рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни Філософія

Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни Філософія - раздел Философия, Міністерство Освіти І Науки України Київський Національний Економічн...

Міністерство освіти і науки України

Київський національний економічний університет

 

Філософія

Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни

 

Видання друге, перероблене і доповнене

 

Рекомендовано
Міністерством освіти і науки України

 

 

Київ 2001

ББК 87 Розповсюджувати та тиражувати

Ф56 без офіційного дозволу КНЕУ заборонено

Автори:

В. X. Арутюнов, М. М. Демченко, С. Л. Йосипенко, І. С. Кабика, О. О. Круш, В. М. Мішин, Н. Я. Станілевич

Т. І. Корпало, канд. філос. наук, доц. (Київ. нац. екон. ун-т) В. М. Вандишев, д-р філос. наук, проф. (Сумський держ. ун-т) Гриф надано Міністерством освіти і науки України Лист № 14/18.2-986 від 02.07.01

ББК 87

© В. X. Арутюнов, М. М. Демченко,

С. Л. Йосипенко та ін., 2001

ISBN 966-574-284-1 © КНЕУ, 2001

Навчальне видання

АРУТЮНОВ Вячеслав Хуршудович,

ДЕМЧЕНКО Микола Миколайович,

ЙОСИПЕНКО Сергій Львовичта ін.

Філософія

Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни

 

Видання 2-ге, перероблене і доповнене

 

 

Редактор Л. Тютюнник

Художник обкладинки О. Стеценко

Коректор О. Уляницька

Верстка О. Бабич

 

 

Підписано до друку 16.10.01. Формат 60´84/16. Папір офсет. № 1.

Гарнітура Тип Таймс. Друк офсетний. Умов. друк. арк. 13,02.

Умов. фарбовідб. 13,13. Обл.-вид. арк. 14,82. Наклад 8000 прим. Зам. № 20-2103.

 

Видавництво КНЕУ

03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1

Свідоцтво про реєстрацію №235 від 07.11.2000

Тел./факс: (044) 458-00-66; 446-64-58
E-mail: publish@kneu.kiev.ua

 

С
ПЕРЕДМОВА

истема підготовки спеціалістів вищої кваліфікації включає в себе два основні рівні: бакалаврський та магістерський. Крім цього, існує система післявузівської підготовки у формі аспірантури та докторантури. З часом процес уніфікації вищої освіти в Україні і пострадянському просторі внесе певні зміни в названу систему.

Філософські курси, як правило, належать до циклу світоглядних дисциплін загальноосвітнього характеру, які є обов’язковими на рівні бакалаврської підготовки економістів. Традиційно за ними також зберігається статус дисциплін, що входять до складу кандидатського мінімуму. Що стосується магістерської підготовки, то на цьому ступені економічної освіти створився, так би мовити, «філософський вакуум».

Це обумовлено, з одного боку, тим, що філософи «вичерпали» свій потенціал відповідними курсами і спецкурсами на рівні бакалаврської та аспірантської підготовки, а з другого — в системі магістерської підготовки було зроблено цілком виправданий ухил у бік спеціальної підготовки, який виключає й загальноосвітню. Інакше кажучи, повною мірою не враховується те, що магістерська дисертація (консультативний проект) — це види робіт науково-дослідного (аналітичного) характеру і вже з огляду на це вони мають відповідати критеріям науковості, мати філософсько-методологічний компонент.

Таким чином, бакалаврському ступеню підготовки кадрів повинні відповідати філософські курси пропедевтичного характеру, магістерському ступеню — філософські курси праксеологічного характеру, а ас-

пірантському рівню підготовки — філософські курси загальнометодологічного характеру. При цьому треба мати на увазі, що науково-дослідна діяльність має спиратися на різні філософські методології, які можуть виступати і в концеп­туальній формі.

Вивчення філософії студентами всіх форм навчання бакалаврського рівня підготовки здійснюється протягом одного семестру на першому курсі. Мета навчального курсу: дати уявлення про специфіку філософії як важливої форми суспільної свідомості, яка розкриває сутність світу, буття, їхнього взаємозв’язку та взаємовідношення, граничні основи буття світу і людини, створює передумови для раціонального осмислення людиною цілей і сенсу життя; показати роль філософії в життєдіяльності суспільства і особи як методологічної основи світогляду; ознайомити з історією філософської думки, зокрема в Україні, з досягненнями сучасної філософії; сприяти формуванню у студентів здібностей до логічного мислення, самостійного аналізу складних явищ соціокультурного життя, уміння пов’язувати загальнофілософські проблеми з вирішенням завдань економічної теорії і практики.

Концепція навчального посібника — тематично-персоніфі­кована, тобто передбачає висвітлення окремих інтелектуальних явищ у філософії (шкіл, напрямів, течій, рухів), у тому числі тематично об’єднаних, пов’язаних з розділами, присвяченими найвизначнішим мислителям в історії філософської думки.

 

 
 

1. НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА КУРСУ
ФІЛОСОФІЇ ТА ТЕМАТИЧНІ ЗАВДАННЯ
ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Мета і завдання курсу

Дати уявлення про специфіку філософії як важливої форми суспільної свідомості, історичного типу світогляду; показати методологічну роль філософського знання в розумінні онтологічних, гносеологічних, аксіологічних і соціальних проблем буття; ознайомити з історією філософської думки, зокрема в Україні, з досягненнями сучасної філософії; сприяти формуванню у студентів здібностей до логічного мислення, самостійного аналізу складних явищ суспільного життя, уміння пов’язувати загальнофілософські проблеми з розв’язанням завдань економічної теорії і практики.

Бюджет часу

Лекцій — 30 год.

Семінарських занять — 24 год.

Самостійна робота — 54 год.

Разом: 108 год.

Тематичний план теоретичного (лекційного) курсу

ЗМІСТ МОДУЛІВ

Тема 1. Предмет філософії Філософія та світогляд. Світогляд і світовідчуття, світосприйняття і… Тема 2. Філософія Стародавнього світу

Тематичний план семінарських занять

Плани семінарських занять

Тема 1.Предмет філософії (2 год.)

План

Поняття світогляду, його походження, структура, сутність та роль у житті людини.

Історичні типи світогляду: міфологія, релігія, філософія.

Сутність філософського світогляду. Предмет та основне питання філософії.

Структура і функції філософії.

 
 


Література

Філософія: Навч. посіб. / За ред. І. Ф. Надольного. — К.: Либідь, 1996. — Розділ 1.

Філософія. Курс лекцій: Навч. посіб. / І. В. Бичко, В. Г. Табачковський, Г. І. Брак та ін. — К.: Либідь, 1994. — Лекція 1.

Філософія: Підруч. / Г. А. Заїченко, В. М. Сагатовський, І. І. Каль­ний та ін. / За ред. Г. А. Заїченка та ін. — К.: Вища шк., 1995. — Розділ 1.

Философия: Учеб. для высших учеб. заведений. — Ростов н/Д., 1996. — Глава 1.

Тема 2.Філософія Стародавнього світу(2 год.)

План

1. Принципи періодизації історії філософії.

2. Філософія Стародавнього Сходу (Індія, Китай, Єгипет, Вавилон, Палестина, Іран).

3. Антична філософія.

Література

1. Виндельбанд В. История древней философии. — К.: Тандем, 1995.

2. Філософія. Курс лекцій: Навч. посіб. / За ред. І. В. Бичка та ін. — К.: Либідь, 1994. —Лекція 2, 3.

3. Філософія: Підруч. / Г. А. Заїченко, В. М. Сагатовський, І. І. Кальний та ін. / За ред. Г. А. Заїченка та ін. — К.: Вища шк., 1995. — Розділ 2, §1,2.

4. Чанышев А. Н. Курс лекций по древней философии. — М.: Высш. шк., 1981.

Тема 3.Філософія Середньовіччя(2 год.)

План

1. Етапи розвитку філософії Середньовіччя в Західній Європі.

2. Арабська і єврейська філософія Середньовіччя.

3. Філософія епохи Відродження.

4. Філософія Реформації.

Література

1. История философии: Запад — Россия — Восток. Книга вторая: Фи­лософия XV—XIX вв.: Учеб. для студентов вузов / Под ред. Н. В. Мот­рошиловой. — М.: Греко-латинский кабинет, 1996.

2. Філософія: Підруч. / Г. А. Заїченко, В. М. Сагатовський, І. І. Каль­ний та ін. / За ред. Г. А. Заїченка та ін. — К.: Вища шк., 1995. — Розділ 2, § 3.

3. Філософія. Курс лекцій. — К.: Либідь, 1994. — Лекції 4, 5.

4. Чанышев А. Н. Курс лекций по древней и средневековой философии. — М.: Высш. шк., 1991.

Тема 4.Філософія Нового часу(2 год.)

План

1. Основні риси філософії Нового часу. Наукова революція XVII ст.

2. Емпіризм і гносеологія Ф. Бекона, Т. Гоббса.

3. Дуалізм і раціоналізм Р. Декарта, пантеїзм Б. Спінози, монадологія Г. Лейбніца.

4. Суб’єктивний ідеалізм і агностицизм (П. Бейль, Д. Берклі, Д. Юм).

5. Французькі матеріалісти XVIII ст. (Д. Дідро, П.-А. Гольбах,
Ш.-Л. Монтеск’є, Ж.-Ж. Руссо).

Література

1. Філософія. Курс лекцій: Навч. посіб. / За ред. І. В. Бичка, В. Г. Табачковського, Г. І. Горак та ін. — К.: Либідь, 1994. — Лекція 6.

2. Філософія: Підруч. /Г. А. Заїченко, В. М. Сагатовський, І. І. Кальний та ін. / За ред. Г. А. Заїченка та ін. — К.: Вища шк., 1995. — Розділ 2, § 3.

3. Соколов В. В. Европейская философия XV—XVII веков: Учеб. пособие. —М.: Высш. шк., 1984.

Тема 5.Німецька класична філософія(2 год.)

План

1. Історичні умови формування класичної німецької філософії, її основні риси.

2. Філософські та соціально-етичні погляди І. Канта.

3. Післякантівський суб’єктивний ідеалізм (Й. Фіхте).

4. Діалектика і натурфілософія Ф. Шеллінга.

5. Філософія історії І. Гердера.

6. Об’єктивний ідеалізм і діалектика Г. Гегеля.

7. Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха.

 
 


Література

1. Філософія: Підруч. / Г. А. Заїченко, В. М. Сагатовський, І. І. Каль­ний та ін. / За ред. Г. А. Заїченка та ін. — К.: Вища шк., 1995. — Розділ 2, § 5.

2. Філософія. Курс лекцій: Навч. посіб. / За ред. І. В. Бичка, В. Г. Табачковського, Г. І. Горак та ін. — К.: Либідь, 1994. — Лекція 7.

3. История философии: Запад — Россия — Восток. Книга вторая: Философия XV—XIX вв.: Учеб. для студентов вузов / Под ред. Н. В. Мот­рошиловой. — М.: Греко-латинский кабинет, 1996. — Главы 5—9.

Тема 6.Історія філософії України(4 год.)

План

1. Давньослов’янська міфологія — колиска філософської думки України-Русі.

2. Філософська думка Київської Русі.

3. Філософські ідеї в духовній культурі України XII—XIII ст.

4. Гуманізм епохи Відродження в Україні.

5. Розвиток реформаційних і гуманістичних ідей в Острозькій академії та братських школах.

6. Філософія в Києво-Могилянській академії. Філософія «серця» Г. С. Сковороди.

7. Український романтизм.

8. Українська академічна філософія. Філософські погляди П. Юркевича.

9. Російськомовна школа «Київського кола» другої половини XIX—початку XX ст.

10. Філософія української революційної демократії.

11. Філософська думка української діаспори.

12. Світоглядно-філософська ситуація в Радянській і пострадянській Україні.

Література

1. Історія філософії України: Підруч. / М. Ф. Тарасенко, М. Ю. Ру­син, І. В. Бичко та ін. — К.: Либідь, 1994.

2. Історія філософії України. Хрестоматія: Навч. посіб. / Упо-ряд. М. Ф. Тарасенко, М. Ю. Русин, І. В. Бичко та ін. — К.: Либідь, 1993.

Тема 7.Тенденції розвитку сучасної філософії(4 год.)

План

1. Марксистська філософія, її структура, проблеми й основні різновиди.

2. Позитивізм і неопозитивізм, його різновиди.

3. Екзистенціалізм та його різновиди.

4. Філософська антропологія.

5. Фрейдизм та неофрейдизм.

6. Персоналізм і неоперсоналізм.

7. Неотомізм.

Література

1. Андерсен П. Размышления о западном марксизме. На путях исто­рического материализма / Пер. с англ. — М.: Интер — Версо, 1991.

2. Філософія: Підруч. / Г. А. Заїченко, В. М. Сагатовський, І. І. Каль­ний та ін. / За ред. Г. А. Заїченка та ін. — К.: Вища шк., 1995. — Розділ 4.

3. Філософія. Курс лекцій: Навч. посіб. / За ред. І. В. Бичка, В. Г. Табачковського, Г. І. Горак та ін. — К.: Либідь, 1994. — Лекція 12.

4. Зарубіжна філософія XX ст.: У 6 кн. / Ред. кол.: Г. І. Волинська, С. О. Кичигин, М. Ф. Тарасенко. — К.: Довіра, 1993. — Кн. 6.

Тема 8.Проблеми систематизації
філософського знання
(2 год.)

План

1. Принципи побудови філософських систем.

2. Класичні і некласичні підходи до побудови систем науки і філософії.

3. Структура філософських систем, їх типологія.

4. Філософія як об’єкт дослідження.

5. Проблема систематизації законів та категоріального складу фі­лософії.

Література

1. Алексеев П. В., Панин А. В. Диалектический материализм (Общие тео­ретические принципы): Учеб. пособие. — М.: Высш. шк., 1987. — Разд. 1.

2. Кувакин В. А. Что такое философия? — М.: Изд-во МГУ, 1989.

3. Ильенков Э. В. Философия и культура. — М.: Политиздат, 1991.

4. Мамардашвили М. К. Как я понимаю философию. — М.: Прогресс, 1990.

Тема 9.Онтологія (2 год.)

План

1. Сутність і основні форми буття.

2. Буття матеріального. Матерія і рух. Простір і час.

3. Буття людини.

4. Буття ідеального. Свідомість, її структура.

5. Діалектика та її альтернативи.

6. Буття соціального.

7. Проблема єдності світу, її вирішення в історії філософії.

Література

1. Філософія: Підруч. / Г. А. Заїченко, В. М. Сагатовський, І. І. Каль­ний та ін. / За ред. Г. А. Заїченка та ін. — К.: Вища шк., 1995. — Розд. 5—10.

2. Філософія. Курс лекцій: Навч. посіб. / За ред. І. В. Бичка, В. Г. Табачковського, Г. І. Горак та ін. — К.: Либідь, 1994. — Лекції 13—18.

3. Философия :Учеб. для высших учебных заведений. — Ростов н/Д: Феникс, 1996. — Гл. III—VI.

Тема 10.Гносеологія(2 год.)

План

1. Основні принципи теорії пізнання.

2. Пізнання як відображення. Суб’єкт і об’єкт пізнання.

3. Єдність чуттєвого і раціонального в пізнанні.

4. Емпіричний і теоретичний рівні пізнання.

5. Творчість та інтуїція.

6. Проблема істини, її критерії.

Література

1. Філософія: Підруч. / Г. А. Заїченко, В. М. Сагатовський, І. І. Кальний та ін. / За ред. Г. А. Заїченка та ін. — К.: Вища шк., 1995. — Розд. 11—12.

2. Філософія. Курс лекцій: Навч. посіб. / За ред. І. В. Бичка, В. Г. Та­бачковського, Г. І. Горак та ін. — К.: Либідь, 1994. — Лекція 20.

Тема 11.Соціальна філософія
і філософська антропологія
(4 год.)

План

1. Особливості філософського пізнання суспільства і людини.

2. Природні умови розвитку суспільства.

3. Матеріальне виробництво як основа розвитку суспільства.

4. Соціально-політична сфера суспільства.

5. Духовні виміри життя суспільства.

6. Філософська антропологія.

7. Особистість і суспільство.

8. Суспільний прогрес, його критерії.

Література

1. Філософія: Підруч. / Г. А. Заїченко, В. М. Сагатовський, І. І. Каль­ний та ін. / За ред. Г. А. Заїченка та ін. — К.: Вища шк., 1995. — Розд. 13—17.

2. Філософія. Курс лекцій: Навч. посіб. / За ред. І. В. Бичка,
В. Г. Табачковського, Г. І. Горак та ін. — К.: Либідь, 1994. — Лекції 23—29.

3. Социальная философия: Учеб. пособие для вузов / В. Н. Лаври­ненко, В. П. Ратников, В. Ю. Дорошенко и др.; Под ред. проф. В. Н. Ла­вриненко. — М.: Культура й спорт ЮНИТИ, 1995.

Тема 12.Філософія і методологія соціального
і економічного пізнання
(2 год.)

План

1. Філософські проблеми економічного життя суспільства.

2. Економічне життя і економічна свідомість.

3. Методологія соціально-економічних досліджень.

4. Економічна діяльність як вид соціальної творчості.

5. Підприємництво як феномен культури.

Література

1. Бродель Ф. Время мира: В 3 т.: Пер. с франц. — М.: Прогресс, 1992.

