АРХІТЕКТУРА РАННЄ ВІДРОДЖЕННЯ

 

 

АРХІТЕКТУРА РАННЄ ВІДРОДЖЕННЯ

 

Уродженцем Флоренції був Филип-по Брунеллески (1377-1446), родоначальник ренесансної архітектури Італії, один із творців наукової теорії перспективи (зводив будівлі на основі точних математичних розрахунків). Різнобічно обдарований, що одержав широке гуманістичне утворення, він спочатку працював як скульптор і брав участь (але не виграв) у конкурсі 1401 р. на кращий проект бронзових рельєфів для дверей флорентійського баптистерію. Рання будівля Брунеллески - купол собору Санта-Мария дель Фьо-рі у Флоренції; це зразок блискучого пластичного (просторового) і інженерного рішення. Брунеллески стояло перекрити без зведення лісів величезний проліт купола (діаметр підстави сорок два метри). Зодчий винайшов надзвичайно складну для свого часу конструкцію: легкий пустотілий купол мав подвійну оболонку й каркас із восьми ребер, що оперізували кільця. Грандіозний купол, покритий темно-червоною черепицею, зв'язаний міцними білими ребрами й увінчаний витонченим біломармуровим світловим ліхтарем, урочисто ширяє над містом як величний образ Флоренції. Великий італійський архітектор Леон Баттиста Альберта, присвячуючи Брунеллески свій трактат про живопис, писав, що це «велике.. спорудження, що здіймає до небес, осіняє собою всі тосканские землі». Утвір Брунеллески - попередник численних купольних храмів в Італії й інших країнах Європи. Одночасно зі зведенням купола архітектор побудував в 1421- 1444 р. перше в історії ренес-сансного цивільного зодчества будівля дитячого притулку - Оспеда-лі дельи Инноченти (що в перекладі з італійського означає «госпіталь і притулок безневинних»). Госпіталь прикрасив невелику флорентійську площу Санта-Аннунциата. Гуманне призначення будівлі відбилося на її привітному, спокійному вигляді. Двоповерховий фасад простягнувся по одній зі сторін площі. Його нижній поверх відкривається дев'ятьма аркадами на струнких витончених колонах, під арками розташовуються дев'ять прямокутних вікон. Невисокі сходи майже у всю ширину фасаду немов запрошують вступити під склепіння аркад. Продуманий чіткий план, прекрасні легкі пропорції, прості форми пронизаного світлом і повного повітрям фасаду створюють враження рівноваги й гармонії. Пізніше, в 1463-1466 р., проміжки між арками були прикрашені кольоровими керамічними медальйонами з рельєфами роботи флорентійського скульптора Андреа делла Роб-биа. Рельєфи зображують сповитих дитин.

У будівлі Брунеллески виражена одна з головних особливостей

ранньої ренесансної архітектури призначена для людей, вона по масштабах розмірна людині, наближена до його реального росту на відміну від готичних будівель із їхніми високими склепіннями

Створення композиції, ориенти-рованнной на єдиний центр і увінчаної куполом, хоча й не було винаходом архітектури Відродження, але стало однієї з її головних тем як втілення вищої досконалості Всесвіту

Брунеллески поклав початок створенню купольного храму на основі античного ордера В 1421- 1428 рр він побудував бічну капелу церкви Сан-Лоренцо у Флоренції Використані Брунеллески в цьому спорудженні архітектурні принципи одержали подальший розвиток у його знаменитій капелі Пацци (1429-1443 рр) - справжній перлині раннього Відродження Розташована в глибині вузького двору церкви Санта-Кроче, капела багатого флорентійського роду Пацци зустрічає вхідного витонченим шестиколонным портиком з більшим центральним арковим прорізом По недавно отриманим архівним даним, портик, зведений Брунеллески, впослед ствии був перебудований Однак важко допустити, що в новому спорудженні не відбився загальний образний задум великого зодчого Сама ж залита світлом невелика, прямо вугільна в плані капела Пацци скоряє красою пропорцій, рав новесием частин, чистотою ліній Площини перлово-сірих стін немов розкреслені виконаними з темно-сірого каменю смугами архітектурних тяг, прямокутниками, колами, дугами арок Оздоблення стін сприймається як елемент архітектури, що робить враження легкості й натхненності

На початку 30-х рр XV у Брунеллески разом зі своїм другом, чудовим скульптором Донателло, відвідав Рим На ранніх етапах Відродження знайомство італійського суспільства з античною культурою відбувалося завдяки вивченню збережених архітектурних пам'ятників стародавності й виявлених рукописів - їх збирали, вивчали й переписували Під час поїздки Брунеллески й Донателло брали участь у розкопках, обмеряли, досліджували й класифікували античні пам'ятники Вплив римської класики позначилося в пізніх великих будівлях Брунеллески - флорентійських церквах Сан-Ло ренцо (1442-1444 гг) і Санто-Спирито (почата їм в 1444 м , закінчена вже після його смерті в 1487 г)

Створення нового типу міських палаців, що послужили зразком для суспільних будівель пізньої шего часу, стало однієї з головних завдань італійської архітектури XVстолетия.

