ЗАГАЛЬНА ГІДРОЛОГІЯ

Міністерство освіти і науки України

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

 

ЗАГАЛЬНА ГІДРОЛОГІЯ

Програма і лабораторні роботи

для студентів - географів І курсу

геолого-географічного факультету

 

Харків - 2007

 

 

Загальна гідрологія: Програма і лабораторні роботи для студентів – гео графів I курсу геолого-географічного факультету. Харків: ХНУ, 2007. – 57 с.

 

Укладачі: Клименко В. Г., Левицька В.О.

Рекомендовано Вченою радою геолого-географічного факультету

(протокол № 10 від 22 червня 2007 р. ).

 

 

Зміст

1. Програма курсу ................................................................................ 4 –19

2. Лабораторна робота № 1 .................................................................20-27

3. Лабораторна робота №2 ..................................................................27-33

4. Лабораторна робота № 3 .................................................................33-38

5. Лабораторна робота № 4 .................................................................38-45

6. Лабораторна робота № 5 .................................................................45-49

7. Лабораторна робота № 6 ................................................................ 49-53

8. Лабораторна робота № 7 ................................................................ 53-57

 

Місце та значення навчальної дисципліни

 

Навчальна дисципліна “Загальна гідрологія” вивчає природні води Земної кулі, гідрологічні процеси й явища, а також закономірності їх розвитку у взаємозв’язку з атмосферою, літосферою та біосферою. Без знань в області гідрології не можливе раціональне і комплексне використання водних ресурсів у народному господарстві, вирішення багатьох проблем екології і охорони природи.

Предметом вивчення є водні об’єкти: океани, моря, річки, озера, водосховища, болота та льодовики, підземні води.

Дисципліни, що забезпечують викладання загальної гідрології – фізика, хімія, біологія, математика тощо. Загальна гідрологія входить до циклу інших дисциплін, що викладаються студентам-географам, і тісно пов’язана, з таким дисциплінами як метеорологія і кліматологія, геологія з основами геоморфології, ґрунтознавство тощо.

Мета навчальної дисципліни – формування первинних знань із загальної гідрології для раціонального й комплексного використання водних ресурсів у народному господарстві, вирішення проблем охорони природи.

 

Загальний зміст

 

Програма побудована за модульним принципом і складається з 3 модулів. Кожен модуль є логічно завершеною частиною курсу.

Для кожного модуля виділено перелік обов’язкових до засвоєння навчальних елементів, вивчення яких контролюється викладачем. Навчальні елементи можуть вивчатись у процесі навчальної і наукової роботи.

2.1 Навчальна, аудиторна та позааудиторна, складова дисципліни
( 72 години)

 

Модуль 1 (32 години). Фізико-хімічні властивості води. Водотоки (гідрологія річок)

Блок 1. 1.Вступ. Поняття про загальну гідрологію Предмет і задачі загальної гідрології, зв’язки з іншими науками. Комплекс наук гідрологічного спрямування та деякі віхи їх розвитку. Об’єкти дослідження. Методи вивчення водних об’єктів. Сучасні напрямки розвитку гідрологічних досліджень та їх кінцевий результат. Сучасні напрямки розвитку водного господарства.

Використання природних вод і практичне значення гідрології. Водне законодавство України. Водний кадастр.

Блок 1.2. Кругообіг води у природі й водні ресурси Землі. Розподіл води на земній кулі. Єдність гідросфери. Зміна запасів води на Землі. Кругообіг води в природі та його енергетичні фактори.

Глобальний кругообіг води та його ланки. Схема малого та великого кругообігів. Водний баланс окремого басейну. Внутрішньоматериковий вологообіг.

Кругообіг тепла на земній кулі та роль у ньому природних вод.

Кругообіг речовин на земній кулі, що містяться у воді. Міграція намулів й солей.

Водні екосистеми; абіотичні й біотичні частини водних екосистем, їх взаємодія і зв'язок з навколишнім середовищем.

Водні ресурси земної кулі, континентів, України. Заходи, що вживаються для раціонального використання й охорони водних ресурсів.

Блок 1.3. Фізичні основи процесів у гідросфері. Фундаментальні закони фізики - закон збереження речовини, закони збереження теплової та механічної енергії, зміни кількості руху (імпульсу) та їх використання при вивченні водних об’єктів.

Ламінарний і турбулентний рух води. Сили, які діють у водних об’єктах . Баланс сил.

Блок 1.4. Хімічні й фізичні властивості природних вод. Вода як хімічна сполука, її молекулярна структура й ізотопний склад. Вода як розчинник. Хімічний склад природних вод. Умови формування гідрохімічних характеристик. Чинники складу і властивості природних вод. Сольовий склад природних вод та його класифікація. Особливості сольового складу атмосферних опадів, річкової й морської води. Мінералізація води. Головні іони, розчинні гази, біогенні й органічні речовини, мікроелементи. Забруднення природних вод та боротьба з ними.

Фізичні властивості води. Агрегатні стани води: рідка вода, водяна пара, крига. Фазові переходи. Аномальні властивості води. Густина води і її залежність від температури, солоності, тиску, вмісту замулених речовин.

Теплові властивості води, її теплоємність, теплопровідність. В’язкість води. Поверхневий натяг води. Електропровідність. Загальні закономірності поширення світла і звуку у воді.

Фізичні властивості снігу. Структура і густина. Теплоємність і теплопровідність. Вологоємність снігу.

Гідрологічне і фізико-географічне значення фізичних властивостей і “аномалій” у воді.

Блок 1.5. Гідрологія річок. Річки та річковий басейн. Гідрографічна мережа. Річки та річкова мережа. Типи річок. Основні ланки руслової мережі. Річкова система, її будова. Головна річка та її притоки. Схема позначення приток. Витік річки та гирло. Звивистість, густота річкової мережі.

Водозбір і басейн річки. Морфологія й морфометрія річки та її басейну. Поверхневий та підземний водозбір. Вододіл. Головний вододіл Землі, вододіли океанів і морів та окремих басейнів річок. Графік наростання площі басейну. Гіпсографічна крива. Середня висота басейну. Фізико-географічні характеристики басейну річки.

Річкові долини та їх типи за походженням і характером поперечного профілю. Елементи річкових долин. Річкове русло та його звивистість у плані. Морфометричні елементи русла. Характерні руслові утворення. Поздовжній профіль річки. Поперечний переріз русла.

Живлення річок. Види живлення річок: дощове, снігове, льодовикове, підземне.

Водний режим річок. Фази водного режиму: водопілля, повені, дощові паводки, межень. Календарний та гідрологічний роки. Гідрограф стоку. Розчленування гідрографів стоку. Класифікація річок за водним режимом.

