Кримiнально-правовi заходи щодо затримання злочинцiв у дiяльностi ОВС

Кримнально правов заходи щодо затримання злочинцв у дяльност ОВС. Вступ Глава 1 нститут затримання злочинця у систем обставин, як виключають злочинн вчинки 1 сторко-правовий нарис формування кримнального законодавства про затримання злочинця 2 Затримання та його мсце у систем заходв обмеження вол Глава 2 Кримнально-правова характеристика нституту затримання злочинця 1 Поняття ознаки особи пдлягаючо затриманню 2 Приводи та пдстави затримання злочинця 3 умови правомрност затримання злочинця Глава 3 Кримнально-правов наслдки застосування заходв необхдност затримання злочинця 1 Пдстави умови правомрност заподяння шкоди злочинцю при затриманн Заключення. Список використано лтератури.

Додатки. Вступ Найголовншаа цннсть у нашому сучасному суспльств людина, честь, гднсть, свобода недоторкансть Ст. 3 Конституц Украни вд 28 червня 1997р Недоторкансть особи охороняться державою, Конституцю, законами ншими нормативно-правовими актами.

В Закон украни Про млцю говориться, що правоохоронн органи повинн забезпечити захист законних нтересв громадян. За останнй час, передан гласност випадки грубого порушення законност у дяльност правоохоронних органв, що пов язан з недодержанням принципу презумпц невинуватост, порушеннями прав пдозрюваного обвинуваченого на захист, незаконними арештами, змушеними ззнаннями т Проблема недоторканост особи стала особливо актуальною у наш час, час економчно полтично нестабльност, величезного зростання злочинност, прикувала до себе увагу не тльки юриств, але простих громадян.

Сьогодн ми стомо на шляху становлення розвитку правово держави. На наших очах при нашй безпосереднй участ створюються нов закони, мняться законодавча база, що повинна вдображати у соб не тльки основи правово держави, але знаходитися у тснй гармон з нормами мжнародного права, вдповдати його вимоз. Певно, що стрижень нашо держави взамовдносини держави та особи, забезпечення свобод.

Необхдно памятати, що правову державу можна назвати такою, коли в нй чтко виражен закрплен так ознаки 1 Вдображення правом дйсно вол народу 2 Право засноване на гуманних загальнолюдських принципах, воно безпробельно та без суперечностей 3 Верховенство закону суворе пдпорядкування йому усх службових особ та громадян на основ рвност перед законом 4 Вдповдальнсть держави перед громадянами щодо забезпечення хнх прав, при наявност ефективного механзму захисту цих прав 5 Чткий розподл влади на законодавчу, виконавчу, судову неприпустимсть обднання х в одному орган Як видно, з вищенаведеного кожна ознака вплива прямо або побчно на положення особи у держав, у тому числ у сфер кримнального судочинства.

Правова реформа держави включа у себе перегляд кримнально-процесуального законодавства. мета створити ряд додаткових гарантй недоторканост особи особистого життя громадян у кримнальному судочинств забезпечити звуження перелку правопорушень, що тягнуть за собою кримнальну вдповдальнсть бльш широке застосування тих видв покарань, що не застосовують позбавлення вол. Ця реформа повинна виршити деяк моменти, пов язан з нститутом затримання.

Щодо мого погляду, необхдно переглянути питання, що стосуються порядку затримання пдозрюваного приватними особами допущення захисника до участ у процес з моменту затримання негайно доставки затриманого до прокурора або у суд для допиту виршення питання про необхднсть правомрность затримання та н. у новому кримнально-процесуальному законодавств повинна бути проведена полтика щодо гуманзац запобжних заходв.

Розроблен включен запобжн заходи, що стали б альтернативою арешту наприклад, домашнй арешт, пдписка про належну поведнку, застава таке нше. Заключення пд варту повинно стати виключною мрою припинення, застосовано до суду лише при здйсненн найбльш небезпечних злочинв. Заборонити застосування цього запобжного заходу до певно категор осб вагтн жнки, тяжкохвор, неповнолтн, престарл.

Необхдно також, переглянути сам пдстави утримання пд вартою. Вони не повинн бути скерован на одержання вимушених ззнань. Адже мета затримання або арешту позбавлення вол, що б уникнути здйснення нових злочинв з боку дано особи, не дати йому переховатися, завадити робот слдства, дзнання або суду щодо встановлення стини при розбор даного правопорушення т Але утримання пд вартою у нашй систем ВТу порушу ус права свободи людини, воно принижу честь, лома психку, змню, у ненайкращу сторону, характер.