Наступний етап розвитку італійської архітектури XV у пов'язаний з ім'ям Леона Баттисты Альберти (1404-1472), філософа й ученого По багатогранності діяльності й інтересів, що охоплювали гуманітарні й точні науки, економіку, філософію, поезію, музику, живопис, скульптуру, архітектуру, Альберти - ідеальна «ренесансна особистість», порівнянна лише із всесвітньо відомим мислителем і художником класичного Відродження Леонардо да Вінчі

Альберти належав до утвореної флорентійської родини, вигнаної з рідного міста політичними супротивниками. Він випробував замолоду позбавлення, але все-таки зумів одержати блискуче утворення, вивчаючи в університетах Падуи й Болоньї юриспруденцію, математику й природничі науки. В 1428 р. йому вдалося повернутися у Флоренцію, де він увійшов у коло вчених і художників, що групувалися навколо двору Медичи.

В 1432 р. Альберти переселився в Рим, де одержав посаду секретаря Тата римського Євгенія IV Жагучий шанувальник античності, Альберти створив в 30-х рр. «Опис міста Рима», склавши його першу топографічну карту, і тут же написав свій знаменитий трактат «Десять книг про зодчество» (1449- 1452 р.). Раніше їм були створені трактати «Про живопис» і «Про статую» (1435-1436 р.). В Італії й за її межами Альберти здобув собі славу видатного теоретика мистецтва И все-таки його головним покликанням залишалася архітектура, хоча зодчому далеко не завжди вдавалося здійснити свої сміливі задуми. З одного боку, йому хотілося повернутися до класичного стилю з його чіткими геометричними формами, строгим плануванням будівель, стінами з ордером і стриманим оформленням. Але з іншого боку, у його творчості було чимало незвичайного, зверненого в майбутнє.

Первісний задум зодчого яскравіше всього виражений у флорентійському палаццо (палац) Ру-челлаи (1446-1451 р.), що завершив помічник Альберти, відомий архітектор Бернардо Рос-селино. Загальна композиція будівлі

традиційна, зате фасадна (передня) стіна придбала нові риси Стіна выложена гладкими відшліфованими кам'яними блоками, прикрашена пілястрами Працюючи в Мантуе над будівництвом церкви Санта-Андреа (вона завершена після смерті зодчого), Альберти повністю відійшов від готичних принципів Величезний фасад церкви нагадує тріумфальну арку (див статтю «Мистецтво Древнього Рима») Такий же прийом Альберти використав раніше в церкві Сан-Франческо в місті Римини, перетвореної їм за замовленням правителя Сиджизмондо

Малатеста в усипальницю, так звану Темпио Малатестиано (будівля не була завершена)

Будівлі Лоренцо Альберти оформлені системою великого ордера (колони й пілястри розташовуються по всій поверхні фасаду від низу до верху), що належало майбутнє у творчості Мікеланджело й Палладио Альберти у своїй системі пропорцій треба «золотому перетину» - відомому із глибокої стародавності математичному співвідношенню розмірів архітектурних елементів, при якому менший із двох розмірів у стільки ж раз менше іншого, у скільки більших розмірів менше їхньої загальної суми Північніше Тоскани розвиток ре-нессансного мистецтва йшло іншими шляхами Протягом сторіч интере сы Венеції, що процвітала торговельної республіки на півночі Італії, були зв'язані переважно з Візантією й іншими країнами Сходу Турецькі завоювання позбавили венецианцев традиційних рын ков, включили їх в орбіту властиво італійських інтересів Ренес-сансное рух проникав сюди повільно й поступово В искусст ве Венеції ще довго панували візантійські традиції й готичний вплив

Архітектура в Італії епохи Відродження

Архітектори підготовку як гуманістів допомогли підвищити статус їх професії від кваліфікованих робочий для художника. Вони сподівалися створити… Відносяться Посилаються твори мистецтва або зображення (2)

Капела Пацці у Флоренції

 

 

Собор Святого Петра в Римі

Палаццо Каваллі-Франкетті, Венеція

 

Каплиця декорована різьбленням на білому камені, що відтворює історію страждань Христа. Вінчає каплицю купол з фігурою сидячого Христа в Гетсиманському саду.

 

 

Каплиця Боїмів