рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Класифікація гострих гастродуоденальних кровотеч за тяжкістю крововтрати.

Класифікація гострих гастродуоденальних кровотеч за тяжкістю крововтрати. - раздел Домостроительство, АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ АБДОМІНАЛЬНОЇ ХІРУРГІЇ І Ступінь – Легка Крововтрата: Загальний Стан Відносно Задовільний, По...

І ступінь – легка крововтрата: загальний стан відносно задовільний, помірна блідість шкіри, однократна невелика блювота чи мелена, тахікардія до 100 у хв, АТ – 110 мм рт.ст., ЦВТ – 5-15 мм вод.ст., діурез не знижений, Нв – 100 г/л, Нt – 0,31, Ер – 3х1012/л, шоковий індекс <1, дефіцит ОЦК до 20 % від належного.

ІІ ступіньсередня крововтрата: загальний стан хворого середньої тяжкості, повторна блювота кров'ю чи мелена, значна блідість слизових і шкіри, можливий колапс, пульс – 110 за хв, АТ – до 90 мм рт.ст., ЦВТ <5 мм вод.ст., помірна олігурія, Нв – 80 г/л, Ер – 2,5-3х1012/л, Нt – 0,25-0,3, шоковий індекс – 1, дефіцит ОЦК від 20 до 29%.

ІІІ ступінь тяжка крововтрата: стан хворого тяжкий, повторна блювота мало зміненою кров'ю, рідка мелена, нерідко повторні колапси, можлива тривала втрата свідомості, пульс – більш 110 за хв, АТ<90 мм рт.ст., ЦВТ – 0, олігурія, метаболичний ацидоз, Нв<80г/л, Нt – 0,25, Ер < 2,5х1012/л, дефіцит ОЦК – 30 % і більш.

Таким чином, застосування зазначених класифікаційних ознак передбачає встановлення етіологічного і топічного діагнозів, ступеня тяжкості крововтрати, прогноз рецидиву кровотечі, що необхідно для визначення лікувальної тактики і змісту інфузійно-трансфузійної терапії.

Патофізіологія. Реакція хворого на крововтрату в більшості випадків не залежить від етіології захворювання чи джерела кровотечі. Вона визначається обсягом і швидкістю крововтрати, втратою рідини й електролітів, віком хворих, наявністю супутніх, особливо серцево-судинних, захворювань. Варто враховувати особисту переносимість крововтрати, ефект всмоктування продуктів розпаду крові в кишечнику.

Крововтрата в об’ємі до 500 мл у просвіт травного тракту звичайно не супроводжується клінічно помітною реакцією і швидко компенсується за рахунок перерозподілу крові і тканинної рідини. Анемія, що викликана такою крововтратою, самостійно ліквідується протягом 2-4 тижнів. Як компенсаторна реакція включається рефлекторна вазоконстрикція, яка призводить до мобілізації крові з кров'яних депо – селезінки, печінки, шкіри. Адекватність цієї реакції залежить від стану серцево-судинної системи хворого. Мають значення й інші компенсаторні механізми, наприклад вивільнення антидіуретичного гормону й альдостерону, що відновлюють внутрішньосудинний об’єм за рахунок міжтканинної рідини. Це проявляється зниженням показника гемоглобіну і гематокритного числа, гіпопротеїнемією.

Найбільш значні клінічні симптоми і виражені патофізиологічні реакції спостерігаються при гострих профузних кровотечах, коли протягом досить короткого часу – від декількох хвилин до декількох годин, крововтрата сягає більш 1000-1500 мл чи більш 20-25% ОЦК. Виникаюча при цьому гіповолемія викликає ряд неспецифічних реакцій, що виражаються в централізації кровообігу. Мобілізується депонована кров, виникає периферійний судинний спазм, збільшується ЧСС. Систолічний АТ на початку кровотечі може бути нормальним чи навіть підвищеним завдяки компенсаторному спазму артеріальної системи і підвищенню периферичного опору. У більшому ступені тяжкість крововтрати відображає діастолічний тиск. Спазм артерій викликає блідість шкіри. Зменшується приплив крові до внутрішніх органів, за рахунок чого підтримується достатній кровоток у судинах мозку і серця.

При неадекватності компенсаторних механізмів, невідповідності об’єму циркулюючої крові обсягу судинного русла виникає геморрагічний шок. Шок може розвинутись під час чи відразу після великої крововтрати або через кілька годин після неї.

