ЗМІНИ У ФУНКЦІОНУВАННІ ОРГАНІЗМУ ЛЮДИНИ. ОЦІНКА ЗАГАЛЬНОГО СТАНУ ПАЦІЕНТА МЕДИЧНОЮ СЕСТРОЮ.

ЗМНИ У ФУНКЦОНУВАНН ОРГАНЗМУ ЛЮДИНИ. ОЦНКА ЗАГАЛЬНОГО СТАНУ ПАЦЕНТА МЕДИЧНОЮ СЕСТРОЮ. Медсестринська дагностика та обстеження пацнта послдовним динамчним процесом збору аналзу даних про стан здоровя пацнта складаться з 1Збору анамнезу 2Об ктивного фзичного обстеження 3Лабораторного та нструментального дослджень. Ц дан дають можливсть створити базу даних про пацнта оформити сестринську карту стацонарного або амбулаторного хворого.Важливим етапом медсестринсько дагностики збр анамнезу та виявлення загальних вдомостей про хворого.При цьому з ясовують прзвище, м я, по батьков вк освту нацональнстьсмейне становище професю, в якй установ, пдпримств працю, на якй посад чи домогосподарка, пенсонер мсце проживання дату госпталзац.

Основн скарги хворого. Спочатку з ясовують головн або провдн скарги, детально виявляють х характер.Вивчення основних скарг дозволя часто зробити висновок про загальний характер захворювання. Для того щоб не пропустити яких-небудь вдомостей про хворобу, його розпитують в певнй послдовност за певною системою. сторя захворювання.

Необхдно встановити коли скльки часу тому, як раптово, вдразу гостро, повльно, поступово, за яких умов, якими ознаками в якй послдовност виникли прояви даного захворювання коли звернувся за допомогою яке лкування застосовували, як його результати. Наявн та потенцйн проблеми пацнта.На основ анамнезу хворого необхдно встановити тепершню наявну бль, гарячка, кровотеча, нудота та н. потенцйну проблеми хворого давнсть характер захворювання гостре, пдгостре, хрончне перебг захворювання покращаня, стабльне, погршання причини захворювання, застосован методи лкування та х ефективнсть.

Псля цього встановлюють медсестринський дагноз. Ним може бути окремий симптом або синдром. Фзичне обстеження хрургчного хворого. Ознайомившись з скаргами хворого, анамнезом розвитку захворювання, соцально-побутовими умовами, смейним анамнезом, починають обктивне обстеження.Загальний огляд хворого як дагностичний метод ма надзвичайно важливе значення в медсестринськй дяльност.

За допомогою огляду складаеться загальне враження про стан органзму хворого в цлому, а також нод можливсть встановити дагноз з першого погляду пахова грижа, гангрена стопи, флегмона та н Техника огляду.Зясовують змни загального стану хороший, задовльний, тяжкий, дуже тяжкий хворий неспокйний, збуджений стогне, кричить вд болю пригнчений, загальмований. Оцнюють образ обличчя жвавий, бадьорий, осмислений, спокйний, зосереджений, збуджений, гнвний, переляканий, стомлений, страждальницький, сумний, байдужий, нерухомий, маскоподбний.

Обличчяможе бути блде, червоне, змарнле, одутле та н. вкрите холодним потом. Шкра обличчя тлесного кольору, блда, землиста, жовта, гперемована. Свдомсть ясна, сплутана, затьмарена.Виявляють положення хворого в лжку активне хворий може вльно мняти положення, вимушене хворий лежить у певному положенн, як правило, для полегшення свого стану, пасивне хворий лежить нерухомо.

Зясовують стан живлення хороший, середнй, недостатнй, ожирння, кахекся та н. Важливим в обстеженн хрургчного хворого вивчення мсця захворювання status localis morbid, locus morbid. Мсцем ураження можуть бути длянка тла, орган, кнцвка, шия, голова та н. Обстеження уражено длянки розпочинають з мсцевого огляду inspection . Метою його детальне вивчення вогнища захворювання.Якщо воно локалзуться на одному боц тла або на однй з кнцвок, то його розмри характер вдаться легше визначити шляхом порвняльного огляду.

Додатков методи обстеження Лабораторне обслдження включа загальний аналз кров та сеч, бохмчний аналз кров, аналз кров на цукор та н. Пд час дослдження кров визначають рвн гемоглобну, еретроцитв, лейкоцитв, формулу кров поява молодих форм нейтрофлв, зсув лейкоцитарно формули влво може вказувати на наявнсть у хворого запального процесу, гематокрит, кльксть тромбоцитв, стан антизгортально системи кров, швидксть кровотеч та час згортання кров. У кожного хворого визначають групу кров резус-фактор, незалежно вд того,проволились ц дослдження ранше чи н. При дослдженн сеч звертають увагу на питому вагу, колр, реакцю кислу, лужну, наявнсть блка, цукру, цилндрв, клтинних елементв.

Так глюкозуря може свдчити про цукровий дабет. Мкроскопчне дослдження сеч допомага в дагностиц плонефриту наявнсть лейкоцитв, ептелю, нирково кольки наявнсть еретроцитв.Оцнка медичною сестрою стану серцево-судинно системи Дослдження серцево судинно системи включа дослдження пульсу, серцево дяльност, вимрювання артерального тиску.

Слд памятати, що так захворювання,як стенокардя й нфаркт мокарда, можуть супроводжуватися сильним болем у черевнй порожнин. При тяжких захворюваннях серцево судинно системи слд старанно оцнити стан хворого вибрати найбльш рацональний метод лкування, а в раз неминучост операц взяти участь у пидготовц хворого до хрургчного втручання. Важливе дагностичне значення ма визначення частоти пульсу.Брадикардя рефлекторного характеру вагу пульс спостергаться у перш години захворювання при проривних виразках шлунка дванадцятипалой кишки, вузлоутвореннях, заворотах кишечника.

Для гострих запальних процесв, перитонту, гострих кровотечах характерним прискорення пульсу. Невдповднсть мж частотою пульсу температурою тла несприятливою ознакою, яка може свдчити про виражен змни в черевнй порожнин.Зменшення наповнення прискорення пульсу, гпотензя вказують на тяжксть стану хворих, що найчастше наслдком шоку, госро крововтрати та нтоксикац.

Оцнка медичною сестрою стану дихально системи При оцнц стануорганв диханнязвертають увагу на частоту глибину дихальних рухв. Дослдження легень розпочинають з перкус та аускультац. Старанне обстеження легень да можливсть виявити пнемоню, нагнйн процеси у них н. Свочасна дагностика запальних або специфчних захворювань егень плеври туберкульозу та н. необхдна для правильно оцнки стану хрургчного хворого, вибору рацонального методу знеболювання, проведення вдповдно передоперацйно пдготовки псляоперацйного лкування.

Оцнка медичною сестрою стану шлунково-кишкового тракту Язик при багатьох хрургчних захворюваннях, як супроводжуються високою температурою тла, нтоксикацю зневодненням органзму, ста сухим, покриваться нальотом.При розвитку перитонту, гостро механчно непрохдност кишок язик сухий, як щтка. При оглядживота звертають увагу на його форму, величину, старанно оглядають шкру длянки можливих локалзацй зовншнх гриж. Важливе дагностичне значення ма визначення рухомост передньочеревно стнки при диханн.

При перфорацях порожнистих органв шлунка, кишок живт напружений, втягнутий передня черевна стнка не бере участ в акт дихання. При розвитку гострого запального процесу в черевнй порожнин спостергаться обмежене напруження пнредньо черевно стнки вдповдно до локалзац патологчного процесу. Пд час огляду шкри живота звертають увагу на наявнсть розширених вен, що ознакою церозу печнки портально гпертенз.Петех, крововиливи можуть спостергатися при захворюваннях кров судин.

Пальпацю слд проводити обережно, спочатку поверхнево, щоб орнтовно виявити локалзацю найбльшо болючост в живот. Вдчутя болю при пальпац певно длянки живота одню з важливих ознак, яка свдчить про запальний процес. Так, при типовй локалзац гострого опендициту вдмчаться болючсть у правй здухвиннй длянц, при гострому холецисцит в длянц правого пдреберя при гострому панкреатит в надчеревнй длянц в лвому пдребер, вдповдно до проекц пдшлунково залози.Рзка болючсть при поверхневй пальпац основною клнчною ознакою гострого захворювання черевно порожнини характерна для перфорацй виразок, розривв порожнистих органв розлитого перитонту.

Одню з основних ознак, що свдчить про тяжкий перебг захворювання з втягненням у процес очеревини, симптомом Щоткна-Блюмберга поява сильного болю псля повльного тиснення швидкого забирання руки, якою натискали на черевну стнку.В оцнц стану шлунково-кишкового тракту ма значення перкуся живота, яка да змогу виявити пневмоперитонеум повтря у вльнй черевнй порожнин, здуття кишок метеоризм, випт, наявнсть кров, шлунково кишковий вмст при перфорацях розривах порожнистих органв. Так, зникнення печнково тупост свдчитьпро наявнсть повтря у вльнй черевнй порожнин.

При наявност вльно рдини в черевнй порожнин визначаться притуплення в мсцях скупчення рдини, яке змнються при змн положення хворого. При вислуховуванн аускультац живота можна почути кишкову перистальтику.Вона може бути посиленою, з металчним вдтнком у хворих з механчною формою гостро непрохдност кишок, або рзко послабленою при парез кишок.

В оцнц стану шлунково кишкового тракту важливе значення ма дослдження прямо кишки, яке да можливсть визначити рзн запальн процеси малого таза, пухлин прямо кишки та н. Оцнка медичною сестрою стану сечостатево системи Хворим, яких приймають у вддлення з рзними хрургчними захворюваннями й ушкодженнями, необхдно провести дослдження сечостатево системи.Пальпацю нирок проводять на спин, на боц в напвзгнутоиу положенн хворого.

Найкраще це робити бмануально двома руками в положенн хворого на спин з напвзгнутими злегка вдведеними ногами. Якщо в такому положенн нирку не вдаться пропальпувати, то хворого обстежують у положенн на боц або у вертикальному положенн сидячи або стоячи. При огляд звертають увагу на наявнсть можливого набряку в поперековй длянц в длянц сечового мхура.При багатьох захворюваннях нирок визначають позитивний симптом Пастернацького бль при постукуванн в попериковй длянц над ураженою ниркою.

При пальпац за ходом сечовода можна виявити рзку болючсть у раз наявност конкремента каменя або його запалення. При затримц сеч сечовий мхур збльшуться може пальпуватися у вигляд болючого балоноподбного утворення, що досяга до пупка. Визначення стану передмхурово залози, см яних пухирцв задньо стнки сечового мхура проводять за допомогою ректального через пряму кишку дослдження.При огляд пальпац калитки звертають увагу на форму, еластичнсть шкри, набряклисть, наявнсть ячок, х величину, контури.

Дал обстежують придатки ячка, х величину, стан см ного канатика його вен. Оцнка медичною сестрою стану нервово системи При обстеженн нервово системи необхдно звернути увагу на ступнь розвитку нтелекту вдповднсть його освти з ясувати характер сну та н. Дослдження стану нервово системи необхдно проводити особливо тод, коли пдозра, що ураження симулюють хрургчн захворювання. При неврологчному дослдженн, передусм, звертають увагу на форму реакцю зниць на свтло.Вдсутнсть реакц на свтло при збереженн реакц на акомодацю характерна для сифлсу нервово системи симптом Аргайла-Робертсона.

Потм здйснюють дослдження сухожильних рефлексв, четливост, визначають об м активних рухв кнцвок й н. При гострих хрургчних захворюваннях може спостергатися гперестезя пдвищена читливсть зниження шкрнихрефлексв червоно стнки. Патологчн рефлекси, мозков симптоми, змни об му рухв тонусу м язв кнцвок, сухожильних та черевних рефлексв свдчать про захворювання нервово системи.Так хвор пдлягають обстеженню лкуванню у невропатолога. Оцнка медичною сестрою стану опорно-рухового апарату При обстеженн кнцвок звертають увагу на х положення, наявнсть деформац, чи нема патологчно установки, вкорочення справжнього, позрного, чи нема зблднення, посинння, похолодання кнцвок.

Пд час огляду вдаться виявити незвичайне положення кнцвки, характерне для перелому або вивиху.При пальпац, яку слд робити дуже обережно, встановлюють наявнсть локально болючост паталогчно рухомост. Обов язково вимрюють довжину й об м кнцвки та окремих частин стегна, плеча.

Виявляють об м активних пасивних рухв у суглобах. Для з ясування змн у кульшовому суглоб визначають так звану лню Розера-Нелатона, що з дну сдничний бугор передню верхню всть клубово кстки. В норм на цй лн розмщений великий вертлюг стегнево кстки. При вивихах переломах шийки стегна великий вертлюг змщуться вгору.При цьому слд звернути увагу на форму, контури суглоба, змну кольору шкри почервониння, блдсть, збльшення об му суглоба, що може свдчити про артрит.

Оцнюючи стан опорно-рухового апарату, слид звернути увагу на стан хребта, наявнсть його викривлень. Напруження м язв спини може бути одню з ознак туберкульозу хребта ознака Корнева. Рзке випинання окремих остистих вдросткв, болючсть х при обмацуванн, тисненн, постукуванн свдчить про остеохондроз, який може викликати бль у живот, груднй клтц, кнцвках.Оцнка медичною сестрою стану ендокринно системи Важливий вплив на загальнй стан хрургчного хворого мають залози внутршньо секрец, систем органзму в цлому.

