

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

Кафедра екології та безпеки життєдіяльності

 

 

ПРАКТИКУМ

 

З НОРМАТИВНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ»

 

 

НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

 

для студентів університету денної та заочної форм навчання

 

 

 

 

Київ – 2013

ЗМ.1. Безпека життєдіяльності як категорія

Практичне заняття № 1.

Тема. Методи аналізу небезпек системи “людина-машина -

Навколишне середовище ”.

Мета роботи:ознайомитися зі змістом і сутністю основних понять і термінів, якими оперує безпека життєдіяльності та засвоїти методику якісного аналізу небезпек.

 

Теоретичні відомості

Безпека – стан діяльності, за якого з визначеною імовірністю виключено прояв небезпек або ж відсутня надзвичайна небезпека.   Небезпека – негативна властивість живої та неживої матерії, що здатна спричиняти шкоду самій матерії: людям,…

Види та характер впливу небезпек

Небезпеки проявляють себе у природній, виробничий, побутовій, дорожньо-транспортній та інших сферах життєдіяльності людини.     Небезпеки виникають у визначеному просторі –…  

Аналіз ризику виникнення небезпеки.

Попередній аналіз небезпек - це аналіз загальних груп небезпек, присутніх в системі, їх розвитку та рекомендації щодо контролю.   Попередній аналіз небезпек (ПАН) Системний аналіз…  

Виконати якісний аналіз небезпек для обраного варіанту технічної системи (табл.1.4).

 

1.Опрацювати теоретичні відомості практичного заняття та рекомендовану літературу за темою.

2.Виконати якісний аналіз небезпек для обраного варіанту технічної системи (табл.1.4):

Варіанти завдання Табл.1.4
№ з/п	Технічні системи
	Побутова праска
	Електричний чайник
	Газова піч

 

 

2.1.Провести декомпозицію системи;

2.2..Виявити небезпеки системи, які можуть виникнути в процесі її експлуатації;

2.3.Визначити частини системи, що є джерелами цих небезпек, і оцінити їх якісні характеристики,заповнивши спеціальну форму (табл.1.5);

 

Визначення якісних характеристик небезпек

Табл.1.5

№ з/п	Елемент об’єкта	Небезпека	Якісний опис
Категорія	Ймовірність	Ранг

 

 

2.4.Запропонувати захисні заходи;

2.5.Ввести обмеження на аналіз небезпек згідно з рангом небезпеки

(табл.1.3).

3.На основі одержантх результатів сформулювати висновки щодо проведених досліджень.

 

 

Контрольні запитання

1. Що таке небезпека?

2. Що таке ризик?

3. Що таке ідентифікація небезпек?

4. Що таке номенклатура небезпек?

5. Що таке таксономія небезпек?

6. Що таке квантифікація небезпек?

7. За якими ознаками поділяют небезпеки?

8. Перерахуйте відомі вам прояви небезпек.

9. Чи можливе поєднаннягомосфери і ноксосфери?

9. Яка мета виконання якісного аналізу небезпек?

10.Які якісні характеристики небезпеки ви знаєте?

 

 

ЗМ 2. Небезпеки системи “Людина – життєве середовище”

 

Практичне заняття № 2.

 

Тема. Дослідження впливу погодно-метеорологічних факторів на стан людини

Мета роботи: навчитися визначати рівень впливу погодних умов на працездат­ність людини та ознайомитися із заходами та засобами попереджен­ня метеотропних реакцій.

 

Теоретичні відомості

1. Основні поняття, терміни та визначення:

 

Погода – це фізичний стан атмосфери, що виникає під впливом сонячної радіації і циркуляційних процесів в атмосфері, а також під­стеляючої поверхні.

Фронт - межі розподілу повітряних мас, де відбуваються особливо виражені зміни погодних факторів.

Фронт оклюзії – це комплексний фронт, який утворюється шляхом змикання холодного і теплого фронтів.

Циклон -зона фронту з пониженим тиском.

Антициклон -зона з підвищеним тиском.

Рівень патогенної дії погоди -така дія, що викликає пору­шення нормального стану людини встановлюють на підставі загаль­ного індексу патогенності погоди.

 

Поняття про погодно-метеорологічні фактори, показники та

Методика оцінки рівня патогенної дії.

    До погодно-метеорологічних факторів належать температура по­вітря, атмосферний тиск, вологість повітря, хмарність,…   Особливе місце займають змі­ни електромагнітного поля Землі – магнітні бурі. Крім того, важливу роль у формуванні…

Шкала патогенності погоди

Табл. 1.1

Значення J	Оцінка патогенності погоди
0 – 9	Оптимальна
10 – 24	Подразнювальна
25 і більше	Гостра

 

Ступінь подразнювальної дії погоди встановлюють із співвідно­шення:

 

, (1.8)

 

де R – ступінь подразнювальної дії погоди;

J – загальний індекс патогенності.

 

Для оцінки комплексної дії погодно-метеорологічних факторів на організм людини використовують коефіцієнт жорсткості погоди (S). Коефіцієнт жорсткості погоди розраховують за формулою:

 

(1.9)

 

де S – жорсткість погоди за добу, бали;

t – середня добова температура повітря, °С;

К_в– коефіцієнт відносної вологості, який дорівнює 0,9 для вологості меншої ніж 60%; 0,95 для 61–70%; 1,0 – для 71–80%, 1,05 – для 81–90% і 1,1 – для вологості біль­шої ніж 90%;

К_а– коефіцієнт, що враховує роль добової мінливості температури повітря; він дорівнює: у разі мінливості до 4°С – 0,85, від 4,1° до 6° – 0,90, від 6,1° до 8° – 0,95, від 8,1° до 10° – 1,00, від 10,1° до 12° – 1,05, від 12,1° до 14° – 1,1, від 14,1° до 16° – 1,15, від 16,1° до 18° – 1,20, більше ніж 18°С – 1,25;

v – середня добова швидкість вітру, м/с.

Чим вищі значення коефіцієнта жорсткості погоди S, тим значні­ші порушення фізіологічних систем організму, тим сильніший вплив погодно-метеорологічних факторів на організм людини.