Рівень води. Вплив зміни стоку, заростання русла, льодових явищ, руслових деформацій, припливно-відпливних та згінно-нагінних явищ на коливання рівнів води. Характерні рівні води. Зміни похилу водної поверхні при коливаннях рівнів води. Механізм течії річок . Розподіл швидкості течії води в річках.

Річковий стік та його складові. Поняття про стік води, наносів, розчинених речовин, тепла. Кількісна характеристика стоку: витрата води, об’єм стоку, шар стоку, модуль стоку, коефіцієнт стоку. Норма стоку. Водоносність річок та її внутрішньорічний розподіл.

Випаровування. Фізична природа випаровування з поверхні води, ґрунту та транспірація рослин. Методи підрахунку випаровування. Сумарне випаровування з річкового басейну. Розподіл сумарного випаровування по території України.

Вплив геологічних, геоморфологічних, ґрунтових і ботанічних факторів на процеси стоку. Вплив форми та розмірів басейну на стік. Гідрографічна мережа та її вплив на стік. Вплив господарської діяльності на стік. Регулювання стоку водосховищами.

Рух води у річках. Причини руху води у руслі річки. Розподіл швидкостей течії у річковому потоці. Поперечна циркуляція у річковому потоці. Середня швидкість. Вимірювання швидкості течії річок. Визначення середньої швидкості за формулою Шезі. Циркуляція перемішування води в річках. Походження циркуляції. Роботи про структуру швидкостей річкового потоку. Вплив форми русла на динамічні особливості потоку.

Термічний режим річок та його фактори. Тепловий баланс. Зміна температури води в часі. Розподіл температури води за живим перерізом та за довжиною річки. Температурні стратифікації. Тепловий стік. Вплив озер і водосховищ на термічний режим річок. Теплове забруднення.

Льодовий режим річок та його фази. Замерзання річок. Первинні форми льодоутворення. Льодостав. Товщина льоду на річках. Льодохід (осінній та весняний). Скресання та його основні фактори. Затори. Вплив господарської діяльності на температурний та льодовий режим річок.

Схилова та руслова водна ерозія. Формування річкових наносів. Основні характеристики річкових наносів. Завислі та донні наноси. Рух річкових наносів. Механізм переміщення наносів. Витрати донних наносів. Гідравлічні крупність наносів. Розподіл завислих наносів. Каламутність води, її розподіл за шириною, довжиною та порами року. Річний стік наносів. Вплив господарської діяльності на твердий стік річок.

Селеві паводки. Умови виникнення та типи селів. Особливості руху селів. Методи захисту від селів. Попередження виникнення селів. Географічне поширення селів. Селі в Україні.

Основні риси гідрохімічного і гідробіологічного режиму річок. Сольовий склад і мінералізація річкових вод. Зміна мінералізації і витрати розчинених речовин протягом року. Стік розчинених речовин річок України. Гідробіологічний режим річок. Джерела забруднення річок та заходи по охороні вод.

Руслові процеси та їх типізація. Постійні та періодичні деформації. Макро-, мезо- і мікроформи русла річки і їх динаміка. Плеса та перекати. Вплив господарської діяльності на руслові процеси.

Гирла річок, їх класифікація та районування. Формування дельт. Гідрографічна мережа гирлової області річки та її динаміка. Особливості гідрологічного, термічного та льодового режимів гирлової області річки. Гідрохімічні умови гирл річок. Вплив господарської діяльності на формування гирл річок та їх режим.

Господарське значення річок. Антропогенна зміна стоку річок.

 

Нормативні навчальні елементи за модулем 1

Блок 1.1

1. гідросфера

2. предмет загальна гідрологія

3. водний об’єкти

4. методи гідрологічних досліджень

5. гідрологічні характеристики

6. гідрологічний режим

Блок 1.2

7. кругообіг води

8. глобальний кругообіг води та його ланки

9. схема малого та великого кругообіг

10. внутрішньоматериковий вологообіг

11. водні ресурси

Блок 1.3

12. закон збереження речовини

13. закон збереження теплової

14. закон механічної енергії

15. закон зміни кількості руху (імпульсу)

Блок 1.4

16. будова води

17. щільність та питомий об’єм

18. теплоємність та теплопровідність

19. поглинання водою сонячної радіації

20. молекулярна в’язкість

21. аномальні якості води

22. фази стану води

23. хімічний склад води

24. фізичні властивості води

25. класифікація природних вод за величиною мінералізації

Блок 1.5

26. річка

27. вододіл

28.річкова система (річкова мережа)

29.гідрографічна мережа

30. витік річки

31. гирло річки

32. дельта річки

33. видолинок

34. лощовина

35. суходіл

36. головна річка

37. притоки річки

38. басейн річки

39. водозбір

40. морфометричні характеристики річкового басейну

41. річкова долина

42. тектонічні долини

43. льодовикові долини

44. ерозійні долини

45. щілини

46. каньйони

47. ущелини

48. трапецієподібні долини

49. коритоподібні долини

50. дно долини

51. тальвег

52. русло річки

53. заплава

54. схили долини

55. живий переріз русла

56. морфометричні характеристики живого перерізу

57. поздовжній переріз

58. поперечний переріз русла

59. шорсткість русла

60. перекати та плеса

61. острів та останець

62. протока та рукав

63. обмілина

64. пляж та коса

65. живлення річок (снігове, дощове, льодовикове, підземне)

66. класифікація річок (О.І.Воєйкова, В.Д.Зайкова, М.І.Львовича)

67. водний режим річок

68. фази водного режиму

69. водопілля (повінь)

70. паводок

71. межень

72. рівень води

73. водний баланс річки

74. ламінарний рух води

75. турбулентний рух води

76. річковий стік

77. складові річкового стоку

78. характеристики стоку

79. водоносність річки

80. водність річки

81. максимальний стік

82. мінімальний стік

83. норма стоку

84. типовий гідрограф

85. льодовий режим річок

86. фази льодового режиму

87. замерзання

88. льодостав

89. скресання

90. внутрішньоводний лід

91. донний лід

92. сніжниця

93. сало

94. шуга

95. шугохід

96. зажор

97. забереги

98. розводдя

99. ополонки

100. льодохід

101. затор

102. полій

103. термічний режим річок

104. енергія і робота річок

105. тепловий баланс річкових вод

106. річкові наноси

107. стік завислих наносів

108. мутність води

109. закон Ері

110. селі

111. хімічний склад річкових вод

112. мінералізація

113. стік розчинених речовин

114. руслові процеси

115. руслові деформації

116. гирлові процеси

 

 

117. екосистема річкового басейну

118. державний водний кадастр

 

Модуль 2 ( 22 години). Характеристика водойм (озер, водосховищ) та особливих водних об’єктів (підземних вод, льодовиків).

