Реферат Курсовая Конспект
Питання 2 - раздел Культура, Українс. культура пізнього Середньовіччя 13 - сер.15 ст.: заг. характеристика (Передусім Див. Ксерокс До Цієї Теми - С.21 - 22.: Про Основні Типи З...
|
(Передусім див. ксерокс до цієї теми - С.21 - 22.: про основні типи закладів освіти в Україні епохи Бароко та С.26-28 - про Києво-Могил. колегіум (академію)). Пропонуючи у статті "Латинське шкільництво і "шкільний гуманізм" в Україні кін.ХУІ - сер.ХУІІ ст." ("Київс. старовина, 1997, № 1-2) доклад. аналіз розвитку всіх ланок зах.-європ. системи освіти епохи Бароко на укр. землях у складі Речі Посполитої, Н.Яковенко так у цілому охарактеризувала її: "Освітньо-світоглядні новації остан. чверті ХУІ - пер. пол.ХУІІ ст., які на тривале майбуття запрограмували синкретичну, "православно-латинську" спрямованість укр. куль-ри, стали наслідком гостро усвідомлюваної в інтелектуальн. колах потреби перемін. Роль безпосеред. подразника, який невигідно виопуклив анахронізм православ. шкільництва, зіпертого на засади благочесної старовини, судилося виконати так зван. гуманістичній школі - новому типові освітніх закладів, що з др. пол.ХУІ ст. почали множитися серед протестантів і католиків Речі Посп. Поняттям гуманіст. школа традиційно позначають протестантс. гімназії та єзуїтські колегії, у яких організаційно унормувалася всеєвропейська програма освіченого благочестя (pietas litterata). Такий освітн. напрям був розпрацьований ... внаслідок запровадж-я до шкіл. практики філологічних методів ранніх гуманістів. Йдеться ... про вивчення латин. мови не через абстрактне зазубрювання тонкощів її граматики, а через засвоєння прикладів з античн. літ-ри. Ця методика була суголосна ідеї "окультурювання" душ на взірцях антич-ті - гол-го, в уявл-ні гуманістів, джерела пізн-ня доброчесн. звичаїв, які вдосконалюють і прикрашають людину. Культ латинського слова, виплеканий у процесі гуманістич. студій (studia humanitatis), тобто філологічних занять ерудитів Ренес-су, у практиці гуманістичної школи проявив себе через розробку техніки детальн. аналізу та наслідув-ня стилістичн. канонів антич-ті. Така шкільна методика, найб. послідовно розроблена в курсах поетики і риторики, тобто предметів trivium'y середньовічної сімки "вільних мистецтв", носила спеціальну назву imitatio antiquorum (наслідування стародавніх), а обидва згадані предмети звалися вищими гуманістичними (studia humaniora) ... для обов"язк. шкільної лектури (як Цицерон, Вергілій, Горацій, Овідій, Лівій та ін.) добиралися відповідно препаровані тексти, а їх інтерпретація, найповніше сформульована Еразмом Роттердамським у трактаті "Про чемність дітей", мусила сприяти прищепленню християн. моралі та вихов-ню гідної і пристойної поведінки".
У протест. гімназіях та римо-катол. колегіях (серед. освіта - 6-7 рр.) - три рівні освіти: 1). клас граматики (3-4 рр.): а). нижча (фонетика латин. мови), б). середня (морфологія латинс. мови), в). вища (синтаксис латинс. мови); 2). клас поетики (1р.), 3). клас риторики (2р.): перші ораторс. спроби учнів, початки філос. і богослів"я. Навч. заклади вищого рівня, напр. повні єзуїтські колегіуми, мали спец. класи вищих наук - філософії (2-3рр.) і богослів"я (4р.). На укр. землях у цей період з"явились перші заклади вищої гуманіт. гуманістичної освіти усіх христ. конфесій, зокр.: 1. римо-катол. Замойська академія (1594, м.Замостя) - унів-ет з 3 факул.: вільн. мист-тв, права і медицини (з 1648 - і богослов. фак-ет); 2. протестант. (социніанс.) акад-ія в Киселині (1614); 3. правосл. Острозький слов"яно-греко-латинс. колегіум (акад-ія) (1576-1636) - перш. укр. навч. заклад вищого гуманітар. типу на укр. землях, що постав внаслідок діяль-ті заснованого в м.Острог за ініціативи кн. Кост. Острозького (1526-1608) богосл-го літер.-перекладацького гуртка (відомі укр. та зарубіж. учені: Д.