Реферат Курсовая Конспект
Питання 1. - раздел Культура, Українс. культура пізнього Середньовіччя 13 - сер.15 ст.: заг. характеристика Терміном "бароко" (В Перекладі З Італійськ. - "дивний", А...
|
Терміном "бароко" (в перекладі з італійськ. - "дивний", або ж в перекл. з португальськ. - "perola barroca"- перлина неправильн. форми) науковці зазвичай позначають як провідний стильовий напрям чи стиль насамп. у європ. мист-тві кін.ХУІ - сер.ХУІІІ ст., так і, в цілому, окрему велику епоху культ.-мист. життя, що припала на період Нового часу (ХУІІ ст.) в історії Європи. Аналізуючи у вміщеній у збір. ст-ей "Укр. літер-не барокко" (1987) ст-ті "Про укр. літер-не барокко" різні наук. погляди на Бароко, І.Іваньо писав: "Деякі зарубіжні, а також вітчиз-ні літературознавці висувають концепцію, за якою барокко є своєрідним етапом духов-го розвитку, що, подібно до Ренесансу, охоплює мист-во, літер-у, філос-ю, історію, куль-ру в цілому і характ-ся сукупністю тих поглядів і уявлень, які в Європі мали місце в період від занепаду Ренес-у аж до початку Просвітительства". На думку одн. з авторів збір. ст. "Укр. Бароко" (2004) Д.Наливайка: "Бароко посідає надзв. важливе місце в історії укр. куль-ри - як і куль-ри всієї Європи ... воно є добою, коли розгорнулися інтеграц. процеси континентальн. масштабу, що охопили різні ділянки дух. діяль-ті. Йдеться передус. про зближення й ідентифікацію "латинськ. Європи" та Європи візант.-слов"янської, двох, за визнач-ням А.Тойнбі, "дочірніх" і водночас несхожих одна на одну культурно-історич. спільнот, що склалися в середньовіччі, відгалузившись од спільн. кореня - античн. культури ... що таке бароко - стиль, худож. напрям, літерат.-мист-ка чи культ.-історична епоха? ... і те, і друге, і третє, і четверте. Стиль, але не в сенсі "художньої реалізації методу", а в сенсі універсальної категорії худож. творчості що обіймає всі її рівні: світосприй-тя, ідеї, семантику, поетику. Бароко є одн. з велик. худож. стилів, корелятивних стилю світосприйняття та мислення епохи, зрештою, стилю її життя. Воно проявилося не лише у літ-і та мист-і, але також у ін. сферах дух. куль-и: філос., науці, історіографії, педагогіці тощо, - а це дозволяє кваліфікувати його і як культурну епоху. Не становить тут винятку... укр. бароко, яке є однією з найвизначніш. епох нашої національної куль-ри".
Визначаючи у цій же праці - в статті "Укр. сусп-во доби Бароко", як "добу бароко" епоху "від ост. чвер. ХУІ до трет. чверті ХУІІІ ст.", Я.Ісаєвич так охарактеризував її у цілому: "Навіть якщо починати період бар-ко з 30-х рр. ХУІІ ст... то соціально-політичне тло культ-го життя варто розглядати в межах усього того періоду укр. історії, що його небезпідставно називають козацькою добою - приблизно з 70-х рр. ХУІ ст. до 70-80-х рр. ХУІІІ ст. У 30-х рр. ХУІІ ст. не починалися якісь принципово нові явища та процеси, а лише набули повного розвитку ті соціальні структури та сусп. рухи, в історії котрих початк. етапом були приблиз. 1750-і рр. Звісно, козацтво відігравало істотну роль в історії Укр-и й раніше, і пізніше, але саме тоді воно було рушійною силою низки політ. акцій, що деякі з них стали визначальними для сусп-их і політич. перемін. Недарма чимало інозем. авторів, особл. впродовж др.пол.ХУІІ-ХУІІІ ст. називали укр-ів "козацькою нацією". Отже, слід гадати, мають рацію ті історики, які вважають "козацьк. добою" час від ост. чверті ХУІ ст. до зруйнув-я Запор. Січі (1775) й остаточ. скасув-ня автоном. устрою Укр-и-Гетьманщини (1781-1783). Кінцева межа вказ. періоду визначається також важливими змінами на політич. мапі Укр-и, з-посеред яких приєдн-ня до Австр. імперії Галичини (1772) й Буковини (1774), початок масового заселення укр-цями причорноморськ. степів, поширення влади Росії на більшу частину Правобережжя (1793), Зах. Волинь і Холмщину (1795)". Важливу роль у розвитку укр. культ.-мист. життя епохи Бароко відіграли числен. світські й реліг. осередки науки, освіти і мист-ва на укр. землях у складі Речі Посполитої та Рос. імперії, зокр.: Острозький культурно-освітн. центр та укр. братства (Львівське Успенське, Київське Богоявленське й ін.) як центри освіти, друкарства й полеміч. письменства (див. ксерокс - до теми - С.22-24), богословс. гурток, "Могилянс. Атенеум" КПЛаври 10-х - 50-х рр. ХУІІ ст., школи христ. конфесій на укр. землях Речі Посп. у ХУІІ - ХУІІІ ст., зокр. Києво-Могил. колегіум (Академія) (див. ксерокс - до теми - С.24-28).