Зниження припливу крові до нирок супроводжується олігурією, навіть анурією і підвищенням залишкового азоту крові в наслідок гострого некрозу канальців. Зниження печінкового кровообігу відзначають після втрати 20% ОЦК. Відбувається звуження синусоїдів, виникають центродольові некрози і, як наслідок гіпоксії, порушується дезінтоксикаційна, синтезуюча і інші функції печінки. Нерідко, особливо в хворих з цирозом, шок і усмоктування продуктів розпаду крові в кишківнику призводять до розвитку гострої печінкової недостатності. При крововтраті, яка триває, зменшується і мозковий кровоток, що супроводжується порушенням свідомості. Зміни коронарного кровотоку фіксуються на ЕКГ. Гострі ШКК нерідко сприяють розвитку інфаркту міокарда, особливо в хворих на ішемічну хворобу серця. Тканинна гіпоксія приводить до колапсу периферичного опору, депресії міокарда, серцево-судинної і дихальної недостатності.

Після зупинки кровотечі і відновленні ОЦК при адекватних метаболічних процесах відбувається повільне відновлення глобулярного об’єму, підвищення показника гемоглобіну і гематокритного числа. У клінічному перебігу після кровотечі відзначають підвищення температури тіла внаслідок всмоктування продуктів розпаду крові в кишечнику.

Клініка шлунково-кишкових кровотеч.Клінічні прояви гострих ШКК залежать від наступних факторів: інтенсивності кровотечі; обсягу крововтрати; характеру основного і супутнього захворювань; віку хворих; компенсаторних можливостей організму.

Для кровотечі будь-якої етіології характерні три групи симптомів.

І. Загальні симптоми крововтрати: слабість (100%); запаморочення (60-80%); блідість шкіри і слизових (70-90%); холодний піт (60-90%); непритомність (10-30%); прояви гіпоксії мозку (“миготіння мушок”, тремор рук, серцебиття, шум у вухах).

ІІ. Симптоми, пов'язані з потраплянням крові в просвіт ШКТ: кривава блювота; мелена.

ІІІ. Симптоми захворювання, перебіг якого ускладнився кровотечею.

Першу групу симптомів називають ранніми, вони характеризують прихований період кровотечі. Друга група симптомів характеризує період зовнішніх проявів кровотечі.

Клініка ШКК, як правило, споконвічно виявляється загальними симптомами крововтрати на тлі повного чи відносного благополуччя. З'являється слабкість, пітливість, запаморочення і “миготіння мушок перед очима”, серцебиття, нудота, спрага. Характерний раптовий позив на дефекацію, однак він може спостерігатися і через кілька годин від початку кровотечі. Іноді при тяжкій кровотечі клініка може починатися з втрати притомності. Частіше непритомність розвивається в момент чи після акта дефекації. У деяких хворих він може наступити через кілька годин, а іноді на 2-3-й день після початку кровотечі. При кровотечі внаслідок виразкової хвороби часто відзначається зменшення інтенсивності больового синдрому.

Дуже важливою є оцінка клінічних ознак зовнішніх проявів кровотечі, по яких можна судити про джерело й інтенсивність кровотечі.

Кривава блювота – джерело кровотечі: стравохід, шлунок, ДПК.

Блювота мало зміненою кров'ю – характерна для профузної кровотечі, джерелом якої можуть бути: гострі чи хронічні виразки шлунка, пухлини шлунка, синдром Меллорі-Вейса, вени стравоходу при портальній гіпертензії.

Блювота “кавовою гущею – найбільш характерна для шлункової локалізації джерела кровотечі: виразки, ерозії, геморрагічний гастрит, синдром Меллорі-Вейса, грижа стравохідного отвору діафрагми.

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ АБДОМІНАЛЬНОЇ ХІРУРГІЇ

УКРАЇНСЬКА ВІЙСЬКОВО МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ... АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ АБДОМІНАЛЬНОЇ ХІРУРГІЇ... Курс лекцій...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Класифікація гострих гастродуоденальних кровотеч за тяжкістю крововтрати.

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Військово-лікарська експертиза
Військово-лікарська експертиза (ВЛЕ) - це медичне освідчення військовослужбовців, призовників або військовозобов’язаних військово-лікарськими комісіями (ВЛК) з метою встановлення ступеню їх гідност

Варіанти таких постанов.
На військового ліцеїста: "Виразкова хвороба у фазі ремісії. Зарубцьована виразка дванадця­типалої кишки з незначною рубцевою деформацією бе

Гострий апендицит
Гострий апендицит (ГА) займає перше місце серед інших невідкладних хірургічних захворювань живота, а апендектомія є найбільш частою операцією, яка складає 60-80% від усіх ургентних оперативних втру