 

Вплив погодно-метеорологічних факторів на стан і працездатність людини

Сучасне уявлення про вплив погоди на організм людини ґрунту­ється на принципах єдності організму і середовища. Реакції людини на дію…     Погодні умови викликають зовніш­ньо зумовлені –…  

Погодно-метеорологічні фактори

  2.4. Розрахувати за формулами (1.3. – 1.7) складові індекси патоген­ності температури, вологості, швидкості вітру, зміни атмосферного

Контрольні питання

 

1. Що таке погода?

2. Що розуміється під поняттям «погодно-метеорологічні фактори»?

3. За рахунок чого відбуваються зміни погоди?

4. Які бувають типи погоди?

5. Які показники використовують для кількісної оцінки неспри­ятливої дії погоди на організм людини?

6. У чому проявляються реакції організму людини на зміни погоди?

7. Як впливає погода на розумову та фізичну працездатність?

8. Що таке метеочутливість?

9. Чим метеочутливість відрізняється від метеопатичних реакцій?

10. У чому полягає метод визначення метеочутливості людини?

11. Які основні напрямки профілактики метеотропних реакцій?

 

 

Практичне заняття №3.

Тема. Методи та засоби контролю радіаційної та хімічної безпеки.

Мета роботи – ознайомити студентів з основними методичними підходами до оцінки радіаційної і хімічної безпеки та засвоїти методиреєстрації іонізуючих випромінювань та обґрунтування ГДК (гранично допустимої концентрації) шкідливих хімічних речовин.

 

Теоретичні відомості

А.Радіаційна безпека.

Основні поняття, терміни та визначення

Радіонукліди –радіоактивні атоми з певними атомною масою та номером, а для ізомерних атомів – з певним енергнтичним станом атомного ядра. Активність радіоактивного елемента - це кількість атомних розпадів, що…     Активність радіоактивної речовини пропорційна її кількості й обернено пропорційна…

Рентгена.

1. Іонізаційні випромінювання у навколишньому середовищі Проникна властивість іонізаційних випромінювань залежить від їхньої природи,… Штучними джерелами іонізаційних випромінювань є ядерні вибухи, ядерні установки для виробництва енергії, рентгенівські…

Класифікація дозиметричних приладів

¨ радіаційної розвідки (для визначення рівнів радіації на місце­вості); ¨ контролю за ступенем зараження радіоактивними речовинами техніки,… ¨ контролю за опроміненням (для вимірювання поглинутих доз одиницею маси опроміненої речовини);

Рисунок Б.1

У середній частині верхньої накривки (1) дозиметра розташовано панель індикації (3), зліва і праворуч над нею - дві клавіші (4) управління роботою дозиметра, а у верхній частині накривки (1) - гучномовець (5).

Рисунок Б.2

У нижній накривці (2) приладу розміщено відсік (6) для елементів живлення, а також вікно (7) для вимірювання поверхневої густини потоку частинок бета- випромінення. Відсік живлення (6) і вікно (7) закриваються відповідно накривками (8) і (9), фіксація яких здійснюється за рахунок пружних властивостей матеріалу.

У середині корпусу знаходиться друкована плата (10), на якій розташовані всі елементи електричної схеми, за винятком гучномовця (5). Гучномовець прикріплюється до верхньої накривки (1) і електрично під'єднується до друкованої плати (10) за допомогою пружинних контактів. Друкована плата (10) прикріплюється до верхньої накривки (1) корпусу гвинтами.

Нижня накривка скріплюється з верхньою накривкою за рахунок зачеплення спеціальних конструктивних елементів, а також за допомогою двох гвинтів. Цими ж гвинтами прикріплюються контакти (11) для підключення елементів живлення.

Органи управління та індикації дозиметра мають відповідні написи. На нижній накривці (2) приладу нанесена інформаційна таблиця. Для правильного підключення елементів живлення на дні відсіку живлення (6) нанесені знаки полярності.

 

 

3.1.3. Підготовка дозиметра до роботи:

 

3.1.3.1.Вийняти дозиметр з упаковки;

3.1.3.2. Відкрити відсік живлення та вставити два гальванічних елементи типорозміру ААА у відсік, дотримуючись полярності.

3.1.3.3.Увімкнути дозиметр, короткочасно натиснувши кнопку РЕЖИМ, дозиметр повинен відразу працювати в режимі вимірювання ПЕД фотонного іонізуючого випромінення (про правільність дії свідчитимуть мигаючий світлодіод навпроти відповідного мнемонічного позначення під цифровим індикатором, а також звукові сигнали при реєстрації кожного гамма-кванта).

3.1.3.4.Короткочасно натиснути кнопку РЕЖИМ і переконатись в переході дозиметра в режим індикації ЕД оператора ( під цифровим індикатором повинен мигати другий світлодіод навпроти відповідного мнемонічного позначення).

3.1.3.5.Короткочасно натиснути кнопку РЕЖИМ і переконатись в переході дозиметра в режим вимірювання поверхневої густини потоку частинок бета- випромінення (про правільність дії свідчитимуть мигаючий світлодіод навпроти відповідного мнемонічного позначення під цифровим індикатором, а також звукові сигнали при реєстрації кожних бета-частинки чи гамма-кванта).

3.1.1.6. Короткочасно натиснути кнопку РЕЖИМ і переконатись в переході дозиметра в режим індикації часу накопичення ЕД оператором (мигання усіх розрядів цифрового індикатора та немигаюча кома посередині між двома парами розрядів. Щохвилини крайній праворуч розряд повинен змінюватись на одиницю).

3.1.3.7. Короткочасно натиснути кнопку РЕЖИМ і переконатись в переході дозиметра в режим індикації реального часу ( про про правільність дії свідчитиме кома між двома парами розрядів цифрового індикатора, яка повинна мигати з періодом 1 с).

Для вимкнення дозиметра необхідно натиснути та утримувати в натиснутому стані протягом 4 с кнопку РЕЖИМ.

