Завдання для практичних занятьз Особливої частини кримінального права України

Міністерство освіти та науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

 

 

Юридичний факультет

Кафедра кримінального права і кримінології

 

Завдання для практичних занятьз Особливої частини кримінального права України

Львів - 2003   Наведені завдання, які студенти повинні виконати в ході підготовки до практичних занять з Особливої частини…

Переднє слово

Практичні заняття є важливою складовою вивчення курсу Особливої частини кримінального права України. Вони проводяться з усіх основних тем і мають… - поглиблення і розширення знань з цієї навчальної дисципліни; - оволодіння уміннями користуватися текстом Кримінального кодексу України (далі - КК України), нормативно-правовими…

ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ОСНОВ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

Наприклад: Ст.112 КК: а) потерпілий - Президент України, Голова Верховної Ради України… б) діяння - посягання на життя;

ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ’Я ОСОБИ

На перше заняття: виконайте завдання №І; ІІ; VIІ (задачі 1-5).

На друге заняття: виконайте завдання №ІІІ; ІV; VІІ (задачі 6-10).

На третє заняття: виконайте завдання №V; VІ; VІІ (задачі 11-15).

Випишіть, принаймні 5 статей, що містяться у розділах І, Ш-ХХ Особливої частини КК, які охоплюють умисне заподіяння смерті іншій особі і щонайменше 5, які охоплюють заподіяння смерті через необережність.

П. Наведіть приклади (складіть і запишіть фабули) вчинення умисного вбивства, передбаченого пп. 1-7 ч.2 ст.115 КК.

 

II. Випишіть, принаймні, 5 статей, що містяться у розділах І, Ш-ХХ Особливої частини КК, які охоплюють умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження іншій особі і, щонайменше, 5, які охоплюють заподіяння тяжкого тілесного ушкодження через необережність.

IV. Наведіть приклади (складіть і запишіть фабули) вчинення умисного вбивства, передбаченого пп. 8-13 ч.2 ст.115 КК.

V. Випишіть, принаймні, 5 статей, що містяться у розділах І, Ш-ХХ Особливої частини КК, які передбачають відповідальність за погрозу вбивством, та ознаки потерпілого, мотиви вчинення таких злочинів.

VI. Наведіть приклади (складіть і запишіть фабули) вчинення злочинів, передбачених ст.ст.117, 123, 124 КК.

VII. Вирішіть задачі:.

  2.Подружжя Євгена та Ірини пиячили у себе вдома із подружжям Петра та Зіновії.… Лікар бригади швидкої допомоги, яка прибула на виклик, Омелько, побачивши, що йому власними силами потерпілого до…

ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВОЛІ, ЧЕСТІ ТА ГІДНОСТІ ОСОБИ

На перше заняття: виконайте завдання №І; ІІ;VІ (задачі 1-4).

На друге заняття: виконайте завдання №ІІІ; ІV; V; VІ (задачі 5-8).

Вкажіть ознаки, з використанням яких законодавцем сконструйовані прості види злочинів, передбачених розділом ІІІ Особливої частини КК, виділіть з диспозицій ст.ст.146-151 КК слова, які містять вказівки та такі ознаки.

Усно, для кожного із студентів.

Ст. 146 КК -простих; кваліфікованих; особливо кваліфікованих. Це завдання виконують студенти, прізвища яких починаються на літери А, Б, В, Г, Д, Е,… Ст. 147 КК -простих; кваліфікованих; особливо кваліфікованих. Це завдання… Ст. 149 КК -простих; кваліфікованих; особливо кваліфікованих. Це завдання виконують студенти, прізвища яких…

Запишіть такі, що повторюються, кваліфікуючі ознаки злочинів, передбачених статтями розділу ІІІ Особливої частини КК (тобто ознаки, які передбачені відповідними частинами двох чи більше статей). Усно будьте готові розкрити зміст кожної із таких ознак.

Це завдання виконують студенти, які в списку академічної групи вказані під №№ від 1 до 15, а також ті, які поки що не знають свого порядкового номера в списку.

 

IV. Запишіть такі, що повторюються, особливо кваліфікуючі ознаки злочинів, передбачених статтями розділу ІІІ Особливої частини КК (тобто ознаки, які передбачені відповідними частинами двох чи більше статей). Усно будьте готові розкрити зміст кожної із таких ознак.

Це завдання виконують студенти, які в списку академічної групи вказані під №№ від 16 до останнього номера.

 

V. Запишіть 2 приклади вчинення замаху на злочини, передбачені статтями розділу ІІІ Особливої частини КК України (складіть фабули).

  VI. Вирішіть задачі: 1.Медсестра Кіра, яка працювала у пологовому будинку, за винагороду, отриману від Параски, поміняла бірки на…

ЗЛОЧИНИ ПРОТИ СТАТЕВОЇ СВОБОДИ ТА СТАТЕВОЇ НЕДОТОРКАННОСТІ ОСОБИ

Вкажіть ознаки, з використанням яких законодавцем сконструйовані прості види злочинів, передбачених розділом IV Особливої частини КК, виділіть з диспозицій ст.ст.152-156 КК терміни, які містять вказівки та такі ознаки.

Усно, для кожного із студентів.

ІІ. Порахуйте, і запишіть, скільки видів злочинів, передбачено кожною статтею розділу IV Особливої частини КК України:

Ст. 155 КК -простих; кваліфікованих; особливо кваліфікованих. Це завдання виконують студенти, прізвища яких починаються на літери А, Б, В, Г, Д, Е,Є.

Ст. 154 КК -простих; кваліфікованих; особливо кваліфікованих. Це завдання виконують студенти, прізвища яких починаються на літери Ж, З, І, Ї, К, Л.

Ст. 153 КК -простих; кваліфікованих; особливо кваліфікованих. Це завдання виконують студенти, прізвища яких починаються на літери М, Н, О, П, Р, С, Т.

Ст. 152 КК -простих; кваліфікованих; особливо кваліфікованих. Це завдання виконують студенти, прізвища яких починаються на літери У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Щ, Ю, Я.

 

ІІІ. Проведіть розмежування таких складів злочинів (заповніть таблицю):

 

Норми про склади злочинів, які розмежовуються	Спільні ознаки таких складів злочинів	Розмежувальні ознаки (ознаки складу злочину, за якими проводиться їх розмежування)	Зміст ознак, характерних для кожного із складів злочинів
Ст.152 КК України “Зґвалтування” - ст. 154 КК України “Примушування до вступу в статевий зв’язок”
Ст.152 КК України “Зґвалтування” - ст.155 КК України “Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості”

 

IV. Запишіть 2 приклади: один - пособництва зґвалтуванню, другий - готування до розбещення неповнолітніх (складіть фабули).

  VI. Вирішіть задачі: 1.Остап познайомився з Горпиною у трамваї. На його пропозицію вони разом поїхали за місто, де вживали алкогольні…

Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина

На перше заняття: виконайте завдання №І; ІІ; Vа); VІ (задачі 1-5).

На друге заняття: виконайте завдання №ІІІ; ІV; Vб);VІ (задачі 6-10).

Усно, для кожного із студентів. ІІ. Проведіть розмежування таких складів злочинів (заповніть таблицю):   Норми про склади злочинів, які розмежовуються Спільні ознаки таких складів злочинів …

Тобто, вчинення діянь, які передбачені ст.ст.364, 365, 366 КК.

а) порушення рівноправності громадян, залежно від їх ставлення до релігії, поєднані з обманом; б) незаконні дії щодо усиновлення (удочеріння), якщо вони спричинили тяжкі… При цьому спочатку вкажіть формулу кваліфікації скоєного, далі - стисло викладіть фактичні обставини, які свідчать, що…

Злочини проти власності

На перше заняття: виконайте завдання №І; ІІ а); ІІІ;VІ (задачі 1-5).

На друге заняття: виконайте завдання №ІІ б); ІV; VІ (задачі 6-10).

На третє заняття: виконайте завдання №ІІ в); V а); VІ (задачі 11-17).

На четверте заняття: виконайте завдання №ІІ г); V б); VІ (задачі 18-24).

І. Вкажіть ознаки, з використанням яких законодавцем сконструйовані прості види злочинів, передбачених розділом VI Особливої частини КК, виділіть з диспозицій ст.ст. 185-198 КК терміни, які містять вказівки на такі ознаки.

Усно, для кожного із студентів.

ІІ. Проведіть розмежування таких складів злочинів (заповніть таблицю):   Норми про склади злочинів, які розмежовуються Спільні …  

Визначіть, які злочини, передбачені статтями розділу VІ Особливої частини КК, вчиняються спеціальним суб’єктом (заповніть таблицю) - на перше заняття

Номер статті, частина статті	Назва злочину	Слова з диспозиції статті, які вказують на спеціального суб’єкта злочину	Примітка

V. Вкажіть момент закінчення окремих злочинів, передбачених статтями розділу VI Особливої частини КК (заповніть таблицю) - на друге заняття.

V. Дайте характеристику кваліфікуючих, особливо кваліфікуючих ознак злочинів, передбачених ст.ст.185-187, 189-191 КК (заповніть таблицю) а)передбачені для усіх форм викрадення, б) решта.

Злочини у сфері господарської діяльності

На перше заняття: виконайте завдання №І а); ІІ а); ІІІ а); ІV (задачі 1-4).

На друге заняття: виконайте завдання №І б); ІІ б); ІІІ б); ІV (задачі 5-8).

На третє заняття: виконайте завдання №І в); ІІ в); ІІІ в); ІV (задачі 9-12).

На четверте заняття: виконайте завдання №І г); ІІ г); ІІІ г); ІV (задачі 13-16).

I. Проведіть розмежування таких складів злочинів (заповніть таблицю):

 

Склади злочинів, що розмежовуються	Спільні ознаки таких складів злочинів	Розмежувальні ознаки (ознаки складу злочину, за якими проводиться їх розмежування)	Зміст ознак, характер-них для кожного із складів злочинів
а)ст.225 КК України “Обман покупців та замовників” - ст.190 КК України “Шахрайство”
б) ст.222 КК України “Шахрайство з фінансовими ресурсами” - ст.190 КК України “Шахрайство”
в) ст.212 КК України “Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів” - ст.222 КК України “Шахрайство з фінансовими ресурсами”
г) ст.202 КК України “Порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю” -ст.203 КК України “Зайняття забороненими видами господарської діяльності”.

ІІ. Сформулюйте і запишіть приклади вчинення злочинів (простих, кваліфікованих або особливо кваліфікованих видів), передбачених такими статтями Особливої частини КК, запишіть формулу кваліфікації описаного Вами посягання:

а) ст.222, 224 КК;

б) ст.210, 213 КК;

в) ст.208, ст. 209 КК;

г) ст.199, ст.200 КК.

 

ІІІ. Випишіть номери статей розділу VІІ “Злочини у сфері господарської діяльності”, які передбачають:

а) злочини з матеріальним складом;

б) злочини, об’єктивна сторона яких охоплює вчинення інших самостійних злочинів і вкажіть, яких саме (передбачених якими статтями КК);

в) злочини, які вчиняються спеціальними суб’єктами, і вкажіть ознаки кожного такого суб’єкта;

г) злочини, які можуть бути вчинені через необережність, тобто, відповідальність за які настає і при необережній формі вини.

ІV. Вирішіть задачі:

1.Завідуюча магазином Тамара, одержавши для продажу в магазині 115 кг. курей за ціною 11 грн. за кілограм, і 229,5 кг курячих супових наборів за ціною 7 грн. за кілограм, передала продавцям магазину для реалізації 229,5 кг. супових наборів під виглядом і за ціною курей, оформивши відповідні документи. Ці супові набори були реалізовані протягом двох днів продавцями Тамарою і Оленою, які не задумувались над тим, що вони продають.

2.Петро намагався продати 40 пляшок підробленої горілки “Киевская Русь”, яку виготовив у домашніх умовах шляхом розведення спирту водою, за ціною 8 грн. за пляшку. Але при продажу першої ж пляшки був затриманий працівниками міліції.

3.Іван придбав за кордоном 600 спортивних костюмів кустарного виробництва. Ввізши їх з дотриманням встановленого порядку в Україну, він разом із своєю дружиною Надією пришив на костюми етикетки та емблеми “Пума” та “Адідас”, упакував ці костюми, використавши пакети, в яких була доставлена в Україну продукція вказаних фірм.

Згодом він продав 120 костюмів. Встановлено, що на придбання одного костюма було затрачено 35-40 грн., доставка обійшлася загалом у 700 грн., зміни у кожний костюм потягли за собою втрати в 10 грн., продавалися костюми за ціною 250-300 грн.

4.Дем’ян, який торгував на базарі яблуками, помітив, що його сусід по прилавку просить за яблука значно меншу ціну. Він запропонував сусіду підняти ціну до 2 грн. 20 коп. за кілограм, але той відмовився.

Тоді Дем’ян найняв Ганну, яка всім потенційним покупцям сусіда потайки говорила про те, що його яблука вирощені поблизу Чорнобильської АЕС й ті відмовлялися від покупки.

5.ЗАТ “Бензин/гроші” оформивши необхідні документи, розпочало будівництво автозаправної станції поблизу перехрестя магістральних доріг, де вже була аналогічна автозаправна станція, належна ТзОВ “Петроль”. В період будівництва директор ТОВ “Петроль” Свирид неодноразово звертався до учасників ЗАТ: Карпа, Ганни та Марії з пропозицією відмовитися від відкриття автозаправної станції в цьому місці, оскільки це приведе до скорочення прибутків вже існуючої станції, пропонував їм за це “відступне”, говорив, що поряд вони успішно працювати не зможуть. Врешті-решт Карпо, Ганна та Марія вирішили продати недобудований об’єкт, що був власністю ЗАТ “Бензин/гроші”. Договір купівлі -продажу між підприємствами не укладався, Свирид передав Карпові, Ганні та Марії по 50 тисяч грн. готівкою, і будівництво автозаправної станції було припинене.

6.На ринку нерухомості в місті діяло біля 90 зареєстрованих суб’єктів підприємництва та понад 200 маклерів, які жодним чином не оформлювали свою діяльність. Висока конкуренція вела до зниження доходності операцій з нерухомістю. З метою вплинути на конкурентів, Ігор - власник і директор приватного підприємства, яке займалося операціями з нерухомістю, попросив свого брата Юрія - прокурора міста - організувати у найбільшої і найуспішнішої фірми-конкурента “Стиль” перевірку діяльності й таким чином змусити хоча б тимчасово припинити діяльність. Юрій влаштував таку перевірку, в ході якої вилучив системні блоки комп’ютерів, на яких містилися всі бази даних, іншу техніку під приводом вивчення інформації про ухилення від оподаткування. Комп’ютери знаходилися в прокуратурі два місяці, протягом цього часу фірма “Стиль” не змогла здійснити жодної операції з нерухомістю, втратила клієнтів і змушена була змінити профіль діяльності. Весь цей час всім 25 працівникам фірми “Стиль” не виплачувалася заробітна плата.

