Методична розробка По підготовці та роботі на лабораторному занятті №1 З мікробіології, вірусології, імунології для студентів медичного факультету.

Методична розробка

По підготовці та роботі на лабораторному занятті №1

З мікробіології, вірусології, імунології для студентів медичного факультету.

 

Тема: Організація бактеріологічної лабораторії. Мікроскопічні методи дослідження. Мікроскопування біологічних препаратів за допомогою імерсійної системи мікроскопа.

 

1.1. Актуальність теми.

Мікробіологія – загальномедична дисципліна, і тому необхідна лікарю будь-якого фаху. Мікроби є збудниками не тільки інфекційних хвороб, а також багатьох неінфекційних та їх ускладнень. Лікар протягом своєї професійної діяльності неодноразово стикається з ними. Для того, щоб правильно поставити діагноз хвороби, необхідно добре знати морфологію мікробів, вміти розрізняти їх під мікроскопом. Кожен лікар повинен бездоганно володіти методом мікроскопії, знати будову мікроскопа та правила роботи з ним. В системі мікробіологічної діагностичної служби лікувальних та діагностичних закладів охорони здоров’я бактеріологічна лабораторія є найважливішою структурою.

 

1.2. Цілі вивчення теми.

 

1.2.1. Мета загальна.

Засвоїти основні вимоги та правила роботи в мікробіологічній лабораторії, вивчити техніку мікроскопії при дослідженні морфології мікроорганізмів.

 

1.2.2. Мета конкретна:

1. Дотримуватись правил поведінки та техніки безпеки при роботі в мікробіологічній лабораторії.

2. Проводити мікроскопію препаратів, використовуючи імерсійну систему.

3. Визначати форму та розташування мікроорганізмів в полі зору.

4. Визначати систематичне положення основних груп мікроорганізмів.

 

1.3. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь:

1. Знати будову оптичного мікроскопа, принцип його роботи.

2. Мати поняття про заломлення світла, оптично однорідні та неоднорідні середовища, показник заломлення середовища.

3. Вміти пояснити хід променів в оптичному мікроскопі із сухою та імерсійною системою, межі роздільної здатності мікроскопа (кафедра біофізики).

4. Вміти користуватись світловим мікроскопом (кафедри біології та гістології).

5. Пояснити систематичне положення основних груп мікроорганізмів. Поняття про еукаріотів та прокаріотів (кафедра біології).

 

1.4. Зміст навчання:

1. Мікробіологічна лабораторія, обладнання, режим роботи, правила поведінки.

2. Систематика мікроорганізмів.

3. Мікроскопи, мікроскопічний метод дослідження.

4. Визначення величини, форми та розташування мікроорганізмів, як етапи мікроскопічного методу дослідження.

 

1.4.1. Граф логічної структури змісту.

Мікробіологічна лабораторія → досліджуваний матеріал → мікроскопічне дослідження → визначення орієнтовного збудника.

 

1.4.2. Перелік теоретичних питань.

1. Призначення мікробіологічної лабораторії, обладнання, режим роботи в ній.

2. Правила роботи в мікробіологічній лабораторії.

3. Типи сучасних мікроскопів. Техніка мікроскопії імерсійною системою біологічного світлового мікроскопа.

4. Можливості використання оптичного мікроскопа при вивченні морфології основних груп мікроорганізмів.

 

1.4.3. Джерела навчальної інформації.

Література теоретична основна:

К.Д. Пяткін, Ю.С. Кривошеїн. Мікробіологія. В.Ш. 1992, с.10-19

В. Д. Тимаков и соавт. Микробиология. М. Медицина 1993. с. 5-20

Крок-1. Загальна лікарська підготовка. Київ, Медицина 2004

А.А. Воробьев и соавт. Микробиология. М. Медицина, 1994, с.6-16.

Л.Б. Борисов и соавт. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. М. Медицина, 1994, стр. 6-24.

Г.К. Палій і співавт. Мікробіологія, вірусологія, імунологія, інфекційні хвороби.

Література теоретична додаткова:

А.А. Воробьев. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология. М., МИА, 2004, стр.17-28.

