До курсового проекту Житловий квартал Архітектура будівель і споруд

Міністерство освіти і науки України

Український державний університет водного

господарства та природокористування

Кафедра архітектури

 

052-80

 

 

Методичні вказівки

до курсового проекту „Житловий квартал”

для студентів спеціальності 6.120100 „Архітектура будівель і споруд”

 

Рекомендовано до друку методичною

комісією по спеціальності 6.120100

„Архітектура будівель і споруд”

 

Протокол № 3 від 22.10.2003

 

Рівне – 2003

Методичні вказівки до курсового проекту „Житловий квартал” із дисципліни „Архітектурне проектування” для студентів спеціальності 6.120100 „Архітектура будівель і споруд” / Олійник Є.П., Бенедюк П.О. – Рівне. – УДУВГП. – 2004. – 21с.

Упорядники: Є.П Олійник, доцент; П.О. Бенедюк, студент (комп’ютерний набір).

Відповідальний за випуск: О.М. Юрчук, доцент, завідувач кафедри архітектури.

Зміст стор.

* Вступ 2

1. Мета та задачі курсового проекту 2

2. Житловий квартал – первинний структурний елемент житлового середовища 3

3. Принципи формування житлової забудови 4

4. Організація громадського обслуговування житлового кварталу 5

5. Склад проекту 13

Література 13

Додаток 14

Вступ

Курсовий проект „Житловий квартал” виконується після вивчення дисципліни „Основи містобудування” та виконання проектів „Багатоповерховий будинок секційного типу”, „Дитячий садочок”, „Загальноосвітня школа”, „Місто на 50 тис. мешканців”, з тим розрахунком, що матеріали цих проектів будуть використані в процесі проектування. Територія для проекту вибирається із складу одного з житлових районів сельбищної території раніше запроектованого міста.

В минулих семестрах студенти познайомилися із складовими елементами житлових блок-секцій і оволоділи методикою їх блокування в єдиний об’єм житлового будинку, вивчили структуру і навчилися формувати об’єм дитячих садочків і загальноосвітніх шкіл, отримали навики мислення містобудівельними просторами і відчуття ролі кожного об’єкту в структурі населеного пункту. Робота над даним курсовим проектом дасть можливість засвоїти принципи проектування громадських центрів повсякденного обслуговування і навчитися мистецтву об’єднання всіх вищезгаданих типів будівель в єдиний організм – житловий квартал.

 

1. Мета та задачі курсового проекту

В процесі роботи над курсовим проектом студенти повинні оволодіти навиками:

- формування багатоповерхових, багатосекційних житлових будинків та їх правильної орієнтації по сторонам світу;

- організації зручних у функціональному відношенні житлових груп з усіма необхідними елементами благоустрою їх території;

- раціонального розміщення учбово-виховних будівель;

- проектування громадських центрів житлових кварталів.

Перед проектувальниками ставляться задачі:

- організація зручної мережі закладів культурно-побутового обслуговування населення кварталу;

- вміле використання природного рельєфу території для розміщення будівель та споруд;

- побудова дорожньо-транспортного каркасу з умов найбільшої зручності;

- створення виразної архітектурно-просторової композиції житлової забудови та громадського центру;

- організація системи озеленення території житлового кварталу.

2. Житловий квартал – первинний структурний елемент житлового середовища

Основним принципом формування сельбищної території є ступінчата побудова, що базується на трьохрівневій системі культурно-побутового обслуговування населення. В організації житлових утворень малих, середніх та великих міст можна виділити два основних рівня: житловий район (відповідає періодичному рівню обслуговування) та житловий квартал (відповідає повсякденному рівню обслуговування).

Площа житлового кварталу – до 50 га з повним комплексом установ і підприємств обслуговування місцевого значення (збільшений квартал, мікрорайон) і до 20 га з неповним комплексом.

Розрахункова щільність населення – 180-450 люд./га (в залежності від містобудівельної цінності території – периферійної або центральної)

На території житлового кварталу слід розміщувати:

- групи житлових будинків з повним комплексом обслуговуючих майданчиків (господарчих, спортивних, рекреаційних);

- будівлі учбово-виховного призначення (дитячі садки, загальноосвітні школи);

- будівлі закладів культурно-побутового обслуговування населення;

- інженерні споруди (станції тепловодопостачання, трансформаторні підстанції);

- внутрішньо-квартальні проїзди, автостоянки, пішохідні доріжки та бульвари, мікрорайонні площі;

- елементи озеленення території.

