Педагогическая психология

Педагогическая психология План Роздл Види соцальних груп. Вплив соцально групи на поведнку людини. Роздл Характеристика методв виховання самовиховання. Роздл Завдання Список використано лтератури Роздл Види соцальних груп. Вплив соцально групи на поведнку людини.Якими властивостями повинна володти деяка сукупнсть людей, щоб можна було назвати соцальною групою Про складнсть цього простого, здавалося б, питання свдчить уже кльксть визначень соцально групи, що снують у захднй соцальнй психолог обчислюючись десятками, загальним числом вони наближаються до сотн. Навть просте перерахування цих визначень склало б солдний том. Дйсно, перше, що зверта увагу при знайомств з сучасними визначеннями соцально групи синтетичний, складовий характер.

Обумовлене явище - група - признаться настльки складним неоднозначним, що, навчен досвдом попередникв, з недавнього часу автори вддають перевагу називати не одну дину його ознаку, а цлий хнй перелк. Два приклади.От рестр необхдних характеристик соцально групи, що наводять американськ соцальн психологи Д. Картрайт А. Зандер у введенн до одного з подлв Групово динамки Групу складають збори ндивдв, що а часто взамодють один з одним б визначають себе як члени одн групи в роздляють загальн норми з приводу того, що х цкавить г беруть участь у динй систем подли ролей д дентифкують себе з тими самими обктами й деалами е сприймають групу як джерело задоволення ж знаходяться в кооперативнй взамозалежност з вдчувають себе як деяка днсть и координують д стосовно середовища.

З претензю на бльшу упорядковансть пдходять до перерахування належних якостей соцально групи французьк соцальн психологи Д. Анзье Ж. Мартен.

З хньо точки зору, соцальна група характеризуться а активним спльним досягненням щодо постйно загально цл, що оцнються саме як цль групи вдповда рзномантним персональним нтересам б емоцйними взамовдносинами мж членами групи, виражено симпат або антипат в сильною взамозалежнстю утворюючу групу осб, повязаних почуттям солдарност морально дност навть поза спльними дями г диференцацю ролей мж членами групи д виробтком загальних норм специфчно групово культури.

Отже, перед нами два достатньо строкатих списки необхдних характеристик групи.Жодний з них не претенду на строгсть точного визначення. Вони являють собою деяку описову уяву соцально групи, точнше, того, який вона могла або повинна була б бути. Людина протягом життя безпосередньо сплкуться з ншими людьми, реалзуючи свою соцальну сутнсть у групах колективах.

Ц спльност не однордн. Вони можуть бути класифкован по деклькох основах близькост глибин вдношень, що укладаються, принципу утворення, вдношенню особистост до норм групи й н. у залежност вд близькост глибини взамовдносин, що укладаються, видляють первинну групу. Первинна група - вдносно стйке, нечисленне по складу, повязане загальними цлями обднання людей, у якому здйснються безпосереднй контакт мж його членами.Усе, хто входить до не, знають один одного особисто сплкуються мж собою в процес ршення стоячо перед групою задач.

Розмр первинно групи не може бути менше двох, але не перевищу 30-40 чоловк. Так обднання, як смя, виробнича бригада, екпаж лтака або космчного корабля, зимвники на полярнй станц, шкльний клас, можна розглядати як первинн групи. Людина входить у деклька первинних груп одночасно. Наприклад, школяр - учасник усх класних справ, вн же каптан футбольно команди, член сборно району по шахам н. Контакти в первинних групах не дозован.Кожний може сплкуватися з кожним у мру бажання необхдност.

Практично ж члени групи вддають перевагу одним перед ншими. Вони сплкуються частше, контакти носять близький характер на особистй або дловй основ. Це так зване первинне коло сплкування, що оформляться у вид мкрогрупи. Як правило, така група чисельно невелика 2-7 чоловк. Члени можуть залишатися учасниками первинно групи, оскльки не обриваються длов взамовдносини й особист контакти з ншими членами групи.За принципом засобом утворення розрзняють реальн й умовн, офцйн неофцйн групи.

Реальна група - фактично снуюче обднання людей з реальними звязками взамовдносинами його членв, з цлями задачами. Реальна група може снувати короткочасно або довгостроково, бути чисельно великою або малою. Вона сну функцону як спльнсть. Умовна група - спльнсть людей, складена номнально. Наприклад, спортивн журналсти виршують утворити команду з кращих футболств свту. Вони вдбирають зрок першого розмру й обднують х у списку.Гравц нколи не зберуться разом, команда нколи не буде виступати на змаганн. Але вона складена й умовно сну. По такому ж принцип видляють вков категор дтей-дошкльникв, молодших школярв, пдлткв, юнакв для вивчення анатомо-фзологчних, психчних нших закономрностей особливостей.

Офцйна формальна група створються на основ штатного розкладу, статуту або нших офцйних документв. Вддл постачання на виробництв, студентська група, штат вчителв спвробтникв школи - усе це приклади офцйно групи.Мж членами групи встановлюються длов контакти, також передбачен документом. Вони припускають супдряднсть або рвнсть, бльшу або меншу вдповдальнсть за виконання задач Офцйна група може перебудовуватися, але це вдбуваться таки на основ наказу, ршення, постанови.

Взамовдносини в офцйних групах, навть при однй тй же нструкц, не можуть бути дентичн, оскльки в контакти вступають люди з неповторними чортами характеру, темпераменту, здбностей, стилю сплкування.Длов вдносини доповнюються особистими, не передбаченими нструкцю. Психологчна близьксть симпат, повага, дружба цементу офцйну групу, допомага виршувати ухвален задач.

У межах офцйно групи длових контактв не виключен негативн емоцйн вдношення - антипатя, неповага, зневага, ворожнеча. Вони також впливають на длов контакти, шкодять успху справи.Неофцйна група виника на основ дино спрямованост психологчно мотивац - симпат, близькост поглядв, переконань, визнання авторитетност, компетентност окремих особистостей. Така група не передбачаться н штатним розкладом, н нструкцю.

Офцйн документи в цьому випадку не мають сили. Так складаються групи товаришв по спльних грах, компан риболовв, мисливцв т Симпат й прихильност цементують групу. Якщо ж вони зникають, те група неодмнно розпадаться. По ознац вдношення особистост до норм групи видляють референтну групу. Референтна еталонна група - це реально снуюча або уявлювана група, погляди, норми яко служать зразком для особистост.Особистсть може входити в групу, норми, цнност яко вона визна, пдтриму вважа найкращими.

Тод особистсть не тльки притримуться цих норм, але вдстою, захища, а якщо треба, пропагу х. Але може бути так, що особистсть, приходячи членом одн групи, вважа деалом цнност, погляди, норми ншо групи, накше кажучи, для особистост еталоном служить нший зразок. Наприклад, пдлток прагне бути членом групи старших школярв або дорослих. Якщо ж це йому не вдасться, то вн наслду норми поведнки, що сну в старших.Отже, та сама первинна група може розглядатися з рзних точок зору. Група робить визначений вплив на особистсть, що входить у , дорвню й особистсть не може не робити впливу на групу.

Стосовно особистост група викону ряд функцй по-перше, прилуча до дейних, моральних, естетичних нших цнностей. Цю функцю вона викону остльки, оскльки вдкритою соцальною системою сво цл, задач бере з суспльства. Вона може виробляти х усередин спввдносити з суспльними.Якщо розглядати особистсть у спввдношенн з групою, то вона також представляться системою, вдкритою стосовно дано спльност.

Особистсть пдтриму дейн, моральн й нш цнност групи, що у свою чергу витяга х з суспльства. Таким чином, у груп оформляться дейний морально-естетичний вигляд особистост. По-друге, вплив групи на особистсть, позначаться у виховнй коригувальнй функц.На перший погляд здаться, нби сама людина, тльки вона коваль власного характеру, тльки вд не залежить, чи буде вона наполеглива, смлива, чуйна, весела, добра т Безумовно, людина повинна формувати себе, тим бльше в не повинне бути бажання бути краще, цинше для суспльства.

Але при всьому цьому група могутня сила. У свому арсенал вона мстить так засоби виховання, котрих нема в особистост групова думка, переконання, розяснення, критика, змагання. Особливе значення набува група в перевихованн ндивда. Вона ранш помча вдхилення в поведнц психчному склад, чим сама особистсть. Проблема конформзму. Конформзм - пдпорядкування думки особистост груповому щоб уникнути конфлкту.Вивчати конформзм почали американськ дослдники.

Психолог Эш провв такий експеримент. Груп студентв з 8 чоловк було запропоновано порвняти довжину лн з трьома нервними й вдрзками. Кожний випробуваний голосно повдомляв свою оцнку. Вся група, за винятком одного, попередньо зустрлася з експериментатором вони домовилися, що будуть давати явно зрадлив оцнки про спввдношення лнй. Реально хньо помилки були значними вд 1 до 4 см . Той, хто не був посвячений у свордну змову, зштовхувався з суперечним його реальному досвду думкою бльшост.Положення складалося напружене з одного боку, думка усх, з ншого боку - реальне сприйняття власна думка члена групи.

У залежност вд властивостей особистост реакця непосвячених була рзною одн продовжували вдстоювати свою думку засновану на сприйнятт, гнорувати думку нших, нш - виражали згоду з думкою бльшост або беззастережно, або погоджувалися зовншньо, але в дйсност залишалися при свой думц. На основ даного й нших аналогчних експериментв був зроблений висновок про те, що снують два варанти вдношення особистост до групово думки або незгода, вдчуження, або повне прийняття його. накше кажучи, людина може бути або конформстом, або нонконформстом.

Няких нших в особистост нема. При цьому виявляться, що в групах, складених лише для експерименту , таким чином, що не колективами, дйсно спостергалися конформсти неконформсти. У колектив складаться нша картина. Члени колективу за тих самих умов експерименту по-ншому ставляться до запропонованого завдання.Якщо змст ма важливе значення, якщо в ньому вдбиваються колективн цнност, то особистсть вдстою сво судження, незважаючи на протидю ззовн або бльшост членв даного колективу.

У цьому випадку вона йде на конфлкт якщо вн дйсно можливий у данй ситуац з колективом. Така позиця особистост в колектив одержала найменування самовизначення особистост, морально стйкост . Саме цим вдрзняться позиця особистост в дифузйнй груп й у груп. Вплив особистост на соцальну групу.Мра впливу особистост на колектив виражаться в категорях авторитету, кервництва, лдерства.

Авторитет - суспльне визнання особистост, оцнка колективом вдповдност субктивних якостей людини обктивним вимогам дяльност. Авторитетнсть насамперед залежить вд особистих якостей людини.Велик знання, багатий життвий досвд, вироблен умння навички - усе це видля людини серед нших. До думки тако людини прислухаються, до нього звертаються за порадою, допомогою. Авторитетну людину вдрзня безкорисливе прагнення йти назустрч людям, це створю йому вдячнсть людей.

Таким чином, авторитет у свой основ ма особист властивост. Водночас до нього причетн навколишн люди, група, колектив. Вони пдтримують змцнюють, а часом скидають авторитет. Чим бльше людей бачать цннсть людини, його особистих якостей, чим у бльшй клькост серйозних справ вн проявив себе, тим вище глибше авторитет, тим ширше його визнання, тим бльший вплив виявля вн на навколишнх. Проте бувають дут, фальшив авторитети.У цьому випадку людин приписують бльше заслуг, нж вн справд х ма. У тако особи думка про сво знання, умння, навички виявляться завищена.

Помилковий авторитет може створюватися пдтримуватися хитрою людиною, що вм користуватися знаннями, здбностями нших людей. Але рано чи пзно це розкриваться помилковий авторитет валиться. нод помилковий авторитет особистост створються пдтримуться ншими в хнх корисливих цлях. Авторитетна особистсть не обовязково кервником.Вона може бути часто бува рядовим членом соцально групи, але й у сво рядовй рол дуже вплива на життя, згуртовансть дано спльност . Кервництво.

Соцальна група як одиниця, як спльнсть людей зберга свою цлснсть не тльки в силу снування загально цл, але завдяки наявност кервництва, що забезпечу узгодженсть дй. У цй якост виражаться вплив особистост на групу, що вибираться або призначуваний кервник викону ряд функцй а висува, формулю цл, сприя впровадженню х у свдомсть кожного члена групи б розподля завдання погоджу дяльнсть членв групи в стимулю дяльнсть, для чого в його розпорядженн матеральн моральн засоби премя, нагородження коштовними подарунками, надання вдпустки, подяка г контролю хд результат справи д здйсню виховн функц е встановлю пдтриму звязок з ншими групами. Дослдженнями встановлен типи кервникв.

Типологя грунтуться на психологчному склад особистост, на спроможност й умнн управляти груповою дяльнстю. Видлено три типи. Перший тип - авторитарний. Кервник такого типу переважно використову методи адмнстрування.Вн, як правило, рзок, не бажа прислухатися до думки нших, прийма ршення одноосбно.

Авторитарний кервник вважа, що пдпорядкован повинн виконувати його розпорядження накази точно й у термн. Авторитарнсть у кервництв - це не прояв якийсь зольовано риси особистост, а сполучення, сплав характеру, вол, темпераменту. Другий тип - демократичний. Для цього типу характерно винесення важливих проблем ршень на обговорення групи, урахування думок. Кервника демократичного типу вдрзня велика гнучксть, спритнсть у ршенн задач.Вн лише в крайнх випадках уда до адмнстративних заходв впливу на пдпорядкованих.

У особистост такого кервника переважають риси, що сприяють установленню контактв з пдлеглими, вдумливого проникнення в хнй стан. При демократичному стил деяк функц кервника передаються ншим членам групи й у такий спосб намчаться тенденця до самоврядування. У групах з демократичним кервництвом робота продовжуться в тому ж ритм, з тим же результатом як при наявност, так у вдсутност кервника. Третй тип - попустительський.Кервник такого типу пуска справу на самоплив.

Вн мало пклуться про органзацю групи, про справи. Пдпорядкован не почувають кервництва. Створються враження, нби кожний робить, що бажа, не рахуючись н з загальною задачею, н з тим, що роблять нш. Як показують спостереження, кервники такого типу нершуч, м тяжко розпоряджатися, пклуватися про нше. Вони не умють установлювати контакти, серйозно по-дловому сплкуватися з пдпорядкованими.Нердко вони соромляться тих, ким керують, а часом побоюються. нод такий кервник тяготиться свом положенням готовий уступити кервництво ншй особ. Було проведено спецальне дослдження з вивчення впливу типу кервництва на структуру групи внутригрупов вдношення.

З дтей шкльного вку створили групи, яким було дане те саме завдання - виготовляти грашки. Умови роботи були однаков для усх. На чол груп були поставлен кервники рзного типу авторитарний, демократичний попустительський. Групи працювали протягом деклькох мсяцв.Весь цей час здйснювалось спостереження за ними фксувалося кльксть яксть продукц, взамовдносини дтей. Виявилося, що продуктивнсть прац в групах вдношення в них помтно вдрзнялися.

Кльксний результат у виконанн завдання виявився вище при авторитарному кервнику, нижче при демократичному ще нижче при попустительському. Значно вдрзнялася психологчна атмосфера в групах. При авторитарному кервнику дти працювали лише при ньому.Як тльки вн покидав помешкання, вони припиняли роботу. В взамовдносинах дтей вдзначалася грубсть, нетактовнсть, ворожсть, а нод пдлещування, пдлабузництво.

При демократичному кервнику дти працювали у вдсутнсть його. Вони сплкувалися, але в сплкуванн не було н грубост, н ворожост. Дти радилися, висловлювали цнн пропозиц по полпшенню якост виробв. Зявлялося почуття гордост за загальну справу. Крм того, авторитарний стиль ефективнше демократичного при ршенн порвняно простих задач, у той час як при ускладненн дяльност узгодженсть, подл функцй т.д. ефективнше виявляться демократичний стиль.Попустительське кервництво викликало несерйозне вдношення до справи, недисциплновансть.

Дти не оцнювали заняття як потрбне, воно м здавалося грою. Лдерство. Поряд з поняттям кервництво кервник у соцальнй психолог користуються поняттям лдерство лдер. Деяк психологи ототожнюють дан поняття. Бльшсть же роздля, вбачаючи в кожному з них щось свордне. По-перше, лдерство виника переважно в неофцйнй груп, при вдповдних взамовдносинах.Кервництво вдбива вдношення вдповдальност характерно для офцйних груп. По-друге, лдерство переважно виявляться в малих групах у мкросередовищ , кервництво - у великих спльностях лдер замкнутий у малй груп, кервник виходить за меж групи, оскльки йому необхдно пдтримувати звязок з вищестоящим кервником.

По-трет, лдер висуваться стихйно, кервник - засновуться системою органзац й нститутв. У звязку з цим кервництво бльш стабльно, чим лдерство. Останн залежить вд змн групового настрою.По-четверте, авторитет лдера заснований на особистому його вплив, авторитет кервника - не тльки на особистому вплив, але на санкцях, наданих йому розпорядженнями.

По-пяте, вдповдальнсть кервника багатоступнчаста, бльш опосередкована, чим лдера. Роздл Характеристика методв виховання самовиховання. Теоря виховання явля собою роздл педагогчно науки, що характеризу процес формування дейно-полтичних, моральних, трудових, естетичних, фзичних якостей особистост що вчиться.Оволодння теорю виховання, закономрностями виховного процесу, методами формами органзац виховання людини дозволить учителю домогтися успху в реалзац складних задач.

У чому складаться сворднсть виховання - насамперед у тому, що це надзвичайно складний далектичний процес, цлеспрямоване вплив якого ускладнються широким навкруги обставин збгом рзномантних впливв на людину смя, вулиця, неофцйних груп - наявнсть у людини визначених, уже сформованих поглядв, прагнень, навичок, смакв - труднстю розкриття внутршнього стана людини - варативнстю результатв одн педагогчно д - дяльним характером особистост людини.

Виховному процесу властивий ряд протирч, що рушйною силою формування особистост. Протирччя ц можуть бути як зовншнми, так внутршнми. Зовншн протирччя виявляються в невдповдност, розбжност мж обктивно снуючими нормами поводженням навколишнх людей. Одним з зовншнх протирч виховного процесу протирччя мж зовншнми вимогами поводженням само людини. До числа внутршнх протирч ставиться протирччя мж домаганнями людини його можливостей.Це протирччя може бути виражене вдкрито в поводженн пообцяв - не виконав, узявся за дло - не закнчив.

Але воно може бути вдкритим - тод у виховному процес виника конфлктна ситуаця. Одним з основних джерел розвитку особистост протирччя мж потребами засобами хнього задоволення.Процес виховання спрямований на формування соцально важливих якостей особистост, на створення розширення кола вдношень навколишньому свту - до товариства, до людей, до самого себе. Чим ширше, рзномантнй глибше система вдношень особистост до рзномантних сторн життя, тим багач власний духовний свт. На основ вдбитки людиною обктивних суспльних вдносин вдбуваться формування внутршньо позиц, особистост, активно укладаться його власне субктивне вдношення до навколишнього до себе самого.

Виховання по свой природ пода процес ршення не вирахувано множини педагогчних задач рзномантних типв, класв рвнв. Процес цей включа ряд функцй 1. Аналз педагогчно ситуац, проектування результатв планування виховних впливв припускають педагогчний дагноз оцнку рвня вихованост особистост прогнозування розвитку особистост колективу видлення формування конкретно педагогчно задач визначення умов ршення. 2. Конструювання реалзаця виховного процесу передбачають доцльне розчленовування педагогчно дяльност на операц д педагогчне кервництво рзномантними видами дяльност особистост умння зацкавити х суспльно цнними перспективами, знаходити застосовувати найкращу форму вимог. 3. Регулювання корегування виховних впливв потребують того, щоб згрунтовно здйснювати коригування поставлених педагогчних задач забезпечувати адаптацю зовншнх впливв або хньо нейтралзац вдбирати з навколишнього середовища той матерал, що необхдний для розвитку дитини т.д. 4. Пдсумкове урахування контроль означа аналз отриманого результату в зставленн з вихдними даними визначення сфери ефективност застосовуваних методв виховання.

Пд методом виховання в педагогц розумються засоби педагогчного впливу на особистсть з метою формування свдомост поводження.

Подбно методам навчання метод виховання в педагогчному процес розчленовуться на складов його елементи, що називаються прийомами виховання.

Так само як у навчанн, методи прийоми виховання тсно мж собою повязан, можуть чинити взамопереходи, замняти один одного в конкретних педагогчних ситуацях. Методи виховання не зводяться лише до педагогчного впливу вчителя.Виховання - двостороннй процес, що втлю в себе дяльнсть вчителя дяльнсть людини. Тому поряд з засобами, методами прийомами снують органзацйн форми виховання як засоби доцльно органзац колективно й ндивдуально дяльност учнвських.

У реальних умовах педагогчного процесу методи виховання виступають у складнй суперечливй дност.Звичайно, на якомусь визначеному етап виховного процесу окремо метод може застосовуватися в бльш-менш зольованому вид. Але без вдповдного пдкрплення ншими методами прийомами, без взамод з ними вн утрача сво призначення, уповльню прямування процесу виховання до намчено цл. Рзноманття варативнсть характерних методв виховання створюють визначен трудност в х типолог класифкац.

У той же час сну необхднсть, виходячи з специфки й особливостей хнй застосування, видлити деяк групи методв виховання. У педагогц методи виховання умовно можна обднати в деклька груп методи переконання, методи вправи, методи стимулювання методи самовиховання. Методи формування суспльно свдомост. До ц групи вдносяться методи рзнобчного впливу на свдомсть, почуття волю людини з метою формування в них певних поглядв переконань.Процес формування особистост спираться насамперед головним чином на досвд, що здобуваться в повсякденному житт дяльност, у взамовдносинах з ншими людьми.

Було б, проте, неправильно встановлювати якусь черговсть спочатку накопичуться досвд, а потм формуються вдповдн поняття, або навпаки. Як правило, процес здйснються одночасно, у взамних переходах вд поняття до досвду вд досвду до його осмислення.Сказане визнача необхднсть спецальних методв, що забезпечують цлеспрямоване систематичне формування суспльно свдомост, дозволяють регулювати закрплення вдповдних мотивв форм поведнки.

Це досягаться за допомогою методв переконання. Широко використовуються так важлив цнн у виховному вдношенн форми методи переконання людини, як розяснення вселяння, розповдь бесда, переконання прикладом. Розяснення вселяння.Сутнсть розяснення складаться в тому, щоб на основ нформац про найважливш под духовного матерального життя суспльства акцентувати увагу людини на формуванн в них свдомого вдношення до навколишньо дйсност, до свох цивльних, полтичних моральних обовязкв.

Цль розяснення - розкрити соцальний, моральний, естетичний змст тих або нших под, вчинкв, явищ, допомогти сформувати правильн оцнки поведнки людських вдношень. Вселяння явля собою такий засб впливу на погляди людини, що здйснються поведнкою самого вихователя, прийомами його роботи. Розповдь бесда.Живе, задушевне слово вчителя, його пристраснсть захопленсть завжди були залишаються дючим чинником дейного морального формування особистост.

На яку б тему вчитель н почав розмову з учнями вн, насамперед, повинний бути упевнений у тому, що майбутня розповдь життво актуальна, виклика довру, готовнсть до спвпереживання, позитивну вдповдну реакцю . Бесда як метод виховання широко використовуться для розширення кола уявлень понять учнв в област громадського життя, науки технки, фзкультури спорту, етики й естетики.Структура бльшост бесд приблизно така 1. Обгрунтування теми бесди. 2. Виршення поставленого питання. 3. Прийняття конкретно програми дй. Переконання прикладом.

Молодший школяр у свому прагненн стати дорослим берет у якост зразка для мтац приклад дорослих, шановних м людей. Схильнсть до мтац пояснються багатьма причинами у дитини ще дуже бдний життвий досвд, нема стйких навичок поведнки. Його активнсть носить наслдувальний характер.Засвоюючи досвд старших, люди часто копюють образ поведнки шановно симпатично м людини. мтаця в пдлткв носить виборчий характер х приваблюють певн риси характеру ншо людини.

У юност область мтац захоплення прикладами розширються. У вибор позитивних зразкв для мтац велику роль у цьому вц грають моральн мотиви. Схиляння перед видатними людьми повязано з бажанням юнака або двчини визначити сво мсце в житт. Схильнсть дтей пдлткв до мтац нердко створю небезпека запозичення дурних прикладв. Дтей нод приваблюють порушники суспльного порядку, хня грубсть, рзксть, мнима смливсть.Учн з такими якостями нердко вдграють роль ватажкв у недисциплнованому погано органзованому колектив. Тому дуже важливо спрямовувати подражательнсть дитини на позитивний приклад.

Методи формування суспльно поведнки. По визначенню А. С. Макаренко, виховання не що нше, як вправа в правильному вчинку. Вправа в широкому змст - це органзаця життя, розумно, цлеспрямовано рзнобчно дяльност людини, приучення його до виконання прийнятих у суспльств норм правил поведнки. Вправа мстить у соб багатократне повторення певних дй вчинкв.При цьому вправа приучення не варто розумти тльки як механчне повторення тих самих дй, хоча без нього не можна виробити навичку.

У результат вправи виробляються умння навички, звички, нов, знання, розвиваються розумов спроможност, розширються збагачуться моральний досвд людини.Для того щоб сформувати мцн навички звички, вчитель в органзац вправ притримуться деяких правил учн повинн розумти сутнсть значення т якост, що ми хочемо виховати формуя, заданий образ д, необхдно висловити його в можливо бльш короткому ясному правил.

На кожному даному вдрзку часу цих правил повинно бути якнайменше предявлена вимога повинна бути обовязково виконана для виробтки навичок звичок потрбен час, квапливсть тут не призводить до поставлено цл. У практику виховно роботи застосовуються в основному так методи вправи вправи в дяльност, режим, доручення. Вправи в дяльност. Суть управ цього типу складаться в створенн таких умов, що коли учн поступають вдповдно до норм правил поведнки.Правильно органзована вправа в дяльност мстить у соб вс ланки вольового акта - постановку цл, розчленовування дяльност на операц д, планування д хн виконання.

Поступово розширяючи сферу дяльност учнвських, треба подбати про те, щоб вона задовольняла хн нтереси, що зростають, носила суспльно корисний характер. Режим. На думку А. С. Макаренко, вдсутнсть розумного, послдовно здйснюваного режиму, законних меж для вчинку не може бути вдшкодовано някою словесною мудрстю.Чим суровше й визначенй режим, тим краще форму вн внутршнй динамчний стереотип, що лежить в основ утворення навичок звичок.

Доручення. Постйн доручення допомагають сформувати в людини вдповдальне вдношення до доручено справи, працьовитсть як чорту особистост. Система суспльно-органзацйних доручень привча людину жити працювати за законами колективу, почувати свою причетнсть до конкретних справ суспльства. Але цю роль суспльн доручення виконують далеко не завжди.Щоб вони виховували людину, необхдно додержуватися деяких умов учн повинн знати про суспльну значимсть доручень, розумти важливсть необхднсть тих справ, що доруча м колектив.

Доручення дають вдповдно до нтересв, прихильностей можливостей кожно людини. Не можна обмежуватися тльки розподлом доручень, треба навчити учнв х виконувати. Методи стимулювання. З метою посилення впливу на людину тих або нших чинникв активзац особистост, його дй вчинкв застосовуться стимулювання. Стимулювати - значить спонукати, давати поштовх до д. У якост стимулу може виступати вимога вихователя.А. С. Макаренко розробив цлу систему вимог вимоги до особистост колективу, характер вимог на рзномантних стадях формування колективу вимога вчителя, кервництва, колективу вимога до себе, коли починаться процес самовиховання.

Форма вимог змнються в залежност вд особливостей кожно людини одному достатньо нагадати або натякнути, ншому треба висловити вимогу бльш категорично.Активзу дяльнсть людини постановка перспективи, що створю настрй радсного чекання, сприя напруз всх сил для досягнення поставлено цл. Постановка перспективи важлива як для розвитку окремо людини, так для колективу.

Серед методв стимулювання велике мсце займа змагання. До методв стимулювання ставляться також заохочення покарання як допомжн методи виховання. Заохочення - такий педагогчний вплив на людину або колектив, коли вихователь або колектив виража позитивну оцнку вчинкв, поведнки окремого учня або колективу.Пдставою для заохочення варто вважати виконання вимог колективу. Заохочення показу, що колектив, у якому живе працю людина, м задоволений.

Отже, колектив може закрпити навички правильно поведнки викорнити негативн. Заохочення допомага людин удосконалюватися, да йому як би орнтир у поведнц вчинках. Покарання.Його педагогчний змст складаться в тому, щоб уселити людин, що колектив або вихователь не задоволений його поведнкою, вдношенням його до справи, його вчинкам. Покарання також коректу поведнку людини, дасть йому зрозумти, де й у чому вн помилився, виклика в учнв нервове переживання, почуття сорому.

Цей стан людини виклика потребу змнити свою поведнку, не повторювати подбних помилок. Покарання варто застосовувати тльки тод, коли воно погодиться з суспльною думкою колективу.Коли вихователь не впевнений, що покарання буде правильно прийнято колективом м пдтримано, карати не можна, якщо ця обставина не враховуться, може трапитися, що покарання не призведе до змни поведнки учня. Молодший школяр особливо потребу коригування вчинкв дй. Це коригування може проводитися шляхом схвалення або осудження безпосередньо на уроц або при виконанн суспльного доручення.

Характер схвалення й осудження може бути рзний залежить вд ндивдуальних особливостей людини педагогчно ситуац. Методи самовиховання.Процес виховання людини можна вважати ефективним тод, коли в нього зявиться потреба в самовихованн - у свдомй, планомрнй робот над собою. Ця робота спрямована на формування таких властивостей особистост, що вдповдають вимогам суспльства й особисто програм розвитку.

Самовиховання виника тод, коли людина пдготовлена до нього, коли вона почина усвдомлювати себе особистстю, замислюватися над свом майбутнм, виявляти вдому самостйнсть у практичному житт. Найбльше сприятлив умови для самовиховання створюються в колектив, коли людина навчиться коректувати свою поведнку з його вимогами. Самовиховання може здйснюватися в рзномантних сферах розвитку - морального, фзичного, емоцйно-вольового, естетичного й нтелектуального.Змст спрямовансть самовиховання залежать вд ряду обставин вд особливостей життвого складу, вд деалв людини, вд усвдомлення тих обктивних субктивних труднощв, з якими вона зштовхуться.

До самовиховання людини спонукають як зовншн впливи деологчн моральн вимоги суспльства, вимоги колективу й окремо особистост, так внутршн матеральн духовн потреби, нтереси людини. Процесу самовиховання сприяють змагання, прагнення бути кращим, критика самокритика, приклад авторитетно людини.Елементи самовиховання виникають вже в дошкльника вн вчиться правильно говорити, додержуться правил ггни. У молодшого школяра цих елементв ста бльше.

У цьому вц дитина займаться загартовуванням свого органзму, фзичним самовихованням, працю над виправленням свого почерку, навчаться стримуватися т.д. Бльш усвдомлено займатися самовихованням починають пдлтки старш школяр. Людина займаться самовихованням протягом усього свого життя, досяга на кожному його етап певн поставлен перед собою цл задач.Пдводячи результати, варто пдкреслити, що схарактеризован вище загальн методи виховання не вичерпують усього багатства засобв педагогчного впливу на людину.

Педагогчна наука практика, вдповдаючи на запити життя, шукають знаходять шляхи досконалост виховного процесу.При цьому жодне, навть самий досконалий засб не може дати гарних результатв, якщо не враховувати ндивдуальних особливостей людини, його вку, рвня вихованост, конкретно обстановки, якщо його застосовувати обособлено вд ус системи впливу, на людину навколишнм середовищем.

Успх виховання залежить вд того, наскльки педагогчно доцльно вчитель застосову той або нший засб, метод або прийом впливу на учнв, наскльки цей засб включений у систему виховання даного колективу, наскльки застосовуван засоби методи виховання вдповдають поставленим задачам цлям виховання. Роздл Завдання У вйськовй частин стався випадок. В кнц робочого дня завдуючий складом взяв списаний брезент викинув його за огорожу. Коло складу чергував молодий солдат.Вноч знявся втер солдат побачив, як через огорожу хтось лзе. Вн злякався вдкрив вогонь.

Коли пдбг офцер з нарядом, вони побачили, що черговий вдивляться в брезент на огорож кричить Стй Буду стрляти. В чому поляга суть поведнки молодого солдата Як запобгти страху Суть поведнки молодого солдата складаться в не виконанн статуту караульно служби, як-то у порушенн порядку попередження перед початком вдкриття стрлянини.Причиною може служити недосвдченсть молодого солдата, розгубленсть у сформованй ситуац, не готовнсть до прийняття дй вдповдно до статуту.

Дан причини поведнки могли виникнути внаслдок не належно пдготовленост солдата до ведення караульно служби, психологчно не врвноваженост, фзично втоми, страхом. Для запобгання страху молодих солдат у подбних ситуацях необхдно псля теоретичного вивчення статуту караульно служби провести практичн заняття по закрпленню отриманих знань.У ход навчання застосовувати наочн приладдя, плакати, науково-популярн документальн фльми, розбирати найбльше стандартн помилки при веденн караульно служби з наданням документальних прикладв у вид плакатв фотографй.

Потрбно змцнювати моральний дух молодих солдат, а також перед вступом на перш чергування вимагати повторювати х отриман знання шляхом опитування. Список використано лтератури 1. Богословський В.В. Загальна психологя, М 1981 р. 2. Донцов А.И. Психологя колективу, Методологчн проблеми дослдження, МГУ 1984 р. 3. Корнв М.Н Соцальна психологя К 1995 р.