А.И. Коротяев, С.А. Бабичев. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. С.Петербург. Спецлит., 2002, стр.7-18.

В.И. Покровский. Медицинская микробиология. ГЭОТАР-МЕД, М., 2002, стр. 7-19

В.М. Запорожан. Загальна мікробіологія, вірусологія та імунологія. Одеса, 2002, ст. 8-32.

И.Л. Дикий и соавт. Микробиология. Харьков, изд. Укр ФА, 1999, стр. 7-16.

А.М. Королюк, В.Б. Сбойчаков. Медицинская микробиология. С.Петербург, 1999, стр. 5-21.

В.И. Покровский, О.К. Поздеев. Медицинская микробиология. ГЭОТАР Медицина, Москва, 1998, стр. 1-14.

З.Н. Кочемасова и соавт. Санитарная микробиология и вирусология. М., Медицина, 1987, стр. 5-15

К.М. Векірчик. Мікробіологія з основами вірусології. К., Вища школа, 1973. ст. 3-22.

Література практична основна:

Л.Б. Борисов и др. Руководство к практическим занятиям по микробиологии. М., 1984, стр. 5-19.

С.І. Климнюк і співавт. Практична мікробіологія. Тернопіль, "Укрмедкнига", 2004, ст. 5-18.

Література практична додаткова:

М.Н. Лебедева. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии. М., Медицина, 1973, стр. 12-22.

В.В. Тец Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии, вирусологии и иммунологии. М., Медицина, 2002, стр. 8-16.

Л.Г. Бранцевич и соавт. Микробиология. Практикум. К., Вища школа, 1987, стр. 3-10.

Ф.К. Черкес. Руководство к практическим занятиям по микробиологическим исследованиям. М., Медицина, 1980, стр. 3-14.

К.Д. Пяткин и соавт. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии. М., Медицина, 1969, стр. 8-17.

А.Ю. Вершигора та інші. Практичний посібник з медичної мікробіології. К., 1963, стор. 3-23.

 

1.5. Орієнтовна основа дії.

Досліджуваний матеріал (мазок) → мікроскопічне дослідження → виявлення мікроорганізмів → орієнтовне визначення збудника за морфологічними ознаками

 

1.7. Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.

Записати правила роботи в бактеріологічній лабораторії, ознайомитись з формою ведення протоколу. Промікроскопувати демонстраційний мазок, використовуючи техніку роботи з імерсійним мікроскопом. Мікроскопічну картину замалювати в протоколі, зробити висновки.

 

1.7.1. Методика проведення заняття.

- Визначення актуальності теми, що вивчається на занятті.

- Провести контроль вихідного рівня знань-умінь.

- Ознайомити студентів з формою ведення протоколу заняття та провести інструктаж і записати в протокольному зошиті правила роботи в мікробіологічній лабораторії. Розписатись в журналі про інструктаж студентів щодо режиму та правил роботи в мікробіологічній лабораторії.

- Промікроскопувати забарвлені препарати мікроорганізмів, використовуючи суху та імерсійну системи. Дослідити можливості імерсійного мікроскопа.

- Замалювати досліджувані об’єкти в протоколі.

- Зробити висновки.

 

1.7.2. Організаційна структура проведення лабораторного заняття.

№ етапу	Етапи роботи	Час, хв	Засоби навчання	Обладнання	Місце проведення
	Знайомство зі студентами				Навчальна лабораторія
	Ознайомлення з предметом і його задачами		Таблиці з теми
	Перевірка вихідного рівня знань		Тести, завдання
	Перевірка знання теми, що вивчається		Тести, завдання
	Інструктаж студентів по режиму і правилах роботи в мікробіологічній лабораторії із записом в протокол і журнал інструктажу
	Самостійна робота студента. Мікроскопія, оформлення протоколу		Мазки	Мікроскоп, імерсійна олія
	Завершення заняття. Оголошення оцінок, оформлення документації. Завдання на наступне заняття

 

 

Автор: доцент, кандидат медичних наук Мруг Валентина Максимівна

 

 

Методична розробка

По підготовці та роботі на лабораторному занятті №2

З мікробіології, вірусології, імунології для студентів медичного факультету.