Блок. 2.1. Гідрологія озер та водосховищ. Озера і їх поширення на земному шарі. Типи озер за походженням і характером водообміну. Морфологічні та морфометричні характеристики озер. Батіграфічна та об’ємна крива. Співвідношення між площею озера та його басейном.

Водний баланс озера. Елементи водного балансу. Класифікація озер за співвідношенням складових водного балансу. Рівневий режим. Динамічні явища. Течії, хвилювання, перемішування вод в озерах. Конвекційне та динамічне перемішування. Згінно-нагінні коливання рівнів. Динамічні явища в озерах. Виникнення хвиль. Циркуляція хвиль. Сейші на озерах.

Термічний режим озер. Рівняння теплового балансу. Пряма та зворотна стратифікації. Гомотермія. Добовий та річний хід температури води в озері. Термічний бар. Термічні типи озер. Особливості льодового режиму.

Формування основних типів берегів озер, їх деформація. Оцінка динаміки водних мас озер.

Донні відклади в озерах. Закономірності розподілу відкладів в озерній улоговині. Зональні та азональні особливості у формуванні відкладів озер.

Основні особливості гідрохімічного та гідробіологічного режимів цих водойм. Типи озер за величиною та характером мінералізації. Газовий режим озер. Основні біогенні елементи.

Мінеральні озера. Гідрологічні особливості мінеральних озер. Основні типи та характер їх розподілу на земній кулі. Використання мінеральних озер.

Вплив озер на клімат прилеглої території. Вплив озер на річковий стік.

Водосховища. Призначення водосховищ та їх розміщення на земному шарі. Типи водосховищ та їх класифікація. Основні морфометричні й гідрологічні характеристики водосховищ. Водний баланс водосховищ.

Водообмін та течії у водосховищах. Види течій та їх класифікація.

Вітрове хвилювання. Хвилювання у глибоводній та мілководній зонах. Хвилювання у прибережній зоні.

Термічний режим водосховищ. Особливості його формування. Тепловий баланс водосховища.

Особливості льодових явищ у водосховища. Формування льодового покриву водосховищ.

Формування берегової зони. Абразії, зсуви, карст, суфозія. Переформування берегів. Донні відклади. Замулення водосховищ.

Хімічний склад та якість води водосховищ.

Вплив водосховищ на річковий стік.

Блок 2.2. Гідрологія боліт. Походження, розвиток, гідрологічний режим боліт. Поширення боліт на земній кулі, в Україні. Типи боліт та їх характеристика. Будова, морфологія й гідрографія торф’яних боліт. Розвиток торфового болота.

Тепловий баланс боліт. Тепловий режим діяльного шару боліт. Фізичні властивості діяльного шару.

Водний баланс і водний режим боліт. Особливості формування водного балансу болотних масивів різних типів. Коливання рівнів води на болотних масивах.

Стік із боліт. Розрахунок стоку з боліт за даними спостережень. Розрахунок випаровування з поверхні боліт.

Вплив боліт на річковий стік. Вплив осушення на стік із боліт. Господарче значення боліт.

Блок 2.3. Гідрологія льодовиків.Вивчення умов й особливостей

походження, існування та розвитку льодовиків. Сніговий баланс і снігова лінія. Умови існування льодовиків. Типи льодовиків: покривні й гірські льодовики. Фізико-механічні властивості льоду. Фактори, які зумовлюють міцність, теплоємність і теплопровідність. Радіаційні властивості льоду. Утворення і будова льодовиків. Фактори зледеніння території, гляціокліматичні показники. Живлення, акумуляція льодовиків. Перетворення снігу у фірн, а фірну у лід. Баланс криги та води у льодовиках.

Вплив акумуляції та абляції на режим льодовика. Наступ та відступ льодовиків. Рух льодовиків і спостереження за ними. Швидкість переміщення льодовиків. Морени, їх формування та вплив на режим льодовиків. Рух води по поверхні та всередині льодовика. Гідрографічна мережа льодовика.

Стік із льодовиків. Льодовикове живлення річок. Коефіцієнт льодовикового стоку. Багаторічне регулювання стоку льодовиків. Внутрішньодобовий хід стоку та внутрірічний розподіл стоку. Льодовикові селі.

Робота льодовиків. Географічне поширення та значення льодовиків.

Блок 2.4. Гідрологія підземних вод .Походження і поширення підземних вод. Водно-фізичні властивості почв і ґрунтів. Види води у порах ґрунту. Класифікація підземних вод. Взаємозв’язок підземних та руслових вод. Типи підземних вод за характером залягання. Ґрунтові води. Артезіанські води. Рух підземних вод. Закон фільтрації Дарсі.

Водний баланс і режим підземних вод. Роль підземних вод у фізико-географічних процесах.

Запаси і ресурси підземних вод. Практичне значення та охорона підземних вод.

Нормативні навчальні елементи за модулем 2

Блок 2.1

119 . озеро

120.класифікація озер за походженням ( тектонічні, вулканічні,

льодовикові, водноерозійні та водноакумулятивні,карстові,

провальні, завальні, еолові, органогенні, озера антропогенного

походження)

121. морфологія озер (озерна чаша, берегова область, глибинна область, береги, побережжя, берегова відмілина)

122. морфометрія озер (площа водної поверхні, довжина і ширина водоймища, довжина берегової лінії, об’єм водної маси)

123. рух озерної води ( коливальний: сейші, хвилі або поступальний: течії, згони, нагони, перемішування)

124. перемішування: конвекційне й динамічне

125. течії (стокові, вітрові, компенсаційні, густинні)

126. хвилювання в озерах

127. пряма температурна стратифікація (епілімніон, металімніон,

гіполімніон)

128. зворотна температурна стратифікація

129. гомотермія

130. оліготрофні озера

131. евтрофні озера

132. мезотрофні озера

133. дистрофні озера

134. донні відклади озер

135. водосховище (ставок) та його характеристика ( нормальний підпірний рівень, форсований підпірний рівень, рівень мертвого об’єму, мертвий об’єм, корисний об’єм, повний об’єм, резервний об’єм)

136. типи водосховищ (долинні, руслові)

137. замулення водосховищ

Блок 2.2.

138. визначення болота

139. болотний масив

140. болотний мікроландшафт

141. походження боліт (заростання озер, заболочування суші:

затоплення, підтоплення)

142.типи боліт (заболочені землі й торфові болота)

143. болота низинні (евтрофні)

144. болота перехідні (мезотрофні)

145. болота верхові (оліготрофні)

146. діяльний (активний) шар боліт

147. інертний шар болота

148. морфологія боліт

147.водний баланс боліт

148.осушення боліт

Блок 2.3

149. визначення льодовиків, типи льодовиків

150. утворення льодовиків

 

Блок 2.4

151. підземні води

152. походження підземних вод ( інфільтраційні, конденсаційні, седиментаційні, дегідратаційні, ювенільні, мішані )

153. фізичні властивості порід (щільність, гранулометричний склад порід, пористість, шпаруватість)

154. види води в породах (хімічно зв’язана вода, кристалізаційна, гігроскопічна вода, плівкова вода, капілярна вода, гравітаційна вода, вода у твердому стані, пароподібна вода)

155. вологість порід

156. водні властивості порід (вологоємність, водовіддача, дефіцит вологи)

157. фільтраційні властивості порід

158. рух підземних вод (закон Дарсі, закон Шезі)

159. класифікація підземних вод

160. режим ґрунтових вод

 

Модуль 3 (18 годин). Світовий океан.

Світовий океан та його частини. Класифікація морів. Гіпотези виникнення Світового океану. Будова, рельєф дна океанів і морів. Донні відклади в океанах і морях.

Фізичні властивості морської води. Густина морської води та її залежність від температури., солоності і тиску. Розподіл густини води. Аномальні фізичні властивості морської води відносно інших речовин. Хімічний склад вод Світового океану та їх солоність. Рівняння стану морської води. Водний і сольовий баланси. Закон Дітмара. Сольовий склад морських вод. Розподілення солоності у Світовому океані. Місце та час небажаного користування законом Дітмара для визначення солоності морської води.

Акустичні властивості морської води. Поняття акустичної хвилі. Поняття рефракції та причин дуже доброго розповсюдження звуку в морі. Сучасні методи визначення швидкості звуку для ехолотування, пошуку та вивчення біоресурсів Світового океану, складу наносів та ґрунтів. Основні оптичні характеристики морської води та їх використання для вивчення та індикації складу, стану морської води дистанційними методами як у морському середовищі так і за його межами.

Термічний режим океанів і морів. Загальна схема теплообміну в системі океан-атмосфера-літосфера. Тепловий баланс океану. Розподілення температури води у Світовому океані.

Морський лід та його класифікація. Особливості замерзання морської води. Фізичні властивості морської криги. Рух льоду, його класифікація.

Фізичні поняття теплового, масового та газового обміну через поверхню океану. Поняття поверхневого мікрошару гідросфери, його роль у процесах взаємодії океану та атмосфери. Основні регулятори процесів взаємодії океану та атмосфери. Зв'язок між водним та сольовим балансами.

Водні маси Світового океану. Рівень океанів й морів. Короткочасні, сезонні і довгочасні зміни рівня в океанах і морях.

Загальні основи фізичних механізмів стійкості шарів води в океані. Поняття стійкої, нестійкої та байдужої стратифікації.

Перемішування та обмін в океані. Види перемішування в морському середовищі: молекулярне, турбулентне. Методи розрахунку перемішування та обміну.

Хвилі в морському середовищі. Виникнення, розвиток та згасання вітрових хвиль, їх трансформація на мілині. Деформація хвилі коло берега. Трохоїальна теорія хвиль. Сейші, цунамі, внутрішні хвилі; енергія хвиль. Штормові нагони.

Течії. Загальна циркуляція води Світового океану. Узбережна циркуляція. Теорія Екмана дрейфових, градієнтних та вітрових течій. Щільність і геострофічні течії. Сучасні можливості визначення швидкості та напряму течій. Динамічний метод визначення швидкості та напряму течій. Визначення дрейфового переносу забруднення поверхні океану за емпіричними формулами. Дистанційні можливості визначення дрейфового переносу.

Припливні течії, їх природа. Припливоутворююча сила. Елементи припливної хвилі. Деформація припливної хвилі біля берега.

Механізми саморегуляції у морському середовищі. Взаємодія організмів із середовищем та кругообіг органічних речовин. Системи автоматичного регулювання рН (карбонатна система), система автоматичного регулювання тепломасообміну, газового обміну через ПМШ та ін.

Природні ресурси Світового океану та їх використання.

Висновки.Водогосподарські й водноекологічні проблеми та роль гідрології в їхньому вирішенні.

 

2.1.3.Нормативні навчальні елементи за модулем 3

 

161. визначення Світового океану

162. ділення Світового океану на окремі океани

163. визначення океану

164. види морів

165. види заток

166. рельєф дна Світового океану (шельф, материковий схил, материкове підніжжя, острівні дуги, океанічні жолоби, ложе океану, серединно-океанічні хребти)

167. донні відклади (теригенні, органогенні, хемогенні ,еолові, вулканогенні, космогенні )

168. хімічний склад вод Світового океану

169. солоність вод Світового океану

170. закон Дітмара

171. рівняння стану морської води

172. водний баланс Світового океану

173. сольовий баланс Світового океану

174. водні маси Світового океану ( основні :екваторіальні, тропічні, субтропічні, помірних широт, субполярні, полярні; вторинні водні маси)

175. густина й тиск морської води

176. термічний режим вод Світового океану

177. складові теплового балансу

178. явище поверхневого мікрошару (ПМШ) океану

179. лід в океанах і морях ( солоність, щільність, пружність, твердість, пластичність морської криги)

180. класифікація льоду

181. оптичні та акустичні властивості морської води

182. рівень океанів і морів

183. перемішування вод (молекулярне, конвективне)

184. турбулентність в океані

185. методи розрахунку перемішування та обміну

186. течії (густинні, дрейфові вітрові, припливно-відпливні, згінно-нагінні, бароградієнтні, стокові)

187. теорія Екмана

188. динамічний метод визначення швидкості та напряму течій

189. визначення дрейфового переносу поверхні океану за емпіричними формулами

190. загальна циркуляція вод Світового океану

191. дистанційні можливості визначення дрейфового переносу

192. трохоїдальна теорія хвиль

193. хвилі (капілярні хвилі, гравітаційні хвилі, сейші, цунамі,

внутрішні хвилі)

194. припливи і відпливи

195. ресурси Світового океану

196. водні ресурси України

197. охорона водних ресурсів

 

Семінари та контроль-колоквіум за науковим

Обговорення та набування здібностей дискутувати щодо питання гідрології річок та водойм, особливостей водних об’єктів, їх екологічних…  

По модулю 2

17. Складати рівняння водного балансу озер. 18. Оцінювати вплив озер на річковий стік. 19. Визначати складові рівняння водного балансу водосховищ.

Рекомендована література

Основна:

1. Богословський Б.Б., Самохин А.А., Иванов К.Е., Соколов Д.П. Общая гидрология. - Л.: Гидрометеоиздат, 1984. - 420с.