Ендокринна функця органзму в цлому пдтриму постйнсть внутршнього серидовища, що забезпечу нормальний перебг фзологчних процесв. При порушенн функц ендокринно системи виникають рзн патологчн стани. Так, при гпофункц щитоподбно залози, якщо захворювання виникло у ранньому дитинств або уродженим, розвиваться кретинзм, що характеризуться розумовою вдсталстю, затримкою росту, нколи глухонимотою.У дорослих людей розвиваться слизовий набряк шкри мкседема.

Поряд з цим при гпоти реоз спостергаться затримка росту статевих органв, порушення водно-мнерального, блкового лпдного обмнв. При гперфункц щитоподбно залози гпертиреоз виника екзофтальм, тахкардя, тремтння пальцв рук, пдвищена збудливсть, пдвищуться теплопродукця, основний обмн. Ц патологчн ознаки в основному зумовленн токсичною дю тироксину, трийодтиронну та кальцитонну.Випадання функц прищитоподбних залоз зумовлю розвиток паратиреопривно тетан, що характеризуться пдвиищенням нервово-м язово збудливост.

В запущених випадках можуть виникати клончн судоми, як з часом переходять у тончн. Особливо небезпечний ларингоспазм, який може спричинити асфксю смерть. При аденомах або гперплазях прищитоподбних залоз розвиваться х гперфункця. Внаслдок надмрного видлення в кров паратирену посилються утворення активнсть остеокластв, як здйснюють резорбцю та розм якшення кстки викликають деформацю та переломи ксток скелета.При цьому мнеральн речовини вимиваються з кстково тканини вдкладаються у м язах та внутршнх органах.

При гперфункц надниркових залоз виника хвороба або синдром ценка- Кушинга. Пд впливом надлишково клькост гдрокортизону у хворих розвиваться ожирння, обличчя ста мсяцеподбним. При гпофункц гпофза у хворих виника затримка росту, млявсть, малорухомсть, гпертермя, зниження А.Т статев органи залишаються в нфантильному стан. Гперфункця гпофза проявляться у вигляд гпофзарного ггантизму або акромегал.При цьому окрем частини тла непропорцйно збльшуються, риси обличчя також збльшен. Одночасно спостергаться збльшення печнки, селезнки, серця тощо. При гпофункц статевих залоз розвиваться внуходизм.

Посилення гонадотопно функц гпофза або розвиток гормонально-активно пухлини ячок у хлопчикв та ячникв у двчаток зумовлю передчасне статеве дозрвання. У хлопчикв з являться низький голос, оволосння лобка, обличчя.У двчаток ранше виникають менструац, збльшення молочних залоз, оволосння лобка та н. Порушення функц ендокринно системи несприятливо вплива на перебг хрургчних хвороб.

Оцнка медичною сестрою стану мунно системи мунна система забезпечу здатнсть органзму вдповдати на дю нфекцйних ненфекцйних антигенв клтинними гуморальними реакцями.Ця властивсть зумовлена двома видами муноцитв Т-лмфоцитами, як реагують з антигеном безпосередньо здйснюють клтинн мунн реакц В-лмфоцитами, що перетворюються пд впливом антигену на плазматичн клтини, як виробляють муноглобулни антитла, що забезпечують гуморальн мунн реакц.

Органзм здатний давати мунну вдповдь на величезну кльксть рзних антигенв навть штучно створених речовин. Така мунна вдповдь зумовлена значною клькстю рзних видв муноцитв, вона ма сво особливост, як впливають на розвиток патологчних процесв в органзм. За загальною оцнкою стану мунно системи особливостями при розвитку патологчних процесв можна видлити так змни порушення. Гперфункця мунно системи розвиваться при напруженн ц системи на дю антигену надходженн мунних стимуляторв.Гпофункця мунно системи дуже поширеним порушенням.

Захворювання, що супроводжуються гпофункцю мунно системи, подляються на мунодефцитн спадков та мунодепресивн набут. Найбльш частою причиною гпофункц мунно системи порушення розвитку вилочково залози, вплив онзуючого випромнювання, приймання протипухлинних препаратв та н. При недостатност Т-лмфоцитв знижуться або втрачаться здатнсть вдторгати трансплантат пересаджене серце, нирку та н. з органзму донора.Дисфункця мунно системи може розвинутись, наприклад, у раз зниження функц Т-лмфоцитв, що призводить до недостатньо стйкост органзму проти нфекц мкроби, вруси, гриби.

Дефцит В-лмфоцитв виявляться зниженням гуморальних мунних реакцй у зв язку з нестачею муноглобулнв одного або клькох класв.При цьому може виникати зниження стйкост проти стрептококово, пневмококово, кишково нфекц н. На стан мунно системи впливають система комплементу, яка складаться з блкв сироватки кров бологчно активн речовини фагоцитарна поглинаюча активнсть лейкоцитв.