 

Тема: Морфологія бактерій. Виготовлення препаратів з бактеріальних культур. Простий спосіб забарвлення.

1.1. Актуальність теми. В мікробіологічній діагностиці інфекційних хвороб одним із перших…  

Методична розробка

По підготовці та роботі на лабораторному занятті №3

Для студентів медичного факультету.

 

Тема: Будова та хімічний склад бактеріальної клітини. L-форми бактерій. Забарвлення препаратів за методом Грама.

Клітинна стінка у різних груп мікроорганізмів характеризується різною макромолекулярною будовою, різновидністю хімічного складу та біологічних… Вперше цей метод був запропонований Х. Грамом у 1884 р. для виявлення бактерій…  

Методична розробка

По підготовці та роботі на лабораторному занятті №4

Для студентів медичного факультету.

 

Тема: Кислотостійкі бактерії. Спори бактерій. Методи їх виявлення. Забарвлення препаратів за методом Ціля-Нільсена.

1.1. Актуальність теми. Кислотостійкі та спороутворюючі бактерії досить поширені у природі. Завдяки… Спороутворення є також важливим критерієм для ідентифікації збудників хвороб сибірки, ботулізму, правця, газової…

Методична розробка

По підготовці та роботі на лабораторному занятті №5

Для студентів медичного факультету.

 

Тема: Капсула у бактерій. Джгутики. Внутрішньоклітинні включення. Способи їх виявлення.

1.1. Актуальність теми. Знання будови бактеріальної клітини має велике значення в практиці лікаря,… В лабораторній діагностиці знання структури бактерій визначає сутність мікроскопічного методу дослідження.

Методична розробка

По підготовці та роботі на лабораторному занятті №6

Для студентів медичного факультету.

Тема: Морфологія, особливості будови та способи виявлення спірохет, рикетсій, хламідій, мікоплазм, актиноміцетів.

 

1.1.Актуальність теми полягає в необхідності отримання знань в морфології основних груп патогенних мікроорганізмів для правильного проведення мікроскопічного метода діагностики інфекційних захворювань.

1.2.Цілі вивчення теми:

1.2.1. Мета загальна: вміти використовувати морфологічні властивості мікроорганізмів з метою їх ідентифікації.

1.2.2. Мета конкретна: засвоїти методи вивчення морфології спірохет, актиноміцетів, мікоплазм, рикетсій, хламідій, найпростіших і грибів.

1.3. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь:

1.Основні анатомічні структури, що входять до складу бактеріальної клітини.

2. Основні компоненти клітинної стінки бактерій.

3.Методи вивчення структур бактеріальної клітини.

Тести на вихідний рівень знань-вмінь.

Для структури клітинної стінки бактерій характерні усі нижче вказані властивості, крім:

A. Клітинна стінка грамнегативних бактерій більш чутлива до дії лізоцима, ніж стінка грампозитивних бактерій.

B. Включає в себе полімер пептидоглікан.

C. Будова включає в себе властивість сприймати забарвлення за Грамом.

D. Представляє виняткову пластичну структуру.

E. Містить d-ізомери амінокислот.

Відповідь: А.

Зміст навчання.

Граф логічні структури змісту.

Матеріал для дослідження трепонем: пунктат лімфатичного вузла, відділяєме твердого шанкру. Мікроскопічне дослідження – готують препарат „висяча” крапля і досліджують у темному полі зору. Вивчають морфологію трепонем – шляхом забарвлення за методом Буррі і Морозова.

Матеріал для дослідження лептоспір і борелій: кров, сеча. Мікроскопічне дослідження – готують препарат для дослідження у темному полі. Вивчають морфологію лептоспір та борелій за методом Романовського-Гімзи, Буррі, Морозова.

Матеріал для дослідження рикетсій: кров хворого. Мікроскопічне дослідження – виготовлення препаратів з культур тканин або із зараженого кров’ю хворого курячого ембріону, забарвлення за Здрадовським. Імунофлюорисцентний метод.