В’їзди на територію житлового кварталу з магістральних та міських вулиць а також наскрізні проїзди в будівлях слід влаштовувати на відстані не більше 300 м. один від одного. Примикання проїздів до проїзної частини магістральних вулиць регульованого руху допускається на відстані не менше 100 м. від перехресть. Ширину проїздів, що ведуть до груп житлових будівель з населенням більше 3000 чол. в зоні багатоповерхової забудови слід приймати 5,5 – 6,0 м. (дві смуги руху з тротуаром шириною 1,5 м.). Проїзди з одностороннім кільцевим рухом і протяжністю не більше 300 м. при наявності тротуарів допускається приймати в одну смугу руху шириною 3,5 м. (не менше ніж через 100 м. слід влаштовувати роз’їзні майданчики шириною 6 м. і довжиною 15 м.). Тупикові проїзди протяжністю не більше 150 м. допускається суміщувати з тротуаром і приймати шириною не менше 3,5 м. Тупикові проїзди повинні закінчуватися поворотними майданчиками розмірами 12х12 м. або кільцем з радіусом по осі дороги не менше 10 м. (використання поворотних майданчиків для тимчасового зберігання автотранспорту не допускається).

Пішохідні комунікації в житловому кварталі бажано прокладати по найкоротшим напрямкам з раціональним об’єднанням зупинок громадського транспорту, закладів культурно-побутового обслуговування, житлових груп. Можна застосовувати два варіанти пішохідних трас: з розділенням цілеспрямованого та прогулянкового видів руху, або ж їх суміщенням. Одним із способів формування структури житлового кварталу є організація мікрорайонного бульвару як композиційної та комунікаційної осі забудови. Ширину пішохідних елементів слід приймати кратною 0,75 м. (в залежності від категорії).

Територія зелених насаджень житлового кварталу повинна складати не менше 40% його загальної площі. Озеленення території слід формувати у вигляді єдиної безперервної системи, що об’єднує його окремі елементи: сквери в житлових групах, озеленені транспортні та пішохідні артерії, мікрорайонний сад (по можливості з виходом на території лісопарків за межами забудови).

Побудова внутрішніх просторів житлового кварталу повинна забезпечувати розмаїття точок сприйняття та зміну видових перспектив, що розкриваються під час пересування людини серед елементів забудови. Рекомендується активно застосовувати контрасти в архітектурно-просторовому вирішенні житлової забудови: контрасти об’ємів будівель різної поверховості; архітектурних форм, що контрастують як між собою, так і з природним середовищем; контрасти планувальних прийомів, малих та великих, замкнених та відкритих просторів. Не менш важливе значення має сприйняття забудови кварталу з магістральних та житлових вулиць; для створення силуету в умовах дальнього сприйняття рекомендується застосовувати ритм як дійовий композиційний засіб: ритм простих та складних об’ємів, гру житлових будинків, широких розривів в суцільному фронті забудови (просторових ритмів). Забудову житлового кварталу слід формувати з врахуванням вимог по забезпеченню провітрювання внутрішньо-квартального простору, інсоляції житлових та громадських будівель та пожежної безпеки.

 

3. Принципи формування житлової забудови

Первинним елементом територій, що призначені для розміщення масової житлової забудови є житлова блок-секція, з якої формується окремий житловий будинок секційного типу. Вибір типу блок-секції залежить від демографічної структури населеного пункту в цілому і житлового кварталу зокрема. Кількість блок-секцій у складі житлового будинку може визначатись містобудівельною ситуацією (позицією житлового кварталу в структурі міста), рельєфом місцевості, композиційно - планувальною ідеєю автора. Спектр поверховості житлових будинків в умовах забудови малих, середніх та великих міст знаходиться в межах 3-9 поверхів. В таблиці 1 (див. додаток) приводиться номенклатура житлових блок-секцій з розрахунком на модуляцію їх поверховості до 9 поверхів (в будинках 3-5 поверхів площа ліфтової шахти на кожному поверсі умовно призначена для господарських потреб). Студенти можуть застосовувати також і односекційні житлові будинки вище 9 поверхів як висотні композиційні акценти в забудові кварталу. Можливий варіант формування житлового будинку з блок секцій різної поверховості. Варіанти конфігурації житлових будинків з різних типів блок-секцій див. додаток рис. 1.

