Курсу ФЕП, групи ЕКОінт З НАВЧАЛЬНОЇ ЗАГАЛЬНО – ЕКЛОГІЧНОЇ

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Національний університет водного господарства та природокористування

Кафедра екології

ЗВІТ

З НАВЧАЛЬНОЇ ЗАГАЛЬНО – ЕКЛОГІЧНОЇ

ПРАКТИКИ

Виконала бригада № 6

У складі студентів

Курсу ФЕП, групи ЕКОінт

Буткевич С.

Гузенко В.

Густус Б.

Миронюк О.

Опалько Т.

Степанюк А.

Перевірив:

Троцюк В.С.

Рівне - 2013

Зміст

Вступ

Розділ 1 вивчення рудеральних видів рослин

Розділ 2 ОЦІНКА ВПЛИВУ АВТОТРАНСПОРТУ

1.

ВСТУП

Головною метою практики є закріплення та поглиблення знань, одержаних під час аудиторних занять у процесі вивчення теоретичних і практичних основ.

Під час проходження практики студенти мають набути практичного досвіду в організації й проведенні різноманітних польових робіт.

На порозі ХХІ століття екологічні проблеми набули статусу глобальних. Людство усвідомлює небезпеку скорочення життя на Землі із-за свого впливу на масштаби природокористування, інтенсивність господарювання, забруднення природного середовища. Однак відчуття тривоги за якість останнього властиве далеко не кожному з нас, жителів міста й села, де знаходяться основні джерела забруднення атмосферного повітря, природних вод, грунтів.

Земля, що живить нас, повітря, яким ми дихаємо, вода, яку п'ємо, щорічно зазнають величезних втрат від необдуманої дії тих, хто ними користується.

Погляньте навколо свого села, міста, дачних поселень, у що перетворюються чисті струмки, зелені гаї – усе, що живило народ протягом багатьох віків! Звалище сміття, гори мінеральних добрив чи пестицидів, безгосподарськи залишених просто неба – усе це попадає в ланцюг кругообігу речовин. Та й самі ми потім п'ємо воду, споживаємо неякісні продукти, дихаємо забрудненим повітрям. Усього в Україні в 1992 р. було 10088 млн.м3 промислових, 3510,5 млн.м3 сільськогосподарських, 3846,4 млн.м3 комунальних стоків, 10015 тис.т викидів у атмосферу, 1680,4 млн.м3 твердих відходів промислових підприємств. Ось що суттєво змінює якість природних багатств.

Страшні наслідки (не регіонального, а планетарного масштабу) має аварія на ЧАЕС. З 1987 р. лише у Києві втричі збільшилася кількість онкологічних захворювань, у шість з половиною разів – захворювань ендокринної системи, в шість – крові, в 31 – органів дихання. Це – наслідки чорнобильської екологічної катастрофи.

Величезна сільськогосподарська освоєність та невиправдана розореність земель, концентрація промислового виробництва та його застаріла технологія, хижацьке ставлення людини до природи унеможливлюють стабільний розвиток усього сущого на нашій Землі. Подивіться на карту й ви впевнитесь, що всі підстави для такого занепокоєння є. Карта будить у нас потребу активно боротися за чисте повітря й воду, родючі грунти й квітучі луки, зелені ліси й плодоносні сади.

Що таке забруднення, чим воно обумовлене і які його наслідки – про це піде мова далі. Варто лише зауважити, що забруднення проявляється через надмірну концентрацію тих чи інших хімічних елементів або енергії вище фонових або допустимих норм. Воно може бути природного й техногенного походження, і може викликати якісні зміни характеристик основних компонентів природи та їх складових і негативно впливати на живі організми.

