Особливості організації навчально-виховного процесу: педагогічні умови реалізації змісту

Обов’язковими педагогічними умовами, які мають забезпечити оптимальну реалізацію змісту програми, є такі:

1) забезпечення єдності та взаємозв’язку основних видів діяльності учнів:

– сприймання мистецьких явищ, що є основою їх пізнання;

– набуття знань про мистецтво - на основі формування навичок художнього сприймання та художньо – творчої діяльності;

– практично – творчо] діяльності, тобто виконання різноманітних практичних завдань, що спирається і спрямовується на досвід сприймання та набуття знань;

2) опора на домінування уроку як традиційну провідну форму навчально – виховного процесу при тому, що він містить основні взаємозумовлені компоненти: забезпечення здобуття учнями нового інформативного матеріалу, організацію виконання практичних завдань учнями, організацію сприймання мистецьких творів;

3) врахування об’єктивних вікових особливостей дітей, згідно з яким:

- на першому та другому роках опанування курсу пріоритетним видом діяльності виступає практично – творча, однак вона не є самоціллю, втім активно застосовується як емоційна площина для набуття знань і досягнення високого рівня художньо – естетичного сприймання творів мистецтва;

- поступово до п’ятого року опанування курсу зростає обсяг пізнавально - пошукової діяльності учнів, яка спирається на досвід сприймання і здобутки якої сприяють власне хореографічній підготовці;

4) постійна та послідовна спрямованість на активізацію досвіду естетичних вражень, досвіду знань і вмінь, здобутих учнями на інших уроках хореографічно – освітнього комплексу, під час репетиційного процесу, у постановчій роботі, при ознайомленні з творами у театрах тощо. При цьому забезпечується зворотній освітній вектор: знання і досвід, здобутий на уроках історії хореографії, мають допомагати досягненню бажаних результатів на заняттях у класі хореографії;

5) методичне забезпечення відео- та аудіо- матеріалами, використання наочності у вигляді фотоальбомів, альбомів репродукцій, якого потребує оптимальне викладання предмета;

6) орієнтир на поєднання навчальної та позаурочної діяльності, їх спрямування на пошукову діяльність у сфері мистецтва, на сприймання творів різних видів мистецтва не лише у записах та із застосуванням репродукцій, а й безпосередньо в театральній або концертній залі, на художніх виставках, під час екскурсій в інші міста на канікулах тощо, що є важливим для повноцінного введення школярів у світ хореографії і ширше - театру;

7) акцентування єдності урочної діяльності та виконання різних форм домашніх завдань: здобуття нової інформації учнями може забезпечуватись як безпосередньо на уроці (при викладення нового матеріалу педагогом, у процесі розв’язання художньо - проблемних ситуацій тощо), так і в процесі домашньої роботи (самостійному опануванні відповідної літератури, підготовці рефератів, повідомлень з наступними висновками і т.ін.);

Орієнтовними формами практично – творчих завдань можуть бути:

- висловлення вражень від сприймання творів в ігрових формах - «розповіді для мами», «казки про побачене в театрі» тощо;

- пластичне інтонування музичних творів;

- написання сценарного плану балету, танцювального свята за відомими короткими літературними творами (дитячими казками) з наступним імпровізуванням їх на уроці історії хореографічного мистецтва;

- «підбір» декорацій та костюмів, гриму до хореографічного рішення образу персонажів;

- завдання на «передбачення» пластичної інтонації балетного персонажа, з подальшим порівнянням з авторським рішенням балетмейстера;

- складання афіш і програмок вистав чи концертів;

- пластичне «оживлення» образів персонажів живописних або скульптурних портретів чи жанрових сценок і т.ін.;

- вправи на знаходження відповідності між образністю танцю і архітектурним середовищем, в якому він може виконуватись, між пластичною і музичною інтонацією запропонованих зразків, між музикою і пластикою танцю і країною, епохою і т.д.;

- складання тематичних кросвордів, ребусів, чайнвордів і т.ін., які актуалізують здобуті теоретичні знання.

З набуттям учнями досвіду сприймання та аналізу творів хореографічного мистецтва доцільно запроваджувати короткі дискусії – обговорення вистав, підготовку рефератів з коротким захистом, написання коротких балетних лібрето за музичним твором тощо.