Функціональний взаємозв’язок житлового будинку з навколишнім середовищем визначається сукупністю трьох основних вимог:

- найкращою орієнтацією по сторонам світу;

- організацією транспортного під’їзду до будинку;

- створенням біля входу в будинок зони, вільної від руху транспорту.

Житлову забудову рекомендується вирішувати у вигляді первинних житлових груп, чисельністю 1-3 тис. мешканців, що складаються з кількох будинків в комплексі з дитячими дошкільними закладами, які обслуговують населення цих груп. Вся житлова забудова у складі 3-6 первинних житлових груп може бути організованою навколо ділянки загальноосвітньої школи, мікрорайонного саду, громадського центру житлового кварталу. Способи формування будинків в житлові групи див. додаток рис. 2. Рекомендується застосовувати вільну систему планування забудови житлових кварталів, що розкриває широкі можливості використання різноманітних прийомів розміщення будинків в поєднанні з зеленими насадженнями та врахуванням особливостей рельєфу, орієнтації по сторонам світу та напрямку пануючих вітрів.

На території житлового будинку, або ж житлової групи необхідно передбачити комплекс обслуговуючих майданчиків, номенклатура яких приводиться в табл. 1.

Таблиця 1

Майданчики	Питомі розміри майданчиків (м2/люд.)	Найменша відстань до вікон житлових та громадських будинків (м)
Ігрові для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку	0,7
Для відпочинку дорослого населення	0,1
Для занять фізкультурою	2,0	10-40
Для господарчих цілей	0,3
Для вигулу собак	0,3
Для стоянки автомашин	0,8	за табл. 7.5 ДБН 360-92

Мінімальну розрахункову площу ділянки для окремого житлового будинку треба приймати відповідно до кількості його мешканців – не менше як: 30,1–23,3 м²/люд. (при забудові до 3-х поверхів), 20,2–17,0 м²/люд. (4-5 поверхів), 15,3–13,9 м²/люд. (6-8 поверхів), 12,2–12,0 м²/люд. (9-12 поверхів).

Спортивні майданчики можна розміщувати: розмежовано (на кожний будинок або групу будинків); суміжно для всього житлового кварталу поряд з мікрорайонним садом (у вигляді спортивного комплексу); суміжно із спорт-ядром загальноосвітньої школи, яке, також, розраховане для самодіяльних занять населення.

Господарчі майданчики призначені для розміщення сміттєзбірників та чистки килимів та одягу; їх слід проектувати не далі ніж 75 м. від входу в житловий будинок.

Проїзди, вздовж житлових будинків необхідно розміщувати на відстані 5-8 м. від їх стін. Житлові будинки потрібно проектувати з відступом від червоних ліній магістральних вулиць не менше 6 м, а житлових вулиць не менше 3 м.

 

4. Організація громадського обслуговування житлового кварталу

На території житлового кварталу крім житлових будинків слід розміщувати заклади культурно-побутового обслуговування населення повсякденного рівня з радіусом обслуговування не менше 500 м. (для дитячих садків 300 м.). Крім того, необхідно передбачати резервні ділянки для розміщення окремих закладів обслуговування населення житлового району, до складу якого входить житловий квартал (періодичний рівень обслуговування з радіусом 1500 м.). Номенклатура закладів громадського обслуговування та нормативи забезпеченості для населення житлового кварталу приведені в таблиці 2.

Таблиця 2

 

Установи, підприємства, споруди	Одиниця виміру	Нормативна величина з розрахунку на 100 чол. населення	Розміри земельних ділянок
Дитячі дошкільні установи		Встановлюється в залежності від демографічної структури	при місткості дитсадків, м2 на одне місце: до 80 місць – 45, більше 80 – 40, більше 350 – 35
Загальноосвітні школи		- ″ -	на 22 класи – 2,0 га на 33 класи – 2,5 га на 44 класи – 2,8 га
Аптеки груп: І – ІІ ІІІ – V VI – VII	об’єкт		0,3 га або вбудовані 0,25 га або вбудовані 0,2 га або вбудовані
Роздавальні пункти молочних кухонь	М2 на 1 дитину до 1 року	0,3	вбудовані
Приміщення для фізкультурно-оздоровчих занять	М2 загальної площі	70 – 80
Приміщення для культурно-масової роботи	місць відвідування	15-20 га 50-60 м2 площі підлоги
Магазини: - продовольчих товарів - непродовольчих товарів	М2 торгової площі
Підприємства громадського харчування	місць		при кількості місць, га на 100 місць за 50 – 0,2-0,25 50-150 – 0,2-0,15 понад 150 – 0,1
Магазин кулінарії	М2 торг. пл.
Підприємства побутового обслуговування	робочих місць
Пральні самообслуговування	кг. білизни за зміну		0,1-0,2 га на об’єкт
Хімчистки самообслуговування	кг. речей за зміну		0,1-0,2 га на об’єкт
Відділення зв’язку	об’єкт		для обслуговування населення (га) за 9 тис. чол. – 0,07-0,08 9-8 – 0,09-0,1 20-25 – 0,11-0,12
Відділення і філіали ощадного банку	операційне місце	1 операційне місце на 2-3 тис. чол..	0,5 га

Приклад складу і площ приміщень

громадських центрів житлових кварталів

 

№ п/п	Склад закладів та приміщень	Величина житлових кварталів (тис. чол.)	Оди-ниці ви-міру
9 (8-10)	18 (14-18)
1	2	3	4	5
I	Приміщення для громадської діяльності
1.	Зал для масових заходів, в тому числі естрада	(12х18) 4	(12х24) 6	м2 м
2.	Комора при естраді			м2
3.	Роздягальні-душові	–		″
4.	Медичні кімнати			″
5.	Кінопроекційна	–		″
6.	Клубні приміщення, в тому числі приміщення для роботи з дітьми			″
7.	Фотокімната			″
8.	Приміщення для громадських організацій (парторганізацій, депутатських груп, народних дружин, будинкового комітету, тощо)	(17х25)	(17х35)	″
9.	Бібліотека-філіал з читацьким залом	7	12	м2 тис. книг чит. місць
10.	Вестибуль - фойє			м2
11.	Вбиральні-умивальні			м2
	Всього:			м2
ІІ	Підприємства громадського харчування з комплексом обслуговування (вранці – їдальня з буфетом, в вечорі – кафе з барною стійкою і банкетним залом)			пос. місць
1.	Вестибуль з гардеробом, вбиральнями умивальнями			м2
	Торгові приміщення
2.	Торгові зали (з роздаточними) з майданчиком для танців і естрадою	(180+20+6)	360+32+6	″
3.	Банкетний зал	на площі торгового залу
4.	Буфет			м2
5.	Барна стійка (може бути суміщена з буфетом)			місць
6.	Сервізна			м2
7.	Магазин напівфабрикатів і кулінарії (з продажем обідів на дім)			″
	Разом:			м2
1	2	3	4	5
	Виробничі приміщення
8.	Гарячий цех			″
9.	Холодний цех			″
10.	Приміщення для нарізання хлібу			″
11.	М’ясний цех			″
12.	Рибний цех
13.	Овочевий цех			″
14.	Приміщення для замішування тіста			″
15.	Кімната завідуючого виробництвом			″
16.	Мийочна столової посуди			″
17.	Мийочна кухонної посуди			″
	Разом:			м2
	Складські приміщення
18.	Охолоджувальні камери:
	фруктів, зелені, напоїв молочно-жирових продуктів і гастрономії			м2
	м’яса			м2
	риби			м2
	харчових відходів (в тому числі неохолоджуване приміщення 4 м2)	–		м2
19.	Комора сухих продуктів			м2
20.	Комора овочів і зелені			м2
21.	Комора і мийочна тари			м2
22.	Комора вино - горілчаних виробів			м2
23.	Комора інвентарю			м2
24.	Кімната (місце) комірника	–		м2
25.	Загрузочна			м2
	Разом:			м2
	Адміністративно-побутові приміщення
26.	Кабінет директора			м2
27.	Контора			м2
28.	Головна каса			м2
29.	Кімната персоналу			м2
30.	Кімната офіціантів			м2
31.	Комора для білизни			м2
32.	Гардероб, в тому числі гардероб для офіціантів			м2
33.	Душові, вбиральні, кімнати для жінок			м2
	Разом:			м2
	Всього:			м2
III	Продовольчий магазин самообслуговування типу „Універсам”			м2 торг. площі
	в тому числі:
1.	Зал прийому та видачі замовлень			- ″ -
1	2	3	4	5
2.	Кафетерій	-		- ″ -
3.	Торговий зал продуктових та не продуктових товарів, в тому числі:
	хліба та хлібобулочних виробів			м2
	кондитерських товарів			″
	бакалійних товарів			″
	молока та молочних продуктів			″
	гастрономічних товарів			″
	вино-горілчаних виробів, пива, безалкогольних напоїв та морозива			″
	м’яса			″
	риби			″
	овочів та картоплі			″
	фруктів			″
	Разом продуктових:			″
	швейних виробів (білизни)			″
	взуття (домашнього)			″
	трикотажу (панчохи, шкарпетки)			″
	галантереї, парфумерії			″
	господарчих товарів			″
	культтоварів			″
	спорттоварів			″
	Разом непродуктових:			″
4.	Підсобні приміщення відділу замовлень
	комплектувальна			м2
	фасувальна			″
	охолоджувальні камери			″
	експедиція			″
	Разом:			″
5.	Підсобні приміщення для кафетерію	-		м2
6.	Прийомні			м2
	Комори, охолоджувальні камери та приміщення для підготовки продуктових товарів до продажу
	а) комори
	хліба та хлібобулочних виробів			м2
	кондитерських товарів			″
	бакалійних товарів			″
	молока та молочних продуктів			″
	гастрономічних товарів			″
	вино-горілчаних виробів, пива, безалкогольних напоїв та морозива			″
	риби			″
	овочів та картоплі			″
1	2	3	4	5
	фруктів			м2
	б) охолоджувальні камери			м2
	молока та молочних продуктів			″
	гастрономічних товарів			″
	вино-горілчаних виробів, пива, безалкогольних напоїв та морозива			″
	м’яса			″
	риби			″
	овочів та картоплі			″
	фруктів			″
	в) приміщення для підготовки товарів до продажу
	роздаточна			″
	для молока та молочних продуктів			″
	Разом:			м2
8.	Комори та приміщення для підготовки непродуктових товарів до продажу
	швейних виробів (білизни), взуття (домашнього), трикотажу (панчохи, шкарпетки)			м2
	галантереї, парфумерії, господарчих товарів			м2
	культтоварів			″
	спорттоварів			″
	Разом:			м2
9.	Підсобні приміщення
	для зберігання тари продуктових товарів			м2
	для зберігання тари непродуктових товарів			м2
	для зберігання пакувальних матеріалів та інвентарю			м2
	мийочна			м2
	для зберігання білизни			м2
	для зберігання прибирального інвентарю			м2
	пункт прийому посуду від населення (з окремим входом)			м2
	камера для сміття			м2
	Разом:			м2
10.	Адміністративні та побутові приміщення			м2
	кабінет директора			м2
	контора			м2
	кімната персоналу			м2
	гардеробна			м2
	вбиральні			м2
	душові			м2
	приміщення особистої гігієни жінок			м2
1	2	3	4	5
	головна каса			м2
	Разом:			м2
	Всього по магазину:			м2
IV	Комплексні пункти побутового обслуговування з перукарнею	14-16		роб. місць
1.	Прийом замовлень і виконання дрібного ремонту одягу, взуття, прийом одягу в хімчистку, пункт прокату предметів домашнього вжитку			роб. місць
	зал прийому замовлень			м2
	зал прийому замовлень з організацією бару термінового ремонту взуття	-		м2
	цех дрібного ремонту взуття		-	″
	підсобне приміщення прийому одягу в ремонт			″
	цех дрібного та термінового ремонту одягу			″
	підсобне приміщення прийому взуття в ремонт			″
	підсобне приміщення приймального пункту хімчистки			″
	виведення плям та прасування			″
	підсобне приміщення пункту прокату			″
	приймальний пункт побутових машин та приладів та ремонт металовиробів	-		″
	прийом замовлень на побутові послуги (в залі прийому замовлень)
	Разом:			м2
2.	Перукарня			роб. місць
	зал очікування			м2
	чоловічий зал			″
	жіночий зал з кімнатою для сушки волосся			″
	косметичний кабінет	-		″
	підсобне приміщення			″
	Разом:			м2
3.	Загальні приміщення комплексних приймальних пунктів та перукарні (приміщення персоналу, гардероб, душові, вбиральні)			м2
	Всього			м2
V	Приймальний пункт механізованої пральні
	Очікувальна людей , що здають брудну білизну (з кабінами)			м2
	Очікувальна людей, що отримують чисту білизну			м2
	Приміщення розбори та зберігання брудної білизни			″
1	2	3	4	5
	Приміщення для зберігання чистої білизни			″
	Приміщення сортування			″
	Кімната персоналу, душові, вбиральня			м2
	Всього:			м2
VІ	Відділення зв’язку з ощадкасою
	Операційні зали	(45+50)	135 (63+72)	м2
	Приміщення обробки та доставки кореспонденції			″
	Приміщення обробки та зберігання посилок			″
	Архів та зберігання експлуатаційних документів	16 (6+10)	25 (10+15)	″
	Переговорний пункт			″
	Апаратна та експедиція телеграфу	15 (9+6)	23(15+8)	″
	Гардероб – сушильня			″
	Санвузол			″
	Всього:
VІІ	Аптека V, VІ категорії (аптечний кіоск з підсобною)
	А. Приміщення на 1-му поверсі
1.	Зал обслуговування населення (торговий зал), в тому числі:	-		м2
	площа для відвідувачів	-		м2
	рецептурний відділ відділ готових лікувальних засобів відділ ручного продажу	-		м2
2.	Асистентська	-		″
3.	Асептична	-		″
4.	Кубова-стерилізаційна	-		″
5.	Мийочна	-		″
6.	Матеріальні кімнати, в тому числі:
	розпакувальня-експедиційна для зберігання медикаментів для зберігання готових лікувальних засобів	-		″
	для зберігання перев’язочних матеріалів для зберігання товарів ручного продажу	″		″
7.	Контора	-		″
8.	Кімната відпочинку	-		″
9.	Вбиральня	-		″
	Разом:			м2
	Б. Приміщення в підвальному поверсі
	Приміщення для розпаковки та зберігання лікувальних засобів, вогнестійких речовин, товарів, відділення ручного продажу	-		м2