  3.2. Радіометр бета-гамма випромінювання «Прип'ять»  

Радіометр-рентгенометр ДП-5А

Прилад призначений для вимірювання рівня радіоактивного забруднення робочих поверхонь та потужності експозиційної дози γ-випромінювання (Р/год, мР/год) і складається з пошукового зонда з перемикачем для вимірювання (β- або γ-випромінювання, пристрою для реєстрації випромінювання, блоку живлення та телефону.

Підготовка приладу до роботи.

¨ Перемикач діапазонів переводять з положення "Викл" у положення "Реж",

¨ Ручкою "Режим" встановлюють стрілку гальванометра на чорний трикутник і про­грівають прилад протягом 2-3 хвилин. Під час використання приладу ДП-5Б стрілка повинна самостійно встановитися у межах чорного сектора.

¨ Для визначення природного фону приладу зонд з датчиком встановлюють у положення у-випромінювання, а перемикач діапазонів переводять у положення "0,1", або інше, якщо стрілка відхиляється до кінця шкали. Через 1-2 хвилини реєструють показники шкали, помноживши їх величини на значення конкретного діапазону.

¨ Для вимірювання рівня забруднення продовольства та води радіоактив­ними речовинами датчик розташовують на відстані 1 см від зразка дослі­джуваної проби.Переміщуючи його вздовж поверхні, знаходять найбільше забруднення. Через 1-2 хвилини реєструють результати вимірювання, помноживши їх величину назначения діапазону і віднявши природний фон приладу.

¨ Після дослідження прилад переводять у вихідне положення.

 

Радіаційна безпека та принципи радіаційного захисту.

Радіаційна загроза при роботі з джерелами іонізуючих випромінювань полягає в тому, що зовнішнє та внутрішнє опромінення організму чинить як прямий,… Головними наслідками впливу іонізуючого випромінювання на людину є порушення…     До основних видів променевих уражень відносять: соматичні ураження (гостра та хронічна…

Норми радіаційної безпеки населення

Ґрунтую­чись на рекомендаціях Міжнародної комісії з радіаційного захисту, Міністерством охорони здоров'я України та Національним Коміте­том із…   Принцип виправданості — будь-яка практична діяльність, котра …   Принцип оптимізації — рівні індивідуальних доз і (або) кіль­кість опромінених осіб повинні бути…

Результати дослідної роботи

   

Б. Хімічна безпека.

Основні поняття, терміни та визначення теми.

ГДК ( гранично допустима концентрація ) шкідливої речовини - це така її кількість у природному середовищі, при якій не знижується працездатність та… ГДВ -гранично допустимі викиди ГДЕН -гранично допустимі екологічні навантаження

Характеристика хімічних речовин.

У світі нараховується до 6 млн. хімічних речо­вин; 90% з них — це органічні сполуки, більшість яких токсичні. За характером впливу на організм людини хімічні речовини (шкідливі та… ¨ загальнотоксичні, які викликають отруєння всього організму або впливають на окремі системи людського організму…

При легкому ступені отруєння

¨ шум у вухах; ¨ пульсація в скронях, головний біль, запаморочення; ¨ м’язова слабість, особливо в ногах;

Нормування вмісту шкідливих речовин.

Токсичність властивостей СДОР, яка визначає їх отруйність, характеризується смертельною, вражаючою іграничною концентрацією. Для кількісної характеристики вражаючої дії СДОР використовують поняття… Токсодоза - кілікість речовини ( в одиницях ваги ), віднесена до одиниці обєму і до одиниці часу. Вона характеризує…

Клас І. Речовини надзвичайно небезпечні, ГДК менше 0,1 мг/м3 (свинець, ртуть, озон).

Клас ІІ. Речовини високонебезпечні, ГДК 0,1-1,0 мг/м3 (сірчана й соляна кислоти, хлор, фенол, їдкі луги).

Клас ІІІ. Речовини помірнонебезпечні, ГДК 1,1-10,0 мг/м3 (вінілацетат, толуол, ксилол, метиловий спирт).

Клас ІV. Речовини мало небезпечні, ГДК більше 10,0 мг/м3 (бензин, ацетон, гас тощо).

  Граничнодопустимі концентрації шкідливих речовин в атмосфері населених пунктів

С1 / ГДК1 + С2 / ГДК2 + … + Сn / ГДКn < 1

  ГДК1, ГДК2, …, ГДКn – значення забруднювачів, мг/м3. Якщо сумарна концентрація забруднювачів більша за 1, то кажуть, що санітарний стан не відповідає нормативним…

Контрольні питання.

2.Які якісні характеристики мають іониізуючі випромінювання? 3.Які кількісні характеристики мають іониізуючі випромінювання? 4.Які одиниці вимірювання кількісних характеристик іонізуючих

Теоретичні відомості

1. Основні поняття, терміни та визначення теми.

Отруєння– патологічний процес, що виникає внаслідок попадання із навколишнього середовища різних речовин у такій кількості,яка спричиняє порушення гомеостазу.

Утоплення –це термінальний стан організму, при якому внаслідок потрапляння у бронхи та легені води зупиняється дихання, розвивається кисневе голодування, відбувається припинення серцевої діяльності.

Гострі отруєння, перша медична допомога.

а) через рот з їжею, питвом або при безпосередньому ковтанні самої отрути; б) через дихальні шляхи; в) через рану, укус тварин, комах;

Розпізнавання отрути.

При отруєнні потерпілий потребує термінової допомоги, бо найменше зволікання може коштувати йому життя.

Тому, насамперед оглянути потерпілого (можна виявити характерне забарвлення шкіри і слизових оболонок, наприклад, при отруєння СО колір їх багрово-ціанотичний із сірим відтінком) і звернути увагу на запах видихуваного повітря, бо деякі отрути виділяються легенями(алкоголь, синильна кислота, оцтова кислота).

Іноді біля потерпілого можна знайти пляшечку із залишками отрути. Тому звичайно підраховують кількість речовини, що залишилось(таблеток, рідини або порожніх упаковок лікарських засобів).