Матеріал для дослідження хламідійних інфекцій: мокрота, мазки відбитка з кон’юктиви ока, біоптат з вульви. Мікроскопічне дослідження – виготовлення препаратів забарвлення за методом Романовського-Гімзе.

Матеріал для дослідження мікоплазм: мокрота, виділення слизової оболонки носової частини глотки, зіву. Мікроскопічне дослідження – виготовлення препаратів з досліджуваного матеріалу: забарвлення за Романовським-Гімзою.

Матеріал для дослідження захворювань, викликаних актиноміцетами – мокрота, гній.

Мікроскопічне дослідження – дослідження незабарвлених і забарвлених за Грамом препаратів на наявність друз.

Матеріал для дослідження патогенних найпростіших, які відносяться до класу джгутикових – мазки-відбитки з грануляційної тканини, пунктат з кісткового мозку, кров, виділення з сечостатевих шляхів, випорожнення. Мікроскопічне дослідження – виготовлення препаратів з досліджуваного матеріалу із забарвленням за Романовським-Гімзою, Грамом.

Матеріл для дослідження патогенних найпростіших, які відносяться до класу саркодових: випорожнення хворого. Мікроскопічне дослідження калу проводять на наявність у ньому цист і зерен глікогену, забарвлюють метиленовим синім, розчином Люголя.

Матеріал для дослідження патогенних найпростіших, які відносяться до класу споровики – кров, спинномозкова рідина, плевральний ексудат. Мікроскопічне дослідження – виготовлення препаратів з досліджуваного матеріалу і забарвлення за методом Романовського-Гімзе.

Матеріал для дослідження патогенних найпростіших, які відносяться до класу війкових – свіжовиділений кал. Мікроскопічне дослідження – нефіксовані мазки з визначенням трофозоїтів.

Матеріал для дослідження дріжджоподібних грибів – мокротиння, гній, сеча. Мікроскопічне дослідження – виготовлення препаратів і фарбування іх за методом Грама.

Матеріал для дослідження дейтероміцетів – уражені волосини, лусочки шкіри (нігті). Мікроскопічне дослідження – взятий матеріал уміщують на предметне скло у краплину 10-20% розчину КОН або NaОН, накривають покривним склом і вивчають при малому збільшенні.

 

Перелік теоретичних питань.

1.Морфологія спірохет. Методи вивчення.

2. Морфологія рикетсій. Методи вивчення.

3. Морфологія хламідій. Методи вивчення.

4. Морфологія мікоплазм. Методи вивчення.

5. Морфологія актиноміцетів. Методи вивчення.

6. Морфологія найпростіших, які відносяться до класів джгутикових, саркодових, споровиків, війкових. Методи вивчення.

7. Морфологія дріжджоподібних грибів та дейтероміцетів. Методи вивчення.

Джерела навчальної інформації.

1. К.Д. Пяткін, Ю.С.Кривошеїн. – Мікробіологія. – К., 1992 (укр.) – С. 225, 300; 316-317; 326; 330; 284; 405-406; 409; 410; 412; 413; 415-416;… 2. К.Д. Пяткин, Ю.С.Кривошеин. – Микробиология. – М. – М. – 1980 (рос.) – С.… 3. К.Д. Пяткин, Ю.С.Кривошеин. – Микробиология. – М., 1981 (рос.) – С. 359, 364-365, 374-375, 386-387, 390, 354-355,…

Орієнтовна основа дії (ОДД).

Виготовлення мазка з досліджуваного матеріалу та фарбування його адекватними методами.

1.5.1.Забарвлення готових мазків рикетсій за Здрадовським.

1.5.2. Мікроскопія та замальовування морфології рикетсій в досліджуваних мазках.

1.5.3. Мікрскопія та замальовування спірохет Обермеєра в препаратах „товста крапля”, забарвлених за Романовським-Гімзою.

1.5.4. Мікроскопія та замальовування лептоспір в препаратах, контрастованих за Морозом.