 

Об’єми закладів громадського обслуговування житлових кварталів можна формувати:

- вбудованими в житлові будинки;

- вбудовано-прибудованими;

- прибудованими;

- розміщеними окремо від житлових будинків.

Крім того окремі елементи системи громадського обслуговування можна розміщувати розмежовано по території житлового кварталу, а також можливе блокування їх в єдиний об’єм громадського центру. Другій варіант більш доцільний як у функціональному, так і в економічному відношенні (скорочення інженерних та транспортних комунікацій, економія територій). В цьому випадку єдиний громадський центр рекомендується розміщувати або в центрі житлового кварталу (як функціональний та композиційний центр забудови), або з орієнтацією на зупинки громадського транспорту та магістральні вулиці (зручність під’їзду та можливість обслуговування мешканців інших кварталів).

Габаритні схеми дитячих садків та загальноосвітніх шкіл див. додаток табл. 2.

Принципи рішень планувальної структури житлового кварталу див. додаток. рис. 3.

 

5. Склад проекту

1.	Генеральний план житлового кварталу	М 1:1000 М 1:2000
2.	Схема пішохідних та транспортних комунікацій	М 1:5000
3.	Схеми планів та фасадів закладів громадського обслуговування	М 1:200
4.	Розгортки по вулицям житлового кварталу	М 1:500 М 1:1000

 

Література:

1. Жилой район и микрорайон. Под редакцией В.А. Шкварикова.

М.: Стройиздат, 1971

2. Тосунова М.Ц. Планировка городов и населенных мест. М.: Высшая школа, 1975

3. Степанов В.К. Великовский Л.Б. Тарутин А.С. Основы планировки населенных мест. М.: Высшая школа, 1985

4. Рекомендации по проектированию общественных центров микрорайонов. М.: ЦНИИЭП учебных зданий, 1984

5. ДБН 360-92* Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень. К.: Укрархбудінформ, 1993

 

Додаток

 

Рис. 1 Варіанти конфігурації житлових

будинків з різних типів блок-секцій

 

 

 

 

 

 

Рис. 3 Принципи рішень планувальної

структури житлових кварталів

 

 

 

 

 

Габаритна схема	Орієнтація	Площа забудо-ви м2	За-гальна площа м2
33,0