2. Вебер М. Избранное: Пер. с нем. — М.: Юрист, 1994. — С. 43—73.

3. Вебер М. Избранные произведения: Пер. с нем. — М.: Прогресс, 1990.

4. Гаврилишин Б. Дорога в майбутнє: Пер. з англ. — К.: Основи, 1993.

5. Глущенко Е. В., Капцов А. И., Тихонравов Ю. В. Основы предпринимательства: Учеб. пособие. — М.: Вестник, 1996. — С. 5—9.

6. Заславская Т. И., Рывкина Р. В. Социология экономической жизни. — Новосибирск: Наука, 1991.

7. Замошкин Ю. А. Частная жизнь, частный интерес, частная собственность // Вопр. филос. — 1991. — № 2. — С. 3—13.

8. Корнаи Я. Путь к свободной экономике: Пер. с англ. — М.: Экономист, 1990.

9. Кузьмин В. П. Принципы системности в теории и методологии К. Маркса. — М.: Политиздат, 1980.

10. Маркс К. Экономические рукописи 1857—1861 гг.: В 2 ч. — М.: Политиздат, 1980.—Ч. 1.

11. Методологічні вказівки до вивчення спецкурсу «Соціальна філософія та психологія підприємства» / Укл. В. X. Арутюнов, Б. В. Пясковський. — К.: КДЕУ, 1993.

12. Методологічні вказівки до вивчення спецкурсу «Методи творчості в соціально-економічному дослідженні». Для бакалаврів та магістрів / Укл. Б. В. Пясковський, В. X. Арутюнов. — К.: КДЕУ, 1996.

13. Попов В. Д. Экономическое сознание: сущность, формирование и роль в социалистическом обществе. — М.: Мысль, 1981.

14. Поппер К. Открытое общество и его враги. Время лжепророков: Гегель, Маркс и другие оракулы: Пер. с англ. — М.: Феникс, Международный фонд «Культурная инициатива», 1992. — Т. 2.

15. Платонов С. После коммунизма: Кн., не предназначенная для печати; Второе пришествие: Бездны. — М.: Мол. гвардия, 1991.

16. Русская философия собственности (XVII—XXII). / Сост. К. Исуков, И. Савкин. — СПб.: СП «Ганза», 1993.

17. Рих А. Хозяйственная этика: Пер. с нем. — М.: Посев, 1996.

18. Ракитов А. И. Философская азбука бизнеса // Вопр. филос. — 1991. — № 2. — С. 25—36.

19. Хайек Ф. А. Дорога к рабству // Вопр. филос. — 1990. — № 10. — С. 113—151; № 11. — С. 123—164.

1.5. Тематичний план завдань з СРС
(самостійної роботи студентів)

№ п/п Назва теми Види СРС
Тема 1 Предмет філософії Зонд-тест, експрес-тест-1, частотн. Словник
Тема 2 Філософія Стародавнього світу Експрес-тест-2, частотн. Словник, «Хто є хто», «100 філософських шкіл», реферат
Тема 3 Філософія Середньовіччя Експрес-тест-3, частотн. Словник, «Хто є хто», «100 філософських шкіл», реферат
Тема 4 Філософія Нового часу Експрес-тест-4, частотн. Словник, «Хто є хто», «100 філософських шкіл», реферат
Тема 5 Німецька класична філософія Експрес-тест-5, частотн. Словник, «Хто є хто», «100 філософських шкіл», реферат
Тема 6 Історія філософії України Експрес-тест-6, частотн. Словник, «Хто є хто», «100 філософських шкіл», реферат

Закінчення

№ п/п Назва теми Види СРС
Тема 7 Тенденції розвитку сучасної філософії Експрес-тест-7, частотн. Словник, «Хто є хто», «100 філософських шкіл», реферат
Тема 8 Проблеми систематизації філософського знання Експрес-тест-8, частотн. Словник, реферат, аналітичні тести
Тема 9 Онтологія Експрес-тест-9, частотн. Словник, реферат, аналітичні тести
Тема 10 Гносеологія Експрес-тест-10, частотн. Словник, реферат, аналітичні тести
Тема 11 Соціальна філософія і філософська антропологія Експрес-тест-11, частотн. Словник, реферат, аналітичні тести
Тема 12 Філософія і методологія соціального і економічно­го пізнання Експрес-тест-12, частотн. Словник, реферат, доповідь на наукову студентську конференцію

Вивчення курсу філософії здійснюється, крім лекційних та семінарських форм, у таких формах СРС:

¾ самостійна робота з філософською літературою, конспектування першоджерел (див. список літератури);

¾ підготовка рефератів, захист їх (див. тематику рефератів);

¾ розв’язування тестів (див. експрес-тести, зонд-тести та ін.);

¾ складання частотного словника («100 базових понять»);

¾ упорядкування інформації про відомих філософів і філософсь­кі школи (див. завдання «Хто є хто», «100 філософських шкіл»);

¾ аналітична робота з філософськими текстами (див. аналітичні тести);

¾ науково-студентська робота (участь у роботі студентських наукових гуртків, наукових студентських конференцій різного рівня: вузівського, міського, республіканського, міжнародного).

1.5.1. ЗОНД-ТЕСТ з ТЕМИ «ПРЕДМЕТ ФІЛОСОФІЇ»*

(За допомогою цього тесту визначається ступінь готовності аудиторії до раціонального сприйняття філософського курсу.)

1. Яке з наведених нижче визначень філософії здається вам найбільш прийнятним? (Підкресліть не більше 3 означень; бажано сформулювати і своє розуміння):

1.1. Філософія — це любов до мудрості.

1.2. Філософія — це вчення про буття як таке.

1.3. Філософія — це свідомість, мислення вголос.

1.4. Філософія — узагальнений світогляд.

1.5. Філософія — це наука наук.

1.6. Філософія — це мистецтво виживати і вмирати.

1.7. Філософія — це вчення про належне, про ідеали, про цінності.

1.8. Філософія — це вчення про мораль, щастя та сенс життя.

1.9. Філософія — це вчення про людину.

1.10. Філософія — це наука про найбільш загальні закони розвитку природи, суспільства та людського мислення.

1.11. Філософія — це не наука, а наука не філософія.

1.12. Філософія — це квінтесенція історичної епохи (за Гегелем).

1.13. Філософія — це вчення про всезагальне в системі «Людина — світ».

1.14. Філософія — це вид «їжі», яка, коли жуєш, то здається, що в роті щось є, а коли збираєшся її ковтнути, то з’ясовується, що фактично нема чого ковтати.

1.15. Філософія дещо нагадує царство короля Ліра, який збіднів до краю через те, що роздав його своїм дітям (все, що було за змістом у філософії, перейшло до інших наук у процесі диференціації знань).

1.16. Філософія — це ірраціональна форма пояснення того, що неможливо пояснити за допомогою «здорового глузду».

1.17. Філософія — це особлива форма інтелектуальної діяльності, не пов’язаної ні з яким предметом конкретно.

1.18. Філософія — це стан душі (наприклад, під час медитації).

1.19. Філософія — це осягнення істини за допомогою серця (за мотивами Г. Сковороди).

1.20. Філософія — це вчення про Бога, про все божественне (за вченням Дамаскіна).

1.21. Філософія — це _______________________

(подайте свій варіант розуміння філософії)

2. Де і як формувались ваші уявлення про філософію:

2.1. У навчальному закладі (школі) до вступу в КНЕУ:

___________________________________________

2.2. Завдяки самоосвіті (читання філософської літератури):

___________________________________________

2.3. Через вплив засобів масової інформації (радіо, телебачення, газети, журнали):

2.4. Завдяки читанню та осмисленню серйозної художньої літератури (Л. Толстой, Ф. Достоєвський, Ж. Сартр, Чингіз Айтматов, І. Франко, О. Гончар та ін.):

___________________________________________

2.5. Під впливом церкви, засвоєння релігійного світогляду, Святого Письма:

2.6. У результаті читання наукової фантастики (С. Лем, А. Азімов, К. Ціолковський та ін.): _______________________________________

2.7. Завдяки знайомству зі східними філософськими та релігійними джерелами, пов’язаними з цим світоглядом та своєрідною культурою:

2.8. У результаті читання соціально-економічної літератури:

2.9. Назвіть інші фактори, які вплинули на формування ваших філософських поглядів:

3. Назвіть імена найбільш відомих вам українських філософів:

3.1. _____________ 3.2. _____________ 3.3.

4. Назвіть імена найбільш відомих вам сучасних філософів Заходу:

4.1. ___________ 4.2. _____________ 4.3.

5. Які твори і яких філософів ви читали (як вітчизняних, так і зарубіжних)?

5.1. _____________________________________

5.2. _____________________________________

5.3. _____________________________________

6. Якщо ви раніше вивчали філософію в тій або іншій формі, то яка з філософських проблем вас найбільше зацікавила? (Назвіть принаймні 1—2 проблеми):

6.1. _____________________________________ 6.2.

7. Можливо, ви виступали з філософським рефератом або брали участь у конкурсі праць з філософської проблематики. Якщо так, то назвіть тему реферату, конкурсної роботи тощо:

___________________________________________

8. Якщо ви дали позитивну відповідь на запитання 7, то зазначте, чи маєте намір у подальшому працювати над висунутими вами проблемами?

8.1. Так. 8.2. Ні. 8.3. Важко відповісти.

9. Чи бажаєте ви поза межами нормативного філософського курсу вивчати за своїм вибором ще 1—2 нижчезазначених спецкурсів чи спеціальних семінарів? Підкресліть.

9.1. Соціальна філософія та психологія підприємництва.

9.2. Історія розвитку філософської думки в Україні.

9.3. Філософія і творчість.

9.4. Соціальна екологія та філософія.

9.5. Методи творчості в соціально-економічному дослідженні.

9.6. _____________________________________

(сформулюйте самі теми спецкурсів за вашим розсудом та інтересами)

10. Наведіть деякі дані про себе:

10.1. Прізвище, ім’я, по батькові:

10.2. Рік і місце народження _________________

10.3. Який навчальний заклад закінчили, де й коли?

___________________________________________

10.4. Якщо ви перевелись з якогось іншого вузу, то зазначте, з якого:

10.5. Якщо раніше ви вступали до певного вузу, то назвіть, до якого саме:

10.6. Якби у вас був вибір без особливих зусиль і матеріальних витрат перевестись на іншу спеціальність у нашому вузі чи перейти в інший вуз, то яку спеціальність і який вуз ви обрали б?

10.7. Якби така можливість була вам надана для отримання або продовження освіти за кордоном, то який би вуз і яку країну ви обрали б?

10.8. Чи є у вас домашня бібліотека? __________

10.9. Чи є в ній література філософського змісту?

___________________________________________

(зазначте кількість одиниць)

10.10. Чи є у вас довідкова філософська література, філософський словник, підручники, навчальні посібники з філософії? (Якщо є, то вкажіть кількість одиниць)

ЕКСПРЕС-ТЕСТИ

1. Назвіть 3 історичні типи світогляду: ___________________________________________ 2. Назвіть 3 основні елементи структури світогляду:

ТЕМИ ДЛЯ НАПИСАННЯ РЕФЕРАТІВ

1. Характеристика особливості філософії Стародавнього Сходу (Індія, Китай). 2. Брахманізм як релігійно-філософська течія. 3. «Ведична» література та її роль у формуванні ортодоксальних староіндійських шкіл (вайшешика, ньяя).

Основні вимоги до знань, умінь та навичок студентів

Студент повинен:

знати предмет дисципліни, її структуру, категоріальний апарат, основні етапи розвитку історії світової та вітчизняної філософії, сучасні тенденції розвитку філософської думки, найбільш відомих авторів філософських систем, їх головні праці;

уміти ідентифікувати філософські тексти з певними поглядами, розв’язувати тести, трансформувати філософські знання на проблеми економічної теорії й практики, аналізувати соціально-економічні проблеми буття, ставити філософського рівня питання, аналізувати їх і акумулювати в рефератах, виступах на семінарах, доповідях та наукових студентських конференціях;

мати навички читання та конспектування філософської літератури, толерантного ставлення до різних світоглядних систем, дис­кутування з тих чи інших проблем, письмової відповіді на іспитах та ін.

Письмова форма заключного екзамену з філософії запроваджена з метою підвищення об’єктивності оцінки знань студентів. Вона вимагає більш сконцентрованої уваги до повторення матеріалу курсу, його систематичного і послідовного засвоєння. Для досягнення високої якості письмової роботи слід звернути увагу на такі рекомендації:

1. Відповіді на поставлені в білеті запитання мають бути якомога повнішими, ґрунтовними за змістом, вичерпними, логічними, вираженими в досконалій граматичній формі і записаними виразним розбірливим почерком.

2. У відповіді слід дати філософське визначення поставленого в білеті запитання, зазначити, яке історичне місце і значення воно займає в історії філософії, в чому полягає його сутність, як слід його вирішувати, які були чи можуть бути альтернативи його вирішення в сьогоденні.

3. У письмовій роботі не допускаються перекручення в пріз­вищах та іменах філософів, назвах їх творів, в датах історичних фак­тів, назвах філософських термінів та довільного скорочення слів.

4. Перед написанням тексту відповідей слід скласти чіткий план викладу, включаючи наявність заключного висновку, знай­ти спосіб його симетричного розміщення, без закреслень, пере­робок, прогалин.

5. Під час екзамену категорично забороняється списування, ведення переговорів з сусідами, користування «шпаргалками». У разі виявлення таких дій студент може бути усунений з аудиторії і отримати незадовільну оцінку з предмета.

6. Перш ніж здати роботу викладачеві-екзаменатору, уважно прочитайте весь текст, уточніть, чи немає в ньому пропусків, неправильних слововживань, технічних помилок тощо. Ще раз подумайте, чи повністю відповідає зміст Вашого тексту на поставлені в білеті питання. Пам’ятайте, що якість оформлення Вашої роботи може істотно вплинути на виведення загальної оцінки
іспиту.

Система поточного та підсумкового контролю

Оцінка знань студентів за рейтинговою системою контролю

Робочі тести блокуються, як правило, в пакет з 10 питань. Оцінка знань таких тестів може вестись за традиційною чотирибальною системою (2, 3, 4, 5) з урахуванням повноти й правильності відповіді студента на кожне запитання і виведенням середнього бала.

Оцінювати знання студента можна і за більш складною рейтинговою системою, відповідно до установленої на кафедрі шкали рейтингової системи оцінок.

Крім того, може використовуватись і «залікова» система оцінки, коли студент дав правильні відповіді не менш як на 6 запитань із 10. В такому разі студент отримує «задовільно», за 8 — 9 правильних відповідей — «добре», за 5 і менше правильних відповідей — «незадовільно».

Найвищий рейтинг, який може набрати студент у межах рейтингової системи = 100 балів. Для спрощення бали згідно з якістю відповіді виражаються в цифрах 2, 3, 4, 5. З них по 60 балів припадає на оцінку, отриману на семінарських заняттях з 12 ключових модулів. Якщо на один Модуль припадає 2—3 оцінки, то до уваги береться найвища. Крім того, студент повинен розв’я­зати 12 експрес-тестів, це допоможе викладачеві дати релевантну оцінку знань студента за кожний Тема.

За семестр студентам потрібно написати 1 реферат з історії філософії (оцінка — до 5 балів); підготувати словник із 100 базових понять (оцінка — до 5 балів); розв’язати зонд-тест (оцінка — до 5 балів); тест «Хто є хто?» (оцінка — до 5 балів); тест «100 філософських шкіл» (оцінка — до 5 балів); підсумковий тест (оцінка — до 10 балів). Студент може також брати участь у наукових конференціях, олімпіадах та інших видах наукової роботи (оцінка — до 5 балів). Максимальна кількість балів — 100.

Екзаменаційна оцінка виставляється автоматично:

за 86—100 балів — «відмінно»; за 71—85 балів — «добре»;

за 55—70 балів — «задовільно», за кількість балів до 55 — «незадовільно»

Враховуючи те, що набрати до екзамену 70—100 балів досить важко, студент може набрати бали, яких не вистачає, на екзамені (за підсумковим тестом — не більше 10 балів, за білетом — не більше 5 балів).

НОВА СИСТЕМА ОЦІНОК ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Згідно з рішенням Науково-методичної ради КНЕУ, починаючи з 2001 p., кафедра філософії впроваджує письмові іспити з використанням тестів. Нова форма заключного іспиту з філософії запроваджена з метою підвищення об’єктивності оцінки знань студентів і спрямована на стимулювання систематичної роботи студентів над курсом протягом семестру.

Тести підготовлені згідно з наказом ректора, рішенням Ради і методичними рекомендаціями Науково-методичної ради університету. Вони за змістом охоплюють всі розділи (модулі) робочої програми курсу філософії, дозволяють перевірити чотири рівні знань студентів: знання-розпізнавання, знання-репродукція, знан­ня-розуміння, знання-трансформація:

Першому рівню знань відповідають тести ІІ, ІІІ, IX;

Другому рівню знань відповідають тести ІV, VІ, VII;

Третьому рівню знань відповідають тести VIII, V, І;

Четвертому рівню знань відповідає тест X.

Вимоги до відповіді студента

Екзаменаційний білет складається з 10 тестів. За кожний з десяти тестів можна отримати від 0 до 10 балів.

На перший альтернативний тест треба дати відповідь: так або ні. Якщо відповідь правильна, студент отримує 5 балів, якщо відповідь хибна, то він отримує 0 балів. Ще додатково 5 балів він може отримати за правильне пояснення, чому обрана та чи інша відповідь.