7.Територіальне відділення Антимонопольного комітету України прийняло рішення, яким зобов’язало виконком міської ради провести тендер для визначення підприємств, які надаватимуть у місті транспортні послуги з перевезення пасажирів. Однак міський голова Омелько це рішення проігнорував, а дозволи на відкриття маршрутів пасажирських автобусів видавав лише підприємству, власником якого була його дружина. Завдяки цьому підприємство-монополіст змогло підвищити ціни за проїзд у маршрутному таксі з 50 коп. до 80 коп. У місті було 800.000 мешканців, кожний п’ятий із них щодня їздив у маршрутних таксі, тендер не проводився протягом 6 місяців.

8. При прийомі працівників на роботу голова кооперативу Стратіон кожного попереджував, що розмір його заробітної плати становить комерційну таємницю підприємства, з цього приводу було прийняте відповідне рішення правління кооперативу. Один із щойно прийнятих працівників - Денис - під час зустрічі зі своїм приятелем Гнатом похвалився розміром своєї зарплати, розповів про розмір заробітної плати інших п’яти працівників, який він дізнався, розписуючись у відомості про отримання зарплати й ознайомившись з відповідною інформацією. Гнат, який відкрив підприємство, що займалося, як і згаданий кооператив утилізацією побутового сміття, завдяки цьому зміг “переманити” до себе трьох найбільш кваліфікованих працівників кооперативу. Внаслідок цього кооператив був змушений найняти інших працівників, встановивши їм заробітну плату у розмірі не 500 грн. на місяць (як це було раніше), а 800 грн.

9.Анастасія на належному їй автомобілі потрапила у аварію, машина була пошкоджена настільки, що не підлягала відновленню. Тому Анастасія вирішила купити собі інший автомобіль такої ж моделі за кордоном. З цією метою вона придбала туристичну путівку й виїжджаючи в зарубіжну державу не вказала в митній декларації про наявні у неї 7.000 доларів США, і перевезла їх в кишені куртки. При купівлі автомобіля з робочим об’ємом дизельного двигуна 2200 см³ в іноземній державі вона попросила його продавця - Яцека не оформляючи договір купівлі-продажу в’їхати до України на фактично проданому автомобілі, вже тут передати його Анастасії, а потім в себе на Батьківщині заявити, що автомобіль у нього викрадено. Все це було зроблено.

Згодом Анастасія користувалася новим автомобілем при потребі пред’являючи документи того, що був пошкоджений а аварії. При перевірках жодного разу невідповідність номерів кузова так і не була виявлена.

10.Миколу та Володимира засуджено за те, що вони протягом серпня - жовтня 1998 р. на порушення Закону України від 18 червня 1991 р. “Про цінні папери і фондову біржу”, уклали від свого імені угоди купівлі-продажу облігацій, випущених ТзОВ “Різноекспорт”, скуповували їх по 5500 грн., а продавали громадянам за ціною 11000 грн. і при цьому заподіяли істотну шкоду інтересам фізичних осіб.

 

11.Валентина, працюючи директором ПП “Сузір’я”, з метою одержання кредиту для ПП 04.05.1999 року уклала договір купівлі-продажу холодильного обладнання з фірмою “Айсберг” на суму 44 164 грн. Даний договір вона подала у місцеве відділення Акціоненого-комерційного банку “Достаток”, уклала 11.05.1999 р. кредитний договір на отримання кредиту в сумі 19000 грн. строком на 5 місяців під 25% річних. Отримала 15000 грн., з яких 4000 грн. перерахувала за холодильне обладнання фірмі “Айсберг”, за що отримала холодильне обладнання на суму 11906 грн. Для доотримання 4 000 грн. кредиту в жовтні 1999 р., Валентина внесла завідомо неправдиві відомості в баланс ПП “Сузір’я” і подала у це ж відділення банку цей баланс станом на 01 жовтня 1999 року, в якому вартість основних засобів вказана в розмірі 56000 грн., хоча фактично вартість основних засобів становила 16800 грн., що дало їй можливість одержати для ПП частину кредиту в розмірі 4000 грн. За виручені в такий спосіб гроші мала намір купити і пепрепродати високоліківідні акції одного з підприємств, що працювало на ринку нафти, щоб повернути кредит і одержати додаткові кошти. Але у визначений в договорі строк грошей у неї не виявилося і суми кредиту та відсотків по ньому банку повернуті не були.

Крім того Валентина в жовтні 1999 року з метою отримання кредиту в розмірі 14000 німецьких марок внесла завідомо неправдиві відомості в баланс ПП “Сузір’я” і подала цей баланс за станом на 1 листопада 1999 р. у відділення іншого комерційного банку. В цьому балансі вартість основних засобів вказана в розмірі 58800 грн., фактично - 16800 грн. Валентина також не повідомила нового кредитора про одержаний кредит у банку “Достаток”, який ще не був погашений. Це дало їй можливість одержати для приватного підприємства кредит в розмірі 7000 німецьких марок на 8 місяців під 23% річних. Ні кредит, ні проценти по ньому банку не були повернуті.

12.Галина на прохання своєї дочки Стефанії зареєструвала у міськвиконкомі на своє ім’я приватне підприємство “Плутон”, але при цьому не мала наміру займатися підприємницькою діяльністю. Потім Галина і Стефанія оформили необхідні документи і отримали у Бердянській філії АБ “Еліта” кредит у сумі 200.000 грн., позичальником якого виступило ПП “Плутон”, гроші поклали на депозит під 16% річних в інший комерційний банк, відсотки по цьому вкладу отримували протягом 2 років. ПП “Плутон” кредит своєчасно не повернуло його і сплатило за користування кредитними коштами лише 20% належної суми. З урахуванням того, що кредитний договір було забезпечено заставою нерухомого майна, яке через механізм звернення стягнення застави перейшло у власність банку, сума неповернутих відсотків за користування кредитом склала 6403 грн. 93 коп.

13.Остап одержав спадщину й став власником грошових коштів у сумі понад 700.000 грн. Конвертувавши їх в іноземну валюту, Остап почав давати гроші в борг під відсотки, а з позичальників брав розписки про те, що вони ніби-то позичили гроші, причому в розмірі, який включав і фактично передану суму, і відсотки. Так, приватному підприємцю Федору він позичив під 10 відсотків щомісячно 20.000 доларів США строком на 3 місяці, Аркадію - таку ж суму під 15 відсотків щомісячно строком на 6 місяців. Про суми, отримані як відсотки за позичені гроші, Остап ніде не звітувався, податків з них не сплачував.

 

14.Олександр - водій автобуса, який здійснював міжнародні рейси, в сумці серед своїх особистих речей неодноразово провозив диски для лазерних систем зчитування, які купував у осіб, що займалися їх нелегальним виробленням. Так, 17 травня він ввіз в Україну без будь-якого оформлення таких дисків на загальну суму 10.000 євро і того ж дня передав для реалізації приватному підприємцю Сергію. Сергій встиг продати дисків на суму 25.000 грн., причому продавав їх без контрольних марок і без будь-якого офіційного обліку, виручену суму він передав Олександру за вирахуванням 20%, які залишав собі за реалізацію.

 

15.Надія орендувала кілька гектарів виноградника і зайнялася вирощуванням винограду. З вирощених ягід вона виготовляла вино, яке розливала у пляшки з етикеткою вина “Каберне качинське” - одного з відомих винних заводів, наклеювала на пляшки марки акцизного збору, які тиражувала на ксероксі, вино продавала гуртовим покупцям по 9 грн. за пляшку. Всього Надія виготовила і продала 10.000 пляшок вина, претензій щодо якості якого ніхто і ніколи не пред’являв.

16.Директор державного автотранспортного підприємства Єгор умисно вів справи так, щоб довести його до розвалу - купував пальне за явно завищеними цінами, влаштував спеціальні рейси для пільговиків, платив водіям та іншим працівникам заробітну плату, яка в кілька разів була меншою, ніж в інших аналогічних підприємствах, щоб змусити їх залишити роботу. Єгор розраховував, що підприємство збанкрутує, майно буде виставлене на аукціон і він через підставних осіб зможе купити його для себе особисто - стати приватним власником цього підприємства. Однак, міський голова звільнив Єгора, а його наступник зумів налагодити роботу. Щоправда, для ліквідації наслідків “господарювання” попереднього директора з міського бюджету довелося виділити дотацію розміром 150.000 грн.

Рекомендована література.

Нормативно-правові акти та практика їх застосування:

Кодекс України про адміністративні правопорушення (ст.ст.164; 166⁸; 163; 166; 164¹³; 164⁵; 156; 166³; 164¹⁰; 164¹²; 155²; 171; 167; 168; 164³; 166⁴).

Про підприємництво: Закон України від 7 лютого 1991 р. Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 14 жовтня 1992 року N 2684-XII, від 15 жовтня 1992 року N 2697-XII, від 24 червня 1993 року N 3318-XII, від 24 червня 1993 року N 3320-XII, від 16 грудня 1993 року N 3712-XII, від 16 грудня 1993 року N 3713-XII, від 16 грудня 1993 року N 3714-XII, від 16 грудня 1993 року N 3716-XII, від 25 лютого 1994 року N 4039-XII, від 14 липня 1994 року N 109/94-ВР, від 23 вересня 1994 року N 188/94-ВР, від 1 грудня 1994 року N 263/94-ВР, від 15 лютого 1995 року N 58/95-ВР, від 15 лютого 1995 року N 64/95-ВР, від 2 березня 1995 року N 82/95-ВР, від 13 липня 1995 року N 304/95-ВР, від 14 грудня 1995 року N 473/95-ВР, від 14 грудня 1995 року N 474/95-ВР, від 14 грудня 1995 року N 475/95-ВР, від 22 грудня 1995 року N 497/95-ВР, від 15 травня 1996 року N 194/96-ВР, від 12 листопада 1996 року N 481/96-ВР, від 20 грудня 1996 року N 626/96-ВР, від 20 травня 1997 року N 278/97-ВР, від 16 грудня 1997 року N 725/97-ВР, від 23 грудня 1997 року N 762/97-ВР, від 12 лютого 1998 року N 122/98-ВР, від 24 грудня 1998 року N 358-XIV, від 12 січня 1999 року N 381-XIV, від 30 червня 1999 року N 784-XIV, від 8 липня 1999 року N 863-XIV, від 14 липня 1999 року N 969-XIV, від 6 жовтня 1999 року N 1121-XIV, від 14 грудня 1999 року N 1288-XIV, від 21 грудня 1999 року N 1328-XIV, від 22 лютого 2000 року N 1481-III, від 11 травня 2000 року N 1708-III, від 1 червня 2000 року N 1770-III, від 1 червня 2000 року N 1775-III (зміни, внесені Законом України від 1 червня 2000 року N 1775-III, набирають чинності з 22 жовтня 2000 року), від 8 червня 2000 року N 1807-III, від 22 червня 2000 року N 1841-III, від 13 липня 2000 року N 1869-III, від 21 вересня 2000 року N 1969-III, від 21 вересня 2000 року N 1987-III, від 5 квітня 2001 року N 2356-III, від 26 квітня 2001 року N 2401-III, від 17 травня 2001 року N 2409-III, від 15 листопада 2001 року N 2788-III, від 16 січня 2003 року N 429-IV, Декретом Кабінету Міністрів України від 15 грудня 1992 року N 10-92 Додатково див. Рішення Конституційного Суду України від 20 червня 2001 року N 10-рп/2001 (З 1 січня 2004 року цей Закон втратить чинність, крім статті 4, згідно з Господарським кодексом України від 16 січня 2003 року N 436-IV) (ст.ст. 1, 2, 3, 4, 8, 9, 11).

 

Про систему оподаткування: Закон України від 25 червня 1991 р. Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 13 березня 1992 року N 2199-XII, від 5 травня 1993 року N 3180-XII, від 2 лютого 1994 року N 3904-XII (Законом України від 2 лютого 1994 року N 3904-XII цей Закон викладено в новій редакції), від 22 березня 1996 року N 96/96-ВР, від 18 лютого 1997 року N 77/97-ВР, (Законом України від 18 лютого 1997 року N 77/97-ВР цей Закон викладено в новій редакції), від 19 квітня 1997 року N 221/97-ВР, від 15 січня 1998 року N 19/98-ВР, від 15 січня 1998 року N 25/98-ВР, від 5 березня 1998 року N 199/98-ВР, від 1 грудня 1998 року N 285-XIV, від 17 грудня 1998 року N 320-XIV, від 22 грудня 1998 року N 333-XIV, від 9 квітня 1999 року N 588-XIV, від 13 травня 1999 року N 643-XIV, від 30 червня 1999 року N 784-XIV, від 4 листопада 1999 року N 1213-XIV, від 13 січня 2000 року N 1375-XIV, від 2 березня 2000 року N 1523-III, від 1 червня 2000 року N 1770-III, від 8 червня 2000 року N 1805-III, від 7 червня 2001 року N 2515-III, від 20 вересня 2001 року N 2740-III, від 10 січня 2002 року N 2921-III, від 10 січня 2002 року N 2922-III, від 24 грудня 2002 року N 349-IV, від 16 січня 2003 року N 429-IV (Дію Закону зупинено для сільськогосподарських товаровиробників - учасників експерименту по запровадженню єдиного податку на території Глобинського району Полтавської області, Старобешівського району Донецької області та Ужгородського району Закарпатської області в частині сплати податків, включених до складу єдиного податку, згідно із Законом України від 15 січня 1998 року N 25/98-ВР) (Дію Закону у частині сплати сум податків і зборів (обов'язкових платежів), включених до складу фіксованого сільськогосподарського податку зупинено для сільськогосподарських товаровиробників - платників фіксованого сільськогосподарського податку згідно із Законом України від 17 грудня 1998 року N 320-XIV) (Дію Закону у частині сплати податків і зборів, включених до складу єдиного податку, передбаченого Законом України від 13 січня 2000 року N 1375-XIV, зупинено на період проведення експерименту для підприємств легкої та деревообробної промисловості Чернівецької області - учасників економічного експерименту, згідно із Законом України від 13 січня 2000 року N 1375-XIV) (ст.ст. 1, 2, 4, 5, 6, 9, Розділ II).

 

Про Єдиний митний тариф: Закон України від 5 лютого 1992 року (Із змінами, внесеними згідно з Декретами Кабінету Міністрів України N 4-93 від 11.01.93, ВВР, 1993, N 12, ст.107 N 36-93 від 23.04.93, ВВР, 1993, N 24, ст.270 Законами України N 303/96-ВР від 10.07.96, ВВР, 1996, N 41, ст.192 N 170/97-ВР від 03.04.97, ВВР, 1997, N 20, ст.144 N 334-XIV (334-14) від 22.12.98, ВВР, 1999, N 7, ст.48 N 403-XIV (403-14) від 15.01.99, ВВР, 1999, N 15, ст.83 N 515-XIV (515-14) від 18.03.99, ВВР, 1999, N 18, ст.140 N 720-XIV (720-14) від 03.06.99, ВВР, 1999, N 31, ст.253 N 722-XIV (722-14) від 03.06.99, ВВР, 1999, N 32, ст.264 N 971-XIV (971-14) від 15.07.99, ВВР, 1999, N 38, ст.352 N 973-XIV (973-14) від 15.07.99, ВВР, 1999, N 39, ст.356 N 1242-XIV (1242-14) від 18.11.99, ВВР, 2000, N 3, ст.20 - набирає чинності з 01.01.2000 N 1278-XIV (1278-14) від 03.12.99, ВВР, 2000, N 2, ст.16 N 1480-III (1480-14) від 22.02.2000, ВВР, 2000, N 13, ст.109 N 1562-III (1562-14) від 16.03.2000, ВВР, 2000, N 21, ст.163 N 1606-III (1606-14) від 23.03.2000, ВВР, 2000, N 25, ст.197 N 1608-III (1608-14) від 23.03.2000, ВВР, 2000, N 26, ст.209 N 1715-III (1715-14) від 11.05.2000, ВВР, 2000, N 32, ст.260 N 1749-III (1749-14) від 01.06.2000, ВВР, 2000, N 35, ст.283 N 1807-III (1807-14) від 08.06.2000, ВВР, 2000, N 38, ст.318 N 1991-III (1991-14) від 21.09.2000 - набирає чинності з 01.01.2001, ВВР, 2000, N 48, ст.406 N 2199-III (2199-14) від 21.12.2000, ВВР, 2001, N 7, ст.36 N 2211-III (2211-14) від 11.01.2001, ВВР, 2001, N 11, ст.46 N 2323-III (2323-14) від 22.03.2001, ВВР, 2001, N 20, ст.96 N 2355-III (2355-14) від 05.04.2001, ВВР, 2001, N 23, ст.114 N 2410-III (2410-14) від 17.05.2001, ВВР, 2001, N 30, ст.143 N 2660-III (2660-14) від 12.07.2001, ВВР, 2001, N 50, ст.261 - набуває чинності з 01.01.2002 року N 2744-III (2744-14) від 04.10.2001, ВВР, 2002, N 5, ст. 31 N 2751-III (2751-14) від 04.10.2001, ВВР, 2002, N 5, ст. 34 N 2888-III (2888-14) від 13.12.2001, ВВР, 2002, N 11, ст.81 N 3111-III (3111-14) від 07.03.2002, ВВР, 2002, N 33, ст.236 N 3118-III (3118-14) від 07.03.2002, ВВР, 2002, N 33, ст.238 N 43-IV (43-15) від 04.07.2002, ВВР, 2002, N 35, ст.259) (Зміни в текст не внесені. Додатково див. Закон N 40-IV (40-15) від 04.07.2002, ВВР, 2002, N 36, ст.266 - дію змін зупинено згідно із Законом N 380-IV (380-15) від 26.12.2002, ВВР, 2003, N 10-11, ст.86) (Із змінами, внесеними згідно із Законами N 347-IV (347-15) від 24.12.2002, ВВР, 2003, N 6, ст. 50 N 440-IV (440-15) від 16.01.2003, ВВР, 2003, N 14, ст.99) (ст.ст. 3, 4, 6-9,10-17,19, 20-25).

 

Про приватизаційні папери: Закон України від 6 березня 1992 р. Із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 7 липня 1992 року N 2544-XII (ст.ст 1, 2, 3, 4, 5, 7).

 

Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті: Закон України від 23 вересня 1994 р. Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 7 травня 1996 року N 184/96-ВР, від 10 вересня 1999 року N 1034-XIV, від 16 березня 2000 року N 1559-III (ст.ст. 1, 2).

 

Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів: Закон України від 19 грудня 1995 р. Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 11 липня 1996 року N 306/96-ВР, від 12 вересня 1996 року N 361/96-ВР, від 11 вересня 1997 року N 526/97-ВР, від 23 грудня 1997 року N 775/97-ВР, від 12 лютого 1998 року N 122/98-ВР, від 5 березня 1998 року N 182/98-ВР, від 30 грудня 1998 року N 373-XIV, від 20 квітня 2000 року N 1685-III, від 11 січня 2001 року N 2209-III, від 7 лютого 2002 року N 3032-III, від 24 жовтня 2002 року N 195-IV (ст.ст. 1,2,3,7,12,14,15).

 

Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України від 28 грудня 1994 р. В редакції Закону України від 22 травня 1997 року N 283/97-ВР Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 19 вересня 1997 року N 535/97-ВР, від 4 листопада 1997 року N 607/97-ВР, від 18 листопада 1997 року N 639/97-ВР, від 30 грудня 1997 року N 793/97-ВР, від 15 січня 1998 року N 25/98-ВР, від 10 лютого 1998 року N 98/98-ВР, від 20 листопада 1998 року N 269-XIV, від 1 грудня 1998 року N 285-XIV, від 11 грудня 1998 року N 309-XIV, від 11 грудня 1998 року N 312-XIV, від 16 грудня 1998 року N 317-XIV, від 17 грудня 1998 року N 320-XIV, від 29 грудня 1998 року N 371-XIV, від 14 січня 1999 року N 393-XIV, від 15 січня 1999 року N 403-XIV, від 16 березня 1999 року N 484-XIV від 18 березня 1999 року N 515-XIV, від 6 квітня 1999 року N 568-XIV, від 3 червня 1999 року N 722-XIV, від 14 липня 1999 року N 934-XIV (зміни, внесені Законом України від 14 липня 1999 року N 934-XIV, діяли до 1 січня 2002 року), від 15 липня 1999 року N 971-XIV, від 15 липня 1999 року N 973-XIV, від 15 липня 1999 року N 977-XIV (зміни, внесені Законом України від 15 липня 1999 року N 977-XIV застосовуються платниками податків при визначенні податкових зобов'язань за результатами звітного (податкового) періоду, на який припадає дата набрання чинності зазначеного Закону), від 7 жовтня 1999 року N 1133-XIV, від 19 жовтня 1999 року N 1157-XIV, від 19 жовтня 1999 року N 1160-XIV, від 3 грудня 1999 року N 1278-XIV, від 14 грудня 1999 року N 1288-XIV, від 13 січня 2000 року N 1375-XIV, від 17 лютого 2000 року N 1458-III, від 2 березня 2000 року N 1523-III, від 16 березня 2000 року N 1559-III, від 23 березня 2000 року N 1606-III, від 23 березня 2000 року N 1608-III, від 20 квітня 2000 року N 1694-III, від 11 травня 2000 року N 1715-III, від 1 червня 2000 року N 1749-III, від 8 червня 2000 року N 1805-III, від 8 червня 2000 року N 1807-III, від 8 червня 2000 року N 1812-III, від 22 червня 2000 року N 1841-III, від 13 липня 2000 року N 1926-III, від 14 вересня 2000 року N 1953-III, від 14 вересня 2000 року N 1954-III, від 21 вересня 2000 року N 1969-III, від 21 вересня 2000 року N 1991-III, від 7 грудня 2000 року N 2120-III, від 21 грудня 2000 року N 2181-III, від 21 грудня 2000 року N 2199-III, від 11 січня 2001 року N 2211-III, від 22 березня 2001 року N 2323-III, від 5 квітня 2001 року N 2355-III, від 17 травня 2001 року N 2406-III, від 17 травня 2001 року N 2410-III, від 20 вересня 2001 року N 2711-III, від 20 вересня 2001 року N 2712-III, від 4 жовтня 2001 року N 2744-III, від 15 листопада 2001 року N 2779-III, від 29 листопада 2001 року N 2831-III, від 29 листопада 2001 року N 2866-III, від 20 грудня 2001 року N 2905-III, від 10 січня 2002 року N 2921-III, від 17 січня 2002 року N 2975-III, від 7 лютого 2002 року N 3045-III, від 7 березня 2002 року N 3073-III, від 7 березня 2002 року N 3118-III, від 4 липня 2002 року N 40-IV (зміни, передбачені Законом України від 4 липня 2002 року N 40-IV, набрали чинності з 1 січня 2003 року) (зміни до цього Закону, передбачені Законом України від 4 липня 2002 року N 40-IV, зупинено на 2003 рік у зв'язку із зупиненням дії пункту 3 розділу VII Закону України від 4 липня 2002 року N 40-IV згідно із Законом України від 26 грудня 2002 року N 380-IV), від 4 липня 2002 року N 43-IV, від 24 грудня 2002 року N 349-IV (Перехідними положеннями Закону України від 24 грудня 2002 року N 349-IV передбачено певні особливості оподаткування прибутку підприємств), від 26 грудня 2002 року N 380-IV, від 16 січня 2003 року N 429-IV, від 16 січня 2003 року N 440-IV Додатково див. Рішення Конституційного Суду України від 13 червня 2002 року N 11-рп/2002 (Дію Закону зупинено, за винятком пунктів 7.7, 7.8 і 13.1, 13.2, 13.6, 13.7 та 13.8, для сільськогосподарських товаровиробників - платників фіксованого сільськогосподар­ського податку згідно із Законом України від 17 грудня 1998 року N 320-XIV) (З 1 січня 2004 року до пункту 10.1 статті 10 будуть внесені зміни згідно із Законом України від 24 грудня 2002 року N 349-IV) (ст.ст. 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 10, 11).

 

Про ставки акцизного збору та ввізного мита на тютюнові вироби: Закон України від 6 лютого 1996 р. Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 11 грудня 1998 року N 311-XIV, від 19 листопада 1999 року N 1246-XIV (Законом України від 19 листопада 1999 року N 1246-XIV цей Закон викладено в новій редакції), від 7 грудня 2000 року N 2138-III, від 5 квітня 2001 року N 2371-III

 

Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі транспортні засоби: Закон України від 24 травня 1996 р. Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 12 червня 1997 року N 340/97-ВР, від 4 листопада 1999 року N 1214-XIV (Зміни, внесені Законом України від 4 листопада 1999 року N 1214-XIV, набувають чинності з 1 січня 2000 року), від 7 грудня 2000 року N 2134-III, від 5 квітня 2001 року N 2371-III

 

Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію): Закон України від 11 липня 1996 р. Із змінами і доповненнями, внесеними Законами Україн від 23 грудня 1997 року N 767/97-ВР, від 20 листопада 1998 року N 276-XIV, від 11 грудня 1998 року N 311-XIV, від 5 травня 1999 року N 620-XIV, від 14 липня 1999 року N 969-XIV, від 15 липня 1999 року N 964-XIV, від 4 листопада 1999 року N 1214-XIV, від 21 грудня 1999 року N 1331-XIV, від 2 березня 2000 року N 1521-III, від 23 березня 2000 року N 1581-III, від 6 квітня 2000 року N 1648-III, від 13 червня 2000 року N 1813-III, від 21 вересня 2000 року N 1962-III, від 5 квітня 2001 року N 2371-III, від 24 жовтня 2002 року N 195-IV Додатково див. Указ Президента України від 24 червня 1998 року N 680/98

 

Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні: Закон України від 30 жовтня 1996 Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 18 листопада 1997 року N 642/97-ВР, від 14 липня 1999 року N 938-XIV, від 15 березня 2001 року N 2299-III, від 10 січня 2002 року N 2921-III, від 10 січня 2002 року N 2922-III, від 7 лютого 2002 року N 3047-III (ст.ст. 1, 3, 4, 7, 8).

 

Про цінні папери і фондову біржу: Закон України від 18 червня 1999 р. Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 14 жовтня 1992 року N 2680-XII, від 2 березня 1995 року N 82/95-ВР, від 14 березня 1995 року N 90/95-ВР, від 9 липня 1996 року N 283/96-ВР, від 10 вересня 1997 року N 523/97-ВР, від 5 травня 1999 року N 622-XIV, від 3 червня 1999 року N 719-XIV (ст.ст. 1, 2., 3, Глава 7).

 

Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей: Закон України від 21 вересня 1999 р. (ст.ст. 1, 3, 4, 5, 6, 8, 11, 12, 13, 14, 17, 18, 21, 22, 23, 24).

 

Про ліцензування певних видів господарської діяльності: Закон України від 1 червня 2000 р. Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 21 вересня 2000 року N 1969-III, від 7 грудня 2000 року N 2120-III, від 11 січня 2001 року N 2209-III, від 8 лютого 2001 року N 2257-III, від 5 квітня 2001 року N 2344-III, від 11 липня 2001 року N 2628-III, від 12 липня 2001 року N 2664-III, від 4 жовтня 2001 року N 2745-III, від 4 жовтня 2001 року N 2759-III, від 20 грудня 2001 року N 2905-III, від 17 січня 2002 року N 2953-III, від 17 січня 2002 року N 2984-III, від 7 березня 2002 року N 3073-III, від 7 березня 2002 року N 3077-III, від 26 грудня 2002 року N 380-IV, від 26 грудня 2002 року N 411-IV, від 20 лютого 2003 року N 546-IV (З 1 січня 2004 року до цього Закону будуть внесені зміни згідно з Господарським кодексом України від 16 січня 2003 року N 436-IV) (ст.ст. 1, 8, 9).

 

Про банки і банківську діяльність: Закон України від 7 грудня 2000 р. Із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 20 вересня 2001 року N 2740-III (З 12 червня 2003 року до цього Закону будуть внесені зміни згідно із Законом України від 28 листопада 2002 року N 249-IV) (З 12 червня 2003 року до цього Закону будуть внесені зміни згідно із Законом України від 6 лютого 2003 року N 485-IV) (ст. 2, Глава 3, 4, ст, 47).

 

Про платіжні системи та переказ грошей в Україні: Закон України від 5 квітня 2001 р. (ст. 1).

 

Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг: Закон України від 12 липня 2001 р. (З 12 червня 2003 року до цього Закону будуть внесені зміни згідно із Законом України від 6 лютого 2003 року N 485-IV) (ст.ст. 1, 4, 5, Розділ III, VI).

 

Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України: Закон України від 13 вересня 2001 року (ст.ст. 1, 3, 4, 5, 7, 8, 9).

 

Про систему валютного регулювання і валютного контролю: Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1995 р. Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 25 листопада 1993 року N 3651-XII, від 28 січня 1994 року N 3891-XII, від 11 квітня 1995 року N 139/95-ВР, від 21 травня 1997 року N 280/97-ВР, від 3 червня 1997 року N 295/97-ВР, від 14 липня 1999 року N 932-XIV, від 4 жовтня 2001 року N 2745-III Додатково див. Постанову Правління Національного банку України від 4 липня 1997 року N 212 (З 1 січня 2004 року до цього Декрету будуть внесені зміни згідно з Господарським кодексом України від 16 січня 2003 року N 436-IV)(ст.ст.1,4,5,9).

 

Про затвердження Порядку застосування векселів Державного казначейства: постанова Кабінету Міністрів України від 27 червня 1996 р. N 689. Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1998 року N 1336, від 28 квітня 2000 року N 731.

 

Про впровадження пластикових карток міжнародних платіжних систем у розрахунках за товари, надані послуги та при видачі готівки: Постанова Правління Національного банку України від 24 лютого 1997 року N 37 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 березня 1997 р. за N 86/1890. Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України від 20 червня 1997 року N 195, від 2 березня 1998 року N 79, від 9 листопада 1998 року N 468, від 27 січня 1999 року N 38, від 23 березня 1999 року N 135, від 10 червня 1999 року N 278, від 15 вересня 1999 року N 456, від 4 лютого 2000 року N 39, від 27 грудня 2000 року N 508.

 

Про порядок державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності: постанова Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 р. N 740. Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 29 квітня 1999 року N 747, від 1 жовтня 1999 року N 1824, від 16 березня 2000 року N 501, від 24 жовтня 2001 року N 1383, від 27 грудня 2001 року N 1758, від 11 жовтня 2002 року N 1510.

 

Про затвердження Порядку визначення митної вартості товарів та інших предметів у разі переміщення їх через митний кордон України: постанова Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 1998 р. N 1598 Із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2000 року N 1537.

 

Положення Національного банку України про кредитування: затверджене постановою Правління Національного банку України від 28 вересня 1995 р. N 246 Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України від 22 квітня 1996 року N 97, від 17 лютого 1997 року N 35, від 4 квітня 1997 року N 80, від 20 листопада 1998 року N 489, від 19 січня 1999 року N 19, від 3 листопада 1999 року N 533, від 22 грудня 1999 року N 601, від 7 травня 2001 року N 186, від 4 грудня 2001 року N 495, від 5 березня 2003 року N 79, листом Національного банку України від 10 жовтня 1995 року N 306.

 

Про затвердження Положення про порядок здійснення Національним банком України з банками операцій репо: постанова Правління Національного банку України від 29 травня 2001 року N 204.

 

Про затвердження Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій: постанова Правління Національного банку України від 17 липня 2001 року N 275 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2001 р. за N 730/5921.

 

Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності: постанова Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003р. № 3.

Спеціальна література

Андрушко П.П. Кримінальна відповідальність за порушення законодавства про бюджетну систему. // Вісник Верховного Суду України. - 1998. - №2. - Додаток. - С. 1-16.

Беницкий А.С. О некоторых особенностях объективной стороны легализации (отмывания) денежных средств или иного имущества, приобретенных заведомо преступным путем // Проблеми права на зламі тисячоліть: Матеріали міжнародної наукової конференції. Наукове видання .- Дніпропетровськ: ІМА-прес.- 2001.- С. 463-466.

Беницкий А.С. Отграничение легализации денежных средств или иного имущества, приобретенных преступным путем, от смежных составов преступлений //Вісник Луганського інституту внутрішніх справ МВС України.-2000.- №1.- С. 119-133.

Беницкий А.С. Уголовная ответственость за использование незаконно полученных доходов по законодательству Украины // Актуальные проблеми уголовного права: Сборник научных статей.- Ростов-на-Дону: ИУБиП.- 2001.- С. 115-119.

Беницкий А.С. Уголовная ответственность за легализацию (отмывание) денежных средств и иного имущества, приобретенного преступным путём: проблемы квалификации и совершенствования законодательства: Монография / Министерство внутренних дел Украины, Луганский ин-т внутр. дел им. 10-летия Незав. Украины. - Луганск: ЛИВД, 2001.- 349с.

Брич Л.П. Кваліфікація ухилення від сплати обов’язкових внесків державі. Львів: Юрид. ф-т ЛДУ ім. І. Франка. - 1998. - 76 с.

Брич Л.П., Навроцький В.О. Кримінально-правова кваліфікація ухилення від оподаткування в Україні. - К.: Атіка, 2000. - 288 с.

Брич Л.П., Навроцький В.О. Ознаки посадової особи та кваліфікація господарських злочинів, вчинених нею. // Підприємництво, господарство і право. 2001. - №1.- С.58-62; №2.- С.68-71.

Васильцева О.О. Проблемні питання кримінальної відповідальності за незаконні банкрутства // Вісник Запорізького юридичного інституту МВС України. - 2001. - Вип. 4 (17). - С. 220 - 228.

Готін О.М. Здоров’я населення як об’єкт злочину - випуск або реалізація недоброякісної продукції // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності - Донецьк: Донецький інститут внутрішніх справ. - 2000. - Вип. 3. - С. 31 - 41.

Гуторова Н.О. Відповідальність за порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю: історія розвитку і проблеми застосування кримінального законодавства // Підприємництво, господарство, право .- 2002.- №1.- С. 81-84.

Гуторова Н.О. Кримінально-правова охорона державних фінансів України. - Харків: Видавництво Національного університету внутрішніх справ. - 2001.-384с.

Доля Л. Небезпека легалізації (відмивання) грошових коштів та іншого майна, одержаних злочинним шляхом. // Право України. - 2002. - №2. - С. 89-93.

Дудоров О.О. Злочини у сфері господарської діяльності: кримінально-правова характеристика.- Київ: Юридична практика. - 2003.- 924с.

Дудоров О.О. Проблемні питання кримінальної відповідальності за незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС імені 10-річчя незалежності України. Спецвипуск. Частина 1. - 2002. - С. 21-26

Дудоров О.О., Дудорова К.Б. Кримінальна відповідальність за незаконне використання товарного знаку: науково-практичний коментар ст. 229 КК, питання вдосконалення законодавства // Науковий вісник Юридичної академії МВС України. - 2002. - №1. - С. 108-116

Дудоров О.О., Мельник М.І., Хавронюк М.І. Злочини у сфері підприємництва. - К.: Атіка, 2001. - 608 с.

Дудоров О.О., Мойсик В. Р. Шахрайство з фінансовими ресурсами і суміжні склади злочинів: спірні питання кваліфікації //Адвокат.-1999.-№4.-С.5-11.

Дудоров О.О., Свириденко Т.В. До питання про співвідношення контрабанди та ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів // Митна справа. - 2002. - №1. - С. 15-26

Кальман О. Актуальні питання протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом // Вісник прокуратури.-2002.-№2.

Коляда П. “Випрані” гроші - 2 // Юридичний вісник України.- 2002.- №21 (361) 25-31 травня .- С. 10.

Коляда П. “Випрані” гроші - 2 // Юридичний вісник України.- 2002.- №22 (362) 1-7 червня .- С. 7.

Коляда П. Кримінальна економіка // Юридичний вісник України.- №24 (312) 16 - 22 червня 2001 р. С.10

Конорєв В. У бурхливому потоці приватизації простежуються підводні течії // Юридичний вісник України.- №31 (215) 5-11серпня 1999 р. С.5.

Корнієнко М.В. Проблеми застосування норм нового Кримінального кодексу України щодо “відмивання» коштів та комп’ютерної злочинності // Держава і право / Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України. - 2002. - Вип. 15. - С. 394 - 399.

Короткевич М. Відповідальність за зайняття забороненими видами підприємницької діяльності та відмежування цього складу від суміжних складів. // Право України. - 2000. - №7. - С. 35.

Короткевич М. Застосування законодавства про порушення порядку заняття підприємницькою діяльністю. // Право України. - 2000. - №10. - С. 55-56.

Короткевич М.Є., Андрушко П.П. Відповідальність за зайняття забороненими видами підприємницької діяльності та за порушення порядку зайняття нею. //Вісник Верховного Суду України.- 1998.- №3.- С. 54-59.

Кравченко О. Окремі проблеми, що постали у судовій практиці при розгляді справ про контрабанду. // Право України. - 2000. - №1.- С. 73-75.

Кравченко О.О. Контрабанда: теорія і практика // Держава і право / Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України. - 2002. - Вип. 15. - С. 404 - 410.

Кравченко О.О. Кримінально-правові норми про контрабанду потребують реконструкції // Вісник Верховного Суду України.-2001.-№5-С.50-54.

Кротюк В.Л. Проблемні питання, пов’язані з удосконаленням законодавства, спрямованого на боротьбу зі злочинністю у сфері банківської діяльності. // Злочини у сфері кредитно-фінасової та банківської діяльності: Зб. матеріалів міжнар. наук.-практ.конференції [Харків]. / [Редкол.: Сташис В.В. (голов.ред.) та ін.]. - Харків: ПФ “Поиск”, 2002. - С. 39-55.

Лантінов Я.О. Суб’єкт порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю //Вісник Національного університету внутрішніх справ. - Х. - 2002. - Вип. 18. - С. 10 - 14.

Ляпунова Н. Щодо фіктивного банкрутства. // Право України. - 2000. - №11. - С. 88-89.

Марін О. Вирішення питань конкуренції кримінально-правових норм про злочини у сфері господарської діяльності. // Підприємництво, господарство і право . -2001.- №9.- С. 79-81.

Мельник Н., Хавронюк Н. Уголовная ответственность за нарушение бюджетного законодательства. // Предпринимательство, хозяйство и право.-1997.- №11.

Мойсик В.Р. Шахрайство з фінансовими ресурсами - до питанні про суб’єкт відповідальності // Держава і право / Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України. - 2002. - Вип. 15. - С. 365 - 372.

Мойсик В.Р. Відмежування шахрайства з фінансовими ресурсами від інших злочинів у сфері господарської діяльності // Вісник Верховного Суду України.-2002.-№4.-С.26-31

Мойсик В.Р. Про об’єкт і предмет шахрайства з фінансовими ресурсами // Вісник Верховного Суду України.-2002.-№1.-С.34-42

Омельчук О. Суб’єкт контрабанди // Митна справа.- №3.- 2001.- С. 18-23.

Поляков Б. Методы правового регулирования отношений несостоятельности (банкротства) в Украине // Підприємництво, госп-во і право.-2002.-.№2.-С.7-11.

Притика Д.М. Злочини у сфері кредитно-фінансової та банківської діяльності. // Злочини у сфері кредитно-фінасової та банківської діяльності: Зб. матеріалів міжнар. наук.-практ. конференції [Харків]. / [Редкол.: Сташис В.В. (голов.ред.) та ін.]. - Харків: ПФ “Поиск”, 2002. - С. 18-22.

Радутний О.Е. Кримінальна відповідальність за незаконне збирання, використання та розголошення відомостей, що становлять комерційну таємницю // Право України.- 2002.- №3.- С. 110-114.

Соловйова А.М. Розмежування примушування до виконання (невиконання) цивільно-правових зобов’язань та протидії законній господарській діяльності // Держава і право / Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України. - 2002. - Вип. 15. - С. 441 - 447.

Степанюк Р.Л. Особливості суб’єктів злочинів, пов’язаних з порушенням бюджетного законодавства // Вісник Національного університету внутрішніх справ. - Х. - 2002. - Вип. 18. - С. 127 - 130.

Чаричанський О.О. Предмет легалізації (відмивання) прибутків, одержаних незаконним шляхом // Збірник наукових праць Харківського Центру по вивченню організованої злочинності спільно з Американським Університетом у Вашингтоні. Випуск четвертий. - Харків: Харківський Центр вивчення організованої злочинності спільно з Американським Університетом у Вашингтоні, 2002. - С. 214-227.

Злочини проти довкілля

ІІ. Проведіть відмежування складів злочинів і складів адміністративних правопорушень: Склади правопорушень, що розмежовуються … ІІІ. Вирішіть задачі: 1. Яків - голова правління відкритого акціонерного товариства “Пошук”, який було створено для спорудження…

ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ГРОМАДСЬКОЇ БЕЗПЕКИ

На перше заняття: виконайте завдання 1 а), б), в); ІІ а); ІІІ; V - задачі 1, 2, 3.

На друге заняття: виконайте завдання 1 г), д); ІІ б); І V; V - задачі 4, 5, 6.

I. Проведіть розмежування таких складів злочинів:

 

Склади злочинів, які розмежовуються	Спільні ознаки таких складів злочинів	Розмежувальні ознаки (ознаки складу злочи-ну, за якими проводиться їх розмежування)	Зміст ознак, характер-них для кожного із складів злочинів
а) ч.1 ст. 258 КК України “Терористичний акт” - ст. 113 КК України “Диверсія”.
б) ст. 257 КК України “Бандитизм” - ч. 4 ст. 260 КК України “Створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань”.
в) ч.1 ст. 258 КК України “Терористичний акт” - ст. 261 КК України “Напад на об’єкти на яких є предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення”.
г) ст.262 КК України “Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем” - ст. 263 КК України “Незаконне поводження з зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами”.
д) ст.275 КК України “Порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд” - ст. 236 КК України “Порушення правил екологічної безпеки”

 

ІІ. Проведіть відмежування таких складів злочинів проти громадської безпеки від адміністративних правопорушень:

а) ст. 263 КК України “Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами” - ст.190 КпАП України “Порушення громадянами порядку придбання, зберігання, передачі іншим особам або продажу вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї”.

б) ст.264 КК України “Недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів” - ст.191 КпАП України “Порушення громадянами правил зберігання, носіння або перевезення вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і бойових припасів”.

 

Назвіть норми про склади злочинів проти громадської безпеки, що перебувають у конкуренції загальної та спеціальної норм.

V. Назвіть норми про склади злочинів проти громадської безпеки, що перебувають у конкуренції частини і цілого.

V. Вирішіть задачі: 1. Володимир із своїм знайомим Петром створили групу, яка складалася з них…  

Злочини проти безпеки виробництва

  Склади злочинів, які розмежовуються Спільні ознаки таких складів злочинів Розмежувальні ознаки (ознаки складу…  

П. Знайдіть у Особливій частині КК норми, що перебувають у конкуренції частини і цілого із нормами, що передбачають відповідальність за злочини проти безпеки виробництва.

Впорядкуйте дані щодо фактичних обставин справи, описаної у фабулі задачі №4.

1. Бригадир дільничної бригади Кирило посадив помічником на косарку неповнолітнього Андрія, з яким не було укладено трудового договору, не провівши…   2. Працюючи завідувачем свиноферми в с. Демидівка Херсонської області, Степан допустив до роботи по підключенню…

ЗЛОЧИНИ ПРОТИ БЕЗПЕКИ РУХУ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТРАНСПОРТУ

На перше заняття: виконайте завдання 1 а); ІІ; ІІІ; V - задачі 1, 2, 3.

На друге заняття: виконайте завдання 1 б),в); І V; V - задачі 4, 5, 6.

  Склади злочинів, які розмежовуються Спільні ознаки таких складів злочинів Розмежувальні ознаки (ознаки складу…  

Назвіть злочини, що передбачені нормами розділу ХІ Особливої частини КК України, які вчиняються загальним суб’єктом.

III. Назвіть склади злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту, кваліфікуючими ознаками яких в законі одночасно названо загибель людей або інші тяжкі наслідки. Встановіть зміст цих ознак.

V. Вкажіть статті (частини статей) розділу ХІ Особливої частини КК України, які передбачають відповідальність за злочини, суспільно-небезпечне діяння у яких виражається у порушенні певних правил. Назвіть нормативні акти, що встановлюють ці правила.

V. Вирішіть задачі:

1. Одарка переганяла своїх п’ять корів на пасовище. Щоб скоротити шлях вона почала переганяти корів через залізничну колію помимо переїзду, на ділянці з обмеженою видимістю, як це робила завжди. Черговий по залізничному переїзду, розташованого неподалік, Влас зробив Одарці зауваження, а пізніше, оскільки вона не реагувала, почав переганяти Одарку та корів, які вже перейшли на другий бік колії, назад. Під-час суперечки та колотнечі приїхав поїзд, який наїхав на трьох корів і смертельно травмував їх, хоч машиніст і застосував аварійне гальмування. Внаслідок гальмування була пошкоджена колія і рух поїздів був перерваний на 12 годин.

 

2. Органи ДАІ скерували припис начальнику шляхового експлуатаційного підприємства Андрію про ліквідацію ями, що утворилася на дорозі, яку обслуговувало це підприємство. Однак Андрій виконати припис не зміг, бо наявні в його розпорядженні працівники та техніка за розпорядженням голови райдержадміністрації були задіяні на впорядкуванні дороги до його приватного будинку. У зв’язку з наявністю ями на дорозі був встановлений дорожній знак, який забороняв рух на цій ділянці. Однак водій автобуса Тарас вирішив не їхати поганою об’їзною дорогою, а поїхав всупереч забороні, встановленій знаком. Автобус влетів у яму, перекинувся і два пасажири загинули.

 

3. Любомир, рухаючись о 22 год. на автомобілі КамАЗ, після роз’їзду із зустрічним транспортом, не ввімкнув далеке світло фар, а продовжував їхати з ближнім світлом ії швидкістю 55 км/год. У цей час він побачив, як на трасу на відстані 60 м від його машини по ходу руху з бокової дороги став виїжджати автомобіль ВАЗ, не подаючи ніяких світлових сигналів. Любомир швидкість не знизив, а розраховуючи, що водій ВАЗа зупиниться, з метою уникнути зіткнення застосував нічим не виправданий маневр, виїхавши на смугу зустрічного руху. Однак той не зупинився, а продовжував рухатись, внаслідок чого і сталось зіткнення транспортних засобів. При цьому водій ВАЗа Михайло і двоє його пасажирів були травмовані, від чого померли, а транспортним засобам були заподіяні значні технічні пошкодження.

У висновку комплексної автотехнічної експертизи було сказано, що в конкретній дорожній ситуації водій Любомир мав технічну можливість зупинити керований ним автомобіль і таким чином уникнути зіткнення транспортних засобів. Автомобіль ВАЗ виїхав на дорогу без світлових сигналів і Леоніду не було відомо, яким чином діятиме водій ВАЗа. Аварійну обстановку на дорозі створив саме Михайло, який, до того ж, був у стані алкогольного сп’яніння.

 

4.Кирило вважаючи, що б’ють його приятеля Бориса, направив вантажний автомобіль на групу молоді з тим, щоб при його розвороті Борис міг вискочити з гурту й на ходу сісти в автомобіль. Коли автомобіль наблизився до гурту й хлопці почали розбігатись, при виконанні лівого повороту Кирило вчинив наїзд на Данила, який від одержаних травм помер.

 

5. Директор приватного орендного сільськогосподарського підприємства дав наряд учню профтехучилища Науму (який проходив на цьому підприємстві виробничу практику і не мав права керування тракторами) на виконання транспортних робіт - доставку дров пенсіонерам - на непристосованому для цього належним чином колісному тракторі Т-40 (колеса не було встановлено на максимальну ширину) з необладнаним гальмами двохосним причепом. Рухаючись з навантаженим причепом слизькою дорогою з ухилом більше 20 градусів, Наум не справився з керуванням, трактор перекинувся, і Наум та пасажир Дмитро загинули.

 

6. Василь, Іван та Яків, домовилися викрасти автомобіль Едуарда “Audi A6” вартістю 79500 грн. Для цього вони підстерегли Едуарда, коли його машина зупинилася на червоне світло світлофора, ввірвалися в машину і приставивши до горла Едуарда ніж, вимагали ключі від автомобіля. Самого ж Едуарда, щоб він не звернувся за допомогою, зв’язали і посадили на заднє сидіння автомобіля, вивезли за місто, де хотіли вбити, але були зупинені патрулем ДАІ.

Рекомендована література

Нормативно-правові акти та практика їх застосування:

Повітряний кодекс України: прийнятий 4 травня 1993 р. Із змінами та доповненнями, внесеними законами України від 21 жовтня 1997 р., 15 грудня 1999 р. (ст.ст. 51-56, 58, 62. 68-75).

Про дорожній рух: Закон України від 30 червня 1993 р. Із змінами та доповненнями, внесеними законами України від 10 листопада 1994 р., 24 березня 1999 р., 7 лютого 2002 р., 7 лютого 2002 р. (ст.ст. 10, 14-20, 24, 26, 29-34, 53).

Про транспорт: Закон України від 10 листопада 1994 р. (ст.ст. 10, 16, 30).

Про трубопровідний транспорт: Закон України від 15 травня 1996 р. (абз. 1.ст.1, ч.2 ст.12, ст.ст. 16-20).

Про залізничний транспорт: Закон України від 4 липня 1996 р. Із змінами та доповненнями, внесеними законами України від 10 січня 2002 р. (абз.1 ст.1, ст.ст.6, 11, 13, ч.1 ст.15, ст.20).

Правила дорожнього руху: затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р.

Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони: затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 р. №198. Із змінами та доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 9 березня 1995 р., 15 лютого 1999 р., 24 грудня 2001 р., 12 квітня 2002 р. (п.1.5., розділи II, III, VI).

Правила поведінки громадян на залізничному транспорті: затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 1995 р. №903 (п.п. 1-14).

Правила експлуатації трамвая та тролейбуса: затверджені наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 10 грудня 1996 р. №103 (п.п.1.4.1.- 1.4.4.; п.п. 1.4.6.-1.4.12.; п.2.2.7.6.; п.2.2.7.7.; п.3.5; п.3.11).

Правила користування трамваєм і тролейбусом в містах України: затверджені наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 18 листопада 1997 р. №22 (розділи II, III, IV).

Статут залізниць України: затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. №457, із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів від 11 жовтня 2002р, 25 грудня 2002 р. (п.п.68,-70; 100; 104).

Правила технічної експлуатації залізниць України: Затверджені наказом Міністерства транспорту України від 20 грудня 1996 р. №411.

Про практику застосування судами України законодавства у справах про транспортні злочини: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1982 р. (з наступними змінами та доповненнями).

Спеціальна література

Борисов В. И. Гизимчук С. В. Уголовная ответственость за нарушения правил, норм, стандартов, обеспечивающих безопасность дорожного движения .- Х.: Фирма “Консум”, 2001 .- 158 с.

Бурдін В.М. До питання граматичного тлумачення окремих термінів КК України. // Актуальні проблеми кримінального і кримінально-процесуального законодавства та практики його застосування. Збірник тез доповідей Регіонального круглого столу (21-22 лютого 2003 року).- Хмельницький.- 2003.- С. 33-35.

Зверяка В.А. Насилие как способ совершения захвата транспортного средства. // Проблеми боротьби з насильницькою злочинністю в Україні: Збірник матеріалів наук.-практ. конференції / [Редкол.: Борисов В.І. (гол.редактор) та ін.]. - Харків: ПФ “Книжкове видавництво” “Лестивця Марії”, 2001. - С. 45-47.

Касынюк В.И. Уголовная ответственность за повреждение путей сообщения и транспортных средств. Текст лекций. - Харьков: Юридический институт, 1979. - 58 с.

Касынюк В.И., Корчева З.Г. Вопросы квалификации транспортных преступлений. - К.: УМК ВО при Минвузе УССР - 1988 - 72 с.

Коржанський М.Й., Мисливий В.А. Кваліфікація автотранспортних злочинів. - К.: Юрінком, 1996. - 80 с.

Коробеев А.И. Транспортные правонарушения. Квалификация и ответственность. - М.: Юридическая литература, 1990. - 128 с.

Котовенко О.М. Об’єкт пошкодження магістральних трубопроводів та технологічно пов’язаних з ними систем // Вісник Академії правових наук України, Харків: Право, 2001.-№1 (24).-С.216-221.

Кузнюк Д.В. Міжнародний політ як ознака складу злочину порушення правил міжнародних польотів // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Юридичні науки. - 1999. - Вип. 35. - С. 72 - 78.

Свірін М.О. Незаконні заволодіння транспортними засобами у кримінальному законодавстві України // Вісник Національної академії внутрішніх справ України. - 2001. - Вип. 4. - С. 206 - 213.

Тельнов О.В. К вопросу о некоторых составляющих причинного комплекса нарушений безопасности дорожного движения и эксплуатации автотранспорта // Вісник Луганської академії внутрішніх справ імені 10-річчя незалежності України. - 2000. - Вип. 4. - С. 221 - 229.

 

Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж

  Склади злочинів, які розмежовуються Спільні ознаки таких складів злочинів Розмежу-вальні ознаки (ознаки складу…  

Знайдіть серед складів злочинів, передбачених статтями Особливої частини КК України ті, які виступають суміжними із складами злочинів, передбачених у розділі XVI Особливої частини КК України (крім уже наведених у завданні І).

ІІІ. Вирішіть задачі:

1. Михайло, використовуючи електронну кредитну картку шляхом підбору цифрової комбінації коду доступу в комп’ютерну систему управління рахунками клієнтів банку систематично викрадав грошові суми до того моменту, коли його злочинна діяльність була присічена. Загальна сума викраденого становила 80 млн. грн.

 

2. Богдан - керівник одного з туристичних агентств вирішив розорити конкурентне агентство. Він використав несанкціонований доступ в автоматизовану комп’ютерну систему продажу авіабілетів і шляхом підміни інформації закупили білети на літаки на всю суму грошових коштів, що знаходилися на рахунках туристичного агентства.

 

3. Житель міста Києва Борис з метою викрадення валютних коштів домовився з начальником відділу автоматизації неторгових операцій обчислювального центру банку “Волинь” Євгеном про спільне вчинення злочину. Борис підробив шість паспортів іноземних громадян довідки кількох організацій, що займаються зовнішньоекономічною діяльністю, на підставі яких відкрив у банку “Волинь” шість розрахункових рахунків, внісши на кожний по 100 дол. США. Євген змінив програмне забезпечення, яке використовувалося при здійсненні банківських операцій, в результаті чого на відкриті Борисом рахунки було переведено в сукупності 125 тис. дол. США. За підробленими паспортами Борис отримав валюту з рахунків і вони з Євгеном привласнили її.

 

4. Тарас, керівник підприємства, яке займалося розробленням комп’ютерних програм, розробив програму, яка розповсюджувала комп’ютерний вірус, що повністю знищував всю інформацію, яка знаходилася на вінчестері комп’ютера, включно із програмами. Цей вірус він розсилав за допомогою листів через комп’ютерну мережу “Інтернет” з посланнями “Я люблю тебе”. Потім за допомогою Інтернету він розіслав повідомлення користувачам комп’ютерів про те, що його підприємство розробило антивірусну програму проти цього небезпечного вірусу, по ціні 400 дол . США для одного користувача.

 

5. Іван - програміст підприємства “Зелений дух” був незадоволений розміром своєї заробітної плати. З метою примусити керівництво підприємства підвищити йому зарплату Іван замінив паролі доступу до комп’ютерних файлів і програм, в яких містилася інформація про фінансову та виробничу діяльність підприємства. Керівництву підприємства він заявив, що повідомить ці паролі тільки після підвищення йому заробітної плати. Після відмови, Іван знищив дискету з паролями. Внаслідок цього інформація стала недоступною. Внаслідок цього підприємство не змогло у передбачені законом строки подати податкову звітність до податкової служби та сплатити податки, за що на нього був накладений штраф у загальному розмірі 50 тис. грн.

Рекомендована література

Нормативно-правові акти та практика їх застосування:

Про захист інформації в автоматизованих системах: Закон України від 5 липня 1994 р. (ст.ст.1-9, 17);

Положення про технічний захист інформації в Україні, затверджене Указом Президента України від 27 вересня 1999 р. Із змінами, внесеними Указом Президента України від 6 жовтня 2000 р.(п.п.4, 24-27, 39-41).

Спеціальна література

Азаров Д. Порушення роботи автоматизованих систем - злочин у сфері комп’ютерної інформації. // Право України. - 2000. - №12. - С. 69-74.

Азаров Д.С. Про об’єкт злочинів у сфері комп’ютерної інформації //Актуальні проблеми політики: Збірник наукових праць. – Одеса: „Юридична література”. – 2001. – С. 717-722.

Азаров Д.С. Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж: деякі критичні міркування //Вісник Запорізького державного університету (юридичні науки). Збірник наукових праць. – Запоріжжя: ЗДУ. – 2001. - № 1. – С. 107-114.

Азаров Д.С. Про основні напрями вдосконалення кримінального законодавства щодо захисту суспільних відносин у сфері комп’ютерної інформації // Вісник Запорізького державного університету (юридичні науки). Збірник наукових праць. – Запоріжжя: ЗДУ. – 2001. - № 2. – С. 263-269.

Азаров Д.С. Застосування норм про кримінальну відповідальність за „комп’ютерні” злочини //Теорія та практика застосування чинного кримінального та кримінально-процесуального законодавства у сучасних умовах: Тези доповідей наук.-практ. конф.: У 2-х ч. – К.: Національна академія внутрішніх справ України. – 2002. – Ч. 1. – С. 57-58.

Безкоровайний С. Правові проблеми боротьби з комп’ютерною злочинністю. // Право України. - 2000. - №5. - С. 90-93.

Вехов В.Б. Компютерные преступления. Способы совершения. Методика расследования.- Москва: Право и Закон. - 1996.- 182 с.

Голубєв В.О. Теоретико-правові питання кваліфікації злочинів у сфері використання електронно-обчислюваних машин // Проблеми правознавства і правоохоронної діяльності. - Донецьк: Донецький інститут внутрішніх справ. - 2002. - Вип. 2. - С. 176 - 183.

Лісовий В. “Комп’ютерні злочини”: питання кваліфікації. // Право України. - 2002. - №2. - С. 86-88.

