Реферат Курсовая Конспект
Питання 7. - раздел Культура, Українс. культура пізнього Середньовіччя 13 - сер.15 ст.: заг. характеристика На Думку Автора Праці "укр. Мист-Во Др. Пол.хуі - Пер. Пол.хуіі Ст. (Гум...
|
На думку автора праці "Укр. мист-во др. пол.ХУІ - пер. пол.ХУІІ ст. (Гуманістичні та визвольні ідеї)" (1985) В.Овсійчука, на той час архітектура на укр. землях "переживала пору високого розквіту", а "в історію вітчиз. мист-ва була вписана нова сторінка - ренесансна архіт-ра": "Укр. арх-ра, з притаманними їй національн. рисами, виробила свої ознаки стилю ренесансу, серед яких найголовніші відповідають системі ренес-го стилю в арх-рі інш. країн. До них належить і чітка симетричність, і горизонтальний поділ на поверхи, і впровадження ордера, насампер. римської дорики, і особлива увага до декорат.-орнамент. оздоблення фасадів. Слід додати і таку виразну рису арх-ри ренес-су, як зміна тематики, з перевагою в ній світського буд-тва ... Ренес-на арх-ра на Україні спиралась на міцну основу раніше вироблених норм будів-ої техніки, функціональних вимог, типів споруд, що залишалось відправною точкою для подальшого прогресу. Ця обставина накладала на ренесансну арх-ру на Україні відбиток архаїзму і водночас створювала відчуття особл. міцності традицій. Однак у цьому полягала причина її стильової неоднорідності, бо поряд з ренес-ом чинними були форми готики, маньєризму та раннього барокко...". У др. пол.ХУІ - пер. пол.ХУІІ ст. на укр. землях Польщі триває розвиток міського, як світського, так і сакрального, будів-тва, зокр. продовжується розбудова міст-фортець магнатських резиденцій (Броди, Жовква, Старокостянт. й ін.) з фортецями (арх-ри: італ.(Б.Морандо й ін.), швейцарці (Пав. Щасливий), німці (Іов Бретфус) і т.д. Протягом 1630-х - 1640-х рр. - зведення польс. урядом фортець на Подніпров"ї проти татар. набігів і укр. повстанців, напр. фортеця Кодак (арх-р франц. Г.Л.де Боплан). Наголошуючи, що оборон. роль виконували на той час і численні монументальні кам"яні сакральні споруди - церкви, монастирі, костели, синагоги й ін., В.Овсійчук, зокр., згадав про монастирі-фортеці Львівщини, Івано-Франків., Тернопільщ. й ін. Відзначаючи важливу роль Львівс. Ставропігійс. братства в розв. культ.-мист. життя Львова і Галичини у цілому, В.Овсійчук зауважив: "Визначна роль в становленні і подальшому розв-ку ренесанс. зодчества в укр. мист-ві належить групі львів. пам"яток: Успенськ. церкві, каплиці Трьох святителів, вежі Корнякта. Створення цього т.зв. ансамблю Руської вулиці (розміщені на Руській вул. у Льв-і) спричинило до зміни стильового хар-ру цілого худож-го періоду, стало переломним етапом у розв-ку арх-ри, передус. в Галичині". Актив. участь у цьому брали заруб. арх-ри, насамп. комаски - з Півн.Італії та італ-ких кантонів Швейцарії, які "виховувалися на арх-урі Ломбардії та Венеції, звідки виносили поверхове знайомство з мист-ом Ренес-су": 1. Успенська церква (1555-1559, Петро Італієць), 2. каплиця Трьох святителів (завершена в 1590, П.Красовський чи А.Підлісний), 3. вежа Корнякта (1572-1578, П"єтро Барбоне і Павло Римлянин). Також у Львові й інш. укр. містах було зведено багато костелів і каплиць, напр. Бернардинський костел і каплиця Боїмів - перлини львівськ. арх-ри, та яскрав. взірців ренесанс. житлової арх-ри (комплекс будівель на площі Ринок у Львові). Протягом др.пол. ХУІІ - поч. ХУІІІ ст. у вітчиз. культ.