2. Загальна гідрологія. Підручник / Левківський С.С., Хільчевський В.К., Ободовський О.Г., Будкіна Л.Г. та ін. - К.: Фітосоціоцентр, 2000. - 264с.

3. Гопченко Є.Д, Гушля О.В. Гідрологія суші з основами водних меліорацій.-К, 1994.- 295 с.

4. Горєв Л.М., Пелешенко В.І., Хільчевський В.К. Гідрохімія України: Підручник. - К.: Вища школа, 1995. - 308с.

5. Лучшева Л.А. Практическая гидрология. - Л.: Гидрометеоиздат, 1976. - 440с.

6. Михайлов В.Н., Добровольский А.Д. Общая гидрология. - М.: Высшая школа, 1991. - 368с.

7. Яцык А.В., Шмаков В.М. Гидроэкология. - К.: Урожай, 1992. - 192с.

Додаткова:

1. Білоус Г.М. Вплив господарської діяльності на водні ресурси України. - К.: Наукова думка, 1999. - 211с.

2. Владимиров А.М. Гидрологические расчеты. - Л., 1990. - 365с.

3. Водный кодекс Украины. - К., 2000. - 36с.

4. Давыдов Л.К., Дмитриева А.А., Конкина Н.Г. Общая гидрология. - Л., 1973. - 460с.

5. Дорошин Ю.П. Региональная океанография. - М., 1986. - 173с.

6. Коненко Г.Д. Гідрологія ставків і малих водоймищ України. - К.: Наукова думка, 1991. - 350с.

7. Малі річки України. Довідник/ А.В.Яцик, Л.Б.Бишовець, Є.О.Богатов та ін.; За ред. А.В.Яцика - К.: Урожай, 1991. - 294с.

8. Методика економічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями. / В.Д. Романенко, В.М. Жулинський, О.П. Оксинюк та ін., - К.: Символ. - Т., 1998. -28с.

9. Хільчевський В.К. Водопостачання і водовідведення: гідроекологічні аспекти. – К.: ВЦ “Київський університет”, 1999 – 264 с.

10. Яцык А.В. Экологические основы рационального водопользования. – К.:Генеза, 1997. – 640 с.

 

 

Лабораторна робота № 1

Гідрографічна характеристика річки та її басейну

Річка– це водотік значних розмірів, що живиться атмосферними опадами зі свого водозбору та має чітко виявлене русло [2].

 

Зміст роботи

1.Провести вододільну лінію басейну річки та визначити її довжину.

2.Визначити площу басейну річки, площу лівобережної і правобережної частин басейну.

3.Визначити довжину басейну, середню і максимальну ширину.

4.Обчислити коефіцієнт розвитку вододільної лінії й асиметрію басейну.

5.Визначити довжину річки , її приток та протяжність річкової мережі.

6.Обчислити коефіцієнт звивистості головної річки і густоту річкової мережі.

7.Визначити падіння і поздовжній похил головної річки.

8.Побудувати гідрографічну схему головної річки та її основних приток.

9.Дати загальну характеристику річки та її басейну.

 

Виконання роботи

  Рис. 1. Довжина басейну річки:

Рис. 2. Зразки звивистості річок

7. Падіння річки (h) - це різниця відміток височин початку (H u) та гирла (Ho) і визначається за формулою:

h = H _u - H _o

Похил річки (І) визначається як відношення величини падіння (h) до довжини річки (L): I =

8. За даними табл. 2,3 будуємо гідрографічну схему річки та її

головних приток. Схема виконується на аркуші білого або міліметрового паперу. Головна річка зображається у вигляді прямої лінії, притоки першого порядку - у вигляді відрізків прямої під кутом 30-45° до головної річки. Притоки другого, третього порядку та інші зображаються так само. Схема виконується в масштабі. Стрілкою показується напрямок течії річки (рис. 3).

9. За даними результатів виконаної роботи (пункти 1-8) скласти опис річки і її басейну.

Запитання для самоперевірки

1. Що таке річка, із яких частин вона складається?

2. Яка різниця між басейном та водозбором річки?

3. Що таке вододіли річкових басейнів?

4. Які морфометричні характеристики річкового басейну?

5. Як визначали довжину вододільної лінії?

6. Яким способом визначали площу басейну річки?

7. Дайте визначення довжини басейну і як можна її визначити?

8. Як визначити середню й максимальну ширину річки?

9. Як можна визначити коефіцієнт асиметрії басейну? Що характеризує цей коефіцієнт?

10. Як можна визначити коефіцієнт розвитку вододільної лінії? Що характеризує цей коефіцієнт?

11. Дайте визначення довжини річки і річкової мережі.

12. Дайте визначення коефіцієнта густоти річкової мережі.

13. Як можна визначити коефіцієнт звивистості річки.

Література

1. Апполов Б.А. Учение о реках. -М.: МГУ, 1963.-518 с.

2. Давыдов Л.К., Дмитриева А.А., Конкина Н.Г. Общая гидрология. - Л.: Гидрометеоиздат, 1973 - С.221-246 .

3. Загальна гідрологія. Підручник /Левківський С.С., Хільчевський В.К., Ободовський О.Г., Будкіна Л.Г., Гребінь В.В., Закревський Д.В., Лисогор С.М., Падун М.М., Пелешенко В.І. - К. : Фітосоціоцентр, 2000. - 264 с.

4. Лучшева А.А. Практическая гидрология. - Л.: Гидрометеоиздат, 1976. - С. 12-39 .

5. Михайлов В.Н., Добровольский А.Д. Общая гидрология. - М.: Высш. школа, 1991. - С. 127-137.

6. Самохин А.А., Соловьёва Н.Н., Догановский А.М. Практикум по гидрологии. - Л.: Гидрометеоиздат, 1980. - С. 143-169

 

Лабораторна робота № 2

Побудова поперечного профілю русла річки і обчислення його морфометричних характеристик

Поперечним профілем русла називають площину, яка перпендикулярна до напряму течії потоку і обмежена знизу дном, із боків схилами русла, а зверху лінією горизонту води [5].

Зміст роботи

1. Побудувати поперечний профіль русла річки.

2. Опрацювати журнал результатів промірів:

а) визначити відстань між промірними вертикалями;

б) обчислити середню глибину між промірними вертикалями;

в) визначити площу між промірними вертикалями.

3. Обчислити площу водного перерізу річки.

4. Визначити ширину річки.

5. Визначити максимальну та середню глибини річки в даному перерізі.

6. Визначити величину змоченого периметра.

7. Обчислити гідравлічний радіус.

