Біржовий ринок

Біржовий ринок

Солодкий М.О

Р.

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1.Розвиток і сучасний стан світового біржового ринку
1.1. Еволюція оптової торгівлі
1.2. Сучасний стан світового біржового ринку

Розділ2. Становлення та розвиток біржового ринку в Україні

2.1. Формування національного біржового ринку

2.2. Історія розвитку вітчизняних бірж
2.3. Біржова торгівля в Радянській Україні
2.4. Становлення біржової торгівлі в незалежній Україні

Розділ 3.Законодавчо-правове регулювання біржової діяльності
3.1. Загальна характеристика
3.2. Регулювання біржової діяльності в США
3.3. Регулювання біржової діяльності в Україні
3.4. Оподаткування біржової діяльності

Розділ 4.Товарна біржа як елемент інфраструктури ринку
4.1. Класифікація бірж
4.2. Принципи діяльності та організаційна структура товарних бірж

Розділ 5. Організація і технологія біржової торгівлі
5.1. Організація біржових торгів
5.2. Технологія біржової торгівлі на вітчизняних товарних біржах
5.3. Організація біржової торгівлі на ф'ючерсних біржах
5.4. Біржові товари

Розділ 6.Біржова торгівля сільськогосподарською продукцією і продовольством

6.1. Формування ринку сільськогосподарської продукції як умова діяльності аграрних бірж
6.2. Концепція розвитку біржового сільськогосподарського ринку
6.3. Основні напрямки розвитку біржового ринку сільськогосподарської продукції

Розділ 7. Види біржових угод

7.1. Складові біржової угоди та їх сутність
7.2. Види біржових угод на товарній біржі
7.3. Види угод на ф'ючерсному ринку

Розділ 8. Основи ф'ючерсної торгівлі

8.1. Виникнення ф'ючерсної торгівлі

8.2. Технологія біржової ф'ючерсної торгівлі

8.3. Функції спекулянтів на біржовому ринку

8.4. Шляхи розвитку ф'ючерсної торгівлі в Україні

Розділ 9.Концепція хеджування. Практика сільськогосподарського хеджування

9.1. Хеджування та хеджери
9.2. Базисний ризик у хеджуванні
9.3. Хеджування при торгівлі опціонами
9.4. Переваги і недоліки хеджування

Розділ 10.Кліринг і розрахунки на біржовому ринку

10.1. Особливості розрахунків на біржах реального товару та функції клірингу
10.2. Кліринг і розрахунки на ринку ф'ючерсних угод

10.3. Кліринг і розрахунки на ринку цінних паперів
10.4. Напрямки розвитку систем клірингу і розрахунків

Розділ 11. Брокерська діяльність

11.1. Брокерська контора, роль і місце її в біржовій діяльності

11.2. Види брокерських угод

11.3. Брокерське обслуговування за договором
11.4. Брокерське обслуговування за дорученням

Розділ 12.Фондові біржі та їх діяльність

12.1. Фондова біржа і фондовий ринок

12.2. Цінні папери як біржовий товар

12.3. Учасники фондового ринку, фінансові посередники

12.4. Сутність біржової угоди та її види
12.5. Види заявок на здійснення біржових угод
12.6. Процедура лістингу
12.7. Котирування цінних паперів
12.8. Оформлення і виконання біржової угоди

Розділ 13.Основи функціонування валютної біржі

13.1. Розвиток валютного ринку

13.2. Організація валютної біржі

13.3. Види валютних операцій

13.4. Технологія біржової торгівлі валютою

Список використаної і рекомендованої літератури

ВСТУП

Біржовий ринок у світі давно вже став центром ринкової економіки. Нагромаджено великий досвід роботи бірж, що пройшли історичний розвиток від торгівлі наявною сільськогосподарською продукцією до торгівлі ф'ючерсами й опціонами на всі види товарів і фінансових інструментів. Це сприяло перетворенню бірж з одного із головних каналів оптової торгівлі товарами на центри ціноутворення і страхування ризику.

Упродовж понад чотирьохсотрічної історії розвитку біржі зазнавали піднесення і занепаду. Стаючи центрами ринкової економіки, біржі впроваджували у взаємовідносини учасників ринку нові правила, нові можливості.

Біржа сьогодні - це приклад дієвого ринку, на якому щоденно зустрічаються інтереси виробників, споживачів, фінансистів, спекулянтів, банків, компаній та організацій.

Особливе місце бірж у розвитку ринкової економіки потребує детального вивчення історії їх становлення, механізму створення, функціонування і технології біржової торгівлі. Висвітленню зазначених проблем присвячено цей посібник. Автор на основі практичного досвіду розглядає проблеми розвитку біржової торгівлі, а також сутність і організацію біржової діяльності.

У пропонованому посібнику узагальнено досвід роботи як зарубіжних, так і вітчизняних бірж, а також викладено власний погляд автора на ці проблеми.

Біржова діяльність розглядається в її еволюційному розвитку: від контрактів на наявний товар до форвардних контрактів, через них до ф'ючерсних і, нарешті, до опціонної торгівлі, що дає змогу значно знизити ризики.

Спеціальний розділ присвячено розвитку біржового ринку в Україні. Детально висвітлено історію становлення, особливості, структуру і можливі напрямки розвитку цього ринку.

Особливу увагу приділено законодавчо-правовому регулюванню

біржової діяльності. Висвітлено механізм правового регулювання біржового товарного ринку в нашій країні, детально проаналізовано систему регулювання біржового ринку в країнах з глибокими традиціями біржової діяльності, а також показано роль держави у регулюванні діяльності бірж.

Окремий розділ присвячено вивченню бірж як складового елементу інфраструктури ринку, їх класифікації, розглянуто класичні функції товарних бірж у ринковій економіці та принципи їх діяльності.

У посібнику глибоко проаналізовано організацію біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією, розкрито історію та принципи формування біржового аграрного ринку, окреслено шляхи майбутнього розвитку.

Спеціальний розділ присвячено вивченню основ ф'ючерсної торгівлі. Незважаючи на вкрай повільне впровадження на біржах України ф'ючерсних контрактів і опціонів, необхідно вивчати механізм роботи ф'ючерсного ринку, що сприятиме зниженню ризику несприятливих коливань цін, прискоренню повернення авансового капіталу, здешевленню кредитної торгівлі, зниженню витрат обігу.

З метою одержання найбільш повного уявлення про роль ф'ючерсного ринку в захисті учасників біржових торгів від непередбачуваних коливань цін детально висвітлюється концепція хеджування. Як відомо, хеджування впроваджувалося для торгівлі сільськогосподарською продукцією, а сьогодні його широко застосовують у торгівлі не тільки всіма видами біржових товарів, а й фінансовими інструментами, зокрема такими, як курс валют, цінні папери. Детально, з використанням конкретних прикладів, розглядається і хеджування при торгівлі сільськогосподарською продукцією, що робить відповідний розділ привабливим і практичним.

Відомо, що основною особою на біржовому ринку є брокер, який, представляючи в біржовому залі інтереси клієнтів, виконує їх замовлення. Організації роботи цієї служби на біржовому ринку присвячено окремий розділ.

Поруч із висвітленням діяльності товарних бірж окремо розглядається організація роботи фондової біржі, а також спеціалізованої валютної біржі, які виконують на ринку конкретні функції і мають власний організаційний механізм.

Автор, щоб наочно показати рівень розвитку біржового ринку в Україні, використовує матеріали, що розкривають досвід функціонування бірж країн з високорозвиненою ринковою економікою. А тому значну частину прикладів і розрахунків наведено в оригінальному варіанті зі збереженням одиниць вимірювання та грошових одиниць. Це стосується передусім прикладів, що розкривають діяльність ф'ючерсного і опціонного ринків, механізм хеджування тощо. Через слаборозвиненість цих ринків у нашій країні неможливо і нереалістично штучно адаптувати такі приклади.

У підготовці книги автор широко використовував як вітчизняну літературу з біржової проблематики, так і монографії і статті зарубіжних спеціалістів, особливо з організації ф'ючерсної торгівлі. У висвітленні багатьох питань використано власний досвід автора, набутий при детальному ознайомленні з організацією роботи біржового ринку США, Японії, Угорщини, Польщі. Особливо корисним виявився досвід вивчення роботи найбільших бірж світу - Чиказької товарної біржі, Токійської товарної біржі і Товарної біржі Канзас-Сіті.

Автор висловлює вдячність рецензентам за допомогу й поради і сподівається, що книга стане корисною для всіх, хто професійно цікавиться біржовим ринком: спеціалістам, студентам, аспірантам, викладачам і науковим співробітникам. Особлива подяка автора за добру пам'ять всім, хто разом з ним у 1995-1997 роках відроджував біржовий товарний ринок країни.

Особливу подяку автор висловлює доктору біології Чекалюку Петру Богдановичу (США) за надання фінансової підтримки у виданні книги.

 

РОЗДІЛ 1

РОЗВИТОК І СУЧАСНИЙ СТАН СВІТОВОГО БІРЖОВОГО РИНКУ

1.1. Еволюція оптової торгівлі

Сучасна товарна біржа є результатом довготривалої еволюції торгівлі від початкових примітивних форм до високоорганізованого оптового ринку.

Виникнення торгівлі пояснюється потребою розвитку як виробництва, так і власне торгівлі. Тому торгівлю розглядають як сполучну ланку, що пов'язує виробництво з навколишнім середовищем.

І оскільки виробництво і торгівля тісно взаємопов'язані, то в процесі взаємодії вони висувають один до одного певні вимоги.

Для сталого функціонування виробництва необхідно, щоб певні ресурси обумовленої якості в погодженому обсязі й асортименті були доставлені в умовлений термін.

Безпосередній зв'язок з виробництвом здійснюється, як правило, через оптову торгівлю. Основні функцій оптової торгівлі:

• вивчення і прогнозування основних тенденцій розвитку економічної кон'юнктури ринку;

• робота з продукцією у достатньо широкій номенклатурі;

• формування партій товару за обсягами і бажанням покупця;

• пакування партій товару та зберігання його;

• доставка (транспортування) товару до місця призначення;

• надання клієнтам товарного кредиту;

• надання орендних послуг;

• надання інформації і консультаційних послуг (цінової, технічної інформації, рекомендацій щодо обслуговування і продажу товарів).

Дію цих функцій легко простежити на прикладі оптово-роздрібних баз, які існували ще за планово-розподільної системи і мали чітку спеціалізацію за товарами. В умовах перехідної економіки ці бази трансформувались у ринки оптової торгівлі.

Кожному виду виробленого товару відповідає певний канал його збуту і організаційна форма оптової торгівлі. В Україні в умовах перехідної економіки продукцію часто реалізують безпосередньо виробники, причому останніми роками всебічно заохочується організація фірмової торгівлі, де виробник є водночас і продавцем. Це сприяє економії затрат на організацію збуту. Однак потрібно пам'ятати, що дешевше не означає краще і що глибока спеціалізація завжди є запорукою високої продуктивності праці і відповідно якості процесу виробництва і збуту. Найбільш поширеною формою оптової торгівлі можна вважати таку:

Не вдаючись у детальну характеристику кожної із зазначених форм оптової торгівлі, зауважимо, що біржова торгівля є невід'ємною складовою частиною оптової торгівлі. Зародження елементів біржової торгівлі починалося з елементарного локального ринку (базару), причому в країнах з високорозвиненою ринковою економікою базари, як один із напрямків реалізації продукції, припинили існування.

Для ринку (базару) характерні такі ознаки: торгівля здійснюється регулярно (щоденно) на основі публічних (відкритих) торгів і за відсутності обмежень на товари, які є об'єктом купівлі і продажу; товар обов'язково присутній під час торгу; як правило, торгівля здійснюється невеликими партіями і після операції купівлі-продажу товар негайно передається з рук в руки, що виключає необхідність оформлення спеціальних документів, які підтверджують зміну власника товару. Ціна на товар встановлюється на основі попиту і пропозиції, покупець товару, як правило, є його споживачем. Локальні ринки обслуговують невеликі території [4].

Наступною складовою частиною оптового ринку, що включає в себе значну частину елементів біржової торгівлі, є ярмарок. Основні характеристики ярмарку:

• епізодичний характер (як правило, раз на рік);

• ведення публічних торгів (з голосу);

• торгівля специфічними товарами за зразками, каталогами; як правило, товар на цих торгах відсутній.

У зв'язку з тим, що продаж здійснюється великими партіями з відстроченим терміном їх передачі покупцеві, необхідні спеціальні документи (договір, контракт), що підтверджують передачу права власності на товар, особливі норми і правила ведення торгів та органи, що регулюють і вирішують спори. У цьому разі ціни на товар встановлюються залежно від попиту і пропозиції; покупцем на ярмарку, як правило, є не безпосередньо споживач, а посередник або спекулянт. Ярмарки обслуговують великі території і стимулюють розвиток торгового обороту.

Аукціони, для яких характерні ті самі риси, що й для ярмарків, мають водночас певні відмінності [4]:

• систематичність (не рідше, ніж раз на тиждень);

• контроль за здійсненням платежів і гарантій виконання угод;

• участь у торгах виробників, споживачів і посередників;

• відкритість торгів;

• постійна номенклатура товарів.

Аукціони - прообраз біржової торгівлі. Відродження біржового агропромислового ринку в Україні починалось з організації акціону з продажу сільськогосподарської продукції.

Біржова торгівля ввібрала в себе особливості як звичайної ринкової, так і аукціонної торгівлі. Торгівці організовують її для полегшення власне процесу торгівлі, створення більш ефективного

механізму торгівлі, а також з метою вироблення механізму захисту інтересів як продавців, так і покупців від несприятливих змін цін.

Отже, біржова діяльність є самостійною формою комерційної діяльності з метою одержання прибутку. Тим часом біржі не є прибутковими організаціями. Це місце, де здійснюються комерційні операції.

Біржова діяльність, як і біржі загалом, має такі особливості [4]:

• концентрується в місцях виробництва і споживання товару, тобто у великих промислових, сільськогосподарських і торгових центрах (наприклад, Чикаго, Токіо, Дніпропетровськ, Одеса, Київ);

• торгівля здійснюється специфічними видами товарів, так званими біржовими товарами, великими партіями;

• торгівлю здійснюють за відсутності товару, тобто за взірцями, описанням, каталогами, а також за контрактами і договорами на поставку товарів у майбутньому з правом укладення таких договорів у майбутньому;

• торги ведуться регулярно, враховується можливість концентрації попиту і пропозиції продавців і покупців у часі і просторі;

• відзначається відкритістю торгів, тобто всі, хто бажає, можуть отримати вичерпну інформацію про обсяги товарів, проданих на торгах, і ціни, що склалися;

• характеризується вільним ціноутворенням, тобто ціни формуються залежно від попиту і пропозиції за наявності конкуренції; ціни не постійні і змінюються залежно від кон'юнктури ринку;

• здійснюється, як правило, біржовими посередниками, які можуть виступати від імені і в інтересах товаровиробників або споживачів товару. Біржове посередництво в біржовій торгівлі здійснюється виключно біржовими посередниками - брокерськими фірмами, конторами і незалежними брокерами. Сама біржа не може бути біржовим посередником;

• передбачає відсутність прямого державного втручання у процес біржових торгів;

• здійснюється за єдиними історично сформованими і законодавче затвердженими правилами, дію яких регулює ринок (з використанням типових документів для оформлення контрактів), і

певними вимогами до умов поставки проданих товарів;

• виробляє два основних стандарти - щодо якості і ціни товару, який є об'єктом купівлі-продажу.

Таким чином, біржова діяльність, а відтак і біржі є класичним інститутом ринкової економіки, який формує оптовий ринок товарів і має організаційну, економічну і юридичну (правову) основи.

Проте до сучасного рівня розвитку біржовий ринок ішов еволюційним шляхом. Товарні біржі за п'ятивікову історію у своєму розвитку пройшли кілька етапів - від звичайних форм оптового до сучасного ф'ючерсного ринку змінювався характер угод, їх економічна сутність та організаційна структура.

