рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Вплив різних факторів на ріст та розвиток ембріона, плода, дітей та дорослих людей різних вікових груп: фізичних хімічних, біологічних, екологічних, а також нікотину, алкоголю, наркотиків та ін

Вплив різних факторів на ріст та розвиток ембріона, плода, дітей та дорослих людей різних вікових груп: фізичних хімічних, біологічних, екологічних, а також нікотину, алкоголю, наркотиків та ін - раздел Химия, Вплив Різних Факторів На Ріст Та Розвиток Ембріона, Плода, Дітей Та Д...

Вплив різних факторів на ріст та розвиток ембріона, плода, дітей та дорослих людей різних вікових груп: фізичних хімічних, біологічних, екологічних, а також нікотину, алкоголю, наркотиків та ін”

 

Відомо понад 400 агентів, які здатні викликати ураження плода на різних етапах його розвитку. Серед них фізичні та екологічні (забруднення навколишнього середовища, ультразвук, вібрації, іонізуюча радіація, тощо), хімічні (лікарські препарати, продукти побутової хімії, нікотин,алкоголь, наркотики), аліментарні (кількісне і якісне голодування вагітної), біологічні (віруси, бактерії, гриби та ін.).

Проте кінцевий результат шкідливої дії визначається не стільки специфічністю чинника, скільки періодом розвитку зародка в момент ураження .Найуразливішими (критичними) періодами є такі: імплантації (7 - 12-й день), утворення органів у зародка (3 - 6-й тиждень), формування плаценти (12-й тиждень).

Фетальний, або плідний період характеризується зниженням чутливості плода до шкідливих чинників. У цей період ембріоксичний, або тератогенний, ефект спостерігається рідко. Дія шкідливих чинників проявляється частіше затримкою розвитку плода. Критичним терміном у цей період слід вважати 20- 24-й тиждень вагітності, коли відбувається становлення і функціональне дозрівання різних систем і органів до рівня новонародженої дитини. Проте морфологічна і функціональна перебудова гіпофіза надниркових, щитовидної залоз, статевих органів відбувається пізніше, критичним періодом для них є 27 - 33-й тиждень вагітності.

Дія несприятливих факторів на плід є опосередкованою організмом матері. Під їх впливом в організмі вагітної виникає ланцюг складних компенсаторно-пристосованих реакцій, котрі сприяють збереженню оптимальних умов для розвитку плода. Особливе значення має стан плаценти, яка виконує захисну, видільну,дихальну, трофічну, інкреторну функції. Ряд лікарських препаратів, нікотин, алкоголь, наркотики ушкоджують плаценту, підвищують її проникність, знижують захисну функцію.

Хочеться підкреслити, що алкогольна і наркотична інтоксикація, як чинник всебічного несприятливого впливу на перебіг вагітності та її завершення набуває особливого значення, бо її частота серед жінок має тенденцію до зростання. Якщо вагітна зловживає алкоголем у неї відзначається схильність до викиднів, недоношування, порушення диференціації та визрівання ембріонів і плодів, збільшення перинатальної смертності на 17%.

Особливо небезпечним є вживання алкоголю на 3 - 8 тижнях вагітності. Алкоголь може проявити виражену ембріетропну і ембріолетальну дію як у разі постійного так і одноразового вживання, особливо перед зачаттям. Алкогольна інтоксикація може виникнути навіть від систематичного вживання пива. При алкогольному синдромі плода (АСП) спостерігається затримка фізичного і розумового розвитку, черепно-лицеві аномалії і вади

 

 

інших органів. У новонароджених з алкогольним синдромом інколи в першу добу спостерігається синдром абстиненція (тахіпное, апное, тремор, корчі, опістотонус, блювання).

З віком провідним проявом АСП стає відставання в розумовому розвитку аж до ідіотії, психозу, епілепсія, емоційна лабільність, агресивність. Відзначається висока захворюваність і смертність в усі вікові періоди.

Діти від матерів-алкоголіків і наркоманів в 10 разів частіше страждають на олігофренію, у них часті аномалії зорового і слухового апарату, мовні розлади, неврози, енурез.

Великий практичний інтерес мають дані про вплив нікотину на розвиток плода. Нікотин може чинити мутагенну дію, збільшує кількість мимовільних абортів і недоношування вагітності. Під впливом нікотину виникають морфологічні і функціональні зміни плаценти, її судин, що спричиняє хронічну гіпоксію плода. Інтенсивне паління збільшує ризик розвитку синдрому раптової смерті новонароджених на 52%. Відзначається менша маса, окружність голови у новонароджених, удвічі збільшується ризик виникнення природжених аномалій розвитку, особливо ЦНС.

Токсичний вплив нікотину триває і після народження дитини в тому разі, якщо мати продовжує палити, нікотин та його метаболіт котинін виявляються в молоці матері. Клінічна картина цього отруєння така: відмова від грудей, блювання, парез кишок, сірувато-землистий колір шкіри, млявість, брадикардія, затримка випорожнень та сечі.

В подальшому у таких дітей підвищена нервово-психічна збудливість, зниження інтелектуальних здібностей, висока захворюваність шкіри, дихальних шляхів, нервової системи.

Екологічні, фізичні, хімічні фактори зовнішнього середовища суттєво впливають на ріст і розвиток, захворюваність дітей різних вікових груп, на фізіологічні й морфологічні основи органів і систем дорослих людей.

Це може бути як позитивний вплив : прискорення розвитку, підвищення імунітету тощо, так і негативний: мутагенний, канцерогенний, алергенний та інший. Серед інших чинників навколишноьго середовища, що впливають на людину , їжа є найскладнішим, мультикомпонентним чинником. За допомогою їжі можна змінювати функцію і трофіку тканин, органів систем і організму загалом у бік їх посилення або послаблення. Через їжу людина тісно контактує з навколишнім середовищем. Їжа в певних умовах може стати причиною захворювань мікробної і немікробної природи. Фактори зовнішнього середовища впливають на сроки настання старості і смертність. За даними Б.Ц.Урланіс відставання середньої тривалості життя від її максимальної тривалості залежить від ряду факторів, серед яких голод скорочує життя приблизно на 7,8 роки, алкоголізм - на 2,1р., екологічні чинники - на 2,1, низький рівень гігієни та медичне обслуговування - на 5,8 роки, паління - на 1,1 роки, шкідливі чинники виробництва - на 1,3 роки.

 

Тому в центрі уваги медичних працівників стоять такі актуальні питання, як складні екологічні проблеми охорони навколишнього середовища та здоров”я населення від комплексного, поєднаного та комбінованого впливу цілої сукупності несприятливих чинників природного і техногенного характеру, активна профілактика серцево-судинних, онкологічних, алергічних, бронхолегеневих, нервово-психічних захворювань, туберкульозу та інших поширених і соціально-значущих недуг.

Здоров”я людини - визначальний критерій громадського розвитку суспільства.

Комплексним показником, який характеризує стан будь-якої людської популяції, є рівень здоров”я - це природний стан організму, який характеризується його певною рівновагою з біосферою і відсутністю будь-яких хворобливих змін.

За офіційним визначенням ВООЗ: “ Здоров”я - це стан повного фізичного, духовного і соціального добробуту, а не лише відсутність захворювання або фізичних дефектів”.

Стосовно поняття “хвороба”, то це визначення виходить із визнання того, що хворобу слід розуміти як результат порушення сформованих у процесі філо- й онтогенезу фізіологічних констант в організмі людини та її біологічного і соціального існування в повсякденному житті. Існує чимало визначень поняття “хвороба”

1) “хвороба - це порушення цілісності організму фізіологічного функціонування його органів і систем, сталості його внутрішнього середовища”

2) “хвороба - порушення в механізмах управління, координації та регуляції функцій організму” та інші.

 

Значення гігієнічних факторів розвитку людини, а саме: повітряного середовища, сонячного випромінюваня, чинників мікроклімату грунту, води, вібрації, шуму, електромагнітних полів. Роль особистої гігієни.

Життєдіяльність людей завжди відбувається в оточенні середовища, а здоров”я формується залежно від впливу природних чинників на організм. Внутрішнє середовище людини, яке забезпечується гомеостазом організму, тісно пов”язане з навколишнім середовищем.

Під поняттям «навколишнє середовище» в медицині слід вважати все те, що оточує людину, що прямо або побічно впливає на її життя і діяльність. В широкому розумінні цього слова до навколишнього середовища входить вся наша планета та космічний простір. У більш вузькому , спрощеному розумінні навколишнє середовище, за визначенням видатного українського вченого академіка В.І.Вернадського, являє собою біосферу.

Біосфера - частина атмосфери (до висоти 25 км), літосфери (до глибини 10 км), гідросфери (до глибини 12 км) Землі, в якій існує (або була в минулому) діяльність живих організмів; речовин, які складають біосферу:

а) жива - людина, тварини, мікроорганізми, рослини.

б) біогенна органічного походження - фітогенна, яка складається в основному із рослинних залишків (кам”яне вугілля, торф, детрит, гумус) і зоогенна, яка складається із залишків тваринних організмів (крейда, вапняк та інші осадові породи);

в)косна - гірські породи магматичного неорганічного походження, які складають земну кору;

г) біокосна - продукти розпаду і переробки гірських і осадових порід живими організмами (грунт і вода).

“Неосфера” - глобальна оболонка планети, куди у вік науково-технічної революції поширюється діяльність людини або наслідки її розумової діяльності (стратосфера, космічний простір, глибокі шари літосфери).

Підставою щодо забезпечення оптимальних умов для життєдіяльності людини та адекватного управління якістю середовища є гігієнічне нормування. Теорія гігієнічного нормування базується на наступних принципах:

1) Принцип першочерговості медичних показань, коли беруть до уваги тільки особливості впливу шкідливого чинника на організм людини і санітарні умови життя.

2) Принцип диференціації біологічних відповідей, коли враховується спектр можливих реакцій організму за видами біологічних відповідей на вплив одного чинника, тобто гігієнічний норматив встановлюється з урахуванням найчутливіших сфер населення і має бути нижчим за їх захисно-пристосувальних реакцій.

3) Принцип розподілу об”єктів санітарної безпеки, коли гігієнічні нормативи встановлюють окремо для кожного об”єкта.

4) Принцип урахування всіх можливих несприятливих впливів, коли для кожного об”єкта або чинника навколишнього середовища, для якого встановлюється норматив, ураховуються всі можливі види несприятливого впливу на середовище і організм людини.

 

5) Принцип пороговості, що враховує межі пристосування організму.

6) Принцип залежності ефекту від концентрації (дози) і часу, що базується на засадах математичного опису, закономірностей впливу чинників залежно від концентрації (дози) і часу.

7) Принцип лабораторного експерименту , коли дослідження порога впливу чинника проводять в лабораторних умовах.

8) Принцип агравації, коли проводять відбір найважливіших на організм людини чинників навколишнього середовища.

9) Принцип відносності гранично допустимих концентрацій, що передбачає перегляд гранично допустимих концентрацій.

 

Гранично допустимо концентрація - це максимальна кількість шкідливої речовини в одиниці об”єму або маси, яка при щоденній дії протягом необмеженого часу не викликає будь-яких хворобливих змін в організмі і негативних спадкових змін у нащадків, служить умовною, еталонною, реперною (відрахунковою) речовиною, яка визначена в лабораторних умовах; одиниця масштабу, від якої вимірюють ступінь небезпеки забруднення об”єктів навколишнього середовища.

В нашій країні прийнято чимало законодавчих документів про охорону навколишнього середовища. Основні з них, це Закони України “ Про забезпечення санітарного і епідеміологічного благополуччя населення” (затверджений ВР України № 4004-ХІІ 24.02.94р. зі змінами, внесеними відповідно до Законів України № 607\96-ВР від 17.12.96р., № 331\97-ВР від 11.06.97р., № 642\97 -ВР від 18.11.97р. та №783 - ХІУ від 30.06.99р.).

Закон “ Про охорону атмосферного повітря” (1992р)

Закон України “ Про екологічну експертизу” (1995р), “ Про захист населення від інфекційних хвороб” (6.02.2000р)., а також Державні стандарти, Державні санітарні правила і норми, що гарантують санітарну охорону джерел водопостачання , повітряного басейну, грунту.

Санітарний нагляд , проведення санітарно-профілактичних та протиепідемічних заходів, спрямованих на захист здоров”я населення від впливу шкідливих чинників навколишнього середовища, (на) запобігання забруднення довкілля, зниження інфекційної захворюваності, поліпшення санітарних умов праці і побуту здійснює санітарно-епідеміологічна служба. В своїй роботі в сфері збереження і зміцнення індивідуального і суспільного здоров”я вона тісно пов”язана з лікувально-профілактичною службою, основною метою якої є не тільки своєчасна діагностика і лікування різних захворювань, але й профілактика їх.

У лікувально-профілактичних закладах праця медичної сестри повинна спрямовуватись на оптимізацію лікарняного середовища, оскільки оптимальні гігієнічні вимоги сприяють швидкому одужанню хворих. Дотримання гігієнічних умов необхідне для попередження госпітальної інфекції. На лікарській ділянці, в дитячій установі діяльність медичних працівників полягає в використанні диспансерного спостереження, поєднанні профілактичної, лікувальної допомоги, протиепідемічної роботи, проведенні гігієнічних заходів.

Атмосферне повітря має виняткове фізіологічне і гігієніче значення порівняно з іншими складовими біосфери. Повітря, яке вдихає людина, є практично єдиним постачальником кисню. На відміну від багатьох інших сполук та елементів, організм людини не має внутрішніх депо кисню. Тобто за відсутності доступу екзогенного кисню його запас в організмі (2500-2700 мл) втрачається протягом декіькох хвилин, що призводить до неминучої загибелі. В атмосферному повітрі при тиску 760 мм.рт.ст. парціальний тиск кисню складає 21%. Зниження його вмісту до 10 - 12 % є надзвичайно небезпечним явищем, що спочатку характеризується ослабленням розумової діяльності, нудотою, блюванням, ураженням ЦНС, а при зниженні концентрації кисню до 7 - 8% наступає смерть. В організмі людини вміст кисню становить 65%. Усі органи, тканини, клітини організму безперервно поглинають (до 25л за 1 год) кисень, утилізують його і виділяють у навколишнє середовище (до 22,6 за 1 год) діоксид вуглецю.

Діоксид вуглецю міститься в чистому атмосферному повітрі в кількості 0,03 - 0,04%. Він є антогоністом кисню в організмі і головним регулятором дихання.

Гігієнічне значення діоксиду вуглецю в тому, що він є важливим відносним показником чистоти повітря.

Азот в нормальній газовій суміші відіграє роль розчинника для кисню та підтримує атмосферний тиск. Інертні гази (гелій, неон, ксенон, крипіон) є в атмосфері в незначній кількості і пов”язані з безперервними процесами природного радіоактивного розпаду. В процесі життєдіяльності людини суттєвої ролі не відіграють.

Газова оболонка Землі створює постійний тиск на її поверхню. Нормальний тиск за температури 00 С над рівнем моря, на географічній широті 45 становить 760 мм.рт.ст., що дорівнює 1013 мБар або 1013 ,25 Па.

Хаотичні аперіодичні зміни атмосферного тиску протягом короткого періоду часу (доби, декількох діб) можуть призвести до виникнення так званих геліометеопатологічних реакцій.

Температура атмосфери залежить від температури поверхні Землі, що нагрівається сонячними променями. Коливання температури протягом доби і року різні і залежать від географічної широти місцевості, інтенсивності сонячної радіації, тривалості дня, прозорості повітря.

Температура повітря, як і інші чинники навколишнього середовища впливає на процеси теплоутворення і тепловіддачі в організмі.

Дія підвищеної температури навколишнього середовища спричиняє низку несприятливих зрушень в організмі і врешті може призвести до теплового удару. Під дією низьких температур настає переохолодження організму.