Виконання роботи

масштабах: горизонтальний 1 см – 2 м, вертикальний 1см - 0,2 або 0,5 м (рис.1). Профіль будують за даними промірів русла. Точки дна з’єднують… Рис.1. Поперечний профіль річки

Порядок виконання

à Уведіть дані таблиці (табл. 1). à Обчисліть середню глибину між промірними точками, уводячи в строку з… à Обчислити відстань між промірними точками, уводячи в чарунку за адресою Е4, формулу = В4 - В3 (В4 і В3 -…

Запитання для самоперевірки

1. Дайте визначення поперечного профілю річки.

2. Які морфометричні елементи живого перерізу?

3. Дайте визначення ширини річки.

4. Дайте визначення змоченого периметра.

5. Дайте визначення гідравлічного радіуса.

6. Як визначити середню і максимальну глибину річки?

7. Як визначається відстань між промірними вертикалями?

8. Як визначається середня глибина між промірними вертикалями?

9. Як можна визначити площу між промірними вертикалями?

10. Як будується поперечний профіль русла річки?

 

Література

1. Важнов А.Н. Гидрология рек. - М.: МГУ, 1976. - С.64-70.

2. Географический энциклопедический словарь. - М.: Советская енциклопедия, 1988.- 238 с.

3. Давыдов Л.Н., Дмитриева А.А., Конкина Н.Г. Общая гидрология. - Л.: Гидрометеоиздат, 1973.- С. 225-227.

4. Загальна гідрологія. Підручник /Левківський С.С., Хільчевський В.К., Ободовський О.Г., Будкіна Л.Г., Гребінь В.В., Закревський Д.В., Лисогор С.М., Падун М.М., Пелешенко В.І. - К. : Фітосоціоцентр, 2000. - 264 с.

5. Михайлов В.Н., Добровольский А.Д. Общая гидрология.- М.: Высшая школа, 1991.- с. 133-135.

6. Чеботарёв А.И. Общая гидрология.- Л.: Гидрометеоиздат, 1975.- С.246-250.

Лабораторна робота № 3

Середній багаторічний стік

Однією з основних гідрологічних характеристик є середній багаторічний стік. Характеристики річкового стоку служать основою багатьох гідрологічних розрахунків і прогнозів і використовуються у забезпеченні різних галузей народного господарства гідрометеорологічною інформацією.

До основних характеристик стоку відносять: середню багаторічну витрату води, об’єм стоку за певний період часу, модуль стоку, висота шару стоку і коефіцієнт стоку.

Зміст роботи

1. Обчислити середню багаторічну витрату води.

2.Визначити об’єм стоку, модуль стоку, висоту шару стоку і коефіцієнт стоку.

3. Обчислити модульні коефіцієнти за кожен рік.

4. Накреслити графік зміни річних витрат або модульних коефіцієнтів за період спостережень.

5. Скласти аналіз ходу стоку річки, її водності, виділити багатоводні періоди і періоди маловоддя.

Виконання роботи

1. Витрата води (Q, м3 /с ) -це об’єм води (у м3), що протікає через живий переріз водотоку за одиницю часу (секунду) і може бути визначена за… Q = ,

Порядок виконання

à Уведіть дані таблиці (табл. ). Таблиця 2 Річка _________________ Площа басейну ______ км2

Література

1. Лучшева А.А. Практическая гидрология. - Л. : Гидрометеоиздат, 1976. -С. 118-123 .

2. Михайлов В.Н., Добровольский А.Д. Общая гидрология : Учеб. для геогр. спец. вузов. - М. : Высшая школа, 1991. - С. 154-158.

3. Самохин А.А., Соловьёва Н.Н., Догановский А.М. Практикум по гидрологии. - Л. : Гидрометеоиздат, 1980. - С. 177-181 .

4. СНиП 2.01.14.-83. Определение гидрологических характеристик.- М. : Госстрой, 1983. - 97 с.

5. Чеботарёв А.И. Общая гидрология. - Л. : Гидрометеоиздат, 1975.- С. 300-340

 

Лабораторна робота № 4

Розчленування гідрографа річкового стоку

Гідрограф - це хронологічний графік зміни щоденних витрат води у певному створі водотоку (рис.1).

 

Розчленування гідрографа - це графічне виділення на гідрографі об’ємів води, які сформувалися за рахунок різних джерел живлення (рис.2).

Розчленування гідрографа за джерелами живлення необхідне для дослідження процесів формування стоку, а також для розвитку генетичних методів гідрологічних розрахунків та прогнозів.

Виділяють чотири види живлення річок: снігове, дощове, підземне, льодовикове (останнє на Україні - відсутнє). Кількість води, яку одержують річки від того або іншого джерела живлення, неоднакова в різних районах й залежить від сукупності фізико-географічних факторів, серед яких найважливішу роль відіграють кліматичні умови.

У водному режимі річок відзначається закономірне чергування протягом року періодів підвищеної та низької водності, які відбивають зміни умов живлення річки. Ці періоди називаються фазами водного режиму. Основними фазами водного режиму є водопілля, межень літня та зимова, фаза осінніх дощових паводків.

Водопілля - це фаза водного режиму річки у період весняного сніготанення, що характеризується високою водністю (рис.1). Кожне водопілля характеризується датою початку підйому та кінця спаду, датою проходження максимуму, об’ємом водопілля. За часом настання водопілля може бути весняним, весняно-літнім, літнім. За формою гідрографа весняне та весняно-літнє водопілля найчастіше буває одновершинним, а літнє - багатовершинним, що пов’язане з коливанням температури повітря та зміною інтенсивності випадання дощів.

Різновидністю водопілля є повідь - це дуже високі водопілля, які призводять до затоплення значних площ у долинах річок.

Паводок - це фаза водного режиму річки, що може багаторазово повторюватися в різні сезони року, характеризується інтенсивним збільшенням витрат і рівнів води внаслідок дощів чи сніготанення під час відлиг. За часом настання паводки можуть бути зимовими, літніми, осінніми (менш чітко виражені та менш регулярні) та протягом усього року. Гідрограф стоку паводків складний, багатовершинний (рис.1). Паводки поділяються на місцеві та транзитні, або верхові, які утворилися від дощів, котрі випали вище по течії. Об’єм води за паводок залежить від кількості опадів, тривалості їх та втрат на випаровування та просочування. Висота паводка залежить від інтенсивності дощу і морфології русла та заплави.

Межень - це фаза водного режиму річки, що повторюється щороку в одні й ті самі сезони та характеризується невеликою водністю, яка створюється внаслідок зменшення живлення річки. В цей час річка живиться в основному підземними (ґрунтовими водами). За часом настання межень буває літньою та зимовою, за характером коливання витрат - стійкою (степові рівнинні річки) і нестійкою, переривчастою (гірські річки); тривалою і короткою, за водністю - високою та низькою. Час настання і тривалість межені залежить від факторів, які визначають водний режим річок.

Зміст роботи

1. Користуючись «Гідрологічним щорічником», складіть таблицю щоденних витрат води досліджуваної річки.

2. Складіть таблиці опадів та температури повітря району дослідження.

3. Побудуйте гідрограф річки.

4. Розчленуйте гідрограф річкового стоку за типами живлення.

5. Визначте величину кожного типу живлення (у відсотках від річного стоку) та переважаючий тип живлення.

Виконання роботи

2. Дані температури повітря і опадів вибираємо з метеорологічних довідників. 3. Гідрограф річки будується на аркуші міліметрового паперу. В масштабі по вертикалі відкладаємо щоденні витрати води, по горизонталі - дні (наприклад, в 1мм - 2 дні) (рис.3).

Запитання для самоперевірки

1. Які основні джерела живлення річок?

2. Якими основними факторами обумовлюється водоносність річок і як вона змінюється?

3. Дайте визначення водопілля (повені).

4. Дайте визначення паводка.

5. Дайте визначення межені.

6. Дайте визначення гідрографа.

7. Класифікація В.Д.Зайкова.

8. Класифікація М.І.Львовича.

Література

1. Апполов Б.А. Учение о реках.- М.: МГУ, 1963.- 518 с.

2. Давыдов Л.К., Дмитриева А.А., Конкина Н.Г. Общая гидрология.- Л.: Гидрометеиздат, 1973.- С.247-266.

3. Загальна гідрологія. Підручник / Левківський С.С., Хільчевський В.К., Ободовський О.Г., Будкіна Л.Г., Гребінь В.В. та ін.- К.: Фітосоціоцентр, 2000.- С.70-71.

4. Лучшева А.А. Практическая гидрология.- Л.: Гидрометеоиздат, 1976.- С.277-291.

5. Михайлов В.Н., Добровольский А.Д. Общая гидрология.- М.: Высшая школа, 1991.- С. 127-137.

Лабораторна робота № 5

Розподіл температури води в озері з глибиною

Температурний режим вод озер залежить від співвідношення між надходженням і втратою тепла, від розподілу цього тепла в озерній воді.

Основним джерелом тепла, яке надходить на водну поверхню озера влітку, є сонячна радіація. Інші джерела тепла (конвекція, турбулентний теплообмін з атмосферою, дном та берегами, надходження тепла за рахунок притоку річкових вод) приносять до озера незначну кількість енергії.

Основними втратами тепла є втрати на випаровування. Утрати тепла на турбулентний теплообмін та на випромінювання невеликі.

Унаслідок коливання основних елементів теплового балансу запаси тепла в озерах періодично змінюються, тому вода в них нагрівається або охолоджується.

За особливостями температурного режиму озер помірного поясу виділяють три основні періоди: весняного й літнього нагрівання та осіннього охолодження.

Перед скресанням навесні з посиленням сонячної радіації поверхневі шари води нагріваються. Теплі, більш густі частки води опускаються глибше, а на їхнє місце піднімаються холодні, менш густі. Виникає конвекційне перемішування і вся товща води в озері набуває температури, яку має вода в придонному шарі. Настає період весняної гомотермії (явище незмінності температури води по глибині водойми), яка триває доти, поки вся маса води не прогріється до температури найбільшої густини - 4 °С

При подальшому нагріванні більш теплі води зосереджуються в поверхневих шарах, а холодніша вода - коло дна. Виникає пряматемпературна стратифікація. У верхньому прогрітому шарі встановлюється більш-менш однорідна температура (епілімніон), тим часом як у глибинних шарах зберігаються холодні води (гіполімніон). Між теплим і холодним шарами води є проміжний шар, температура якого різко знижується з глибиною (металімніон).

Період осіннього охолодження характеризується охолодженням води спочатку в поверхневому шарі, а потім по всій товщі до температури найбільшої густини - 4 °С (осіння гомотермія). При дальшому охолодженні виникає обернена стратифікація (підвищення температури з глибиною), температура поверхневих вод знижується до 0 °С і озеро вкривається льодом.

 

Зміст роботи

1. Побудувати графік розподілу температури води з глибиною за даними спостережень.

2. Виділити на графіку прямої температурної стратифікації горизонтальними лініями епілімніон, металімніон і гіполімніон.

3. Визначити вертикальний градієнт температури у шарі температурного стрибка.

4. Дати аналіз зміни температури води в озері з глибиною.

 

Виконання роботи

2. На графіку прямої температурної стратифікації (рис. 1) горизонтальними лініями виділяємо епілімніон, металімніон і гіполімніон. 3. Для визначення температурних градієнтів на графіку прямої стратифікації у… q = ,

Запитання для самоперевірки

1. Дайте визначення озера.

2. Які особливості термічного режиму озер?

3. Рівняння теплового балансу озера.

4. Що таке зворотна температурна стратифікація?

5. Що таке пряма температурна стратифікація?

6. Що таке гомотермія?

7. Що таке металімніон?

8. Що таке гіполімніон?

9. Що таке епілімніон?

10. Класифікація Ф.А.Фореля.

Література

1. Загальна гідрологія. Підручник / Левківський С.С., Хільчевський В.К., Ободовський О.Г. та ін. - К.: фітосоціоцентр, 2000.- 264 с.

2. Богословський Б.Г. Озероведение.- М., 1960.- 335 с.

3. Викулина З.А. Водный баланс озер и водохранилищ Советского Союза - Л.: Гидрометеоиздат, 1979.- 176 с.

4. Зайков Б.Д. Очерки по озероведению.- Л.: Гидрометеоиздат, 1955. Ч.1 - 271 с, Ч.2 - 325 с., 1960.

5. Михайлов В.Н., Добровольский А.Д. Общая гидрология: Учебник для географ. спец.вузов.- М.: Высшая школа, 1991.- 368 с.

6. Тихомиров А.И. Термика крупных озер.- Л.: Гидрометеоиздат, 1977.-

232 с.

7. Чеботарев А.И. Общая гидрология.- Минск, 1990.

 

Лабораторна робота №6

Розрахунок індексу забрудненості поверхневих вод

Методика оцінки якості води за індексом забрудненості води (ІЗВ) була рекомендована для використання підрозділом Держкомгідромету. Це одна з найпростіших методик комплексної оцінки якості води.

Зміст роботи

1. Визначити індекс забрудненості вод.

2. Визначити клас якості поверхневих вод.

3. Дати аналіз якості поверхневих вод.