Масштаби змін природного середовища залежать від двох основних факторів: інтенсивності прояву речового складу забруднювачів та здатності природи до самоочищення. Остання властивість лежить в основі поняття стійкості окремих компонентів природи до антропогенного навантаження на основі відмінностей у поширенні забруднювачів у різних середовищах. Тверді, рідкі й газоподібні викиди забруднюючих речовин поступають у всі компоненти природи: води, грунти, атмосферне повітря. Найбільше викидів здійснюється в атмосферне повітря, через яке небезпечні речовини поширюються в інші компоненти природи, підвищуючи тим самим уже існуючий у них рівень забруднення. У процесі довготривалої дії забруднювачів погіршуються чи порушуються основні природні, соціально-економічні функції природного середовища. Це ускладнює життя всіх живих організмів, а особливо людини.

Слід зважити також на явище синергізму (сукупної дії чинників, яке характерне як для самого процесу забруднення, так і для викликаних ним наслідків). Важливо відмітити властивість деяких хімічних елементів поступово накопичуватися в об'єктах середовища, що призводить до посилення пагубної дії при їх проходженні біологічними ланцюгами.

На стан екологічної ситуації в регіонах України впливає також прояв еколого-географічних проблем. Серед них для України характерними є:

зменшення запасів корисних копалин (вичерпання ресурсів, зниження їх якості й розмаїття, небезпека порушення середовища внаслідок добування корисних копалин тощо);

зміна структури земельних ресурсів унаслідок вилучення земель під господарські потреби й забудови, а також через розвиток негативних процесів у ландшафтах (ерозії, абразії, карсту, суфозії та просідання грунтів, підтоплення і заболочення, тощо);

зниження родючості грунтів унаслідок вимивання гумусу, засолення, підтоплення тощо та забруднення важкими металами, пестицидами й іншими речовинами;

зменшення запасів і забруднення поверхневих та підземних вод унаслідок посиленого водозабору, внесення забруднюючих речовин у водні об'єкти в процесі виробництва й ведення комунального господарства;

забруднення повітря та зміна його складу внаслідок промислових та інших викидів у атмосферу;

скорочення розмаїття рослинного й тваринного світу та зміни в його генофонді;

зменшення біологічної продуктивності ландшафтів;

погіршення геогігієнічних та санітарно-епідеміологічних умов життєдіяльності людини та існування живих організмів.

 

Ці проблеми виникли тому, що структура господарства України, що розвивалося десятиліттями, не відповідала в багатьох регіонах їх інтегральному потенціалу. При цьому не враховувались об'єктивні потреби й інтереси людей, що тут проживали, та екологічні можливості конкретної території. Провідними галузями господарства є енергетика, гірнично- та вугледобувна, хімічна промисловість, машинобудування. Фізично й морально застаріле устаткування в цих галузях обумовило інтенсивне використання енергії, води, землі та інколи не контрольовані викиди забруднюючих речовин у всі компоненти природи. Щорічно в процес виробництва залучається біля 1,5 млрд. т первинної сировини, а обсяг відходів цих галузей промисловості становить біля 15 млрд.т. Таким чином, на сьогодні для України стан розвитку виробництва є головним еколого-формуючим фактором. Акцентуємо увагу, що стан природи в Україні – критичний, а в деяких її регіонах деградація має незворотний характер.

 

РОЗДІЛ 1

ВИВЧЕННЯ РУДЕРАЛЬНИХ ВИДІВ РОСЛИН

Рудерали часто мають різні пристосування для захисту від знищення людиною та тваринами (отруйні речовини, шипи, жалкі волоски та ін.). Разом з… Рудеральних рослини відносять до синантропним організмам. До рудеральних рослин належать:

РОЗДІЛ 2

ОЦІНКА ВПЛИВУ АВТОТРАНСПОРТУ

Вплив автомобільного транспорту на екологічну ситуацію у нашій країні досяг критичної межі – показники забруднення атмосферного повітря і довкілля перевищують всі допустимі показники світових норм і стандартів Аналіз… Відповідно до виконання Декларації держав-членів ЄС, у 2001 р. Ук-раїна розробила проект програми для зменшення…

Зниження викидів від автотранспорту

Довгий час створювалося враження, що застосування дизельних двигунів сприяє екологічній чистоті. Однак, незважаючи на те, що дизельні двигуни більш… З погляду екологічної чистоти найбільш перспективним є електромобіль. У… Загальний екологічний стан у містах визначається також правильною організацією руху автотранспорту. Найбільший викид…