-мист. житті на західноукр. і східноукр. землях, зокр. у арх-рі, тривав розвиток стилю Бароко, яскравим підтвердженням чого є праця "Арх-ра Лівобереж. України ХУІІ-ХУІІІ в." (1967) М.Цапенка. Усю укр. барокову кам"яну міську архітектуру епохи Бароко можна умовно поділити на світську та культову. Світська включає до свого складу: 1. житлові будівлі світських і духовн. феодалів, зокр. гетьманські (палаци Б.Хмельницького в Суботові й Чигирині, І.Мазепи у Батурині), й магнатські палаци й подвір"я, будинки козац. старшини (буд. Лизогуба в Чернігові), вищого духівництва (митрополичі буд. у КПЛаврі та Софії Київській), учнівсь. бурси і чернечі келії; 2. громадські споруди - адміністративні (сотенні і полкові канцелярії, магістрати, суди, цехи) й благодійні (шпиталі, притулки і т.д.); 3. виробничі споруди - гути, млини, броварні, мануфактури, типографії й ін.; 4. господарські споруди - торгівельні будинки, арсенали і т.д. Культова арх-ра: церкви (різних типів, зокр. за об"ємно-просторовою схемою побудови: а). зальні (Ільїнська в Суботові), б). тричастні з 1 чи 3 банями - Воскресенськ. собор у Сумах), в). п"ятичастні хрестовобаневі з 1,3 чи 5 банями - Миколаївсь. собор у Ніжині; г). прямокутні стовпні з 3-а (Собор Троїцьк. мон-ря в Черніг.), 5-а (Миколаївс. собор у Києві) чи 7-а (Собор Хрестовоздвиженс. мон-ря в Полтаві) банями й ін. Перлини укр. церков. буд-ва: церква Всіх Святих у КПЛаврі (1696-1701), Катерининська церк. у Чернігові (1715), Преображенська церк. у Сорочинцях (1732) й ін.
На думку багатьох укр. учених, ідея укр. національної монархії знайшла свій чи не найяскравіший вираз саме в укр. кам"яному церковному монументальному зодчестві епохи Бароко. Др. пол. ХУІІ ст. - це, власне, і є "золотий вік" цього зодчества, бо саме в цей час в укр. арх-рі сформувався стиль укр. Бароко, який постав із синтезування традицій зведення укр. тринавних церков і зах.-європ-ої базиліки. Меценатами кам"ян. церковн. монументального зодчества ХУІІ - поч.ХУІІІ ст. були численні відомі представники укр. світської й духовної аристократії, насамп. гетьмани, як-от, гол. чин., І.Мазепа. Він сприяв реконструюванню та будівництву понад 30 храмів, зокр. у Києві: Собор св.Софії, Михайлівс. Золотоверхий монастир, Успенський собор та Троїцька надбрамна церква КПеч.Лаври, - а також церкви у містах Переяслав, Батурин, Глухів, Чернігів й ін. Одним із найвідоміших укр. архітекторів ХУІІІ був І. Григорович-Барський (1713-1786). Водночас, чимало церковних і громадс. споруд зводилось на кошти укр. козацьк. старшини, а саме активно розвивалось і дерев"ян. храмове буд-тво, зокр. т.зв. храми-монументи чи "хрещаті" храми. У цей час сформувався тип козачого п"ятиверхого хрещатого собору, знаими зразки якого: Троїцький собор у Густині, Преображенський у Ізюмі, Юр"ївський у Видубецькому моастирі й ін. Прикметними декоративними особливостями укр. кам"яної арх-ри епохи Бароко були, зокр., орнаментально-скульптурний декор у вигляді барельєфного гіпсового ліплення (компонування за принципом укр. плахти чи вишиваного рушника), а його форми були найрізноманітнішими (квіти, гілля, листя, фрукти, фігури тварин, людей та міфологічних і релігійних персонажів).
– Конец работы –
Эта тема принадлежит разделу:
Українс культура пізнього Середньовіччя сер ст заг характеристика... Вітчизняне релігійне життя сер ст... Вітчизняний літературний процес сер ст...
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Питання 7.
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Твитнуть |
Новости и инфо для студентов