Вказуючи у пр. "Л. Тарасевич і укр. мист-во барокко" (1986) на те, що "стиль барокко виник на Україні як реакція на підготовку й проведення Брестс. унії 1596 р." в полемічному письменстві, Д.Степовик зауважив: "Барокко в літер-рі й мист-тві України позначене переробкою давньої форми, чим відрізнялося від сусіднього польс-го, в якому переважала тенденція утвердження готових форм то італій-го, то північноєвроп-го барокко. Як і в Росії, в укр. барокко тривал. час панувала течія "сповільненого ренес-су"... укр. барокко в цілому більш стилізоване в народн. дусі". Зазначаючи, що "перші ознаки барокко в укр. худож. культурі з"являються в ост. чверті ХУІ ст.", Д.Степовик наголосив: "Не всі види мист-ва в один час і однаков. мірою пройнялися барокко. Так, книжк. мініатюра і графіка найшвидше і найповніше втілили в собі бароккові риси. В скульптурі рельєфна декор-на різьба і кругла скульптура тривал. час розвивалися в перехідних стиліст-их формах. Живопис (зокр., іконопис) індиферентно зустрів новий стиль і піддався його впливові чи не найпізніше... в нових струтктурних утвореннях у мист-ві новий стиль утвердж-ся швидше, ніж у давніх, обтяжених вантажем традицій. І полеміч. літ-ра, і тиражована графіка розвинулися в ост. десят-ття ХУІ ст. - вони ж першими відреагували на барокко". Аналізуючи у вміщеній в збір. "Укр. літер-не барокко" (1987) ст-ті "Слово й ілюстрація. Основні риси барокко в укр. гравюрі" вказану тему, Д.Степовик виокремив "10 осн. рис стилю барокко" в гравюрі й інш. видах укр. образотвор. мист-а, зокр.: 1. "...дуже широк. коло мистецьких троп: іносказання, метафори, алегорії, символи, порівняння, протиставл-ня"; 2. "міфо-реалістична образна система", 4. багатосюжетність, 8. "мова стилю бар-ко грунтується на осн. 4-х компонентах: передачі бурхлив. руху, масивності форми, контрастних сполученнях і напруженні". На думку вчених, мист-во Бароко засвідчує тяжіння до ансамблю: міські площі, палаци, паркові тераси, фонтани зводяться за принципом синтезу арх-ри і скульп-ри, підкорення спільн. декор-му оформл-ню.
(Навести у відповіді на це питання стислий огляд розвитку укр. культ.-мист. життя Бароко по всіх інших питаннях цієї теми - десь 5 речень).
– Конец работы –
Эта тема принадлежит разделу:
Українс культура пізнього Середньовіччя сер ст заг характеристика... Вітчизняне релігійне життя сер ст... Вітчизняний літературний процес сер ст...
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Питання 1.
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Твитнуть |
Новости и инфо для студентов