РОЗДІЛ 3

ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКОСИСТЕМИ БАСІВКУТСЬКОГО ОЗЕРА

З точки зору трофічної структури , екосистему "Басівкутське озеро" можна розділити на два яруси: 1.Верхній автотрофний (самостійно живиться) ярус, або "зелений… 2.Нижній гетеротрофний (живиться іншими) пояс, або "коричневий пояс" грунтів і мулу, речовин які…

МЕТОДИЧКА+2ФОТО

Вишнева гора” – є одним з найцікавіших ботанічних заказників України. Він знаходиться біля древнього селища Городок, Рівненського району, над правим берегом річки Устя. Люди давно вподобали цю місцевість. Неподалік від гори, на північній околиці с. Городок, археологи відкрили стоянку первісної людини епохи пізнього палеоліту. Знайдено залишки великого вогнища, кості древніх тварин, кремнієві вироби, прикраси. Відомими є також два поселення епохи бронзи (III – II тис. до н. е.). Одне з них виявлено безпосередньо на Вишневій горі – на її західному схилі. В XI – XII ст. тут було давньоруське неукріплене поселення, жителі якого займалися землеробством та скотарством, постачаючи продукти у центри Погоринської землі та в Пересопницьке князівство. Вишнева гора розташована на північній околиці Волинського лісового плато і відмежовує його від Полісся. Висота гори близько 50 м. Вона складена потужними товщами крейди, яка зверху вкрита кількаметровою лісовою шапкою. Біля підніжжя гори накопичуються продукти руйнування її поверхні – крейда та глина. Схили гори дуже круті, перерізані ярами, урвищами і вкриті густими заростями. На вирівняних ділянках помітні сліди колишньої оранки. Вишнева гора вже багато років не знає плуга, а знищена колись природна рослинність і досі не відновилась.

Назву заказник одержав завдяки поширенню вишні степової, висотою до 1,5 м. Найбільш цікавим є південний схил гори, де рослинний покрив чітко змінюється з висотою, утворюючи вертикальні мікрозони. Біля підніжжя гори переважають вологолюбні рослини — гадючник шестипелюстковий, шавлія лучна, буквиця лікарська та ін. Вище на схилах росте змішаний грабовий ліс з домішками сосни і берези. Підлісок утворений ліщиною, бруслиною, крушиною, тереном, глодом та іншими чагарниками. Вище на схилах росте вишня степова, зиновать руська, трав`янисті рослини — півник угорський, адоніс (горицвіт) весняний, осока Мікелі. Степова рослинність представлена кипцево-кострицево-різнотравною асоціацією, ковилою волосистою, волошкою рейнською, цибулею круглоголовою, різухою звичайною та ін. Навесні тут багато ефемероїдів, які протягом місяця встигають зацвісти і дати плоди — анемона дібровна, бурачок польовий, первоцвіт весняний та ін. Є і рослини з Червоної книги України — горицвіт весняний, підсніжник білосніжний, лілія лісова. Всього тут визначено понад 50 видів степової рослинності.

Уперше про цю пам`ятку природи написав визначний український ботанік Опанас Рогович (1869). У 30-х роках XX століття її вивчив рівненський дослідник Йосип Панек, який публікував свої праці в польськомовному “Рочніку Волинському” та інших виданнях. У 1960-1965 роках археологічна експедиція львівського інституту суспільних наук виявила на Вишневій горі сліди двох майстерень крем`яних знарядь. У могильниках періоду неоліту знайдено плити з крейди, яка добувалася в її ярах.

У 1968-1970 роках випускник Городоцької середньої школи, нині професор, доктор біологічних наук Яків Дідух, зібрав тут гербарій та провів ґрунтовні геоботанічні дослідження. Він відніс степ Вишневої гори до західно-поліського типу, хоч і зазначив деякі його відмінності: “Це цікавий флористичний об`єкт, де зібрані рідкісні для Західної України степові види, як ковила найкрасивіша, ковила пірчаста, ковила волосиста, ірис угорський, горицвіт весняний, що потребують охорони не тільки в лісовій зоні, але і в степу, і по всій Україні”.

РОЗДІЛ 8

ДОСЛІДЖЕННЯ ВИДІВ РОСЛИН ТА ТЕРИТОРІЇ ПАРКУ КУЛЬТУРИ ТА ВІДПОЧИНКУ ІМЕНІ Т. Г. ШЕВЧЕНКА В М. РІВНЕ

За даними відомого дослідника Волині М. Теодоровича гай має цікаву історію виникнення. Князь Святослав Любомирський був завзятим мисливцем, а в… З часом ця місцевість (територія сучасного парку) отримала назву… На плані Рівного 1938 року на місці гаю вже існувала сітка міських вулиць. На місці сучасного парку позначено…

Висновок

Під час проходження загально – екологічної практики наша бригада повила дослідження екосистем листяного лісу, Басівкутьського озера, заплави річки Устя, ботанічного заказника «Вишнева гора», парку культури та відпочинку ім. Т.Г.Шевченка в місті Рівне. До уваги брались такі компоненти як флора, фауна, вода, грунт та повітря.

Ознайомившись з основними правилами та моментами дослідження екосистем ми приступили до роботи. У кожній точці спостережень ми починали із загальної візуальної оцінки території, а потім приступали до детальних досліджень.

Основною метою є дослідження флори, що полягає у вивченні морфологічних ознак, фізіологічних особливостей та систематичної приналежності видів рослин певної території, а також рівня їх забрудненості. В процесі таких досліджень важливе значення має збір, гербаризація, визначення рослин та встановлення вмісту в них забруднюючих та радіоактивних речовин.

Досліджуючи екологічний стан річки Устя нашу увагу привернули значні засмічення території в наслідок антропогенного впливу, а саме сміттям, яке люди лишили після відпочинку. Також зустрічались випалині ділянки трав’яного покриву, що утворились внаслідок розпалювання вогнищ, які не були життєво необхідними.

Проте не зважаючи на негативний вплив людини на екосистему цієї річки, фауна багата різними видами росин. В результаті спостережень ми спостерігали процес евтрофікації, тобто «цвітіння води». Загалом візуальна оцінка води річки Устя викликає неприємні враження та сумніви щодо її будь якого виду використання, проте наявність у воді досліджуваного об’єкта різноманітних живих організмів свідчить про те, що дана водойма має ненастьльки критичний стан.

В наслідок детального огляду схилів та берегів річки нашій бригаді вдалося виявити факт несанкціонованих скидів стічних вод у водойму, так як були виявлені труби які стверджували цей факт.

На базі проходження загально – екологічно практики ми закріпили теоретичні знання та засвоїли основні правила дослідження екосистем природних і штучних об’єктів. Була проведена характеристика досліджуваних об’єктів в три етапи: візуальна оцінка об’єкту, аналіз компонентів які є складової цієї екосистеми та узагальнюючі висновки щодо екологічного стану об’єкту. Ці дослідження дають можливість зрозуміти та ще раз переконатися, що на сьогодні, людина своїми власними вчинками та діями руйнує навколишнє прироне середовище.

Найкращим методом боротьби було б введення штрафних санкцій, покращення екологічного законодавства, шляхом посилення контролю за скидами та викилами не лише від пересувних і стаціонарних джерел, ай в наслідок життєдіяльності населення. Не малу роль відіграє, також екологічна освіта яка закладає в людську свідомість базові екологічні засади. І пам’ятаймо, що природні ресурси – це не те що нам залишили у спадок наші предки, а те, що ми взяли у позику в наших нащадків!.. То ж бережімо нашу Матінку – природу.

ЛІТЕРАТУРА

А 47 Алексеенко Л.Н. Водный режим луговых растений в связи с условиями среды / Л.Н.Алексеенко. – Л.: Изд-во Ленинград. ун-та, 1976. – 198 с. 2. 581.5 А 72 Антропогенные изменения, охрана растительности болот и прилегающих территорий: материалы VІ Всесоюзного…