УПРАВЛІННЯ ПОВСЯКДЕННОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДРОЗДІЛІВ

МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ ГВАРДІЙСЬКИЙ ОРДЕНА ЧЕРВОНОЇ ЗІРКИ ІНСТИТУТ ТАНКОВИХ ВІЙСЬК

ІМЕНІ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНОГО ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

“ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ”

О.М. Бриксін, Стаховський О.В, М.Д. Ткаченко, Ю.В. Цепляєв

УПРАВЛІННЯ ПОВСЯКДЕННОЮ

ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДРОЗДІЛІВ

 

 

Затверджено

начальником інституту як

навчально-методичний посібник

 

 

Харків

2007

ББК 68.49 (2) 3 я 73

 

 

О.М. Бриксін, О.В. Стаховський, М.Д. Ткаченко, Ю.В. Цепляєв.

Управління повсякденною діяльністю підрозділів. Навчально-методичний посібник. – Харків: ХІТВ, 2007 р. – 76 с.

Навчально -методичний посібник розроблений з урахуванням вивчення, узагальнення та аналізу передового досвіду військ, пошуку факторів і умов, які… Мета даного навчально-методичного посібника - допомога студентам у вивченні… Рекомендації, які надані в посібнику, необхідно використовувати творчо залежно від конкретних умов.

ВСТУП

Україна, як суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава, враховуючи необхідність забезпечення власної воєнної безпеки та оборони, усвідомлюючи свою відповідальність у справі підтримання міжнародної стабільності, має Збройні Сили із необхідним рівнем їх бойової готовності та боєздатності. Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються:-оборона України;-захист її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності.Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України.Військові частини і підрозділи Збройних Сил України відповідно до закону, в межах, визначених указами Президента України, що затверджуються Верховною Радою України, можуть залучатися до здійснення заходів правового режиму воєнного і надзвичайного стану, посилення охорони державного кордону України і виключної (морської) економічної зони, континентального шельфу України та їх правового оформлення, ліквідації надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, надання військової допомоги іншим державам, а також брати участь у міжнародному військовому співробітництві та міжнародних миротворчих операціях на підставі міжнародних договорів України та в порядку і на умовах, що визначені законодавством України.Органи військового управління забезпечують неухильне дотримання вимог Конституції України стосовно того, що Збройні Сили України не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів державної влади чи перешкоджання їх діяльності.

 

 

БОЙОВА ГОТОВНІСТЬ

Поняття бойової готовності

Бойова готовність повинна забезпечувати: - своєчасне приведення підрозділів у вищі ступені бойової готовності та… - виконання бойового завдання в умовах застосування противником високоточної зброї, засобів радіоелектронної боротьби…

ОРГАНІЗАЦІЯ РЕЖИМУ ТАЄМНОСТІ ТА ТАЄМНОЇ РОБОТИ

Порядок допуску особового складу до таємних документів, їх облік

І контроль

Допуск громадян до державної таємниці залежить від ступеня секретності інформації. Встановлюються такі форми допуску до державної таємниці: форма 1 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності… форма 2- для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності "цілком таємно" та…

Для форми 3 - 15 років.

В окремих випадках, які визначаються міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, за погодженням із Службою безпеки України… Допуск до державної таємниці керівникові органу державної влади, органу… Якщо потреба громадянина у відомостях, що становлять державну таємницю, не пов'язана з місцем роботи, служби або…

У наданні допуску до державної таємниці може бути відмовлено також

1. Повідомлення громадянином під час оформлення допуску недостовірних відомостей про себе; 2. Постійного проживання громадянина за кордоном або оформлення ним документів… 3. Невиконання громадянином обов'язків щодо збереження державної таємниці, яка йому довірена або довірялася раніше. …

Облік особового складу у підрозділі

Облік особового складу у відділенні проводиться особисто командиром відділення. Кожен командир відділення повинен мати іменний список відділення за формою №1а. Іменний список повинен за розмірами відповідати військовому квитку і постійно знаходитися у командира відділення.

ІМЕННИЙ СПИСОК ОСОБОВОГО СКЛАДУ

  Облік особового складу у взводі (групі)ведеться в журналах бойової підготовки…  

Іменний список__________ взводу ___________ роти

відкидний клапан № 1

 

№ з/п	Прізвище, ім’я та по батькові	Посада	Військове звання	День, місяць, рік народження.	Освіта, діяльність до призову	Родинний стан	Домашня адреса	Найменування та № закріплених	Класна кваліфікація	Спортивний розряд
зброї	Протигазу

Облік особового складу в роті ведеться в книзі за формою 1, а для проведення вечірніх перевірок сержантів і солдат строкової служби, крім того, ведеться іменний список за формою №1 – ВП.

Іменний список

Танкової роти для вечірньої перевірки квітень 2007 року

  В іменний список військовослужбовці роти заносяться в порядку… Військовослужбовці, які зараховані наказом Міністра оборони в списки роти назавжди або почесними солдатами,…

СТРОЙОВА ЗАПИСКА

“___” _____________ року   Вид обліку   Особовий склад   … Командир роти (батальйону, бригади) ____________________________

Особливості обліку особового складу в бойових умовах

Для обліку особового складу у воєнний час використовуються: - на особовий склад, який знаходився в кадрах Збройних Сил – облікові… - на особовий склад, який призваний із запасу, на офіцерів – особові справи і послужні картки, на прапорщиків –…

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ І МЕТОДИКИ ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ З БОЙОВОЇ ПІДГОТОВКИ

Основні завдання бойової підготовки

Бойова підготовка -це один з основних видів підготовки Сухопутних військ Збройних Сил України, що являє собою цілеспрямований, організований процес військового навчання і виховання особового складу, злагодження (бойового злагодження) підрозділів, військових частин та їх органів управління (штабів) для виконання бойових та інших завдань відповідно до їх призначення.

Бойова підготовка,як вид підготовки Сухопутних військ Збройних Сил України, є основним змістом повсякденної діяльності командувачів (командирів), органів управління (штабів) і військ (сил). Вона проводиться як у мирний, так і у воєнний час і обумовлена потребами держави в якісно підготовлених військовослужбовцях, підрозділах, частинах, здатних успішно виконувати покладені на них завдання.