Усатий Г. Кримінальна відповідальність за комп’ютерні злочини: проблеми та перспективи // Науковий вісник Академії державної податкової служби України. - 2001. - Вип. 2 (12). - С. 225 - 231.

 

ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ ТА МОРАЛЬНОСТІ

I. Проведіть розмежування таких складів злочинів:   Склади злочинів, які розмежовуються Спільні ознаки…

Знайдіть у розділі XIІ Особливої частини КК України склади злочинів обов’язковою ознакою яких виступає предмет. Охарактеризуйте його.

1. Роман перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, вчинив уночі у будинку свого тестя сварку, нецензурно лаявся, погрожував розправою дружині,…   2. Василь з самого ранку пиячив у кафе “Ватра”. О 12 год. дня він вийшов із кафе на вулицю і почав чіплятися до…

ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ ОБІГУ НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ, ПСИХОТРОПНИХ РЕЧОВИН, ЇХ АНАЛОГІВ АБО ПРЕКУРСОРІВ ТА ІНШІ ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ.

На перше заняття: виконайте завдання І а); ІІ 1), 2); ІІІ (задачі 1-6).

На друге заняття: виконайте завдання І б); ІІ 3), 4); ІІІ (задачі 7-13).

  Склади злочинів, які розмежовуються   Спільні ознаки таких складів злочинів Розмежувальні ознаки (ознаки… ІІ. Наведіть приклади вчинення таких злочинів (складіть фабули) і запишіть їх… 1) спонукання неповнолітніх до застосування допінгу;

ЗЛОЧИНИ ПРОТИ АВТОРИТЕТУ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ, ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТА ОБ’ЄДНАНЬ ГРОМАДЯН

На перше заняття: виконайте завдання І а), б); ІІ 1), 2); ІІІ (задачі 1-4).

На друге заняття: виконайте завдання І в); ІІ 3), 4); ІІІ (задачі 5-6).

  Склади злочинів, які розмежовуються Спільні ознаки таких злочинів Розмежувальні ознаки (ознаки складу злочину, за…   ІІ. Наведіть приклади вчинення таких злочинів (складіть фабули) і запишіть їх письмово:

Назвіть прості склади злочинів, передбачені статтями розділу XV Особливої частини КК України, обов’язковою ознакою в яких виступає предмет. Встановіть зміст цієї ознаки у кожному із складів злочинів.

ПІ. Вирішіть задачі:

1. Стас і Дарина з однієї сторони та Федір з другої сторони домовилися, що Федір буде скуповувати в Криму фрукти за гроші Стаса і Дарини та через провідників поїздів поставляти їх до Києва., Стас і Дарина - реалізовувати їх на ринках. Після закінчення цієї діяльності передбачалось одержаний прибуток поділити порівну між усіма учасниками угоди, а податки не сплачувати, свою діяльність не реєструвати.

Згідно з цією домовленістю Федір ціле літо до вересня на одержані від Стаса та Дарини грошу поставляв їм фрукти (скуповував фрукти, завантажував їх на найнятий ним транспорт, домовлявся з провідниками поїздів про доставку фруктів до Києва), а вони продавали їх. Стас і Дарина не сплатили Федору ту суму грошей, яку обіцяли за його участь у спільній діяльності. Через півроку Федір подзвонив до Дарини і став вимагати свою частку прибутку, яка становить 1 тис. дол. США. Дарина сказала, що цю суму вона віддасть йому пізніше. Минуло ще півроку і Федір дізнався, що Дарина має намір продати будинок і виїхати за межі України. Тоді, він домовився із своїми знайомими Андрієм та Олегом поїхати до Дарини і одержати від неї 1 тис. дол. США, які вона повинна була, за його підрахунками, віддати йому за підсумком їх спільної діяльності.

Увечері Федір, Андрій та Олег прибули до будинку Дарини, де зустрілися з нею та її чоловіком. Федір почав вимагати віддати йому 1 тис. дол. США як його частку прибутку від спільної діяльності. Проте Дарина відмовилася виконати цю його вимогу, заявивши, що нічого йому не винна. Тоді Андрій схопив її за горло, вимагаючи негайно розрахуватися з Федором. При цьому він сказав, що у разі неповернення боргу вони заберуть у неї документи на будинок. Коли чоловік Дарини намагався захистити Дарину, але Андрій ударив його кулаком в обличчя, після чого завів Дарину у дім, де вимагав видати документи на будинок, розраховуючи, що без них вона не зможе його продати і змушена буде розрахуватися з Федором. Під впливом погроз та насильства Дарина віддала паспорт на будинок, паспорти свій і чоловіка і написала розписку про те, що вона заборгувала Федору 5 тис. гривень (еквівалент 1 тис. дол. США). Після цього Федір, Андрій та Олег залишили помешкання Дарини.

 

2. У жовтні, будучи студентом Ужгородського університету, Леонід позичив у Федора 20 дол. США під заставу двох залікових книжок (своєї та свого колеги), а також ювелірного виробу, який належав Тамарі. На початку січня Леонід повернув борг, а Федір віддав йому залікову книжку колеги та ювелірний виріб Тамари. Залікову книжку самого Федора Леонід віддати відмовився, вимагаючи сплатити проценти в сумі 16 дол. США за користування позикою.

Оскільки Леонід таких грошей не мав, він вирішив забрати залікову книжку шляхом обману. Вклавши у свій паспорт бутафорну банкноту номіналом у 100 дол. США та взявши із собою кухонний ніж для самозахисту від Федора, якщо той викриє обман. Леонід віддав банкноту Федору, який сприйнявши її за справжню повернув залікову книжку. Коли Леонід став виходити з кімнати. Федір зрозумів, що його обмануто, став затримувати Леоніда і вдарив його кулаком в обличчя. Між ними виникла бійка, під-час якої Леонід завдав Федору 16 ударів ножем, внаслідок чого той помер на місці.

Після цього Леонід викрав із сейфа 300 дол. США, а також, щоб відвернути від себе підозру у вчиненні вбивства, забрав 16 залікових книжок інших студентів, які загорнув у сорочку потерпілого і того ж дня спалив.

 

3. Микола, Федір і Петро домовилися вчинити крадіжку з магазину - бару “Міраж” Діючи узгоджено вони пошкодили сигналізацію вартістю 1230 грн., зламали ковані віконні грати вартістю 3000 грн. і проникли в приміщення, викравши товарів і грошей на загальну суму 3 тис. 739 грн.

Коли вони завантажували причеп викраденими продуктами, до них на автомобілі під’їхали працівники міліції Богдан, Пилип, Володимир, які одержали інформацію про пошкодження сигналізації в магазині і на виконання своїх службових обов’язків прибули на місце події, маючи на озброєнні пістолети та автомат.

Побачивши працівників міліції Микола й Федір сіли у свій автомобіль, а Петро озброєний обрізом заховався на неосвітленій території. На вимогу працівників міліції скласти зброю та здатися вони не реагували, намагалися шляхом маневрування автомобілем втекти з місця злочину. При цьому Микола вигукував погрози вбивством на адресу працівників міліції та зробив два постріли вгору. Такі їх дії змусили працівників міліції стріляти по колесах автомобіля.

Після того як Федір вигукнув, що вони здаються, працівник міліції Богдан наказав припинити вогонь, але Микола скориставшись цим наказав Федору їхати з місця події і той, різко розвинувши швидкість став тікати. У зв’язку з цим працівники міліції ще раз застосували зброю, внаслідок чого Федора було убито, а Микола отримав поранення в ногу. Коли працівник міліції Богдан підійшов до машини із вимогами до Миколи вийти з автомобіля, Микола не підкоряючись його законним вимогам висловлював на його адресу погрози вбивством, направляючи в сторону Богдана обріз двоствольної мисливської рушниці, але не стріляв з нього. Спільними зусиллями працівників міліції Миколу було затримано. А Петро з місця події зник.

 

4. Микола на ґрунті ревнощів бив свою дружину Ольгу. На шум з’явилися працівники міліції Сергій і Петро, котрі виконуючи свій службовий обов’язок, припиняли протиправні дії Миколи. Тоді Микола вдарив Сергія штик-ножем у груди, а потім кинув під ноги працівників міліції, зірвавши чеку, бойову гранату “РГ-42”. Сергій своїм тілом накрив гранату. Тому Петро і Ольга залишилися живі, але Сергій помер.

5. Євген, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, рухався по вулиці на власній автомашині і не зупинився на жест працівника міліції. Тоді працівники міліції Микола, Назар і Роман все ж таки зупинили порушника і зажадали пред’явити документи. Замість цього Євген став рушати. Микола з метою затримати його кинувся на капот автомобіля і Євген змушений був зупинитися. Внаслідок цієї ситуації Микола одержав тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров’я.

 

6. Юрій, Борис і Віктор, знаючи, що у Андрія вдома зберігається велика сума грошей, домовилися заволодіти цими грошима, яких, на їх думку було приблизно 10 тис. дол. США, виручених Андрієм від продажу машини. Вдома у Андрія завжди залишалася мати, а зламати міцні металічні двері із складним замком не вважалося за можливе. Тому вони вирішили потрапити у квартиру під виглядом працівників міліції. Для цього вони здобули три комплекти міліцейської форми та придбали підроблені посвідчення працівників міліції.

Матері Андрія, яка на їх вимогу відкрила двері, вони представилися працівниками міліції, пред’явили посвідчення і пояснили, що за їх даними, у цій квартирі переховується особа злочинець, який заявлений у всеукраїнський розшук. Тому вони повинні оглянути квартиру. Жінка їх впустила. Тоді вони зв’язали її і сказали показати де гроші. Перелякана жінка вказала їм, де знаходяться гроші. Вони забрали всю суму - 11 тис. дол США і пішли з квартири.

 

7.До Остапа додому прийшов слідчий прокуратури міста разом з працівниками міліції і, повідомивши, що проти Остапа порушена кримінальна справа за наклеп і слідчим винесена постанова про вилучення друкарської машинки. Але Остап, маючи сина - студента Ш курсу юридичного факультету, знав, що з 1 вересня 2001 року в Україні діє новий Кримінальний кодекс від 5 квітня 2001 р., яким декриміналізоване таке діяння як наклеп. Тому він відмовився добровільно віддати друкарську машинку і став вимагати, щоб слідчий і працівники міліції залишили його квартиру. Незважаючи на те, що Сергій бив по руках працівників міліції, які вилучали машинку, неценззурно лаявся на х адресу та викрикував прокльони, слідчий все ж таки вилучив друкарську машинку.

 

8. Герасим хотів заволодіти пістолетом. Знаючи, що працівникам міліції видається табельна зброя, він вирішив напасти на Михайла - працівника міліції і заволодіти пістолетом. З метою подолання можливого опору Михайла Герасим озброївся обрізом і кинджалом. Вибравши безлюдне місце Герасим напав на Михайла, ударив обрізом по голові, кинджалом у спину. Коли поранений Михайло стікав кров’ю, він забрав пістолет.

Рекомендована література

Нормативно-правові акти та практика їх застосування:

Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р. (ст.ст.53¹; 97; 147; 185¹; 186; 187).

Лісовий кодекс України від 21 січня 1994 р. Із змінами і доповненнями, внесеними законами України від 13 січня 2000 р., 17 лютого 2000 р., 22 лютого 2000 р., 11 травня 2000 р., 7 грудня 2000 р., 20 грудня 2001 р., 26 грудня 2002 р. (ст. 87, 88).

Митний кодекс України від 12 грудня 1991 р. (ст.ст.9; 153; 154; 156).

Митний кодекс України від 11 липня 2002 р. Із змінами і доповненнями, внесеними законами України від 28 листопада 2002 р., 24 грудня 2002 р.(вступить в силу з 1 січня 2004 р.) (ст.ст. 1; 11-15; 17; 407-410; 423-429).

Про державну податкову службу в Україні: Закон України від 4 грудня 1990 р. в редакції Закону України від 24 грудня 1993 р. Із змінами і доповненнями, внесеними законами України від 14 грудня 1994 р., 11 липня 1995 р., 16 травня 1996 р., 16 грудня 1997 р., 15 січня 1998 р., 5 лютого 1998 р., 30 червня 1999 р., 30 червня 1999 р., 20 квітня 2000 р., 21 вересня 2000 р., 21 грудня 2000 р., 10 січня 2002 р., 10 січня 2002 р., 20 лютого 2003 р. (ст.ст. 1; 16; 19; 23).

Про міліцію: Закон України від 20 грудня 1990 р. Із змінами і доповненнями, внесеними законами України від 19 червня 1992р, 26 січня 1993р, 28 червня 1994 р., 14 березня 1995 р., 11 грудня 1998 р., 13 січня 2000 р., 6 квітня 2000 р., 21 грудня 2000 р., 21 червня 2001 р., 10 січня 2002 р., 7 лютого 2002 р., постановою Верховної Ради України від 22 квітня 1993 р. (ст.ст. 1; 7; 9; 10; 16; 17; 20; 21).

Про Прикордонні війська України: Закон України від 4 листопада 1991 р. Із змінами і доповненнями, внесеними законами України від 18 червня 1996 р., 8 жовтня 1999 р., 10 січня 2002 р., 7 березня 2002 р.(ст. 9).

Про державний кордон України: Закон України від 4 листопада 1991 р. Із змінами і доповненнями, внесеними законами України від 18 червня 1996 р. (ст.ст.1; 3; 4; 9; 10; 11; 12; 20).

Про прокуратуру: Закон України від 5 листопада 1991 р. із змінами і доповненнями, внесеними законами України від 22 квітня 1993 р., 26 листопада 1993 р., 21 березня 1995 р., 5 жовтня 1995 р., 21 грудня 2000 р., 12 липня 2001 р., 10 січня 2002 р., 17 січня 2002р . (ст.ст.13, 17, 56).

Про Службу безпеки України: Закон України від 25 березня 1992 р. Із змінами і доповненнями, внесеними законами України від 13 січня 2000 р., 21 грудня 2000 р., 10 січня 2002 р., 7 березня 2002 р., 6 лютого 2003 р. (ст.ст. 19, 20, 24).

Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України: Закон України від 26 березня 1992 р. Із змінами і доповненнями, внесеними законами України від 31 жовтня 1995 р., 11 грудня 1998 р., 13 січня 2000 р., 21 грудня 2000 р. (ст.ст. 1; 10; 13).

Про об’єднання громадян: Закон України від 16 червня 1992 р. Із змінами і доповненнями, внесеними законами України від 11 листопада 1993 р., 18 листопада 1997 р., 13 травня 1999 р., 21 грудня 2000 р., 11 липня 2001 р. (ст.ст. 1; 2-4; 14-16; 19; 27; 32).