Особливості клінічного перебігу ГА.
Апендикулярна коліка.Починається зненацька помірними або ниючими болями в правій лубовій ділянці. Може бути нудота та блювота. Живіт м’який, приймає участь в

Диференційна діагностика гострого апендициту.
Гострі захворювання органів черевної порожнини мають ряд основних симптомів: - біль різного характеру і локалізації; - рефлекторна блювота; - розлад нормального відходжен

Післяопераційні ускладнення.
1. Ранні ускладнення: а) ускладнення з боку післяопераційної рани (гематоми, нагноювання, абсцеси-надапоневротичний, підапоневротичний, міжм’язевий); б) ускладнення з боку

Грижі живота
Грижі живота, які частіше зустрічаються у чоловіків переважно в осіб молодого віку (80-85%) залишаються одним з найпоширеніших хірургічних захворювань. З перших років радикальної хірургії

Список літератури
1.Волобуев Н.Н., Мафизар Рахман М.М., Зима В.Я. / Капроно-герниопластика гигантской грыжи у больной сахарным диабетом \ Клин.хирургия.-1999. №10. С.56 2.Гуслев А.Б., Рутенберг Г.М., Стриже

Список літератури
1.Гельфанд Б.Р., Гологорский В.А., Бурневич З.С. и др. Антибактериальная терапия абдоминальной хирургической инфекции. -М.: Медицина, 2000.- 144с. 2.Ерюхин И.А., Белый В.Я., Вагнер В.К. Во

Гострий панкреатит
Гострий панкреатит (ГП) – первинно асептичне запалення демаркаційного характеру, в основі якого лежать процеси некробіозу панкреатоцитів, ферментної, оксидантної аутоагресії з наступним розвитком н

Особливості клінічного перебігу різноманітних форм ГП.
1. Гострий інтерстиціальний панкреатит характеризується швидким перебігом захворювання. Клінічні прояви набряку залози звичайно зникають протягом 3-7, а гострі патомо

Список літератури
1. Бобров О.Е. Острый послеоперационный панкреатит. –К.: “Феникс”, 2000. –172 с. 2. Вашетко Р.В., Толстой А.Д., Курыгин А.А. Острый панкреатит и травмы поджелудочной железы. –СПб: Питер,20

Гострий холецистит
Гострий холецистит (ГХ) за частотою займає друге місце після апендициту та складає 9-11% серед всіх гострих хірургічних хвороб органів черевної порожнини. Біля 90% спостережень ГХ виникає

Методи інструментальної діагностики.
1. Ультразвукове дослідження (УЗД) органів гепато-панкреатобіліарної зони. УЗД в діагностиці холецистолітіазу є абсолютно інформативним методом у 95-98% спостережень. Більш того, при УЗД мож

Список літератури
1. Альперович Б.И. Хирургия печени. -Томск,1983. –343 с. 2. Вишневський А.А., Ульманис Я.Л., Гришкевич Є.В. Желче-отводящие анастомозы. –М.: Медицина, 1973. –294 с. 3. Гальперин Ю

Механічна жовтяниця.
Механічна жовтяниця (МЖ) – є ускладненням патологічних станів, при яких відбувається порушення відтоку жовчі по жовчовивідних шляхах у ДПК. Серед причин механічної жовтяниці на першому міс

Альперович Б.И. Хирургия печени. Томск, 1983. –343 с.
2.Вишневський А.А., Ульманис Я.Л., Гришкевич Є.В. Желче-отводящие анастомозы. -М.: Медицина, 1973. –294 с. 3.Гальперин Ю.М., Кузавлев Н.Ф., Карагалян С.Н. Рубцовые стриктуры желчных проток

Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки.
В даний час виразкова хвороба шлунка і ДПК є розповсюдженим в усьому світі захворюванням, яким страждає 10-20% усього дорослого населення. Тільки в Україні число зареєстрованих хворих складає 5 млн

За наявності ускладнень
1. Виразка, що ускладнена кровотечею: легкою, тяжкою (профузною), украй тяжкою. 2. Виразка, що ускладнена перфорацією: відкритою (у вільну черевну порожнину), прикритою. 3. Виразк

За супутніми морфологічними змінами
1. Локалізація й активність гастриту, дуоденіту. 2.Наявність і ступінь виразності атрофії слизової оболонки. 3.Наявність ерозій, поліпів.