1.5.5. Мікроскопія та замальовування лептоспір, контрастованих за Буррі.

1.5.6. Мікроскопія та замальовування хламідій в препаратах клітин епітелію, інорікованих ними, забарвлених за Романовським-Гімзою.

1.5.7. Мікроскопія та замальовування малярійного плазмодія за Романовським-Гімзою.

1.5.8. Мікроскопія та замальовування лейшманії за Романовським-Гімзою.

1.5.9. Мікроскопія та замальовування цист лямблій розчином Люголя.

1.5.10. Мікроскопія та замальовування кандід за Грамом.

 

1.7. Короткі методичні вказівки для роботи стулентів на лабораторному занятті:

Методика проведення заняття.

Актиноміцети – це також бактерії з особливою морфологією. Довгі, гіллясті клітини цих бактерій нагадують міцелій грибів. Правильне виготовлення… Рикетсії та хламідії належать до особливих біологічних різновидностей бактерій… Мікоплазми, є бактеріями, позбавленими клітинної стінки, мають велику схильність до поліморфізму. Тому морфологічні…

Методична розробка

По підготовці та роботі на лабораторному занятті №7

Для студентів медичного факультету.

 

Тема: Фізіологія мікроорганізмів. Живлення бактерій. Виділення чистої культури аеробів (І етап).

1.4. Цілі вивчення теми: 1.2.1. Мета загальна – вміти проводити посіви бактерій на різні поживні… 1.2.2. Мета конкретна:

Тести на вихідний рівень знань-умінь.

Описати методику виготовлення складного поживного середовища для культивування бактерій, що потребують для свого росту та живлення тваринний білок.

Відповідь: Складні поживні середовища містять сироватку крові, кров, асцитичну рідину і таке інше. Методика їх виготовлення полягає у додаванні до МПА, МПБ стерильних компонентів (кров, сироватку, жовч, асцетичну рідину).

Зміст навчання.

Граф логічної структури змісту.

Поживні середовища діляться по консистенції: тверді – основним середовищем є м’ясо-пептонний агар. Рідкі, які містять до 2% агару – м’ясо-пептонний бульйон; напіврідкі середовища – це середовища, які містять невелику кількість агару – до 0,6%.

Поживні середовища поділяються за призначенням: універсальні середовища, на яких може рости більшість мікроорганізмів – МПА, МПБ; елективні середовища – склад цих середовищ створюється для росту конкретного мікроорганізма, наприклад, для виділення корінебактерій дифтерії це середовища з телурітом.

Із досліджуваного матеріалу роблять мазки, зафарбовують за методом Грама. Після визначення мікроорганізмів, які знаходяться в досліджуваному матеріалі, проводять посів його на тверде поживне середовище для отримання ізольованих колоній. Чашки Петрі з посівами вміщують на 18-24 години в термостат.

Перелік теоретичних питань.

1.Метаболізм бактерій, як спосіб отримання поживного матеріалу та енергії.

2.Механізм живлення бактерій.

3.Класифікація бактерій за типом живлення та характером використання енергії.

4.Принципи культивування бактерій.

5.Поживні середовища, техніка їх виготовлення та класифікація. Вимоги до поживних середовищ.

Джерела навчальної інформації.

1. К.Д. Пяткін, Ю.С.Кривошеїн. – Мікробіологія. – К., 1992 (укр.) – С. 41, 45-48. 2. К.Д. Пяткин, Ю.С.Кривошеин. – Микробиология. – М. – М. – 1980 (рос.) – С.… 3. К.Д. Пяткин, Ю.С.Кривошеин. – Микробиология. – М., 1981 (рос.) – С. 47-51, 70-74.

Орієнтовна основа дії (ОДД).

1.5.1. Виготовлення мазка з досліджуваного матеріалу, фарбування його за методом Грама.

1.5.2. Посів досліджуваного матеріалу за допомогою бактеріальної петлі на пластинчастий агар.

1.5.3. Вивчення принципу роботи термостату.

1.5.4. Вивчення в демонстрації різних поживних середовищ та принципи їх виготовлення.