 

 

Загальні принципи подання першої медичної допомоги.

Комплекс дій по наданню першої медичної допомоги можна штучно поділити на кілька взаємопов’язаних станів, які мають за мету: ¨ попередити ускладнення з боку органів і систем ¨ попередити подальше потрапляння отрути в організм

Отруєння рослинами

Блекота (“п’яна вишня”) - рослина, яка має атропін і гіосцин, речовини, що блокують парасимпатичні нерви. Ознаки отруєння розвиваються на протязі від 10 хв. до 15 годин : ¨ гостре нервово-психічне збудження (галюцинації, марення, підвищена рухома активність)

Отруєння грибами

Отруєння грибами умовно поділяють на 3 групи: ¨ отруєння з тривалим прихованим періодом і ураженням внутрішніх… ¨ отруєння з ураженням шлунка і кишечника(жовчний гриб та ін.)

Отруєння при укусах змій, комах.

Отруєння має три фази: 1 – збудження,

Гострий біль, паління, свербіж, почервоніння шкіри, набряк у місті ужалення, запаморочення, тахікардія, утруднене дихання, посилене потовиділення.

Обсяг і послідовність першої медичної допомоги.

1. Видалити жало.

2. На місце ужалення накласти холодний компрес, лід.

3. Ввести знеболюючі засоби.

4. При наростанні набряку гортані, що супроводиться вираженою ядухою, зробити трахеотомію. По показанням зробити штучну вентиляцію легень, непрямий масаж серця.

 

Утоплення, перша медична допомога.

Аналіз загибелі людей на воді показує, що найбільше трагічних випадків стається на необладнаних для купання місцях (близько 90%). На організованих… За причинами і ознаками утоплення розрізняють «сухим» (біле) і «вологим»… "Синє" утоплення – зупинка дихання відбувається внаслідок потрапляння води у дихальні шляхи, легені і…

Зробити аналіз ситуаційних задач, створити навчальні алгоритми

А. « Після вживання грибів (бліда поганка) у людини з'явилися слинотеча, блювання, пронос, біль у животі, посилена перистальтика кишок - "чути… Б.»Після укусу гадюки людина відчула укол, а на шкірі побачила подвійний слід… В. "З води витягли чоловіка без свідомості, шкіра обличчя сіро-синього кольору, пульс на сонній артерії…

Контрольні питання.

 

1. Що є отруєння?

2. Класифікація отруєнь в залежності від умов, в яких сталося отруєння, характеру дії отрути, тяжкості.

3. Які ознаки ураження нервової системи при гострих отруєннях?

4. Які ознаки ураження серцево-судинної і дихальної систем при гострих отруєннях?

5. Які ознаки ураження травної і видільної систем при гострих отруєннях?

6. Які принципи надання першої медичної допомоги при гострих отруєннях?

7. Ознаки гострого отруєння блекотою, дурманом, красавкою, перша медична допомога.

8. Ознаки отруєння отруйними грибами (бліда поганка, червоний мухомор), перша медична допомога.

9. Ознаки отруєння при укусах змій, комах, перша медична допомога.

10.Що таке утоплення, “синє” утоплення, “біле” утоплення?

11.Які заходи першої медичної допомоги при утопленні?

 

ЗМ 3. Безпека життєдіяльності за умов надзвичайних ситуацій

 

Практичне заняття № 5.

Тема. Визначення параметрів зон радіаційного та хімічного

Забруднення.

Мета роботи:навчитись визначати параметри зон радіоактивного та хімічного зараження з використанням довідникових таблиць.

 

Теоретичні відомості.

 

 

Прогнозування радіаційної обстановки.

 

1.1. Основні поняття, терміни та визначення.

 

Радіаційна обстановка(РО) - це така обстановка(ситуація), що склалася на місцевості внаслідок її радіаційного зараження (РЗ) і характеризується масштабом та ступенем зараження місцевості.

Зона радіоактивного зараження -це територія в межах якої відбулося розповсюдження радіоактивно зараженого повітря з рівнями радіації перевищуючими гранично допустимі.

Осередок радіоактивного зараження -це територія в межах якої відбулося ураження людей, домашніх тварин, та сільськогосподарських угідь.

Середнім вітром називається вітер, який за швидкістю і напрямом для всіх шарів атмосфери від поверхні землі до висоти підйому радіоактивних

 

Визначення параметрів зон радіаційного забруднення.

При вирішенні завдань щодо підвищення стійкості роботи об’єктів господарювання (ОГ) у надзвичайних ситуаціях (НС), прогнозування оцінки радіаційної… Виявлення радіаційної обстановки передбачає, визначення методом прогнозування… Виконуючи прогноз вірогідної радіаційної обстановки на ОГ за сучасними методиками ми зможемо забезпечити:

Визначення ступеня вертикальної стійкості

атмосфериВаріант-Б

Таблиця 4.1.

Категорія стійкості атмосфери

Таблиця 4.1.1.

Швідкість (V 10 ) вітру на висоті 10 м. (м/с)	Час доби
День	Ніч
Наявність хмарності
Відсутня	Середня	Суцільна	Відсутня	Середня	Суцільна
0…0,5	Ін	Ін	Із	К	К	Кз
0,6…2	Ін	Ін	Із	К	К	Кз
2,1…4	Ін	Із	Із	К	Із	Із
> 4	Із	Із	Із	Із	Із	Із

Позначення: К – сильно нестійка – ковекція

Із – нейтральна – ізотермія

Ін – дуже стійка - інверсія

Швидкість переносу переднього фронту хмари зараженого

повітря в залежності від швидкості вітру (м/сек)

Таблиця 4.1.2.

Виходячи з кількості викинутої радіоактивної речовини знаходимо величину її активності (А), за формулою:   A = h·10-3·W·n,

Час початку випадання радіоактивних

Опадів, (початку формування сліду - t ф ) після аварії на

АЕС, годин.

Таблиця 4.1.3.

   

Розміри зон забруднення місцевості (прогнозовані) на сліду хмари при аварії

на РНО (конвекція, швидкість переносу хмари 2 м/с.)