На другий альтернативний тест треба також дати одну з відповідей, яка містить саме питання. Якщо відповідь правильна, студент отримує 5 балів, якщо вона хибна, то він отримує 0 балів. Додаткові 5 балів він може отримати за правильне пояснення, чому обрана та чи інша відповідь.

На третій тест (пошук дефінієндума) треба дати назву категорії, поняття, яке визначено. За правильну відповідь можна отримати 10 балів, а за неправильну — 0 балів.

Четвертий тест (філософські категорії) складається з двох рівнів. На першому рівні треба дати назву категорії, яка протилежна за зміс­том заданої. За правильну відповідь можна отримати 5 балів, за непра­вильну — 0 балів. Додатково ще 5 балів можна отримати за правиль­не визначення названої категорії і її діалектичний зв’язок із заданою.

П’ятий тест (доповнення) вимагає від студента задану характеристику або рису доповнити, як правило, ще трьома до цілісного розуміння. За неповну систему характеристик студент отримає 5 балів. Якщо всі додаткові характеристики або риси правильні і складають певну цілісність, то він отримає 10 балів.

Шостий тест складається з чотирьох рівнів. За правильну відповідь про час заснування школи, про місце заснування школи, про представників можна отримати 5 балів, за правильне визначення кола проблем — ще 5 балів.

Сьомий тест оцінюється за подібною схемою: за правильну відповідь на питання про період історії філософії, країну або етнічну належність філософа, і напрям або школу філософії — 5 балів, про внесок у філософію — до 5 балів.

Тест восьмий («Хто є хто? — друга версія) вимагає точної назви імені (прізвища) філософа за його характеристиками. За правильну відповідь — 10 балів, за неправильну відповідь або 0 балів (якщо ім’я філософа обрано випадково) або 5 балів (якщо ім’я філософа відноситься до заданої філософської школи, епохи, напряму).

Тест дев’ятий (вибір правильної відповіді). За правильну відповідь на цей тест можна отримати 5 балів, за неправильну відповідь — 0 балів. Можна отримати додатково ще 5 балів, якщо дано пояснення, чому виключена та чи інша характеристика у варіантах відповіді.

Тест десятий (аналітичний) складається з трьох рівнів відповідей: за правильну відповідь про автора вислову і про ідею, що акумулює вислів, — 5 балів, ще 5 балів можна отримати за пояснення, що цей вислів означає і як його розуміти сьогодні.

Разом за 10 тестів можна отримати від 0 до 100 балів. Екзаменаційна оцінка виставляється з такого розрахунку:

«відмінно» за 85—100 балів;

«добре» за 65—80 балів;

«задовільно» за 50—65 балів;

«незадовільно» 45 балів і менше.

Екзамен складається в письмовій формі. Відповіді треба писати на спеціальних бланках українською мовою. Не допускається перекручення імен філософів, назв їхніх творів, філософських термінів та довільного скорочення слів.

Під час іспиту категорично забороняється списування, користування шпаргалками, підказками. У разі виявлення таких дій студент може бути усунений з аудиторії і отримати незадовільну оцінку.

Перш ніж здати роботу екзаменаторам, необхідно уважно прочитати весь текст, уточнити, чи немає в ньому пропусків, неправильних слововживань, суттєвих і технічних помилок. Треба пам’ятати, що якість оформлення письмової відповіді впливає на зміст роботи.

Уважно подивіться на зразок екзаменаційного білета на стор. 45, спробуйте в процесі підготовки до іспиту дати конспективне викладення відповіді на всі 300 тестів. Тільки системна і систематична підготовка до іспиту може гарантувати успіх.

Зразок екзаменаційного білета

Кафедра філософії Дисципліна: філософія Семестр: ________ ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № ____

Загальна оцінка

Продовження № п/п Перелік імен Період історії, до якого належить філософ: Античність, Середньовіччя, Новий час тощо … Закінчення № п/п Перелік імен Період історії, до… ______________________________

Кому і до якого напряму філософії належать ці твердження?

Закінчення № п/п Поняття Можлива їх структура 10.6 Свідомість (за носіями): 1) _______________ …

_________________________

Загальна оцінка:

Література

Підручники, навчально-методичні посібники та довідкові видання

2. Вандишев В. М. Філософія. Ч. 1. Історико-філософський вступ: Конспект лекцій. Ч. 2. Антропологія. Гносеологія. Соціологія. — Суми: Вид-во СумДУ,… 3. Історія філософії України: Підруч. / М. Ф. Тарасенко, М. Ю. Русин… 4. Социальная философия: Учеб. пособие для вузов / В. Н. Лаври­ненко, В. П. Лавриненко. В. П. Ратников и др. / Под…

Першоджерела

2. Аристотель. Политика // Соч.: В 4 т. — М., 1983. — Т. 4. 3. Бэкон Ф. Новый Органон //Соч.: В 2 т. — М., 1972. — Т. 2. 4. Бердяев Н. А. О назначении человека. — М., 1983.

ТЕМА 1.ПРЕДМЕТ ФІЛОСОФІЇ

Вивчення цієї теми здійснюється за таким планом:

1. Поняття філософії, її значення в системі вищої освіти.

2. Поняття та типи світогляду.

3. Предмет філософії та особливості філософського мислення.

4. Основні питання, методи і функції філософії.

Конспективний виклад теми

Поняття філософії, її значення в системі вищої освіти

Таке вживання слова «філософія» хоч і не відповідає тому значенню, яке вкладають у нього сьогодні професійні філософи, має певні підстави. З… 1. Раціональна філософія — логіка — наука про правильне мислення, яка вчила… 2. Моральна філософія — наука про правильні вчинки, яка поділялась на монастику, тобто етику — науку про управління…

Поняття та типи світогляду

а) практична діяльність — полягає в безпосередньому перетворенні предметів матеріального світу, внаслідок чого створюється навколишнє середовище,… б) практично-духовна діяльність — полягає в такому перетворенні дійсності в… в) теоретична діяльність — полягає в такому перетворенні дійс­ності в уявленні людини, внаслідок якого створюється…

Предмет філософії та особливості філософського мислення

Фундатором європейської філософської традиції є давньогрецький мислитель Сократ (470—399 pp. до н. е.), який визначив подальший напрям філософії… а) гносеології — теорії пізнання, вченню про те, що таке істинне знання і які… б) етиці — вченню про те, що таке добро і зло, і як людина повинна оцінювати свої вчинки;

Основне питання, методи і функції філософії

По-різному філософи відповідають на питання про можливість пізнання світу. Послідовний матеріалізм доводить, що світ в принципі можна пізнати.… Якщо матеріалізм та ідеалізм виражають два протилежні підходи до розуміння… Поділ філософських систем залежно від розв’язання питання про розвиток не збігається з поділом на матеріалізм і…

Питання для самоконтролю

1. Визначте сутність предмета філософії та її значення для людини і суспільства. Покажіть її особливість як науки. У чому полягає її гуманістичний характер.

2. Дайте визначення світогляду та охарактеризуйте його історичні типи.

3. Визначте і охарактеризуйте основне питання філософії та його дві сторони. Яке значення має це питання для вирішення матеріалістичного розуміння історії?

4. Назвіть основні методи в філософії і дайте їм відповідну характеристику.

5. Назвіть і охарактеризуйте основні функції філософії і покажіть їх значення для теоретичної та практичної діяльності фахівця-економіста.

Філософський словник до теми: світогляд, філософія, основне питання філософії, матеріалізм, ідеалізм, монізм, дуалізм, плюралізм, агностицизм, метод, діалектика, метафізика, гносеологія, методологія, теорія.

Тема 2.Філософія стародавнього світу

Вивчення цієї теми здійснюється за таким планом:

1. Історія філософії як наука та принципи її періодизації.

2. Історичні типи філософії.

3. Давньоіндійська філософія.

4. Філософія Стародавнього Китаю.

5. Антична філософія.

Конспективний виклад теми

Історія філософії як наука та принципи її періодизації

1) ступінь розвитку продуктивних сил, зрілість суспільних відносин; 2) ступінь розвитку загальної культури і науки; 3) світоглядні умови та філософські джерела.

Історичні типи філософії

Історичні типи філософії такі:

1. Філософія Стародавнього Сходу. Філософія античності.

2. Філософія Середньовіччя. Філософія Відродження.

3. Філософія Нового часу та Просвітництва.

4. Класична німецька філософія.

5. Сучасна світова філософія (позитивізм, екзистенціалізм, психо­аналіз, марксизм та ін.).

6. Філософська думка в Україні.

Давньоіндійська філософія

1) стрибок у розвитку виробничих сил внаслідок переходу від бронзи до заліза; 2) поява товарно-грошових відносин; 3) виникнення держави;

Філософія стародавнього Китаю

Найвпливовішим ідеалістичним напрямом, що виникає в VI—V ст. до н. е. і зберігає своє значення аж до наших днів, було філософське вчення видатного… «Жень» визначає відносини між людьми, пропагує любов до людей, повагу до… З точки зору Конфуція, життя та смерть визначаються долею, а багатство та знатність залежать від неба. «Небо» — це…

Антична філософія

Перший — період ранньогрецької філософії — охоплює епоху від виникнення філософського мислення на початку VI ст. до н.е. до часів Сократа (кінець V… Другий період має назву класичного. З філософів цього періоду першим слід… Третій період історії античної філософії пов’язаний з епохою еллінізму і Римської імперії. Він починається приблизно з…

Питання для самоконтролю

1. Назвіть історичні типи філософії та їх основну спрямованість.

2. За якими ознаками поділяються школи староіндійської філософії на ортодоксальні та неортодоксальні.

3. Назвіть школи староіндійської філософії.

4. Які чотири благородні істини лежать в основі вчення буддизму?

5. Назвіть школи староіндійської філософії, що належать до ідеалістич­ного напряму. Які чотири першоелементи лежать в основі вчення чарваків?

6. Які філософські течії притаманні старокитайській філософії?

7. Що означають категорії «жень», «лі», «дао»?

8. Назвіть представників матеріалістичного світогляду у старогрецькій філософії та охарактеризуйте їхні філософські погляди.

9. Назвіть представників ідеалістичного світогляду стародавньої Греції та дайте характеристику їх філософських учень.

10. Назвіть школи матеріалістичного напряму Стародавньої Греції, їх представників і покажіть їхні заслуги в історії філософії.

11. Назвіть школи ідеалістичного спрямування в старогрецькій філософії, назвіть їх фундаторів і основні ідеї.

12. Яким чином вирішують проблему буття філософи Фалес, Анаксимен, Анаксимандр, Геракліт, Демокріт?

13. Яким чином вирішують проблему буття Парменід, Зенон з Елеї, Платон, Піфагор, Аристотель?

14. Яким чином вирішує проблему пізнання Платон?

15. Розробка питань діалектики Гераклітом, Зеноном, Сократом та ін.

16. Яким чином вирішує проблему пізнання Демокріт?

17. У чому полягає суть вчення школи софістів? Назвіть основні ідеї філософії Сократа та його послідовників і покажіть їхнє значення для сучасності.

18. Що Ви можете сказати про філософію еллінізму та Римської імперії? Хто такі стоїки, кініки, кіренаїки, мегарики?

19. Охарактеризуйте етичні погляди філософії Епікура (епікуреїзму), розкрийте сутність раціональної етики, її вимоги до людини та її сучасне значення.

Філософський словник: історія філософії, давньоіндійська філо­софія, давньокитайська філософія, антична філософія, брахманізм, нірвана, чарвака, конфуціанство, буддизм, антична філософія, досо­кратики, класичний період, стоїцизм, кініки, кіренаїки, мегарики.

ТЕМА 3.ФІЛОСОФІЯ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

Вивчення цієї теми здійснюється за таким планом:

1. Загальна характеристика філософії Середньовіччя, основні етапи її розвитку.

2. Основні напрями середньовічної філософії (номіналізм та реалізм).

3. Загальна характеристика та світоглядні основи епохи Відродження.

4. Діалектика епохи Відродження.

5. Натурфілософія епохи Відродження.

6. Реформація, її ідеї.

Конспективний виклад теми

Загальна характеристика філософії Середньовіччя, основні етапи її розвитку

Особливості філософії Середньовіччя. На відміну від грецької філософії, яка була пов’язана з язичницьким багатобожжям (політеїзмом), філософська… Світогляд у середньовічній філософії має назву креаціонізму від латинського… Вчення про буття. Згідно з християнським догматом, Бог створив світ із нічого, створив актом своєї волі, внаслідок…

Загальна характеристика та світоглядні основи епохи Відродження

Нова епоха утверджує відродження античної культури, античного способу життя, античного мислення, звідси і нова назва «Ренесанс», тобто… Найважливішою характерною рисою світогляду епохи Відродження була його…

Діалектика епохи Відродження

Протягом досить тривалого часу ці різні світоглядні установки не виявили своєї несумісності, тому конкретним об’єктом існування для ідеологів… Природна людина претендує на роль найвищої реальності, не принижуючи… Вчення про людину. Згідно з роздумами одного з гуманістів XV ст. Джованні Піко Мірандоли, Бог, створивши людину,…

Натурфілософія епохи Відродження

Зростання промисловості, торгівлі, мореплавства, військової справи, тобто розвиток матеріального виробництва, обумовило розвиток техніки,… Одним із характерних представників ренесансної філософії цього спрямування був… Микола Кузанський, як і більшість філософів його часу, орієнтувався на традицію неоплатонізму. Однак при цьому він…

Реформація, її ідеї

М. Лютер (1483—1548 pp.) піддав критиці офіційну католицьку доктрину. Його позиція виходила з ідей містичного пантеїзму Майстера Екхарта,… Ж. Кальвін (1509—1564 pp.) був автором іншого, більш радикального варіанта… Реформація за своїм ідейним змістом була типово ренесансним феноменом. Водночас вона істотно відрізняється від…

Питання для самоконтролю

1. Які дві ідеї лежать в основі християнського монотеїзму?

2. Що таке креаціонізм?

3. Яким чином вирішується проблема людини у християнському віруванні?

4. У чому полягає «боротьба» між номіналізмом та реалізмом?

5. Яким чином вирішується проблема пізнання в середньовічній філософії?

6. У чому полягає вчення Ф. Аквінського та яке його історичне значення?

7. Що таке схоластика?

8. Яким було ставлення до природи у період Середньовіччя?

9. Що таке патристика?

10. У чому полягає сутність томізму?

11. Що таке секуляризація і яка її сутність?

12. У чому полягає сутність антропоцентризму?

13. У чому полягає сакральний характер діяльності людини в епоху Відродження?

14. Що таке пантеїзм? Як він поєднується з матеріалізмом та атеїзмом?

15. Яке значення Ренесансу в історії людства?

16. Яке значення для науки і світогляду мало вчення геліоцентризму?

17. Що таке Реформація?

18. Що таке Контрреформація?

19. У чому полягає сутність матеріалістичного монізму?

20. У чому полягає сутність натуралістичного монізму?

21. Дайте визначення філософії у томізмі.

22. У чому полягає вчення про діалектику М. Кузанського?

Філософський словник: секуляризація, антропоцентризм, гуманізм, пантеїзм, геліоцентризм, креаціонізм, монотеїзм, схоластика, томізм, номіналізм, реалізм, Реформація, Ренесанс, Контрреформація.

2.4.ТЕМА 4.ФІЛОСОФІЯ НОВОГО ЧАСУ (XVII—XVIII ст.)

Вивчення цієї теми здійснюється за таким планом:

1. Історичні передумови появи філософії Нового часу та її загальна спрямованість.

2. Характеристика вчення відомих філософів цієї епохи.

3. Філософія Просвітництва та метафізичний матеріа­лізм.

4. Французький матеріалізм XVIII ст.

Конспективний виклад теми

Історичні передумови появи філософії Нового часу та її загальна спрямованість

У Новий час матеріалізм виникає спочатку в Англії. Його представниками були Ф. Бекон, Т. Гоббс, Д. Локк та ін. Матеріалізм цього часу — це не стихійний матеріалізм стародавнього світу, а… Але оскільки потреби практики вимагали нових знань, то це об’єктивно вело до необхідності узагальнення їх, до розвитку…

Характеристика діяльності основних філософів цієї епохи

Ф. Бекон (1561—1626 рр.) — родоначальник нової форми англійського матеріалізму і всієї тогочасної експериментальної на- уки. Саме він сформулював… Ф. Бекон обґрунтував у теорії пізнання принцип емпіризму. З цього принципу він… У його творах можна побачити новий підхід до питання про мету пізнання. Його знаменитий афоризм «Знання — сила»…

Філософія Просвітництва та метафізичний матеріалізм

Вважається, що Просвітництво було започатковано в Англії під впливом філософських ідей Д. Локка, який створив вчення про державу, владу і право.… Французьке Просвітництво порушує проблему вдосконалення суспільства шляхом… Ф. Вольтер (1694—1778 рр.) у своїх творах «Кандід», «Філософський словник» та ін. висував ідеї, спрямовані проти…

Французький матеріалізм XVIII ст.

Французькі матеріалісти робили спробу розв’язати питання про походження свідомості, спираючись на принцип загальної чуттєвості матерії (гілозоїзму).… П. Гольбах у своїй праці «Система природи» послідовно розвинув основні ідеї… Отже, механіцизм неминуче призводить до метафізичних пози­цій, оскільки все багатство руху зводиться до переміщення…

Питання для самоконтролю

1. Який історичний етап охоплює філософія Нового часу, в чому полягає її специфіка?

2. Охарактеризуйте філософські погляди вчених англійської школи — Ф. Бекона, Д. Локка та Т. Гоббса, їхні наукові здобутки.

3. У чому полягає суть емпіризму та проблеми методу філософії Ф. Бекона?

4. Дуалізм філософії Р. Декарта і його вчення про вроджені ідеї та дедуктивний метод.

5. У чому полягає суть і обмеженість сенсуалістичної теорії пізнання Д. Локка?

6. Пантеїстично-матеріалістичне вчення Б. Спінози про субстанцію, атрибути і модуси. Ідея гілозоїзму.

7. Сутність філософії Г. Лейбніца, його вчення про монади. Елементи діалектики у вченні про природу та теорію пізнання.

8. Що таке Просвітництво і які ідеї воно висувало?

9. У чому полягає зв’язок Просвітництва з епохою Відродження?

10. Як розглядається людина і суспільство в філософії Просвітництва і в теоріях французьких матеріалістів?

11. Що таке механістичний, метафізичний матеріалізм?

Філософський словник: раціоналізм, емпіризм, сенсуа­лізм, гілозоїзм, Просвітництво, метафізичний матеріалізм, ме­ханіцизм.

ТЕМА 5.НІМЕЦЬКА КЛАСИЧНА ФІЛОСОФІЯ

Вивчення цього розділу здійснюється за таким планом:

1. Загальна характеристика епохи і необхідність розробки класичної німецької філософії.

2. Теорія пізнання та етичні погляди І. Канта.

3. Об’єктивний ідеалізм Г. Гегеля. Діалектика та принци­пи історизму. Суперечність між методом та системою.

4. Антропологічний матеріалізм та психологічний аналіз сутності релігії Л. Фейєрбаха.

5. Суб’єктивний ідеалізм та діалектика у філософії Й. Фіхте.

6. «Філософія тотожності» законів природи і мислення Ф. Шеллінга.

Конспективний виклад теми

Загальна характеристика епохи і необхідність розробки класичної німецької філософії

Наприкінці XVIII—першій половині XIX ст. бурхливий розви­ток філософії відбувався в Німеччині.

Специфіка і суперечливість соціально-економічного та історичного розвитку Німеччини цього часу знайшли свій вияв у німецькій суспільній думці взагалі і в філософії зокрема. Філософія розвивалась в умовах країни, де буржуазні перетворення запізнилися. Німецька буржуазія, налякана першими європейськими буржуазними революціями, з одного боку, часто йшла на компроміс зі своїм феодальним дворянством, а з іншого — об’єктивно була зацікавлена в швидкому розвитку капіталізму, продуктивних сил, виробництва. Якщо, наприклад, у Франції революції передував розвиток матеріалізму, то в Німеччині переважала ідеалістична філософія.

Німецька класична філософія представлена такими філософами: І. Кант, Й. Фіхте, Г. Гегель, Ф. Шеллінг, Л. Фейєрбах.

Теорія пізнання та етичні погляди І.Канта

З 70-х років починається другий, так званий «критичний» період, коли у філософії Канта ми знайдемо і дуалізм, і агностицизм, і ідеалізм. Основні… У центрі філософії Канта стоять проблеми теорії пізнання. Основне, чим… Кант вважає, що людський розум пізнає не «речі в собі», а явища речей, результат їхньої дії на органи відчуттів…

Об’єктивний ідеалізм Г. Гегеля. Діалектика та принципи історизму. Суперечність між методом та системою

Заслуга Гегеля полягала також у тому, що він весь природний, історичний і духовний світ уперше подав у вигляді процесу, тобто у вигляді руху, змін,… Основне протиріччя філософії Гегеля — протиріччя між діалектичним методом і… Гегель вважав, що розвиток історії завершується, досягши рівня Прусської імперії, після чого історія вже не…

Антропологічний матеріалізм та психологічний аналіз сутності релігії Л. Фейєрбаха

З Л. Фейєрбаха починається період нового злету, піднесення матеріалізму. У світі немає нічого, крім природи, вона ніким не створена і є причиною… Великі зміни в історії суспільства, вважав філософ, пояснюються змінами форм…

Суб’єктивний ідеалізм та діалектика у філософії Й. Фіхте

Й. Фіхте (1762—1814 pp.). Спираючись на суб’єктивно-ідеа­лістичний принцип тотожності буття і мислення, приписуючи здатність до руху тільки духу, Фіхте характеризує процес його саморозвитку у вигляді боротьби протилежностей, що перебувають в єдності суб’єкта (Я) і об’єкта (не-Я). Взаємодія цих протилежностей, вважає Фіхте, є джерелом розвитку, завдяки якому розгортається все багатство, різноманітність світу.

Із системи Фіхте повністю випадає матеріальна дійсність. Але серед суб’єктивно-ідеалістичних міркувань Фіхте дуже цінною була ідея про те, що розвиток відбувається через взаємодію протилежностей. Це був важливий крок у розробці діалектичної ідеї про джерело розвитку.

Філософія тотожності» законів природи і мислення Ф. Шеллінга

Питання для самоконтролю

1. З’ясуйте роль і місце німецької класичної філософії в історії філософії.

2. Розкрийте основні принципи теорії пізнання І. Канта, її позитивні сторони і недоліки.

3. Проаналізуйте гуманізм та етичні погляди І. Канта та їх історичне значення. У чому полягає суть категоричного імперативу?

4. Дайте характеристику філософії Гегеля. Розкрийте діалектику та принцип історизму в філософії Гегеля.

5. Покажіть суперечність між методом і системою філософії Гегеля, як її слід подолати.

6. У чому полягає суть і обмеженість антропологічного матеріалізму Л. Фейєрбаха?

7. Які були погляди Л. Фейєрбаха на релігію? У чому полягає суть і значення її психологічного аналізу?

8. Дайте характеристику і розкрийте суть філософії Й. Фіхте. Розкрийте діалектику співвідношення «Я і не-Я».

9. Розкрийте суть філософії Ф. Шеллінга. Покажіть, чим вона відрізняється від філософії Й. Фіхте.

10. У чому полягає суть «теорії тотожності» законів природи і мислення у філософії Ф. Шеллінга? Покажіть пріоритетний характер природи в системі «Я — середовище». Яка діалектика її розвитку?

11. Вплив класичної німецької філософії на розвиток вітчизняної філософської думки, українського романтизму.

Філософський словник: агностицизм, апріоризм, «річ у собі», абсолют, антропологія, категоричний імператив, «річ для нас», «Я» — «не-Я», «інобуття», «абсолютна ідея», «теза — антитеза — синтеза», «теорія тотожності», «німецький романтизм».

Тема 6. Історія філософії України

Вивчення цієї теми здійснюється за таким планом:

1. Особливості формування філософської думки в культурі Київської Русі. Філософські, етичні та соціально-політичні ідеї в поглядах Іларіона, Володимира Мономаха, Кирила Туровського та ін.

2. Києво-Могилянська академія, її просвітницький вплив на філософську думку українського, російського та інших народів.

3. «Філософія серця» Григорія Сковороди.

4. Проблема людини та нації в творчості Кирило-Мефо­діївського товариства. Філософські погляди Т. Шевченка.

5. «Філософія серця» П. Юркевича та його ставлення до матеріалізму Л. Фейєрбаха і М. Чернишевського.

6. «Філософія серця» та її вплив на формування філософських концепцій В. Соловйова, М. Бердяєва, С. Фран­ка, П. Флоренського.

7. Філософські погляди І. Франка, Лесі Українки, М. Дра­гоманова, С. Подолинського, М. Грушевського та їх вплив на формування національної самосвідомості українського народу.

Конспективний виклад теми

Особливості формування філософської думки в культурі Київської Русі. Філософські, етичні та соціально-політичні ідеї в поглядах Іларіона, Володимира Мономаха, Кирила Туровського та ін.

У сучасній літературі найбільш поширеною є точка зору, згідно з якою початок історії вітчизняної думки ведеться з Х—XII ст., тобто періоду формування могутньої держави — Київської Русі. Дві важливі обставини радикальним чином вплинули на своєрідність цього процесу — проникнення християнства в культуру Київської Русі, яке прийшло на зміну давньослов’янському міфологічному пантеону на чолі з Перуном та засвоєння греко-римської і візантійської філософської думки. Загальна спрямованість філософської думки в культурі Київської Русі визначалась суворими ідеологічними та політичними завданнями побудови міцної централізованої держави. Поширення християнства, яке пов’язують з розвитком письменності й освіченості на Русі, позитивно вплинуло на підвищення загального культурного рівня народу, залучення його культурних верств до надбань європейської, насамперед античної, філософської та соціально-політичної думки. Разом з тим слід підкреслити своєрідність, оригінальність вітчизняної філософської думки того періоду, яка спирається на особливості світоглядних позицій, культури і традицій народу. Останню характеризує певна «дуальність», паралельне існування «книжної» і народної культур, що ведуть між собою інтенсивний діалог.

Завдяки створенню перекладної літератури, зокрема окремих біблійних книг, текстів отців церкви, уривків текстів античних та елліністичних авторів, відбувався творчий процес засвоєння важливих світоглядних ідей, формувалися підходи до розуміння світу, його пізнання. Слід звернути увагу на значення творів сирійця Іоана Дамаскіна для розвитку вітчизняної філософії, його визначення філософії, яке обґрунтовує думку: філософія є любов’ю до мудрості, істина ж мудрості є Бог. Отже, любов до Бога є істинною філософією.

Провідне місце за своїм світоглядним і філософським значенням належить твору київського митрополита Іларіона «Слово про Закон і Благодать», написаного в період князівства Ярослава Мудрого, відомого своїми культурними і просвітницькими починаннями. Цей твір водночас є пам’яткою красномовної культури, публіцистики, моральної проповіді. Він складається з трьох частин, у яких зіставляються Закон і Благодать, описується поширення християнства на Русі і висловлюється подяка князю та його сину Ярославу. Перша частина є своєрідним «Філософсько-історичним вступом», що витлумачує смисл світової історії.

Аналіз першого питання цієї теми неможливий без звернення до літописних джерел, зокрема знаменитої «Повісті минулих літ» ченця Києво-Печерського монастиря Нестора, через яку проходить ідея єдності руських земель, засуджується князівська між­усобна боротьба, обґрунтовується необхідність згуртування всіх сил перед зовнішніми ворогами. Цікаво відзначити, що монах не тільки ретельно, з хронологічною послідовністю описує події, які відбувалися рік у рік, але й моралізує з приводу злощасних подій, вбачаючи в них кару божу за людські гріхи.

Для філософської традиції Київської Русі характерною є етична спрямованість, яка виразно звучить у «Повчанні» видатного державного діяча і мислителя князя Володимира Мономаха. Мономах дає своєрідну настанову володарю держави, суть якої полягає в тому, що разом з отриманням влади зростає міра відповідальності, що моральний обов’язок князя — завжди залишатись справедливим. Мірою справедливості є знання. Отже, володар повинен вміти все, бо інакше він стане залежним від інших. У творі Мономаха виразно звучить принципово нова думка про світську роль держави, роль загальногромадської справи, незалежної від церкви. У настанові Мономаха досить чітко вимальовується думка про індивідуальну відповідальність особистості перед суспільством і Богом, стверджується перевага добра над злом. Настанови Мономаха значною мірою звернені до душі, моралі особи, яка повинна мати страх божий у серці, пам’ятати про тяжкість гріха, творити добро і справедливість.

Златоустом, що прославив себе красномовністю, називали в Київській Русі Кирила Туровського (близько 1130—1182 pp.), єпископа з Турова. Його проповіді, звернені до людини, характеризуються яскравістю стилю і мови, символічністю й оригінальністю думки. Його знаменита притча про сліпого і кульгавого розкриває ідею єдності морально чистої душі і здорового людського тіла. Сліпець і кульгавий — це алегоричне тлумачення людських вад душі і тіла, які, об’єднуючись, творять зло. Але ця притча виходить далеко за межі моралі і поведінки особистості, оскільки єпископ князівства Туровського ганьбить політику, що базується на обмані і злочині. Звідси випливає постійна, як рефрен у пізній вітчизняній філософській думці, ідея боротьби добра і зла, що визначають смисл людської історії. Кирило Туровський виступає не тільки як мораліст, а й як хороший психолог, що вміє зачепити людей за живе, закликаючи приборкати людську гординю, звільнитись від вад, знайти душевний спокій.

Києво-Могилянська академія, її просвітницький вплив на філософську думку українського, російського та інших народів

Визначну роль у духовному відродженні українського народу відіграла Києво-Могилянська академія, що була заснована в 1632 p. Тривалий час Академія була осередком професійної діяльності в галузі науки і філософії не тільки в Україні, вона задовольняла освітні потреби Росії, Білорусії. У процесі вивчення матеріалів про діяльність Академії зверніть увагу на терміни нав­чання, структуру гуманітарної підготовки, джерела, які вивчали студенти. Особливе значення мало вивчення мов, що відкривало доступ до ознайомлення мовою оригіналу праць грецьких, римських авторів. Найпопулярнішим предметом серед студентів була риторика, яка формувала високу культуру логічного мислення. Філософія вивчалась 2—3 роки, причому професори використовували в своїх лекціях ідеї найвидатніших мислителів як античності, Середньовіччя, так і Нового часу. Серед діячів Академії XVII—XVIII ст. провідне місце в розвитку філософської думки посі­дали Й. Кононович-Горбацький, І. Гізель, І. Галятовський, С. Яворсь­кий, Г. Бужинський, Ф. Прокопович, Л. Барановський та ін.

Феофан Прокопович (1677—1736 pp.) це один з найбільш яскравих діячів Академії, професор і ректор, який перебував у тісних стосунках з Петром І. Він мав значний вплив на формування філософських і суспільно-політичних поглядів А. Кантемира, М. Ломоносова. Діяльність Прокоповича в Академії позначилась на рівні організації й викладання більшості предметів. І хоч за своїми поглядами він був ідеалістом релігійного гатунку, проте велику увагу приділяв природознавству, математиці, викладав ідеї, які не збігались з християнським віровченням.

Прокопович зближує і ототожнює бога з природою. «Під природою, — пише він у філософському курсі «Натурфілософія», — розумію Бога». Повне визначення природи збігається з Богом відносно природних речей, у яких він неодмінно існує і які він рухає. З цього випливає, що це визначення не тільки природи, але воно, зрозуміло, стосується матерії і форми. Прокопович стверджує, що ні матерія, ні форма, взяті окремо, не є тілом або субстанцією. Тільки поєднуючись, вони утворюють тіло, яке є їх єдністю, завершеністю. Реально матерія і форма існують лише в цій єдності, а її поділ можливий тільки в абстракції. Ці погляди, які поділяли інші професори, протистояли поглядам томістів і були близькими до позицій філософів епохи Відродження. Критика поглядів томістів проводиться у двох напрямах: по-перше, Прокопович не погоджується з роз’єднанням сутності (essentia) і існування (existentia), вважаючи їх єдиними і неподільними; по-друге, заперечує те, що матерія бере свій початок від форми. Він виходить з думки, що сутність не може існувати без того, суттю чого вона є. Сутність і існування становлять визначеність природного тіла і невіддільні від нього та одне від одного. Критика томізму, спрямована проти применшення значення матерії, проти схоластики, віддзеркалювала потреби боротьби проти унії та католицизму.

Прогресивні погляди Прокоповича пов’язані з розвитком природознавства і, хоч вони набули пантеїстичної форми, проте мають велике світоглядне значення. Формулювання М. В. Ломоно­совим законів збереження матерії і руху виникло саме завдяки ідеям Прокоповича.

Своєрідні погляди розвивав Феофан Прокопович на живе. Він писав, що все живе має принаймні три властивості: вегетативність, яка включає живлення, ріст, розмноження (притаманна рослинам, тваринам і людині), чуттєвість, яка є у тварин і людини, та розумність, яка властива тільки людині. Звідси він розвиває погляди на процес пізнання, які зближують його з Локком, оскільки стверджує, що «кольори, смак, запахи не можна віднести до першочергових властивостей». Разом з тим він відхиляє принцип «вроджених» знань.

Цікаві суспільно-політичні та етичні погляди мислителя, зокрема його ідеї про людське щастя, яке досягається лише із задоволенням духовних і тілесних потреб людини. В основі етичної концепції лежить розуміння людини як вершини макрокосму. Розвиваючи гуманістичні ідеї, Прокопович звеличував і реабілітував у людині те, що принижувалось середньовічним теологічним світоглядом: свободу людського розуму, красу тіла і почуттів. Він заперечував, що тіло людини є лише джерелом гріха і зла, оскільки від природи воно добре і прекрасне.

Ф. Прокопович — видатна фігура в Україні і Росії за часів Петра І, мислитель, релігійний і освітній діяч. Він підтримував всі починання Петра І, спрямовуючи свої сили на зміцнення Російської імперії. Але однозначно розцінювати його діяльність щодо політики репресій Петра І не можна.

Філософія серця» Григорія Сковороди

За Сковородою, Бог і природа — єдине ціле. Це дві натури одного Всесвіту. Матеріальне змінюється, людина сприймає його органами відчуттів. Сама по… Вивчення праць Сковороди дає розуміння того, що в центрі його світогляду… «Філософія серця», вчення про «сродну» працю, безумовно, мали дещо утопічний характер у період поневолення…

Проблема людини та нації у творчості Кирило-Мефодіївського товариства. Філософські погляди Т. Шевченка

Т. Г. Шевченко (1814—1861 pp.) — видатний український поет, художник, мислитель, революційний демократ, творчість якого має величезне значення для… Оригінальні погляди Шевченка, що стосуються проблем соціального прогресу,…

Філософія серця» П. Юркевича та його ставлення до матеріалізму Л. Фейєрбаха та М. Чернишевського

Отже, філософські погляди Юркевича можна охарактеризувати як теологічний ідеалізм. Біблію він вважає єдиним шляхом до знання. Істину ми маємо, пише…

Філософія серця» та її вплив на формування філософських концепцій В. Соловйова, М. Бердяєва, С. Франка, П. Флоренського, В. І. Вернадського

Прагнучи поєднати в одне ціле філософію, науку і теологію, Соловйов наслідує ідеї платонізму — «царство вічних ідей», яке є інше буття Бога. Природа… Творений, гріховний світ, що «відпав» від Бога, еволюційним шляхом знову… Привертають увагу моральні погляди цього християнського філософа, зокрема його твердження, що стимулом до морального…

Філософські погляди І. Франка, Лесі Українки, М. Драгоманова, С. Подолинського, М. Грушевського та їх вплив на формування національної самосвідомості українського народу

І. Франко (1856—1913 рр.) — класик української літератури, видатний мислитель, філософ, соціолог. Здобув у Відні ступінь доктора філософії. Брав активну участь у національно-визволь­ному русі на Галичині, був у складі керівництва української радикальної партії, яка прагнула змінити спосіб виробництва на колективних засадах власності, наданні землі селянству.

Його філософським поглядам притаманний матеріалізм, свідомий діалектичний підхід до природи і суспільства, впевненість у пізнанні навколишнього світу. Згідно з марксизмом він надавав великого значення економічному фактору в суспільному розвитку, ролі народних мас як рушійної сили історії. Він був великим просвітителем-гуманістом українського народу, переклав на українську мову частину творів К. Маркса і Ф. Енгельса, пропагував вчення Ч. Дарвіна та його послідовника — матеріаліста Е. Геккеля. У цілому погляди І. Франка можна розцінити як матеріалістичні. Це був мислитель з енциклопедичною освіченістю, глибокий історик свого народу.

Велике значення для розвитку філософської думки має оригінальне світорозуміння видатної української поетеси Лесі Українки (1871—1913 рр.). У творах Лесі Українки відчутний вплив еволюційної теорії для розуміння історії і природи, роль вчення Дарвіна. Поетеса розвивала діалектичний погляд на суспільство, природні процеси. Велике світоглядне значення має поезія Лесі Українки, її роздуми над долею українського народу. Поетеса мужньо закликала пригноблені маси до боротьби за соціальне і національне визволення. Вона обстоювала гідність людської особистості, вважала необхідним розвивати духовні сили народу, вивчати духовні скарби людства.

М. Драгоманов (1841—1895 pp.) — мислитель і громадський діяч, історик і публіцист. Остаточно світогляд Драгоманова сформувався після еміграції за кордон з причин «неблагонадійності». На його погляди мали вплив твори російських революційних демократів, соціалістів-утопістів. Свої погляди Драгоманов називав позитивізмом, у розумінні природи стояв на матеріалістичних позиціях. Критично розцінював християнство. Драгоманов вірив у безмежні можливості людини пізнавати світ, відкривати його закономірності. На його розуміння суспільства вплинув певним чином марксизм, хоч учений і звертав увагу на неприпустимість перебільшення економічного фактора.

Соціологічні погляди Драгоманова базувались на визнанні головною одиницею суспільства людської особи. Тому критерієм прогресу суспільства він вважав покращення життя людини. Разом з тим вчений творить оригінальну соціалістичну концепцію, згідно з якою наголошує на понятті «громада». Основною формою організації суспільства проголошується вільна спілка громадян, об’єднаних спільною мовою. Народи з окремою мовою становлять нації. Звертає на себе увагу близькість поглядів Драгоманова до поглядів Прудона щодо мирної еволюції суспільства.

Громадянський ідеал Драгоманова мав гуманістичний характер, відповідав ідеалам і прагненню українського народу до самостійної державності.

С. Подолинський (1850—1891 рр.). Багатогранна діяльність С. А. Подолинського знайшла відображення у працях Л. Я. Кор­нійчук, І. М. Мешко, A. I. Пашука та інших дослідників його життя і творчості. Проте в цих працях в основному розглядаються економічні та соціально-політичні погляди українського мислителя. Що стосується його філософських поглядів, то вони, як правило, трактуються у межах методології діалектичного і історичного матеріалізму, марксистського філософського світогляду, утопічного соціалізму. Такі дослідження цілком виправдані, але не вичерпують усіх особливостей і наслідків ідейної спадщини цього мислителя.

С. А. Подолинський розробив самостійну і оригінальну теорію про роль праці в збереженні, перетворенні і нагромадженні сонячної енергії на поверхні Землі. Він вважав, що людина, пізнаючи і розкриваючи таємниці природи, може й повинна використати свої знання для свідомого перетворення природи відповідно до своїх потреб. Розуміючи енергію будь-якої системи тіл як «суму здатностей тіл цієї системи до будь-яких дій», С. А. Подолинсь­кий доводить, що повна енергія системи тіл «є величиною незмінною для всіх станів, до яких система може бути послідовно приведена, що вона є величиною скінченною». Сутність розвитку думок С. А. Подолинського про так звану досконалу машину, тобто таку термічну машину, в якій тепло переходить у роботу, а робота — знов у тепло, передбачає ідеї сучасної філософської думки геліотараксії О. Л. Чижевського, синергізму І. Пригожина, коеволюції М. М. Мойсеєва.

Ф. Енгельс, з одного боку, називав ідею С. А. Подолинського про енергію систем «дуже цінним відкриттям», а з іншого — критично ставився до його бажання «знайти новий природничо-науковий доказ на користь правильності соціалізму», до його прагнення «перемішати фізичне з економічним». Але ідеї зв’язку «фізичного, природного» з «економічним, соціальним» були пізніше розвинуті в теорії циклів М. Д. Кондратьєва і теорії етногенезу Л. М. Гумільова.

М. Грушевський (1866—1933 pp.) — український історик і громадський діяч. Основні твори — «Історія України-Руси», «Нарис історії київської землі» та ін. Це був учений, що мислив широкими історично-філософськими категоріями. В центрі його уваги стояло питання національного визволення українського народу, яке він пов’язував із загальнодемократичними перетвореннями. Вчений підняв багато цікавого фактичного матеріалу, змальовуючи самобутню історію українського народу. Історичні праці Грушевського мають неабияке значення для розбудови української держави і відродження самосвідомості народу в сучасний період.

Питання для самоконтролю

1. Як формувалась філософська і соціально-політична думка Київської Русі та яка її спрямованість?

2. Які моральні проблеми ставили і вирішували мислителі Київської Русі?

3. Як виникла Києво-Могилянська академія і в чому полягає її значення для відродження духовності українського народу?

4. У чому полягають філософські і соціально-етичні погляди Феофана Прокоповича?

5. Охарактеризуйте основну спрямованість діяльності Кирило-Мефодіївського товариства?

6. У чому полягає значення поглядів Т. Шевченка для формування са­мосвідомості українського народу?

7. У чому полягає «філософія серця» Юркевича, його трактування поняття свідомості?

8. Що таке «філософія всеєдності» В. Соловйова?

9. Що таке «філософія свободи» М. Бердяєва? Як розуміє свободу М. Бердяєв?

10. Висвітліть основні філософські погляди І. Франка.

11. У чому полягає соціологічна концепція М. Драгоманова?

12. У чому полягає історична концепція М. Грушевсьюго?

Філософський словник: «книжна культура», «народна культу­ра», Українське передвідродження, Українське Відродження, Українське Просвітництво, «філософія серця», український романтизм, українська академічна філософія XIX ст., Кирило-Мефодіївське товариство, Києво-Могилянська академія, російськомовна школа київського гуманізму, Львівсько-варшавська школа, школа «червоного позитивізму».

ТЕМА 7.ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ ФІЛОСОФІЇ

Вивчення цієї теми здійснюється за окремими філо­софськими напрямами:

1. Загальна оцінка і відмінні риси сучасної філософії, етапи її становлення.

2. Діалектичний і історичний матеріалізм.

3. Позитивізм і неопозитивізм.

4. Філософія життя.

5. Філософська антропологія.

6. Герменевтика.

7. Структуралізм.

8. Екзистенціалізм.

9. Неотомізм.

10. Ірраціоналізм.

11. Фрейдизм та неофрейдизм.

Конспективний виклад теми

Загальна оцінка і відмінні риси сучасної філософії, етапи її становлення

І період: з 40-х по 60-ті роки XIX ст. У цей період відбувається розпад класичних форм ідеалізму. Значного поширення набувають ірраціоналізм,… II період: з 70-х років XIX ст. по 1914 p. До зазначених напрямів приєднуються… III період: з 1917 p. У 20-ті роки виникають неопозитивізм, неореалізм, герменевтика, а згодом — структуралізм,…

Діалектичний та історичний матеріалізм

У 1932 p., майже через півстоліття після смерті Маркса, були вперше надруковані «Економічно-філософські рукописи 1844 p.». Ця праця має величезне… Нова концепція суспільно-історичної практики, запропонована Марксом, розкрита… Концепція практики як основи і головного змісту людського життя дає підставу Марксу для гострої критики всього…

Позитивізм і неопозитивізм

Перший, початковий позитивізм, представниками якого були О. Конт, Г. Спенсер, О. Михайловський. Програма початкового позитивізму зводилася до таких… — пізнання необхідно звільнити від усякої філософської інтерпретації; — вся традиційна філософія повинна бути скасована і змінена спеціальними науками (кожна наука сама собі філософія); …

Філософія життя

Філософія життя, представниками якої є Ф. Ніцше, В. Діль­тей, А. Бергсон, О. Шпенглер та ін., — це філософський напрям, який розглядає все суще як форму прояву життя, як деяку реальність, що не є тотожною ні духу, ні матерії, яку можна осягнути тільки інтуїтивно. Для філософії життя головним є поняття життя. Залежно від того, як розуміти життя, розрізняють варіанти філософії життя:

а) життя береться у його біологічно-натуралістичному значенні; як буття живого організму на відміну від штучного. Цьому напряму властива чітко визначена опозиція «розуму», який роз-
глядається як хвороба;

б) другий варіант філософії життя пов’язаний з космологічно-метафізичним тлумаченням життя. Життя тут треба розуміти як деяку космічну життєдайну силу, яка безперервно відтворює себе. Біологічна форма є однією із життєвих форм. Пізнати її можна тільки інтуїтивно, а не розумом.

Філософська антропологія

1. Біологічна (Гелен, Лоренц). 2. Функціональна (Зіммель, Кассірер). Біологічний напрям розглядає людину тільки як специфічну тварину. Людина — це біологічно недосконала тварина,…

Герменевтика

¾ семантичного; ¾ логічного; ¾ психологічного;

Структуралізм

Структуралізм як напрям виник у зв’язку з переходом гуманітарних наук від описово-емпіричного до абстрактно-теоретич­ного методу дослідження: моделювання, формалізації і математизації досягнутих результатів. Суть методу пізнання структуралістів зводиться до такого:

1) Виділення певної множини об’єктів (масиву), «корпусу» текстів, у яких можна передбачити наявність єдиної структури, інваріанта.

2) Розкладання текстів на елементарні частинки, в яких типові відношення зв’язують однорідні пари елементів.

3) Систематизація відносин і побудова абстрактної структури шляхом моделювання.

4) Виділення із структури всіх теоретично можливих наслідків і перевірка їх на практиці.

Екзистенціалізм

Жити як усі — значить втрачати свою індивідуальність, свободу. Звідси пафос нонконформізму, заклик до бунту у деяких екзистенціалістів (Сартр,…

Неотомізм

Неотомістський реалізм відстоює незалежне від людської свідомості існування природи і суспільства, водночас проголошуючи останні продуктом творчої… Неотомістична концепція буття дуалістична: абсолютне, надприродне буття і…

Ірраціоналізм

Ірраціоналізм — філософське вчення, яке відстоює обмеженість раціонального пізнання, протиставляючи йому інтуїцію, віру, інстинкт, волю як основні види пізнання. Це вчення спрямоване проти раціоналізму. Борючись з раціоналізмом, Якобі протиставляє йому віру, Шеллінг — одкровення, Шопенгауер — волю, К’єркегор — екзистенцію тощо.

Особливої шкоди ірраціоналізім завдає суспільствознавству, твердячи, що суспільство через свою складність, неорганізованість непізнаване. Замість принципу детермінізму в пізнанні суспільства вони вводять принцип індетермінізму, тобто безпричинності.

Фрейдизм та неофрейдизм

Фрейд визнав існування специфічної психічної енергії, і передусім енергію сексуальних потягів (лібідо), яка виливається в неврози, сни, комплекси,… Структура психіки особи, за Фрейдом, складається з 3-х елементів. «Воно» (Id)…

Питання для самоконтролю

1. Визначте основні сторони філософії Гегеля і Фейєрбаха, на які спирались Маркс і Енгельс у розробці нового світогляду.

2. Що таке відчуження, які шляхи його подолання запропонував Маркс в «Економічно-філософських рукописах 1844 p.»?

3. Що таке «казармений комунізм»?

4. Сформулюйте основні положення матеріалістичного розуміння історії, концепцію практики Маркса і Енгельса.

5. У чому полягає суть переробки діалектичного методу в творах К. Маркса і Ф. Енгельса.

6. Внесок В. І. Леніна у марксистську філософію.

7. Що, на Вашу думку, залишається цінним у марксистській філософії з позицій сьогодення?

8. Назвіть етапи становлення Західної філософії.

9. Визначте основні напрями сучасної Західної філософії.

10. Визначте періоди становлення неопозитивізму.

11. Назвіть основні філософські засади позитивізму.

12. Визначте суть першого та другого позитивізму.

13. Охарактеризуйте основні напрями і особливості неопозитивізму, зокрема постпозитивізму.

14. Розкрийте суть філософії життя, основних її варіантів.

15. У чому полягає суть філософської антропології та її двох основних гілок?

16. Фрейдизм і неофрейдизм у сучасній антропології.

17. Що таке герменевтика, її ціль і методи?

18. У зв’язку з чим виник структуралізм, суть його методу?

19. Розкрийте суть сучасного екзистенціалізму, його фундамент і різновиди. Поняття філософії людини в розумінні екзистенціалізму.

20. У чому полягає розуміння буття в неотомізмі.

21. Покажіть співвідношення між розумом і вірою в неотомізмі.

22. Що протиставляє раціональному пізнанню ірраціоналізм, у чому його хиби і обмеженість?

Філософський словник: неопозитивізм, філософія життя, філософська антропологія, герменевтика, структуралізм, екзистенціалізм, неотомізм, ірраціоналізм, фрейдизм, неофрейдизм, діалектичний матеріалізм, матеріалістична діалектика, історичний матеріалізм, відчуження, практика, свобода, абсурдність буття.

 

 

СИСТЕМА ФІЛОСОФІЇ

ТЕМА 8.ПРОБЛЕМА СИСТЕМАТИЗАЦІЇ ФІЛОСОФСЬКОГО ЗНАННЯ

Вивчення цієї теми здійснюється за Принципи і основи побудови філософської МОДУЛЬ 2.

таким планом:

1. Проблема систематизації основних галузей філософії.

2. Проблема структурування філософії.

теорії.

3. Проблема систематизації законів і категорій філософії.

Конспективний виклад теми

Проблема систематизації основних галузей філософії

1) онтологічні; 2) антропологічні; 3) аксіологічні;

Проблема структурування філософії

Сучасна філософія — це не тільки різновид світогляду, а й система знання, яка претендує на науковість. Як наука вона має свій специфічний предмет, методи пізнання, систему категорій і зако­ни, а також задовольняє певну практичну потребу. Філософія є знання загального, що зближує її з наукою, оскільки наука, як і фі­лософія, відображає світ у загальних поняттях. Зближує філософію з наукою також і те, що філософія прагне теоретично обґрунтувати свої положення, довести їх, виразити в теоретичній формі. Наведена схема (див. схему 3) дає уявлення про структуру сучасної філософії.

Принципи і основи побудови філософської теорії

Світоглядний характер філософського знання становить головну його специфіку, визначає його фундаментально гуманістичний зміст. Міра «гуманістичної… Для побудови системи філософії користуються такими принципами: монізму,… Принцип монізму (єдиного начала) в побудові філософських систем може спиратися на ідею первинності матерії і…

Проблема систематизації законів і категорій філософії

У філософії Нового часу ґрунтовну систему категорій розробив І. Кант. Їхній склад такий: кількість (єдність, множина, цілісність), якість… Іншу, динамічну систему категорій навів Гегель. Він уперше ввів у розуміння… Діалектико-матеріалістична філософія розуміє мислення як одну з людських здібностей. Відповідно у ній змінюється зміст…

Питання для самоконтролю

1. Визначте предмет філософії.

2. Назвіть основні типи філософствування.

3. Які принципи систематизації філософського знання?

4. У чому полягає різниця між класичними і некласичними системами філософії»?

5. Назвіть принципи класифікації категоріального апарату філософії.

6. Назвіть принципи класифікації законів діалектики.

7. Назвіть компоненти системи діалектики.

Філософський словник: систематизація, класична філософія, некласична філософія, монізм, дуалізм, плюралізм, тип філософствування, галузь філософії, система філософії, структура, функція.

ТЕМА 9.ОНТОЛОГІЯ

Вивчення цієї теми здійснюється за таким планом:

1.Сутність, проблеми і основні форми буття.

2.Буття матеріального. Сутність матерії.

3.Основні форми існування матерії.

4.Проблема єдності світу.

5.Свідомість як відображення буття.

6.Закони розвитку буття.

Конспективний виклад теми

Сутність, проблеми і основні форми буття

Буття належить до числа тих системотворчих понять, які покладені в основи філософії багатьма мислителями як минулого, так і сучасного. Відома… Внутрішня логіка проблеми буття веде філософів від питання про існування світу… Нарешті, третій аспект проблеми бymmя пов’язаний з тим, що світ у цілому і все, що в ньому існує, є сукупною…

Буття матеріального. Сутність матерії

Категорія матерії є фундаментальним філософським поняттям, яке розвивалось, уточнювалось упродовж всієї історії філософії. Матеріалісти античності… Зберігаючись у будь-яких змінах і перетвореннях речей, властивість бути… Нині відомі кілька видів матерії — речовина, антиречовина, поле, фізичний вакуум. Розрізняють також ряд структурних…

Основні форми існування матерії

Як правило, нижчі форми руху органічно входять до складу вищих, але кожна більш висока за своєю організацією форма руху матерії не зводиться до… Рух є внутрішньою необхідністю існування матерії. В цьому аспекті говорять про… Як зазначалось, об’єкти матеріального світу постійно перебувають у русі і розвитку. Вони являють собою процеси, які…

Проблема єдності світу

Інший аспект єдності світу перевіряється через призму вирішення основного питання філософії. Мова йде про те, на якому принципі ми будуємо…

Свідомість як відображення буття

Свідомість вивчають багато наук: філософія, соціологія, психологія, мовознавство, педагогіка, фізіологія вищої нервової діяльності, семіотика,… Головними ознаками свідомості є відображення світу, відношення,… Отже, основними елементами свідомості, які перебувають у діалектичному взаємозв’язку, є: усвідомлення явищ, знання,…

Закони розвитку буття

Виникла діалектика в Давньогрецькій культурі і з самого початку набула високого інтелектуального статусу, бо мистецтво полеміки, доказу, переконання… Античні діалектики (Зенон, Геракліт) вважали, що світ безперервно рухається,… У філософів різних часів і епох — від античних до класиків ні­мецької філософії — було дуже багато тлумачень…

Питання для самоконтролю

1. Порівняйте поняття «світ», «Всесвіт», «існування», «сутність», «буття», «реальність», «об’єктивна реальність», «дійсність». У чому полягає їхня схожість і відмінність?

2. Назвіть основні форми буття і дайте їм відповідну характеристику.

3. Що таке матерія? Назвіть її основні види і властивості.

4. Чи є коректним твердження про те, що матерія виникла раніше від свідомості?

5. Назвіть основні типи, види і форми руху матерії.

6. Що таке простір і час? Що їх об’єднує і чим вони різняться?

7. Про що говорить використання в науці «чотиривимірного або n-вимірного простору»?

8. У чому полягає суть принципу монізму, які є його різновиди?

9. Розкрийте сутність дуалізму та філософського плюралізму.

10. У чому полягає гуманістична сутність вихідних категорій філософії?

11. Поняття свідомості та характеристика її основних функцій.

12. Діалектико-матеріалістичне та ідеалістичне розуміння природи і сутності свідомості.

13. Генетична передумова виникнення свідомості.

14. Поняття відображення, його рівні і типи.

15. Розрізнення понять «свідомість» і «психіка», сутність людської психіки.

16. Процес мислення як результат співвідношення матеріального й ідеального.

17. Соціальні фактори виникнення свідомості. Роль праці і мови у її формуванні.

18. Активний, творчий характер свідомості, шляхи його використання.

19. Принципи діалектики.

20. Закони діалектики.

21. Категорії діалектики.

Філософський словник: буття, сутність, існування, матерія, рух, простір і час, монізм, дуалізм, плюралізм, свідомість, самосвідомість, психіка, відображення, творчість, мова, знання, інформація, цілепокладання, матеріальне та ідеальне, діалектика, метафізика, категорії діалектики (причина і наслідок, необхідність і випадковість, сутність і явище, форма і зміст та ін.), якість і кількість, перехід кількісних змін у якісні, єдність і боротьба протилежностей, заперечення, заперечення заперечення, суперечність.

ТЕМА 10.ГНОСЕОЛОГІЯ

Вивчення цієї теми здійснюється за таким планом:

1. Природа і призначення процесу пізнання.

2. Практика як основа і рушійна сила пізнання.

3. Пізнання як процес відображення реальної дійсності, його основні види.

4. Поняття істини, її види, шляхи досягнення.

5. Практика як критерій істини, її абсолютний і відносний характер.

6. Специфіка наукового пізнання.

7. Поняття науки, її види і функції.

8. Емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання.

9. Форми і методи наукового пізнання. Особливості методів соціального дослідження.

Конспективний виклад теми

Природа і призначення процесу пізнання

Основними засадами наукової теорії пізнання є визнання об’єктивної реальності світу, відображення його в свідомості людини, практики як основи…

Практика як основа і рушійна сила пізнання

Пізнання як процес являє собою діалектичну єдність суб’єк­тивного і об’єктивного. Суб’єктом пізнання є не свідомість сама по собі, а матеріальна… Об’єктом пізнання є фрагменти об’єктивної реальності, які потрапили в коло…

Пізнання як процесвідображення реальної дійсності, його основні види

Чуттєве відображення базується на безпосередній взаємодії суб’єкта і об’єкта, має конкретно-образну чуттєву форму виразу, дає знання явищ. На… У результаті активності суб’єкта, його творчої уяви, фантазії, інтуїції…

Поняття істини, її види, шляхи досягнення

Об’єктивна істина — це такий зміст знань, який не залежить ні від окремої людини, ні від людства в цілому. Об’єктивність істини ніяк не означає її… Визнання об’єктивної істини зумовлює необхідність визнання в тій чи іншій… З аналізу діалектики абсолютної і відносної істини виводиться і наступна її фундаментальна характеристика —…

Практика, як критерій істини, її абсолютний і відносний характер

Яким же чином ми можемо переконатися, чи правильні наші знання, чи помилкові? У кінцевому підсумку це досягається за допомогою практики. Практика різноманітна — від повсякденного життєвого досвіду до складних наукових експериментів. Вона є основою пізнання, його рушійною силою, об’єктивним критерієм істини. Якщо предмет під час його використання проявляє себе так, як передбачалося, то це означає, що наші уявлення про нього правильні. Практика історично розвивається. Тому практика виступає і як абсолютний і як відносний критерій. Про цю та інші проблеми пізнання студенти більш докладно можуть дізнатися з рекомендованих підручників.

Крім указаного критерію, є багато інших критеріїв істини: логічний, прагматичний, естетичний, утилітарний, етичний, конвенціальний, екзистенціальний, інтуїтивний та ін.

Специфіка наукового пізнання

Наукове пізнання. При вивченні цієї теми особливу увагу слід звернути на особливості наукового пізнання, як його вищої форми.

Наукове пізнання — це такий рівень функціонування свідомості, в результаті якого одержується нове знання не тільки для окремого суб’єкта, а й для суспільства в цілому. Нові знання є результатом професійної діяльності вчених. Наукові знання розвиваються з форм донаукового, повсякденного знання, спираються на індивідуальний і загальнолюдський досвід, на суспільну практику.

Поняття науки, її види і функції

Емпіричний та теоретичнийрівні наукового пізнання

Теоретичне пізнання (грец. — розгляд, дослідження) — це пояснення підстав відтворення. Теоретичне знання має загальний і необхідний характер і… Теоретичне знання включає систему понять, суджень, абстракцій, часткові й… Студентам необхідно звернути увагу на засвоєння таких понять, як «факт», «спостереження», «експеримент», «абстракція»,…

Форми і методи наукового пізнання. Особливості методів соціального дослідження

Свідома цілеспрямована діяльність щодо формування і розвитку знань регулюється певними методами й прийомами. Виявлення і розробка таких норм, правил, методів і прийомів складає предмет логіки і методології наукового пізнання. При цьому логіка дає правила виведення одних знань з інших, правила визначення понять. Методи наукового пізнання — способи, що застосовуються свідомо на основі знання загальних законів природи суспільства і мислення, особливих законів пізнання і окремих, специфічних законів наукового пізнання. За ступенем загальності методи поділяються на філософські, загальнонаукові та методи окремих наук, а за сферою застосування — на емпіричні й теоретичні. Кожний з них відображає дійсність у певних формах.

Схема 4

Наукове пізнання

Кожна форма пізнання має свою специфіку. Особливо складний характер має соціальне пізнання. Головні його особливості полягають у тому, що в… Наукове пізнання як оперативна діяльність включає в себе пос­тановку проблеми,… Усі наукові методи взаємопов’язані. Об’єктивною основою всього є діалектика зв’язку між поодиноким, особливим і…

Питання для самоконтролю

1. Назвіть основні принципи пізнання.

2. У чому полягає специфіка та роль чуттєвого і раціонального пізнання і які їх форми?

3. Яку роль відіграють творчість та інтуїція в пізнанні?

4. Розкрийте діалектику стосунків між об’єктивною, абсолютною, відносною та конкретною істинами.

5. Дайте визначення і обґрунтуйте значення практики в пізнанні.

6. В чому відмінність наукового пізнання від практичного?

7. Дайте визначення методу пізнання, назвіть основні методи емпіричного та теоретичного пізнання.

8. Які ви знаєте загальнологічні прийоми і методи пізнання?

9. Що являють собою методи сходження мислення від абстрактного до конкретного, історичний та логічний, аксіоматичний, системний?

10. Що таке наука, яка її структура та функції? Назвіть основні критерії істини.

Філософський словник: пізнання, пізнання теорії, суб’єкт і об’єкт пізнання, практика, істина, абсолютна і відносна істина, конкретність істини, критерії істини, метод, теорія, наука.

ТЕМА 11.СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ: ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ

Вивчення цієї теми здійснюється за таким планом:

1.Поняття суспільства.

2.Матеріалістичний та ідеалістичний підходи до розуміння суспільства.

3.Філософська антропологія про людину.

4.Закони суспільства, їхній характер і особливості.

5.Соціально-філософський зміст категорії «суспільне виробництво».

6.Поняття суспільно-економічної формації та її струк­тура.

7.Рушійні сили та суб’єкти історичного процесу.

8.Суспільний прогрес, його критерії, типи та напрями розвитку.

Конспективний виклад теми

Поняття суспільства

Друга концепція — феноменологічна — суспільство розглядається як середовище людини з її суперечливими зв’язками і відносинами. Третя концепція — діалектико-матеріалістична — суспільство розглядається як… Четверта концепція — соціологічна — суспільство розглядається як людство в цілому, як історично визначений спосіб…

Матеріалістичний та ідеалістичний підходи до розуміння суспільства

Матеріалістичний підхід, який визнає, що суспільство розвивається в першу чергу на базі матеріальних чинників, зокрема виробництва. К. Маркс… З цього принципу зовсім не випливає, що буття повинно «поглинати» всю… Визначимося щодо суті основних категорій у соціальній філософії. Суспільне буття — це категорія, що виражає всі…

Філософська антропологія про людину

Питання: «Що таке людина?» — одне з найдавніших питань, які ставило собі людство. Найчастішою відповіддю на це питання була спроба дати родо-видове… Обидва види теорій мають спільну рису — вони намагаються зрозуміти людину як… Аналіз цих начал показує, що, розглядаючи людину, як цілісність, ми можемо продуктивно осмислити як буття окремої…

Закони суспільства, їх характер і особливості

Діалектико-матеріалістичне розуміння законів суспільства полягає у тому, що ці закони існують, вони мають об’єктивний характер, але разом з тим… 5. Соціально-філософський зміст категорії «суспільне виробництво» Як показав К. Маркс, основним фактором існування і розвитку суспільства є суспільне виробництво. Воно являє собою…

Поняття суспільно-економічної формації та її структура

Базисом називається сукупність усіх виробничих відносин, що складаються в суспільстві. Можна дотримуватися й іншого визначення: базис є сукупність… 1. сукупності ідей, теорій; 2. наявності відповідних інститутів та організацій, які культивують ці ідеї, теорії (центральною серед них є…

Рушійні сили та суб’єкти історичного процесу

1. Основними рушійними силами соціального розвитку слід вважати потреби, інтереси, цінності. Вони можуть бути індивідуальними і суспільними,… 2. Суб’єктами творення і розвитку суспільства виступають також маси і особи.… Фаталізм — це філософські погляди, які стверджують, що історичний процес є фатальним, неминучим, а народні маси та…

Суспільний прогрес, його критерії, типи та напрями розвитку

Посилаючись на складність ситуації, деякі філософи-песиміс­ти взагалі заперечують існування суспільного прогресу. З точки зору… Основним критерієм соціального прогресу є розвиток продуктивних сил,… Аналізуючи політичне становище у світовій історії, треба бачити активний процес перетворення класів і націй, народних…

Питання для самоконтролю

1. Визначення поняття суспільства.

2. Сутність матеріалістичного та ідеалістичного підходів до розуміння суспільства.

3. Закони суспільства, їх тотожність і відмінність від законів природи.

4. Що таке суспільне виробництво, поняття матеріального та духовного виробництва.

5. Сутність способу матеріального виробництва, його структура.

6. Поняття суспільно-економічної формації, її структура.

7. Охарактеризуйте сутність базису та надбудови, їх діалектичного взаємозв’язку.

8. Визначте поняття соціальної структури суспільства, класу та
нації.

9. Дайте характеристику основних джерел та рушійних сил історичного процесу:

а) потреби, інтереси, цінності;

б) народ, народні маси і особистості;

в) соціальна революція, її призначення, типи та роль у розвитку суспільства;

г) протиріччя між продуктивними силами і виробничими відносинами.

10. Дайте характеристику політичної системи суспільства.

11. Поняття держави, її типи, призначення і форми правління.

12. Соціальний прогрес, його природа, критерії та типи.

Філософський словник: суспільство, закони суспільства, су-
спільне буття, суспільна свідомість, суспільне виробництво, спосіб матеріального виробництва, продуктивні сили, виробничі відносини, суспільно-економічна формація, базис, надбудова, соціальна структура суспільства, класи, політична система, держава, прогрес, регрес, фаталізм, волюнтаризм.

ТЕМА 12.ФІЛОСОФІЯ І МЕТОДОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНОГО ТА ЕКОНОМІЧНОГО ПІЗНАННЯ

Вивчення цієї теми здійснюється за таким планом:

1. Методології та стилі мислення.

2. Рівні методологій.

3. Основні методи наукового пізнання.

4. Економічна діяльність і мораль.

5. Проблема гуманізації економічної освіти.

Конспективний виклад теми

Методології та стилі мислення

Для сучасного стилю мислення характерна подальша математизація наукового пізнання, зростання евристичної ролі принципів симетрії, принципів… Стиль мислення певної епохи виражається не тільки через зазначені вище методи,… Першими парадигмами в історії філософії були: «Світ — це єдине» (Парменід), «Людина — є міра усіх речей» (Протагор). …

Рівні методологій

Другий ешелон методології — це загальнонаукова методологія, яка включає у себе й елементи діалектики, й елементи метафізики, тобто формальної… У зв’язку з розширенням теорії виникає потреба створювати спеціальну… У третьому ешелоні методології знаходиться методологія конкретного предмета, наприклад, у бухобліку, в статистиці,…

Основні методи наукового пізнання

1. філософські (діалектика й метафізика); 2. загальнонаукові (індукція, дедукція, аналіз і синтез, абстрагування,… 3. специфічні методи кожної науки.

Економічна діяльність і мораль

Релігія як світогляд та ідеологія є істотною складовою частиною світової культури, а отже, вона не може стояти осторонь від певного трактування… До недавнього часу про позитивний вплив релігії на підприємницьку діяльність… Серед християнських конфесій існують православний, католицький і протестантський типи «економічної» людини. Причому…

Проблема гуманізації економічної освіти

Фундатор Римського клубу А. Печчеї зазначав, що саме в людині містяться джерела всіх наших проблем, у ній зосереджені всі наші прагнення і… Трансформація людської істоти повинна базуватись на принципах «нового… 1) почуття глобальності, яке пов’язує в єдине ціле людину, людство та всі інші елементи і фактори світової системи; …

Питання для самоконтролю

1. Методологія як пропедевтика для відшукування ефективних методів творчості. Рівні методології та умови їх застосування.

2. Назвіть основні типи методів пізнання та розкрийте можливості їх використання в соціально-економічних дослідженнях.

3. Назвіть специфічні методи для соціально-економічних досліджень, дайте їм функціональну оцінку як методам творчості.

4. Експериментально-досліджувані методи, можливості пошуку твор­чих результатів.

5. Метод сходження від абстрактного до конкретного.

6. Метод поєднання логічного з історичним.

7. Метод аналогії (в тому числі історичних подій) у творчому дослідженні.

8. Робоча гіпотеза як вихідний пункт для соціально-економічного дос­лідження.

9. Мислений експеримент як метод пошуку і встановлення вірогідності творчого теоретичного результату.

10. Методи формалізації (математизації) як необхідна умова найбільш ефективного розгляду експериментального матеріалу, надання йому необхідної теоретичної форми.

11. Конкретні соціологічні дослідження, їх специфіка і форми.

12. Методи соціально-економічного прогнозування.

13. У чому полягає принципова різниця ставлення до підприємництва православ’я, католицизму, протестантизму, ісламської та буддистської релігій?

14. Яка релігійна аскеза сприяла формуванню підприємницьких відносин?

Філософський словник: методологія, методи пізнання, філософська методологія, мораль і економіка.

 

 
 


ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ ДО ІСПИТУ З ФІЛОСОФІЇ

І. Альтернативні тести (можлива відповідь на питання: або «так», або «ні», пояснення чому).

1. Чи є серед філософських систем такі, які не можна визначити ані як матеріалістичні, ані як ідеалістичні?

2. Чи можна агностицизм розглядати як форму ідеалізму?

3. Чи є агностики серед матеріалістів?

4. Чи є серед ідеалістів моністи?

5. Чи може об’єктивний ідеалізм визнавати реальне існування матеріального світу?

6. Чи визнає суб’єктивний ідеалізм існування матеріального світу незалежно від відчуттів і розуму людини?

7. Чи змінювався предмет філософії в історії розвитку філософської думки?

8. Чи була марксистська філософія першою в світі системою матеріалізму?

9. Чи є системи філософії, що ототожнюють матерію і свідомість?

10. Чи може, за Аристотелем, матерія існувати без форми?

11. Чи тотожні філософські поняття «мова» й «мовлення»?

12. Чи існує у мірі суб’єктивна компонента?

13. Чи є загальне в одиничному?

14. Чи тотожні поняття «причинність» і «каузальність»?

15. Чи може необхідне водночас бути випадковим?

16. Чи тотожні поняття «народонаселення» і «суспільство»?

17. Чи тотожні поняття «індивід» і «особистість»?

18. Якщо філософія визначається як наука, чи може така філософія визнавати існування національної філософії?

19. Чи тотожні поняття «культура» і «цивілізація»?

20. Чи є в істині релятивне?

21. Чи є в істині абсолютне?

22. Чи може свобода бути абсолютна?

23. Чи визнає монофізитство людську природу Ісуса Христа?

24. Чи визнає пантеїзм тотожність природи і Бога?

25. Чи визнає апологетика античну філософію?

26. Чи визнає схоластика філософські ідеї Платона і Аристотеля?

27. Чи визнає східний перипатетизм авторитет Аристотеля?

28. Чи погоджуються номіналісти з ученням Платона про ідеї, поняття?

29. Чи погоджуються реалісти з вченням Платона про ідеї, поняття?

30. Чи може об’єкт пізнання існувати без суб’єкта пізнання?

1. ІІ. Альтернативні тести (друга версія): Обрати правильну від­повідь і обґрунтувати її.

31. Особистістю народжуються чи стають?

32. З сучасного погляду на предмет філософії вона є світоглядною наукою чи світоглядом?

33. Що в людській мові сформувалось раніше: поняття якості чи поняття кількості?

34. Що є більш багатим за змістом — одиничне чи загальне?

35. Що відображає сутність явища, за Кантом, — «річ у собі» чи «річ для нас»?

36. Гегель був представником об’єктивного ідеалізму чи представником суб’єктивного ідеалізму?

37. Декарт розробив індуктивний чи дедуктивний метод?

38. Світосприйняття відноситься до релігійного чи філософського відображення світу?

39. Світорозуміння характеризує міфологічне чи філософське відображення світу?

40. Світорозуміння характеризує релігійне чи філософське відображення світу?

41. Марксизм створив формаційний чи культурологічний підхід вивчення історії філософії?

42. Схоластична філософія була теоцентричною чи космоцентричною?

43. Антична філософія була космоцентричною чи антропоцентричною?

44. Філософія Відродження була «техноцентричною» чи антропоцентричною?

45. Що таке суспільний договір: угода між народом і владою чи угода між кількома державами?

46. Що для софістів було головним: досягнення істини чи засіб доказу?

47. Чому віддає перевагу детермінізм: випадковості чи причинності?

48. Чому віддає перевагу індетермінізм: випадковості чи причинності?

49. Апологетика є характеристикою патристики чи схоластики?

50. Хто засновник томістської філософії: Августін чи Аквінат?

51. Що відроджує філософія Відродження: гармонійну людину доби античності чи політеїзм стародавніх греків?

52. Що характеризує натурфілософію Відродження: геоцентризм чи геліоцентризм?

53. Від чого абстрагувався Макіавеллі: морально-етичних оцінок чи законів?

54. Що може стимулювати людську працю, за Мором: примус чи висока мораль?

55. Які якості, за Локком, є первинними: смак, звук, колір чи форма, простір, рух, спокій?

56. Які якості є вторинними, за Локком: густина, протяжність, число чи колір, смак, звук?

57. Як можна подолати «відчуження», за Марксом: шляхом зни­щення приватної власності чи шляхом підвищення свідомості людей?

58. Що є основою неповторності людини, за Юркевичем: розум чи серце?

59. Світ символів, за Сковородою: це Біблія чи логіка?

60. Чим є праця, за Лютером: покликом чи тягарем?

2. ІІІ. Тест на пошук визначеного поняття (дефінієндума) за його визначенням (дефінієнсом)

61. Що визначається марксистами як об’єктивна реальність, яка дана нам у відчуттях?

62. Що у філософії визначається як єдність сутності та існування?

63. Що у філософії визначається як теорія пізнання?

64. Що у філософії визначається як вчення про світ?

65. Що у філософії визначається як система цінностей і життєвих сенсів?

66. Яка частина філософського знання вивчає загальні підходи до пізнання і розуміння буття?

67. Яка філософська дисципліна осмислює власний шлях, генезу філософії?

68. Яка філософська категорія відображає єдність якості і кількості, межу між якісними змінами?

69. Яка філософська категорія відображає послідовність явищ і процесів?

70. Яка філософська категорія відображає розташування одних предметів біля інших?

71. Яка філософська категорія відображає проблематичність або необов’язковість зв’язків, явищ, подій?

72. Яка філософська категорія відображає обов’язковість, стійкість зв’язків, неминучість явищ і подій?

73. Яка філософська категорія відображає процес переходу до нової якості?

74. Яка філософська категорія відображає полярну спрямованість тенденцій, явищ, процесів, що є взаємовиключеними?

75. Яка філософська категорія відображає єдність суттєвих властивостей об’єкта або процесу, що відрізняють їх від інших об’єктів або процесів?

76. Яка філософська категорія визначається як сукупність елементів, що перебувають у певних зв’язках і відношеннях один до одного, створюють певну цілісність?

77. Яку філософську категорію визначають як соціальне організоване виробництво різновиду знання?

78. Що у філософії визначають як цілеспрямовану діяльність, яка створює принципово нові і соціально значущі матеріальні та духовні цінності?

79. Що у філософії визначають як образ, адекватний відображуваному об’єкту?

80. Що у філософії визначають як специфічну форму взаємодії суб’єкта й об’єкта, кінцевою метою якої є істина, розробка моделей, програм, спрямованих на освоєння об’єкта відповідно до потреб суб’єкта?

81. Що у філософії визначають як міру людського у людині?

82. Що у філософії визначають як найвищу форму і результат відображення дійсності?

83. Що у філософії визначають як активну діяльність конкретно-історичного суб’єкта, у ході якої він здійснює матеріальне перетворення об’єкта відповідно до своїх цілей, розвивається і змінюється сам?

84. Що у філософії визначають як діяльність на ґрунті пізнання необхідності?

85. Що у філософії визначають як такий напрям розвитку, що забезпечує більш високий ступінь і потенціал розвитку?

86. Якою філософською категорією позначають такий перехід від старої якості до нової, за якого певні риси старої якості входять у нову якість?

87. Що у філософії визначається як джерело розвитку?

88. Що у філософії визначають як здійснену можливість?

89. Яка філософська категорія відображає відносність істини?

90. Що у філософії визначаєтьсяяк перехід у протилежну нову якість?

IV. Тест «Філософські категорії»

Задана філософська категорія Назвати протилежну філософську категорію Дати визначення протилежної філософської категорії, розкрити діалектичний взаємозв’язок між парами категорій
91. Матеріалізм ? ?
92. Ідеалізм ? ?
93. Монізм ? ?
94. Дуалізм ? ?
95. Монотеїзм ? ?
96. Політеїзм ? ?
97. Сенсуалізм ? ?
98. Раціоналізм ? ?
99. Об’єктивна діалектика ? ?
100. Суб’єктивна діалектика ? ?
101. Молодогегельянство ? ?
102. Старогегельянство ? ?
103. Якість ? ?
104. Кількість ? ?
105. Матеріальне буття ? ?
106. Ідеальне буття ? ?
107. Одиничне ? ?
108. Загальне ? ?
109. Діалектика ? ?
110. Метафізика ? ?
111. Сутність ? ?
112. Явище ? ?
113. Необхідність ? ?

Закінчення

Задана філософська категорія Назвати протилежну філософську категорію Дати визначення протилежної філософської категорії, розкрити діалектичний взаємозв’язок між парами категорій
114. Випадковість ? ?
115. Причина ? ?
116. Наслідок ? ?
117. Форма ? ?
118. Зміст ? ?
119. Можливість ? ?
120. Дійсність ? ?

V. Тест «Доповнення»

121. Доповнити етапи розвитку античної філософії: 1) досократичний;

2) _____________, 3) _____________, 4) _____________;

122. Доповнити етапи розвитку давньоіндійської філософії: 1) ведичний;

2) _____________, 3) _____________;

3. 123. Доповнити етапи розвитку середньовічної філософії: 1) апологетика;

2) _____________; 3) _____________;

124. Доповнити етапи розвитку філософії позитивізму: 1) класичний позитивізм;

2) _____________; 3) _____________;

125. Доповнити етапи розвитку української філософської думки: 1) докласична доба;

2) _____________; 3) _____________;

126. Доповнити основні методи емпіричного пізнання: 1) спостереження;

2) _____________; 3) _____________;

127. Доповнити основні загальнологічні методи пізнання: 1) індукція:

2) _____________; 3) _____________;

128. Доповнити основні теоретичні методи пізнання: 1) ідеалізація;

2) _____________; 3) _____________; 4) _____________;

129. Доповнити основні форми чуттєвого пізнання: 1) відчуття;

2) _____________;. 3) _____________;

4. 130. Доповнити основні логічні форми пізнання: 1) поняття;

2) _____________; 3) _____________;

131. Доповнити основні рівні методологічного знання: 1) філософська методологія;

2) _____________;. 3) _____________;

132. Доповнити основні концепції розуміння суспільства: 1) натуральна (соціал-дарвіністська);

2) _____________; 3) _____________; 4) _____________;

133. Доповнити основні функції практики: 1) основа пізнання;

2) _____________; 3) _____________; 4) _____________;

134. Доповнити основні критерії істини: 1) логічні;

2) _____________; 3) _____________; 4) _____________;

5. 135. Доповнити основні рушійні сили розвитку суспільства: 1) потреби;

2) _____________;. 3) _____________;

6. 136. Доповнити основні критерії суспільного прогресу: 1) ступінь задоволення матеріальних потреб;

2) _____________; 3) _____________; 4) _____________;

7. 137. Доповнити основні суб’єкти суспільного розвитку: 1) Великі соціальні групи;

8. 2) _____________;. 3) _____________;

9. 138. Доповнити основні види творчості: 1) наукова творчість;

2) _____________; 3) _____________; 4) _____________;

139. Доповнити структуру психіки людини, за Фрейдом: 1) воно:

2) _____________; 3) _____________;

140. Доповнити основні концепції філософської антропології: 1) біологічна;

2) _____________; 3) _____________; 4) _____________;

141. Доповнити основні форми буття: 1) буття речей;

2) _____________; 3) _____________; 4) _____________;

142. Доповнити основні форми суспільної свідомості: 1) полі­тична;

2) _____________; 3) _____________; 4) _____________;

5) _____________; 6) _____________;

143. Доповнити основні види матерії: 1) речовина;

2) _____________; 3) _____________; 4) _____________;

144. Доповнити атрибутивні властивості матерії: 1) рух;

2) _____________; 3) _____________; 4) _____________;

145. Доповнити основні характеристики свідомості: 1) діяльне відображення;

2) _____________; 3) _____________; 4) _____________;

146. Доповнити етапи розвитку абсолютної ідеї, за Гегелем: 1) абсолютна ідея поза часом і простором;

2) _____________; 3) _____________;

147. Доповнити ступені заперечення заперечення у формі гегелівської тріади: 1) теза;

2) _____________; 3) _____________;

148. Доповнити елементи системи натурального права,за Локком: 1) право на життя;

2) _____________; 3) _____________;

149. Доповнити можливі шляхи пізнання,за Беконом: 1) шлях павука;

2) _____________; 3) _____________;

150. Доповнити правила наукового методу Декарта: 1) визна­чення принципів;

2) _____________; 3) _____________; 4) _____________.

VI. Тест «Філософські школи»

Назва школи, напрям у філософії Час заснування Місце заснування Представники Коло проблем
151. Чарвака ? ? ? ?
152. Індуїзм ? ? ? ?
153. Буддизм ? ? ? ?
154. Конфуціанство ? ? ? ?
155. Даосизм ? ? ? ?
156. Мілетська школа ? ? ? ?
157. Елейська школа ? ? ? ?

Закінчення

Назва школи, напрям у філософії Час заснування Місце заснування Представники Коло проблем
158. Піфагорійський союз ? ? ? ?
159. Кініки ? ? ? ?
160. Кіренаїки ? ? ? ?
161. Мегарська школа ? ? ? ?
162. Атомісти ? ? ? ?
163. Софісти ? ? ? ?
164. Академія Платона ? ? ? ?
165 .Перипатетики ? ? ? ?
166. Неоплатоніки ? ? ? ?
167. Стоїки ? ? ? ?
168. Александрійська школа ? ? ? ?
169. Номіналісти ? ? ? ?
170. Реалісти ? ? ? ?
171. Києво-Могилянська академія ? ? ? ?
172. Львівсько-Варшавська школа ? ? ? ?
173. Віденський гурток ? ? ? ?
174. Німецька класична філософія ? ? ? ?
175. Франкфуртська школа ? ? ? ?
176. Школа психоаналізу ? ? ? ?
177. Герменевтика ? ? ? ?
178. Екзистенціалізм ? ? ? ?
179. Український романтизм ? ? ? ?
180. Неопозитивізм ? ? ? ?

VII. Тест «Хто є хто» (Перша версія)

Ім’я філософа Період історії філософії Країна або етнічна його належність Напрям, течія або філософська школа Внесок у філософію
181. Фалес ? ? ? ?
182. Анаксимандр ? ? ? ?
183. Анаксимен ? ? ? ?
184. Геракліт ? ? ? ?
185. Піфагор ? ? ? ?
186. Сократ ? ? ? ?
187. Платон ? ? ? ?
188. Епікур ? ? ? ?

Закінчення

Ім’я філософа Період історії філософії Країна або етнічна його належність Напрям, течія або філософська школа Внесок у філософію
189. М. Кузанський ? ? ? ?
190. Боецій ? ? ? ?
191. Конфуцій ? ? ? ?
192. Мартін Лютер ? ? ? ?
193. М. Вебер ? ? ? ?
194. Фіхте ? ? ? ?
195. Поппер ? ? ? ?
196. Макіавеллі ? ? ? ?
197. Т. Гоббс ? ? ? ?
198. Дж. Берклі ? ? ? ?
199. Д. Юм ? ? ? ?
200. Ж.-П. Сартр ? ? ? ?
201. Вольтер ? ? ? ?
202. Ніцше ? ? ? ?
203. Шопенгауер ? ? ? ?
204. Конт ? ? ? ?
205. Шеллінг ? ? ? ?
206. В. Липинський ? ? ? ?
207. З. Фрейд ? ? ? ?
208. М. Драгоманов ? ? ? ?
209. І. Франко ? ? ? ?
210. М. Соловйов ? ? ? ?

VIII. Тест «Xто є хто» (Друга версія)

№ п/п Ім’я філософа. Назвати також 2—3 представ­ників цього напряму чи школи Доба Країна, етнічна належність Напрям, течія, школа філософії Внесок у філософію
? Античність Стародавня Греція Школа елеатів Розробки суб’єктивної діалектики, вчення про єдність буття, його багатоманітність, апорії про відсутність руху.
? Антич­ність Стародавня Греція, м. Стагіра Школа перипатетиків Вчення про матерію і форму, чотири першопричини, закони логіки і силогізми, форми політичного устрою.

Продовження

№ п/п Ім’я філософа. Назвати також 2—3 представ­ників цього напряму чи школи Доба Країна, етнічна належність Напрям, течія, школа філософії Внесок у філософію
? Ісламське відроджен­ня, ХІІ ст. Кордовський халіфат, арабський філософ Східний перипатетизм Вчення про зв’язок філософії Арістотеля з ісламською теологією, двоїсту істину, монопсихізм, еманацію божества.
? Середньовіччя XI—ХІІ ст. Кордовський халіфат, Мароко, Єгипет, Палестина (єврейський мислитель) Східний перипатетизм Вчення про синтез відкриття й умогляд, раціональне тлумачення Біблії і Корану, біблійний креаціонізм, алегоричність Святого Письма
? Ісламське Відродження Х—ХІ ст. Середня Азія Східний перипатетизм Вчення про універсалії, що існують до речей, в речах, після речей, класифікацію наук, еманацію божества, довічність матерії, про вплив природних умов на здоров’я людини
? Пізньо-се­редньовіч­на схоластика Південна Італія, м. Акуїно; Франція, м. Париж Покатоличений арістотелізм, томізм Вчення про 5 доведень бут­тя Бога, тлумачення людини як неповторного індивіда, безсмертну душу, гармонію віри і розуму, істин науки і богослов’я, філософію як служницю теології
? Стародавня філософія Китай Стихійна діалектика, наївний матеріалізм Вчення про всезагальний закон «дао», неможливість діяти всупереч його, етичну норму «дао-де», східну традицію діалогу між вчителем і учнем
? Раннє середньовіччя Римська імперія, Північна Африка Латинська патристика Вчення про антитезу церкви і держави, царства Бога і диявола, про віру як джерело прозріння, істинного знання

Продовження

№ п/п Ім’я філософа. Назвати також 2—3 представ­ників цього напряму чи школи Доба Країна, етнічна належність Напрям, течія, школа філософії Внесок у філософію
? Відрод­ження Франція Скептицизм, гуманізм, антропоцентризм Вчення про суб’єктивний світ, світ людських почуттів і емоцій, об’єк­тивне «природне» тлумачення лю­дини. Афористична форма філософствування: «При­рода — найкращий вчи­тель», «Благорозуміння — краща доброчесність».
? Відродження Італійський філософ Натурфілософія Вчення про геліоцентризм, натуралістичний пантеїзм, світову душу як принцип руху Всесвіту, основну одиницю буття монаду, субстанції, монаду монад (Бога), множинність світів
? Новий час Нідерланди Пантеїзм Вчення про тотожність Бога і природи, три роди пізнання: чуттєвий, розуміння, інтуїція; модуси мис­лення і протяжність, сво­боду як зрозумілу необхід­ність, етику людини, що керується тільки розумом.
? Доба німецької класичної філософії Німеччина Агностицизм Космогонічна гіпотеза, вчення про явища, що можна пізнати і «речі у собі», що принципово не можна пізнати, антиномії, апріорні форми пізнання, трансцендентну логіку, категоричний імператив
? Просвітництво Франція Метафізичний матеріалізм Вчення про державу, громадянське суспільство, суспільний договір, приведення суспільного устрою у відповідність з розумом

Продовження

№ п/п Ім’я філософа. Назвати також 2—3 представ­ників цього напряму чи школи Доба Країна, етнічна належність Напрям, течія, школа філософії Внесок у філософію
? XIX ст. Німеччина Англія Діалектичний і історичний матеріалізм Вчення про суспільно-еко­номічну формацію, при­ватну власність як основну причину відчуження праці, суспільну свідомість як ві­дображення суспільного бут­тя, філософію як засіб пе­ребудови світу, людину як комплекс суспільних від­носин, соціалістичну рево­люцію
? XIX ст. Німеччина Діалектичний і історичний матеріалізм Вчення про діалектику при­роди, класифікацію форм руху матерії і науки, по­ходження приватної влас­ності і держави
? XIX ст., до­ба німець­кої класич­ної філосо­фії Німеччина Антропологічний матеріалізм Вчення про філософію як науку, біологічну природу людини, детермінацію історії релігією, зв’язок «Я» і «Ти», метафізичну етику, умови досягнення людиною щастя через любов, релігію любові
? Доба німецької класичної філософії Німеччина Об’єктив­ний ідеалізм Вчення про розвиток абсолютної ідеї через її інобуття (природу) до світового розуму. Система побудована на базі ідеалістичної діалектики за схемою: теза — антитеза, синтез
? Кінець XIX ст. перша пол. XX ст. Україна, Росія, Франція, Німеччина Філософія життя, екзистенціалізм Вчення про людину на кор­доні двох світів (тіла й душі), російську національну ідею, російський месіа­нізм, приреченість Росії на комунізм

Продовження

№ п/п Ім’я філософа. Назвати також 2—3 представ­ників цього напряму чи школи Доба Країна, етнічна належність Напрям, течія, школа філософії Внесок у філософію
? XIX ст. Росія, Індія, Англія Релігійна філософія, теософія Вчення про таємну доктри­ну, можливість безпосеред­нього пізнання Бога, єдину божественну сутність, уні­версальну релігію, толерант­ні відношення
? Кінець XIX ст. — перша пол. ХХ ст. Росія, Україна, СРСР Позитивізм, філософський плюралізм Вчення про ноосферу, еко­логічні проблеми сучасно­сті, наукознавство, методо­логію науки, сучасну кар­тину світу, свободу науко­вої творчості, корисність усіх філософських систем
? XX ст. Німеччина, США, Швейцарія Франкфуртська школа Вчення про «одновимірну людину», філософію визволення, молодь як головну революційну силу, «детона­тор» революційного вибуху
? Українське просвітництво Росія, Україна, український філософ Український кордоцентризм Вчення про 3 світи: 1) мак­рокосм, 2) мікрокосм, 3) світ символів (Біблія), серце як засіб істинного пізнання, «сродну працю», «горню республіку» як ідеал сус­пільного устрою
? XX ст. СРСР, Росія Філософія історії Вчення про етногенез, куль­турогенез, суперетнос, «па­сіонарний вибух», ет­нічну регенерацію, часові і просторові межі розвитку нації
? XIX ст. Україна, Росія, ук­раїнський філософ Релігійна філософія Вчення про 4 світи: а) ноу­менальний; б) «вічної прав­ди», в) реальний; г) фено­менальний. Розум виявляє за­гальне, а серце є основою унікальності. Істина стає ду­ховним скарбом, коли вона лягає на серце. За цей скарб людина може боротися з об­ставинами й іншими людьми. Мораль у серці людини

Продовження

№ п/п Ім’я філософа. Назвати також 2—3 представ­ників цього напряму чи школи Доба Країна, етнічна належність Напрям, течія, школа філософії Внесок у філософію
? XX ст. Росія, Україна, Німеччина, Канада Філософія українського радикалізму Ірраціональне, містичне тлумачення нації, національної еліти. Людина — лише засіб, нація — мета
? XX ст. Франція Екзистенціалізм Вчення про абсурдність людського буття, самогубство як засіб свободи вибо­ру, свободу як можливість вибирати, відчуже­ність лю­дини, її приреченість, бунт як реакцію на безвихідність
? Новий час Франція Раціоналізм, дуалізм Вчення про метод сумніву, дедукцію, інтелектуальну інтуїцію, розум як вищу цінність, основу пізнання, поділ світу на духовний і матеріальний, людину як машину з кісток і м’язів
? XX ст. Росія, Україна, Німеччина, український філософ Культурологія, екзистенціалізм Три джерела його філософії: а) класична онтологія (від Платона до Гегеля); б) нео­кантіанська феноменологія; в) містицизм; 4 категорії безпосереднього буття: пов­торення, стягнутість, сполу­ченість, рух. Людина знахо­диться на кордоні двох сві­тів. Вивчав національні ри­си українського характеру (емоціональність, ліризм, сентименталізм), історію ук­раїнської і слов’янської філософії
? Новий час Англія Сенсуалізм, англійське Просвітництво Вчення про первинні і вто­ринні якості матерії, існу­вання істин першого і дру­гого роду, натуральне право, яке складається з права на життя, власність, свободу.

Продовження

№ п/п Ім’я філософа. Назвати також 2—3 представ­ників цього напряму чи школи Доба Країна, етнічна належність Напрям, течія, школа філософії Внесок у філософію
? Новий час Англія Емпіризм Тлумачення людини як частини природи; істини як дзеркальної копії об’єкта пізнання; привидів роду, печери, театру, площі як перепонів на шляху пізнання. Розробив концепцію ідеальної держави, якою керують учені і немає експлуатації людини

10. IX. Тест «Вибір правильної відповіді» (зайве вилучити, дати пояснення, чому це зроблено)

241. Августін визначав основою світу:

а) чотири стихії; б) Бога; в) матерію; г) ідею.

242. Для ренесансного світогляду був характерний:

a) космоцентризм; б) теоцентризм; в) гуманізм; г) антропо­центризм.

243. За Кантом, процес пізнання характеризується:

а) пасивністю суб’єкта; б) активністю суб’єкта; в) пізна­ванням тільки світу явищ (феноменів); г) пізнаванням тільки світу сутностей (ноуменів).

244. Піфагор та його послідовники шукали першопричинні основи буття у:

а) речовинному субстракті світобудови; б) деяких ідеальних сутностях; в) у числах та їх комбінаціях; г) у незмінному конструктивно-розумовому принципі (пануючому «управлінському началі»).

245. За Демокрітом, основою буття є:

а) атоми; б) апейрон; в) порожнеча; г) форма.

246. Філософія екзистенціалізму в першу чергу зосереджується на проблемах:

а) абсурдності буття людини; б) свободи; в) людини на межі буття і небуття; г) творчої діяльності людини.

247. Елементами людського пізнання, згідно з ірраціоналізмом, є:

а) людський розсудок; б) воля; в) інтуїція; г) фантазія.

248. До основних принципів діалектики належать:

а) об’єктивності; б) розвитку; в) зв’язку, г) матеріальності.

249. До історичних типів відтворення населення належать:

а) архаїчний; б) середньовічний; в) традиційний; г) сучасний (раціональний).

250. До сфер суспільного життя відносяться:

а) матеріальна; б) духовна; в) біологічна; г) соціально-полі­тична.

251. До форм наукового пізнання належать:

а) проблема; б) сумнів; в) гіпотеза; г) теорія.

252. До раціональних філософських систем належать:

а) позитивізм; б) діалектичний і історичний матеріалізм; в) екзистенціалізм; г) герменевтика.

253. До ірраціональних філософських систем належать:

а) діалектичний та історичний матеріалізм, б) екзистенціалізм; в) неотомізм; г) персоналізм.

254. До основних законів діалектики належать:

а) закон детермінації; б) закон заперечення заперечення; в) закон єдності і боротьби протилежностей; г) закон взаємного переходу кількісних і якісних змін.

255. Рівні структури свідомості поділяються на;

а) надсвідомість; б) підсвідомість; в) усвідомлення; г) само­свідомість.

256. Усвідомлення містить такі компоненти:

а) віру; б) цінності; в) знання; г) норми.

257. За відношенням до об’єкта можна виділити такі типи образів:

а) образ-знання; б) образ-проект, в) образ-химера; г) образ-цінність.

258. Згідно з фаталізмом перебіг історії залежить від:

а) людини, як біологічної істоти; б) факторів, що знаходяться поза людиною; в) від випадкового збігу обставин; г) від людини як соціальної особистості.

259. Згідно з волюнтаризмом перебіг історії залежить:

а) від кожної особистості; б) від великої особистості; в) від незалежних обставин; г) від природних циклів.

260. До універсальних зв’язків буття належать:

а) одиничне, загальне, особливе; б) явище і сутність; в) фор­ма і зміст, г) діалектичні закономірності як форма зв’язку.

261. До зв’язків детермінації належать:

а) причинні зв’язки; б) необхідність і випадковість; в) мож­ливість і дійсність; г) явище і сутність.

262. До структурних зв’язків належать:

а) частина і ціле; б) форма і зміст; в) одиничне і загальне; г) сис­тема, елемент, структура.

263. Юнг називає такі види колективного несвідомого:

а) дитина; б) батьки; в) дорослі; г) люди похилого віху.

264. За Аристотелем, існують такі форми правління державою:

а) монархія; б) аристократія; в) бюрократія; г) республіка.

265. За Печчеї, «новий гуманізм» складається з:

а) почуття національної ідеї; б) почуття глобальності; в) по­чуття справедливості; г) боротьби за свободу, відмови від будь-якого насильства.

266. Ідеалом буддійського способу життя є:

а) жебрацтво; б) помірне споживання, в) духовне самовдосконалення; г) матеріальна забезпеченість.

267. Ідеалом протестантського образу життя є:

а) відношення до праці як поклику; б) праця ремісника; в) на­копичення грошей для поширення виробництва; г) накопичення грошей лише для збагачення.

268. Чи можна,за ісламською концепцією економічної діяльності, одержувати прибуток за рахунок:

а) торговельної діяльності; б) сільськогосподарської діяльності; в) лихварства; г) військових дій (данина).

269. Усі існуючі методи наукового пізнання можна поділити на:

а) філософські; б) загальнонаукові;в) специфічні, г) техно­логічні.

270. Чи включає структура феномену життя, за Шарденом, такі елементи:

а) переджиття; б) життя; в) смерть, г) наджиття.

11. X. Аналітичний тест (Хто автор цих висловів? Яку філософську ідею вони акумулюють? Що вони значать для сучасності?)

271. «Пізнай самого себе».

272. «Я знаю лише те, що я нічого не знаю».

273. «Усе тече, усе змінюється».

274. «Людина є мірою всіх речей — існування існуючих неіснування неіснуючих».

275. «Не можна двічі увійти в одну і ту ж річку».

276. «Одна й та ж думка і те про що думка існує».

277. «Немає нічого, окрім атомів і порожнечі».

278. «Знання — це пригадування» (анамнез).

279. «Вірю, тому що абсурдно».

280. «Вірю, щоб зрозуміти».

281. «Філософія є служницею богослов’я».

282. «Легше верблюду пройти крізь вушко голки, ніж багатому увійти в царство Боже».

283. «Якщо Бога не було б, його слід було видумати».

284. «Мені довелося обмежити розум, щоб звільнити місце для віри».

285. «Бог багатому подібний фонтанові, що заповнює різні за обсягом посудини. Над фонтаном напис: «Нерівна усім рівність».

286. «Дій згідно з такою максимою, яка водночас може стати загальним законом».

287. «Кожен є предметом споживання для когось».

288. «Існувати, отже, бути сприйманим».

289. «Я мислю, отже, я існую».

290. «Немає суб’єкта без об’єкта, немає об’єкта без суб’єкта».

291. «Все дійсне є розумним, все розумне є дійсним».

292. «Якщо я йду назад, я з матеріалістами, якщо я йду вперед, я не з ними».

293. «Філософи лише по-різному пояснювали світ, але справа в тому, щоб змінити його».

294. «Природа є не що інше, як закам’яніле мислення».

295. «Немає нічого в інтелекті, чого б не було у відчутті».

296. «Серце є скрижаль, на якому викарбований моральний закон».

297. «Людина живе остільки, оскільки вибирає».

298. «Чого не бажаєш собі, того не роби іншому».

299. «Що я можузнати? Що я повинен робити? На що я можу сподіватися? Що таке людина?»

300. «Як наслідок виконання професійного обов’язку багатство морально не тільки виправдане, але й приписане».


Зміст

Передмова.................................... 3

1. Навчальна програма курсу філософії
та тематичні завдання для самостійної роботи
5

Конспект лекцій з курсу філософії

Модуль 2. Система філософії............. 138 3. Питання для підготовки студентів до іспиту з…  

– Конец работы –

Используемые теги: навчально-методичний, посібник, самостійного, вивчення, дисципліни, Філософія0.088

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни Філософія

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным для Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Еще рефераты, курсовые, дипломные работы на эту тему:

НОРМАТИВНОЇ ДИСЦИПЛІНИ Методичні вказівки до вивчення нормативної дисципліни дисципліни Безпека життєдіяльності
Національний транспортний університет... Кафедра екології та безпеки життєдіяльності...

До виконання розрахунково-графічної роботи та самостійного вивчення дисципліни «МАСОПЕРЕДАЧА»
ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО... ГОСПОДАРСТВА...

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС ДИСЦИПЛІНИ «ФІЛОСОФІЯ»
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КИЄВО МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ... Кафедра філософії та релігієзнавства...

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ»
На сайте allrefs.net читайте: НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ».

До самостійного вивчення дисципліни Управлінський облік
львівський Національний університет імені івана франка... Методичні вказівки до самостійного вивчення дисципліни...

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ з дисципліни Економічна і соціальна географія світу Конспект лекцій з дисципліни Економічна і соціальна географія світу розроблений викладачем 1 категорії Рибаченко І.М. Затверджений на засіданні циклової комісії загальноосвітніх дисциплін
МІНІСТЕРСТВО НАУКИ І ОСВІТИ УКРАЇНИ Верстатоінструментальний технікум... НАЦІОНАЛЬНОГО ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ... ХПІ...

Навчально-методичний посібник з розділу курсу „Опір матеріалів” для студентів машинобудівних спеціальностей
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ... ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ... Конкін В М...

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК
Одеський національний університет ім І І Мечникова... Історичний факультет... Кафедра нової та новітньої історії...

До вивчення дисципліни 7.090702 Радіоелектронні пристрої, системи та комплекси
Національний технічний університет України... Київський політехнічний інститут... Англійська мова професійного спрямування...

МЕТОДИЧНІ РОЗРОБКИ ДО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ: АВТОМОБІЛІ. АНАЛІЗ КОНСТРУКЦІЙ, РОБОЧІ ПРОЦЕСИ ТА ОСНОВИ РОЗРАХУНКУ
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ I НАУКИ УКРАЇНИ... КРИВОРІЗЬКИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ МЕТОДИЧНІ РОЗРОБКИ...

0.037
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • По категориям
  • По работам