Тому необхдно провести реформування у виправно-трудовому прав. Також мета правово реформи пдвищити роль суду, пдняти його незалежнсть. Перш кроки у цьому напрямку уже зроблен. Так Конституцю украни суди надлен широкими повноваженнями. Доцльно видлити слдчий апарат у окрему структуру незалежну вд мсцевих органв. Щодо мого погляду, це забезпечить те, що питання про затримання або заключення пд варту т або ншо особи, як звльнення ъъ вд цих запобжних заходв буде виршуватися у вдповдност з обставинами дла щодо внутршнього переконання слдчого без будь-якого втручання, тобто з боку нших службових осб органв. Правова реформа також повинна торкнутися прокуратури адвокатури. нститути затримання та запобжних заходв розглядаються в данй робот в аспект захисту прав людини подальшого удосконалення гарантй недоторканост особи.

Адже людина при затриманн позбавляться права свободи, але зберга багато нших повноважень, з яких складаться право недоторканост особи.

Глава 1 нститут затримання злочинця у систем обставин, що виключають злочиннсть вчинку. Спробу сформулювати теоретично обгрунтувати систему доказв, достатнх для затримання або арешту, вжив Ч. Беккаря у вдомому трактат, який вийшов у 1764 роц 11 Ч Беккария О преступлениях и наказаниях М. Юриздат, 1939г. 2 И.С. Тишкевич Право граждан на задержание преступника. Минск, 1972г Розроблений м перелк доказв з деякими поправками доповненнями був включений до законодавства ряду вропейських кран, у тому числ у росйський Статут кримнального судочинства 1864 року. Цей перелк, згодом, з деякими змнами був перенесений до КПК РРФСР 1923 року. Пзнше вн був збережений, у значнй мр, у КПК 1958р. Таким чином, ми мамо дло з давнм нститутом кримнально-процесуального права, висхдним своми витоками до теор легальних доказв.

Його формальна означеннсть дозволя уникати довльних затримок. Вперше, питання про затримання злочинця було порушено у КК РРФСР у 1922г. В ст. 145 цього першого радянського кримнального кодексу встановлювалась вдповдальнсть за вбивство особи, яку затримано на мсц здйснення злочину, з перевищенням необхдних для його затримання мр. За цю ж статтею передбачалася вдповдальнсть за заподяння тих же наслдкв при перевищенн меж необхдно оборони.

Таким чином, перевищення мр при затриманн злочинця прирвнювалося щодо свойого покарання до перевищення меж необхдно оборони. у основних засадах кримнального законодавства СРСР союзних республк 1924 р. та прийнятих у 1926-1928 рр. кримнальних кодексах про заходи щодо затримання злочинця нчого не говорилося, що внесло неозначеннсть у це питання.

Розумння даного питання було таким - Якщо при затриманн злочинця йому заподяна шкода з перевищенням мр, необхдних для затримання, то покарання наста не за статтями про вдповдальнсть за перевищення меж необхдно оборони, а як за звичайний злочин проти життя здоровя. 33 М. Шаргородский, Л. Козак Новий уголовный кодекс УССР. Харьков, 1927г. А. Б. Врувлевский КримнальнийКарнийУголовныйУголовний кодекс.

Коментар. М 1928 г. Яснсть внес Пленум Верховного Суду СРСР вд 23 жовтня 1956р що у п. 5 постанови розяснив д, застосован потерплим або ншими особами щодо затримання злочинця з метою доставки його у вдповдн органи влади, як правомрн, прирвнюються до необхдно оборони 44 Збрка постанов Пленуму Верховного Суду СРСР 1924-1963гг. М 1964, стор. 185. Кримнальний кодекс уРСР у ч. 3 ст. 15 встановив, що д здйснен потерплими та ншими особами безпосередно псля здйснення посягання з метою затримання злочинця правомрними прирвнюються до необхдно оборони, якщо вони були необхдн для затримання вдповдали небезпец посягання та обстановки затримання злочинця. у ст. 16 указу Презид Верховно Ради СРСР вд 26 липня 1966р. Про пдсилення вдповдальност за хулганство говориться, що д громадян, спрямован на припинення злочинних посягань затримання злочинця, правомрними не тягнуть за собою кримнально або ншо вдповдальност, навть якщо цими дями була вимушене, заподяна шкода злочинцю. Виходячи з цих норм, можна зробити висновок, що певний крок в област правового регулювання дяльност громадян, направлено на припинення, попередження злочинв був зроблений.

Заходи щодо затриманню злочинця та захисн д дуже схож мж собою.

Оборона затримання мають активний характер дину мету попередження припинення нанесення шкоди нтересам, охоронюваним законом. Вдокремлювальна особливсть заходв затримання та захисних дй перебу у тому, що перш мають бльш широк меж у час, тобто право на необхдну оборону виника в момент появи реально загрози нападу, а право на затримання може виникнути до появи права на необхдну оборону приготування, замах.

Затримання його мсце у систем заходв обмеження свободи. Затримання - короткочасне позбавлення вол особи, пдозрюваного у здйсненн злочину, без санкц прокурора постанови суду. Затримання заподю певн моральн страждання та стотн обмеження у правах обмеження у сплкуванн, розпорядженн майном, пересування, пдтвердження обшуку, пдрив репутац, як у трудовому колектив, так у суспльств.

Враховуючи все це, необхдно памятати, що до затримання треба вдаватися тльки у виняткових випадках на вагомих пдставах. ншими словами затримання повинно бути законним обгрунтованим. При затриманн, протягом 72 годин господарем положення млця. Пдозрюваний, позбавлений юридично допомоги з боку захисника, не може отримати тямущу юридичну пораду, дух його зломлен, нердко людина знаходиться у повнй розгубленност, особливо якщо вн дйсно не винуват. А в результат вн дасть неточн показання, часто оговорю себе або пода неправдиву нформацю, яка перекручу обставини дла. у ст. 1 Положення про короткочасне затримання осб, що пдозрюються в здйсненн злочину, зазначен мета затримання 1 Зясування причетност затриманого до злочину 2 Розвязування питання про застосування до нього запобжних заходв утримання пд вартою Однак мета затримання визначен не зовсм точно, адже ус ц питання можна з ясувати без затримання кнцево, коли людина затримана, то зясовувати х бльш зручно легше.

На мй погляд, цл затримання необхдно формулювати у бльш вузькому змст. Тут можна заперечити, сказавши, що щоб з ясувати усх ц питання необхдно певний час, а за цей час людина, якщо його не затримати може переховатися.

Але спвробтники млц надлен певними професйними знаннями досвдом, щоб швидко оцнювати людину, ситуацю без помилок застосовувати ршення. Мета затримання у деяких аспектах спвпадають з цлями запобжних заходв Запобгання ухилення вд дзнання, попереднього слдства суду, припинення його злочинно подальшо дяльност та нше. Поняття обмеження свободи складаться з 1 Покарання за здйснене правопорушення позбавлення вол, як кримнальне покарання, адмнстративний арешт, дисциплнарний арешт 2 Превентивна процесуальна мра 3 Примусове примщення особи до медичного або виховно трудово установи, як мра захисту 4 Примусове примщення осб у психатрчн установи для проведення експертиз по кримнальним цивльним справам 11 . Л. ПетрухинПетрухн Недоторкансть Особи примушенняпримуспримушування ву кримнальномукарному процес.

М. Наука, 1989 - 256 зз. Кожна людина ма право на свободу та особисту недоторкансть.

Нхто не може бути заарештований або триматися пд вартою накше, як за вмотивованим ршенням суду тльки на пдставах та у порядку встановлених законом 22 ст. 29 КонституцКонсттуц УкраниУкран вд 28.06. 97р. Однак у кримнально-правовому законодавств нема такого запобжного заходу як арешт, а говориться тльки про затримання заключення пд варту.

При цьому не вимагаться санкця суду або прокурора на затримання, тод як для заключення пд варту ця умова необхдна. Щодо мого переконання, необхдно дозвл суду або санкця прокурора на затримання особи. А так поняття як затримання заключення пд варту обднати одним поняттям - позбавлення вол. Було б доцльно розробити впровадити у життя закон, який б регулював ус види обмеження свободи пдстави, строки застосування, а також субктв хнього застосування, гарант прав громадян, пдданих обмеженню свободи.

Кримнально-процесуальне затримання не покарання не штрафна санкця, а превентивна мра, що застосовуться для припинення матерально правового правопорушення, тльки тод, коли особа обгрунтовано пдозрються у здйсненн злочину. Деяк автори стояють на позиц, що захоплення доставка повинн стати складниками кримнально-правового затримання строки повинн обчислюватися з фактичного позбавлення людини вол. Затриманий не повинен розплачуватися за те, що його так довго доставляли у органи млц. Сьогодн ж захоплення доставка осб, що пдозрюються у здйсненн злочинв немов би нчийна зона, бо вони напряму не регламентован кримнально-процесуальним правом. Кримнально-процесуальне затримання звичайно переду обранню запобжного заходу.

Звичайно, тому що згодом мра припинення може бути не обрана або не повязана з заключенням пд варту. Якщо мра припинення не обрана або не пов язана з позбавленням вол, утриманням пд вартою, той час затримання повинно включатися у строк покарання у спввдношенн 11, якщо покарання позбавлення вол 31, якщо покарання виправн роботи.

Глава 2

Кримнально-правова характеристика нституту затримання злочинця

Друга ознака особа, що скола суспльно небезпечний вчинок повинна бути ... Деяк проблемн питання виникають при складанн протоколу затримання. 4 вибачаюча помилка охоплю ситуац затримання фктивного злочинця особою... Пдстави умови правомрност заподяння шкоди злочинцю при затриманн. Необходимая оборона и задержание преступника.