Наливайко, В.Суразький, Г.Смотрицький й ін.). В Острозі понад 35 р. діяла перша постійна укр. друкарня, де, крім праць укр. правосл. полемістів кін.ХУІ - пер.пол.ХУІІ ст., була видана І.Федоровим 1581р. перша повна Біблія церковнослов"янсь. мовою у східнослов"янськ. світі та "Буквар" (1578). Як зазначив у праці "Острозька слов"яно-греко-латинська академія (1576-1636)" (1990) І.Мицько: "Протягом 60-річного існування Острозьк. акад-ії... по найскромнішим підрахункам, її закінчило близько 500 осіб. Вихованці ак-ії ставали вчител., літерат., друкар., проповідниками. Національно-визволь. рух на Укр-і та в Білор-ії отримав значний загін культ.-пропагандистських діячів". Важл. роль у розвитку освіти, науки і культ.-мист. життя на укр. землях відіграли і укр. братства (див. ксеркос с.23 - 24.: про братства, їх чільних діячів). Як зазнач. у пр. "Давньоукр. студенти і професори" (1994) В.Микитась: "Особ. велика заслуга у справі пожвавлення шкіль. освіти належить братствам - громадським орг-ям правосл. міщан, а потім і селян в Укр-і і Білорусії ХУІ-ХУІІІ ст. Їхнє виникнення зумовлювалось прагненням населення об"єднатися для захисту своїх соціал.-екон. інтересів, боротьби проти покатоличення і полонізації, розбудови шкільництва і взагалі національної культури".
Взірцевим для шкіл укр. братств став статут школи Львівс. Успенськ. бр-тва "Порядок шкільний" (1586), що був створений під впливом ренесансно-гуманіст. ідей (передбачав демократич. засади орг-ції навч-ня, як-от рівність прав юнаків різних сусп. станів на здобуття освіти) на осн. ідейно-світогл. постулатів православ"я. Авторка пр. "Львівс. братство: Куль-ра і традиції" (1996) О.Матковська вказала: "Льв. брат. школа будувалася вже за системою тогочасн. зах.-європ. серед. шкіл. Її осн. суть становило вивчення так зв. 7 вільних мистецтв - граматики, риторики, діалектики, арифмет., геометрії, музики, астрономії". Як писав В.Микитась: "Молодші школярі навчалися початк. грамоти, а старші "спудеї" досконаліше вивчали старослов"ян., грец. і латин. мови, елементи філософії, риторику і поетику...". Діячі Льв.бр-ва, як-от архімандрит КПЛаври Є.Плетенецький, який заснував у ній правосл. богослов. літер.-переклад. гурток і друкарню (див.ксер.С.24-його учасники, їх праці), зробили важлив. внесок у розбудову укр. освіти, науки і культ.-мист. життя в Києві, зокрема заснували школу Київс. братства (1615) (див.ксер.с.23-24: про Київ.бр-во, його діячів, їх праці). У 1632 р., за ініціат. митропол. Київ., Галиц. і Всієї Русі П.Могили та згоди гетьм. І.Петржицького, внаслідок об"єдн-ня школи Київ. бр-ва та заснованої П.Могилою при Троїцькій церкві КПЛаври школи, постав Київс. колегіум. (див. ксер.с.26-28). Як писав В.Микитась: "Києво-Могил. колегіум ХУІІ ст. відповідав загальноєвроп. структурі та прирівнювався до стандартів і вимог її освітньої системи. Складався він із вісьмох класів..: фара, чи аналогія, інфима, граматика, синтаксима, поезія, риторика, філософія, згодом додалося і богослів"я"...". Викладачами й вихованцями КМА були знані укр. і заруб. мислителі, діячі культури, зокр. відомі композитори, письмен-и, церк. діячі-богослови, викладачі різних гуманітарн. дисциплін, як-от, зокр., Феофан Прокопович та Г.Сковорода. Як зазначила в пр. "Києво-могил. акад-ія і німец. куль-ра" (2001) В.Нічик: "Впродовж усього свого майже 200-річного існування Києво-Мог. акад-я була осн. чинником розвитку освіти, науки, куль-ри не лише в Укр-і, а й у всьому правосл. регіоні".
– Конец работы –
Эта тема принадлежит разделу:
Українс культура пізнього Середньовіччя сер ст заг характеристика... Вітчизняне релігійне життя сер ст... Вітчизняний літературний процес сер ст...
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Питання 2
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Твитнуть |
Новости и инфо для студентов