Таблиця 4.1.4

Розміри зон забруднення місцевості (прогнозовані) на сліду хмари при аварії

на РНО (ізотермія, швидкість переносу хмари 5 м/с.)

Таблиця 4.1.5.

 

Розміри зон забруднення місцевості (прогнозовані) на сліду хмари при аварії

на РНО (ізотермія, швидкість переносу хмари 10м/с.)

Таблиця 4.1.6.

Розміри зон забруднення місцевості (прогнозовані) на сліду хмари

при аварії на РНО (інверсія, швидкість переносу хмари 5 м/с.)

Таблиця 4.1.7.

Розміри зон забруднення місцевості (прогнозовані) на сліду хмари при аварії на РНО (інверсія, швидкість переносу хмари 10 м/с.)

Таблиця 4.1.8.

Прогнозування хімічної обстановки.

2.1. Основні поняття, терміни та визначення. Хімічно небезпечний обєкт - це обєкт господарювання, при аваріях і рунуваннях… Хімічна обстановка –це сукупність наслідків хімічного зараження атмосфери і місцевості СДОР (ОР), які впливають на…

Визначення параметрів зон хімічногозабруднення.

Хімічна обстановка створюється в результаті аварійного розливу абовикиду СДОР чи застосуванні хімічної зброї з утворенням зон хімічного зараження і… Оцінка хімічної обстановки складається з: ¨ визначення масштабів і розмірів хімічного зараження місцевості;

Робота 1. Прогнозування зон радіоактивного забруднення місцевості за слідом хмари.

  Вихідні дані: ¨ тип і потужність ядерного реактора — РБМК-1000 МВт;

Дати оцінку обстановці що склалася на об’єкті “Б” у результаті руйнування ємності де зберігалася сильнодіюча отруйна речовина (СДОР). Під час аварії внаслідок переходу в атмосферу частини СДОР із зруйнованої ємності, а також випаровування його з площі розливу. утворилась хмара з вражаючою концентрацією СДОР. Від зруйнованої нкості на відстані L знаходиться населений пункт, який може потрапити у зону хімічного зараження (ЗХЗ).

Визначити: розміри можливих зон хімічного забруднення місцевості та запропонувати заходи щодо захисту працівників об’єкту та населення у зоні лиха.

Вихідні дані: Кількість СДОР, т. - 25

Напрямок вітру, град. - 70°

Швидкість вітру, V м/с - 2

∆t,°C - - 1° C

Рельєф місцевості - закритий

Відстань від зруйнованої ємкості

до населеного пункту L км. - 9

Характер зберігання - не обваловано

Алгоритм виконання розрахунків під час прогнозування хімічної обстановки :

А.Визначення розмірів і площі зони хімічного зараження

∆t = -10С     Ступень вертикальної стійкостьі… V = 2м/с

S3Х3 = 1 / 2 Г ∙ Ш

5.Нанести отримані параметри у масштабі на топографічну карту, схему:

Зона можливого зараження хмарою СДОР на картах (схемах) обмежена колом, півколом або сектором, який має кутові розміри і радіус, що дорівнює глибині зараження Г. Центр кола, півкола або сектора співпадає з джерелом зараження.

Зона фізичного зараження, яка має форму еліпса, та вВключається в зону можливого зараження. З огляду на можливе переміщення хма­ри СДОР під дією зміни напрямку впру фіксоване зображення зони фактичного зараження на карти (схеми) не наноситься.

На топогра­фічних картах і схемах зона можливого зараження має вигляд:

а) при швидкості вітру за прогнозом < 0,5 м/с зона зараження має вигляд кола. Радіус кола дорівнює r.

Таким чином, 0 відповідає джерелу заражен­ня, φ = 360°.

Зображення еліпса (пунктиром) відповідає зоні фактичного зараження на фіксований момент часу.

б) при швидкості вітру за прогнозом від 0,6 до 1 м/с зона зараження має вигляд півкола. То­чка 0 відповідає джерелу зараження, φ = 180°, радіус півкола дорівнює Г, бісектриса півкола співпадає з віссю сліду хмари і орієнтована за напрямком вітру.

в) при швидкості вітру за прогнозом > 1 м/с зона зараження має вигляд сектора. Точка 0 відповідає джерелу зараження, φ = 90° при швидкості вітру за прогнозом від 1,1 до 2 м/с, φ = 45° при швидкості вітру за прогнозом > 2 м/с.

Радіус сектора дорівнює Г, бісектриса сектора співпадає з віссю сліду хмари і орієнтована за напрямком вітру.

 

Б. Визначення терміну підходу зараженого повітря до населеного пункту на відстані L = 9 км від зони розлиття СДОР.

Знайти середню швидкість перенесення хмари зараженого повітря у відповідності ступеня вертикальної стійкості атмосфери (Табл.4.2.4.).

2.Визначити термін подолання зараженим повітрям відстані 9 км (L) знаходимо за формулою :

де W – швидкість перенесення зараженого повітря,

60 – коефіцієнт переводу секунд в хвилини.

L – відстань від підприємства до місця аварії

Категорія стійкості атмосфери

Таблиця 4.2.1.

Швідкість (V 10 ) вітру на висоті 10 м. (м/с)	Час доби
День	Ніч
Наявність хмарності
Відсутня	Середня	Суцільна	Відсутня	Середня	Суцільна
0…0,5	Ін	Ін	Із	К	К	Кз
0,6…2	Ін	Ін	Із	К	К	Кз
2,1…4	Ін	Із	Із	К	Із	Із
> 4	Із	Із	Із	Із	Із	Із

Позначення: К – сильно нестійка – ковекція

Із – нейтральна – ізотермія

Ін – дуже стійка - інверсія

 

 

Глибини розповсюдження хмар зараженого повітря з уражаючими концентраціями СДОР на відкритій місцевості, км

(ємності не обваловані, швидкість вітру 1 м/с)

 

 

Таблиця 4. 2.1.

  Глибини поширення хмари зараженого повітря з уражаючими концентраціями СДОР на…

Таблиця 4.2.2.