Щоб краще зрозуміти особливості бірж, розглянемо стисло історію їх розвитку. З давніх-давен купці збиралися в певному місці, щоб знайти покупця, отримати ділову інформацію і насамперед відомості про останні ціни на ті чи інші товари. Відомо, що такі збори у Стародавньому Римі відбувалися вже наприкінці II ст. н.е.

У 1553 р. марсельські купці почали вимагати для себе "місце, яке б служило їм приміщенням для зустріч, щоб уникнути дискомфорту, який вони відчували, перебуваючи на вулиці".

Поступово складався порядок здійснення біржових торгів, їх учасники зрозуміли, що зовсім не обов'язково привозити товар із собою. Досить домовитись про його ціну. Все інше має бути обумовлено в підсумковому договорі. На біржових зборах, крім купівлі-продажу, вирішувались питання страхування, перепродажу векселів та ін.

Походження слова "біржі" пов'язане з назвою найбільшого торгового пункту Фландрії - Брюгге. Тут торгова штовханина відбувалася біля готелю "Буреє". Ван де Бурсе - так звали господаря готелю - побудував будинок для приїжджих. Його фронтон він прикрасив власним гербом, на якому було зображено три гаманці.

Іноземні комерсанти, що прибували до Брюгге, часто зупинялися в цьому готелі, знайомились там з іншими торговцями, укладали угоди, дізнавалися про останні новини. "Буреє" був вигідний для торговців ще й тим, що поряд із ним розмішувалося

представництво найбільших торгових центрів - Флоренції та Генуї. Так склався вираз "йти до Буреє", тобто брати участь в торгових зборах. Від слова "Буреє", найімовірніше, і пішло сучасне "біржа".

Поняття "біржа" як місце зустрічі ділових людей поширилось досить швидко, хоча в багатьох місцях збереглися попередні назви. Так, у Ліоні біржу називали площею обмінів, у ганзейських містах - купецькою колегією, в Барселоні - лохією.

Перша спеціальна будівля для біржі була споруджена в 1556 р. в Антверпені, конкуренті міста Брюгге. Стрункий ряд колон цієї будови багато століть був символом біржі. На його фронтоні було висічено напис: "Для торгових людей усіх країн і мов".

На початку XVII ст. центр торгової та фінансової діяльності перемістився в Амстердам. У 1602 р. тут було створено одну з найбільших на той час бірж у світі. Завдяки успіхам цієї біржі Нідерланди стали світовою фінансовою державою. В Амстердамі перетинались шляхи всіх ділових операцій. Близько 5 тисяч людей збиралося щодня на місцевій біржі з дванадцятої до другої години. Тут підтримувався суворий порядок. Кожній комерційній галузі відводилось певне місце. Майже тисяча маклерів та присяжних обслуговували відвідувачів біржі. У цій штовханині покупцям і продавцям було досить непросто знайти один одного. Майже вся Європа була боржником Амстердама.

Родоначальником ринку цінних паперів теж вважається Амстердам. У XVII ст. тут виникла перша фондова біржа. Хоча ще раніше облігаціями державних позик торгували у Венеції та Флоренції. В Генуї існував активний ринок розписок та платіжних зобов'язань. На Лейпцігських ярмарках котирувались "частки" (акції) німецьких родовищ.

На початку XVIII ст. центром світової торгівлі стає Лондон. Біржа стала місцем зустрічі тих, хто, уже маючи гроші, бажав мати їх ще більше.

Головна заслуга згаданих бірж полягала у забезпеченні швидкого переходу від цінних паперів до грошей і навпаки.

Справжній розквіт світової біржової торгівлі припадає на XIX

ст. Пальму першості захоплює Лондонська біржа. Однак з часом найпрестижнішою стає Нью-Йоркська біржа, що розмістилася на відомій усім сьогодні Уолл-стрит.

Перша товарна біржа в США була відкрита в 1848 р. в Чикаго, її засновники ставили за мету "забезпечити впорядковану систему торгівлі зерном, а також захистити виробників та покупців від негативних наслідків змін цін".

Завдяки особливій ролі і місцю Чиказької торгової біржі у розвитку біржового ринку, а також великій частці її у світовому біржовому товарообороті доцільно розглянути історію становлення та принципи діяльності цієї біржі. Чикаго перетворилося в найбільший центр торгівлі зерном у 1830 - 1840 рр., коли швидко починає розвиватися американський Середній Захід - найбільший сільськогосподарський район. Крім того, стратегічне розташування міста (на початку Великих Озер) сприяло швидкому його зростанню і перетворенню на зерновий термінал, а завдяки водним і транспортним системам з Чикаго можна було легко доставляти зерно в інші райони країни. У міру розширення торгівлі зерном, в умовах реалізації його на спот-ринку, коли продаж здійснювався з негайною поставкою, фермери змушені були приїздити у місто з зерном, сподіваючись вигідно продати його. Але їх сподівання не завжди справджувалися. Наприклад, якщо рік був урожайний, а фермер приходив на ринок із запізненням, то часто виявлялось, що він приїздив даремно. Бувало, що фермери на знак протесту буквально засипали вулиці Чикаго своїм зерном, бо ціни були такими низькими, що навіть не компенсували транспортних витрат. Поряд з проблемами попиту і пропозиції гострим було питання транспортування та зберігання зерна.

З метою стабілізації становища в 1848 р. 82 торговці створили централізований ринок - Чиказьку торгову біржу. Першим кроком із стабілізації ринку зерна на цій біржі було впровадження спотових контрактів.

Діяльність товарних бірж починалася з укладання угод на реальний товар широкого асортименту (усі види сільськогосподарської

продукції, лісоматеріали, текстильна сировина тощо) за умови його термінової поставки. Механізм був дуже простий: за укладеною на біржі угодою покупець на одному із складів одержував оплачений ним товар або посвідчення про його поставку негайно. Такі угоди з реальним товаром у разі його термінової поставки називають угодами з коротким терміном поставки, або угодами на спот.

Продавець реального товару, доставивши його на склад біржі, одержував складське посвідчення, що підтверджувало кількість і якість товару. Після укладання угоди продавець передавав це посвідчення покупцю, одержуючи в обмін платіжний засіб (чек покупця).

Отже, біржа в цьому разі була лише місцем укладення угод, а всі подальші відносини з приводу контракту сторони регулювали між собою. Угоду гарантувала не біржа, а самі учасники. Інша особливість цієї угоди полягала в тому, що обсяги угод, а також умови поставок обумовлювалися покупцем і продавцем, тобто контракт мав значною мірою індивідуальний характер. Для покупців мета таких угод полягала в реальній закупівлі товару, а для продавців - у реальній негайній його реалізації. Через зазначені умови платежу такі угоди унеможливлювали здійснення гри на зміні цін.

Основне значення тогочасних бірж полягало в тому, що за частих коливань цін лише біржа могла дати термінові відомості про ціни і забезпечити торговцю можливість своєчасно здійснювати закупівлю і продаж. Проте найважливіша функція біржі полягала у централізації попиту і пропозиції. Торговець терміново у доступній формі дізнавався на торговому ринку про його настрої і прагнення.

З часом світовий біржовий ринок сягнув від торгівлі спотовими контрактами, тобто торгівлі реальним товаром з коротким терміном поставки, до торгівлі угодами з відстроченою поставкою, тобто форвардними, коли забезпечується поставка товару відповідної якості у визначений термін (на більш тривалий період) за цінами на момент укладення угоди, які, як правило, гарантують товаровиробникам певний рівень прибутку. Перша така угода була укладена в 1730 р. на Токійській рисовій біржі "Доджіма" і названа завчасною контрактацією.

У США такі контракти вперше були укладені на Чиказькій торговій біржі з кукурудзи. Торговці зерном одержували його від фермерів восени або на початку зими, але повинні були зберігати його доти, доки кукурудза достатньо висохне для навантаження на судно, а ріка звільниться від криги. Проте ціна за цей час могла змінитися. Щоб зменшити ризик падіння цін за період зимового зберігання, торговці відправлялися в Чикаго й укладали з переробниками кукурудзи контракти на поставку їм зерна навесні. Перший з відомих зареєстрованих контрактів датується 1851 р.

Форвардний контракт являв собою торгову угоду, згідно з якою продавець поставляє конкретну продукцію покупцю у визначений термін у майбутньому. В момент укладення контракту сторони домовляються про обсяг поставки і якість товару (беручи за основу біржовий стандарт), про час і місце поставки, а також про ціну.

Як бачимо, у форвардних угодах купівля-продаж товару відбувалася заздалегідь, до поставки товару, а можливо, і до його виробництва. Ці угоди часто були кращими, ніж угоди спот, тому що давали учасникам можливість планувати свій прибуток у майбутньому. Продавець реального товару завдяки форвардній операції міг заздалегідь зафіксувати ціну і покрити свої витрати, а покупець убезпечувався від ризику підвищення цін і, крім того, заощаджував на оренді складських приміщень і гарантував наявність товару.

Економічна суть такої торгівлі на обумовлений термін полягала в тому, що в умовах коливання цін і через непередбачуваність ситуації на ринку вона давала можливість продавцю одержати прибуток від угоди, а покупцю - максимальний спекулятивний прибуток, рівень якого залежав від оборотності угоди. До того ж спекуляцію почали розглядати як бажану умову при укладанні угод з відстроченою поставкою. Зазначимо, що елемент спекуляції присутній і на біржі реального товару, але він обмежений грою лише на підвищення ціни, тоді як при угодах із відстроченою поставкою використовується гра і на їх пониженні.

Укладання угод з відстроченою поставкою на реальний товар прискорило оборот капіталу і забезпечило приплив спекулятивних капіталів, що розширило місткість ринку.

Проте форвардні угоди мали і негативні моменти. Так, форвардні контракти не були стандартизовані. Такі умови, як обсяг поставок, якість товару, терміни поставок, ціна товару погоджувалися безпосередньо покупцем і продавцем. На багатьох товарних біржах форвардні угоди могли укладатися на будь-який сорт товару і на будь-яких умовах поставок, а їхня тривалість інколи досягала 24 місяці.

Форвардні угоди містили також певний ризик, оскільки не було гаранта їх виконання. Одна із сторін могла порушити в будь-який момент взяті зобов'язання або якісь події в майбутньому могли перешкодити обом сторонам виконати контракт. Відомо, що при падінні цін на зерно торговці у США часто ухилялися від виконання форвардних контрактів, залишаючи фермерів з їхньою продукцією. У свою чергу, при підвищенні цін фермери вважали за краще продати зерно іншому покупцю за вищу ціну і не виконувати форвардний контракт.

У західноєвропейських країнах з розвиненою ринковою економікою практично не працюють біржі реального товару, але в окремі періоди за відсутності інших форм організації ринку біржі реального товару можуть відігравати помітну роль. Так, у середині 70-х років на нафтовій біржі в Лондоні торгові обороти з танкерними партіями на англійську нафту сорту "брент" досягай великих розмірів, здійснювалися операції з наявним зерном на біржі в Мілані. У всіх європейських країнах дотепер існують товарні біржі, що об'єднують торговців, маклерів, транспортні і переробні фірми, наприклад Брюссельська, Страсбурзька, Роттердамська, Мюнхенська. Всі вони співпрацюють у межах об'єднання "Європейські товарні біржі". Ці біржі, що збереглися з часів розквіту спотової біржової торгівлі, займаються зараз в основному інформаційною діяльністю щодо ринків сільськогосподарської продукції. Торгові операції на них здійснюються рідко.

Сучасний стан світового біржового ринку

позабіржовий товарообіг. Водночас удосконалення технологій біржової торгівлі сприяло появі ф'ючерсних, опціонних контрактів. У 1865 р. на Чиказькій товарній біржі вперше було розроблено і впроваджено… Ф'ючерсний контракт, на відміну від контракту на реальний товар, не передбачає зобов'язання сторін про поставку або…

Рис. 1., 2. Структура угод, що укладаються на міжнародних

Товарних біржах

Як уже зазначалося, у світі спостерігається територіальна спеціалізація біржової торгівлі, що залежить передусім від економічного розвитку тієї чи іншої країни. Розподіл центрів світової біржової торгівлі за напрямками спеціалізації показано в табл. 1 [6].

З урахуванням історичного досвіду і темпів розвитку біржового ринку,'а також того, що провідні біржі країни мають статус міжнародних, заслуговує на увагу досвід побудови цього ринку в США.

Міжнародний статус біржі передбачає вільний валютний, торговий і податковий режими, що сприяє участі в біржовій торгівлі іноземних учасників, вільному розподілу прибутків за біржовими операціями.

Територіальне розташування бірж залежно від спеціалізації

За даними американської Комісії з товарної ф'ючерсної торгівлі, на біржовому ринку США в 1998 р. працювало дев'ять бірж, якими було укладено 625… Найбільшою товарною біржею світу є Чиказька торгова біржа, на якій… Наступна за розміром на американському ринку є Чиказька товарна біржа. Предметами угод на ній є велика рогата худоба і…

Показники роботи бірж США за кількістю укладених угод, млн.

Контрактів

Концентрація оборотів є наслідком гострої конкуренції між біржами за учасників угод. За багатьма товарами конкуренція між біржами триває протягом… угод на різних біржах сприяє певна диференціація товарів. Це призводить до… Пшеницею за спотовими і ф'ючерсними контрактами в країні торгують чотири торгові біржі - Чиказька і…

РОЗДІЛ 2

СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК БІРЖОВОГО РИНКУ В УКРАЇНІ

Формування національного біржового ринку

Як відомо, перші біржі в царській Росії були організовані не з ініціативи торговців товаром, як це відбувалося на Заході та в США, а за наказом царя… Пожвавлення в біржову торгівлю внесли реформи 1861 р. Вони прискорили перехід… Новий етап у розвитку біржової торгівлі Росії припадає на початок XX ст. і особливо на передвоєнні - 1905-1913 - роки.…

Історія розвитку вітчизняних бірж

Важливу роль у розвитку біржової торгівлі в Україні відіграли Одеська і Миколаївська біржі, а пізніше помітний внесок у становлення біржових товарних відносин зробила і Київська біржа [20; 39; 41; 55; 64].

Одеська біржа

Інтенсивний розвиток землеробства, особливо виробництва зерна, на півдні та Правобережній Україні зробили Одеський порт зручним і перспективним… Невпорядкованість торгівлі зерном, великі його потоки, що надходили з різних… Призначення днів і часу торгівлі входило в обов'язки біржових зборів з обов'язковим повідомленням про це завчасно в…

Миколаївська хлібна біржа

З відкриттям Миколаївського комерційного порту місто позбулося замкнутості, і вже з цього порту почали відправлятись торгові судна -як іноземні, так… Починаючи з цього періоду, бурхливо розвивається експорт зерна з України.… Незважаючи на те, що зерно, вирощене на українських чорноземах, за своїми показниками не поступалося конкурентам, за…

Експорт зерна через Миколаївський комерційний порт, млн. пудів

Незважаючи на те, що біржа й далі здійснювала торгівлю зерном, друкувала звіти і котировки цін, уже наприкінці липня 1914р. торгове мореплавання і вивезення зерна на експорт припинилися у зв'язку з початком воєнних дій. Згодом і біржа перестала працювати.

Відродження діяльності Миколаївської біржі припадає на 1923 р. Проте через певні причини вона не зуміла відродити активну діяльність, і через чотири роки її було закрито.

Лише через 64 роки в Миколаєві було створено Чорноморську товарну біржу агропромислового комплексу, яка продовжує славні традиції Миколаївської хлібної біржі.