Метою бойової підготовки є досягнення, підтримання і удосконалювання необхідного рівня військово-професійної підготовки особового складу, його фізичної витривалості, злагодженості екіпажів, обслуг, підрозділів, частин та їх органів управління (штабів) для виконання бойових і інших завдань відповідно до їх призначення.

Спрямованість бойової підготовки визначається, виходячи з принципових положень військової доктрини України, Основ (Концепції) державної політики України щодо розвитку та будівництва Сухопутних військ Збройних Сил України з урахуванням тенденцій розвитку військового мистецтва. Вона будується на суворо науковій основі з використанням досвіду збройних конфліктів і навчань, перспектив розвитку організаційних форм і технічного оснащення військ (сил), а також досвіду підготовки армій іноземних держав.

Система бойової підготовки –це сукупність взаємозалежних елементів, які утворюють визначену цілісність і єдність, що функціонує в інтересах навчання і військового виховання військовослужбовців, злагодження органів управління і військ (сил) для ведення бойових дій або виконання інших завдань відповідно до їх призначення.

Елементами системи бойової підготовки є:

- центральні органи Міністерства оборони України, цілі, завдання, структура та основний зміст бойової підготовки;

- органи військового управління (оперативних командувань, військових частин), які безпосередньо здійснюють управління бойовою підготовкою, проведенням її заходів та всебічним забезпеченням;

- екіпажі, обслуги, підрозділи, частини та органи управління (штаби), з якими проводиться навчання;

- організація навчання;

- предмети навчання, тобто сукупність завдань, прийомів, нормативів, з виконання яких навчаються військовослужбовці, підрозділи, частини та органи управління;

- форми і методи навчання військовослужбовців, злагодження підрозділів, частин та органів управління;

- навчальна матеріально-технічна база бойової підготовки;

- матеріальне, тилове, фінансове, технічне забезпечення заходів бойової підготовки.

Всі елементи системи бойової підготовки взаємозалежні та органічно взаємодіють з іншими системами підготовки і забезпечення Сухопутних військ Збройних Сил України.

Основними завданнями бойової підготовки є:

- підтримання постійної високої бойової готовності підрозділів і частин до виконання бойових завдань (завдань за призначенням);

- набуття офіцерами, прапорщиками, сержантами (старшинами) твердих професійних знань і умінь, розвиток у них командирських якостей, педагогічних навичок щодо навчання і виховання підлеглих, а також навичок з управління екіпажами, обслугами, підрозділами, частинами і вогнем при виконанні поставлених завдань і їх подальше удосконалення;

- підготовка військовослужбовців до самостійного і у складі екіпажів, обслуг, підрозділів виконання своїх посадових і спеціальних обов'язків у ході виконання бойових (спеціальних) завдань і вмілого застосування штатного озброєння та військової техніки за бойовим призначенням;

- злагодження екіпажів, обслуг, підрозділів, частин, удосконалення польової виучки;

- освоєння нових зразків озброєння і військової техніки, набуття особовим складом знань і навичок у проведенні їх технічного обслуговування і підтриманні в готовності до бойового застосування, виконанні вимог безпеки;

- підготовка військ (сил) до участі в збройних конфліктах і дій у складі об'єднаних угруповань з підтримки (відновлення) миру і безпеки;

- перевірка в ході навчання існуючих статутних положень щодо організації і ведення бою (тактичних дій), вироблення нових способів бойового застосування військ (сил);

- злагодження органів управління (штабів) підрозділів, частин, навчання умінню управляти військами (силами) у різних умовах обстановки і виконувати заходи, які забезпечують живучість органів управління (штабів);

- навчання військовослужбовців суворому і точному виконанню вимог законів і загальновійськових статутів Сухопутних військ Збройних Сил України;

- виховання у особового складу високих морально-бойових якостей, почуття відповідальності за захист Батьківщини, пильності, дисциплінованості, ретельності, військового товариства;

- вироблення у особового складу високої психологічної стійкості, сміливості і рішучості, фізичної витривалості і спритності, кмітливості, вміння переборювати труднощі загальновійськового бою, здатності переносити фізичні і психологічні навантаження в складних умовах обстановки;

- навчання військовослужбовців виконанню норм міжнародного гуманітарного права і правил поведінки при веденні війни (у ході збройних конфліктів);

- забезпечення підготовки резервів;

- розробка способів і прийомів удосконалення методичних систем навчання і виховання, окремих методів з урахуванням специфіки військ (сил), особливостей підготовки військових фахівців різного профілю;

- подальша розробка і конкретизація принципів навчання і виховання відповідно до змін, які відбуваються у житті суспільства і його Збройних Сил, з урахуванням удосконалення озброєння і військової техніки, способів бойових дій, необхідності постійного підвищення бойової готовності.

При організації і проведенні заходів бойової підготовки слід неухильно дотримуватися такихпринципів:

- відповідність спрямованості навчання державній ідеології, положенням Воєнної доктрини України;

- забезпечення постійної бойової готовності підрозділів, частин до виконання бойових завдань за призначенням, незалежно від тривалості їх підготовки;

- вчити війська тому, що необхідно на війні;

- кожен командир навчає своїх підлеглих;

- наочність і максимальне наближення навчання до обстановки реального бою;

- систематичність і послідовність навчання;

- науковість навчання;

- колективний і індивідуальний підхід до навчання;

- свідомість, активність і самостійність тих, хто навчається;

- єдність навчання і військового виховання.