1.5.5. Вивчення в демонстраційному досліді посіву на поживні середовища за допомогою шпателя за методом Дригальського.

1.7. Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторнаому занятті:

Методика проведення заняття.

В лабораторній діагностиці інфекційних хвороб важливу, а інколи і основну роль відводять бактеріологічному методу дослідження. Цей метод дозволяє виділити збудника в чистому вигляді, вивчити всебічно його біологічні властивості, довести його етіологічну роль в інфекційному процесі.

Чиста культура, або потомство однієї клітини, може бути одержана шляхом механічного розмежування мікроорганізмів, що містяться в інфекційному матеріалі на поверхні твердого середовища.

Накопичити та виділити культуру збудника можна використовуючи різні за субстратом живильні середовища, створюючи для розвитку мікроорганізмів умови вирощування.

Додаток (набір тестів вихідного рівня навчаючих цільових завдань, відповіді на них, графи, алгоритми).

Автор: асистент, к.б.н. Киніна О.С.     7. 6. 5. 4. 3. 2. 1. № етапу Підведення…

Методична розробка

По підготовці та роботі на лабораторному занятті №8

Для студентів медичного факультету

Тема: Фізіологія мікроорганізмів. Розмноження бактерій. Виділення чистої культури аеробів (2 етап).

1.1. Актуальність теми полягає в вмінні проводити посіви на різні поживні середовища та виділення чистої культури з сумішші бактерій.

Цілі вивчення теми.

1.2.1. Мета загальна: Студенти повинні обгрунтувати бактеріологічний метод дослідження матеріалу отриманого від хворого інфекційною хворобою.

1.2.2. Мета конкретна: Студент повинен вміти провести ідентифікацію мікроорганізмів за культуральними властивостями.

Забезпечення вихідного рівня знань – умінь.

1. Засвоїти техніку посіву мікроорганізмів.

2. Ознайомитись з приладами, які застосовуються для вирощування бактерій.

3. Засвоїти методи виділення чистих культур аеробів.

Тести на вихідний рівень знань – умінь.

Які культуральні ознаки вивчають за допомогою стереомікроскопу?

A. Розміри колоній.

B. Характер поверхні.

C. Форма поверхні.

D. Структуру.

E. Здатність до емульгації в фізіологічному розчині.

Відповідь: (D).

Зміст навчання.

Граф логічні структури змісту.

Візуальне вивчення результатів висіву досліджуваного матеріалу на пластинчатий агар. Візуально та за допомогою стереомікроскопу або малого збільшення світлового мікроскопу вивчаються та описуються властивості ізольованих колоній за наступними ознаками:

По поверхні – гладка(S – форми), шорстка (R – форми), покреслена, горбкувата;

За формою країв – рівними, зазубленими, волокнистими, бахромчастими;

Форма – кругла, розеткоподібна, зірчаста, деревоподібна;

Величина – великі (4 – 5мм), середні (2 – 4мм), дрібні (1 – 2мм), карликові (менше 1мм);

За консистенцією; густиною; кольором; забарвленними і безбарвними; вологими, сухими, слизистими; плоскими, опуклими, куполоподібними, удавленими.

 

Підозрілу на збудника захворювання колонію,відмічають олівцем по склу, готують з неї мікропрепарат. Висушений та зафіксований препарат фарбують за методом Грама, мікроскопують та замальовують. Фіксують у протоколі морфологію та тінкторіальні властивості збудника.

Залишок підозрілої колонії висівають на скошенний агар для отримання чистої культури та її подальшого дослідження.

 

Перелік теоретичних питань.

1. Механізм розмноження бактерій.
2. Фактори росту та розмноження бактерій.
3. Швидкість та фази розмноження бактерій. Поняття “колонія”, “культура” .
4. Етапи виділення чистих культур бактерій.
5. Культуральні властивості бактерій методи вивчення.
6. Значення виділення чистих культур бактерій при бактеріологічному методі діагностики інфекційних хвороб.

Джерела навчальної інформації.

  Основні: 1. К.Д. Пяткін, Ю.С.Кривошеїн. – Мікробіологія. – К., 1992 (укр.) – С. 61-68.