Виконання роботи

1. Розрахунок індексу забрудненості поверхневих вод (ІЗВ) проводиться за обмеженим числом інгредієнтів. За результатами аналізів по кожному з показників визначається середнє арифметичне значення. Кількість аналізів для визначення середнього значення повинно бути не менше 4. Для поверхневих вод кількість показників, яка береться для розрахунку ІЗВ, повинна бути не меншою 6. До цих показників відносять: азот амонійний, азот нітритний, нафтопродукти, феноли, розчинений кисень, біохімічне споживання кисню (БСК₅).

Середню концентрацію (С) азоту амонійного, азоту нітритного, нафтопродуктів і фенолів порівнюємо з їх гранично допустимими концентраціями (табл. 1):

Таблиця 1

Гранично допустимі концентрації

Таблиця 2 Нормативи для БСК5 при розрахунках ІЗВ БСК5, (мг О2 /дм3) … Середня концентрація розчиненого кисню оцінюється за співвідношенням: ,

Таблиця 3

  Складаємо значення всіх шести показників, виражені через ГДК або норматив.… Розрахунок ІЗВ можна вести у формі таблиці 4.

Запитання для самоперевірки

1. Дайте визначення ІЗВ.

2. Як проводиться розрахунок ІЗВ?

3. Що таке ГДК?

4. Дайте характеристику класів якості води.

Література

1. Пелешенко В.І., Хільчевський В.К. Загальна гідрохімія: Підручник. - К.: Либідь, 1997. – 384 с.

2. Сніжко С.І. Оцінка та прогнозування якості природних вод: Підручник.- К.: Ніка-Центр, 2001. – 264 с., іл.

3. Кукурудза С.І. Гідроекологічні проблеми суходолу: Навч.посібник. - Львів: Світ, 1999. – 232 с., іл.

Лабораторна робота № 7

Гідрологічний розріз ділянки океану

Однією з найважливіших фізичних характеристик морської води є її температура. Головним джерелом теплової енергії вод є сонячна радіація, а також енергія припливів і відпливів; внутрішнє тепло Землі; теплообмін поверхневих шарів води океанів і морів з атмосферою; конденсація вологи, випадіння теплих опадів; теплі течії тощо.

Охолоджується вода при випаровуванні; випромінюванні теплової енергії в атмосферу; конвективному теплообміні між морем і атмосферою; випадінні холодних опадів. Поверхневі шари можуть охолоджуватись також при перемішуванні поверхневих шарів із глибинними холодними водами, при згоні вітром поверхневих теплих вод.

Розподіл температури води на поверхні океанів і морів має зональний характер: температура поступово знижується від екватора до полюсів. Порушує цю зональність вплив материків і течій.

З глибиною температура води в океанах і морях, як правило, знижується.

Тепло від поверхневих шарів води до глибин передається шляхом механічного перемішування та конвекції. Перемішування води спричинене вітровими хвилями та течіями. Конвекція виникає тоді, коли густина шарів води, розміщених вище, більша, ніж густина шарів, розміщених нижче. На температурний режим прибережних вод часто впливають згінно-нагінні явища, течії, тепловий стік річок.

Середня температура води на поверхні Світового океану - 17,4°С, Тихого - 19,1°С, Індійського - 17°С, Атлантичного - 16,9°С. Максимальну температуру на поверхні Світового океану має вода в Перській затоці (35,6°С).

У північній півкулі температура води на поверхні вища, ніж на відповідних широтах південної півкулі.

Найбільші річні амплітуди (до 3-5°С) спостерігаються біля 40° пн. ш. і 30° пд. ш., а найменші - у приекваторіальній зоні до (1°С).

Сезонні коливання температури в морях зростають із віддаленням від океану. Так, у Чорному морі різниця літньої і зимової температури становить 18-20°С.

Добовий хід температури води пов’язаний з відповідною зміною надходження сонячної радіації: максимум через 2,5-3 годин після полудня, а мінімум - перед сходом Сонця. Амплітуда добових коливань температур дуже мала - 0,2-0,3°, біля тропіків - 0,3-0,4°.

Лінія найвищої температури води (27-28°С) називається термічним екватором.

Для океану типова трьохшарова структура: у верхньому шарі товщиною від 20 до 200 м температура однакова, в наступному шарі вона різко знижується, нижче термоклина і майже до дна температура знижується повільно. Біля самого дна температура трохи підвищується за рахунок теплого потоку від підстилаючої кори.

Температуру на поверхні океанів і морів вимірюють звичайним ртутним водним термометром, дистанційними термографами, які безперервно фіксують температуру води в будь-якій точці. Для вимірювання температури води на глибинах користуються глибоководними (перекидними) термометрами. Термометри встановлюють у спеціальну раму і, опустивши на задану глибину, тримають там 5-7 хвилин, а потім посилають по тросу важок і перекидають їх. Ртуть при цьому розривається. Висота розриву відповідає заміряній температурі, що визначається по шкалі термометра.

Вивчення розподілу температури за допомогою науково-дослідних суден дозволяє вивчити термічний режим океану на значній акваторії. За даними таких спостережень будується гідрологічний розріз ділянки океану.

 

Зміст роботи

1. Побудувати графік вертикального розподілу температури води в океані на гідрологічному розрізі.

2. Дати аналіз зміни температури води на гідрологічному розрізі.

Виконання роботи

ділянки океану, використовуючи дані. По осі ординат відкладаємо глибини вниз від поверхні води, а по осі абсцис - відстань між гідрологічними… 2. Для проведення аналізу зміни температури води з глибиною на гідрологічному розрізі ділянки океану використовуємо…

Література

1. Богданов Д.В. География мирового океана. - М.: наука, 1978.

2. Волошин І.І., Чирка В.Г. Географія Світового океану: Навч. посібник для вчителів серед. загальноосвіт. шк.- К.: Перун, 1996.- 224 с.

3. География Мирового океана / под ред. К.К. Маркова. - Л.: Наука, 1979-1985. Физическая география, 1980; Тихий океан, 1981; Индийский океан, 1982; Атлантический океан, 1984; Северный Ледовитый океан, 1985.

4. Жуков Л.А. Общая океанология.- Л.: Гидрометеоиздат, 1976.- 376 с.

5. Леонтьев О.К. Физическая география Мирового океана.- М.: Изд-во МГУ, 1982.- 200 с.

6. Леонтьев О.К. Морская геология.- М., 1982.- 344 с.

7. Степанов В.Н. Природа Мирового океана.- М.: Просвещение, 1982.- 192 с.

8. Суховей В.Д. Моря Мирового океана.- Л.: Гидрометеоиздат, 1986.- 288 с.

 

 

Міністерство освіти і науки України

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

 

 

В.Г. Клименко

В.О.Левицька

 

 

ЗАГАЛЬНА ГІДРОЛОГІЯ

Програма і лабораторні роботи

для студентів - географів І курсу

геолого-географічного факультету

 

 

Харків - 2007