Київська біржа

Якщо Одеська і Миколаївська біржі спеціалізувались передусім на торгівлі хлібом на експорт, то Київська біржа займалася торгівлею цукром, зерном,… Київську біржу було засновано в 1865 р. Затверджений статут, окрім загальних… Статут давав можливість судити про організацію діяльності біржі. Він складався з чотирьох розділів: "Про біржу та…

Біржова торгівля в Радянській Україні

видає постанову "Про біржі", в якій чітко формулюються принципи їх діяльності. Було рекомендовано всім організаціям вступити в члени… У цей час на оптових ринках поруч з кооперативними організаціями з'явилися… На біржовому ринку працювали в основному державні структури, що були, як правило, в ролі покупців. Частка приватних…

Становлення біржової торгівлі в незалежній Україні

Проте більшість бірж не відповідали світовим стандартам і були звичайними ринковими посередниками. Створювалися вони, як правило, з ініціативи… Основна частка в асортименті більшості бірж припадала не на біржові товари, а… У перші роки діяльності торгівля на біржах здійснювалась в основному спотовими контрактами з негайною поставкою…

Кількість і напрямок спеціалізації бірж в Україні у 1999 р.

При цьому слід зазначити, що при загальному дванадцятикрат-ному збільшенні біржового обороту обсяг торгівлі товарами і продуктами практично… Позитивним моментом сучасного розвитку біржового ринку загалом слід вважати… На окремих біржах було зроблено спроби освоїти торгівлю ф'ючерсними контрактами. І якщо ці спроби на валютній і…

Млн. грн.

Намагання за допомогою адміністративних методів підвищити рівень роботи бірж та їх роль у побудові ринкової економіки не могли дати позитивних…   …  

Рис. 4. Структура угод, укладених на біржах України в 1995 і 1999 рр.

РОЗДІЛ З

ЗАКОНОДАВЧО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ БІРЖОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Загальна характеристика

Залежно від ступеня втручання держави у сферу біржового обігу та форм організації бірж як відкритих або закритих ринків їх поділяли на такі типи: … • доступні для всіх збори. Такі біржі або взагалі не мали якихось законодавчих… • збори, що всебічно регламентувалися державою. Біржова торгівля регулювалась законодавством і була під суворим…

Регулювання біржової торгівлі в США

Як уже зазначалось, біржовий ринок США давно працює в основному у режимі ф'ючерсних контрактів, а отже, і вся законодавчо-правова база створена для… Сьогодні вся біржова діяльність регламентується федеральними законами США і… дозвіл (ліцензія) міг бути відкликаний. Цей закон регулював торгівлю на Чиказькій товарній біржі та інших дев'яти…

Регулювання біржової діяльності в Україні

• регулювання біржової діяльності з боку держави; • регулювання, або, як прийнято називати, регламентація, з боку власне біржі… Досвід країн ринкової економіки свідчить про досить тісну взаємодію держави і ринкової системи взагалі та в…

Оподаткування біржової діяльності

Загальні принципи системи оподаткування в Україні, які поширюються і на товарні біржі, закладені Законом України "Про систему… Під податком, іншим обов'язковим платежем до бюджету розуміють обов'язковий… Система оподаткування будується за принципами обов'язковості, економічної доцільності, соціальної справедливості,…

РОЗДІЛ 4

ТОВАРНА БІРЖА ЯК ЕЛЕМЕНТ ІНФРАСТРУКТУРИ РИНКУ

Класифікація бірж

• з організаційного погляду - це добре обладнане "ринкове місце", що надається учасникам біржового торгу; • з економічного погляду - це організований у певному місці регулярно діючий… • в юридичному аспекті - це організація, що об'єднує фізичних і юридичних осіб, які володіють відокремленим майном і…

Рис. 5. Класифікація товарних бірж

До основних функцій бірж належать [55; 2]:

• концентрація попиту і пропозиції в єдиному місці;

• формування ринкових цін на основі співвідношення попиту і пропозиції;

• регулювання оптового товарообігу на основі ринкових законів;

• зближення продавців і покупців у просторі і часі;

• мінімізація комерційного і фінансового ризиків;

• боротьба проти монополізму на товарному ринку;

• прискорення товарообігу з урахуванням світового розподілу праці;

• кваліфіковане посередництво між продавцями і покупцями;

• інформаційне забезпечення учасників товарних ринків.

Допоміжні функції формуються залежно від ступеня розвитку ринкових відносин у країні та рівня державно-правового регулювання біржової діяльності.

До допоміжних функцій насамперед зараховують:

• стандартизацію біржових контрактів;

• арбітраж між учасниками біржових угод;

• розрахункові операції;

• різноманітні послуги клієнтам;

• формування державного і місцевого бюджетів.

На особливу увагу заслуговують функції товарних бірж, що виникають у процесі становлення ринкової економіки.

Перехідний період від централізованої планово-розподільчої економіки до ринкової характеризується втратою державного регулювання цін на товари, розподілу товарних ресурсів, товарообігу, стабільних господарських зв'язків тощо. І в цій ситуації товарні біржі беруть на себе значну частину цих функцій.

Рис. 6. Класичні функції товарних бірж

Принципи діяльності та організаційна структура товарних бірж

• створення умов для здійснення біржової торгівлі; • регулювання біржових операцій; • регулювання цін на основі співвідношення попиту та пропозиції на товари, що допускаються до обігу на біржі;

Рис. 7. Типова структура товарної біржі

• затверджують організаційну структуру біржі, річний звіт голови Біржового комітету про результати фінансово-господарської діяльності біржі;

• створюють, реорганізують і ліквідують філії та представництва, затверджують їх статутні документи;

• затверджують рішення голови Біржового комітету та Біржового арбітражу про виключення з членів біржі;

• встановлюють розмір плати за брокерське місце, інші внески та порядок їх сплати;

• приймають рішення про припинення діяльності біржі, призначають ліквідаційну комісію, затверджують ліквідаційний баланс;

• затверджують кошторис на утримання Біржового комітету та персоналу біржі.

Постійно діючим органом управління в період між загальними зборами членів товарної біржі є Біржовий комітет (Рада біржі), який формується з членів біржі і обирається загальними зборами. Компетенція та повноваження Біржового комітету визначаються статутом товарної біржі.

На Біржовий комітет товарної біржі покладено такі функції:

• внесення поправок до Правил біржової торгівлі;

• встановлення розмірів внесків, грошових виплат і комісійних зборів;

• заслуховування та оцінка звітів;

• підготовка рішень про прийом у члени або виключення з членів біржі;

• визначення і встановлення розміру оплати для постійних і разових відвідувачів;

• встановлення кошторису витрат для виконавчої дирекції.

До складу Біржового комітету входять тільки члени біржі.

Для управління товарною біржею, здійснення біржової діяльності та виконання рішень загальних зборів і Біржового комітету формують Виконавчу дирекцію біржі і спеціальні підрозділи.

Виконавча дирекція виконує функції, які не увійшли до компетенції загальних зборів і Біржового комітету:

• поточне керівництво підрозділами біржі;

• налагодження комерційних зв'язків з клієнтами біржі;

• підготовка і розповсюдження між членами біржі економічної інформації;

• контроль за дотриманням правил біржової торгівлі та ін.

Для управління товарною біржею та забезпечення її функцій на біржі створюються спеціальні підрозділи: розрахункова палата, біржовий арбітраж, Котирувальна комісія та інші підрозділи і допоміжні служби, необхідні для її діяльності.

Підрозділи біржі діють на основі положень, що затверджуються загальними зборами членів товарної біржі або уповноваженим ними органом.

Виконавча дирекція встановлює розмір заробітної плати спеціалістам товарної біржі.

На товарній біржі біржові посередники реєструються як брокерські контори або фірми, яким надається індивідуальний код.

Брокерські контори є колективними членами товарної біржі. Всі угоди на товарній біржі укладаються тільки через брокерські контори. Це стосується як реалізації продукції членів біржі, так і виконання доручень відвідувачів на купівлю чи реалізацію продукції на певних умовах.

Брокерська контора зобов'язана перевіряти рахунки своїх клієнтів і визначати їх платоспроможність.

На загальних зборах членів біржі обирається також Контрольна (Ревізійна) комісія, яка здійснює контроль за Виконавчою дирекцією в межах її фінансової і господарської діяльності та подає звіт про це для розгляду на загальних зборах її членів.

Контроль за фінансовою звітністю Ревізійна комісія здійснює за такими напрямками:

• виконання затверджених кошторисів, дотримання нормативів і лімітів;

• своєчасність платежів до бюджету;

• правильність нарахування та своєчасність виплати дивідендів;

• дотримання біржею та її органами управління законодавчих актів, рішень загальних зборів членів біржі;

• правильність ведення оперативного, бухгалтерського та статистичного обліку й звітності.

До складу Ревізійної комісії не можуть бути обрані члени Біржового комітету або Виконавчої дирекції.

Котирувальна комісія визначає котирувальні ціни, аналізуючи ціни біржових угод, ціни продавців, покупців на підставі єдиних критеріїв та спеціальних методів.

До функцій цієї комісії входить:

• складання біржових бюлетенів цін на продукцію, підставою для розрахунків яких є угоди певного дня (періоду), заявки про попит і пропозицію та інші відомості;

• нагляд за своєчасним наданням брокерами, членами та відвідувачами біржі відомостей про укладені за їх участю угоди;

• надання інформаційно-довідковому відділу інформації про ціни і кон'юнктуру щодо товарів, які не включені в котирування цін;

• надання Біржовому комітетові пропозицій про зміни або доповнення до порядку котирування чи зміни форм бюлетеня, а також про способи та засоби його публікації.

Котирувальну комісію очолює один із членів Біржового комітету. До її складу входять, як правило, кілька брокерів.

Котирувальна комісія разом з Арбітражною комісією встановлює рівень ціни у разі виникнення спірних питань.

Арбітражна комісія створюється для вирішення спірних питань, які виникають як між учасниками зареєстрованих на біржі угод, так і між ними і брокерами та відповідальними співробітниками служб біржі. Арбітражна комісія не має повноважень зобов'язувати сторони виконувати її рішення і по суті є узгоджувальною. Арбітражна комісія надає консультаційні послуги з питань, що входять до її компетенції, аналізує правову практику діяльності біржі і розробляє напрямки її вдосконалення.

Комісія з торгової етики забезпечує дотримання товарними біржами встановлених правил діяльності і насамперед з біржової торгівлі.

Комісія з прийому нових членів аналізує фінансово-господарську діяльність нових членів, які бажають стати членами біржі.

У складі товарної біржі функціонують різні за структурою спеціальні підрозділи; їх склад залежить від обсягів угод, кількості брокерських контор, видів продукції.

Розрахункова палата - єдиний розрахунково-фінансовий центр, який обслуговує біржову торгівлю, тобто реєструє, оперативно здійснює контроль і розрахунки за внутрішньо- і міжбіржовими операціями, одержує гарантійні внески за контрактами, готує матеріали з угод для Котирувальної комісії.

Експертне бюро здійснює експертну оцінку умов купівлі-продажу товарів, а також експертизи та консультації з техніко-економічних характеристик товарів, якими торгують на біржі.

Основні функції експертного бюро:

• визначення якісних характеристик товару, його виду, походження, стану на момент експертизи;

• встановлення приблизної вартості товару;

• консультації із загальних та спеціальних питань у спірних випадках;

• розробка біржових стандартів, типових біржових контрактів;

• реєстрація, тобто прийняття до обігу і котируваня товарів на біржі.

Експертизу чи консультації здійснюють у разі подання заяви членів біржі, Біржового комітету, Котирувальної та Арбітражної комісій, постійних і разових відвідувачів та ін.

Підрозділи товарної біржі функціонують на основі відповідних положень про їх діяльність, затверджених загальними зборами членів товарної біржі або уповноваженим ними органом.

Інформаційно-довідковий відділ забезпечує членів та відвідувачів біржі інформацією про кон'юнктуру біржових товарів та умови торгівлі на біржі. У складі Інформаційно-довідкового відділу функціонують оперативний і довідковий підвідділи.

Функції оперативного підвідділу:

• реєстрація заявок на купівлю-продаж товарів на біржі та

розповсюдження біржового бюлетеня;

• консультації з питань брокерського складу біржі та розподіл заявок за брокерськими контрактами;

• збирання інформації про попит і пропозицію на біржі, ціни продавців і покупців, про заявки, що виставляються на торги;

• контроль за достовірністю інформації на інформаційному табло;

• визначення у відповідних випадках необхідності втручання Експертного бюро і Арбітражної комісії. Функції довідкового відділу:

• консультування з правил укладання і реєстрації угод на біржі, правил біржової торгівлі, біржової практики, питань правового і податкового характеру;

• консультування з питань цін біржових та позабіржових угод, цін на товари, які котируються і не котируються;

• надання учасникам біржової торгівлі інформації про поточний і прогнозний стан співвідношення попиту і пропозиції, кількості і складу укладених угод.

Видавничо-статистичний відділ організовує публікацію бюлетеня та довідкових матеріалів для учасників біржі, збирає, аналізує статистичні дані про діяльність біржі, розробляє рекламу.

Відділ технічних засобів та програмного забезпечення підтримує у справному стані технічні засоби біржі (інформаційне табло, комп'ютери, засоби зв'язку), забезпечує розробку програмних матеріалів.

Відділ міжбіржових операцій здійснює координацію міжбір-жової господарської діяльності, є посередником у торговому обміні через мережу товарних бірж.

Відділ ярмарків та аукціонної торгівлі організовує позабіржові форми торговельної діяльності - ярмарки та аукціони.

Відділ зовнішніх зв'язків здійснює весь комплекс зовнішньоекономічної діяльності товарної біржі.

Планово-економічний віддйі займається необхідними розрахунками, веденням фінансової документації, нараховує заробітну плату.

Наведено лише перелік комісій і відділів, що можуть діяти на товарних біржах. На окремих зарубіжних товарних біржах створюються так звані тимчасові відділи і комітети, спеціалізовані або галузеві, залежно від товарної номенклатури, з якою працює біржа (рис. 8).

Рис. 8. Структура управління Токійської товарної біржі

Основним документом, що регламентує організацію біржової торгівлі, є правила біржової торгівлі, які розроблюються і затверджу-

ються кожною біржею окремо. Правила визначають види стандартних товарів, якими здійснює торгівлю конкретна біржа, порядок організації торгівлі та перелік угод, що укладаються на біржі. Визначаються також учасники, які можуть укладати угоди на біржі. Особливу увагу в правилах біржової торгівлі приділяють порядку розрахунків за біржовими угодами. У правилах чітко регламентуються порядок подання заявок на участь у біржових торгах і технологія проведення біржових торгів. Так, на Українській аграрній біржі в розділі "Порядок проведення біржових торгів" передбачено:

• перед кожною торговою сесією оголошується стартова ціна і обсяги продукції, виставлені на торги;

• біржа залишає за собою право встановлювати мінімальні ціни на продукцію, яка виставляється на біржові торги;

• брокер-покупець, якщо його задовольняють заявки на продаж, подає біржовому маклеру заявку на купівлю;

• після проведення всіх запланованих торгових сесій брокери-покупці підписують з брокерами-продавцями угоди відповідно до своїх торгових карток. Якщо брокер відмовляється підписувати угоду, його не допускають до участі в подальших біржових торгах;

• у разі відвантаження купленої продукції на експорт дозволом на переміщення через митний кордон України є оригінал біржової угоди, підписаної з нерезидентом або з брокером, який діє від імені нерезидента, завірений підписом уповноваженої особи Української аграрної біржі та скріплений її печаткою.

Багато уваги в Правилах приділено організації виконання укладених на біржі угод та застосування санкцій у разі невиконання угоди однією зі сторін.

 

 

РОЗДІЛ 5

ОРГАНІЗАЦІЯ І ТЕХНОЛОГІЯ БІРЖОВОЇ ТОРГІВЛІ

Організація біржових торгів

Біржовий процес поєднує взаємопов'язані операції, що виконуються в певній послідовності з урахуванням специфіки біржових торгів. Залежно від… • вивчення попиту і пропозиції товару за межами біржі і вихід брокера на… • узгодження умов угоди між брокером-продавцем і брокером-покупцем, укладення біржової угоди у процесі біржового…

Технологія біржової торгівлі на вітчизняних товарних біржах

Специфіка вітчизняного біржового ринку полягає в тому, що основна робота, яка визначає успіх і ефективність біржової торгівлі, здійснюється за… Залучаючи клієнтів, брокерські контори обов'язково орієнтуються на порядок і… Прикладом такого договору може бути договір-доручення, укладений брокерською конторою № 27 СП ЗАТ…

Організація біржової торгівлі на ф'ючерсних біржах

Біржа, як і раніше, є насамперед місцем, куди учасники торгівлі звертаються для здійснення тих чи інших комерційних операцій. Проте якщо у період… Отже, нині існують дві групи робочих органів біржі: периферійні і центральні.… Завдання периферійних служб полягає в оперативній роботі з клієнтами й оформленні їхніх замовлень. Центральні служби…

Біржові товари

Торгівля на біржах здійснюється товарами, що дістали назву біржових. До біржових належать товари, що відповідають таким вимогам [2; 6; 20; 21; 22; 55; 70; 71]:

• характеризуються масовістю випуску, великою кількістю виробників і призначаються для широкого кола споживачів;

Рис. 14. Шлях проходження укладення угоди

• є стандартними, тобто відповідають встановленим вимогам щодо якості та інших параметрів, передбачених чинним законодавством, і взаємозамінними у межах певних груп і видів товарів;

• характеризуються вільним ціноутворенням, тобто ціни на

них встановлюються на основі попиту і пропозиції в умовах здорової конкуренції.

У практиці світової біржової торгівлі виокремлюють три основні класи біржових товарів:

• речові;

• цінні папери;

• іноземна валюта.

У кожному із названих класів не всі вироблені товари можуть стати об'єктом біржової торгівлі, а лише ті, що відповідають зазначеним вимогам.

З розвитком біржової торгівлі перелік біржових товарів збільшується і ускладнюється. Насамперед це стосується класу цінних паперів. З появою ф'ючерсних контрактів на індекси фондового ринку і процентних ф'ючерсів перелік класів можна було б збільшити в кілька разів. Розглянемо основні класи біржових товарів.

Основну питому вагу у світовому біржовому товарообігу займає торгівля речовими товарами. До біржового товару, яким здійснюють торгівлю на товарних біржах, належить не вилучений з обігу товар певного виду і якості, а також стандартний контракт на зазначений товар, допущений до торгів біржею згідно з правилами біржової торгівлі.

Характерні особливості речового біржового товару :

• масовий характер виробництва і споживання;

• стандартність;

• добра збережуваність;

• транспортабельність;

• незалежність якісних характеристик товару від конкретного споживача;

• змінність цін під впливом природних, сезонних, політичних та інших чинників.

Отже, біржовий товар є масовим, однорідним, кількісно і якісно стандартизованим, взаємозамінним, знеособленим і з огляду на високий рівень попиту і пропозиції ним торгують у великих обсягах, що дає змогу виявити його більш реальну рівноважну (ринкову) ціну.

Біржовий товар, як правило, є сировиною або напівфабрикатом, оскільки основним при його класифікації є те, що такий продукт повинен пройти тільки технологічну стадію первинної обробки.

Згідно з правилами біржової торгівлі у США та інших країнах з усталеними ринковими відносинами готові до споживання продукти промислового виробництва не допускаються на біржові торги, оскільки вважається, що регулювання обсягів виробництва таких товарів залежить від волі їх виробників, які відтак можуть істотно впливати на рівень біржових цін.

Товари, за якими здійснюються торги на товарних біржах, об'єднують у п'ять груп, що охоплюють понад 70 найменувань товарного асортименту на біржах реального товару і 148 - на ф'ючерсних біржах.

1. Сільськогосподарська продукція і сировина:

• зернові культури (пшениця, кукурудза, рис, овес, ячмінь, жито);

• насіння олійних і продукти їх переробки (насіння соняшнику, льону і бавовнику, соєві боби, шрот);

• текстильна сировина сільськогосподарського виробництва (бавовна, джут, натуральний і штучний шовк, пряжа, мита вовна, льон);

• натуральний каучук.

2. Продовольчі товари:

• цукор;

• рослинна олія;

• арахіс;

• концентрат апельсинового соку;

• кава;

• какао-боби;

• мясо.

3. Лісоматеріали:

• пиломатеріали;

• фанера.

4. Кольорові і дорогоцінні метали:

• кольорові метали (мідь, олово, свинець, нікель, цинк, алюміній);

• дорогоцінні метали (золото, платина, срібло). 5. Енергоносії:

• сира нафта;

• скраплений газ;

• мазут;

• дизельне паливо;

• бензин;

• газойль;

• газ.

Істотною властивістю біржового товару поряд із масовим характером його виробництва і споживання, вільним встановленням цін є його якість. До якості біржового товару висуваються особливі вимоги.

Як відомо, якість продукції - це сукупність характеристик щодо її спроможності задовольняти встановлені потреби.

Якість товару залежить від фізичних, хімічних і біологічних властивостей, а також від відповідності товару функціональним, естетичним, ергономічним, економічним та іншим вимогам. Кожний вид товару можна характеризувати з погляду його властивостей, якості і показників якості. Проте товар може мати корисні властивості, але не мати високої якості. У зв'язку з цим біржова торгівля ставить жорсткі вимоги до інформації про якість товару. Такими вимогами є повнота інформації, її достовірність, єдність в оцінюванні якості товару всіх учасників біржової торгівлі.

Нині існує багато джерел інформації про якість продукції, але у біржовій торгівлі найчастіше використовують рекламні дані про товар, експертні висновки товариств і спілок споживачів, стандарти. Найповнішу і найдостовірнішу інформацію про якість продукції містять стандарти, більшість з яких (близько 80%) регламентують вимоги до продукції, їх ще називають стандарти або технічні умови.

Для зниження ризику невиконання біржових операцій інформації про якість продукції, що міститься в стандартах, недостатньо,

оскільки біржа відповідає перед клієнтами не за інформацію про товар, а за сам товар, його кількість і якість. Для того щоб біржа була упевнена в адекватності товару, здійснюють експертизу цього товару. Однієї з форм експертизи в цивілізованому світі є сертифікація продукції і систем якості на підприємствах, що виробляють її. Сертифікація продукції є дієвим інструментом управління якістю і чинником, що зміцнює упевненість продавців, покупців і споживачів у якості товару.

Для оцінювання якості біржового товару варто орієнтуватися на такі джерела:

• інформацію про якість, що міститься у стандартах та інших нормативно-технічних документах;

• сертифікацію продукції як засіб кваліфікованого й обгрунтованого визначення відповідності якості продукції вимогам стандартів і контрактів;

• сертифікацію систем якості як засіб підтвердження спроможності виготовлювача забезпечувати високу якість продукції і стабільність її виробництва.

Дуже часто товари втрачають свою якість і знецінюються через порушення правил пакування, неправильне збереження, транспортування, коли під впливом різноманітних зовнішніх чинників - механічних, кліматичних, біологічних та інших - відбуваються кількісні і якісні зміни. У таких випадках необхідно здійснювати вхідний контроль якості продукції при надходженні її на біржовий склад.

Незважаючи на широкий асортимент товарів, що отримують біржову сертифікацію, в обсязі торгів на біржах світу сільськогосподарська продукція і матеріали займатимуть і надалі центральне місце і їх обсяг перевищуватиме половину біржового обігу. У групі товарів сільськогосподарської продукції понад 50% усього асортименту припадає на такі підгрупи: насіння олійних і продукти їх переробки, зернові культури, живі тварини і м'ясо.

Поруч з речовими товарами, яким належить чільне місце в біржовій торгівлі, на біржовому ринку важливим товаром г. цінні папери.

Поняття цінного паперу багатогранне, оскільки пов'язані з ним економічні відносини дуже складні, постійно видозмінюються і розвиваються. А це породжує нові форми цінних паперів.

Цінний папір - це особливий товар, що обертається на власному ринку - ринку цінних паперів. Цінні папери не мають ні речової, ні грошової споживчої вартості, тобто не є ні фізичним товаром, ні послугою. У широкому розумінні цінний папір - це будь-який документ (папір), що продається і купується за відповідною ціною.

Цінний папір виконує такі суспільне важливі функції [4, 42]:

• перерозподіляє кошти (капітали) між галузями і сферами економіки, між територіями і країнами, між групами і верствами населення, між населенням і сферами економіки, між населенням і державою та ін.;

• встановлює певні додаткові права для його власника (крім права на капітал), наприклад права на участь в управлінні, на відповідну інформацію, на деякі переваги у певних ситуаціях тощо;

• забезпечує одержання прибутку на капітал і (або) повернення капіталу та ін.

Як економічна категорія цінний папір має відповідні характеристики: часові, просторові, ринкові.

Часові характеристики:

• термін існування цінного паперу: коли випущений в обіг і на який період (або безстроково);

• походження: цінний папір є похідною від своєї первісної основи (товару, грошей) або від інших цінних паперів. Просторові характеристики:

• форма існування: паперова (документарна) або безпаперова (бездокументарна);

• національна належність: цінний папір вітчизняний або іншої держави, тобто іноземний;

• територіальна належність: у якому регіоні країни випущений цінний папір.

Ринкові характеристики:

• тип активу, що лежить в основі цінного паперу, або його вихідна основа (товари, гроші, сукупні активи фірми тощо);

• форма володіння: цінний папір на подавця або на конкретну особу (юридичну, фізичну);

• форма випуску: емісійна, тобто випускається окремими серіями, всередині яких усі цінні папери однакові за своїми характеристиками, або неемісійна (індивідуальна);

• форма власності і вид емітента, тобто хто випускає на ринок цінний папір: держава, корпорації, приватні особи;

• характер оборотності: вільно обертається на ринку або є обмеження;

• економічна сутність з погляду, що дає цінний папір її власнику;

• рівень ризику: високий, низький та ін.;

• наявність прибутку: виплачується за цінним папером прибуток чи ні;

• форма вкладення коштів: при купівлі цінного паперу гроші беруться в борг або набувається право власності.

Цінний папір має певні властивості, основна з яких - можливість обміну на гроші найрізноманітнішими способами (погашення, купів-ля-продаж, повернення емітента, переуступка тощо). Його можна використовувати в розрахунках, як заставу, зберігати протягом кількох років або безстрокове, передавати в спадщину, дарувати тощо.

Спочатку всі цінні папери випускалися тільки в паперовій формі (звідки і пішла їхня назва - папір), але їх ціна відповідала вартості паперових грошей. Вартість цінних паперів визначається або зазначеною на них сумою, або ринковим шляхом. Завдяки розвитку ринкових відносин в останні десятиліття з'явилася нова форма існування цінного паперу - безпаперова, або бездокументарна.

Перехід від паперової форми цінного паперу до безпаперової пов'язаний, по-перше, із збільшенням кількості цінних паперів в обігу, насамперед таких відомих їх видів, як акції та облігації (десятки і сотні мільйонів штук).

По-друге, багато прав, що закріплюються за власником цінного паперу, можуть здійснюватися незалежно від його форми. Наприклад, виплата прибутку за цінним папером, купівля-продаж цінного паперу тощо можуть провадитися без наявності його як

матеріального носія цих прав.

По-третє, безпаперова форма цінного паперу може прискорювати, спрощувати й здешевлювати його обіг в частині розрахунків, передачі від одного власника до іншого, збереження й обліку, оподатковування та ін.

По-четверте, перехід до безпаперової форми пов'язаний зі змінами в структурі всієї сукупності цінних паперів, що бувають в обігу (зокрема із збільшенням кількості іменних цінних паперів і зниженням частки цінних паперів на подавця).

Іменний цінний папір - це цінний папір, ім'я власника якого зафіксовано в бланку і (або) в реєстрі його власників, що може вестися в звичайній документарній та електронній формах.

Цінний папір на подавця - це цінний папір, ім'я власника якого не фіксується безпосередньо в ньому, а при здійсненні операції не потрібна реєстрація.

Розподіл цінних паперів на іменні і на подавця має глибокі корені. Деякі види цінних паперів існують сьогодні у формі іменних (або їхнього різновиду - ордерних) паперів, наприклад векселі, коносаменти, хоча і вони можуть існувати у формі на подавця.

З погляду учасників біржового ринку, цінний папір на подавця має істотні переваги перед іменним, тому що перехід прав на капітал відбувається "миттєво" шляхом передачі цінного паперу від його продавця до покупця, тобто швидкість його обігу і розрахунків за ним максимально висока. Крім витрат на друкування такого цінного паперу, їх обіг майже не потребує інших витрат учасників ринку, пов'язаних з "технікою і технологією" ринкового процесу.

Безпаперовий цінний папір - це завжди іменний документ, тому що в електронній пам'яті він зареєстрований на певну юридичну або фізичну особу.

Завдяки безпаперовій формі володіння капіталом ще більше формалізується і тим самим розширюються можливості для біржової торгівлі цінними паперами. Цінні папери як біржовий товар умовно можна поділити на два великих класи залежно від того, на що частково або цілком поширюється майнове право – на власне актив чи на зміну його ціни:

• перший клас - основні цінні папери;

• другий клас - похідні цінні папери. '

В основі основних цінних паперів лежать майнові права на якийсь актив, зазвичай на товар, гроші, капітал, майно, різноманітні ресурси.

Основні цінні папери, у свою чергу, поділяють на первинні і вторинні (рис. 15).

Рис. 15. Класифікація біржової торгівлі цінними паперами [4]

Первинні цінні папери базуються на активах, до яких не входять власне цінні папери, наприклад акції, облігації; векселі, заставні та ін

Вторинні цінні папери випускаються на основі первинних- це цінні папери на власне цінні папери: варранти на цінні папери депозитарні розписки та ін.

Похідний цінний папір - це:

- бездокументарна форма відображення майнового права (зобов'язання), що виникає у зв'язку зі зміною ціни, що закладена в основі цього цінного паперу біржового активу;

• цінний папір на якийсь ціновий актив: на ціни товарів (зерно, м'ясо, нафту, золото та ін.), на ціни основних цінних паперів (звичайно на індекси акцій, на облігації), на ціни кредитного (процентні ставки) та валютного (валютні курси) ринків тощо.

До похідних цінних паперів належать: ф'ючерсні угоди (товарні, валютні, процентні, індексні та ін.) та опціони, що вільно обертаються. Основні види цінних паперів, як правило, є ринковими, тобто їх можна вільно продавати і купувати на біржі або поза нею. Проте в окремих випадках обіг цінних паперів обмежений, і цінний папір можна продати тільки тому, хто його випустив, до того ж через обумовлений термін. Такі папери вважаються неринковими і не можуть бути біржовим товаром. Не можуть продаватись на біржі й цінні папери, емітовані в обмеженому обсязі або в одиничному примірнику. Для того щоб стати біржовим товаром, той чи інший цінний папір має бути випущений в обіг в обсязі, достатньому для забезпечення постійного попиту і пропозиції цих паперів на біржі.

І, нарешті, до групи товарів, що класифікуються як біржові і якими здійснюється регулярна торгівля на біржах світу, належить валюта.

Наявність національних валют і відсутність єдиного платіжного засобу, який можна було б використовувати як міжнародний засіб платежу при розрахунках у зовнішній торгівлі, за кредитами, інвестиціями, міждержавними платежами, зумовлюють необхідність обміну однієї валюти на іншу. Під терміном "валюта" розуміють звичайно всі іноземні грошові одиниці, виражені в них цінні папери, засоби платежу, а також дорогоцінні метали. Валюта іменується за назвою грошової одиниці: долар США, швейцарський франк, австрійський шилінг, німецька марка, шведська крона, українська гривня та ін.

Валюта є своєрідним товаром. Для здійснення операцій купівлі-продажу валюти необхідно мати чітке уявлення про валютний курс.

Валютний курс визначає співвідношення між двома валютами, на основі якого відбувається обмін однієї валюти на іншу, інакше кажучи, це ціна, за якою можна продати або купити валюту однієї

країни, виражену у валюті іншої країни. Валютний курс визначається попитом і пропозицією валюти на відкритому необмеженому ринку або встановлюється державою.

Здебільшого курс валюти визначається залежно від співвідношення попиту і пропозиції валюти. І оскільки попит і пропозиція на валютному ринку постійно змінюються, то й валютний курс не може бути постійним. Курс валюти, пропозиція якої обмежена, підвищується, тоді як курс валюти з надлишковою пропозицією падає.