Про статус народного депутата України: Закон України від 17 листопада 1992 р. в редакції Закону від 22 березня 2001 р. із змінами і доповненнями, внесеними законами України від 4 липня 2002 р., 12 вересня 2002 р. (ст.ст. 1; 27; 36-38).

Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні: Закон України від 26 січня 1993 р. Із змінами і доповненнями, внесеними законами України від 10 січня 2002 р., 10 січня 2002 р. (ст. 15).

Про Антимонопольний комітет: Закон України від 26 листопада 1993 р. Із змінами і доповненнями, внесеними законами України від 13 липня 2000 р., 20 грудня 2001 р., 10 січня 2002 р., 26 грудня 2002 р. (ст.ст. 1; 19; 29).

Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів: Закон України від 23 грудня 1993 р. Із змінами і доповненнями, внесеними законами України від 11 грудня 1998 р., 7 березня 2002 р. (ст.ст. 1; 2; 22).

Про Рахункову палату: Закон України від 11 липня 1996 р. Із змінами і доповненнями, внесеними постановою Верховної Ради України від 14 січня 1998 р., рішеннями Конституційного Суду України від 23 грудня 1997 р., 14 грудня 2000 р. (ст.ст. 1; 8-10; 14; 20; 37).

Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення: Закон України від 23 вересня 1997 р. Із змінами і доповненнями, внесеними законами України від 30 вересня 1998 р., 16 липня 1999 р., 11 травня 2000 р., 13 вересня 2001р. (ст.ст. 1; 10; 11; 12; 32; 38).

Про Центральну виборчу комісію: Закон України від 17 грудня 1997 р. (ст.ст. 1; 6; 24).

Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини: Закон України від 23 грудня 1997 р. (ст.ст. 1; 4; 20; 21).

Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів: Закон України від 14 січня 1998 р. Із змінами і доповненнями, внесеними законами України від 16 лютого 1999 р., 7 лютого 2002 р. (ст.ст. 1; 2; 38; 57; 58).

Про вибори Президента України: Закон України від 5 березня 1999 р. Із змінами і доповненнями, внесеними законами України від 16 червня 1999 р., 8 вересня 1999 р., 21 грудня 2000 р. (ст.ст. 1; 2; 7; 16; 33; 36; 50).

Про Національний банк України: Закон України від 20 травня 1999 р. Із змінами і доповненнями, внесеними законами України від 17 лютого 2000 р., 20 квітня 2000 р., 13 липня 2000 р., 7 грудня 2000 р., 20 вересня 2001 р., 10 січня 2002 р. (ст.ст. 1; 64; 66).

Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону: Закон України від 22 червня 2000 р. Із змінами і доповненнями, внесеними законом України від 26 грудня 2002 р. (ст.ст. 1-13).

Про політичні партії в Україні: Закон України від 5 квітня 2001 р. (ст.ст. 1-5; 22).

Про вибори народних депутатів України: Закон України від 18 жовтня 2001 р. Із змінами і доповненнями, внесеними законами України від 17 січня 2002 р. (ст.ст. 1; 56; 85).

Про статус депутатів місцевих рад: Закон України від 11 липня 2002 р. (ст.ст. 1; 2; 15; 30; 31; 36).

Положення про Державний департамент з питань виконання покарань, затверджене Указом Президента України від 31 липня 1998 р.

Рішення КС у справі за конституційним поданням Верховного Суду України та Служби Безпеки України щодо офіційного тлумачення статті 86 Конституції України та статей 12, 19 Закону України “Про статус народного депутата України” (справа про запити народних депутатів України) №4-рп/99 від 19 травня 1999 р.

Рішення КС у справі за конституційним поданням Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 86 Конституції України та статей 12, 19 Закону України “Про статус народного депутата України” (справа про запити народних депутатів України до прокуратури) №4-рп/2000 від 11 квітня 2000 р.

Рішення КС у справі за конституційним поданням Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 86 Конституції України та статей 12, 19 Закону України “Про статус народного депутата України” (справа про запити народних депутатів України до прокуратури) №4-рп/2000 від 11 квітня 2000 р.

Про затвердження Тимчасового порядку ведення рибного господарства і здійснення рибальства: постанова Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1996 р. (п.п. 1-4; 23-26; 28; 38; 40; 46; 48; 54).

Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 17 січня 1995 р.

Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров’я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 червня 1992 р.

Про судову практику в справах про хабарництво: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р.

Спеціальна література

Мальцев В. Уголовно-правовая охрана должностных лиц и граждан в связи со служебной или общественной деятельностью. // Законность. - 1996. - №1. - С. 14.

Осадчий В. Правоохоронній діяльності - спеціальний кримінально-правовий захист. // Право України. -1996. - №8. - С. 43.

Осадчий В. Відмежування заподіяння тілесних ушкоджень працівникові правоохоронного органу від суміжних посягань. // Право України. - 1994. -№3-4. - С. 24.

ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОЇ ТАЄМНИЦІ, НЕДОТОРКАНОСТІ ДЕРЖАВНИХ КОРДОНІВ, ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРИЗОВУ ТА МОБІЛІЗАЦІЇ

  Склади злочинів, які розмежовуються Спільні ознаки таких складів злочинів Розмежувальні ознаки (ознаки складу…   П. Вирішіть задачі:

ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ СЛУЖБОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

На перше заняття: виконайте завдання 1 а), б); ІІ 1); ІV (задачі 1-4).

На друге заняття: виконайте завдання 1 в), г); ІІ 2); ІV (задачі 5-8).

На третє заняття: виконайте завдання 1 д); ІІІ; ІV (задачі 9-13).

  Склади злочинів, які розмежовуються Спільні ознаки таких складів злочинів Розмежувальні ознаки (ознаки складу…   ІІ. Наведіть приклади (складіть фабули) вчинення таких злочинів:

Перевищення влади або службових повноважень, що супроводжувалося насильством.

Випишіть із розділу VI Особливої частини КК України статті, що передбачають склади злочинів, кваліфікуючою ознакою яких в законі названо службову особу.

ІV. Вирішіть задачі:

1. Степан, працюючи контролером трамвайно-тролейбусного управління, протягом трьох місяців в різний час одержав винагороди від шести безквиткових пасажирів за те, що виявивши у них підроблені посвідчення, які дають право на безкоштовний проїзд не доставив їх в органи міліції, а саме: від Бориса - 60 грн.; Григорія - 30; Сергія - 30 грн.; Миколи - 100 грн.; Кирила - 150 грн., на загальну суму 435 грн. При цьому слідством не було встановлено, що в обов’язки Степана входило поставлення пасажирів з підробленими посвідченнями в органи міліції. А суд не встановив, що Степан мав єдиний умисел на одержання хабара в особливо великих розмірах.

 

2. Працівники ДАІ Микола та Степан знаходилися на тимчасовому посту разом з патрульною машиною на дорозі між селами Калинів і Мельнич. По дорозі їхала машина з привідкритим багажником і без номерних знаків. Водій машини, будучи в стані алкогольного сп’яніння на зупиняючий жест працівника ДАІ Миколи не зупинився, а підвищивши швидкість почав тікати. Тоді Микола і Степан сіли в міліцейську машину і почали доганяти Михайла. В процесі погоні вони через гучномовець наказували йому зупинитися, але втікач не виконував їх вимог. Тоді Степан, який їхав не за кермом, зробив два постріли вгору через відчинене вікно свого автомобіля. Михайло все рівно не зупинявся.

Через якийсь час машина Михайла в’їхала в кучугуру снігу. Тоді Михайло вибіг з машини і став тікати дворами населеного пункту. Степан та Микола бігли за ним, наказуючи зупинитись і роблячи постріли з табельної зброї вгору. В кінці кінців Михайло забіг у тупик до високого паркана, який не можливо було перелізти і оббігти. Тоді він зупинився. Першим до нього підбіг Степан, а Микола був ще далеко. Степан наказав Михайлу лягти в сніг, обличчям до землі, а сам став підходити до нього з пістолетом в опущеній до землі руці. Михайло наказу не виконав, а став відбирати пістолет у Степана. В результаті цього стався випадковий постріл, яким Михайла було смертельно поранено. Куля пройшла правою стороною знизу вверх через печінку та легені. Але Михайло будучи від природи здоровим, міцної статури одразу не впав. Більше того, пістолетом він заволодів. Тоді Степан сховався за купу з дровами.

Коли Микола, який чув постріл, добіг до місця події він побачив правопорушника, який стояв з пістолетом в руках. Свого колеги він не побачив. Тоді Микола почав стріляти у Михайла по нижній частині тіла. Михайло впав. Від отриманого першого поранення він помер через півгодини до приїзду швидкої та викликаних місцевими жителями працівників міліції.

 

3. Завідувачка магазином “Спорттовари” Раїса, отримавши заяву робітника Костянтина про звільнення з роботи, провела з ним розрахунок, а заяву в контору “Спорттовари” не передала і на протязі кількох місяців вказувала в табелях, що він працює. Одержані, як зарплату гроші Костянтина в сумі 1200 грн. видавала тим працівникам магазину, які через відсутність вантажників у магазині виконували вантажно-розвантажувальні роботи.

 

4. Міліціонери патрульно-постової служби Володимир і Петро патрулюючи на маршруті, по рації отримали наказ прямувати до вказаної квартири для того, щоб припинити бійку, один з учасників якої погрожував ножем оточуючим. Не бажаючи ризикувати і вважаючи, що з часом конфлікт вщухне сам по собі вони прибули у вказане місце (до якого було 3-5 хв. ходу) лише через годину. Бійка своєчасно не була припинена, за півгодини до приходу міліціонерів один з учасників бійки вчинив вбивство.

 

5. Інвентаризація виявила на складі недостачу продуктів та алкогольних напоїв на суму 780 гривень. Завідуючий складом Олег пояснив, що продукти та спиртне на вказану суму дав у борг своєму приятелю Миколі, який підтвердив ці показання й негайно відшкодував недостачу.

 

6. Майстер закрійного цеху взуттєвої фабрики Віктор часто сам проводив розкрій шкіри. Не маючи права виписувати наряди на своє ім'я, він записував виконану роботу в наряди робітників-розкрійників. Згодом вони передавали Віктору гроші за виконану ним роботу. Всього він отримав 530 гривень.

 

7. Завідуючий гаражем Орест списав як непридатний двигун автомобіля ГА3 24 хоча він щойно надійшов з заводу після капітального ремонту, мав балансову вартість 2 800 гривень. Цей двигун Орест придбав за ціною металобрухту й використав на власному автомобілі.

 

8. Рядовий міліціонер Максим виконував вказівку про поставлення на засідання органу в справах неповнолітніх 16-ти річного Назара. Назар опирався, намагався вирватися з рук міліціонера, а потім виламав дверцята автомашини й почав втікати. Максим намагався догнати Назара, потім дістав пістолет вигукнув “Стій буду стріляти”, але той не зупинявся. Тоді Максим перший постріл здійснив в повітря а другим вбив Назара.

 

9. До члена МСЕК В’ячеслава звернувся Микита, який повинен був проходити обстеження у МСЕК на предмет встановлення інвалідності й попросив посприяти в тому, щоб йому була встановлена не ІІІ, а II група інвалідності, пообіцявши дати за це 500 доларів США. В’ячеслав сказав, що це питання він сам вирішити не може, потрібно поговорити з головою МСЕК Зеновієм, якому теж потрібно “дати”. Микита попросив провести необхідні переговори з Зиновієм і передати для нього гроші що В’ячеслав і виконав. Микиті була встановлена ІІ група інвалідності, оформлені необхідні документи, хоча показань для цього й не було. Інші члени комісії про це не знали, а при проведенні експертизи виявили неуважність.

 

10. Богдан і Гнат були притягнуті до кримінальної відповідальності за хуліганство. Дружина Богдана ввійшла в контакт з слідчим Валерієм, який за винагороду в розмірі 800 дол.США пообіцяв звільнити її чоловіка від кримінальної відповідальності. Про це дізналася дружина Гната, яка попросила передати слідчому таку ж суму за звільнення від відповідальності її чоловіка. Дружина Богдана погодилась і під час чергової зустрічі передала Валерію 800 дол. США сказавши, що половина суми - за звільнення її чоловіка а половина - за звільнення Гната.

 

11. В зв'язку з проведенням реконструкції автодороги здійснювалася розбивка траси. Бригадир дорожників Роман наказав поставити вішки таким чином, що дорога ніби-то повинна була пройти через подвір'я й город Мар'яна. Мар'ян почав просити Романа змістити трасу на кілька десятків метрів вбік, що той і пообіцяв зробити, але за винагороду в 400 гривень. Мар'ян передав вказану суму, вішки були переставлені, дорогу провели осторонь його садиби. Встановлено, що за проектом дорога й не повинна була проходити через подвір'я та город Мар'яна.

 

12. До водія автомобіля-таксі Ігоря звернувся помічник прокурора району Влас з проханням допомогти викрити інспектора дорожньо-патрульної служби ДАІ Артура. 3 цією метою Ігор навмисне грубо порушував Правила дорожнього руху - перевищував швидкість, проїхав перехрестя на дорожній сигнал світлофора на дільниці вулиці яку патрулював Артур. Будучи затриманим Ігор передав Артуру 10 гривень за те, щоб останній не оформлював протоколу про ці порушення. Після отримання грошей Артур був затриманий.

 

13. Сержант Степан - старший наряду та рядовий Іван несли службу в складі прикордонного наряду. Вони помітили, що невідомий громадянин з драбиною підійшов до дротяного загородження, переліз його й подав сигнал, на який з гущавини вийшло ще біля двох десятків низькорослих смуглявих громадян, що теж почали перелазити через загородження. Коли всі перелізли через загорожу, Степан російською мовою наказав всім зупинитися й лягти на землю. Частина невідомих виконала команду, а інші - всього 12 осіб, почали бігти в бік сусідньої держави. 3 метою їх затримання Іван самостійно зробив кілька попереджувальних пострілів з відстані 150-200 метрів, а потім розпочав прицільну стрільбу з автомата. Втікачі зупинилися й були затримані, жодному з них шкода не була заподіяна.

Варіант: Одним з пострілів була вбита жінка-втікачка.

Рекомендована література

Нормативно-правові акти та практика їх застосування:

Про міліцію: Закон України від 20 грудня 1990 р. Із змінами і доповненнями, внесеними законами України від 19 червня 1992р, 26 січня 1993р, 28 червня 1994 р., 14 березня 1995 р., 11 грудня 1998 р., 13 січня 2000 р., 6 квітня 2000 р., 21 грудня 2000 р., 21 червня 2001 р., 10 січня 2002 р., 7 лютого 2002 р., постановою Верховної Ради України від 22 квітня 1993 р. (ст.ст.10; 15; 15¹).

Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх: Закон України від 24 січня 1995 р. Із змінами і доповненнями, внесеними законами України від 11 грудня 1998 р., 8 липня 1999 р., 3 квітня 2003 р.