Орієнтовна основа дії (ООД).

1.5.1. Вивчення результатів висіву досліджуемого матеріалу на пластинчатий агар.

1.5.2. Візуальне вивчення ізольованих колоній, які виросли на пластинчатому агарі.

1.5.3.Вивчення та описання за допомогою стереомікроскопу або малого збільшення світлового мікроскопу ізольованих колоній.

1.5.4. З підозрілої на збудника захворювання колонії готують мікропрепарат, фарбують за методом Грама.

1.5.5. Фіксують у протоколі морфологію та тінкторіальні властивості збудника.

1.5.6. Залишок підозрілої колонії висівають на скошенний агар для отримання чистої культури.

Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.

Методи проведення заняття.

В методиці виділення чистої культури мікроорганізмів необхідно вміти макро- і мікроскопічно вивчати культуральні властивості бактерій.

Опанувати методикою пересіву відібраної колонії на скошенний агар.

 

Автор: асистент, к.б.н. О.С.Киніна.

 

Методична розробка

По підготовці та роботі на лабораторному занятті №9

Для студентів медичного факультету

Тема: Фізіологія мікроорганізмів. Ферментативна активність бактерій. Виділення чистої культури аеробів (3 етап).

1.5. Актуальність теми полягає в вмінні ідентифікувати виділену чисту культуру бактерій за допомогою визначення її біохімічної активності.

Цілі вивчення теми.

1.6.1. Мета загальна: Опанувати методами біохімічної ідентифікації бактерій.

1.6.2. Мета конкретна: Ознайомитись з сахаролітичними, амілолітичними та гемолітичними властивостями мікроорганізмів в демонстраційних дослідах.

Забезпечення вихідного рівня знань – умінь.

4. Вміти визначити чистоту виділеної колонії.

5. Засвоїти методи визначення ферментативної активності бактерій.

6. Засвоїти методи експрес – ідентифікації бактерій за біохімічними властивостями.

Тести на вихідний рівень знань – умінь.

Які ознаки покладені в основу визначення чистоти виділеної культури?

A. Чутливість до антибіотиків.

B. Біологічні властивості.

C. Культуральні властивості.

D. Антигенна будова.

E. Чутливість до бактеріофагів.

Відповідь: С.

Зміст навчання.

Граф логічні структури змісту.

Мікроскопічно та візуально перевіряється чистота виділеної культури, мікроскопічну картину замальовують.

При підтверджені чистоти культури виділеного мікроорганізму, проводиться висів його на середовища короткого «строкатого» ряду Гісса, що містить лактозу, глюкозу, маніт, мальтозу, сахарозу, МПБ з індикаторними папірцями для виявлення індолу та сірководню.

В демонстраційному досліді студенти вивчають біохімічні властивості бактерій за допомогою системи індикаторних папірців (СІП).

Перелік теоретичних питань.

1. Біохімічна активність бактерій.
2. Класифікація ферментів бактерій.
3. Поживні середовища, що використовуються для біохімічної ідентифікації бактерій.
4. Методи вивчення біохімічних властивостей бактерій.
5. Значення вивчення біохімічної активності бактерій для ідентифікації.
6. Використання ферментів бактерій в медичній практиці і промисловості.

Джерела навчальної інформації.

1. К.Д. Пяткін, Ю.С.Кривошеїн. – Мікробіологія. – К., 1992 (укр.) – С. 49-56. 2. К.Д. Пяткин, Ю.С.Кривошеин. – Микробиология. – М. – М. – 1980 (рос.) – С.… 3. К.Д. Пяткин, Ю.С.Кривошеин. – Микробиология. – М., 1981 (рос.) – С. 51-59.

Орієнтовна основа дії (ООД).

1.5.1. Макроскопічно та мікроскопічно перевірити чистоту виділеної колонії, мікроскопічну картину замалювати.

1.5.2. Вивчення біохімічних властивостей виділеного мікроорганізму. Висівають культуру на середовища короткого «строкатого» ряду Гісса для визначення цукролітичних властивостей.