Варто мати на увазі, що при визначенні курсу валюти може застосовуватися пряме й обернене котирування (дається з точністю до чотирьох знаків після коми). Більш поширене пряме котирування. Це означає, що певна сума іноземної валюти, як правило 100 одиниць, є основою для вираження розміру відповідної суми національної валюти. Наприклад, курс української гривні до американського долара 555,5001 означає, що за сто доларів можна купити 555,5001 українських гривень.

Рідше застосовується обернене котирування. Його основою є тверда сума національної валюти. Обернене котитування - це розмір, обернений прямому котируванню. У внутрішньому обороті США обернене котирування використовується частково.

Валютні курси різняться також залежно від того, відбувається купівля чи продаж валюти.

1. Банк купує валюту за курсом покупця. Наприклад, курс 72,5305 швейцарського франка за 100 українських гривень означає, що банк готовий купити 100 гривень, запропонувавши 72,5305 швейцарського франка. Отже, за одиницю іноземної валюти пропонується певна кількість національної валюти, розмір якої постійно змінюється.

2. Банк продає валюту за курсом продавця. Наприклад, курс продавця 72,5505 швейцарського франка за 100 гривень означає, що банк готовий продати 100 українських гривень за 72,5505 швейцарського франка. Різниця між курсами продавця і покупця використовується для покриття витрат банку і становить

банківський прибуток. Точно встановленого розміру цієї різниці, яку називають маржею, немає. Для кожної конкретної валютної операції маржа залежить від часу і місця здійснення операції. Останніми роками різниця між курсами покупця і продавця для основних валют скоротилася. Витрати, пов'язані зі здійсненням валютних операцій, знизилися за рахунок впровадження комп'ютерної техніки і значного збільшення оборотів цієї торгівлі.

3. Для економічних зіставлень за тривалі проміжки часу використовують середній курс, який визначають як середнє арифметичне між курсами покупця і продавця. Такого курсу насправді не існує, проте його розмір щодня повідомляють засоби масової інформації.

При здійсненні валютних операцій широко використовують крос-курси, що є котируванням двох іноземних валют. При цьому жодна з них не є національною валютою учасника угоди, що встановлює курс.

Якщо, наприклад, швейцарський банк хоче одержати курс швейцарського франка до шведської крони, то, виходячи з курсів обох валют до долара США, він виводить крос-курс швейцарського франка до шведської крони:

х швейцарських франків =100 шведським кронам;

3,7946 шведської крони = 1 долар США;

1, 9872 швейцарського франка = 1 долар США;

100 шведських крон = 52,3692 швейцарського франка.

Біржова торгівля іноземною валютою може бути організована лише тоді, коли валюта вільно (або частково) конвертована, тобто якщо відсутні державні обмеження на її купівлю-продаж населенням та організаціями.

Біржовий клас іноземної валюти звичайно становлять: американський долар, англійський фунт стерлінгів, німецька марка, французький франк, японська єна і деякі інші валюти.

 

РОЗДІЛ 6

БІРЖОВА ТОРГІВЛЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЮ ПРОДУКЦІЄЮ І ПРОДОВОЛЬСТВОМ

Формування ринку сільськогосподарської продукції як умова діяльності аграрних бірж

Сьогодні 30% усього світового товарообігу припадає на біржовий ринок, причому на сільськогосподарську продукцію - 64% цього обігу. Структура… • насіння олійних культур та продукти їх переробки - 25%; • зернові культури - 14%;

Рис. 16. Зміна шляхів продажу зерна на ринках України за

Pp.

Організація продажу сільськогосподарської продукції через біржовий ринок дала можливість значно підвищити ціни на неї і певною мірою наблизити їх до рівня світових. Так, ціна на пшеницю м'яку 3 класу збільшилася зі 170 до 340 грн. за тонну (рис. 17).

Рис. 17. Зміна середньої ціни на пшеницю м'яку на біржовому ринку

Рис. 18. Зміна середньої ціни на ячмінь фуражний на біржовому ринку

Майже вдвічі підвищилися ціни на ячмінь фуражний і пивоварний (рис. 18, 19). Значно збільшилися вони й на інші види сільськогосподарської продукції.

Рис. 19. Зміна середньої ціни на ячмінь пивоварний на біржовому ринку

Причому ціни на більшість видів продукції на біржовому ринку були вищі, ніж ті, за якими експортувалася продукція за прямими та бартерними контрактами з товаровиробниками.

Так, середня ціна на ячмінь, що був експортований з України протягом чотирьох місяців 1996 p., становила $91 за тонну, а на біржовому ринку його продавали по $94, ціни на овес становили відповідно $72 і $75.

За обсягами реалізації на біржовому ринку на першому місці були пшениця продовольча, ячмінь фуражний (рис. 20). Це відповідало структурі виробництва зерна, що склалася на той час в Україні.

Водночас реалізація продукції в ринкових умовах виявила багато серйозних недоліків і проблем.

Основні обсяги сільськогосподарської продукції і далі реалізовувалися через систему дрібних посередників, як правило, за знижени-

ми цінами, а купівля матеріально-технічних ресурсів здійснювалася за завищеними цінами, і всіх втрат від таких операцій зазнавали товаровиробники. Особливо не дотримувалась паритетність цін при бартерних контрактах, питома вага яких у торгівлі сільськогосподарською продукцією досягала 54%.

Рис. 20. Структура зерна, реалізованого на біржовому ринку України в 1995 р.

Отже, одним з основних завдань біржового ринку, особливо в умовах цілковитої відсутності нормального ринкового середовища в нашій країні, стало формування реальних прозорих цін на основі співвідношення попиту і пропозиції не тільки на внутрішньому, а й на світовому ринку.

Недосконалість законодавчих актів стосовно організації і функціонування бірж, повільний приватизаційний процес (визначення конкретного господаря), відсутність інформації про стан внутрішнього і зовнішнього ринку та перспективи їх розвитку призводили до різкого коливання цін на сільськогосподарську продукцію як на різних біржах України, так і на окремо взятій біржі протягом однієї торгової сесії. Відхилення в ціні досягало 30% і більше .

Особливу тривогу викликала ситуація, пов'язана з реалізацією форвардних контрактів на біржовому ринку. Так, на Українській аграрній біржі 12.06.96 за форвардним контрактом було продано 5 тис. т ячменю фуражного по 13 млн. крб. за одну тонну, що дорівнює $71, що було значно нижче за світову ціну.

Діяльність багатьох організацій, зареєстрованих як біржі, була несумісна з їх статусом і дискредитувала біржовий рух.

Ситуація ускладнювалася також через відсутність концепції побудови біржового сільськогосподарського ринку. Окремі спроби з боку відповідних міністерств створити таку концепцію не дали бажаного результату, тому що їхні структури не були пристосовані як у правовому, так і у функціональному плані до виконання цієї роботи.

Усе це потребувало впровадження комплексу заходів, спрямованих на підвищення ефективності і стабільності роботи біржового ринку сільськогосподарської продукції.

Концепція розвитку біржового сільськогосподарського ринку

З урахуванням цього в Українській аграрній біржі під керівництвом автора була розроблена концепція організації біржового сільськогосподарського… Структура організації передбачає взаємозв'язок бірж, які діють в аграрній…  

Функціональна модель біржового сільськогосподарського ринку

• здійснення аграрної державної політики через біржову систему, контроль за дотриманням нормативних актів; • збереження, поповнення і використання державних резервів продовольства,… • сприяння приватизації і модернізації в галузі виробництва продовольства, сільськогосподарської продукції та сировини…

Українська аграрна біржа

• організація проведення торгів великими оптовими партіями сільськогосподарської продукції, форвардних і ф'ючерсних торгів стандартним товаром;

• створення (оренда, викуп) та організація роботи сертифікованих біржових складів;

• обробка і надання Мінсільгосппроду інформації з біржових торгів через мережу своїх філій, представництв;

• організація проведення спеціалізованих і міжрегіональних торгів спільно з регіональними біржами;

• забезпечення умов для державного регулювання та контролю цін, експорту сільгосппродукції, внутрішнього виробничого балансу через єдиний біржовий механізм.

Регіональні біржі

• організація проведення спотових і форвардних торгів середньооптовими партіями сільгосппродукції відповідно до єдиних біржових правил;

• взаємодія на договірних умовах з аграрною біржею, її філіями та представництвами, створення необхідних умов для контролю за біржовими операціями з сільгосппродукцією;

• взаємодія з районними і міжрайонними торговими домами в питаннях організації біржового товару.

Торгові доми

• збирання інформації про реальний стан локального (районного, міжрайонного) ринку сільгосппродукції, антидемпінговий та інший контроль з боку місцевих органів самоврядування;

• надання покупцям (брокерам) документів про наявність товару із сертифікатом якості і гарантією відвантаження;

• формування районних лотів сільгосппродукції, що виставляється на торги, узгодження цін та інших умов, забезпечення збирання та відвантаження сільгосппродукції покупцями;

• забезпечення розрахунків з пайовиками торгового дому з урахуванням інтересів товаровиробників, споживачів сільгосппродукції та постачальників матеріальних ресурсів для села;

• організація та контроль місцевих товарообмінних операцій на компенсаційній основі з дотриманням паритету цін і відповідальності за зобов'язаннями учасників.

Механізм функціонування

Основне завдання районних торгових домів - організувати локальний аграрний ринок та забезпечити його взаємодію з регіональними, міжрегіональними та… виробництва необхідними матеріальними ресурсами. Орієнтиром є ринкові ціни,… Представник сільгоспуправління стежить за дотриманням учасниками єдиних правил торгівлі.

Обгрунтування моделі

заходів щодо захисту внутрішнього сільськогосподарського ринку, підтримки вітчизняних сільгоспвиробників, стимулювання виробництва необхідних…

Взаємозв'язок біржового ринку з іншими сільськогосподарськими ринками

Крім біржового ринку на загальну організацію сільськогосподарського ринку помітно впливають оптові ринки матеріально-технічних і хімічних ресурсів… Щоб розв'язати проблему співвідношення цін між сільгосппродукцією та… Таким чином, нафтопродукти, мінеральні добрива, засоби захисту рослин та інша агрохімічна продукція можуть…

Динаміка товарообігу на біржах країни та обсяги реалізації зерна в 1994-1997 рр.

Концепція організації біржового сільськогосподарського ринку, безумовно, відіграла позитивну роль. Однак, виходячи з критеріїв розвитку ринкових… Нову редакцію Концепції розвитку біржового ринку було затверджено постановою… порушено питання про створення Державного інтервенційного фонду сільськогосподарської продукції і доручено виробити…

Основні напрямки розвитку біржового ринку сільськогосподарської продукції

В умовах різкого підвищення цін на матеріально-технічні ресурси, високої вартості кредитних ресурсів, слабкої державної підтримки багато керівників… Селяни, володіючи формально правами на землю і майно, не впливали активно на… Широких обсягів набула бартерна система взаємовідносин між колективними сільськогосподарськими підприємствами та…

Реалізація продовольства на біржах України в 1999 р.

Слід зазначити, що на внутрішньому ринку в 1999 р. було реалізовано понад 16 млн. т зерна, 1,7 млн. т цукру, близько 500 тис. т олії. Невеликі… викривлення механізму ціноутворення, а задекларовані ціни на них не завжди…

Порівняльні ціни реалізації цукру-піску

Станом на 03.12.99) та фуражного ячменю (станом на 15.12.99) на біржах України під час однієї торгової сесії

Наведені факти свідчать, що біржовий ринок сільськогосподарської продукції, як і загалом товарний біржовий ринок, перестав відігравати активну роль… Поряд з недосконалістю і відставанням розвитку біржового ринку основним… України від 3 грудня 1999 р. "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора…

РОЗДІЛ 7

ВИДИ БІРЖОВИХ УГОД

Складові біржової угоди та їх сутність

Біржова угода - це угода про взаємну передачу прав і обов'язків стосовно біржового товару, допущеного до торгівлі на біржі, що втілюється у… Біржові угоди характеризуються з погляду юридичного, організаційного,… З юридичного погляду під угодою розуміють дію, спрямовану на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і…

Види біржових угод на товарній біржі

• угоди з реальним товаром; • угоди без реального товару. Розвиток біржової торгівлі починався саме з угод із реальним товаром, метою яких було постачання реально існуючого…

Рис. 21. Види форвардних угод

В угоді із заставою на купівлю її платником є покупець, і в цьому разі застава забезпечує інтереси продавця.

В угоді із заставою на продаж її платником є продавець, і в цьому разі застава забезпечує інтереси покупців. В угоді із заставою на продаж заставою може бути частина товару, предмета продажу. Розмір застави встановлюється угодою сторін. Він може коливатися від 1 до 100% вартості угоди.

Угода з премією - це договір, у якому один із контрагентів на підставі особливої заяви на певний день за встановлену винагороду (премію) одержує право зажадати від свого контрагента або виконання зобов'язань за договором, або цілком відмовитися від угоди. Угода з премією не змінює її змісту, а тільки зменшує ризик для контрагентів, що вступають у біржову торгівлю. Коли продавцю вигідніше сплатити премію, ніж виконати зобов'язання з поставки товарів, використовують форвардні, або строкові, угоди з премією.

На біржах можуть запроваджуватися різноманітні обмеження для угод із премією. Наприклад, право вибору щодо виконання

угоди (виконання угоди або відмова від неї) може належати тільки покупцю. Якщо такі обмеження не встановлюються, то право вибору може належати обом контрагентам.

Розрізняють кілька видів угод з премією.

/. Прості угоди з премією. У цих угодах сторона - платник премії одержує так зване право відступлення, тобто контрагент за сплату раніше встановленої суми відступає від виконання договору у разі його невигідності або втрачає певну суму в разі виконання договору. Угоди із премією залежно від того, хто є платником премії (продавець чи покупець), бувають двох видів - угоди з умовним продажем та угоди з умовною купівлею.

В угоді з умовним продажем продавець готовий сплатити премію за те, що в момент, коли настане день поставки, знайдеться більш вигідний покупець або ціна збільшиться. Продавець вважає, що йому вигідніше сплатити премію за умовний продаж свого товару і при цьому мати покупця. Якщо в день поставки товару покупцю продавець знайде більш вигідного споживача або ціна товару збільшиться, продавець має право відмовитися від поставки продукції першому покупцю (втративши при цьому обумовлену премію) і продати більш вигідному споживачу (з вирахуванням витрат, тобто премії першого покупця).

Угода з умовною купівлею полягає в інтересах покупця і можлива тоді, коли споживач не впевнений, буде потрібен йому замовлений товар чи він може знайти більш вигідного постачальника такого товару, на який було укладено просту угоду з премією. Позицію покупця в цьому разі можна подати так: сплачу премію, але в цього постачальника замовлений товар не куплю; якщо не знайду більш вигідного постачальника, товар куплю в обумовленого постачальника, але сплачу за нього більше, ніж він коштує, на розмір премії.

Премія в цих випадках обумовлюється або як окрема сума від вартості угоди, або як розмір, що враховується у вартості.

У першому випадку премія сплачується при укладенні угоди.

У другому - сума угоди з умовною купівлею збільшується на розмір премії, а сума угоди з умовним продажем зменшується на

величину премії. Оплата премії відкладається у разі відступу від угоди до дня заяви про це (у формі відступної премії), і навпаки -до дня виконання угоди.

Угоди з премією на купівлю і продаж істотно відрізняються від угод із заставою на купівлю і продаж. Угоди із заставою є так званими твердими угодами, тобто застава є гарантією її виконання, а угоди з премією належать до умовних угод: вони можуть бути виконані, а можуть і не виконуватися.

2. Подвійні угоди з премією - це договори, у яких платник премії одержує право на вибір між позицією покупця і позицією продавця, а також право (якщо на це є згода його контрагентів) відмовитися від угоди.

Оскільки права платника премії збільшуються в таких угодах вдвічі порівняно з його правами в простих угодах, то розмір премії встановлюється також вдвічі більшим.

Ця премія може враховуватися окремо від суми угоди або ж включатися в суму угоди.

У разі врахування подвійної премії у вартості товару остання як сума угоди на купівлю збільшується і, навпаки, як сума угоди на продаж зменшується на розмір цієї премії.

Складні угоди з премією - це договори, що є поєднанням двох протилежних угод з премією, які укладаються однією брокерською фірмою з двома іншими учасниками біржової торгівлі.

Залежно від того, чи є брокерська фірма, що укладає складну угоду з премією, платником або одержувачем останньої, угода набуває двоїстого характеру, де в першому випадку право відступу від угод належить брокерській фірмі, а в другому - її контрагентам.

Кратні угоди з премією - це договори, у яких один із контрагентів одержує право (за певну премію на користь іншої сторони) збільшити в стільки-то разів кількість товару, що підлягає, згідно зі змістом угоди, передачі або прийому.

Кратні угоди з премією бувають двох видів: угоди з вибором покупця та угоди з вибором продавця.

Вони є поєднанням твердої угоди з умовною, тобто певна

мінімальна кількість товару в будь-якому разі повинна бути передана або прийнята.

Кратність полягає в тому, що більша кількість товару, який його уповноважений контрагент може оголосити об'єктом виконання, повинно бути в кратному відношенні до обов'язкового (твердого) мінімуму, тобто перевищувати його в два, три, чотири і більше разів у межах максимуму, установленого договором.

Премія враховується в сумі угоди, що збільшується при продажу, але виплачується у разі відмови контрагента, який має право на збільшення кількості, предмета передачі або прийому товару.

Премія виплачується тільки за неприйняту або передану кількість товару.

Форвардні угоди мають ще один різновид -угоди з кредитом. Це угоди між брокером і клієнтом, згідно з якими брокер зобов'язується в обмін на товар, запропонований клієнтом, надати йому товар, що цікавить його. З цією угодою брокер звертається в банк, де одержує кредит на здійснення угоди. Використовуючи кредит, брокер купує на торгах товар, що цікавить клієнта, після цього одержує той товар, що його пропонував клієнт. Отриманий товар, як правило, дефіцитний, брокер самостійно продає його на біржі і повертає кредит банку.

Угода з кредитом дає можливість законно здійснювати чисто бартерні операції. Гроші в цьому разі для клієнта фактично втрачають функцію засобу платежу і служать лише мірою вартості.

Незважаючи на те, що в процесі вдосконалення біржової торгівлі було створено багато різновидів форвардних угод, що дало змогу дещо наблизитись до створення суспільне прийнятних стандартних угод і виробити певний механізм гарантування виконання їх, форвардні угоди не змогли стати переуступними видами зобов'язань. При укладанні форвардного контракту партнери погоджують умови, зручні лише для них. Через те такий контракт не може вважатися стандартизованим, а отже, доступ на вторинний ринок для нього звужений або й взагалі відсутній, оскільки важко знайти клієнта, інтереси якого повністю збігалися б з умовами контракту.

Про обмеженість і неможливість форвардних контрактів стати

самостійним об'єктом біржової торгівлі свідчить порівняльна характеристика форвардних і ф'ючерсних угод (табл.10) [22].

Види угод на ф'ючерсному ринку

Вирішення цих проблем відбувалося в двох напрямках. З одного боку, біржі почали створювати страхові, гарантійні запаси біржових товарів; з другого -… Ф'ючерсний контракт - це стандартизована угода на купівлю або продаж… Особливістю ф'ючерсного контракту є цілковита стандартизація всіх його параметрів, за винятком ціни, що встановлюється…

Основні характеристики форвардних і ф'ючерсних контрактів

Поряд з масовою торгівлею ф'ючерсними контрактами на всі види товарів, цінних паперів, валюти в практику біржової торгівлі на початку 90-х років… Опціонні угоди є логічним продовженням ф'ючерсних угод. Відмітною їх… Згідно з іншим визначенням опціон є форвардним або ф'ючерс-ним контрактом, який може бути припинений до настання…

Класифікація грудневих опціонів на купівлю і продаж

Залежно від співвідношення цін виконання цих опціонів і

Листопадових ф'ючерсних цін, $/буш.

Тимчасова цінність - сума, яку покупці в даний час прагнуть сплатити за отримання опціону, який перевищує будь-яку справжню цінність, але… Відколи на ринку діють продавці і покупці, премія, що є сумою тимчасової і… Опціонна премія - ціна опціону, яка визначається ринковою конкуренцією, що складається в процесі торгівлі у біржовій…

РОЗДІЛ 8

ОСНОВИ Ф'ЮЧЕРСНОЇ ТОРГІВЛІ

Виникнення ф'ючерсної торгівлі

Створення ф'ючерсного ринку завершило грандіозну роботу з налагодження нового механізму взаємовідносин виробник - споживач. І якщо форвардні контракти допомогли вирішити проблему укладання… Однак ціновий ризик є фактом повсякденного життя, і він існує незалежно від того, хоче цього хтось чи ні. Питання лише…

Маржа брокерського дому

кожна брокерська фірма - член біржі може запровадити вищі вимоги до своїх клієнтів. Маржа брокерського дому - це сума початкової маржі, яку… Маржа брокерського дому може бути підвищена і знижена брокерською фірмою в… На рівень брокерської маржі можуть вплинути й інші фактори. Найбільш загальний з них - близьке настання місяця…

Поповнення початкової маржі

1. Клієнт відкрив ф'ючерсну позицію, маючи недостатньо коштів на своєму рахунку. 2. Клієнт відкрив ф'ючерсну позицію в день, коли несприятлива зміна цін за… 3. Біржа збільшує маржу з оберненою дією.

Технологія біржової ф'ючерсної торгівлі

• організація біржової торгівлі ф'ючерсними контрактами; • порядок розрахунків і порядок ліквідації ф'ючерсних контрактів; • організація виконання ф'ючерсних контрактів.

Функції спекулянтів на біржовому ринку

Спекулянти - це найчисельніша і, можливо, найменш щаслива група учасників ф'ючерсного ринку. Хоч не існує офіційної статистики успіхів і невдач… Спекулянтами називають учасників ф'ючерсних операцій, які не зацікавлені у… На відміну від торговців біржового залу, спекулянти сподіваються отримати прибуток від зміни рівня цін, а не від…

Шляхи розвитку ф'ючерсної торгівлі в Україні

Уповільнений розвиток ф'ючерсного ринку пов'язаний зі складними умовами становлення ринкової економіки України, відсутністю необхідної… Головна причина, що перешкоджає розвитку ф'ючерсної торгівлі в Україні, - це… Слаборозвинена інфраструктура ф'ючерсного ринку в нашій країні перешкоджає залученню у ф'ючерсну торгівлю підприємств,…

РОЗДІЛ 9

КОНЦЕПЦІЯ ХЕДЖУВАННЯ. ПРАКТИКА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО

ХЕДЖУВАННЯ

Хеджування та хеджери

Операції страхування цінового ризику за допомогою торгівлі ф'ючерсними контрактами називають хеджуванням. Хеджування зароджувалося з торгівлі сільськогосподарською продукцією, але з… Хеджерами є учасники ринку, які використовують ф'ючерси і опціони для зменшення ризику цінових коливань. Учасник ринку…

Приклад хеджування при зниженій ціні

Отже, остаточно фермер отримав по $3,0 за бушель. А це якраз та вигідна для нього ціна, про яку він мріяв першого квітня. Він зумів отримати цю… Фермер досяг успіху завдяки тому, що одночасно брав участь у двох незалежних… Ми розглянули приклад, коли ціни на ринку реального товару і на ф'ючерсному ринку знижувалися одночасно. Тепер…

Приклад хеджування при підвищенні ціни

Як бачимо, фермер отримав $3,0, які він планував отримати ще у квітні. Ця ціна його повністю влаштувала, хоч і виявилася нижчою за ту, яку можна… У наведених прикладах було встановлено продажну ціну на рівні $3/бушель. Але… Інші учасники ринку (переробники, експортери) прагнуть захиститися від збільшення цін і можуть досягти цього завдяки…

Хеджування при рівнозначному зростанні ціни

У цьому разі вища ціна соєвих бобів на наявному ринку була компенсована прибутком на ф'ючерсному ринку. В результаті переробник зберіг ціну на рівні… Результат у разі зменшення ціни на $0,5/буш. дивись у табл.15. І хоча переробник не зміг скористатися перевагою від зниження ціни соєвих бобів на наявному ринку, йому вдалося…

Хеджування при рівнозначному зменшенні ціни

Розглянуті приклади належать до так званого досконалого хед-жування. Відмінність між наявною і ф'ючерсною цінами залишалась однаковою протягом… У широкому розумінні ф'ючерсне хеджування не є лише формою страхування.… Керуючий елеватором здійснює хеджування на ф'ючерсному ринку, адже, як власник наявного зерна, він є незастрахованим…

Базисний ризик у хеджуванні

Спотовий ринок - це місце, де товар переходить до іншого власника за певну ціну. На спотовому ринку укладаються угоди на купівлю чи продаж наявного… В умовах ф'ючерсного ринку поставка товару здійснюється в майбутньому в… Обидва ринки існують паралельно, проте наприкінці кожного місяця вони начебто з'єднуються, усуваючи існуючу різницю…

Рис.22. Напрямки зміни базису

Хеджер, що використовує довге хеджування, прагне послаблення базису, тоді як хеджер, що здійснює коротке хеджування, прагне посилення базису. Це ілюструється так:

	Довге хеджування	Коротке хеджування
Базис послаблюється	Базисний дохід	Базисний збиток
Базис посилюється	Базисний збиток	Базисний дохід

Попри певні розбіжності стосовно того, яка ціна лідирує, як змінюються ф'ючерсні контракти у міру закінчення їх термінів і наближення місяця поставки товару, існує чітка тенденція до зближення наявних ф'ючерсних цін, що означає наближення базису до нуля (рис. 24). Це відбувається тому, що пропозиція і попит залежать від цін як на наявні товари, так і на ф'ючерсні контракти, терміни яких закінчуються. Незабаром ціни відповідають тим, за якими потрібно буде поставляти реальні товари. Транспортні витрати на доставку товару до зазначеного пункту є основним чинником, що визначає різницю між цими цінами.

Рис.24 Зближення наявної і ф'ючсрсної цін.

У багатьох літературних джерелах на прикладах хеджування висвітлюється, як саме відбувається спільний рух вгору і вниз наявної і ф'ючерсної цін і як утворюється однакова сума базису під час хеджування. Реально у ринковій ситуації таке трапляється рідко. Однак наведена на рис. 20 модель руху базису для сільськогосподарських товарів дає можливість зробити базис більш передбачуваним з року в рік порівняно з рухом як наявних, так і ф'ючерсних цін. З огляду на повторюваність і передбачуваність базису для сільськогосподарських товарів,

що здатні зберігатися, хеджер може визначити очікувану наявну ціну.

Виробник кукурудзи, який, наприклад, підраховує власні затрати, бажаний прибуток і встановлює ринкову цільову ціну $2,10/буш., може використати ф'ючерсну ціну і середній історичний базис для визначення наявної ціни в його місцевості. Спробуємо проаналізувати плани фермера продати зерно кукурудзи в кінці листопада. Він має дані про історичний середній рівень базису і знаходить рівень цього базису в останньому тижні місяця, який у середньому на $0,30 нижчий за грудневу ф'ючерсну ціну. Якщо ціна грудневих кукурудзяних ф'ючерсів у квітні становить $2,4/буш., а потім виробник визначив локальну наявну ціну для продажу у листопаді, то вона становитиме у його розрахунках $2,10/буш. (табл. 16)

Таблиця 16

НАЯВНИЙ	Ф'ЮЧЕРС	БАЗИС
Квітень Хоче зберегти ціну на кукурудзу $2,Ю/буш.	Продає грудневий ф'ючерсний контракт за ціною $2,40/буш.	Очікуваний базис $0,30 нижчий за грудневий
Листопад Продає зерно кукурудзи за ціною $2,05/буш.	Купує грудневий ф'ючерсний контракт за ціною $2,35/буш. і робить залік попередньої короткої ф'ючерсної позиції.	Дійсний базис $0,30 нижчий за грудневий
	$0,05/буш. прибуток	Базис не змінився
РЕЗУЛЬТАТ Наявна продажна ціна Ф'ючерсний прибуток	$2,05/буш. + $0,05/буш.	Цільова ціна $2,ІО/буш. + Базис, шо не змінився $0,00/буш.
Чиста продажна ціна	$2,10дол./буш.	Чиста продажна ціна $2,Ш/буш.

Отже, якщо фермер здійснює хеджування, то він прагне реалізувати зерно тільки за ціною $2,10/буш. і йому вдається зробити це за рахунок додаткового прибутку від операцій з грудневими ф'ючерсними контрактами. Іншими словами, очікувана наявна ціна є такою ціною,, якою вона повинна бути в цей момент. Дійсна ж наявна ціна буде однією з можливих визначених наявних цін, що становлять разом з різними базисами очікуваний рівень. У наведеному прикладі дійсна наявна ціна в листопаді становить $2,05/буш. Разом з наведеним значенням базису $0,05/буш. вона становить очікувану цільову ціну $2,10/буш.

Якщо, наприклад, в останньому тижні листопада дійсний базис 38 центів буде нижчим за грудневий, то чиста ф'ючерсна ціна становитиме $2,02/буш., що не збігатиметься з цільовою ціною $2,Ю/буш(табл.17).

Таблиця 17

НАЯВНИЙ	Ф'ЮЧЕРС	БАЗИС
Квітень Хоче зберегти ціну на кукурудзу $2.10/буш. (цільова ціна)	Продає грудневий ф'ючерсний контракт за ціною $2.40/буш.	Очікуваний базис 0,30 нижчий за грудневий
Листопад Продає зерно кукурудзи за ціною $2,00/буш.	Купує грудневий ф'ючерсний контракт за ціною $2,38/буш. і робить залік попередньої короткої ф'ючерсної позиції.	Дійсний базис 0,38 нижчий за грудневий
	$0,02/буш. прибуток	0,08 базисний збиток
РЕЗУЛЬТАТ наявна продажна ціна $2.00/6уш. + ф'ючерсний прибуток $0,02/буш.	цільова ціна $2,ІО/буш. $0.08/буш.
чиста продажна ціна $2,02/буш.	чиста продажна ціна $2,02/буш.

Різниця $0,08/буш. між цільовою і дійсною наявною ціною така сама, як і різниця між очікуваним базисом (ЗО центів) і дійсним (38 центів), які були нижчими за грудневий. Зазначене послаблення базису на $0,08 перевищило очікуване, внаслідок чого виробник отримав на $0,08 менше доходу з розрахунку на бушель кукурудзи порівняно з очікуваною ціною. Така ціна, звичайно, не враховує затрат на хеджування, процент, комісійні доходи інших учасників ринку.

Цей приклад допомагає методично показати, як саме зміна базису впливає на загальні результати, тобто на прибуток чи збиток.

Дані про минулий базис, як правило, відомі, і виробники зерна використовують їх для визначення середніх ринкових відхилень і обгрунтування рішень щодо купівлі чи продажу наявного товару. Фермери можуть використати дані про базис минулих років і для того, щоб визначити, коли саме буде прибутковим зберігання зерна у сховищі з пізнішим його продажем, а також встановити таку ціну наявного

форвардного контракту, що забезпечив би прибутковість хеджування.

Історичні дані про базис дають змогу виробнику зерна оцінювати, який саме базис буде посилювати його хеджування при купівлі чи продажу наявного товару. Завдяки використанню таких даних за останні три-чотири врожайні роки можна встановити середній історичний базис.

Купівельне (довге) хеджування означає захист від підвищення цін на наявні товари. Коли покупець вдається до довгого хеджування, його першою операцією на ф'ючерсному ринку є купівля. Купівля на ф'ю-черсному ринку є тимчасовою зміною купівлі наявного товару, який хеджер, використовуючи довге хеджування, збирається купити пізніше.

Довге хеджування часто використовують бройлерні птахофабрики. Відтоді як шрот став важливою добавкою в комбікормах, а витрати на його придбання досягли значних розмірів у процентному відношенні до загальних витрат на корми, птахофабрики приділяють велику увагу ризикові, пов'язаному із збільшенням кормових затрат. Завдяки довгому хеджуванню затрати контролюються ф'ючерсами на шрот.

Уявімо, що на початку жовтня бройлерна птахофабрика планує потребу у соєвих шротах на січень наступного року обсягом 100 т. Наявний корм у цей час продається за ціною $148/т. Птахофабрику така ціна влаштовує, але вона не має вільного сховища. З огляду на очікуване підвищення ціни у січні вона вирішує здійснити хеджування. Бройлерна птахофабрика купує простий контракт (100 т) січневих соєвих шротів. У жовтні ф'ючерс на соєвий шрот продається за ціною $153/т. Розрахунок буде таким (табл. 18):

Таблиця 18

НАЯВНИЙ	Ф'ЮЧЕРС	БАЗИС
Жовтень Наявна ціна соєвого шроту становить $148/т	Купує один січневий контракт за ціною $153/т	$5 нижчий за січневий

Припустімо, протягом наступних місяців попит на соєвий шрот значно перевищив передбачуваний, тому що урожай соєвих бобів зібрано нижчий за очікуваний, що й спричинило підвищення

цін на соєвий шрот. У грудні бройлерна птахофабрика повинна купувати корми для задоволення виробничих потреб. Що станеться, коли обидві ціни - наявна і ф'ючерсна - збільшаться на $8/т? Зробимо розрахунки (табл.19)

Таблиця 19

НАЯВНИЙ	Ф'ЮЧЕРС	ЬАЗИС
Жовтень Наявна ціна соєвого шроту становить $148/т	Купує один січневий контракт за ціною $153/т	$5 нижчий за січневий
Листопад Купує соєвий шрот їа ціною $І56/т	Продає один січневий контракт за ціною 5161/т і робить залік попередньої довгої ф'ючерсної позиції $8/т прибуток	$5 нижчий за січневий Базис без змін
РЕЗУЛЬТАТ наявна купівельна ціна $1 56/т ф'ючерсний прибуток $8/т	цільова ціна $148/т незмінний базис 0,00
чиста купівельна ціна $148/т	чиста купівельна ціна $148/т

У цьому прикладі прибуток на ф'ючерсному ринку точно компенсував збиток на наявному ринку, оскільки базис залишався однаковим $5 і був нижчим за січневий ф'ючерс як під час хеджування у жовтні, так і під час купівлі у грудні. Бройлерній птахофабриці довелося б платити на $8/т більше, якби вона не здійснила хеджування. Розглянемо приклад, коли наявна ціна підвищується повільніше, ніж ф'ючерсна, спричинюючи послаблення базису (табл. 20).

Базис послабився з $5 до $9 січневого ф'ючерсу на соєвий шрот. У довгому хеджуванні це послаблення перетворюється на базисний прибуток для хеджера. Отже, бройлерна птахофабрика отримала можливість купити соєвий шрот на $4/т дешевше, ніж планувала.

Останній приклад дає уявлення про результати хеджування в умовах, коли базис посилюється.

Тут базис посилився з 55 до 52 нижче за січневий ф'ючерс на соєвий шрот. Під час довгого хеджування це призвело до базисного збитку для хеджера. Отже, бройлерна птахофабрика повинна платити на $3/т більше за соєвий шрот, ніж очікувала (табл. 21).

Таблиця. 20

НАЯВНИЙ	Ф'ЮЧЕРС	БАЗИС
Жовтень Наявна ціна соєвого шроту становить $І48/т	Купує один січневий контракт за ціною $І53/т	$5 нижчий за січневий
Листопад Купує соєвий шрот за ціною $І51/т	Продає один січневий контракт за ціною $І60/т і робить залік попередньої довгої ф'ючерсної позиції $7/т прибуток	$9 нижчий за січневий $4 базисний прибуток
РЕЗУЛЬТАТ наявна купівельна ціна $15]/т ф'ючерсний прибуток $7/т	цільова ціна $І48/т $4 базисний прибуток $4/т
чиста купівельна ціна $144/т	чиста купівельна ціна $144/т

Таблиця 21

НАЯВНИЙ	Ф'ЮЧЕРС	БАЗИС
Жовтень Наявна ціна соєвого шроту становить $148/т Листопад	Купує один січневий контракт за ціною$153/т	$5 нижчий за січневий
Купує соєвий шрот за ціною $156/т	Продає один січневий контракт за ціною 5158/т і робить залік попередньої довгої ф'ючерсної позиції	$2 нижчий за січневий
	$5/т прибуток	Базис посилився (збиток)
РЕЗУЛЬТАТ наявна купівельна ціна $156/т ф'ючерсний прибуток $5/т	цільова ціна $І48/т + базисний збиток $3/т
чиста купівельна ціна $15]/т	чиста купівельна ціна $151/т

Хеджування при торгівлі опціонами

Уявімо, що виробник соєвих бобів отримав премію у розмірі $0,15/буш. за випуск в обіг (підписку, продаж) опціону на купівлю соєбобового ф'ючерсу з… Щодо продавця опціону, який уникає виконання опціону "при грошах",…

Опціонні премії

Під час закінчення терміну дії опціону премія може бути отримана лише за рахунок справжньої цінності. Такий опціон не має тривалої тимчасової цінності. Розглянемо це на конкретній ситуації, взявши для… Чому саме $0,12, а не $0,10 чи $0,30? Іншими словами, що впливає на тимчасову опціонну цінність?

Стратегія захисту ціни через придбання опціону на купівлю

Таблиця 24 НАЯВНИЙ   ОПЦІОН   Жовтень Травневий соєбобовий ф'ючерс становить $8.00/буш.   … Стратегія продажу опціону на купівлю ("кол"-опціону) Основна причина продажу (підписки) опціону полягає в отриманні премії. Для цього використовується продаж як…

Переваги і недоліки хеджування

1. При торгівлі товарами або фінансовими інструментами істотно знижується ціновий ризик. Звичайно, повністю позбутися ризику неможливо, але добре… 2. Хеджування не перетинається зі звичайними операціями і дає можливість… 3. Забезпечується велика передбачуваність у плануванні. Ф'ючерсні контракти укладаються для поставки в майбутньому на…

РОЗДІЛ 10

КЛІРИНГ І РОЗРАХУНКИ НА БІРЖОВОМУ РИНКУ

Особливості розрахунків на біржах реального товару та функції клірингу

На початковому етапі розвитку біржового ринку покупець товару перераховував кошти безпосередньо на рахунок продавця протягом 1-10 днів на підставі… Покупці протягом восьми робочих днів після проведення біржових торгів повинні… • за спотовими угодами - 100% від суми угоди з урахуванням комісійної винагороди біржі;

Кліринг і розрахунки на ринку ф'ючерсних угод

Вирізняють дві основні особливості розрахунково-клірингового процесу на ринку ф'ючерсних угод. По-перше, розрахункова палата стає стороною кожного укладеного і зареєстрованого на біржі ф'ючерсного контракту [4].

Рис.24. Роль розрахункової палати на ринку біржових ф'ючерсних угод

По-друге, вона є гарантом виконання укладених угод, використовуючи механізм маржових зборів (застав).

Загалом розрахункова палата здійснює кліринг і розрахунки за всіма купленими і проданими біржовими ф'ючерсними угодами, гарантує й організує їх виконання (рис.24). Виокремлюють такі основні етапи розрахунково-клірингового процесу на ринку ф'ючерсних угод (рис.25) [4: 11; 46]:

• реєстрація угоди;

• здійснення розрахунків маржі;

• повідомлення членів розрахункової палати (а через них -клієнтів) про внесення маржі;

• внесення маржі клієнтами членам розрахункової палати, а членами палати - у розрахункову палату;

• контроль за фінансовим станом рахунків учасників торгівлі ф'ючерсними угодами протягом біржових торгів;

• розрахунки за закритими позиціями;

• виплата прибутків і стягнення збитків;

• організація поставок за незакритими у встановлений термін угодами;

• відправлення повідомлень про прийняття або поставку (відвантаження) товару за угодою;

• поставка за угодою;

• прийняття поставок за угодою;

• розрахунки за поставками.

Рис.25. Основні етапи розрахунково-клірингового процесу на ринку ф'ючерсних угод

Біржова діяльність не обмежується переліченими етапами розрахунково-клірингового процесу на ринку ф'ючерсних угод. Наприклад, реєстрація біржової угоди технологічно може містити такі підетапи:

занесення угоди в комп'ютерну систему, її перевірка і звіряння реквізитів, реєстрація і розподіл за ринками і учасниками та ін.

Коли з'ясовується, що угода помилкова, то залежно від ситуації її або скасовують, або записують у збиток винуватцю (наприклад, брокеру).

Слід зазначити, що розрахункова палата робить розрахунки маржі як початкової, так і змінної. Методи розрахунку маржі різняться на біржах, тому що в окремих випадках ф'ючерсні біржі створюють власну систему розрахунків або кілька бірж використовують єдиний механізм розрахунку і стягнення маржових зборів.

Кліринг і розрахунки на ринку цінних паперів

Основна особливість розрахунково-клірингового процесу на ринку цінних паперів полягає в необхідності перереєстрації проданого цінного паперу з… Основні етапи розрахунково-клірингового процесу укладених угод із цінними… • реєстрація угоди на біржі;

Напрямки розвитку систем клірингу і розрахунків

• скорочення витрат на кліринг і розрахунки, що припадають на одну угоду (або стримування їх збільшення); • прискорення процесу клірингу і розрахунків за допомогою скорочення термінів… • інтернаціоналізація клірингу і розрахунків на світовому фондовому і ф'ючерсному ринках.

РОЗДІЛ 11

БРОКЕРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ

Брокерська контора, роль і місце її в біржовій діяльності

Брокерська контора, як підприємство з правами юридичної особи, підлягає державній реєстрації в порядку, передбаченому Законом України "Про… За організаційно-правовою формою згідно із законодавством України брокерські… До штату брокерської контори входять керівник, брокери та необхідний технічний персонал. Керівник брокерської контори…

Види брокерських угод

У практиці вітчизняної біржової торгівлі між брокерською фірмою (конторою) та її клієнтом переважає укладання і оформлення таких основних… • угода на брокерське обслуговування; • угода-доручення клієнта брокерської фірми (контори) на здійснення біржової угоди;

Брокерське обслуговування за договором

Потенційно укладення договору на брокерське обслуговування має на меті, з одного боку, підбір і формування брокерами постійної клієнтури, а з… На практиці ця мета не завжди досягається і договір на брокерське… Після укладення угоди на брокерське обслуговування або догово-ру-доручення клієнт повинен надати брокерській фірмі…

Брокерське обслуговування за дорученням

При цьому практично можливі два варіанти: • укладення угоди-доручення, виходячи з умов, передбачених в угоді на… • укладення угоди-доручення без укладання угоди на брокерське обслуговування за разовими контрактами між брокером і…

РОЗДІЛ 12

ФОНДОВІ БІРЖІ ТА ЇХ ДІЯЛЬНІСТЬ

Фондова біржа і фондовий ринок

Після того як цінні папери нових випусків розміщені на первинному ринку, вони стають об'єктом перепродажу. Перепродаж цінних паперів здійснюється на… Як на первинному, так і на вторинному ринку є багато способів продажу і… Фондова біржа - це організаційно оформлений постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами та…

Цінні папери як біржовий товар

Згідно із Законом України "Про цінні папери і фондову біржу" № 1201-ХІІ від 18 червня 1991 р. та доповненнями до нього до цінних паперів… • акції; • облігації внутрішніх та зовнішніх державних позик;

Доходність

Рис. 26. Залежність ризику цінних паперів від їх дохідності 12.3. Учасники фондового ринку, фінансові посередники

Біржовий ринок, як уже зазначалося, є складовою цілісної системи фондового ринку. Учасники ринку цінних паперів - це фізичні особи або організації, які продають, або купують цінні папери, або обслуговують їх обіг та розрахунки за ними. Учасники біржового ринку вступають між собою в певні економічні взаємовідносини з приводу обігу цінних паперів [4; 35; 54; 61]. Основні учасники ринку цінних паперів:

• емітенти;

• інвестори;

• фондові посередники;

• організації, що обслуговують фондовий ринок;

• державні органи регулювання і контролю.

Охарактеризуємо детальніше окремих учасників ринку цінних паперів. Почнемо з емітентів, оскільки вони першими виходять на ринок, пропонуючи на продаж власні цінні папери.

Емітентом цінних паперів є держава в особі центрального або місцевого органу влади (управління) або юридична особа (підприємство, установа, організація, компанія), що випускає (емітує) цінні папери і несе зобов'язання за ними перед власниками цінних паперів. Відповідно до чинного законодавства в Україні емітентами можуть бути державні органи, органи місцевої адміністрації, підприємства та інші юридичні особи (включаючи спільні й іноземні підприємства), а також фізичні особи, зареєстровані на території України. Неодмінною умовою допуску емітента на фондовий ринок є державна реєстрація його правового статусу. Здійснення випуску та обігу цінних паперів як виключної діяльності допускається на основі дозволу, що видається Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Інвестор - юридична або фізична особа, що придбала цінні папери від свого імені і за свій рахунок з метою одержання прибутку відповідно до чинного законодавства. Інвесторами можуть бути не тільки вітчизняні юридичні і фізичні особи, а й іноземні. Інвестори поділяються на:

• індивідуальні (приватні особи);

• корпоративні (підприємства, організації, установи тощо);

• інституціональні.

Серед перелічених найбільшою і впливовою є група інституціо-нальних інвесторів. Інституціональними інвесторами можуть бути різноманітні фінансові інститути: пенсійні фонди, страхові компанії, траст-компанії. З одного боку, вони залучають кошти своїх клієнтів, з

другого - значну частину залучених коштів з урахуванням інтересів клієнтів інвестують у різноманітні фондові цінності.

Інституціональними інвесторами на ринку цінних паперів можуть бути компанії споживчого кредиту, кредитні спілки, а також численні інвестиційні фонди. Інвестиційні фонди, випускаючи власні акції і продаючи їх населенню, вкладають кошти, отримані від продажу власних акцій, у цінні папери держави й інших підприємств від імені фонду, тобто формують власний портфель цінних паперів. Прибуток інвестиційного фонду залежить від того, наскільки ефективно його керуючі формують інвестиційний портфель і оперують ним. Доходи за акціями прямо залежать від розміру сукупного прибутку інвестиційного фонду. Цей прибуток після покриття всіх витрат фонду і збитків, пов'язаних з інвестиційним ризиком, розподіляється як дивіденди власникам акцій інвестиційного фонду.

І емітенти, і інвестори, як правило, рідко виходять на фондовий ринок самостійно, а здебільшого даються до допомоги фахових посередників.

Фахові посередники на ринку цінних паперів:

• фінансові брокери;

• інвестиційні консультанти;

• інвестиційні компанії, що поєднують функції фінансового посередника та інституціонального посередника.

Крім того, на ринку цінних паперів як фахові посередники можуть діяти і комерційні банки.

Фінансовий брокер на ринку цінних паперів бере участь в угодах купівлі і продажу цінних паперів за рахунок і за дорученням клієнта на підставі договору-доручення.

Інвестиційний консультант в угодах з цінними паперами не бере участі, а лише надає клієнтам консультаційні послуги з питань випуску й обігу цінних паперів.

Спектр діяльності інвестиційної компанії набагато ширший: вона організовує випуск цінних паперів і видає гарантії щодо їх розміщення на користь третіх осіб; вкладає кошти в цінні папери, купуючи їх від свого імені і за свій рахунок. Інвестиційні компанії формують

свої ресурси тільки за рахунок власних коштів, а власні цінні папери вони розміщують тільки серед юридичних осіб. Інвестиційним компаніям заборонено продавати власні цінні папери населенню, але вони мають право надавати йому брокерські і консультаційні послуги.