Високий рівень бойової підготовки досягається:

- знанням командирами (начальниками) реального стану виучки військ, своєчасною і конкретною постановкою завдань, якісним і цілеспрямованим плануванням заходів бойової підготовки, безперервним, гнучким і оперативним керівництвом бойовим навчанням, особистою участю командувачів (командирів, начальників) у плануванні заходів бойової підготовки і навчання підлеглих;

- суворим виконанням розпорядку дня, планів і розкладів занять, виключенням зривів і переносів занять, відриву особового складу від бойового навчання;

- своєчасною підготовкою і всебічним забезпеченням занять, правильним вибором форм і методів навчання, використанням рекомендацій військової педагогіки і психології;

- прикладним характером і практичною спрямованістю навчання військовослужбовців;

- ефективним використанням навчальної матеріально-технічної бази, її розвитком, удосконаленням і підтриманням в справному стані;

- вмілою організацією і проведенням методичної роботи у військових частинах, постійним пошуком нових форм і методів навчання військовослужбовців, удосконаленням методичної майстерності керівників занять, узагальненням і поширенням передового досвіду навчання військовослужбовців;

- цілеспрямованою і безперервною виховною роботою і вмілою організацією змагань під час проведення занять;

- постійним контролем за ходом підготовки військ і ефективною роботою органів військового управління (штабів) щодо надання допомоги підлеглим;

- аналізом досягнутих результатів і підбиттям підсумків з кожною категорією тих, хто навчається;

- всебічним матеріально-технічним забезпеченням бойової підготовки, повним доведенням встановлених норм до військовослужбовців.

Бойова підготовка включає:

- підготовку (злагодження) органів управління (штабів);

- одиночну підготовку військовослужбовців;

- підготовку (злагодження) підрозділів (військових формувань), частин.

Підготовка органів управління (штабів) проводиться з метою забезпечення їх готовності до планування бойових дій, підготовки військ і управління ними в будь-яких умовах обстановки, а також вирішення питань взаємодії і всебічного забезпечення.

Підготовка органів управління (штабів) включає:

- індивідуальну підготовку офіцерів і прапорщиків органів управління (штабів);

- підготовку підрозділів забезпечення органів управління (штабів);

- злагодження груп бойового управління та органів управління (штабів) у цілому.

Одиночна підготовка – це навчання сержантів (старшин), військовослужбовців (курсантів) після їх прибуття в підрозділ (навчальний підрозділ).

Мета одиночної підготовки – дати військовослужбовцям знання, уміння і навички (освоїти військово-облікові спеціальності), необхідні для виконання обов’язків у бою, під час поводження зі зброєю, військовою технікою і несенні служби.

Одиночна підготовка сержантів (старшин) і військовослужбовців (курсантів), у тому числі військовослужбовців за контрактом і військовослужбовців - жінок, включає:

- первинну (загальновійськову) підготовку військовослужбовців, у тому числі, які призвані на військову службу за контрактом на посади сержантів (старшин) і солдат;

- набуття знань, вмінь і навичок на посаді, яку обіймає (з військово-облікової спеціальності);

- вивчення основ навчання і виховання особового складу, вироблення командирських якостей у сержантів (старшин);

- допуск сержантів (старшин) і військовослужбовців до самостійної роботи на техніці, несення бойового чергування (чергування) у складі змін, обслуг;

- підготовку і здавання заліків на присвоєння (підтвердження) класної кваліфікації, освоєння суміжної спеціальності;

- підготовку до дій у складі чергових змін, обслуг, команд, підрозділів (військових формувань).

Підготовка екіпажів, обслуг, підрозділів (військових формувань), військових частинпроводиться з метою забезпечення їх постійної готовності до ведення бойових дій у будь-яких умовах обстановки, відповідно до бойового призначення.

Підготовка екіпажів, обслуг, підрозділів (військових формувань), військових частин проводиться в ході їх послідовного злагодження (бойового злагодження) в умовах, максимально наближених до бойових.

Злагодження– це навчання військовослужбовців спільним діям у складі чергових змін, екіпажів, обслуг, команд, підрозділів (військових формувань) з наступною підготовкою в складі військової частини для виконання бойових (спеціальних) завдань за призначенням.

 

Планування бойової підготовки

Планування бойової підготовки здійснюється штабами на підставі рішення командира, під його безпосереднім керівництвом і участю.

Під час планування бойової підготовки розробляються:

- у військовій частині - план бойової підготовки на навчальний рік;

- у батальйоні - план основних заходів бойової підготовки на період навчання та план бойової підготовки на місяць;

- у роті - розклад занять на тиждень (ротах баз зберігання - план бойової підготовки на місяць і розклад занять на тиждень).

Як показує досвід бойової підготовки військ, розклад занять на тиждень складається і доводиться до особового складу та керівників занять за 2-3 дні до їх початку.

Під час підготовки до складання розкладу занять командир роти зобов'язаний:

- вивчити витяг з плану бойової і гуманітарної підготовки батальйону (частини) на поточний тиждень;

- вивчити зміст тем, які будуть відпрацьовуватись по програмі бойової підготовки підрозділів забезпечення, ремонту та обслуговування;

- проаналізувати ступінь засвоєння особовим складом матеріалу, який вивчався по кожному предмету навчання, а також якість відпрацювання нормативів з бойової підготовки;

- передбачити комплексне проведення занять з предметів навчання, особливо з тактичної, вогневої, водіння бойових машин, захисту від зброї масового ураження і військове - інженерної підготовки, а також попутні тренування на заняттях;

- вивчити графік використання навчальними об'єктами і облік часу, який підводиться для занять роти на цих об'єктах;

- виписати тематику командирських занять і визначити зміст занять з сержантами роти.

З досвіду військ, для успішної організації бойової підготовки на наступний тиждень, у встановлений день і час командири батальйонів і рот прибувають у штаб бригади з програмами бойової підготовки, робочими зошитами і бланками розкладів. Командир бригади, коротко підбиває підсумки бойової та гуманітарної підготовки, оцінює стан військової дисципліни в підрозділах, ставить завдання по основних предметах навчання на наступний тиждень, вказуючи з якою категорією офіцерів і сержантів, в які дні і часи будуть проводитись командирські заняття, інструкторсько-методичні заняття, з якими підрозділами і коли запланувати ТСЗ (тактичні навчання), уточнює місця занять, хто з офіцерів управління бригади, коли і де надає допомогу або контролює якість проведення занять командирами підрозділів.

Вислухавши накази командира бригади і маючи виписку з плану бойової та гуманітарної підготовки батальйону на наступний тиждень, командири підрозділів складають розклад занять.

Вихідними даними для складання розкладу занять у роті є:

- розпорядок дня;

- витяг з плану бойової і гуманітарної підготовки;

- графік користування полігоном (стрільбищем), спортивним залом і спортивним майданчиком);

- тематика виховної роботи і спортивно-масової роботи;

- графік нарядів;

- графік варіантів фізичної зарядки;

- програма бойової підготовки підрозділів забезпечення, ремонту та обслуговування.

Розклад занять має два розділи:

- заняття з підрозділами, виховна та спортивно-масова робота;

- командирські та інструкторські - методичні заняття з сержантами.

Складаючи розклад занять, командир роти планує і указує час проведення і тематику інформування.

У відповідності до розпорядку дня планує обслуговування бойової техніки та озброєння.

Самостійна підготовка в розкладі визначається тільки за часом, тому що її зміст визначають командири взводів.

Під час планування виховної роботи вказується час її проведення, місце проведення і хто проводить.

Як показує досвід бойової підготовки, основними вимогами до розкладу занять є:

- своєчасність його складання;

- ясність, конкретність і повнота змісту;

- відповідність змісту занять програмі бойової підготовки та іншим керівнім документам.

Форми і методи проведення занять з бойової підготовки

Найважливішою умовою ефективності функціонування системи бойової підготовки є вміле і грамотне застосування форм і методів навчання різних категорій військовослужбовців, облік особливостей функціонування військових колективів.

Форма навчання - організаційна сторона навчально-виховного процесу. Вона залежить від мети, складу тих, хто навчається, і визначає структуру заняття, місце і тривалість відпрацювання навчальних питань, роль і специфіку діяльності керівника, його помічника і тих, хто навчається, використання елементів навчальної матеріально-технічної бази, навчальної і бойової техніки.

Форми навчання поділяються на загальні і специфічні.

- за спрямованістю підготовки – на теоретичну і практичну; - за організацією тих, хто навчається, – на колективну, групову,… - за місцем проведення – на класну і польову;

Обов'язки командирів з організації і навчання особового складу.

Кожен командир (начальник) зобов'язаний:

- безпосередньо керувати бойовою підготовкою підлеглих;

- планувати і вчасно ставити завдання щодо організації бойової підготовки;

- постійно удосконалювати професійні знання, методичну майстерність і педагогічну культуру підлеглих командирів;

- особисто проводити навчання і заняття із залученням до навчання 100% особового складу;

- організовувати і контролювати підготовку класних фахівців;

- здійснювати контроль і надавати підлеглим необхідну допомогу в ході бойової підготовки, впроваджувати в бойове навчання використання усього нового, передового, що сприяє підвищенню ефективності навчання і виховання підлеглих;

- проводити заходи щодо створення умов навчання, максимально наближених до бойових, удосконалювати навчальну матеріально–технічну базу.

 

Вимоги щодо підготовки і проведення занять

Якість занять, що проводяться з особовим складом, а також і загальний рівень підготовки тих, хто навчається, залежать перш за все від рівня особистої підготовленості керівника занять.

Систематично та послідовно викладати навчальний матеріал теми, можна тільки за умови глибокого знання предмета, розуміння мети кожного заняття в загальній системі підготовки екіпажів бойових машин. Тому керівник заняття повинен добре знати програму, мету навчання, обсяг знань і практичних навичок, що необхідні для тих, хто навчається.

Таким чином, успішна організація заняття вимагає ретельної підготовки керівника заняття, безперервного удосконалення їх методичних навичок.

Підготовка до проведення занять включає:

- підготовку керівника заняття і керівників занять на навчальних місцях, розробку плану проведення заняття;

- підготовку навчальних місць, навчальної матеріально-технічної бази, матеріального забезпечення заняття;

- підготовку тих, хто навчається, до занять.

Підготовку керівника до занять можна поділити на два етапи:

- попередню;

- безпосередню підготовку до проведення конкретних занять.

Добра попередня підготовка керівника є однією з основних умов якісного проведення заняття. Вона здійснюється методом самостійної роботи і на заняттях щодо удосконалення спеціальної та методичної підготовки, що проводяться за планами і програмами командирської підготовки.

Попередня підготовка керівника заняттяповинна супроводжуватись веденням робочого конспекту. Форма і порядок ведення робочого конспекту можуть бути різними. Конспект рекомендується вести по окремих питаннях чи по темах програми. Під час складання конспекту необхідно залишати чисті сторінки для накопичення та розширення матеріалу. Записи всередині кожної теми доцільно систематизувати по окремих основних питаннях. При цьому корисно вказувати джерела матеріалу, що конспектується (найменування керівництв, підручників, статей).

Робочий конспект, який правильно складений, та безперервно доповнюється, є одним з основних посібників з підготовки і сприяє підвищенню якості занять, що проводяться.

Вихідними даними для підготовки до заняття є:

- розклад занять у роті;

- програма бойової підготовки (навчальна програма);

- вказівки старшого начальника щодо уточнення навчальних завдань.

Рекомендується наступний приблизний порядок роботи керівника під час підготовки до проведення заняття:

1. З’ясувати з ротним розкладом найменування теми, дату, час та місце проведення заняття.

2. Вивчити обсяг навчального матеріалу з програми бойової підготовки. При цьому слід урахувати вказівки старших начальників та особливостей вивчення окремих питань.

3. Визначити навчальну та виховну мету і метод проведення заняття.

4. Уточнити стан матеріальної частини там, де заплановано заняття (в технічному класі, парку).

5. Підібрати та привести до готовності до заняття матеріальну частину та. інші навчально-методичні посібники.

6. Підібрати необхідні керівництва та посібники та вивчити їх в обсязі даної теми.

7. Виконати розрахунок часу для відпрацювання навчальних питань заняття.

8. Скласти план-конспект.

9. Провести тренування у застосуванні найбільш доцільних методичних прийомів у викладенні навчального матеріалу і показу.

10. Уточнити розрахунок часу, методичні вказівки в план-конспекті та затвердити план-конспект.

Підготовка керівника до проведення занять здійснюється на показових, інструкторсько-методичних заняттях, інструктажах і самостійній підготовці.

Самостійна робота починається з вивчення керівних документів з бойової підготовки, у яких даються конкретні вказівки з організації занять, а також звертається увага на ті питання бойової підготовки, що з досвіду минулого періоду навчання і раніше проведених занять викликають особливі труднощі в тих, хто навчається, щоб їх у ході занять відпрацювати більш ретельно, а також з визначення і уточнення вихідних даних, на основі яких розробляється план заняття.

Крім того, до початку занять керівник зобов'язаний вивчити весь комплекс основних питань по всій програмі навчання, використовуючи для цього основні навчальні посібники, методичну літературу та навчально-матеріальну базу, що є в наявності. Крім того, щоб заняття були цікавими та повчальними, керівник повинен постійно слідкувати за літературою, що видається, вивчати все нове що є та підбирати характерні приклади із досвіду бойової підготовки.

Вихідні дані для проведення заняття включають: тему, зміст навчальних питань, місце проведення, час, а також кількість бойової техніки, боєприпасів, імітаційних засобів, необхідних для заняття. Ці дані керівник бере з плану бойової підготовки підрозділу, розкладу занять, програми бойової підготовки, курсу стрільб (водіння), вказівок безпосереднього начальника під час показових, інструкторсько-методичних занять, інструктажів.

Під час вивчення вихідних даних керівник усвідомлює тему і зміст навчальних питань, визначає зміст даного заняття, тобто враховує пройдені теми і заняття, відпрацьовані вправи і нормативи; місце проведення заняття; час і тривалість заняття; кількість бойових машин; відпущену кількість боєприпасів, моторесурсу і імітаційних засобів.

У результаті засвоєння керівником заняття матеріалу з урахуванням досвіду проведення занять і рівня підготовки особового складу складається попередня схема заняття і визначаються навчальні питання.

На полігоні керівник заняття уточнює: можливості його навчальних об'єктів щодо проведення заняття; наявність і працездатність тренажерів, інструктує операторів; визначає площу і оснащення кожного навчального місця, порядок їх заміни; наявність зв'язку між навчальними місцями; орієнтири та інші питання забезпечення заняття.

Особиста підготовка завершується складанням алгоритму роботи керівника під час проведення заняття, операційних, операційно-методичних карток, планів-конспектів, що є робочими документами керівника. У них дається чітке формулювання теми заняття; визначаються навчальні і виховні цілі; формулюються навчальні питання; час і місце проведення заняття, література, яка використовувалася при підготовці до заняття, матеріальне забезпечення, порядок роботи на кожному навчальному місці (зразки алгоритмів роботи керівника під час проведення заняття, операційні, операційно-методичні картки додаються).

Підготовка навчальних місцьта їх матеріальне забезпечення полягає у визначенні площі навчальних місць і кількості необхідних заходів щодо їх дообладнання, у перевірці наявності і справності навчально-тренувальних засобів, наочних і навчальних посібників, які використовуються на занятті, і в підготовці їх до роботи.

Підготовка тих, хто навчається, до заняття здійснюється під керівництвом сержантів або офіцерів роти в години самостійної підготовки, які плануються в розкладах занять. Ця підготовка включає вивчення або повторення навчального матеріалу, необхідного для успішного засвоєння теми майбутнього заняття. Вивчаються умови вправ, повторюються правила стрільби, проводяться бесіди, збори, випускаються бойові листки, готується наочна агітація, популяризується досвід відмінників навчання. Для попередження нещасних випадків на заняттях із всім особовим складом вивчаються вимоги безпеки, необхідні для особового складу в період підготовки до заняття, може бути перегляд кінофільмів і діафільмів з наступної теми, тренування на навчально-тренувальних засобах.

Структура кожного заняття включає вступну, основну і заключну частини.

Вступна частина включає перевірку наявності тих, хто навчається, їх зовнішнього вигляду та екіпіровки, готовності до заняття, ступеня засвоєння пройденого матеріалу, знань умов вправ, порядку їх виконання і знань усіма військовослужбовцями вимог безпеки, а також оголошення теми, навчальних питань, які відпрацьовуються, і порядку проведення заняття.

Основна частина включає викладення навчальних питань теми чи відпрацювання вправ, нормативів, прийомів; закріплення знань і навичок; виконання різних видів самостійної роботи тими, хто навчається, перевірку і облік практичного засвоєння матеріалу.

У вступній частині класного заняття перевіряється наявність особового складу, зовнішній вигляд, готовність до заняття. Потім проводиться контрольне опитування з метою перевірки знання пройденого матеріалу даного заняття, що забезпечує систематичність і послідовність навчання. Контрольне опитування може проводитися методом бесіди, виконання нормативів або письмово. Питання повинні змушувати того, хто навчається, думати в умовах обмеженого часу. Потім проводиться розбір і оголошується оцінка. Тривалість опитування не повинна перевищувати 10-12хв. Використання у класах програмного навчання дозволяє провести опитування за 3-5хв, що значно скорочує вступну частину заняття.

Після опитування керівник повідомляє тему заняття, коротко нагадує зміст минулого заняття, конкретні навчальні цілі і порядок проведення заняття.

Структура основної частини заняття – це повідомлення нових знань і умінь, закріплення цих знань у пам'яті тих, хто навчається, застосування їх на практиці і перевірка ступеня їх засвоєння. Така структура основної частини занять повинна забезпечити розуміння і запам'ятовування навчального матеріалу.

Навчальні питання теми або виконання вправи, нормативу, прийомів повинні викладатися послідовно з використанням засобів матеріального забезпечення занять і особистого показу керівником заняття з наступним застосуванням таких методів, як пояснення, показ і тренування. Таке застосування методів навчання, показ, пояснення і тренування стимулює пізнавальну активність тих, хто навчається, і сприяє осмисленому сприйняттю тими, які навчаються, навчального матеріалу, тобто той, хто навчається, розуміє, що треба робити, як треба робити і чому так треба робити.

Наприкінці основної частини заняття керівнику доцільно провести аналіз якості засвоєння навчальних питань тими, хто навчається, заслухати доповіді керівників на навчальних місцях про результати заняття і на цій основі встановити типові помилки у діях при озброєнні та інших діях. Це дозволяє визначити завдання керівникам для індивідуального навчання, указати на конкретні недоліки тим, хто навчається, завдання для самостійного тренування і завдання на чергове заняття.

У заключній частині керівник вказує, як виконані навчальні цілі заняття; індивідуальні результати тих, хто навчається, що необхідно зробити для усунення визначених недоліків.

Для закріплення отриманих знань і навичок керівник заняття дає завдання: кому і з ким потрібно провести індивідуальну підготовку на наступних заняттях і індивідуальні завдання на самопідготовку.

Доцільно проводити окремо розбір занять з керівниками на навчальних місцях і начальниками навчальних об'єктів, які їх обслуговують .

Заняття закінчується перевіркою наявності і стану зброї, боєприпасів, бойової техніки і навчального обладнання. Однак керівнику доцільно провести ще методичний самоаналіз минулого заняття з точки зору його організації, методики проведення, досягнутих результатів, виникнення нових методичних і виховних прийомів і т.д. Ретельний методичний самоаналіз допоможе керівнику заняття знайти способи інтенсифікації навчання.

ЗАВДАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ РОТНОГО ГОСПОДАРСТВА

Основні завдання ротного господарства

Ротне господарство є складовою частиною військового господарства та його кінцевою ланкою. Воно призначене для забезпечення бойової підготовки та… Організація та ведення ротного господарства повинні бути спрямовані на… Від вмілої та правильної організації та ведення ротного господарства залежить якість побутового обслуговування,…

Обладнання кімнати для зберігання майна роти та особистих речей військовослужбовців.

В кімнаті для зберігання майна роти зберігають: речі особистого користування солдатів і сержантів – у шафах. Місце зберігання закріплюють за… На кожне місце зберігання складається опис у трьох примірниках (1-й – у… У кімнаті мають бути:

Обладнання кімнати побутового обслуговування.

На стінах вивішуються наочні посібники (плакати), які мають бути в рамках під склом. Ширина рамки 5 см, розмір плакатів 84 х 61 см. Порядок роботи кімнати побутового обслуговування визначає командир підрозділу.… Поточний ремонт обмундирування, а також постійне чищення і просушування одягу проводять самі солдати і сержанти.

Обладнання сушарні.

Сушарня для просушування обмундирування та взуття обладнується відповідно до вимог технічної експлуатації військових споруд.

Обладнання сушарні та розміщення в ній майна повинні відповідати правилам пожежної безпеки та виключати усяку можливість запалювання обладнання і майна під час просушування. У сушарні мають бути термометр та інструкція режимів сушіння майна.

Температура повітря в сушарні не повинна перевищувати:

- під час сушіння взуття + 40⁰ С;

- під час сушіння шерстяних та хутряних виробів + 60⁰ С;

- під час сушіння бавовняного обмундирування + 110⁰ С.

В кожній сушарні повинен бути термометр зі шкалою від +30⁰ С до +150⁰ С.

Просушування одягу, взуття та іншого майна організовує старшина роти.

Кімната для вмивання.

Кімната для вмивання обладнується в окремому приміщенні казарми. Стіни кімнати, як правило, на висоту 160см обкладаються білою керамічною плиткою. Умивальники обладнуються з розрахунку один кран на 5-7 чоловік та не менше двох ванн для миття ніг на роту.

Фаянсові раковини умивальників установлюються посередині кімнати на металевому каркасі з двох боків, а ванни для миття ніг на висоті 45см від підлоги.

Вище кранів перед кожною раковиною в рамці на розподільній стіні каркасу монтуються дзеркала розміром 30х40 або 40х60см, а також полиці для туалетного приладдя та вішалки для рушників. На підлогу стеляться гумові килимки (тільки біля ванн для миття ніг).

Душова кімната.

В нових типових казармах в окремих приміщеннях обладнується кімната з душем на 2-3 кабіни та передпокій перед нею. У передпокої повинні бути

3-4 табурети, настінна вішалка на 10 гачків та дзеркало на стіні. На підлогу в передпокої та душовій стеляться 2-3 гумових килимки.

Туалет.

Туалет обладнується кабінами з висотою бокових стінок 200 см, в тому числі відстань від підлоги до щита 20 см. Двері кабін обладнуються засувами, що… На стінах проти кабін обладнуються пісуари із фарфорових унітазів зі зливом.… Приміщення для занять спортом.

Норма видачі мила

Видача мила особовому складу проводиться згідно з нормами №60 наказу МО України від 01.10.1998 №350.

Ø На помивку о/с в лазні – 100 гр. (солдатського чи господарського 62%)

Ø На гігієнічні потреби – 200 гр. (туалетне на місяць)

Ø На санітарно-гігієнічні потреби – 100 гр. (господарське):

- кухарям і пекарям;

- підсобним працівникам їдалень;

- фахівцям, які задіяні на роботах із забрудненням.

Якщо немає мила туалетного, в межах встановленої норми дозволяється заміняти його милом господарським і навпаки.

Порядок миття особового складу в лазні

Миття особового складу в лазні проводиться щотижня з обов’язковою одночасною заміною повного комплекту натільної та постільної білизни. Заміна білизни теплої здійснюється один раз на два тижні. Контроль за повнотою охоплення миттям особового складу підрозділу, особливо осіб, що знаходилися в добовому наряді або прибувають із відрядження, покладається на командира підрозділу.

Розмір речей

· Розмір рушника – 96х45 см (після прання); · Розмір килимка – 50х30 см.  

Порядок забезпечення продовольством, норми забезпечення

Військовослужбовці, які мають право на одержання продовольчого пайка, прибувши у військову частину зараховуються на продовольче забезпечення наказом… Підставою для зарахування на продовольче забезпечення є атестат на… Військовослужбовці, що забезпечуються продовольством, під час вибуття із військової частини знімаються з продовольчого…

Організація обліку і зберігання майна роти та особистих речей солдат, сержантів

- книга обліку наявності та руху матеріальних засобів у підрозділі форма №26); - книга обліку матеріальних засобів, що виданим у тимчасове користування… - опис матеріальних засобів (форма № 65);

Автомобільна, бронетанкова техніка списується тільки після зняття установленого на них устаткування.

До складу комісій обов'язково включаються посадові особи, що є фахівцями з матеріальних засобів, що підлягають списанню. У комісію зі списання… Під час визначення якісного (технічного) стану матеріальних засобів комісія… - стандартами, описами, формулярами (паспортами), технічними умовами й іншими документами, що визначають вимоги до…

Організація обліку, зберігання та видачі зброї та боєприпасів у підрозділі

Командир військової частини в наказі про організацію служби військ та бойового навчання (про організацію службової діяльності) визначає порядок… Одним із найважливіших пунктів обов’язків командира взводу є: - досконало знати і вміло володіти всіма видами озброєння і техніки взводу, правильно зберігати, експлуатувати,…

Порядок обладнання кімнат для зберігання зброї та боєприпасів

Двері кімнати зберігання зброї замикаються на два міцні та надійні замки, один із яких внутрішній, другий – навісний або два внутрішніх. Перед… На зовнішньому боці дверей кімнати зберігання зброї вивішується табличка з… Всередині кімнати зберігання зброї на стіні на висоті 150см від підлоги до її нижнього зрізу вивішується дошка…

Порядок обладнання місць зберігання зброї та боєприпасів звуковою і світловою сигналізаціями

1. Мати резервні джерела живлення. 2. Конструкція ТЗО повинна забезпечувати їх спрацювання під час відкривання… 3. Усі сигнальні пристрої (пульти) повинні мати добре видимі контрольні датчики їх робочого стану.

Облік зброї та боєприпасів у підрозділі

1). за книгою видачі зброї та боєприпасів роти; 2). за відомістю закріплення зброї за особовим складом; 3). за книгою обліку наявності та руху матеріальних засобів у підрозділі;

Зберігання зброї та боєприпасів у підрозділах

У підрозділах зброя і боєприпаси до неї, у тому числі й навчальні, зберігаються у кімнаті зберігання зброї.

Кімната зберігання зброї постійно охороняється особами добового наряду. З темної пори доби і до світанку в кімнаті повинно бути ввімкнене світло, а вікна зачинені світломаскувальними шторами.

У кімнаті зберігання зброї вивішується опис матеріальних засобів із зазначенням кількості ставниць, шаф, ящиків та іншого майна, які зберігаються у цій кімнаті. В описі вказуються їх інвентарні номери і якою печаткою вони запечатані. Опис підписується командиром роти.

 

ОПИС

матеріальних засобів, які знаходяться у кімнаті № 7

 

№	Найменування матеріальних засобів	Інвентарний номер	Кількість
	Ставниці для зброї
	Ящики з боєприпасами
	Шафи для приладів
	Стелаж для сумок гранатних
	Стіл
Всього : 5 (п’ять) найменувань

командир 1 роти ст.л-т Партола (посаду, підпис, прізвище та ініціали)

Відповідальний за збереження :

 

 

Забороняється утримувати в кімнаті зберігання зброї шанцевий інструмент, протигази та інше майно, крім бронежилетів, протигазів та іншого спеціального майна для особового складу підрозділів, посилення охорони об'єктів варт або підрозділів з протидії диверсіям і терористичним актам.

У тому випадку, коли в одній кімнаті зберігання зброї знаходяться зброя та боєприпаси декількох підрозділів однієї військової частини, наказом командира військової частини призначається відповідальний за порядок розміщення, зберігання і забезпечення збереження зброї та боєприпасів, який підписує опис майна кімнати.

Місця зберігання зброї та боєприпасів для особового складу підрозділу посилення охорони об'єктів варт, підрозділу з протидії диверсіям і терористичним актам та конкретна кількість зброї та боєприпасів для виконання вищезазначених завдань визначаються у наказі командира військової частини на період навчання.

Автомати, карабіни, гвинтівки, кулемети, пристрої для навчальної стрільби (ПНС), ручні гранатомети, запасні стволи до кулеметів, багнети зберігаються у ставницях, боєприпаси – у металевих шафах або ящиках, які замикаються.

Ставниці зі зброєю, шафи і ящики з боєприпасами, а також кімнати зберігання зброї повинні замикатися й запечатуватися мастиковими печатками: ставниці – печаткою чергового підрозділу, шафи і ящики з боєприпасами - печаткою старшини підрозділу, кімната зберігання зброї – печаткою чергового підрозділу та командира підрозділу (за його відсутності – старшини підрозділу).

Ставниці, шафи зі зброєю повинні знаходитися у справному стані, замикатися і запечатуватися.

На кожній ставниці, шафі, ящику закріплюється ярлик із зазначенням підрозділу, військового звання, прізвища та ініціалів відповідальної особи, номера ставниці, шафи, ящика та номера печатки, якою їх запечатують.

Ярлик на ставницю зі зброєю( розмір 140х100 мм)

	1 взвод Відповідальний – лейтенант Чуб П.М. Ставниця зі зброєю № 4 опечатується печаткою № 259

 

Ярлик на шафу з боєприпасами( розмір 110 х 70 мм)

 

	1 танковий взвод Відповідальний – лейтенант Чуб П.М. Шафа (ящик) № 7 з боєприпасами опечатується печаткою № 775

 

 

У ставниці, шафі, сейфі зі зброєю вивішується опис із зазначенням виду й кількості зброї та боєприпасів, які в них зберігаються. Опис підписує і вносить до нього зміни командир підрозділу (начальник штабу) в день отримання (здавання) зброї або боєприпасів зі складу (на склад).

 

ОПИС ЗБРОЇ

що зберігається у ставниці № 7

 

№ з/п	Найменування зброї	Складає на:
2.11.2000	7.07.2001
	5,45 мм автомат АК - 74
	Магазин до АК - 74
	Багнет-ножі до АК - 74
	7,62 мм гвинтівка СВД
	Гранатомет РПГ – 7в

Командир роти: к-н Буглак

“___” ______________ 200 ___ р

 

Біля кожного гнізда ставниці (шафи) наклеюється (закріплюється) ярлик, із зазначенням виду, номера зброї, військового звання, прізвища та ініціалів особи, за якою закріплена зброя.

Ярлик біля гнізд ставниць

    У ящику з патронами повинен бути опис, підписаний командиром підрозділу. В описі зазначається найменування, виробничі…

Видача зброї та боєприпасів у підрозділах.

Зброя особовому складу видається черговим підрозділу за розпорядженням командира або старшини підрозділу. Розпечатування (запечатування) кімнати зберігання зброї у службовий час…

КНИГА

видачі зброї та боєприпасів 1 роти

№ з/п	Видано	Повернено
Дата	Найменування зброї (боєприпасів)	Кількість	Військове звання, прізвище та ініціали	Підпис про одержання зброї (боєприпасів)	Дата	Кількість	Підпис про прийняття зброї (боєприпасів)
1.	13.09. 2002	Автомат АК-74 №3484567	1	Ряд. Іщенко Д.М.	Іщенко	13.09. 2002	1	Іщенко
2.	13.09. 2002	Автомат АК-74 №5673452	1	Ряд Макович І.М.	Макович	13.09. 2002	1	Макович
3.	13.09. 2002	Автомат АК-74 №3345567	1	С-нт Мерзлікін Д.В.	Мерзлікін	13.09. 2002	1	Мерзлікін
4.	13.09. 2002	Багнет - ніж до АК-74 №567	1	Ряд Іщенко Д.М.	Іщенко	13.09. 2002	1	Іщенко
5.	13.09. 2002	9мм пістолет Макарова ЕП № 7750	1	Л-т Каниш О.С.	Каниш	13.09. 2002	1	Каниш

 

Патрони для варти видаються старшиною підрозділу тільки з дозволу командира підрозділу. Патрони для чергового підрозділу видаються старшиною підрозділу за особистим розпорядженням чергового військової частини.

Зброя і боєприпаси, які визначені згідно з наказом командира військової частини для складу варт інших підрозділів військової частини, видаються начальнику варти під його підпис у книзі видачі зброї та боєприпасів. Начальник варти видає цю зброю і патрони за роздавальною відомістю військовослужбовцям із зазначенням найменування, кількості та номерів зброї та найменування, виробничих даних на патронах та кількості патронів під особистий підпис.

Особиста зброя офіцерів і прапорщиків підрозділу та патрони до неї видаються черговим військової частини у порядку, визначеному командиром військової частини.

Навчальні патрони на заняття видаються старшиною підрозділу керівнику заняття під особистий підпис у книзі видачі зброї та боєприпасів.

У разі оголошення тривоги (збору) зброю і боєприпаси офіцерам і прапорщикам дозволяється видавати за картками. У цьому випадку запис у книзі видачі зброї та боєприпасів не робиться. Картки реєструються в книзі реєстрації облікових документів служби РАО військової частини.

Ящики з пістолетами та боєприпасами рядового і сержантського складу (офіцерів і прапорщиків) підрозділу одержує зі складу РАО військової частини старшина підрозділу під особистий підпис у завчасно підготовленій накладній. Старшина підрозділу перевіряє цілісність ящиків, печаток, замків і засувів. Далі перевіряє наявність пістолетів і боєприпасів, знову замикає та запечатує ці ящики і під охороною вивозить їх у район зосередження.

Прибувши в район зосередження, старшина підрозділу відмикає ящики з пістолетами і боєприпасами, перевіряє їх наявність і за командою прямих начальників видає особовому складу під особистий підпис у книзі видачі зброї та боєприпасів.

Для скорочення часу на видачу стрілецької зброї та патронів особовому складу у разі тривоги у кінці книги видачі зброї та боєприпасів підрозділу завчасно робиться відповідний запис (список військовослужбовців, назви закріплених за ними видів та номерів зброї, кількість патронів), який за потребою уточнюється під час видачі зброї і боєприпасів. Зброя і патрони військовослужбовцям строкової служби видаються під їх особистий підпис у книзі видачі зброї та боєприпасів.

У разі оголошення тривоги (збору) пістолети і патрони солдатів і сержантів, а також пістолети офіцерів і прапорщиків доставляти до місць збору дозволяється у переносних, обладнаних засувами, запечатаних металевих ящиках, які повинні бути обладнані так, щоб уникати доторкання пістолетів один до одного або зі стінками та кришкою ящика.

Якщо пістолети і патрони не видаються, ящики з пістолетами і боєприпасами замикаються, запечатуються мастиковою печаткою старшини підрозділу і здаються під охорону призначеному добовому наряду.

Після закінчення тривоги (збору) всі пістолети та боєприпаси

перевіряються відповідними командирами (начальниками) (за кількістю, номерами, комплектністю, серією боєприпасів) і у встановлений термін здаються черговому військової частини (на склад РАО військової частини).

У всіх випадках видачі зброї командир взводу і командири відділень повинні пильнувати, щоб підлеглі брали тільки закріплену за ними зброю.

У разі усунення вартового від несення вартової служби перед відправленням його у розташування підрозділу (військової частини) начальник варти повинен вилучити у нього зброю і патрони, про що він робить запис у постовій відомості. Вилучені зброя і патрони здаються у підрозділ начальником варти після зміни варти.

Для військових частин скороченого складу і військових частин, які мають підрозділи охорони, патрони для варти і чергового підрозділу зберігаються у кімнаті чергового військової частини у металевому ящику, запечатаному печаткою чергового військової частини. Видача боєприпасів варті, що споряджається, і черговому підрозділу здійснюється за книгою видачі зброї та боєприпасів.

Видача навчальної зброї та патронів відбувається так само, як і бойової.

 

 

ВИСНОВОК

У сучасний період приділяється постійна увага підвищенню рівня управління усіма сторонами економічного і суспільного життя держави, яке вимагає від… Ці вимоги стосуються кожного з генералів і офіцерів Збройних Сил України. Компетентність, загострене почуття нового, здатність взяти на себе відповідальність за рішення складних завдань,…

Список використаної літератури

2. Статути Збройних Сил України. Київ, 1999. 3. Закон України “Про Збройні Сили України” від 5. 10. 2000 р. 4. Закон України “Про державну таємницю” від 21. 01. 2000 р.

Микола Дмитрович Ткаченко

    УПРАВЛІННЯ ПОВСЯКДЕННОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДРОЗДІЛІВ