рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Лекція № 1. УПРАВЛІННЯ ТУРИСТИЧНИМИ РЕСУРСАМИ В КОНТЕКСТІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ 1. Концепція сталого розвитку туризму

Лекція № 1. УПРАВЛІННЯ ТУРИСТИЧНИМИ РЕСУРСАМИ В КОНТЕКСТІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ 1. Концепція сталого розвитку туризму - раздел Туризм, Лекція № 1. Управління Туристичними Ресурсами В Контекс...

Лекція № 1. УПРАВЛІННЯ ТУРИСТИЧНИМИ РЕСУРСАМИ В КОНТЕКСТІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ

ПЛАН

1. Концепція сталого розвитку туризму

2. Принципова логістична модель сталого розвитку туризму

3. Логістичний потенціал туристопотоку, ресурсної та матеріально-технічної баз туризму

4. Розгорнута логістична модель і логістичний аудит сталого розвитку туризму

5. Застосування логістичного підходу в українському туризмі

 

Література

Мета: на основі концепції сталого розвитку розкрити необхідність застосування логістичного підходу в управлінні туристсько-рекреаційними ресурсами

Завдання:

- знати сутність та принципи концепції сталого розвитку, сутність логістичного потенціалу туристопотоку, ресурсної та матеріально-технічної баз туризму;

- вміти аналізувати причинно-наслідкові зв’язки, що виникають в логістичних моделях сталого розвитку туризму;

- розуміти основні аспекти логістичного аудиту сталого розвитку туризму.

 

Концепція сталого розвитку туризму

   

Принципова логістична модель сталого розвитку туризму

Головна проблема логістики туризму па рівні країни, регіону - узгодження обсягів туристично-ресурсного потенціалу, туристичного господарства,… Рис..3. Взаємозв'язки логістики туризму на мезо- та макрорівнях

Логістичний потенціал туристопотоку, ресурсної та матеріально-технічної баз туризму

Як приклад до останньої тези розглянемо характеристику одного з двох найбільших у США та світі тематичних парків розваг "Діснейворлд"1. Це… Окрім зустрічей з Маусами, у "Діснейворлді" пропонують безліч інших… Із принципової логістичної моделі сталого розвитку туризму зрозуміло, що її головна складова - потік туристів, які…

Розгорнута логістична модель і логістичний аудит сталого розвитку туризму

Отже, рекреаційно-туристичні ресурси регіону визначають його комплексний логістичний потенціал із туризму, до складу якого входять: 1) логістичний… Рис. .6. Розгорнута логістична модель сталого розвитку туризму (на підставі "Рull-підходу")

Застосування логістичного підходу в українському туризмі

Подібні проблеми спостерігаються в низці інших міст України зі значним потенціалом туристичних ресурсів, наприклад Кам'янці-Подільському (пам'ятки…   Отже, розвиток туристичного бізнесу в Україні загалом і в регіонах зокрема мас великі перспективи, враховуючи значні…

Тема Оцінка ресурсної бази в контексті управління розвитком туристичних ресурсів

 

План

1. Значення ресурсної бази туризму та її логістичної оцінки

2. Методика визначення логістичного потенціалу рекреаційно-туристичних ресурсів

 

Значення ресурсної бази туризму та її логістичної оцінки

Так, при визначенні сутності поняття "місткість туристичного ринку" зазначають, що вона, насамперед, зумовлюється пропускною спроможністю… З'ясуємо сутність цих понять детальніше. Природно-ресурсний потенціал -… В управлінні туризмом ця властивість галузі враховується особливим чином: у комплексній структурі логістики туризму…

Методика визначення логістичного потенціалу рекреаційно-туристичних ресурсів

Рис. 2. Класифікація рекреаційно-туристичних ресурсів за О.О. Бейдиком

Рис. 3. Класифікація рекреаційно-туристичних ресурсів за І.В. Смалем

Щодо методики визначення логістичного потенціалу ресурсної бази туризму, то з урахуванням зазначених вище класифікацій пропонують принаймні чотири підходи:

1) рекреалогічний (В.І. Стафійчук, В.І. Мацола, В.Ф. Данільчук);

 

2) порогового аналізу (І.Г. Смирнов, В.Г. Шубаєва);

3) кількісних характеристик (В.Г. Гуляєв);

4) рекреагеографічний (Н.С. Мироненко та І.Т. Твердохлєбов, Л.М. Донченко).

Детально сутність рекреалогічного підходу розглянуто в навчальному посібнику В.І. Стафійчука "Рекреалогія", в якому зазначено, що одне з важливих науково-практичних завдань рекреалогії полягає у визначенні рекреаційної місткості території (показника, що окреслюється кількістю рекреантів, котрі протягом певного періоду можуть перебувати на певній території, не спричиняючи її дигресії). Розрізняють максимальну, оптимальну та прогнозовану природну рекреаційну місткість. Максимальна рекреаційна місткість - це добуток допустимого рекреаційного навантаження і площі конкретної територіально-рекреаційної системи. Для обчислення оптимальної місткості використовують формулу

де Вік - оптимальна місткість к-го району в і-й період; Е - оптимальна місткість території; С. - тривалість і-го періоду (днів); D - середня тривалість перебування рекреанта в рекреаційному районі.

Наведемо також таблицю показників, що визначив В.І. Мацола, економічно припустимих рекреаційних навантажень на природні ландшафти (табл. 1).

Таблиця 1.

Показники допустимих рекреаційних навантажень на природні ландшафти

Тип території Рекреаційне навантаження, осіб/км2
  Літо Зима
Низовинні   100-200 16-48
Горбисті, височини 100-150 30-50
Гірські 120-200 50-100

 

Слід зазначити, що за допомогою цієї таблиці можна обчислити логістичний потенціал, тобто максимальне туристичне навантаження (проектний потік), для, наприклад, національного парку в Карпатах, площа якого становить 100 км2 для гірськолижного туризму або турбази на Південному березі Криму площею 1 км2 для літнього відпочинку (відпочинок на пляжі, плавання, екскурсії) на березі моря. Подано також формули для визначення місткості бальнеологічних та кліматичних курортів:

 

де W - сумарна місткість бальнеологічного курорту (осіб); Qд - сума дебіту всіх джерел (мл/доба); f - коефіцієнт, що враховує тривалість роботи курорту, витрати води на одну процедуру, середню кількість процедур на одного рекреанта (f = 2 -- 3); Wк - сумарна місткість кліматичного курорту (осіб/га); S - величина території природних ландшафтів (га); N - норма навантаження на ландшафт (осіб/га). Корисними з погляду логістики туризму є нормативи рекреаційного навантаження на природні комплекси (табл. 2).

Таблиця 2.

Нормативи рекреаційного навантаження на природні комплекси з/п

Природні комплекси для рекреації та туризму Нормативи навантаження
Одиниця вимірювання Показник
Приміські зони відпочинку м2/осіб
Сухий сосновий бір осіб/га 0,5-1
Широколистяний вологий ліс осіб/га 3-6
Луки осіб/га 5-10
Берегова лінія озер або ставків із проточною водою м/ осіб 5 (діти 4)
Морські пляжі м/ осіб

 

Особливу увагу звертають на те, що під час обчислення місткості територіально-рекреаційних систем важливо враховувати психофізіологічну комфортність (її визначають можливістю одночасного проведення в межах певної території будь-яких рекреаційних занять певною кількістю людей, не завдаючи їх психічному здоров'ю у процесі забезпечення основних гігієнічних потреб). Наприклад, для спокійного відпочинку гігієністи рекомендують 500-800 м2 лісопарку на одну людину; для активного - 100-130 м2/осіб; для купання в морі -100-200 осіб/га.

Роблять правильний висновок, що під час організації рекреаційної діяльності слід пам’ятати: перевищення показників рекреаційної місткості та нещадна експлуатація природних ресурсів території не здатні забезпечити очікуваних надприбутків. У результаті подібної політики рекреанти втрачають інтерес до відпочинку в такій місцевості та шукають нові, менш освоєні регіони.

Метод порогового аналізу, запропонований І.Г. Смирновим та В.Г. Шубаєвою, ґрунтується на твердженні про те, що логістичний потенціал ресурсної бази туризму в регіоні охоплює низку взаємопов'язаних складових: 1) рівень кількості відвідувань регіону (туристичний потік), перевищення якого призводить до шкідливих екологічних або інших наслідків у результаті дії власне туристів або функціонування обслуговувальної інфраструктури; 2) певний обсяг туристичного потоку в регіон, у результаті чого спостерігаються негативні наслідки для місцевого населення, а отже, і погіршення взаємин із туристами; 3) рівень туристичного потоку, перевищення якого зумовлює руйнівний вплив на невідновлювальні туристичні об'єкти - витвори мистецтва, архітектурно-історичні комплекси.

У таких випадках логістичний потенціал обмежує граничні величини туристичного потоку до рекреаційно-туристичних ресурсів регіону. Саме з мстою оцінювання рекреаційно-ресурсного потенціалу регіону та визначення перспектив його розвитку доцільно застосовувати математичний метод порогового аналізу. Під час його першої фази встановлюють ступінь використання всіх видів рекреаційно-ресурсного потенціалу регіону. Для цього слід помножити загальну кількість споживачів рекреаційних ресурсів регіону й об'єктів туристичної інфраструктури на нормативний показник застосування в розрахунку на одну особу. Порівнюючи отриману величину з фактичною ресурсною базою, можна обчислити співвідношення між ними. За умови виявлення недостатньої ресурсної бази для туристичного потоку в певний регіон виникає потреба додаткових капітальних вкладень з мстою розвитку ресурсного потенціалу регіону або вживання заходів щодо стримування туристичного потоку. Другий етап аналізу полягає в дослідженні можливостей розвитку туризму в регіоні. Спочатку варто передбачити показники збільшення туристичного потоку. Такий прогноз здійснюють на основі статистичного методу коригованої екстраполяції, для чого слід мати спостереження за досить тривалий період. При цьому враховують, що додаткові інвестиції, потрібні для забезпечення відповідності фактичного та необхідного потенціалів, вже виконані. Заключний етап другої фази аналізу - це розрахунки необхідних додаткових витрат для задоволення потреб передбачуваного туристичного потоку на тому чи іншому виді рекреаційно-туристичного ресурсу.

Підхід із використанням кількісних показників рекреаційно-туристичних ресурсів є основою економічних методів визначення логістичного потенціалу відповідних ресурсів. Найбільш детально його розглянуто в праці В.Г. Гуляєва, в якій зафіксовано, що саме наявність туристичних ресурсів визначає інвестиційну атрактивність туристичних територій і зон. Логістична оцінка туристичного ресурсу, у тому числі об'єкта культурної спадщини, має ґрунтуватися на його кількісних характеристиках. їх, у свою чергу, слід пов’язувати з видами туристичної діяльності, які генерує певний ресурс, і його середовищем. Наприклад, якщо середовищем є земля, суходіл, то її туристичним ресурсом можуть бути горя: цей ресурс спричинює появу таких видів туристичної діяльності, як альпінізм, скелелазіння, спелеотуризм, тренінг, екологічний туризм тощо. Водне середовище з ресурсом “річка - озеро - море – канал” генерує різні види водного туризму: круїз, яхтинг, підводне плавання, дайвінг, спускання на плотах, плавання на човнах, рибальство тощо. Для узагальненого економічного (а також логістичного) оцінювання пропонують два параметри: 1) потенційна місткість (потенціал) туристичного ресурсу (його максимальне значення, визначене на конкретний період часу без обмежень у споживанні) - Яп; 2) споживча місткість ресурсу (фактичне значення обсягу ресурсу, доступного для споживання протягом конкретного проміжку часу, з урахуванням обмежень споживання, сезонності, транспортної доступності тощо) - Я. Отже, споживча місткість ресурсу дорівнює

де К( - значення прийнятих обмежень споживання рекреаційно-туристичного ресурсу, які змінюються від 1 до т.

Розмірністю споживчої місткості ресурсу можуть бути кратність його споживання (дві туристичні групи за тиждень) або чисельність туристів, які відвідують об'єкт за одиницю часу (осіб/рік, людино-день тощо). У низці випадків ЛП РТР обчислюють за допомогою показника економічної продуктивності ресурсів. Так, на думку Є.Ю. Колбовського, продуктивність туристичних ресурсів у вигляді мисливських угідь Ярославської області, що оцінюється шляхом виходу здобичі з одиниці площі (230 кг/1000 га), дає підстави визначити максимально можливу завантаженість мисливських угідь (285 500 людино-днів/рік). Відповідно оцінюють ресурси рибальства на підставі продуктивності водоймища в кг/га або кг/км2 (наприклад, такий ресурс Рибінського водосховища становив 6,2 кг/га, Горьківського - 3,4 кг/га), а потім - максимально можливий потік туристів-рибалок із застосуванням певної норми вилову на одного туриста. У процесі оцінювання грибних та ягідних угідь Ярославської області була визначена їх продуктивність у 10-30 т/км2, що становило в розрахунку на одного туриста З-10 кг/рік. Отже, знаючи площу ресурсу, встановивши його продуктивність та раціональну середню норму споживання, можна розрахувати максимально можливий допустимий потік туристів на цей ресурс, тобто обчислити його логістичний потенціал за формулою:

де ЛП - логістичний потенціал рекреаційно-туристичного ресурсу (осіб/рік-сезон); Лртр - площа рекреаційно-туристичного ресурсу (га, км2); ПР - продуктивність рекреаційно-туристичного ресурсу за рік/сезон (кг, т/га, км2); - середня норма споживання рекреаційно-туристичного ресурсу в розрахунку на одного туриста за рік/сезон (кг/добу).

Наступний підхід до визначення логістичного потенціалу ресурсної бази туризму - рекреагеографічний, - має багату джерельну базу, оскільки спроби узагальнено оцінити туристичні ресурси здійснювали ще в 1960-1970 рр. такі видатні спеціалісти економічної географії, як О.Л. Мінц, B.C. Преображенський, Ю.О. Веденій, М.П. Шеломов, І.В. Зорін, Є.Б. Лопатін, О.Р. Назаревський, ІО.С. Путрик, Л.І. Мухіна та ін. Цілеспрямовано проблему якісних і кількісних показників туристичних ресурсів було розглянуто в книзі В.В. Покшишевського "Про господарську оцінку природних ресурсів та умов" (1960), а спроби вирішення цього питання простежуються у працях В.Б. Нефедової та СЮ. Смирнової "Методи рекреаційної оцінки природних комплексів" (1973), В.П. Чижової "Рекреаційні навантаження в зонах відпочинку" (1977) та ін. На підставі таких досліджень у 1981 р. з'явився "Каталог туристичних ресурсів у СРСР", пізніше - "Карта туристичних ресурсів СРСР". У зазначених працях, окрім якісних фізико-географічних характеристик туристичних ресурсів, запропонували декілька їх показників оцінювання, наприклад: місткість природно-рекреаційних ресурсів (млн людино-днів/рік), місткість пізнавально-рекреаційних ресурсів (млн людино-днів/рік); туристичне навантаження на природні комплекси (осіб/км2). Саме ці показники є основою туристичного районування територій, але вони не відображали на достатньому рівні економічну сутність туристичних ресурсів як товару за ринкових умов та відповідну логістичну оцінку ресурсної бази туризму.

Із появою правових механізмів оцінювання нерухомості, інтелектуальної власності, бізнесу та довільних об'єктів громадянських прав потрібна була розробка економічних і логістичних параметрів оцінки (фізичних показників оцінювання) туристичних ресурсів, тобто для різних видів і типологій ресурсів слід визначити їх економічну (ринкову) вартість та логістичний потенціал. У зв'язку з браком єдиного кадастру туристичних ресурсів України фахівці в галузі оцінки практично позбавлені традиційної оцінкової бази, а також ускладнюється процес вибору економічних та логістичних показників, що є підставою їх раціонального споживання та відтворення туристичних ресурсів, податко-обладнання, формування структури ціни туристичного продукту, рентних відносин тощо.

Зазначені вище теоретичні положення надзвичайно актуальні для багатьох регіонів України, наприклад для Бердичівщини з її значними туристичними ресурсами. Щоб розвивати туризм, скласти плани сталого туристичного розвитку території Бердичівщини, попередньо слід з економічного та логістичного поглядів оцінити ресурсну базу рекреації та туризму в Бердичеві та районі. Це дасть змогу визначити вхідний туристопотік, а отже, й обсяги створення потрібної матеріально-технічної бази й туристичної інфраструктури. На завершальному етапі потрібно з'ясувати ринкову вартість туристичних ресурсів Бердичівщини та можливу туристичну ренту, як факторний дохід із туристичних ресурсів, які отримує власник. Власником туристичних ресурсів може бути держава в особі місцевих органів влади, а також фізичні та юридичні особи, за якими закріплено право власності.

– Конец работы –

Используемые теги: Лекція, управління, ТУРИСТИЧНИМИ, ресурсами, контексті, СТАЛОГО, розвитку, туризму, Концепція, СТАЛОГО, розвитку, туризму0.198

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Лекція № 1. УПРАВЛІННЯ ТУРИСТИЧНИМИ РЕСУРСАМИ В КОНТЕКСТІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ 1. Концепція сталого розвитку туризму

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным для Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Еще рефераты, курсовые, дипломные работы на эту тему:

Методологія сучасного управління в контексті суспільного розвитку.Управління як предмет філософського аналізу. Основні типи управління та рівні його дії
Кафедра філософії і психології... Діденко Н Г Коноваленко Н В...

Лекція 1. Сенс визначення філософія Сходу у контексті протиставлення європейській історії філософії. Лекція 2. Витоки філософії Індії. Лекція 3. Санкх’я та йога Патанджалі. Лекція 4. Вайшешика і ньяя
Стародавність та Середньовіччя... ЗМІСТ... ВСТУП Лекція Сенс визначення філософія Сходу у контексті протиставлення європейській історії філософії...

Инструментальные стали. Стали для измерительного инструмента. Штамповые стали. Твердые сплавы
К важному свойству инструментальных сталей, подвергающихся при резании или деформировании существенному нагреву, относятся теплостойкость… В промышленности применяют большое число инструментальных сталей как… Особую группу образуют твердые сплавы, обладающие высокой износостойкостью. 2. Стали для измерительного инструмента…

КУРС ЛЕКЦІЙ з дисципліни Метою дисципліни Маркетингова цінова політика є формування теоретичних знань та практичних навичок щодо розробки і реалізації маркетингової цінової політики підприємства. Лекція №1. Тема. КОНЦЕПЦІЯ ЦІНОУТВОРЕННЯ
Полтавський національний технічний університет... імені Юрія Кондратюка... Кафедра маркетингу...

З ДИСЦИПЛІНИ “УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ”. Змістовий модуль I. Теоретичні основи управління персоналом КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ... З ДИСЦИПЛІНИ... УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ для бакалаврів...

Лекція №1. Моніторинг та розвиток виникнення надзвичайних ситуацій. Лекція №2. Характеристика вогнищ ураження та методи розрахунку зон ураження від техногенних вибухі. Лекція №3. Оцінка обстановки надзвичайної ситуації
Житомирський державний університет імені Івана Франка... Фiзико математичний факультет Кафедра охорони... ЗМІСТ Вступ Лекція Моніторинг та розвиток виникнення надзвичайних ситуацій...

ПРОГРММА КУРСА МАТЕРИАЛОВЕДЕНИЕ Химико – термическая обработка стали. Теория ХТО. Цементация стали. Азотирование стали. Диффузионная металлизация
Кристаллические решетки металлов Реальное строение металлических кристаллов Анизотропия свойств кристаллов Кристаллизация Механизм процесса... Упругая и пластическая деформация Разрушение Методы определения механических... Построение диаграмм состояния Строение сплавов Виды диаграмм состояния Правило отрезков Фазы и структурные...

Лекція Тема: Історія розвитку обчислювальної техніки
Тема Історія розвитку обчислювальної техніки Перші обчислювальні машини... Леонардо да Вінчі... Вважається що перший у світі ескізний малюнок тринадцятирозрядного десяткового підсумовуючого пристрою на базі...

КУРСОВАЯ РАБОТА ПО ДИСЦИПЛИНЕ:ГЕОГРАФИЯ ТУРИСТСКИХ ДЕСТИНАЦИЙ РОССИИ НА ТЕМУ:ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ УСЛОВИЯ РАЗВИТИЯ ТУРИЗМА Специальность: Менеджмент по туризму
КУРСОВАЯ РАБОТА... ПО ДИСЦИПЛИНЕ ГЕОГРАФИЯ ТУРИСТСКИХ ДЕСТИНАЦИЙ РОССИИ НА ТЕМУ ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ УСЛОВИЯ РАЗВИТИЯ ТУРИЗМА...

0.042
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • По категориям
  • По работам