Діяльність комерційних банків як фахового посередника на ринку цінних паперів регулюється Законом України "Про банки і банківську діяльність". Конкретний перелік послуг і операцій з цінними паперами, що їх здійснює банківська установа, передбачений її статутом.

Будь-який інвестиційний інститут може діяти на ринку цінних паперів як фаховий посередник тільки на основі ліцензії, виданої йому в порядку державної реєстрації.

Численні інвестиційні посередники формують ринкову інфраструктуру фондового ринку, невід'ємною частиною якого є також фондова біржа.

Учасників біржової торгівлі цінними паперами потрібно відрізняти від учасників біржових угод. У фондовій угоді, незалежно від того, укладена вона в біржовому залі чи поза ним, завжди задіяні три сторони - продавець, покупець, посередник. А в біржових торгах беруть участь головним чином посередники. Операції на фондовій біржі можуть здійснювати тільки її члени.

У біржових торгах, крім брокерів і дилерів, бере участь ще й маклер. До його функцій входять збирання заявок, їх узагальнення, класифікація, котирування цінних паперів і оголошення їхнього курсу.

Існує кілька варіантів взаємодії продавців і покупців з посередниками. Наприклад, один посередник може привести і покупця, і продавця; продавця і покупця знаходять різні посередники, а потім обидва посередники зустрічаються на біржі та ін.

Сутність біржової угоди та її види

Біржові угоди не такі різноманітні, як банківські операції з фондовими цінностями, але й вони досить численні.

Угодами з цінними паперами вважаються дії учасників операцій з цінними паперами, спрямовані на встановлення, припинення або зміну їхніх прав і обов'язків щодо цінних паперів. Залежно від змісту угоди до неї можуть бути застосовані правила про відповідний договір (купівля-продаж, комісія, ціна тощо). Під біржовими розуміють торгові угоди, укладені в біржовому приміщенні у встановлені часи роботи біржі, предметом яких є замінні фондові цінності, допущені до котирування й обігу на біржі. Біржові угоди укладаються з допомогою офіційного курсового маклера або дилера, або іншої особи - повноважного представника біржі, який організовує біржовий торг і котирування. Принципову схему технології біржового процесу показано на рис. 27.

Рис.27. Принципова схема технології біржового процесу

Обов'язковим при укладенні угоди є таке:

• предмет угоди - цінні папери купуються чи продаються;

• обсяг угоди - кількість цінних паперів, яка запропонована для продажу або необхідна для купівлі;

• ціна, за якою укладатиметься угода;

• термін виконання угоди, тобто коли продавець повинен надати, а покупець прийняти цінні папери;

• термін розрахунків за угодою, тобто коли покупець повинен заплатити за цінні папери.

Залежно від способу укладення угоди з цінними паперами класифікують на затверджені і незатверджені. До затверджених належать угоди, укладені в письмовій формі, комп'ютерні тощо, що мають взаємне погодження умов угоди. Незатверджені угоди

здійснюються по телефону, за усною домовленістю і вимагають додаткового узгодження умов угоди.

Кожна біржа самостійно визначає регламент укладення угоди. Проте біржа не має права встановлювати рівень і межі цін на цінні папери, допущені до котирування. Водночас порядок укладення угод на біржі спирається на загальні вимоги до угод з інвестиційними цінними паперами. До них, зокрема, належить правило: угоди з інвестиційними цінними паперами повинні здійснюватися в письмовій формі і особи, які укладають ці угоди, зобов'язані зберігати документи, що підтверджують їх укладення, протягом встановленого терміну. На першу вимогу вони повинні пред'являти їх уповноваженим співробітникам податкових служб і фінансових органів.

Принципову організацію біржового процесу на фондовій біржі показано на рис. 28. Технологія здійснення біржового процесу на фондовій біржі передбачає етапність виконання процесів. Початковим етапом є оформлення і реєстрація заявок на купівлю і продаж цінних паперів, введення заявок в біржові торги та їх виконання шляхом укладення біржової угоди, реєстрація угоди на біржі і здійснення розрахунків за нею.

Угоди на фондовій біржі класифікують залежно від термінів їх виконання та змісту на касові, що підлягають негайному виконанню в залі біржі або протягом 2-3 днів після їх укладення. У практиці біржової торгівлі використовують два різновиди касових операцій [4; 54; 61].

Купівля з частковою оплатою позичковими коштами. Ці угоди укладаються переважно гравцями на підвищення ("биками"). Покупка на позичкові кошти дозволяється біржовими правилами. У цьому разі клієнт сплачує тільки частину вартості акцій, а решта покривається кредитом, що його надає брокер або банк. Інша назва цих угод - угоди з маржею. Варто врахувати, що фондові купівлі в кредит досить небезпечні, тому що в них втягуються не тільки покупці і продавці, а й кредитори-брокери і, що особливо небезпечно, комерційні банки.

У багатьох країнах (наприклад, у США і Японії) вироблені надійні захисні механізми стосовно фондових угод з частковою оплатою позичковими коштами. Практично у всіх країнах угоди з

маржею є об'єктом суворого регулювання з боку урядових органів, бірж і безпосередньо брокерів.

Введення заяв у систему біржової торгівлі

 

Рис. 28. Принципова схема організації біржового процесу на фондовій біржі

Продаж цінних паперів, узятих у борг, - другий різновид касових операцій. Цей вид касових операцій використовують, навпаки, гравці на пониження ("ведмеді"). Вони продають взяті в

борг акції, якими фактично не володіють. Якщо очікування продавця справджуються і курс взятих у борг акцій знижується, він купує їх і повертає брокеру, який їх йому позичив.

Продаж паперів, узятих напрокат, називається на біржовому лексиконі "коротким продажем". На відміну від нього, купівля акцій у розрахунку на подальше підвищення їхнього курсу називається "довгою угодою".

Другим різновидом угод на фондовому ринку є термінові угоди. Вони мають складну структуру і класифікуються залежно від способу встановлення ціни, часу і механізму здійснення розрахунків за куплені цінні папери, параметрів, передбачених при їх укладенні.

Існує кілька основних способів встановлення ціни на фондові цінності, що продаються на термін [4; 54]:

• ціна фіксується на рівні курсу біржового дня укладення термінової угоди;

• ціна на фондові цінності не обумовлюється, а розрахунки здійснюються за курсом, що встановлюється на останній біржовий день для певного виду цінних паперів на конкретній біржі, тобто на момент ліквідації (виконання) угоди;

• за ціну на фондові цінності може бути взято її курс будь-якого, але заздалегідь обумовленого біржового дня в період від дня укладення угоди до дня виконання розрахунків;

• умовами угоди передбачається встановлення максимальної ціни, за якою цінні папери можуть бути куплені, і мінімальної ціни, за якою можливий їх продаж.

Механізм виконання розрахунків за терміновими угодами, наприклад, має такі тимчасові конфігурації. Виконання угоди прив'язане до дня її укладення і настає через певну кількість днів, встановлених у контракті.

Залежно від часу виконання розрахунків термінові угоди поділяються на угоди з оплатою в середині місяця (угода ліквідується 13-го числа зазначеного місяця) і з оплатою наприкінці місяця (угода ліквідується наприкінці місяця 30-го або 31-го числа).

За механізмом укладення термінові угоди поділяються на тверді (прості), ф'ючерсні, умовні (опціони) і пролонгаційні.

Тверді угоди обов'язкові до виконання у встановлений у договорі термін і за твердою ціною. Вони стандартизовані за формою. Перевагою твердих угод порівняно з опціонами і ф'ючерсами є те, що вони укладаються на різноманітні види й обсяги фондових цінностей, а також у терміни, що відповідають реальним потребам контрагентів. Тому тверді термінові угоди прийнятні тоді, коли відомий рух готівки.

Фінансовий ф'ючерс - це стандартна угода, що має додаткові переваги порівняно з простою терміновою угодою. Така угода укладається за встановленими біржею правилами, і партнером у кожній угоді є біржа в особі клірингової (розрахункової) палати. Біржа визначає правила, що встановлюють стандартні обсяги контрагентів; стандартні дати постачання; види надійних цінних паперів, що гарантують надійне постачання.

Ринок ф'ючерсів має велику ліквідність, тому що стандартні правила забезпечують вільну торгівлю будь-якої кількості учасників. А отже, торгівля фінансовими ф'ючерсами розвивається високими темпами.

Розглядаючи питання спрощено, можна констатувати, що коли до ф'ючерсного контракту додати таку умову, як право вибору за певну винагороду (премію) купити (продати) цінний папір за наперед обумовленою в контракті ціною або відмовитися від угоди, то цей додатковий параметр характеризує опціон.

Умовні угоди, або угоди з премією - це строкові біржові угоди, в яких один з контрагентів за встановлену винагороду (премію) набуває права на підставі особливої заяви, приуроченої до певного дня, зробити той або інший вибір (що стосується умов виконання угоди): виконати угоду або відмовитися від її виконання.

Ці угоди грунтуються на тому, що курс цінних паперів у момент остаточних розрахунків напевне зміниться порівняно з існуючим, і стороні, що програла, іноді вигідніше заплатити премію й одержати право відмовитися від придбання або продажу цінних паперів.

Умовні угоди, або угоди з премією, поділяються на:

• прості угоди з премією;

• кратні угоди з премією;

• стелаж.

Рис.29. Біржові угоди на фондовій біржі [4]

Розрізняють прості угоди з премією, у яких платник премії має право зажадати виконання угоди без права вибору або цілком від неї відмовитися (це називається правом відступу).

У будь-якому разі стороні, що програла, вигідніше піти, ніж виконати угоду.

Другий вид - короткі угоди з премією, при яких платник премії має право зажадати від свого контрагента передачі йому цінних паперів, що у два, три і більше разів перевищують встановлену при укладенні угоди їхню кількість за курсом, встановленим під час її укладення.

Третій вид угод з премією - стелаж, коли платник премії набуває права сам визначати своє становище в угоді, тобто при настанні терміну її виконання оголосити себе або покупцем, або продавцем. Причому він зобов'язаний або купити у свого контрагента -одержувача премії цінні папери за вищим курсом, або продати їх за нижчим курсом, зафіксованим у момент укладення угоди. Термінові угоди з преміями можуть оформлятися опціоном.

Опціон (з англ. орсіоп - вибір) - це контракт між учасниками угоди - продавцем (або автором) опціону і покупцем (або власником) опціону, що дає покупцю право купити, а продавцю - продати цінні папери за наперед узгодженою при укладенні контракту ціною або право відмовитися від угоди протягом або після закінчення зазначеного періоду. Право вибору залишається за покупцем опціону, що заплатив у момент укладення угоди премію або його ціну. Можливими втратами покупця опціону є сплачувана премія.

Важливим критерієм класифікації опціонів є термін їх виконання. Як правило, фіксуються кінцевий термін дії через тримісячний інтервал. Встановлюються і певні дні тижня для їх ліквідації.

Іншою характеристикою біржових опціонів є фіксовані обсяги контракту. На західних біржах переважають контракти з опціонами на акції, індекси, валюту, облігації, ф'ючерсні контракти, на стократну або кратну ста кількість цінних паперів (круглий лот).

Особливістю біржових опціонів вважається також термін їх погашення, який, як правило, не перевищує двох років.

Важливо зазначити, що біржові опціони продаються на організованих ринках - фондових біржах, стороною угоди для кожного її учасника є розрахункова палата, що робить ризик несплати за угодою стандартизованим і лімітованим. Щоб виконати опціонний контракт за бажанням його покупця, розрахункова палата навмання вибирає одного з продавців стандартного контракту. Таким чином, для покупця система біржової торгівлі опціонами дає чимало переваг, гарантується висока ліквідність контракту і його виконання, а також відсутня необхідність у перевірці фінансового стану контракту.

Біржові опціони стандартизовані за термінами дії (звичайно через тримісячні інтервали), за типами цінних паперів: звичайні (прості) акції, біржові індекси цінних паперів держави й іноземної валюти. Контрактні ціни визначаються через фіксовані інтервали публічно, угоди між маклерами здійснюються у відкриту, ціни

повідомляються разом з обсягами угод, друкуються у фінансовій пресі. Це робить біржовий ринок опціонів більш ліквідним.

Цілком інший механізм дії мають пролонгаційні угоди. Вони не укладаються безпосередньо на біржі, але обслуговують біржовий оборот цінних паперів.

Пролонгаційна угода являє собою позабіржову термінову угоду. Однією стороною угоди є біржовий спекулянт, що уклав на біржі угоду на термін з метою одержання курсової різниці. Потреба в пролонгаційній угоді виникає в біржового гравця, якщо прогнозована ним зміна курсу не відбулася і ліквідація термінової угоди не принесе прибутку. Проте біржовий спекулянт розраховує, що його прогноз щодо зміни курсу виправдається в найближчому майбутньому, тому йому необхідно продовжити умови угоди, тобто її пролонгувати. Таким чином, пролонгаційна угода укладається біржовим гравцем з метою одержання прибутку наприкінці її терміну від проведених ним біржових спекуляцій за договором термінової угоди, укладеної раніше.

Види заявок на здійснення біржових угод

Наказ, оформлений у формі заявки, - це конкретна інструкція клієнта через брокера, що надходить до місця торгівлі. Заявку (замовлення) може оформити будь-яка фізична або юридична особа… відкриття брокеру поточного рахунку (з правом розпорядження) на суму, яка становить певний відсоток від суми угод, що…

Процедура лістингу

• допуск цінних паперів на фондову біржу для здійснення з ними різноманітних операцій після відповідної перевірки і вивчення фінансового… • визначення розміру курсу цінних паперів, а також реєстрація і публікація курсів (цін) на фондові цінності в біржових…

Котирування цінних паперів

Котирування цінного паперу - це механізм виявлення ціни, її фіксація протягом кожного дня роботи біржі і публікація в біржових бюлетенях. Магічна… Біржа концентрує попит і пропозицію на купівлю і продаж цінних паперів,… Ціна, за якою укладаються угоди і цінні папери переходять з рук у руки, називається курсом. Біржовий курс…

Оформлення і виконання біржової угоди

Реєстрація угод залежить від організації біржової торгівлі відповідно до вимог біржового статуту та інших внутрішніх документів фондової біржі. У… До початку або в процесі реєстрації біржових угод біржа або клірингова… Цю функцію в розвинених країнах з ринковою економікою може виконувати біржа. Звичайно підтвердженням і розрахунками за…

РОЗДІЛ 13

ОСНОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ВАЛЮТНОЇ БІРЖІ

Розвиток валютного ринку

Світовий валютний ринок здійснює в основному торгівлю спотовими і форвардними контрактами. Операції на цьому ринку, як правило, здійснюється по… Протягом майже піввіку долар США зберігає панівне становище на світовому… Це угоди за дорученням клієнта за його рахунок, який вимагає певної кількості валюти по визначеному курсу і на вказану…

Організація валютної біржі

Основні функції МВБ: • акумулювання попиту і пропозиції на валютні ресурси; • встановлення єдиного ринкового курсу гривні за безготівковими операціями банків;

Види валютних операцій

Існують різні способи отримання додаткової вигоди з курсових коливань на валютному ринку, наприклад використання тимчасового розриву між… У протилежній ситуації він почекає з таким обміном з метою одержання курсового… Інша можливість використання курсових коливань пов'язана зі зміною позицій на валютних рахунках у національних…

Технологія біржової торгівлі валютою

Учасниками угод із валютою на біржовому ринку є дилери і брокери, що виконують замовлення клієнтів. Угоди між ними укладаються за допомогою… Учасникам торгів дозволено здійснювати операції двох видів: • від свого імені за дорученням клієнтів;

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ І РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

2. Бевз О.П., Скотнікова М.М. Економіка і організація біржової торгівлі: Навч. посіб. - К., 1996. 3. Беликова Е.А. Торговля на мировых биржах, фантастика или реальность //… 4. Биржевая деятельность /Под ред. А.Г. Грязновой и др. - М., 1995.