2. За швидкості вітру понад 1 м/с застосовуються поправочні коефіцієнти (табл., які мають такі значення:

Додаткові коефіцієнти для урахування впливу швидкості вітру на глибину поширення зараженого повітря

Таблиця 4.2.3.

Швидкість вітру, м/с
Поправочний коефіцієнт: за інверсії За ізотермі За конвекції		0,6 0,71 0,7	0,45 0,55 0,62	0,38 0,5 0,55	- 0,45 -	- 0,41 -

 

 

Середня швидкість перенесення хмари W, зараженої СДОР, м/с

Таблиця 4.2.4.

Примітка до таблиці . Інверсія і конвекція за швидкості вітру понад 3 м/с спостерігається рідко.

L– відстань від місця розлиття СДОР до об’єкта, км.

 

Параметри зони хімічного зараження місцевості

 

Напрямок евакуації

Співробітників

ОСНОВНІ ПАРАМЕТРИ:

Г - глибина, Ш – ширина, S_зхз – площа зони хімічного зараження, R – відстань від місця аварії до досліджуваного об’єкта;

Контрольні запитання.

1.Визначення основних понять і термінів: радіаційна безпека, радіаційна обстановка,зона радіоактивного зараження, осередок радіаційного ураження, хімічна обстановка, зона хімічного зараження, осередок хімічного ураження, вертикальна стійкість повітря: інверсія, конвекція, ізотермія.

2.Загальні поняття про оцінку радіаційної обстановки.

3.Принципи оцінки радіаційної обстановки.

4.Порядок визначення розмірив зон радіоактивного зараження.

5.Принципи оцінки хімічної обстановки.

6.Методика визначення розмірів зон хімічного зараження.

 

Практичне заняття № 6.

Тема. Правила поведінки при пожежах та перша медична допомога при опіках

Мета роботи: сформулювати необхідні вміння і навички поведінки при пожежах.та для надання першої медичної допомоги потерпілим з опіками.

 

 

 

Теоретичні відомості

1. 1.Основні поняття, терміни та визначення:

Пожежа -неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що розповсюджується у часі і просторі.

Горіння -екзотермічна реакція окислення речовини, яка супроводжується виділенням диму та виникненням полум'я або світінням.

Опік– це пошкодження тканин внаслідок дії високих температур, хімічних речовин, випромінювань і електричного струму.

Опікова хвороба – патологічний стан організму, при якому у відповідь на опік виникають значні порушення життєдіяльності органів і систем, які можуть призвести до смерті.

 

Пожежі.

Причинами виникнення пожеж на підприємствах та побуті є: ¨ недоліки в будівельних конструкціях і плануванні приміщень; ¨ не­доліки влаштування комунікацій;

Увага!

¨ якщо на людині загорівся одяг, необхідно лягти на землю і, пе­рекочуючись, збити полум'я; бігти не можна — це ще більше роздмухає полум'я;

¨ побачивши людину в одязі, що горить, накиньте на неї плащ або покривало і щільно притисніть; у разі виникнення опіку потрібно од­разу надати першу медичну допомогу та відправити потерпілого до лікарні;

¨ виходити із зони пожежі треба в навітряну сторону

Термічні опіки, їх характеристика.

Виникають від дії полум'я, гарячої рідини, пару та інших чинників. Тяжкість опіку і опікової хвороби визначається двома факторами: ¨ глибиною (ступенем) пошкодження тканин;

Контрольні запитання.

1. Визначення основних понять і термінів:

пожежа, горіння, опік, опікова хвороба.

2. Алгоритм поведінки людини під час пожежи.

3. Що таке опік?

4. Характеристика ступенів опіків.

5. Правила визначення площі опіку (правило долоні, правило дев΄яток).

6. Перша медична допомога при термічних опіках.

 

 

Практичне заняття №7

Тема. Дорожньо-транспортний травматизм, перша медична

Допомога потерпілим

 

Мета роботи:оволодіти прийомами організації та надання першої медичної допомоги постраждалим при транспортних аваріях та катастрофах.

Теоретичні відомості

Дорожньо-транспортна подія– це подія що виникла під час руху по дорозі транспортного зосіба та при його участі при якій загибли або поранені люди,… Транспортна травма – механічне пошкодження, що виникло внаслідок дії на людину… Автомобільна травма – сукупність пошкоджень, які виникають у водія, пасажирів, пішоходів внаслідок автотранспортної…

Види пошкоджень при транспортних аваріях.

Незалежно від виду транспортної аварії (катастрофи), загальним для всіх є загибель багатьох десятків, сотень і навіть тисяч людей. В залежності від кількості потерпілих розрізняють 5 категорій транспортних… І – до 5 чоловік;

Перша медична допомога при дорожньо-транспортних пригодах.

Головною вимогою в організації першої медичної допомоги є своєчасність і послідовність виконання її елементів і складається з двох етапів: І. Алгоритм огляду: ¨ оглянути ротову порожнину, верхні дихальні шляхи, одночасно видалити сторонні тіла, відновити функції…

Зовнішні кровотечі, перша медична допомога.

Способитимчасової зупинки кровотечі:   ¨ Надання пошкодженій частині тіла завищеного положення по відношенню до тіла;

Алгоритм 1. Зупинка артеріальної кровотечі за допомогою закрутки

Або кровоспинюючого джгута

 

 

а – розтягування джгута; б – накладання джгута з постійним його

розтягуванням; в – правильне положення джгута; г – записка, на якій вказаний час накладання джгута; д – накладання закрутки.

Алгоритм 2. Рани, перша медична допомога. Пов’язки, техніка їх накладання (десмургія).

 

 

Алгоритм 2.1.Користування індивідуальним перев´язувальним пакетом

Алгоритм 2.2. Накладання бинтових пов´язок

   

Мал.2.4. На стегно

Спіральна

Алгоритм 3. Переломи, перша медична допомога. Іммобілізація пошкоджених частин тіла

 

Алгоритм 3.1. Транспортна іммобілізація

Показання: при переломах кісток, пошкодженнях суглобів, великих пораненнях, опіках, гострих запальних процесах, та при всіх інших станах,

Перша медична допомога при закритих травмах.