1.5.3. В демонстраційних тестах врахувати гемолітичні, протеолітичні властивості бактерій.

1.5.4. В демонстраційному досліді вивчити біохімічні властивості мікроорганізмів за допомогою СІП (системи індикаторних папірців).

Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.

Методи проведення заняття.

В методиці ідентифікації чистої культури мікроорганізмів необхідно опанувати методикою перевірки чистоти культури.

Опанувати методом пересіву чистої культури на середовища короткого строкатого ряду Гісса, що містять лактозу, глюкозу, маніт, мальтозу, сахарозу.

 

Автор: асистент, к.б.н. О.С.Киніна.

 

Методична розробка

По підготовці та роботі на лабораторному занятті №10

Для студентів медичного факультету

 

Тема: Фізіологія мікроорганізмів. Дихання бактерій. Способи культивування і виділення чистої культури анаеробів.

1.9. Актуальність теми полягає в необхідності отримання знань в методах виділення чистих культур патогенних анаеробних бактерій.

Цілі вивчення теми.

1.10.1. Мета загальна: Завершити етапи бактеріологічного методу по ідентифікації анаеробних бактерій.

1.10.2. Мета конкретна: Засвоїти методи культивування та виділення чистих культур анаеробних мікроорганізмів.

1. Вивчити методи культивування анаеробів.

2. Ознайомитись з апаратурою, яка застосовується для культивування анаеробів.

3. Засвоїти методи виділення чистих культур анаеробів.

Забезпечення вихідного рівня знань – умінь.

7. Знати типи дихання мікроорганізмів.

8. Вміти засівати мікроорганізми в різні поживні середовища.

Тести на вихідний рівень знань – умінь.

Які субстрати введено в короткий “строкатий” ряд Гісса?

A. Желатин.

B. Лакмусове молоко.

C. Маніт.

D. МПБ з індикаторними папірцями на індол та сірководень.

E. Фруктоза.

Відповідь: С.

Зміст навчання.

Граф логічні структури змісту.

Вивчення морфології та тінкторіальних властивостей спорових форм мікроорганізмів шляхом мікроскопії фарбованого за методом Грама препарату.

Ознайомлення з живильними середовищами для культивування анаеробів (Кітта – Тароцці, Вільсон – Блера, напіврідкий цукровий агар високим стовпчиком).

Ознайомлення з апаратурою для вирощування анаеробних мікроорганізмів.

Перелік теоретичних питань.

1. Класифікація мікрорганізмів за типом дихання.
2. Сутність процесу дихання у мікроорганізмів.
3. Принципи культивування анаеробів.
4. Етапи виділення чистих культур спорових та неспорових анаеробів.

Джерела навчальної інформації.

1. К.Д. Пяткін, Ю.С.Кривошеїн. – Мікробіологія. – К., 1992 (укр.) – С. 56-59. 2. К.Д. Пяткин, Ю.С.Кривошеин. – Микробиология. – М. – М. – 1980 (рос.) – С.… 3. К.Д. Пяткин, Ю.С.Кривошеин. – Микробиология. – М., 1981 (рос.) – С. 59-64

Орієнтовна основа дії (ООД).

1.5.1. Вивчення морфології та тінкторіальних властивостей спорових форм мікроорганізмів шляхом зафарбування за методом Грама.

1.5.2. Вивчення поживних середовищ для культивування анаеробних мікроорганізмів.

1.5.3. Вивчення росту анаеробних мікроорганізмів на середовищі Кітта – Тароцці, молоці.

1.5.4. Ознайомитись з роботою анаеростата.

1.5.5. Ознайомитись з хімічними та біологічними методами культивування анаеробних мікроорганізмів.

Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.

Методика проведення заняття.

Вміти виділити чисту культуру анаеробів з суміші мікроорганізмів.

Опанувати методами культивування і ідентифікації анаеробних мікроорганізмів

Ознайомитись з живильними середовищами та демонстраційними апаратами для культивування анаеробів.

 

 

Автор: асистент, к.б.н. О.С.Киніна.