Положення про державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 р. №341 (підпункти 5; 6; 7; 8; 9 пункту 5).

Порядок організації та проведення медико-соціальної експертизи втрати працездатності: постанова Кабінету Міністрів України, від 4 квітня 1994 р. №221.

Інструкція про встановлення груп інвалідів, затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 28 грудня 1991 р. №16.01/20.

Статут патрульно-постової служби, затверджений наказом Міністерства Внутрішніх Справ України від 28 липня 1994 р. №404 (п.п.124; 126 в).

Про судову практику в справах про хабарництво: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р. №5;

Про судову практику в справах про перевищення влади або посадових повноважень: постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 грудня 1985 р.

Спеціальна література

Бантышев А. Должностные преступления (вопросы квалификации). Учебное пособие. - К. - 1996. - 84 с.

Брич Л., Навроцький В. Ознаки посадової особи та кваліфікація господарських злочинів, вчинених нею. Загальні ознаки поняття посадової особи - суб’єкта господарських злочинів // Підприємництво, господарство і право. - 2001. - №1. - С. 58-52

Брич Л., Навроцький В. Ознаки посадової особи та кваліфікація господарських злочинів, вчинених нею. Спеціальні ознаки поняття посадової особи - суб’єкта господарських злочинів // Підприємництво, господарство і право. - 2001. - №2. - С. 68-71.

Гринберг М.С. Должностные преступления и крайняя необходимость. //Советское государство и право. - 1989. - №5. - С. 64-72.

Дудоров О. Кваліфікація одержання хабара, поєднаного з вимагательством. // Право України.-1994.- №5-6. - С. 34-37.

Дячук С. Проблеми кримінально-правової оцінки діяння службової особи, яка віддала протиправний наказ. // Право України. - 1999. - №9. - С. 94-98.

Егорова Н. Взяточничество и хищения: проблемы квалификации. // Российская юстиция.-1996.-№7.

Іллічов М.О. Кримінальна відповідальність службових осіб у світлі нового кримінального законодавства України // Держава і право / Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України. - 2002. - Вип. 15. - С. 421 - 427.

Клименко В.А., Мельник Н.И., Хавронюк Н.И. Уголовная ответственность за должностные преступления. - К.: “Блиц-Информ” - 1996. - 512 С.

Лысов М.Д. Ответственность должностных лиц по советскому уголовному праву. Казань. Из-во Казан. ун-та. - 1972. - 178с.

Маляренко В. Деякі питання перевищення влади або посадових повноважень. // Коментар судової практики з кримінальних справ. Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - Київ: Юрінком. - 1996. - №6. - С. 64-68.

Мельник М., Хавронюк М. Розмежування складів злочинів “зловживання владою або посадовим становищем” та “перевищення влади або посадових повноважень”. // Право України. - 1997. - №2. - С. 31-33.

Мельник М.І. Корупція: сутність, поняття, заходи протидії. - К.: Атіка, 2001. - 304 с.

Мельник М.І. Проблеми кваліфікації застосування насильства при вимаганні хабара. // Проблеми боротьби з насильницькою злочинністю в Україні: Збірник матеріалів наук.-практ. конференції / [Редкол.: Борисов В.І. (гол.редактор) та ін.]. - Харків: ПФ “Книжкове видавництво” “Лестивця Марії”, 2001. - С. 41-44.

Мельник М.І. Хабарництво: загальна характеристика, проблеми кваліфікації, удосконалення законодавства. - К.: Парламентське видавництво, 2000. - 256 с.

Навроцький В.О. Провокація хабара як можливий спосіб боротьби з корупцією. // Вісник Академії правових наук України. - 1998. - №4(15). - С. 157-162.

Светлов А.Я. Ответственность за должностные преступления. - К.: “Наукова думка”. - 1978. - 303 С.

Терещук О.В. Деякі проблеми розмежування адміністративної та кримінальної відповідальності за корупційні діяння // Вісник Національного університету внутрішніх справ. - Х. - 1999. - Вип. 8. - С. 72 - 77.

Терещук О.В. Суб’єкти корупційних діянь згідно з законодавством України //Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. - 1999. - Вип. 4. - С. 175 - 179.

Туркат М. Відмежування перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень від суміжних злочинів // Вісник прокуратури. - 2001. - №5. - С. 21 - 25.

Туркат М. Щодо кваліфікації військових посадових злочинів // Вісник прокуратури. - 2000. - №3. - С. 84-87.

Хавронюк Н. Существенный ущерб как признак объективной сторны превышения власти или служебных полномочий. // Предпринимательство, хозяйство и право. - 1997. - №1.

Харитонов С.О. До питання про кваліфікацію перевищення влади працівниками міліції при застосуванні вогнепальної зброї // Вісник Луганської академії внутрішніх справ імені 10-річчя незалежності України. - 2000. - Вип. 1. - С. 137-143.

 

Злочини проти правосуддя

На перше заняття: виконайте завдання Іа), б); ІІ; IV 1); V (задачі 1-9).

На друге заняття: виконайте завдання І в), г); ІІІ; IV 2); V (задачі 10-18).

I. Проведіть розмежування таких складів злочинів (заповніть таблицю):

 

Склади злочинів, які розмежовуються	Спільні ознаки таких складів злочинів	Розмежувальні ознаки (ознаки складу злочину, за якими прово-диться їх роз-межування)	Зміст ознак, характер-них для кожного із складів злочинів
а) ст.390 КК України “Ухилення від відбування покарання у виді обмеження волі та у виді позбавлення волі” - ст.393 КК України “Втеча з місця позбавлення волі або з-під варти”.
б) ст.396 КК України “Приховування злочину” - ст.384 КК України “Завідомо неправдиве показання”.
в) ст.396 КК України “Приховування злочину” - ст.388 КК України “Приховування майна”.
г) ст.396 КК України “Приховування злочину” - ст.383 КК України “Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину”.

 

Випишіть види потерпілих у складах злочинів проти правосуддя і склади злочинів, у яких потерпілий виступає обов’язковою ознакою.

Випишіть усі статті Особливої частини КК України, які передбачають відповідальність за посягання на життя конкретних потерпілих.

IV Наведіть приклади вчинення таких злочинів (складіть фабули):

1) приховування майна;

Злісна непокора вимогам адміністрації виправної установи.

1. Данило домовився із адвокатом Людмилою про надання нею юридичної допомоги його синові, щодо якого була порушена кримінальна справа про… Тоді Данило попросив свого знайомого Олексія знайти людину для здійснення… Для виконання замовлення Олексій домовився з Кирилом, що той стане виконавцем вбивства. Олексій передав Кирилу автомат…

Складіть і запишіть вичерпний, на вашу думку, перелік норм, передбачених статтями інших розділів КК України, що можуть перебувати у конкуренції із нормами, передбаченими у розділі ХІХ Особливої частини КК України.

ІІІ. Вирішіть задачі:

1. Сержант запасу Микола, віком 50 років, був призваний на навчальні збори тривалістю 1 місяць, які проходив у військовій частині. Через тиждень після початку зборів він втік з військової частини і поїхав до родичів, у яких перебував до кінця зборів, згодом повернувся додому.

Варіант: Микола мав 35 років.

 

2. Рядовий другого року служби Петро після навчальних стрільб не захотів сам чистити закріплений за ним автомат, а звелів це зробити молодшому сержанту Ігорю, який нещодавно прибув з навчального підрозділу. Той відповів, що зброю кожен повинен чистити сам. Після цього Петро побив Ігоря і потерпілий лікувався протягом 22 днів. Автомат же залишився нечищеним, оскільки командир взводу лейтенант Леонід не перевірив стан зброї, і став повністю непридатним до стрільби.

 

3. Прапорщик Дмитро у святковий день наказав двом підлеглим йому солдатам та водію автомобіля поїхати до покинутого кар’єра та привезти пісок, потрібний йому для будівництва власного гаража. Під час роботи він перебував у кар’єрі, однак за виконанням роботи не спостерігав. Внаслідок обвалу піску засипало двох солдатів, які загинули.

 

4. Під час показових польотів пілот винищувача Іван допустив відхилення від польотного завдання - змістився з запланованого курсу, почав виконувати маневр на недопустимо низькій висоті. Керівник польотів Степан, який помітив відхилення, відповідну вказівку пілоту дав зі значним запізненням. Не втрутився в хід подій і командуючий військово-повітряними силами держави, який перебував на місці проведення показових польотів. Верховний головнокомандуючий Збройних Сил України в цей час перебував на відпочинку у Криму. Внаслідок допущених порушень літак впав на глядачів, це викликало численні жертви.

 

5. Під час проведення тендеру на закупівлю продуктів для потреб військових частин, начальник тилу з’єднання полковник Артем віддав перевагу пропозиції фірми, керівником якої була його дружина. Внаслідок цього були закуплені не найкращі і найдешевші продукти. Якби вибір було зроблено на користь учасникам тендеру, які запропонували найбільш вигідні за ціною та якістю продукти, то держава зекономила б на закупівлі 1,7 млн. грн.

 

6. Під час проведення навчальних стрільб капітан Сергій допустив неуважність і не помітив, що на екрані радара, крім навчальної цілі є ще одна “засвітка”, що вказувало на наявність в зоні польоту зенітної ракети стороннього повітряного об’єкта. Він доповів лише про те, що виявлена навчальна ціль, вказав її координати. Не перевіривши стан повітряного простору, не отримавши доповідей від інших операторів, керівник навчань генерал Кузьма дав команду на пуск. Внаслідок цього ракета, випущена в напрямку навчальної цілі, перенацілилася на інший об’єкт - пасажирський літак, збила його, десятки пасажирів та члени екіпажу загинули. Встановлено, що пасажирський літак летів за встановленим маршрутом і не заходив в зону, заборонену для польотів. Міністр оборони Андрій після того неодноразово заявляв, що загибель літака жодним чином не пов’язана з навчальними стрільбами.

Рекомендована література

Нормативно-правові акти та практика їх застосування:

Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України: Закон України від 24 березня 1999 р. Зі змінами та доповненнями внесеними Законами України від 21 грудня 2000 р. та 13 вересня 2001 р. (ст.ст.:4; 6; 48-52; 62; 68; 69; 83; 86; 92).

Про статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України: Закон України від 24 березня 1999 р. Зі змінами та доповненнями, внесеними Законами України від 21 грудня 2001 р. та 6 лютого 2003 р. (ст.ст. 2; 46; 60-63; 97; 101; 102; 112; 140; 195-202; 233; 270; 275; 276).

Положення про використання повітряного простору, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 р. №401.

Про статут внутрішньої служби Збройних сил України: Закон України від 24 березня 1999 р. Зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 21 грудня 2000 р. (ст.ст. 5; 11; 20-25; 28-34; 49-57; 59; 216-222; 267-271).

Практика застосування судами законодавства про військові службові злочини. //Вісник Верховного Суду України. - 2002.- №2.- С. 21-24.

Спеціальна література:

Бєлоконєв В. Соціальна обумовленість кримінальної відповідальності за порушення правил водіння або експлуатації військових машин. // Право України. - 2000. - №3. - С. 56-59.

Бєлоконєв В. Співвідношення понять “водіння (рух)” і “експлуатація” бойової, спеціальної або транспортної машини: окремі практичні питання. // Право України. - 2000. - №6. - С. 59-62.

Білоконєв В. М. Відповідальність за військові злочини осіб, яких неправомірно було призвано на військову службу // Держава та регіони Сер. Право.- 2001.- №2 .- С. 66 - 70.

Бондарів В. Порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями (кримінологічний і кримінально-правовий аспекти). // Право України. - 2000. - №5. - С. 41-44.

Бугаев В.А. Особенности соучастия в воинских преступлениях // Актуальні проблеми держави та права / Одеська національна юридична академія. - О.: “Юридична література”. - 2001. - Вип. 11. - С. 457 - 462.

Бугаєв В. О. Військові злочини і покарання: Автореф . дис... канд. юридич. наук.- Одеса, 2002.- 21 с. (Ав. 50.586)

Карпенко М. Кримінальна відповідальність за нестатутні взаємовідносини // Право України.-2002.-№3.-с.-147-150.

Карпенко М. Суб’єкти нестатутних взаємовідносин: кримінально-правовий аспект. // Право України. - 2000. - №2. - С. 90-93.

Практика застосування судами законодавства про військові службові злочини // Вісник Верховного Суду України.-2002.-№2.-С.21-25

Хавронюк М.І. Військові злочини. - К.: Українська академія внутрішніх справ, 1995. - 156с.

Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку

  Склади злочинів, які розмежовуються Спільні ознаки таких складів злочинів Розмежувальні ознаки (ознаки складу… П. Складіть і запишіть фабули вчинення злочинів, передбачених такими статтями… 1) ст.436 КК України;

Складіть і запишіть вичерпний, на вашу думку, перелік норм, передбачених статтями інших розділів КК України, що можуть перебувати у конкуренції із нормами, передбаченими у розділі ХХ Особливої частини КК України.

Рекомендована література

Нормативно-правові акти та практика їх застосування:

Україна в міжнародно-правових відносинах. Книга 1. Боротьба зі злочинністю та взаємна правова допомога. / Збірник документів (українською і російською мовою). - К.: Юрінком, 1996. - 1184 с.

Спеціальна література

Аль-Захарна Салим Мухаммед Саади. Элементы юридического состава геноцида // Держава і право / Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України. - 2000. - Вип. 6. - С. 343 - 351.

Антипенко В.Ф. Соотношение международного и внутригосударственного права в сфере борьбы с терроризмом // Вісник Національної академії внутрішніх справ України. - 2002. - Вип. 3. - С. 21 - 34.

Карпец И.И. Преступления международного характера. - М.: Юридическая література, 1979. - 264 с.

Майоров І. Гармонізація кримінального законодавства України з правом збройних конфліктів. // Право України. - 1999. - №2. - С. 79-80.

Международное уголовное право. - М.: Наука, 1999. - 264 с.

Панов В.П. Международное уголовное право. Учебное пособие. - М.: ИНФРА. М, 1997. - 320 с.

Особлива частина кримінального права зарубіжних держав

П. Порівняйте систему Особливої частини КК України та систему Особливої частини КК Франції (заповніть таблицю): Елементи, за якими …

III. Назвіть посягання на систему господарства, які є кримінально-караними за КК Російської Федерації, однак не становлять собою злочину за КК України.

IV. Складіть список КК зарубіжних держав, які перекладені на українську чи російську мову, вкажіть джерела, в яких вони опубліковані.

1) Уголовный кодекс Голландии / Науч. ред. Б.В.Волженкин, пер. с англ. И.В.Мироновой. - СПб.: Издательство “Юридический центр Пресс”, 2000. - 253… Рекомендована література Тексти кримінальних кодексів зарубіжних держав (опубліковані та з мережі Internet)