До закритих травм відносяться вивихи, розтягнення, забиття, синдром тривалого здавлення, струс мозку, закриті переломи. Надання першої медичної допомоги наведені в алгоритмах 4.1 – 4.4 на малюнках

 

Мал.2.8. Іммобілізація плечового суглоба при вивиху.

 

Алгоритм 4.1. Діагностичний і лікувальний (перша медична допомога) пошук при забиттях і розтягненнях.

 

 

Алгоритм 4.2. Діагностичний і лікувальний (перша медична допомога) пошук при синдромі тривалого здавлювання.

 

Алгоритм 4.3. Діагностичний і лікувальний (перша медична допомога) пошук при струсі мозку.

Мал.2.10. Іммобілізація голови та шиї Мал.2.11. Іммобілізація голови та

за допомогою ватно-марлевого комірця за допомогою картонного комірця

 

Завдання для практичного заняття:

 

1.Опрацювати теоретичні відомості практичного заняття та рекомендовану літературу за темою.

2.Провести аналіз наслідків ДТП за наступним алгоритмом:

¨ Визначити причину травмування;

¨ Визначити місця пошкоджень

¨ Назвати характер травми

3.Скласти алгоритм першої медичної допомоги потерпілому

.

 

Робота №1.Аналіз варіантів ДТП та їх наслідків відповідно до запропонованих ситуаційних задач.

 

 

Варіант 1. Варіант 2

Варіант 3. Варіант 4

Варіант 5. Варіант 6

Варіант 7. Варіант 8.

Варіант 9.

Контрольні питання.

1.Визначення основних понять і термінів: безпека руху, дорожньо-транспортні пригоди, транспортний травматизм, автомобільна травма, транспортний травматизм, автомобільна травма, реанімація, шок, знеболювання, пов'язка, іммобілізація, транспортна іммобілізація.

2. ДТП, причини порушення загальних правил поведінки на вулицях і дорогах та користування транспортними засобами.

3.Організаційні заходи допомоги у ДТП.

4.З яких дій складається перша медична допомога при ДТП ?

5.Як провести реанімаційні заходи: штучну вентиляцію легенів та непрямий масаж серця;

6.Як тимчасово зупинити артеріальну кровотечу?

7.Як правільно накласти пов’зку?

8.Як правільно провести евакуацію потерпілого з автомобіля?

9.Який алгоритм проведення іммобілізації пошкоджених частин тіла: голови, верхніх і нижніх кінцівок, грудної клітки, хребта?

З.М.4.Управління безпекою життєдіяльності за умов надзвичайних ситуаціях

 

Практичне заняття №8

 

 

Тема: Застосування ризик-орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку НС.

Мета роботи –оволодіти методом кількісного аналізу ризику виникнення та розвитку НС.

 

Теоретичні відомості

Основні поняття, терміни та визначення.

Ризик – це кількісна характеристика оцінки ступеня небезпеки.

Величина ризику (R) - цевідношення кількості подій з небажаними наслідками (n) до максимально можливого їх числа (N) за конкретний період часу.

Ризик як оцінка небезпеки.

Людський досвід дає підставу стверджувати, що будь–яка діяльність потенційно небезпечна.

Аналіз причин виходу з ладу систем і можливих помилкових дій людини сприяє підвищенню безпеки (зниженню ризику реалізації небезпеки) за рахунок впровадження захисних заходів і підвищення вимог до професійної підготовки працівників. З цією метою використовують аналіз ризику виникнення небезпек або надзвичайних ситуацій.

Нескінченно малий (“нульовий”) ризик свідчить про відсутність реальної небезпеки в системі, і навпаки: чим вищий ризик, тим вища реальність впливу небезпеки.

Величина ризику (R) визначається за формулою:

де n - кількість подій з небажаними наслідками

N - максимально можлива кількість подій

t - конкретний період часу (при разових та безсистемних випадках приймається рівним одиниці, тобто t = 1).

Наведена формула дозволяє розрахувати величину загального та групового ризику. При оцінці загального ризику величина N визначає максимальну кількість усіх подій, а при оцінці групового ризику – максимальну кількість подій у конкретній групі, що вибрана із загальної кількості за певною ознакою. Зокрема, в групу можуть входити люди, що належать до однієї професії, віку, статі; групу можуть складати також транспортні засоби одного типу; один клас суб'єктів господарської діяльності тощо.

 

Види ризиків.

Ризик може бути :

 

¨ виправданий та невиправданий

¨ загальний (індивідуальний ), груповий (колективний), територіальний

¨ техногенний ( технічний), екологічний, соціальний, економічний, політичний

За ступенем припустимості ризик буває: знехтуваний, прийнятний, гранично допустимий, надмірний.

Знехтуваний ризик має настільки малий рівень, що він перебуває в межах допустимих відхилень природного (фонового) рівня.

 

На практиці досягти нульового рівня ризику, тобто абсолютної безпеки,

неможливо.

 

 

Прийнятним вважається такий рівень ризику, який суспільство може прийняти (дозволити), враховуючи техніко-економічні та соціальні можливості на даному етапі свого розвитку.

Прийнятний ризик — це нормований ризик у світовій практиці (10-6).

Максимально прийнятним рівнем індивідуального ризику загибелі є 10-6 на рік.

Максимально прийнятним рівнем групового ризику загибелі є 10- 8 на рік.

Гранично допустимий ризик — це максимальний ризик, який не повинен перевищуватись, незважаючи на очікуваний результат.

Надмірнийризик характеризується виключно високим рівнем, який у переважній більшості випадків призводить до негативних наслідків.

Техногенний, екологічний, економічний ризики.