Вологість повітря характеризує вміст водяної пари у повітрі. Повітря з відносною вологістю до 55% вважають сухим, у межах 56 - 70% - помірно сухим, 71 -85% - помірно вологим, вище ніж 85% - дуже вологим. Збільшення вологості повітря утруднює тепловіддачу шляхом випаровування води через шкіру і легені, цим пояснюється погане самопочуття людини під час перебування в теплій і вологій атмосфері.

 

Холодне вологе повітря збільшує віддачу тепла.

Сухе повітря викликає сухість слизових оболонок і їх тріщини.

Рух повітря охоплює всю атмосферу, здійснюючи таким чином обмін теплом, вологою і домішками, що є у повітрі.

Ось чому відповідний режим вітру в кожному конкретному районі суттєво впливає на стан здоров”я населення.

У різних точках різних регіонів спостерігається закономірна повторюваність напрямів вітру і це слід враховувати при виборі ділянок під будівництво, тощо.

Вітер впливає на формування погоди. Він впливає на терморегуляцію: підвищення швидкості вітру до 0,25м\сек викликає збільшення тепловіддачі на 30% порівняно з втратою тепла при швидкості 0,1 м\сек.

Біологічна дія та гігієнічне значення сонячної радіації зумовлені тим, що вона є основним природним джерелом теплової та світлової енергії, без

якої неможливе існування органічного життя на Землі. Сонячна радіація безпосередньо впливає на різноманітні фізіологічні функції і біологічні процеси в організмі людини. Завдяки сонячній радіації відбувається атмосферна циркуляція, випаровування та кругообіг води, формуються погода і клімат, здійснюється синтез органічних речовин.

Біологічна дія сонячної радіації залежить від довжини хвилі, енергії та тривалості впливу випромінювання на рецептор.

Інфракрасна радіація створює поверхневу таплову дію, посилює шкірне дихання, розширює судини, збільшує інтенсивність кровообігу та всмоктування, стимулює продукцію речовин, зменшує пошкоджувальну дію продуктів розпаду. Але занадто інтенсивні інфрачервоне випромінювання може призвести до перегріву, катаракти, місцевого ураження шкіри.

Видима радіація впливає на шкіру справляючи тепловий , фотохімічний і фотосенсибілізуючий ефект.

Ультрафіолетова радіація - біологічно найактивніша частина сонячного спектра, що справляє вітамінотворний, пігментотворний, загальностимулюючий та бактерицидний ефекти. Якщо людина тривалий час перебуває в умовах дефіциту сонячної радіації, в її організмі може виникнути дисбаланс фосфорно-кальцієвого обміну, зниження опірності і працездатності.

За певних соціально-побутових, професійних умов, фізіологічних станів (вагітність, годування груддю, рахіт, тривала іммобілізація, праця під землею тощо) виникає нестача УФО або потреба в його збільшенні. В таких випадках використовуються штучні джерела УФ-випромінювання - ртутно-кварцевої лампи. Дозу (біологічну, еритемну) УФО визначають за допомогою дозиметра конструкції Горбачова (планшетка з отворами).

Сукупність метеорологічних чинників (сезонна радіація, температура, вологість, рух повітря, атмосферний тиск, електричний стан атмосфери, характер хмарності, наявність опадів , сонячна та геомагнітна активність, тощо- всього 30 показників) , які спостерігаються в приземному шарі атмосфери у короткий відрізок часу називають погодою. Погоді притаманна мінливість.

Погода впливає на добовий ритм фізіологічних процесів і на стан організму. Несприятливий вплив погоди проявляється геліомереотропними реакціями, зниженням імунітету, підвищенням захворюваності і смертності.

Багаторічний режим погоди, притаманний данній місцевості називають кліматом. Клімат залежить від сонячної радіації, яка у свою чергу пов”язана з географічною широтою, рельєфом місцевості, висотою над рівнем моря, наявністю водних поверхонь, характеру рослинності в данній місцевості. На клімат впливає діяльність людини (осушення боліт, створення водоймищ, вирощування зелених насаджень тощо. У свою чергу клімат впливає на характер діяльності і здоров”я людей.

Пристосування організму людини до нових кліматичних умов зветься акліматизація. Під час акліматизації знижується опірність організму до

захворювань, загострюються ті, що були, знижується працездатність. Це слід ураховувати при переїзді у місцевість з іншим кліматом, щоб запобігти погіршенню стану здоров”я.

Мікрокліматом називають клімат на невеликій території (приміщенні), що характеризується комплексом фізичних чинників, які впливають на теплообмін. Він може бути штучним і природним.

Штучний- мікроклімат закритих приміщень, різних районів міста, природний - наприклад, мікроклімат лісової галявини.

За допомогою різних заходів людина може змінювати мікро-клімат (орієнтація будинків за частинами світу, з урахуванням “рози вітрів”, озеленення, тощо).

Про вплив основних хімічних складників на організм людини вже йшла мова. Хочеться підкреслити, що до складу атмосферного повітря завжди входить певна кількість пилу і мікроорганізмів.

Джерело пилу - частки грунту, космічний пил, викиди промислових підприємств тощо. В повітрі пил знаходиться в дисперсному стані , викликаючи ураження органів дихання, шкіри, алергізацію організма.

Являючись ядрами конденсації для вологи пил сприяє створенню туманів, поглинає значну частину сонячної радіації. Кількість мікроорганізмів в повітрі теж залежить від його запиленості.

Грунт - один з чинників навколишнього середовища. Це пухкий поверхневий шар земної кори, якому властива родючість. Грунт являє собою комплекс мінеральних і органічних частинок та мікроорганізмів, що утворився з гірських порід унаслідок впливу фізичних, хімічних та біологічних чинників. Суттєве гігієнічне значення грунту зумовлено тим, що:

- він являє собою субстрат, який забезпечує оптимальне розселення та проживання людини, будівництво різноманітних споруд;

- з грунтом тісно пов”язане харчування людини, він визначає кількість, розмаїття і якість продуктів;

- від властивостей грунту часто залежить якість питної води;

- грунт може бути резервуаром патогенних бактерій, вірусів, гельмінтів;

- грунт забезпечує оптимальний перебіг процесів знезараження рідких і твердих відходів.

Хімічний склад грунту не є однаковим в різних місцевостях. Нестача або надлишок хімічного елемента, що міститься в грунті може викликати захворювання - біогеохімічні епідемії.

Як приклад можна навести ендемічний зоб, який виникає при нестачі в грунті ( а як наслідок і в місцевих продуктах харчування) йоду, необхідного для утворення тироксину.

Особливе гігієнічне значення має забруднення грунту екзогенними хімічними речовинами:

а) пестицидами: з грунту ядохімікатами потрапляють у рослини, воду, продукти харчування і з ними - в організм людини;

б) штучними радіактивними речовинами , серед яких найнебезпечнішими є ізотопи, що довго живуть (стронцій -90, цезій-137, період їх напіврозпаду їх складає 10-20 років і більше);

в) хімічними викидами та відходами промислових підприємств.

В грунтах місцевості, яка оточує промислові підприємства міститься миш”як, свинець, сполуки сірки, ртуті,фтору та інші екзогенні хімічні елементи у концентрації, що перевищує гранично допустимий рівень.

Велику роль грунт відіграє у поширенні інфекційних захворювань. Більшість мікроорганізмів у грунті - сапрофіти, гриби, найпростіші. Проте вагоме місце в біоценозі грунту займають і патогенні мікроорганізми, зокрема бактерії тифо- паратифозної групи, холерний вібріон, паличка правця, бруцельозу, туляремії, чуми, туберкульозу, тощо.

Здатність мікроорганізмів до виживання в грунті дуже велика і збудник тифу, паратифу, туберкульозу виживає в ньому до 1 року, дизентерії до 100-190 днів, холери - до 2 місяців.

Грунт відіграє суттєву епідеміологічну роль і в поширенні глісних інвацій. Серед гельмінтозів, поширення яких пов”язане із забрудненням грунту і водоймищ фекаліями людини, геогельмінти (аскаридка, анкілостоми, волосоголовці та ін.) яйця яких проходять у грунті цикл ембріонального розвитку і досягають інвазійної стадії.

Забруднення грунту і рослин фекаліями людини, які містять окремі чинники і онкосфери стрічкових глистів призводять до поширення теніарнінхозу і теннозу.

З грунтом пов”язана і суттєва ентомологічна небезпека: у грунті відбувється дозрівання личинок мух.

У грунті можуть жити кліщі, комахи, гризуни та інші носії інфекційних та паразитарних хвороб.

Санітарна охорона грунту полягає в обмеженні викидів шкідливих речовин промислових підприємств, перехід виробництв на технологію замкнутого циклу та безвідходні технології. Важливим гігієнічним критерієм ефективності заходів щодо санітарної охорони грунту від забруднення хімічними речовинами є гранично допустимі концентрації (кількість речовин в мг на 1 кг абсолютно сухого грунту).

Важливим є і радікальне поліпшення процесів збирання, очищення, знешкодження та утилізації відходів.

 

 

Одним з найважливіших компонентів навколишнього середовища є вода, без якої неможливі були б зародження і послідовний розвиток органічного життя на Землі. Вода є невід”ємною складовою нашого організму, провідним чинником підтримування оптимальної життєдіяльності кожної особистості. В організмі вода знаходиться у вільному (вода судинного русла) і зв”язному (вода інтеретіціального простору) станах та як конституційна (внутрішньоклітинна) вода. Вода бере безпосередню участь у багатьох складних процесах життєдіяльності, є універсальним розчинником, вона необхідна для процесів травлення ,

проміжного обміну. Важлива роль води в забезпеченні теплового комфорту і терморегуляції ( випаровування з поверхні шкіри за нормальних умов складає 20-50 г за 1 годину. Підраховано, що за 70 років життя залежно від місця проживання та умов праці людина виділяє в середньому 50-150 т поту).

Тіло людини містить близько 72% води. В крові цей показник досягає 83%, у печінці - 68%. У новонароджених середній вміст води в організмі на 10% більше, ніж у дорослих. Фізіологічна потреба у воді дорослої людини в умовах помірного клімату складає в середньому 2-3 л на добу. Організм погано переносить зневоднення. Втрата 1-1,5 л води викликає необхідність відновлення водного балансу, сигналом цього є спрага. Втрата води у кількості =20% маси тіла є смертельною.

Крім основної фізіологічної функції , яку виконує вода в повсякденному житті людини, слід вказати санітарну, господарсько-побутову, виробничу, фізкультурно-оздоровчу.

Серед основних гігієнічних вимог, які пред”являються до питної води, слід відзначити такі:

- вода повинна мати бездоганні органолептичні (прозорість, запах, колір, присмак, температура) властивості;

- вода повинна мати оптимальний хімічний склад;

- вода не повинна погіршувати біологічної цінності їжі;

- вода не повинна бути твердою;

- вода не повина вміщувати ( не більше ГДК і ГДН) токсичні хімічні та радіоактивні речовини;

- вода повинна бути безпечною в епідеміологічному відношенні, тобто не повинна вміщувати патогенних мікроорганізмів.

Основним документом, який регламентує гігієнічні вимоги до якості питної води в Україні є Державні санітарні правила і норми “ Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання”

Епідемічну безпеку води характеризують мікробіологічні показники, які включають загальну кількість мікроорганізмів в 1 мл води (1 мікробне число, яке не повинно перевищувати 100 в мл) і кількість бактерій грунту, кишкової палички у 1 л води (колі-індекс) - до 3. Колі-титр - найменша кількість води, в якій виявлено кишкову паличку ( не менше 300).

 

До інфекційних хвороб, що передаються через воду насамперед належать гострі кишкові інфекції (холера, черевний тиф, паратифи, бактеріальна і амебна дизентерія). Збудники цих хвороб характеризуються фекально-оральним шляхом передачі, заражають воду потрапляючи в неї з випорожненнями людей.

Серед захворювань вірусної етіології, які можуть передаватись через воду і викликати епідемії, вірусний гепатит А, поліомієліт, ентеровірусні інфекції (КОКСАКІ, ЕСНО та ін.), реовірусні, парвовірусні ( в тому числі вірусний гастроентерит), аденовірусні, ротавірусні, та інші вірусні інфекції.

Небезпека забруднення води вірусами полягає в тому, що вони довгий час ( до 200 днів) зберігають інфекційність у воді поверхневих водоймищ і в питній воді. Крім того, віруси стійкіші до дії знезаражувальних агентів, ніж бактерії, дози вірусів, що спричиняють захворювання у людини можуть бути зовсім невеликими.

Серед зоонозів, для яких можливий водний шлях зараження - лептоспірози, туляремія, бруцельоз, гарячка Ку.

Вода може бути джерелом передачі епідеміологічного вірусного кон”юнктивіту (плавальні басейни, озера).

Крім патогенних мікробів із забрудненою водою в організм людини можуть проникати цисти лямблій, яйця аскарид, волосоголовця, личинки анкілостоми, церкарії печінкового дворота, мікрофілярії ришти і церкарії шистосом.

Збудники низки хвороб розвиваються не безпосередньо у воді, а у мешканців водоймищ - молюсків (шистосоми та інші трематоди), рачків-циклопів (дракункул). Зраження людей відбувається через використання сирої або погано очищеної води, вживання фруктів, овочів, зелені, помитих забрудненою водою, тощо.

Вміст деяких мікроелементів суттєво впливає на стан здоров”я людей. Так , при вмісті у воді понад 40 мг\л нітратів у немовлят, які споживають суміші, приготовлені на такій воді, може з”явитись важке захворювання - воднонітратна метгемоглобінемія. При цій хворобі нітрати в організмі перетворюються на нітрити, які, вступаючи у зв”язок з гемоглобіном, утворюють метгемоглобін, блокуючи основну функцію гемоглобіну: зв”язуватись з киснем і транспортувати його.

Концентрація фтору у питній воді впливає на стан зубів і кісток: при зниженні його вмісту до 0,5 мг\л і менше значно поширюється ( в 2-3 рази) карієс. При підвищенні концентрації понад 1,5 мг\л може виникнути флюороз зубів. В доброякісній питній воді фтору мусить бути 0,75 - 0,95 мг\л.

Більшу частину свого життя людина проводить у житловому приміщенні, тому значення житла для неї надзвичайно велике. Житло захищає людину від несприятливого впливу чинників навколишнього середовища, створює здорові умови праці, відпочинку сну, особистої гігієни. Добре житло забезпечує позитивний вплив на здоров”я людини, працездатність і емоційний стан.

 

 

Житло повинно відповідати санітарно-гігієнічним вимогам. Щоб житло захищало людину від хвороб, воно повинно мати непроникні для вітру міцні стіни, внутрішнє оздоблення має бути легко доступне для прибирання і за своїми об”ємами і площею відповідати гігієнічним нормативам.

Погані житлові умови несприятливо відбиваються на низці фізіологічних функцій організму, зокрема на диханні, теплообміні, вищій нервовій діяльності тощо. Вони є також причиною виникнення багатьох захворювань. Вологе помешкання, особливо без доступу сонячного світла і

чистого повітря через велику кількість мешканців, зумовляє виникнення не лише захворювання, але призводить до смертності. Смертність від туберкульозу в таких помешканнях утричі вища. Незадовільне щодо гігієнічних умов житло сприяє поширенню таких захворювань, як грип, кір, дифтерія, кишкові інфекції тощо. У таких помешканнях важче перебігають серцево-судинні захворювання, захворювання пов”язані з обміном речовин, частіше виникають бронхо-легеневі та алергічні хвороби

Вихідними для забезпечення оптимальних житлових умов є дотримання відповідних будівельних і гігієнічних умов, регламентованих спеціальними загальнодержавними документами, державними будівельними нормами України.

