Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів, вимоги до його організації та проведення. Державна підсумкова атестація школярів із біології

Як уже зазначалося, тематичне й підсумкове оцінювання є обов'язковими. Тематичне оцінювання націлює на перевірку знань учнів з однієї теми. Проте оп­тимальною вважається перевірка засвоєння навчального матеріалу,

11.4 Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів...

який вивчався протягом 6—8 уроків, бо реалізує не лише контрольну функцію, а й стимулювальну та коригувальну й дає змогу уникати пе­ревантаження учнів.

Тематичне оцінювання проводиться згідно з вимогами, зазначени­ми в чинній програмі з біології. Особлива увага звертається на засвоєн­ня наукових фактів, законів, теорій, а також знань прикладного харак­теру. Форми тематичного оцінювання можуть бути різноманітними. Найчастіше використовуються письмові контрольні роботи й тестові завдання. Можна поєднувати різноманітні форми контролю знань, ура­ховуючи особливості змісту теми, інтереси та підготовленість учнів.

До тематичного контролю з біології допускаються всі учні, проте обо­в'язковою умовою є виконання низки лабораторних і практичних робіт.

Виконання різноманітних завдань і вправ під час контролю сприяє розвиткові логічного мислення учнів, уміння порівнювати, аналізува­ти, робити узагальнення, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки тощо. В процесі контролю розвивається самостійність учнів, форму­ються навички самоконтролю.

Здійснюючи тематичне планування, вчитель передбачає, в якій формі проводитиметься тематичне оцінювання. Якщо тема велика за обсягом (наприклад, «Тип Членистоногі» — 9 год, 7 клас, «Регуляція функцій» — 9 год, 8 клас), то вчитель планує контрольну роботу, а якщо невелика — виконання самостійних робіт.

Під час тематичного оцінювання важливо не лише перевірити й оцінити кінцевий результат засвоєння навчального матеріалу всіма уч­нями, а й з'ясувати, яких результатів досяг кожен із них на різних ета­пах вивчення теми.

Для успішної реалізації всіх функцій контролю навчальних досяг­нень учнів необхідні, по-перше, чітке узгодження із зазначеними в програмі з біології основними вимогами до знань і вмінь учнів, по-дру­ге, чітке визначення видів контролю, по-третє, забезпечення різнома­нітності методів, методичних прийомів контролю знань і вмінь учнів.

До організації й проведення тематичного оцінювання ставляться та­кі вимоги:

/ визначення обсягу знань, умінь та навичок, термінів і понять, не­обхідних для тематичного оцінювання, узгодження цього обсягу з «Основними вимогами до знань та вмінь учнів», зазначеними в про­грамі з біології;

/ ознайомлення учнів із відповідними вимогами до тематичного оцінювання;

,401

Розділ 11 Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю учнів

/ складання завдань репродуктивного, продуктивного, творчого рів­нів (узагальнювальних, порівняльних, ситуативних прикладних), що дало б змогу диференціювати оцінювання з урахуванням інди­відуальних можливостей кожного учня, виявляти не лише рівень знань і вмінь, а й уміння оперувати ними;

/ використання активних форм і методів повторення, узагальнення та систематизації знань учнів (уроки-конференції, семінари тощо).

Результати тематичного оцінювання відображуються в окремій гра­фі класного журналу. На думку більшості вчителів біології, найкра­щим засобом об'єктивного контролю навчальних досягнень учнів вважається тестування.

Для тематичного оцінювання знань учнів може застосовуватися ме­тодика групової роботи. Навчання в складі малих груп на чолі з ліде­ром групи й під непрямим керівництвом учителя робить процес конт­ролю знань особистісно орієнтованим.

Завершальним етапом вивчення шкільного курсу біології є держав­на підсумкова атестація. Це форма контролю за відповідністю освіт­нього рівня випускників загальноосвітніх навчальних закладів І, II, III ступенів навчальним програмам. Державна підсумкова атестація з біо­логії є обов'язковою після закінчення учнями 9 класу і вибірковою — після 11 класу. Вона суттєво відрізняється від тематичного оцінювання тим, що це усне опитування за стандартними білетами, які містять тео­ретичні запитання й практичні завдання; рівень складності завдань не конкретизований — вони є однаковими для всіх учнів із різними рівня­ми їхньої компетентності.

Оцінюючи відповіді учнів, екзаменаційна комісія повинна виявляти об'єктивність, доброзичливість і вимогливість, ураховуючи при цьому рівень досягнень.

Для забезпечення об'єктивності державної підсумкової атестації можна застосовувати картограми, за якими оцінюються навчальні до­сягнення учня. В основу картограми покладено методичний прийом поелементного аналізу відповіді учня. Кожному елементові присвоєно свій бал з урахуванням вагомості серед інших елементів. По ходу від­повіді учня на кожне запитання в спеціальних графах картограми роб­ляться відповідні позначки.

Випускник має право на повторну атестацію для підвищення своєї оцінки. Згідно з п. 1.7 «Положення про державну підсумкову атестацію

,402

Запитання й завдання

учнів у системі загальної середньої освіти» її можна проводити в будь-який час, але не раніше, ніж через 10 днів після закінчення атестації і не пізніше початку нового навчального року.

Отже, контроль навчальних досягнень учнів є невід'ємною складо­вою процесу навчання.

П ідсум ки

 

Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю уч­нів — органічна складова навчального процесу.

Контрольно-оцінкова діяльність передбачає конт­роль, оцінювання, облік навчальних досягнень учнів, корекцію навчального процесу та прогно­зування подальших здобутків кожного учня.

У практиці роботи сучасної загальноосвітньої школи використовується попередній, поточний, періодичний (тематичний) та підсумковий конт­роль навчальних досягнень учнів із біології. Контроль знань, умінь і навичок учнів має бути систематичним, об'єктивним, гласним, умотиво­ваним, ураховувати індивідуально-типологічні особливості учнів.