  Rт = Δ Т (t) / Т (f),  

Управління ризиком

Ø повна або часткова відмова від робіт, операцій та систем, які мають високий ступінь небезпеки Ø заміна небезпечних операцій іншими, менш небезпечними Ø удосконалення технічних систем та об’єктів

А.Логічні символи

	«І» – вихідна подія відбувається, якщо усі Вхідні події трапляються одночасно
	«АБО» – вихідна подія відбувається, якщо трапляється будь–яка з вхідних подій

Б.Символи подій

    Після побудови дерева відмов визначають ймовірність реалізації головної події. Для цього складають логічне вираження,…

Приклад виконання

1. Після обрання небезпеки, яка має, згідно з результатами якісного аналізу, найбільш високий ранг, будуємо дерево відмов для небезпечної події…  

Р1 = Р7 Ч (1– (1–Р8) Ч (1–Р9) Ч· (1–Р10) Ч (1–Р11) Ч (1–Р12)) = 0.

 

5. Висновки: з двох запропонованих захисних заходів виконання

вимоги «не залишати включеною праску без догляду» є більш ефективним, оскільки дозволяє уникнути появу головної події.

Контрольні запитання

 

1. Що таке ризик?

2. Яка мета кількісного аналізу?

3. Які характеристики небезпеки використовуються при виконанні кількісного аналізу?

4. Яким чином обираються захисні заходи?

5. Що таке дерево відмов?

6. Назвіть символи, що застосовуються при побудові дерева відмов.

7. Які залежності використовуються для обчислення імовірності реалізації небезпеки?

8. На підставі чого здійснюється вибір оптимального захисного заходу?

 

Практичне заняття №9

 

Тема: Знезаражування. Засоби і способи обробки транспорту та засобів технічного обслуговування

Мета роботи – ознайомити майбутніх фахівців у галузі автотранспорту, дорожнього і аеродромного будівництва із організацією та проведенням знезаражування транспортних засобів і територій.

Теоретичні відомості

Основні поняття, терміни та визначення.

Спеціальна обробка - це роботи зі знезаражування техніки, одягу, взуття, індивідуальних засобів захисту та санітарної обробки

Санітарна обробка – цезнезараження поверхні тіла людини, незалежно від виду небезпечних речовин

Дезактивація – цевилучення радіоактивних речовин з поверхонь різних заражених об’єктів, а також очистка від РР води, харчових продуктів та фуражу що знаходяться у зоні лиха.

Дегазація – це нейтралізація ОР, або вилучення їх з зараженої поверхні; дегазація здійснюється хімічним, фізичним, механічним та змішаним способами.

Дезинфекція– це знищення мікробів та токсинів.

Дезинсекція – це знищення комах (вошей, бліх та інших переносників інфекційних захворювань).

Дератизація– цезнищення заражених гризунів.

Демеркуризація– це знезараження ртуті.

 

 

Поняття про дезактивацію, дегазацію та дезінфекцію.

Дезактивація здійснюється механічним способом. ЇЇ проводять, знімаючи верхній забруднений шар поверхні, змітаючи забруднення (при цьому доцільно… Територію з твердим покриттям дезактивують, змітаючи попередньо зволожений… Радіоактивний пил та забруднена вода повинні підлягати переробці на спеціальних комбінатах та подальшому…

Спецобробка людей, техніки.

¨ санітарну обробку особового складу тобто, людей; ¨ дезактивацію, дегазацію та дезинфекцію техніки, обладнання, одягу,… В залежності від обставин, наявності часу та засобів, спецобробка може виконуватись частково або ж у повному обсязі. …

Алгоритм проведення санобробки при зараженні БЗ

¨ за допомогою ІПП-8 обробляють зовнішню частину протигазу. При одночасному зараженні РР, ОР, БЗ в першу чергу знезаражують ОР, що потрапили на… ¨ у разі відсутності ІПП-8 під час часткової санобробки потрібно…  

Санобробка, що була проведена після 10-12 год. практично неефективна.

Повна спецобробка техніки та транспорту здійснюється на станціях знезараження транспорту (СЗТ) і включає в себе:

¨ При зараженні РР у змиванні останніх дезактивуючими розчинами або водою з одночасною обробкою поверхні щітками дезактивуючих комплектів, обробка продовжується до досягнення встановлених норм (200 Мр/год);

¨ При зараженні ОР і БЗ – у повному знезараженні поверхні спеціальними розчинами з частковою, або повною розробкою техніки з наступною чисткою та її змащенням.

Структурна схема станції знезаражування техніки

 

 

 

Л А Н К И

  с к а д л а н о к  

Підготовчи роботи

¨ з автомобіля знімають тент і відправляють на ділянку знезаражування тентів ¨ звільняють автомобіль від вантажу або ослонів (у разі необхідності… ¨ кузов і ходову частину за допомогою лопат і скребків чистять від брухту.

Схема організації роботи ПуСО на місцевості.

1. - пост прийняття та розподілу зараженої техніки; 2. - місце прийому документів та коштовностей; 3.- відділення підготовки техніки до знезараження; 4. - відділення роботи з вантажем; 5. – відділення для очищення ходової частини; 6. - відділення для знезараження техніки; 7. – контроль якості повної спецобробки техніки; 8 - водозабірний колодязь; 9 –авто розливна станція АРС-130; 10. – видача готової продукції; 11. - грязе-водо збірний колодязь;

12. – місце видачі документів та коштовностей; 13. – пост радіаційного та хімічного контролю; 14. - відділення приготування розчинів для знезараження;

- загальний напрямок потоку техніки на території ПуСО.

 

Знезаражування території, будівель, споруд, та майна.

Знезаражування ділянок місцевості і споруд, які заражені радіоактивними і отруйними речовинами в першу чергу проводиться у тих випадках, коли вони… • Маршрути пересування сил ЦО; • Місця розташування пунктів управління, сховищ і укриттів;

Контрольні запитання

1. Що таке спеціальна обробка та що таке санітарна обробка?

2. Які основні способи та методи знезараження застосовуються у зоні лиха?

3. В яких випадках проводиться часткова обробка (знезараження)?

4. Алгоритм виконання часткової спецобробки;

5. Алгоритм виконання повної спецобробки;

6.Основні заходи безпеки при проведенні знезаражування