Нормативне значення мінімального розміру житлової площі на одну людину в Україні становить 13,65 м , мінімальної висоти стелі 2,7 м, повітрообмін в житлових кімнатах повинний становити 30 м \годину на 1 людину. Оптимальними для людини є такі показники комфортного мікроклімату в помешканні: температура повітря 19-220 С, відносна вологість повітря 40-60 %, щвидкість руху повітря - не більше 0,3 м\с.

Створення належних гігієнічних умов у житлі залежить від багатьох чинників, серед яких місце розташування житла та екологічні умови земельної ділянки , відстань її від джерел біологічного, хімічного, фізичного забруднення, характер будівельних матеріалів, опалення, освітлення тощо.

Забруднення навколишнього середовища досягло в умовах сучасної цивілізації особливо великих масштабів у містах. Різко загострюється проблема шуму, вібрації, неіонізуючого та іонізуючого випромінювань. Інтенсивність шуму в містах щорічно збільшується на 0,5 -1,0 дБ і це є одним із найнесприятливіших чинників. що призводить до виникнення шумової хвороби, яка проявляється зниженням звукової чутливості різного ступеня, збудженням, дратливістю, зниженням працездатності і розумової діяльності, головним болем, неврозами, порушеннями серцево-судинної системи, підвищенням швидкості згортання крові, порушенням секреторної і моторно-евакуторної функції шлунку та інші.

Джерелами шуму є всі види міського транспорту, промис-лові об”єкти, гучномовне радіо- і телеобладнання, сантарно-технічне обладнання житлових будинків ( рух ліфта, нагрівання котла тощо)

Нормами передбачено гранично припустимі рівні шуму для житлових кімнат і помешкань 25 дБА.

 

Не менш серйозною проблемою є вплив вібрації, яка негативно впливає на функцію багатьох органів і систем, але основним проявом вібраційної хвороби є судинний синдром. Допустимі рівні вібрації в житлових приміщеннях мають відповідати показникам, установленим санітарними нормами. Для виконання цих вимог слід передбачати дотримання відповідних відстаней, які визначаються шляхом розрахунку, між житловими будинками і джерелами вібрації, а також застосування на цих джерелах ефективних віброгасильних матеріалів і конструкцій.

Під час розміщення радіотехнічних об”єктів (радіостанції, радіотелевізійні , передавальні, радіолокаційні станції), промислових генераторів, повітряних ліній , електропередачі високої напруги та інших об”єктів, що випромінюють електромагнітну енергію, яка має шкідливий вплив на здоров”я людей, слід керуватись санітарними нормами і правилами захисту людей від впливу електромагнітних полей, які створюються радіоактивними об”єктами.

Дотримання гігієнічних вимог у житті кожної людини завжди було дуже важливим чинником збереження здоров”я і підвищення працездатності.

За даними ВООЗ, у загальній сукупності чинників, які зумовлюють стан здоров”я людини (генетичні фактори, рівень і доступність медичної допомоги, екологічний стан навколишнього середовища та спосіб життя) питома вага останнього становить 50%. Особливого значення набуває здоровий спосіб життя в сучасних екологічних умовах у ситуації, коли проведення первинної профілактики різноманітних захворювань, необхідність підвищення природного імунітету і опірності до впливу численних несприятливих чинників навколишнього середовища є провідними завданнями всієї медичної науки.

Основою здорового способу життя є особиста гігієна - комплекс заходів спрямованих на збереження та зміцнення здоров”я шляхом дотримання гігієнічних вимог у повсякденному житті і діяльності людини.

У сферу особистої гігієни входять гігієна тіла, ротової порожнини , гігієна фізичного виховання та загартовування, запобігання шкідливим звичкам, гігієна статевого життя, гігієна одягу та взуття, гігієна відпочинку і сну, гігієна індивідуального харчування, психологічна тощо.

Гігієна фізичної культури та загартовування є важливим елементом особистої гігієни і здорового способу життя. Заняття фізкультурою і спортом дозволяють збалансувати енерговитрати, стимулюють діяльність серцево-судинної системи, сприятливо впливають на функціональний стан ЦНС, інших органів і систем, ослабляють гіпоксичний стан , пов”язаний із застоюванням крові в органах малого таза, активізують обмінні процеси, підвищують рівень працездатності і опірності

Загартовування - це підвищення стійкості організму до впливу коливань температури повітря і води, вологості повітря, атмосферного тиску, сонячної радіації та інших фізичних чинників навколишнього середовища. У фізіологічному відношенні загартовування розглядається як адаптація що досягається тривалим тренуванням, впливом того чи іншого чинника або їх комплексу.

Загартовування підвищує адаптацію не тільки до клімато- погодних, але й до фізико-хімічних, біологічних, психологічних чинників, чутливість до респіраторних захворювань, підвищує працездатність, сприяє формуванню позитивного психо-емоційного стану тощо.

Оптимальна життєдіяльність людини неможлива без дотримання режиму дня, чергування активної діяльності та відпочинку, бадьорості і сну. Обов”язковим, надзвичайно важливим з точки зору формування здорового способу життя елементом режиму дня є відпочинок. Найефективнішим способом відпочинку є зміна видів діяльності, оптимальна організація вільного часу. Обов”язковим елементом щоденного відпочинку є 7-8-годинний нічний сон.

Тривалість режимних моментів визначається віком, індивідуальними особливостями людини, характером праці.

Гігієна тіла , догляд за шкірою і волоссям є найдавнішим елементом особистої гігієни.

Шкіра людини постійно забруднюється секретом сальних і потових залоз, омертвілими лусками епідермісу, мікроорганізмами, пилом, яйцями гельмінтів. Водночас чиста шкіра має бактерицидну властивість, в 15-20 разів вищу, ніж брудна. Систематичне (2 рази на день) вмивання, обмивання тіла і миття волосся не менше одного разу на тиждень, короткое підстригання нігтів є необхідним для забезпечення чистоти і нормального функціонування шкіри. Основним способом гігієнічного догляду за ротовою порожниною є чищення зубів двічі на день.

Чищення зубів необхідне для знищення зубного нальоту, сповільнення процесів утворення зубного каменю, який є одним із чинників утворення карієсу і парадонтозу, знищення неприємного запаху з рота, зменшення кількості мікроорганізмів.

Одяг, як і житло, сприяє зберіганню температури тіла, бере участь в регуляції теплового обміну. Тому до побутового одягу ставлять такі гігієнічні вимоги:

- забезпечувати оптимальний підодяговий мікроклімат і сприяти установлення теплового комфорту людини;

- не утруднювати дихання, кровообіг, рухи, не стискувати внутрішні органи;

- бути достатньо міцним, легко чиститись;

- не містити токсичних домішок;

- мати порівняно невелику масу.

Взуття відповідає гігієнічним вимогам в тому разі, коли воно не тільки захищає ноги від зовнішніх механічних уражень (удари, вибоїни в грунті), але й:

- забезпечує повну свободу рухів стопи;

- має малу теплопровідність і забезпечє оптимальний мікроклімат взуттєвого простору, та його добру вентиляцію;

- зручне в користуванні, не порушує кровопостачання, ріст, формування кістково-м”язових елементів ступні;

- не виділяє токсичних речовин;

 

 

- відповідає віковим, статевим, фізіологічним особливостям організму;

- легко чиститься, висушується, довгий час зберігає вихідні форму і гігієнічні властивості.

Діяльність людини, що пов”язана з виконанням фізичної та розумової роботи є природним прагненням і водночас однією з найважливіших складових її повноцінного життя. Завдяки праці забезпечується економічне благополуччя та обороноздатність держави, створення необхідного інтелектуального та матеріального потенціалу суспільства, науково-технічний прогрес. Умови праці та ступінь її безпеки являють собою один із провідних чинників формування здоров”я як одного працівника , так і великих трудових колективів. Несприятливі для здоров”я умови праці можуть бути причиною виникнення професійних захворювань та інвалідизації працівників. До таких захворювань належать, наприклад, професійні пневмокеніози, декомпресійна хвороба, вібраційна хвороба, електроофтальмія, хронічний пиловий бронхіт, сілікоз, променева патологія, гострі і хронічні професійні отруєння тощо. Серед професійних шкідливостей виділяють:

- фізичні (шум, вібрація, ультразвук, інфразвук, електромагнітні коливання, метерологічні чинники, підвищений або знижений атмосферний тиск тощо);

- хімічні (токсичні, канцерогенні мутагенні, сенсибілізуючі тощо);

- біологічні (мікроорганізми і продукти їх життєдіяльності, отруйні речовини, хворі тварини тощо);

- психофізіологічні (фізичні і нервово-психічні перевантаження).

Серед заходів профілактики професійних захворювань: наукова гігієнічна регламентація параметрів та умов впливу шкідливих чиників, автоматизація та механізація виробничих процесів, використання засобів індивідуального захисту, раціональний режим праці і відпочинку.

Стомлення - це стан організму , що виникає внаслідок виконання інтенсивної та тривалої праці і характеризується зниженням працездатності. Стомлення викликає в корі головного мозку охоронне гальмування , яке захищає клітини нервової системи від перезбудження.

Найефективнішим заходом профілактики втоми є організація раціонального трудового процесу, режиму праці і відпочинку, яке передбачає визначене чергування праці і відпочинку, що має велике значення для підвищення працездатності.

Здоров”я дітей є незаперечною гарантією здоров” я та благополуччя прийдешніх поколінь. Запобігання захворюванням, збереження і зміцнення здоров” я дітей і підлітків завжди були і залишаються одним із пріоритетних завдань будь-якого суспільства.

Особливе значення ця проблема має для України, де внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС та багатьох інших об”єктивних чинників склались несприятливі екологічні обставини , які потребують великої уваги щодо профілактики різних захворювань у дітей і підлітків.

Вікові особливості росту, розвитку і формування здоров”я дитини мають певні закономірності. Їм притаманні нерівномірність та морфофункціональні особливості . Характерним проявом такої нерівномірності є розбіжності між періодами інтенсивного росту і періодами диференціювання окремих органів і тканин організму.

Існують певні розбіжності розвитку хлопчиків і дівчаток. Пубертатний період у дівчаток у кліматичних умовах України починається в 10-12 років, у хлопчиків - у 13-14 років.

Останнім часом спостерігається прискорення темпів росту і розвитку дітей і підлітків , а також досягнення статевої зрілості раніше порівняно з попередніми поколіннями, яке зветься акселерація.

Критеріями оцінки стану здоров”я дітей і підлітків є:

- наявність або відсутність на момент обстеження хронічних захворювань;

- рівень функціонального стану основних систем організму;

- ступінь опірності організму впливові несприятливих чинників навколишнього середовища;

- рівень та гармонічність фізичного та нервово-психічного розвитку.

На основі цих критеріїв виділяють 5 груп здоров”я дітей і підлітків:

перша група - практично здорові діти з нормальним розвитком і функціонуванням всіх органів і систем;

друга група - практично здорові діти, але з наявністю деяких морфологічних або функціональних відхилень, а також зниженою опірністю гострим захворюванням;

третя група - діти з хронічною патологією в стані стійкої компенсації;

четверта група - діти з хронічними захворюваннями в стадії субкомпенсації;

п”ята група - діти з хронічними захворюваннями в стадії стійкої декомпенсації.

Режим дня дітей і підлітків і організація навчального процесу в школі й поза навчальної діяльності мають ураховувати стан здоров”я, вікові собливості фізичної і розумової працездатності дитини та рівень розвитку, що досягнутий. Фактично режим дня являє собою розподіл часу на виконання різних видів діяльності та відпочинку впродовж доби, в основі якого знаходиться умовно-рефлекторна діяльність. Режим дня вважається правильним в тому випадку, якщо передбачає достатній час для виконання дитиною всіх необхідних елементів життєдіяльності та забезпечує високий рівень працездатності.

Для режиму дня школяра важливе значення має раціональне чергування різних видів діяльності і відпочинку упродовж доби з урахуванням вікових особливостей.

 

Раціональний режим дня передбачає:

а) різні види діяльності, їх тривалість, раціональне чергування і регулярність;

б) достатній відпочинок з максимальним проведенням його на свіжому повітрі;

в) повноцінне харчування;

г) гігієнічно повноцінний сон.

Тривалість навчального дня є одним з важливих елементів шкільного режиму. Вона має відповідати віку дітей. Надто тривалий навчальний день різко знижує працездатність учнів.

Основними елементами режиму школи є:

1) тривалість навчального року і перерви (канікули) упродовж календарного року;

2) правильна організація прийому дітей у школу;

3) тривалість навчального дня;

4) тривалість уроку і правильна його побудова не тільки у педагогічному, але й і в гігієнічному відношенні;

5) оптимальний розподіл предметів залежно від ступеня їх важкості, чергування легких і важких уроків і занять;

6) раціональна організація перерв між заняттями з максимальним використанням свіжого повітря;

7) своєчасний прийом їжі упродовж навчального дня і правильна організація цього процесу;

8) забезпечення у приміщеннях школи зразкової чистоти, зовнішнього порядку і дотримання усіх вимог шкільної гігієни;

9) правильна організація і нормування за часом класної праці дітей і підлітків;

10) нормування домашніх завдань: час, необхідний для приготування уроків, кількість предметів; характер завдань (недопустимі лише усні або письмові уроки);

11) органічний зв”язок шкільного режиму з цілодобовим режимом учнів.

Шкільний режим повинен тісно пов”язуватися з цілодобовим режимом учнів, оскільки порушення останнього часто відбивається на шкільному режимі: збільшується стомлення учнів, виникає несприятливий вплив на діяльність головного мозку, знижується успішність навчання, погіршується здоров”я дітей і підлітків

Треба турбуватися про те, щоб і режим учнів у сім”ї відповідав вимогам шкільної гігієни.

 

Морфо-функціональні особливості основних аналізаторів (зорового, слухового, вестибулярного), їх розвиток в різні періоди життя людини.

Інформацію про навколишній світ та про власне тіло ми одержуємо за допомогою органів чуття. З давніх-давен відомо п”ять основних видів відчуття:… Ембріогенез зорового аналізатора свідчить про те, що він утворюється з… Зоровий аналізатор при народженні ще має ознаки неповного розвитку. У перші 2 - 3 тижні у дитини спостерігається…

ОСОБЛИВОСТІ СЛУХОВОГО ТА ВЕСТИБУЛЯРНОГО

АНАЛІЗАТОРІВ У ПРОЦЕСІ РОСТУ ТА РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ.

Слуховий аналізатор - це другий за значенням аналізатор, який забезпечує адаптивну та пізнавальну діяльність людини. Дитина, яка втрачає слух у… Однорідні звуки різної частоти починають засвоюватися з 3-го місяця. Від 3… У дітей необхідно розвивати слух, слухаючи музику, навчаючи грі на музичних інструментах, співами. Під час прогулянок…

Особливості вестибулярних рефлексів у дітей

2. рефлекс автоматичної ходи; 3. рефлекс повзання (зникає до 4 місяців); 4. лабіринтний тонічний рефлекс проявляється у здорової дитини легким напруженням м”язів-згиначів верхніх і нижніх…

Формування вищої нервової діяльності в різні періоди життя людини (розвиток умовних рефлексів, вищих психічних реакцій, пам”яті, уваги).

Структурною основою вищої нервової діяльності є кора великого мозку й прилеглі до неї підкіркові утворення. При формуванні поведінки в нервовій… Умовні рефлекси - це результат контакту організму з навколишнім середовищем.… Першою умовою утворення умовного рефлексу є збіг у часі або деяке передування умовного подразника безумовному, так…

Особливості фізіології пам”яті і уваги

Пам”ять формується на ранніх етапах розвитку. По мірі структурно-функціонального дозрівання мозку відбувається значне ускладнення системи пам”яті. … У дітей яскравіша образна пам”ять порівняно з дорослими, а у людей зрілого…  

Сон у дитячому віці і людей похилого віку

Новонародженадитина спить 20-22 години за добу: 1 рік - 16-17 год; 11-12 років - 10год 2-3 роки - 14-15год; 13-16 років - 9 год

Формування і розвиток системи виділення в різні вікові періоди.

Особливості регуляції сечоутворення.

Основні показники функціонування нирок.

Особливе значення для дитини мають білки, які є основним пластичним матеріалом для будови клітин,тканин. Білки беруть участь в синтезі гормонів,… За рахунок білка покривається 10-15% калорій добового раціона. Енергетична… Енергійні пластичні процеси в дитячому організмі пояснюють той факт, що у дітей раннього віку позитивний азотистий…

Вікові особливості системи кровообігу: морфо-функціональні, фізіологічні, особливості провідної системи, иеханізмів регуляції.

Серце і великі судини починають формуватися на 2 тижні життя ембріона. З кінця 2-го місяця внутрішньоутробного періоду встановлюється плацентарний… Відносно багата на кисень кров порожнистої вени надходить в правепередсердя,… У ліве передсердя надходить невелика кількість венозної крові від легеневих вен з легень, які не функціонують, що…

Асиміляція харчових інгредієнтів, мікрофлори товстої кишки.

Під травленням розуміють фізичну та хімічну обробку їжі,яка надійшла в організм, і всмоктування одержаних продуктів у внутрішньому середовищі. В… У внутрішнє середовище (кров та лімфу) можуть надходити мембрани клітин лише… Система травлення виконує три основні взаємозв”язані функції - секреторну (утворення секретів, які забезпечують…

Анатомо-фізіологічні, психічні характеристики; емоційний, соціальний, духовний розвиток жінок і чоловіків у репродуктивному періоді. Статеве життя.

Проблеми нашого суспільства накладають свій відбиток і на стан репродуктивного здоров”я в Україні, що негативно позначається на демографічній… Рівень народжуваності в Україні скоротився від середнього 1,4 дитини на… Слово репродукція означає - ре повторювання (приклад репетиція), продукція -створювання, в даному випадку створення…

Гіпоталамус

(Провідна роль в нейрогуморальній системі)

релізінг-фактор (нейрогрмони)

Гіпофіз

(король ендокринної системи)

Аденогіпофіз нейрогіпофіз

 

7 гормонів вазопресин (АДГ)

соматотропін окситоцин

ліпопротеїни (накопичуються і

пролактин набувають активності)

АКТГ

тиреотропін

гонадотропіни

лютеїнізуючий (ЛГ)

фолікулостимулюючий (ФСГ)

 

 

Статеві залози

 

Яєчники Яєчка

 

естрогени:естрадіол, естерол (статеві андрогени: тестостерон,

органи, вторинні ознаки, обмін андростерон (статеві органи,

речовин), прогестини (перебіг основний обмін, ЦНС)

вагітності)

 

Основними ланками репродуктивної системи жінки є яєчники, матка, маткові труби, пієва; у чоловіків - яєчка, придатки яєчок, статевий член, через який проходить уретра, сіи”явиносна протока, куперова залоза, передміхуровазалоза, сім”яні міхурці.

Шлюб та сім’я

К. Сагер (1976р.) запропонував класифікацію поведінки в шлюбі: - партнер, орієнтований на рівноправність: очікує рівних прав і обов”язків; … - романтичний партнер: очікує щиросердної згоди, хоче створити міцну сім”ю, важливе значення для нього мають…

Здоровий секс

Правила здорового сексу 1. Чоловік чи жінка не повинні перекладати відповідальність за здоровий секс… 2. Слід звертати увагу на правила особистої гігієни, особливо до і після сексу.

Біологічні ритми.

Біологічні ритми - це самопідтримувальні автономні процеси періодичного чергування станів і коливань інтенсивності фізіологічних реакцій організму. Наука про біоритми - хронобіологія (хронос - час), або біоритмологія.

Отже, біоритми нашого організму:

Кожний з нас помічав: в певний час доби ми відчуваємо емоційні і фізіологічні підйоми або спади. Вивченням цієї закономірності займаються такі науки, як хронобіологія, хронофармакологія (хронос по-грецькому - час).Знаючи, що відбувається в нашому організмі, ми можемо більш раціонально розподілити свої справи, допомогти роботі наших органів і систем.

Про біологічні “години”.

2 години.Більшість органів працює економічно за винятком печінки. Вона використовує хвилини спокою, щоб очистити організм від токсичних речовин. Все… 3 години. Тіло відпочиває. Якщо ви пильнуєте, постарайтеся повністю зосередити… 4 години.Тиск ще низький. Мозок мінімально забезпечується кров”ю. Слух загострений, ми можемо прокинутися від…

Психологія людей геронтологічного віку.

Психічне на рівні індивіда є явищем, онтогенез якого зумовлений освоєнням дитиною культури. Серед звичайної кількості теорій, що простежують цей… Схему побудовано на виділенні двох систем стосунків, через які дитина освоює… Таблиця

Основні етапи смерті. Клінічні ознаки смерті.

Смерті завжди передує виникнення кризової ситуації. І дуже важливим є для медичної сестри вміння пояснити пацієнтові та його родині психологію кризового стану.

Криза має наступні чотири фази:

1. Психологічний шок. Емоційний баланс, або рівновага, індивідуума порушена. Людина знаходиться в стані оціпеніння, відчуває пустоту, тривогу і страх. Виникає відчуття нереальності того, що відбувається, з”являються думки про самовбивство. Важко вдається зосередитись, людина часто плаче, кричить або сміється. Для неї характерні зорові і слухові галюцинації, відчуття присутності померлого.

Заперечення (відчай).

У цій фазі індивід не здатний зіткнутися з реальністю проблеми або ситуації, що постала перед ним. Під час цієї фази, ми чуємо, що люди кажуть так: “Я не можу повірити, що це трапилося”, або “Неможливо, щоб це трапилося”, або ж “”Це нереально”. Ця фаза характеризується відчуттям гніву, вини, гострої туги, відчуттям несправедливості того, що відбувається. Людина починає уникати оточуючих, порушується пам”ять. Особливо важкі перші 6 тижнів. З часом воно замінюється смутком і відчуттям безпорадності.

Визнання.

Ця фаза відбувається , коли індивід не може більше заперечувати реальні проблеми, що постали перед ним. Людина признається собі та іншим: “Так, це трапилося”.

Адаптація (пристосування).

Адаптація і депресія. В цей період нерідко з”являється безсоння, головний біль, порушення апетиту та інші захворювання різних органів і систем, спровокованих стресом (за пороговим збудженням). У цій стадії індивід визнає проблему або ситуацію, він розпочинає активно справлятися з нею або пристосовуватися до неї для того, щоб послабити наростання стресу та занепокоєння. Тут потрібна допомога медсестри.

Мета втручання в кризових ситуаціях

Принципи: - втручання повинно бути своєчасним, активним і рішучим; - створіть атмосферу духовної близкості, боріться з відчудженням;

Рекомендації для людини, яка повідомляє про нещастя.

1.Дайте родичам можливість:

- усвідомити те, що сталося;

- відреагувати;

- вільно висловити емоції;

- побути в тиші;

- дати запитання;

- побачити померлого.

2. Уникайте:

- поспіху;

- різкості;

- брехні;

- банальності;

- дайте відповіді на всі запитання;

- не приховуйте причини смерті.

Допомога

- реакції можуть бути найрізноманітніші - від вражаючого мовчання і небажання вірити в те, що сталося, до сильного гніву і відчуття провини;

- дайте можливість виплакатися;

- на знак втіхи візьміть родича за руку чи покладіть руку на плече;

- запропонуйте чашку чаю чи води;

- запитайте,як співбесідник себе почуває.

Помираючий хворий

Медична сестра, доглядаючи за помираючим хворим повинна вміти дати відповідь на такі запитання пацієнта: - В чому суть хвороби? - Що можна зробити для поліпшення загального стану?

Допомога хворим і їх родичам

- вміти слухати; - розуміти невербальну мову; - надавати емоційну підтримку;

Розвиток ендокринної системи. Особливості нейро-ендокринної

Регуляції в процесі росту і розвитку людини.

В організмі людини функціонує складна система регуляції і координації всіх життєвих процесів, роботи усіх органів і систем. Ця регуляція… Гуморальна регуляція відрізняється від нервової. Так, носієм інформації при… Але ця різниця не суттєва, оскільки, клітини мають різну чутливість до хімічних речовин. Клітини, які володіють…

Вікові особливості системи кровотворення (фізико-хімічні, транспортні, захисні, особливості зсідання).

Перші осередки кровотворення виявляються у 19-денного ембріона в кров”яних острівцях жовточного мішка. Це перший короткочасний період гемопоезу… Другий печінковий період починається після 5-6 тижнів і досягає максимума до 5… На 4-5 місяці починається третій кістково-м”язовий період кровотворення, який поступово стає визначальним в продукції…

Кісткова система

Анатомо-фізіолгічні особливості

Майбутній скелет плода в необхідних ділянках ембріону утворюється з мезенхімальних клітин двома видами остеогенезу: термальним (сполучнотканинним) і… Вже при народженні дитини діалізи трубчатих кісток складаються з кісткової… Інтенсивний ріст скелету, його постійне самооновлення призводить до того, що кісткова тканина дитини перших років…

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Медична сестра-бакалавр повинна бути підготовлена для багатопрофільної діяльності в медицині: головна медична сестра лікувально-профілактичної… Організм людини не залишається постійним впродовж життя, особливо в дитячому… Вивчення предмета “Ріст і розвиток людини” дозволить бакалавру стати спеціалістом з цільним поглядом на людину, з…

Кісткова система

Анатомо-фізіолгічні особливості

Майбутній скелет плода в необхідних ділянках ембріону утворюється з мезенхімальних клітин двома видами остеогенезу: термальним (сполучнотканинним) і… Вже при народженні дитини діалізи трубчатих кісток складаються з кісткової… Інтенсивний ріст скелету, його постійне самооновлення призводить до того, що кісткова тканина дитини перших років…

Планування сім”ї

1. Несприятливий вплив частих з невеликими проміжками пологів на здоров”я жінки і на її здатність мати дітей. 2. Підвищений ризик для здоров”я новонароджених, включаючи зростання… 3. Підвищене навантаження на прибутки сім”ї, які викликають стрес і зв”язані з ним порушення здоров”я.

Неплідний шлюб.

Жіноча неплідність: 1. природжені аномалії розвитку статевих органів; 2. нерегулярні менструації та овуляції;

Біологічні ритми.

Отже, біоритми нашого організму: Кожний з нас помічав: в певний час доби ми відчуваємо емоційні і фізіологічні…  

Психологія людей геронтологічного віку.

З віком в організмі відбувається комплекс змін, який суттєво впливає на формування функціонального стану організму, його психофізіологічні прояви.… Старіння - руйнівний процес, якому протидіють механізми захисту організму від… Одним із механізмів протистаріння є пасивний захист - організм повинен “уникати” активної реакції на подразник. У…

Люди похилого віку (51-65 років і більше).

Але кров, що бідніє в жилах, дає про себе знати. Особливо, для сильної половини людства. Чоловік переживає фізіологічно не кращий час, зміна… Є ідеї, що пониження чоловічих можливостей не пов”язане з гормонами, а… Чоловік в період його в”янення схильний до атеросклерозу, що розвивається у нього, що спричиняє загальне ослаблення…

Морфо-функціональні особливості основних аналізаторів

Варіант 1

1. Та частина функцій ЦНС, яка забезпечує сприйняття та обробку подразнень, належить до сенсорних (від латинського сенсус - почуття, відчуття), а… 2. Ембріогенез зорового аналізатора свідчить про те, що він утворюється з… 3. Зоровий аналізатор при народженні ще має ознаки неповного розвитку. У перші 2 - 3 тижні у дитини спостерігається…

Морфо-функціональні особливості основних аналізаторів (зорового, слухового, вестибулярного), їх розвиток в різні періоди життя людини.

21. Та частина функцій ЦНС, яка забезпечує сприйняття та обробку подразнень, належить до сенсорних (від латинського сенсус - почуття, відчуття), а… 22. Аналізатори відносяться до другої сигнальної системи діяльності.- 23. Ембріогенез зорового аналізатора свідчить про те, що він утворюється з проміжного мозку та є частиною мозку,…

ОСОБЛИВОСТІ СЛУХОВОГО ТА ВЕСТИБУЛЯРНОГО

АНАЛІЗАТОРІВ У ПРОЦЕСІ РОСТУ ТА РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ.

Слуховий аналізатор - це другий за значенням аналізатор, який забезпечує адаптивну та пізнавальну діяльність людини. + Дитина, яка втрачає слух у ранньому дитинстві, втрачає і мовну здатність. Слух… Слухова зона розташована у потиличній частці кори головного мозку.-

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным для Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Еще рефераты, курсовые, дипломные работы на эту тему:

Вплив алхімії на розвиток науки
З’являються рецепти виробництва спирту й удосконалення процесу його перегонки. Найважливішим досягненням було відкриття сильних кислот – сірної та… Послугами алхіміків, які нерідко були талановитими лікарями, користувалася… Також вважалося, що алхіміки володіють таємницею трансмутації звичайних металів у золото. Пізніше інтерес алхіміків…

Шкідливий вплив алкоголю на організм людини
Наприклад, в самогоні знаходиться винний спирт, отрути, метиловий спирт, ефіри. Метиловий спирт має дуже високу токсичність. Для дітей і підлітків… Фурфурол – токсична отрута, паралізуюча дихання. Сивушні масла – з неприємним… При кожному сп’янінні можливі нудоти, блювання та інші показники отруєння і порушення серцево-судинної…

Методика навчання малюванню дітей середньої групи
У Законі України Про освіту говориться Країна безустанно піклуватиметься про розквіт літератури, мистецтва, культури, про створення всіх умов для… Педагог навчає дітей бачити красу навколишнього життя, передавати свої… Насамперед потрібно спонукати дітей виявляти самостійність у всіх випадках, де це можливо. Обов язок вихователя -…

“Аналіз ризику впливу вражаючих факторів та розрахунок сил для аварійно-відновлювальних робіт у НС”
Національний університет кораблебудування... імені адмірала Макарова... Мармазинський О А Савіна О Ю Штейн П В...

Философия научила нас почитать божество, любить людей, верить, что у богов власть, а среди людей тесное сообщество (Ер. ad. Luc.,90,3
Философия научила нас почитать божество любить людей верить что у богов власть а среди людей тесное сообщество Ер ad Luc... Мы должны представить в воображении своем два государ ства одно которое... Страсти меняют выражение лица заставляют хмурить лоб улыбаться краснеть или бледнеть И неужели ты думаешь что...

Люди, которые смеются, и люди, над которыми смеются
Между тем комизм определяется не тем и не другим в отдельности, а воздействием объективных данных на человека. О важности психологического фактора не раз писалось в эстетиках. Конечно,… В мире должно быть место юмору, поэтому надо понять его механизм и функции, но не забывая при этом, что серьезным…

Поэтому, когда, допустим, больше хороших людей, и обстановка более хорошая. Когда больше плохих людей, то и обстановка более негативная
Задали вопрос Просчитываем Звезды и Земли а что дает каждая Земля Звезда в...

Запліднення, розвиток зародка та плоду (вагітність).
Сперматозоїди зберігають здатність до запліднення протягом 2-4 діб, а яйцеклітина протягом 12-14 год. Але здатними запліднити яйцеклітину… Сперматозоїд проникає через мембрану яйцеклітини, руйнуючи її спеціальним… Запліднене яйце (зигота) просувається по матковій трубі і водночас ділиться перетворюючись на багатоклітинний зародок.…

Педіатрія як наука про здорову і хвору дитину. Періоди дитячого віку. Фізичний та психомоторний розвиток дітей
Модуль Розвиток... Змістовий модуль Педіатрія як наука про здорову і хвору дитину...

0.046
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • По категориям
  • По работам