Список літератури
1. Клинические лекции по внутренним болезням в 2-х томах.-Т.2/Гастроэнтерология, гематология, нефрология/ В.Г.Передерий, С.М.Ткач.- К., 1998.-574с. 2. Курыгин А.А., Румянцев В.В. Ваготомия

Перфоративна виразка шлунка та дванадцятипалої кишки.
До теперішнього часу виразкова хвороба шлунка та ДПК залишається одним із найбільш поширених захворювань внутрішніх органів. Її виявляють у 6-10% дорослого населення. Широке впровадження в клінічну

За локалізацією
1. Перфорація виразки шлунка: тіла шлунка (передньої стінки, задньої стінки, малої кривизни, великої кривизни); кардіального відділу (передньої стінки, задньої стінки, малої кривизни, великої криви

Список літератури
1.Кузин М.И. Актуальные вопросы классификации и лечения распространенного гнойного перитонита // Хирургия. - 1997. - №6. - с. 21-25. 2.Курыгин А.А., Румянцев В.В., Ваготомия в хирургическо

Пілородуоденальний стеноз.
Одним з найбільш частих і небезпечних ускладнень виразок шлунка та ДПК є пілородуоденальний стеноз (ПДС) (грец. stenos вузький, тісний), який об'єднує в собі рубцеве або запально-спастичне звуження

ПРОТОКОЛ ОБСТЕЖЕННЯ ХВОРИХ З ПДС
Обов'язкові методи обстеження 1. Загальний аналіз крові 2. Загальній аналіз сечі 3. Група крові та Rh фактор 4. Коагулограмма 5.

Список літератури
1.Курыгин А.А., Румянцев В.В., Ваготомия в хирургической гастроэнтерологии. - СПб.: Гиппократ, 1992. - 304 с. 2.Майстренко Н.А., Мовчан К.Н. Хирургическое лечение язвы двенадцатиперстной к

Шлунково-кишкові кровотечі
Актуальність проблеми підкреслює висока захворюваність - середнє число госпіталізацій з приводу кровотеч складає 1 на 1000 населення. В залежності від етіологічного фактора, летальність досягає від

За етіологією
1. Кровотечі, що обумовлені захворюванням органів травного каналу (виразкова хвороба, пухлини, неспецифічний коліт і т.д.). 2. Кровотечі, що не зв'язані з органічною патологією травного ка

Особливості клініки, діагностики і лікування окремих нозологічних одиниць.
Виразкова хвороба.Найбільш частим етіологічним фактором гострої ШКК є виразкова хвороба шлунка і ДПК, що складає в загальній структурі кровотеч 45-55%. У чоловіків зустрічаєтьс

Рідкі причини кровотечі в просвіт травного каналу.
Гострий лейкоз. Спостерігається частіше в чоловіків у віці до 30 років. У початкових періодах клініка проявляється слабкістю, нездужанням, болями у кістках, суглобах, су

Список літератури
1.Курыгин А.А., Румянцев В.В., Ваготомия в хирургической гастроэнтерологии. - СПб.: Гиппократ, 1992. - 304 с. 2.Майстренко Н.А., Мовчан К.Н. Хирургическое лечение язвы двенадцатиперстной к

По стадіям розвитку патологічного процесу
1. Стадія гострого порушення кишкового пасажу. 2. Стадія гострих розладів внутрішньостінкової кишкової гемоциркуляції. 3. Стадія перитоніту. О.С. Кочнев (1984) в клінічно

Різні форми кишкової непрохідності.
Товстокишкова непрохідність.На долю товсткишкової непрохідності серед всіх форм ГКН приходиться 29-40%. Найбільш часто вона виникає у людей похилого та старечо

Список літератури
1.Гринев М.В., Курыгин А.А., Ханевич М.Д. Острая кишечная непроходимость как проблема неотложной хирургии // Вестник хирургии – 1992. - №5 - С.130-138. 2.Гордійчук П.І. Кишкова непрохідніс

Тромбози та емболії мезентеріальних судин.
Гострі порушення мезентеріального кровообігу відносяться до категорії найбільш тяжких захворювань органів черевної порожнини. Летальність при цьому захворюванні досягає 95-97%. За даними В.С. Савел

Ступінь ризику післяопераційних тромбоемболічних ускладнень
(Російський консенсус, 2000) Ризик Фактор ризику Операція Стан хворого Низький

Способи профілактики венозних тромбемболічних ускладнень
(за В.С. Савельєвим, 2001) Ступінь Ризику Спосіб профілактики Низький Рання активність хворих, еластична компр

Список літератури
1.Артемкина Н.И. Тромбоэмболии мезентериальных сосудов . Дисс. к.м.н.Л.,1964. 2. Бондаренко Н.М., Белый И.С., Люлько И.В. Инфаркт кишечника. –К.: Здоров’я, 1990. -112 с. 3.Габриэл

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги