рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Пояснювальна записка

Пояснювальна записка - раздел Искусство, Початковий курс історії хореографічного мистецтва 1. Концептуальні Засади Програми: 1.1.мета І Завдан...

1. Концептуальні засади програми:

1.1.Мета і завдання «Початкового курсу історії хореографічного мистецтва» у початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладах.

Початковий курс історії хореографічного мистецтва є профільною дисципліною для учнів хореографічних шкіл і хореографічних відділень шкіл мистецтв - відділів класичної, народної, сучасної, спортивно - бальної хореографії.

Зміст курсу - невід’ємна складова цілісної хореографічної і загальної мистецької освіти. Його інтеграція в інші профільні дисципліни має розглядатись як обов’язкова умова формування у дітей цілісної картини – образу світу, уявлення про мистецтво як форму відображення життя різноманітними мовними засобами в процесі створення художніх образів, оптимізації розвитку комплексу художніх і ширше - творчих здібностей.

Визначення змісту програми ґрунтується на наступних вихідних об’єктивних положеннях:

1) поняття «хореографічне мистецтво» є поняттям, яке об’єднує танець в усіх своїх гранях – як класичний, народний, сучасний, бальний, історико – побутовий тощо;

2) балетна вистава, основою якої виступає танець у своїх багатогранних проявах, - це особливий, синкретичний, цілісний художній погляд на світ, отже володіє необмеженим педагогічним потенціалом;

3) у такому розумінні балетна вистава є різновидом театрального дійства як такого (поряд з театром драматичним, ляльковим, оперним, оперетковим), у більш вузькій градації – різновидом театру музичного;

4) як різновид театрального мистецтва за своїми мовними засобами балет – це синтез хореографії, музики, літератури (лібрето), образотворчого мистецтва (сценографії), які завдяки балетмейстеру, композитору і артисту - танцівнику об’єднуються сценічною дією. Види мистецтва доповнюють одне одного у вираженні єдиної художньої ідеї і посилюють цим об’єднанням естетичну дію кожного з них;

5) оскільки театральна палітра багатоманітна за своїми різновидами і жанрами, як і палітра музичного театру загалом і балетного зокрема, остільки і хореографічна освіта як така має орієнтуватись на введення учнів:

- у цілісний світ театру у єдності його різновидів;

- у цілісний світ музичного театру також у єдності його різновидів;

- у цілісний світ власне хореографічного мистецтва у єдності танцю класичного, народного і народно – сценічного, спортивно - бального та історико - побутового, естрадного тощо.

Дане положення має реалізуватись, незалежно від того, який різновид танцювальної творчості є для учнів провідним;

6) інтегративний характер хореографічного мистецтва, зокрема мистецтва балетного театру, зумовлює те, що як навчальна дисципліна початковий курс історії хореографічного мистецтва повинен розглядатися в контексті інших профільних дисциплін,акумулювати досвід з різних сфер знання та учнівської мистецької творчості - літератури, музики, живопису, архітектури, тощо, що сприятиме гармонійному цілісному розвитку особистості учнів, дозволить їм досягти усвідомлення зв’язку мистецтва танцю з життям, більш глибокого осягнення ідейно – художньої сутності хореографічного образу, творчо підходити до власних хореографічних інтерпретацій;

7) виходячи з того, що одним з найважливіших чинників унікальності природи театрального (сценічного) мистецтва є притаманне сценіспівпадіння у часовому розгортанні процесів творення і сприймання, споглядання і “проживання” художнього образу глядачем, хореографічна освіта має орієнтуватись не тільки на оволодіння учнями знаннями і практичними навичками сприймання, аналізу та оцінювання творів хореографічного мистецтва, а й підготовку їх як освічених глядачів – співтворців вистави (К.С.Станіславський), виховання глядацької культури;

8) визначення змісту початкового курсу історії хореографічного мистецтва орієнтується на бажаний кінцевий результат мистецької освіти в початкових спеціалізованих мистецьких начальних закладах, а саме: незважаючи на подальший вибір професії, сучасний випускник школи естетичного виховання повинен володіти сформованою ціннісною позицією щодо мистецтва, духовним «імунітетом» проти антихудожніх явищ, що набувають активності у культурному просторі, бути здатним критично і творчо мислити, вміти аргументувати власну думку, відчувати потребу творити культуру суспільства, впливати на мистецькі процеси, що відбуваються в ньому.

Саме тому провідною метою опанування початкового курсу історії хореографічного мистецтва визначається виховання такої особистості, яка

- оволодіє високим рівнем знань у сфері мистецтва хореографії, в тому числі і як основи балету – різновиду музичного театру, а також у сфері театру як складової єдиної системи мистецтв;

- виявлятиме розвинену здатність емоційного сприймання, аналізу та інтерпретації, критичного оцінювання творів мистецтва, взаємопов’язану з формуванням творчих виконавських навичок безпосередньо в класі хореографії;

- виявлятиме високий рівень загальної естетичної культури; здатність і потребу у мистецькій самоосвіті, самовихованні й саморозвитку;

- досягне високого рівня сформованості ціннісної позиції щодо мистецтва театру, балетного театру і хореографії та культури загалом,

- буде компетентною в сфері хореографічного мистецтва та мистецької діяльності, що виявлятиметься у сфері життєтворчості поза навчальним процесом школи.

Отже,відповідно до окресленої мети завданнями хореографічної освіти в процесі опанування початкового курсу історії хореографічного мистецтва є:

- набуття учнями естетичного досвіду, передусім як досвіду сприймання творів танцювального мистецтва, балетних вистав на основі інтенсивного розвитку емоційно – почуттєвої сфери, фантазії, уяви;

- розвиток творчого поліхудожнього мислення учнів, розкриття здатності цілісного бачення життєвих та мистецьких явищ та їх творчого осмислення засобами хореографії і балету як синтезу мистецтв, але з вільним орієнтуванням у загальній мистецькій палітрі;

- виховання активного особистісно – ціннісного ставлення до дійсності та мистецтва, зокрема музично - театрального, розвиток комплексу художніх здібностей як основи творчого розвитку особистості в будь – якій сфері життя.

Таким чином початковий курс історії хореографічного мистецтва розглядається не лише як суто навчальна, а й передусім – навчально –виховнаі розвивальна дисципліна, в процесі опанування якої учні не тільки здобувають теоретичні знання, а й навчаються їх емоційно «проживати», отже – привласнювати.

Таке бачення курсу відповідає призначенню початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу (школи естетичного виховання) як позашкільного закладу освіти, в якому здійснюється загальний естетичний розвиток особистості дитини та виявлення найбільш обдарованих учнів з подальшою підготовкою їх до вибору мистецької професії.

 

1.2.Методологічні підходи до впровадження «Початкового курсу історії хореографічного мистецтва»

Зміст і структура курсу зумовлюється його концептуальними засадами, метою і завданнями. Програма розрахована на п’ять років навчання (орієнтовний вік учнів – від 9 – 10 до 14 – 15 років); 35 навчальних годин на рік, по1 годині на тиждень.

Програма складається з п’яти тематичних розділів, що структурно відповідають п’яти рокам опанування курсу.

Для оптимізації опанування учнями змісту навчальний матеріал структурується за темами, кожна з яких структурно відповідає чверті навчального року.

Перший рік вивчення дисципліни носить пропедевтичний характер: передбачає введення дітей у світ танцю через елементарне ознайомлення з його виразними засобами, усвідомлення образної єдності танцю і балету з іншими видами мистецтва, спільного і відмінного в способах створення художнього образу мовами різних мистецтв; фольклорними витоками хореографічного мистецтва в кожній національній культурі, ознайомлення з українськими обрядами, іграми як синтетичними дійствами, що є прообразом театрального мистецтва. складовою синкретичної єдності якого виступає хореографія.

Зміст останнього (п’ятого року) опанування курсу є узагальнюючим по відношенню до попередніх. Його опанування враховує вже здобуті знання і досвід сприймання та інтерпретації, розвиваючи їх на новому для учнів пізнавальному матеріалі, який охоплює явища сучасного балетного театру і жанрово розмаїтого танцювального мистецтва в контексті культури.

При визначенні змісту враховувалось, що велика кількість творів хореографічного мистецтва, зокрема це стосується давніх епох, не збереглася до наших часів. Для забезпечення емоційності опанування історії хореографії дітьми передбачаються своєрідні «включення» творів інших епох як матеріалу для сприймання - як погляд митців більш пізніх часів або наших сучасників на конкретне художнє явище.

Українському хореографічному мистецтву присвячений окремий розділ (четвертий рік вивчення дисципліни). Однак в усіх інших розділах присутні теми, окремі завдання, приклади творів вітчизняних митців та мистецьких явищ вітчизняної культури. Крім того, практично до кожної теми введено приклади інтерпретації явищ світового хореографічного мистецтва українськими митцями. Завдяки цьому вітчизняна хореографія, як невід’ємна частка культури нашого народу, виступає “вписаною” в загальносвітовий контекст, що є принциповим для реалізації даною програмою мети сучасної хореографічної освіти учнів.

Саме тому, зміст курсу орієнтується лише на умовне збереження хронологічних рамок викладення навчального (інформативного) матеріалу – переважно в другому – четвертому роках вивчення дисципліни. Зміст матеріалу першого року має орієнтиром ознайомлення учнів з виразними засобами хореографії і балетного театру. Зміст матеріалу п’ятого, останнього, року вивчення дисципліни подається за жанровим принципом з виокремленням основних процесів і тенденцій у сучасному українському хореографічному мистецтві.

Програма також враховує регіональніта краєзнавчі особливості власне вітчизняного хореографічного мистецтва, зокрема балетного театру, а саме: розділ 4, присвячений українському мистецтву, передбачає підтеми, які звертаються до особливостей хореографічного мистецтва різних регіонів України; тема № 2 розділу 1 («Танець у народних іграх та обрядових дійствах України та світу») 1 року, а також відповідні розділи 4 і 5 років передбачають години для освоєння змісту курсу на основі ознайомлення з мистецтвом краю, де розташовано школу.

Таким чином, зміст курсу організований на основі двох методологічних підходів:

- регіонально (краєзнавчо) – хронологічного, який є домінуючий у 2 – 4 роки вивчення дисципліни;

- культурологічно – контекстного, який пронизує усі теми всіх років вивчення дисципліни і передбачає усвідомлення учнями невід’ємності хореографічного мистецтва від культури загалом, відповідно українського балету – від світового мистецтва.

Послідовне дотримання цих підходів забезпечує інтегративний характер курсу, який відрізняється від застосування традиційних міжпредметних зв’язків і є принциповою новацією програми.

Міжпредметні зв’язки також є важливими для освітнього процесу. Вони застосовуються на розсуд викладача, якщо визнаються ним необхідними, і в оптимальному для вивчення конкретних тем обсязі. Міжпредметні зв’язки дана програма розглядає як співвідношення змісту мистецької (хореографічної) освіти зі знаннями з курсу історії – вітчизняної та зарубіжної, літератури – вітчизняної та зарубіжної, краєзнавства, географії, анатомії, фізичної культури тощо.

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Початковий курс історії хореографічного мистецтва

Державний методичний центр навчальних закладів культури і мистецтв України.. початковий курс.. сторії хореографічного мистецтва..

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Пояснювальна записка

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Для хореографічних шкіл
та хореографічних відділень початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (шкіл естетичного виховання)     автор - Комаров

Діалог Сходу і Заходу
1 семестр Тема 1. Танець у театралізованих дійствах стародавніх цивілізацій Сходу (8 год.: 7+1) Тема 2. Античність – колиска європейської культури (8 год.: 7+1)

Вітчизняний балетний театр: від витоків до початку ХХ ст
1 семестр Тема 1. Фольклорнівитоки українського балету (8 год.:7 + 1) Тема 2. Професійні джерела українського балетного театру (8 год.:7 + 1) 2 семестр

Організація змісту навчального матеріалу в програмі
Інтегративний характер курсу та наскрізна орієнтація на культурологічно – контекстний підхід зумовлюють особливості організації змісту програми. Навчальний матеріал кожного розділу (року вивчення д

Особливості організації навчально-виховного процесу: педагогічні умови реалізації змісту
Обов’язковими педагогічними умовами, які мають забезпечити оптимальну реалізацію змісту програми, є такі: 1) забезпечення єдності та взаємозв’язку основних видів діяльності

Рекомендації щодо контролю успішності опанування змісту курсу
Розподіл годин на опанування змісту і контроль в програмі подається орієнтовно, оскільки форми контролю визначаються викладачем в залежності від конкретних умов навчально – виховного процесу.

Балет як вид мистецтва
В результаті опанування розділу «Балет як вид мистецтва» учень: - має уявленняпро характерні особливості танцю як мистецтва, що синтезує мову різних мисте

Діалог Сходу і Заходу
В результаті опанування змісту розділу «Зарубіжний балетний театр: від витоків до початку ХХ ст. Діалог Сходу і Заходу» учень: - має уявлення про походжен

Російський балет
  В результаті опанування змісту розділу«Зарубіжна хореографія від витоків до початку ХХ ст.: російський балет» учень: - має уявленн

Вітчизняний балетний театр від витоків до початку ХХ ст
В результаті опанування змісту розділу«Вітчизняний балетний театр від витоків до початку ХХ ст.» учень: - має поглиблені знанняпро синкретизм обрядів як д

Хореографічна сучасність: Україна і світ - поліфонія стилів
  У результаті опанування змісту розділу«Хореографічна сучасність: Україна і світ - поліфонія стилів»учень: - має поглиблені знанняпро сучас

Балет як вид мистецтва
№ з/п Зміст навчального матеріалу Орієнтовна кількість годин 1 семестр Тема 1. Танець. Хореографія. Балет(8

Зарубіжний балетний театр: від витоків до початку ХХ ст. Діалог Сходу і Заходу
№ з/п Зміст навчального матеріалу Орієнтовна кількість годин 1 семестр Тема 1. Танець у театралізованих дійс

Російський балет
№ з/п Зміст навчального матеріалу Орієнтовна кількість годин 1 семестр Тема 1. Образний світ і лексика росій

Вітчизняний балетний театр від витоків до початку ХХ ст
№ з/п Зміст навчального матеріалу Орієнтовна кількість годин 1 семестр Тема 1. Фольклорні витоки українськог

Хореографічна сучасність: Україна і світ - поліфонія стилів
№ з /п Зміст навчального матеріалу Орієнтовна кількість годин 1 семестр Тема1.Експериментаторський дух ХХ ст

Зміст навчального матеріалу
(Скорочення: ХМ – хореографічне мистецтво;ММ – музичне мистецтво; ОМ – образотворче мистецтво, ТМ – театральне мистецтво; ЕМ – екранні мистецтва)

Від витоків до початку ХХ ст. Діалог Сходу і Заходу
Назва теми, кількість годин Зміст освіти Пізнавальний компонент Орієнтовні твори для сприймання та практично – творчого опрацювання

Російський балет
Назва теми, кількість годин Зміст освіти Пізнавальний компонент Орієнтовні твори для сприймання та практично – творчого опрацювання

Вітчизняний балетний театр від витоків до початку ХХ ст
Назва теми, кількість годин Зміст освіти Пізнавальний компонент Орієнтовні твори для сприймання та практично – творчого опрацювання

Хореографічна сучасність: Україна і світ - поліфонія стилів
Назва теми, кількість годин Зміст освіти Пізнавальний компонент   Орієнтовні твори для сприймання та практично – творчого опр

Приклади практично – творчих завдань
для виконання учнями хореографічних шкіл та хореографічних відділень шкіл мистецтв на заняттях з «Початкового курсу історії хореографічного мистецтва» „Творимо виставу”. В

Приклади тестів для підсумкового контролю якості освіти
* подаються типи завдань за їх складністю, зорієнтовані переважно на зміст розділу, присвячений українському мистецтву, які можуть слугувати прикладом для укладання тесту I рівень:

На підсумковому контрольному випробуванні
(білети для підсумкового контролю; завдання виконуються усно або письмово – на розсуд викладача) Білет містить два завдання: 1 – для перевірки теоретичних знань; 2 – практично – творче, в

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги