ТЕМА: Самостійна навчально-пізнавальна діяльність студентів.

Види самостійної роботи

 

Це з М.М. Фіцули... ст. 204, 2010 рік. ТЕМА: Самостійна навчально-пізнавальна діяльність студентів.

У кого нема книжки – тут лекційний матеріал.

 

 

ЗАВДАННЯ:

1. На карточках будуть критерії, а ви повинні вписати вид самостійної роботи відповідно до цього критерію. Одна людина з групи зачитує цей вид сам. роботи, а інша людина з іншої групи його пояснює.

Наприклад:

Буде писати:

1. За видами діяльності виділяють:

Ви повинні вписати:

а) навчально-пізнавальну (інша людина з іншої групи пояснює, що це таке: через мислення, аналіз, синтез). Все так, як пише у лекції.

2. Які види випереджувальних завдань ви знаєте? ст. 206

 

 

Організація контролю за самостійною роботою студентів

Фіцула ст. 211.

Контроль за сам. роботою студентів виконує 2 функції:

- коригувальну – полягає у своєчасному виявленні помилок;

- стимулювальну – є зовнішнім поштовхом до діяльності.

Відповідно до цих функцій виділяють 2 види контролю: за процесом і за результатом.

Контроль за процесом передбачає пильну увагу за кожним «кроком»

ЗАВДАННЯ:

1. Хтось зачитує визначення з ряду, а наступний ряд повинен його відгадати. І навпаки. Всі визначення будуть з лекції, зайвого нічого не буде.

 

2. Який вид контролю застосовують наші викладачі?

 

3. Який вид контролю вам до вподоби і чому?

 

Педагогічна та виробнича практика студентів

Підготовка спеціаліста не можлива без набуття випускниками вищого навчального закладу певного досвіду роботи на виробництві.

Практична підготовка студентів є обов'язковим компонентом професійної підготовки. Проходження такої підготовки необхідне для здобуття кваліфікаційного рівня та має на меті набуття студентами професійних умінь і навичок. У бюджеті навчального часу виробнича (педагогічна) практика становить близько 20—26 % всього навчального часу. Ефективність практики забезпечується зв'язками між вищим навчальним закладом та відповідним закладом для проведення практики — господарствами, підприємствами, фірмами, банками, клініками, лікарнями, школами, транспортними засобами, дитячими садками тощо.

Мета будь-якої практики, крім формування професійних практичних та організаторських умінь та навичок, — також проходження всього процесу набуття кваліфікації від рядового робітника до інженера, актора, педагога, лікаря і т. ін.

Організація практичної підготовки регламентується певними положеннями і затверджується наказом Міністерства освіти і науки України.

Практика студентів передбачає безперервність і послідовність її проведення підчас набуття потрібного обсягу практичних знань та вмінь відповідно до різних кваліфікаційних рівнів: молодший спеціаліст —>■ бакалавр —>• спеціаліст —>■ магістр.

Залежно від конкретної спеціальності студентів практика може бути навчальною, технологічною, експлуатаційною, конструкторською, ознайомчою, економічною, педагогічною, науково-дослідною тощо.

Що має на меті навчальна практика на I – II курсах? Навчальна практика на І або І—II курсах має на меті ознайомлення студентів з реальним процесом, у якому втілюються знання, які студенти здобули в процесі лекцій та семінарських занять. Відповідно добираються форми організації — екскурсійне відвідування, практична робота на виробництві чи підприємстві на робочих місцях, виховна робота в школі або в дитячих установах тощо. При цьому формується початковий етап майбутнього фаху, те, що повинен знати майбутній спеціаліст на нижчому етапі, щоб усвідомити це на вищому.

В чому полягає практика на III курсі? Навчально-виробнича практика (III курс) полягає в ознайомленні з конкретною майбутньою спеціальністю як помічника, дублера фахівця. Студент виконує певні обов'язки, поточну роботу, спостерігає за діяльністю спеціаліста на робочому місці під його контролем.

Суть практики на IV—V курсах? Виробнича (цільова) практика (IV—V курси) надає студенту можливість виконувати обов'язок фахівця на робочому місці, студент виконує весь цикл обов'язків за своєю спеціальністю, усвідомлює механізм дії підрозділу (класу), в якому проводиться виробнича практика, загальну картину всього об'єкта практики.

Яка кінцева ланка практичної підготовки? Кінцева ланка практичної підготовки — переддипломна (державна) практика (V курс), яка проводиться на робочому місці з виконанням усіх функціональних обов'язків майбутнім фахівцем. Підчас цієї практики поглиблюються, закріплюються та усвідомлюються теоретичні знання з усіх дисциплін навчального плану, збирається матеріал для виконання кваліфікаційної роботи, дипломного проекту (роботи) або складання державних іспитів.

Що повинні зробити студенти під час виробничої практики?

Практика студентів проводиться на базах практики, які відповідають вимогам навчальних програм.

Після закінчення практики студенти складають звіт у порядку, встановленому відповідною кафедрою. З базами практики вищі навчальні заклади завчасно укладають угоди щодо її проведення згідно з визначеною формою.

Студенти можуть також самостійно обирати місце проходження практики за умови дозволу кафедри.

Усіма видами практики керують відповідні кафедри в особливих формах: загальне керівництво викладачів (навчальна практика), спільне керівництво викладачів двох кафедр та фахівця-виробника, залучення керівників підприємства для виступу, читання лекцій для студентів, закріплення підприємців, які б здійснювали керівництво та консультування студентів безпосередньо на робочому місці, і т. ін.

До керівництва практикою студентів залучають досвідчених викладачів кафедр або предметних (циклових) комісій. Працівники кафедр здійснюють насамперед консультування та інструктаж, а також контролюють усю діяльність студентів щодо виконання всіх завдань практики. Інструктаж може спиратися на друковані методичні рекомендації з кожного виду практики.

У перший день практики переважно проводиться настановна конференція* На цій конференції відповідальний за практику викладач та представники кафедр докладно роз'яснюють завдання студентів, організаційні заходи практики, її графіки, об'єкти, знайомлять а консультантами — керівниками відповідних кафедр. Пояснюються вимоги до оформлення документації тощо.

Заключна конференція відбувається через тиждень після повернення студентів до аудиторних занять. Широко застосовують щоденники практики, обмін досвідом та пропозиції студентів, виступ керівників — представників кафедр і керівників-виробників тощо. Форма звітності — подання письмового звіту, підписаного й оціненого безпосередньо керівником бази практики. Письмовий звіт разом з іншими документами (характеристика, щоденник, розробки тощо) подається на рецензування керівникові практики.

Звіт із практики захищається студентом на комісії, призначеній завідувачем кафедри або заступником директора навчального закладу, унаслідок чого за цей звіт ставиться певна диференційована оцінка.

 

1. Ваші враження від проходження практики? Які труднощі були, як ви їх вирішували?