рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Рекомендації щодо контролю успішності опанування змісту курсу

Рекомендації щодо контролю успішності опанування змісту курсу - раздел Искусство, Початковий курс історії хореографічного мистецтва Розподіл Годин На Опанування Змісту І Контроль В Програмі Подається Орієнтовн...

Розподіл годин на опанування змісту і контроль в програмі подається орієнтовно, оскільки форми контролю визначаються викладачем в залежності від конкретних умов навчально – виховного процесу.

Контроль може здійснюватись у різноманітний спосіб:

- усне опитування,

- тестування,

- виконання творчих завдань,

- написання рефератів,

- підготовка індивідуальних і колективних проектних робіт,

- письмові розгорнуті відповіді на контрольні запитання,

- комбіновані варіанти тощо.

Контроль за опануванням учнями змісту предмета на розсуд викладача може здійснюватись як на кожному уроці, так і у спеціально відведений для цього час (урок після вивчення теми).

Вибір форм контролюзалежить від віку і підготовленості учнів, етапу навчання, методичного забезпечення та технічних засобів навчання, наявності в місті, населеному пункті театрів, інших закладів культури і мистецтв, тобто – можливості їх відвідування тощо.

Загальний облік успішності учня ведеться щосеместрово.

Оцінка за рік виставляється на підставі поточної успішності учня протягом І та ІІ семестрів з обов’язковим урахуванням оцінок за контрольні заходи, а також за участь у різноманітних позаурочних заходах, що відповідають змісту програми.

Підсумковий контроль на завершальному етапі опанування курсу доцільно проводити в письмовій формі. Основна мета — перевірити якість засвоєння набутих знань, сформованість творчих навичок сприймання й аналізу хореографічного мистецтва.

Завдання для підсумкового контролю доцільно складати з двох частин:

- тестової (яка охоплює запитання й завдання різного рівня труднощів: від пропозицій обрати правильну відповідь з кількох запропонованих до розгорнутих характеристик явища тощо);

- творчої, що передбачає активізацію фантазії, уяви, мовленнєвого запасу на основі актуалізації здобутих впродовж навчання знань.

Як додаткова формана розсуд викладача може бути впроваджено усне опитування або виконання практично – творчого завдання, в якому демонструються набуті знання.

Оцінювання навчальних досягнень учня відбувається за 12-бальною системою відповідно до наказу Міністерства культури і туризму України від 27.08.2001 р. № 554. Визначаються 4 рівні навчальних досягнень: початковий (1 – 3 бали), середній (4 – 6 балів), достатній (7 – 9 балів) та високий (10 – 12 балів).

2.3. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів хореографічних шкіл (хореографічних відділень шкіл мистецтв) з предмету «Початковий курс історії хореографії»

Рівні навчальних досягнень Бали Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень
1. Початковий Учень сприймає танці фрагментарно, погано ідентифікує їх жанрову приналежність; при сприйманні балетних вистав увага є вибірковою; характеристика спирається на недостатній понятійно – термінологічний запас; сприймання обмежується елементарною емоційною реакцією на рівні «подобається – не подобається», при висловленні якої елементарні навички обґрунтування вражень є практично відсутніми; при виконанні практично – творчих завдань слабко виявляє самостійність мислення, може наслідувати відповіді та художні рішення інших учнів, демонструє слабо сформоване художньо-образне мислення
Учень володіє незначною частиною тематичного матеріалу (інформативним змістом), проте має початковий рівень сприймання творів хореографії, балетного та інших різновидів театрального та інших мистецтв, демонструє слабо виявлену емоційність сприймання, але намагається демонструвати елементарні навички аналізу творів. Виявляє володіння невеликою частиною термінологічного апарату в сфері хореографічного мистецтва, володіє досить розвиненими навичками словесного формулювання думки щодо танцювального мистецтва, але недостатньо враховує синтетичну природу балетного театру, не вміє пов’язати в цілісність усі складові спектаклю в процесі аналізу.
Учень виявляє емоційність при сприйманні окремих різновидів хореографії і балетних вистав, хоча слабко реагує на твори інших видів мистецтва, в тому числі і театрального; демонструє фрагментарні знання з виразних засобів вистав різних видів театрального мистецтва; володіє незначною частиною тематичного матеріалу як в сфері хореографії, так загально мистецького контексту; застосування термінологічного апарату (запасу) залишається обмеженим; у творчій діяльності демонструє репродуктивний характер дій.
  Учень виявляє вибіркову емоційність сприймання балетних та окремих різновидів театральних вистав, фрагментарно орієнтується у виразних засобах різновидів театру. Розуміння жанрово – видової специфіки інших мистецтв також є фрагментарним. Володіє елементарними знаннями тематичного (інформативного) матеріалу та спеціальної хореографічної та театральної термінології в межах програми, але застосування її на практиці викликає труднощі. У процесі творчості залишається на репродуктивному рівні.
Учень виявляє емоційність сприймання хореографічних сценічних дійств, балетних та інших театральних вистав, а також інших мистецтв, які мають чітко виражений сюжетний (програмовий) зміст, володіє вибірковими навичками аналізу таких творів. Здатність інтерпретації, використання понятійного апарату є недостатньо розвиненою. Прояв творчого мислення при виконанні практичних завдань є вибірковим.
Учень виявляє здатність емоційного сприймання хореографічних програм та балетних вистав (та творів інших мистецтв). усвідомлює необхідність осмислення їх як цілісності. Але навички цілісного аналізу майже відсутні, учень орієнтується на конкретну сюжетність твору. Висновки, які формулюються, не завжди є обґрунтованими. Застосування понятійно – термінологічного апарату є недостатнім у контексті вербальної інтерпретації. При виконанні практичних завдань виявляє фантазію, проте звернення до комплексу засобів хореографічної (балетної) виразності часто залишається поза увагою.
3. Достатній Учень виявляє емоційність сприймання хореографічних творів (програм), балетних (театральних) вистав та творів інших мистецтв, прагне цілісного аналізу – інтерпретації творів, демонструючи певні навички такого аналізу. В процесі словесної інтерпретації прагне використовувати мистецьку термінологію, хоча і припускається неточностей. Знає основні (етапні) події з історії хореографічного мистецтва, намагається збагатити багаж естетичних вражень. У виконанні творчих завдань прояви уяви, фантазії, логічного художнього мислення демонструють позитивні зміни в естетичному розвитку.
Учень виявляє емоційність сприймання, вміння аналізу – інтерпретації хореографічних творів, балетних вистав та творів інших мистецтв, виявляє знання і володіння понятійно – термінологічним апаратом. Проте в процесі аналізу не завжди вміє користуватись понятійним тезаурусом, як і не досить розвиненою є здатність встановлювати образно – асоціативні зв’язки між творами різних мистецтв, що складають основу театрального (зокрема балетного) синтезу. У практично – творчій діяльності виявляє досить розвинену уяву, спостережливість, фантазію.
Учень виявляє емоційність сприймання хореографічних творів, балетних, інших театральних вистав поряд з намаганням обґрунтування вражень, прагнення цілісного аналізу. Сприймання творів інших мистецтв також є емоційним. Вибірково виявляє прагнення пов’язати ці твори з хореографічним мистецтвом на образно – асоціативному рівні. Знання тематичного (інформативного) матеріалу з історії хореографії є досить об’ємними, але не завжди систематизованими. При виконанні практично – творчих завдань виявляє уяву, фантазію, прагнучи знайти підтвердження власним рішенням у теоретичних знаннях.
4. Високий Учень володіє навичками аналізу – інтерпретації творів мистецтв, які ґрунтуються на емоційному сприйманні, має об’ємні знання тематичного (інформативного матеріалу) з історії хореографії, володіє понятійно – термінологічним апаратом в межах програмових вимог. При допущенні неточностей і помилок вміє самостійно їх виявити або при вказівках на недоліки – самостійно виправити і проаналізувати. Виявляє індивідуальність художнього мислення при виконанні практичних завдань, вміє пояснити і обґрунтувати власне художнє рішення.
Учень володіє здатністю і сформованими навичками аналізу інтерпретації хореографічних прикладів, балетних (інших театральних) вистав та творів інших мистецтв. При аналізі вміє знаходити образні відповідності між творами різних мистецтв, прагне здійснювати порівняльний аналіз. Демонструє міцні знання тематичного (інформативного) матеріалу в межах програми, вміє використовувати в аналізі та обґрунтуванні висновків та суджень досвід, здобутий у позаурочний час. Виявляє ціннісний характер естетичного ставлення до мистецтва. Виконання практично – творчих завдань супроводжується поясненнями, які ґрунтуються на теоретичних знаннях.
Учень володіє розвиненими навичками аналізу - інтерпретації мистецьких явищ, які базуються на емоційному сприйманні творів, вмінні керувати власною увагою при сприйманні. Виявляє ґрунтовні знанні з історії хореографії та театрального мистецтва, вмінням встановлювати образно – асоціативні зв’язки з творами інших мистецтв, життєвими явищами. Виявляє прагнення порівняльного аналізу мистецьких явищ. Володіє і вільно користується термінологією при аналізі творів, висловленні суджень. Оцінка мистецьких явищ носить характер критичної, з виявленням ціннісної позиції. Знання, навички аналізу, ціннісні судження використовуються як в навчальній, так і в поза навчальній діяльності. При виконанні практичних завдань виявляє творчу індивідуальність, незалежність художнього рішення, яке вміє аргументувати.

2.4. Орієнтири для визначення оптимального рівня освітньої підготовки учнів у процесі щорічного контролю.

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Початковий курс історії хореографічного мистецтва

Державний методичний центр навчальних закладів культури і мистецтв України.. початковий курс.. сторії хореографічного мистецтва..

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Рекомендації щодо контролю успішності опанування змісту курсу

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Для хореографічних шкіл
та хореографічних відділень початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (шкіл естетичного виховання)     автор - Комаров

Пояснювальна записка
1. Концептуальні засади програми: 1.1.Мета і завдання «Початкового курсу історії хореографічного мистецтва» у початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладах.

Діалог Сходу і Заходу
1 семестр Тема 1. Танець у театралізованих дійствах стародавніх цивілізацій Сходу (8 год.: 7+1) Тема 2. Античність – колиска європейської культури (8 год.: 7+1)

Вітчизняний балетний театр: від витоків до початку ХХ ст
1 семестр Тема 1. Фольклорнівитоки українського балету (8 год.:7 + 1) Тема 2. Професійні джерела українського балетного театру (8 год.:7 + 1) 2 семестр

Організація змісту навчального матеріалу в програмі
Інтегративний характер курсу та наскрізна орієнтація на культурологічно – контекстний підхід зумовлюють особливості організації змісту програми. Навчальний матеріал кожного розділу (року вивчення д

Особливості організації навчально-виховного процесу: педагогічні умови реалізації змісту
Обов’язковими педагогічними умовами, які мають забезпечити оптимальну реалізацію змісту програми, є такі: 1) забезпечення єдності та взаємозв’язку основних видів діяльності

Балет як вид мистецтва
В результаті опанування розділу «Балет як вид мистецтва» учень: - має уявленняпро характерні особливості танцю як мистецтва, що синтезує мову різних мисте

Діалог Сходу і Заходу
В результаті опанування змісту розділу «Зарубіжний балетний театр: від витоків до початку ХХ ст. Діалог Сходу і Заходу» учень: - має уявлення про походжен

Російський балет
  В результаті опанування змісту розділу«Зарубіжна хореографія від витоків до початку ХХ ст.: російський балет» учень: - має уявленн

Вітчизняний балетний театр від витоків до початку ХХ ст
В результаті опанування змісту розділу«Вітчизняний балетний театр від витоків до початку ХХ ст.» учень: - має поглиблені знанняпро синкретизм обрядів як д

Хореографічна сучасність: Україна і світ - поліфонія стилів
  У результаті опанування змісту розділу«Хореографічна сучасність: Україна і світ - поліфонія стилів»учень: - має поглиблені знанняпро сучас

Балет як вид мистецтва
№ з/п Зміст навчального матеріалу Орієнтовна кількість годин 1 семестр Тема 1. Танець. Хореографія. Балет(8

Зарубіжний балетний театр: від витоків до початку ХХ ст. Діалог Сходу і Заходу
№ з/п Зміст навчального матеріалу Орієнтовна кількість годин 1 семестр Тема 1. Танець у театралізованих дійс

Російський балет
№ з/п Зміст навчального матеріалу Орієнтовна кількість годин 1 семестр Тема 1. Образний світ і лексика росій

Вітчизняний балетний театр від витоків до початку ХХ ст
№ з/п Зміст навчального матеріалу Орієнтовна кількість годин 1 семестр Тема 1. Фольклорні витоки українськог

Хореографічна сучасність: Україна і світ - поліфонія стилів
№ з /п Зміст навчального матеріалу Орієнтовна кількість годин 1 семестр Тема1.Експериментаторський дух ХХ ст

Зміст навчального матеріалу
(Скорочення: ХМ – хореографічне мистецтво;ММ – музичне мистецтво; ОМ – образотворче мистецтво, ТМ – театральне мистецтво; ЕМ – екранні мистецтва)

Від витоків до початку ХХ ст. Діалог Сходу і Заходу
Назва теми, кількість годин Зміст освіти Пізнавальний компонент Орієнтовні твори для сприймання та практично – творчого опрацювання

Російський балет
Назва теми, кількість годин Зміст освіти Пізнавальний компонент Орієнтовні твори для сприймання та практично – творчого опрацювання

Вітчизняний балетний театр від витоків до початку ХХ ст
Назва теми, кількість годин Зміст освіти Пізнавальний компонент Орієнтовні твори для сприймання та практично – творчого опрацювання

Хореографічна сучасність: Україна і світ - поліфонія стилів
Назва теми, кількість годин Зміст освіти Пізнавальний компонент   Орієнтовні твори для сприймання та практично – творчого опр

Приклади практично – творчих завдань
для виконання учнями хореографічних шкіл та хореографічних відділень шкіл мистецтв на заняттях з «Початкового курсу історії хореографічного мистецтва» „Творимо виставу”. В

Приклади тестів для підсумкового контролю якості освіти
* подаються типи завдань за їх складністю, зорієнтовані переважно на зміст розділу, присвячений українському мистецтву, які можуть слугувати прикладом для укладання тесту I рівень:

На підсумковому контрольному випробуванні
(білети для підсумкового контролю; завдання виконуються усно або письмово – на розсуд викладача) Білет містить два завдання: 1 – для перевірки теоретичних знань; 2 – практично – творче, в

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги