Перехід до сучасного міжнародного права та утвердження основних його засад - раздел Образование, Поняття, природа та сфера дії міжнародного права К
Оли Йдеться Про Перехід...
оли йдеться про перехід до сучасного міжнародного права, то під останнім не мається на увазі якісно нове право, як стверджують деякі науковці. Так, зміни відчутні. Насамперед у плані універсалізації цього права, утвердженні його принципів, гуманізації норм, збільшення обсягу тих із них, які регулюють статус людини, та ін. У цей період виникли нові галузі міжнародного права (повітряне, космічне, права людини, міжнародної безпеки та ін.), нові інститути, принципи і норми. Але не можна стверджувати, що сучасне міжнародне право не має нічого спільного з класичним.
Тим часом останнє твердження не є загальноприйнят-ним у науці міжнародного права. А в радянській науці навіть побутувала думка, що сучасне міжнародне право починається з Жовтневої революції 1917 р. Термін «сучасне міжнародне право» має право на життя як такий, що відображає нові хронологічні рамки дії міжнародного права.
Глава II Історія міжнародного права і його науки
Такий підхід до уточнення терміна (вперше цей термін вжито в наукових дослідженнях наприкінці XV ст.) властивий був дослідникам класичного міжнародного права, особливо на останньому етапі його розвитку (І. Л. Клю-бер, Ф. Ф. Мартене, А. Огга, А. Рідматтен, П. Реш, 1. Блюн-члі та ін.). Зберігся він у західних учених і пізніше з метою розмежувати міжнародне право, яке діє сьогодні, від класичного періоду його розвитку. Щоправда, такою межею вони (А. Альварес, І. Кунц та ін.) вважають не Жовтневу революцію, а Першу світову війну. Зважаючи на те, що перехід від класичного до сучасного міжнародного права відбувся без революційної ломки, деякі вчені (В. 1. Греве та ін.) називають це право сьогодні посткласичною системою міжнародного права.
У розвитку сучасного міжнародного права розрізняють два основних етапи: до Другої світової війни і після завершення Другої світової війни (на цьому сходяться майже всі дослідники міжнародного права незалежно від "їхніх ідеологічних уподобань).
Важливими характеристиками становлення сучасного міжнародного права можна вважати: остаточне припинення гегемонії однієї держави, як то було в період класичного права (іспанський, французький і англійський періоди); встановлення Версальської системи та утворення Ліги Націй (1919) як нової форми колективного вирішення міжнародних проблем на постійній основі; централізація міжнародної правосуб'єктності навколо суверенних держав (правителі держав остаточно перестали вважатися суб'єктами міжнародного права) і початок формування універсальної міжнародної спільноти; віднесення війни до виняткового випадку правомірної дії держави; введення у сферу міжнародно-правового регулювання національних меншин, а згодом фізичних осіб і корінних народів; початок процесу деколонізації, становлення системи міжнародного судочинства на постійній основі та ін.
Вже початок першого етапу становлення сучасного міжнародного права ознаменувався значними міжнародно-правовими досягненнями; це — обмеження Статутом Ліги Націй і заборона пактом Бріана—Келлога (1928) війни як інструменту утвердження національних інтересів; проголошення принципу універсалізму і права націй на самовизначення; суттєва трансформація міжнародно-правових інсти-
Перехід до сучасного міжнародного права та утвердження основних його засад
тутів визнання (покінчено з практикою умовного визнання), правонаступництва та ін.; поява більш досконалих форм правового вирішення проблем, які упереджують можливість конфлікту в територіальній (інститут прикордонних комісарів), торговельній (торговельні представництва та агентства) та інших сферах; скорочення англійської світової колоніальної системи до рівня Британської співдружності і запровадження мандатної системи як форми міжнародного контролю та сприяння розвитку народів (в основному колишні колонії Німеччини й Туреччини) на шляху до їх незалежності; запровадження інституту відповідальності агресора і воєнних злочинців (щоправда, початок не був успішним — німецький імператор Вільгельм 11 і кілька сот діячів країн німецького блоку не понесли відповідальності перед спеціальним міжнародним трибуналом за порушення міжнародного права через деструктивну позицію Нідерландів); утворення Міжнародної Організації Праці як форми міжнародної охорони праці і розвитку законодавства в цій сфері; започаткування вирішення проблеми роззброєння (ініціатор — Ліга Націй): укладення протоколу про заборону хімічної і бактеріологічної війни і застосування отруйних, задушливих та інших подібних газів 17 червня 1925 p., Конвенції про режим воєнного полону 27 липня 1929 p., Женевської конвенції 27 липня 1929 р. з питань Червоного Хреста з урахуванням нових засобів війни і засобів повітряного транспорту; обмеження воєнно-морських сил США, Великої Британії, Японії, Франції, Італії відповідно до співвідношення 5:5:3:1,5:1,5; визначення завдань здійснення кодифікації універсального міжнародного права (резолюція Асамблеї Ліги Націй від 27 вересня 1927 р.) та ін.
Успіхи на шляху колективного вирішення міжнародних проблем у період між двома світовими війнами дали підстави науковцям говорити, що час «цивілізованих націй» завершився. Натомість вони (Дж. Б. Скотт, Ж. Ссель, Г. Лау-терпахт та ін.) почали говорити про утворення «товариства націй», «світового співтовариства», «міжнародного глобального товариства», «вселенського міжнародно-правового товариства» тощо. 1 прикладів тому було достатньо: утворення Союзу американських республік («Панамериканський союз» 1928 p.); колективне вирішення проблем повітряного і морського співробітництва (Паризькі конвенції 1919 і 1921 pp. відповідно: про повітряну навігацію і режим суд-
Глава
Історія міжнародного права і його науки
ноплавства на Дунаї; Барселонська конвенція про внутрішні водні шляхи міжнародного значення (1921) і Женевська — про міжнародний режим портів (1923); Конвенція в Мон-трьо про режим Чорноморських заток (1936); Ніонська угода 1937 p., укладена у зв'язку з піратськими діями німецьких підводних човнів; Конвенція 1930 р. про вантажні марки та ін.); забезпечення недоторканності кордонів і судового вирішення післявоєнних проблем (акти Локарнської конференції 1925 p.), колективна домовленість про заборону війни як знаряддя національної політики (пакт Бріана—Кел-лога 1928 р.) і визначення агресії (Конвенція про визначення агресії 1933 р.) та ін.
Проте перший етап становлення сучасного міжнародного права проходив украй непослідовно. Нерідко держави обирали політику сили, шо переважала над міжнародними договірними зобов'язаннями. Свідченнями тому є вторгнення Японії в Китай (1932 і 1937 рр.)(1935 р. Японія вийшла з Ліги Націй, зберігши за собою передані їй Лігою Націй підмандатні острови); агресія Італії проти Ефіопії (3 жовтня 1935 p.); трирічна громадянська війна в Іспанії (1936—1939) зі втягненням у неї провідних держав; захоплення Німеччиною Австрії (13 березня 1938 p.), а згодом Чехословаччини (1939); війна Радянського Союзу проти Фінляндії (за шо СРСР був вилучений з Ліги Націй 1939 р.) та ін. 26 вересня 1940 р. Німеччина, Італія і Японія укладають у Берліні пакт про створення «нового порядку» в Європі та Азії (перед цим, 1 вересня 1939 р. Німеччина перейшла кордон з Польщею — розпочалась Друга світова війна). Напад 7 грудня 1941 р. Японії на Тихоокеанські володіння США і Англії показав, що Версальська система перестала діяти не тільки в регіоні, а й остаточно.
Держави антигітлершської коаліїш зрозуміли, що основним недоліком міжвоєнного міжнародного права була не-розробленість правових гарантій дотримання його норм, відсутність ефективного механізму запобії^ання правопорушенням, слабкий рівень розвитку нормативного регулювання міжнародно-правової відповідальності і санкцій та ін. Тому вже в період Другої світової війни вони приймають Декларацію про відповідальність гітлерівців за вчинені звірства і Декларацію про загальну безпеку (Московська конференція миіїстрш закордонних справ СРСР, США і Великої Британії 1943 p.), Декларацію трьох держав з питань відпові-
Перехід до сучасного міжнародного права та утвердження основних його засад
дальності всіх держав за утвердження стабільного миру і ліквідацію лиха і жахів війни, з питань створення ООН і післявоєнного співробітництва (Тегеранська конференція 1943 p.), виробляють домовленості в Думбартон-Оксі (1944) про створення універсальної організації міжнародної безпеки; домовляються про остаточне знищення нацизму й німецького мілітаризму, про післявоєнні репарації з Німеччини, невідкладне створення загальної міжнародної організації для підтримки миру й безпеки, приймають Декларацію про звільнену Європу, вирішують питання територіальної описи, зон окупації, про головних воєнних злочинцш та ін. (Ялтинська конференція 1945 p.). Нарешті, підписують 8 серпня 1945 р. угоду, яка передбачала прийняття Статуту Міжнародного воєнного трибуналу (угоду підписали СРСР, США, Велика Британія і Франція, до яких приєдналися Греція, Данія, Югославія, Нідерланди, Чехословаччина, Польща, Бельгія, Ефіопія, Австралія, Гондурас, Норвегія, Панама, Люксембург, Гаїті, Нова Зеландія, Індія, Венесуела, Уругвай і Парагвай, тобто представники всіх континентів).
Завершується нова міжнародно-правова розбудова в період Другої світової війни створенням ООН, прийняттям Статуту ООН (26 червня 1945 р. на конференції в Сан-Франциско) і Потсдамською конференцією керівники СРСР, США і Великої Британії (17 липня —2 серпня 1945 p.), де було домовлено про політичні та економічні принципи, якими держави керуватимуться у відносинах з Німеччиною, про репарації з Німеччини, ншецький флот і торговельні судна, про місто Кешгсберг і прилеглі до нього райони, про воєнних злочинців, про Австрію і Польщу, укладення мирних договорів, допуск нових члешв в ООН, про підопічні території та іїі.
Для розвитку міжнародного права після Другої світової війни характерно: розвиток концепції миру не як процесу, що вимагає колективних зусиль у вирцценні збройних, агресивних сутичок, а як відсутність віїіни; заборона застосування сили чи загрози силою в міжнародних відносинах; утвердження на конвенційному ршні основних принципів міжнародного права, норм jus cogens; перехід від етапу співіснування до сшвробітництва держав; утвердження ООН як головного шститушйного механізму універсального міжнародного права; досягнення визнання примату міжнародного права світовим спштовариством; вироблення механізму колек-
Глава II Історія міжнародного права і його науки
Історія науки міжнародного права
тивних дій на захист загальних інтересів членів міжнародного співтовариства; налагодження процесу офіційної універсальної кодифікації міжнародного права і міжнародної право-творчості в рамках міждержавних організацій; сприяння регіональному співробітництву держав на основі регіональних міжнародно-правових джерел, що не суперечать універсальним (насамперед Статуту ООН); фактичне завершення процесу деколонізації; зміцнення міжнародно-правового статусу фізичної особи й вироблення правових основ і гарантій дотримання розвитку національних меншин і корінних народів; створення міжнародних судових установ для визначення відповідальності і санкцій не лише щодо держав і міжнародних організацій, а й стосовно фізичних і юридичних осіб та ін.
Все темы данного раздела:
Буткевич В. Г., Мицик В. В., Задорожній О. В.
Міжнародне право. Основи теорії: Підручник / За ред. В. Г. Буткевича. — К.: Либідь, 2002. — 608 с. ISBN 966-06-0265-0.
У підручнику розглядаються основні поняття системи міжнародного прав
ПОНЯТТЯ, ПРИРОДА ТА СФЕРА ДІЇ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА
Термін «міжнародне право»
С
ьогодні термін «міжнародне право» поряд з терміном «право народів» є офіційно визнаним у
Поняття міжнародного права
П
рофесор Кембриджського університету Р. Дженінгс, аналізуючи наукові дослідження як вчений і редактор «Англійського щорічника міжнародного права
Поняття міжнародного права
П
рофесор Кембриджського університету Р. Дженінгс, аналізуючи наукові дослідження як вчений і редактор «Англійського щорічника міжнародного права
Характерні особливості міжнародного права
К
оли йдеться про характерні особливості міжнародного права, то слід розрізняти особливості сучасного міжнародного права та особливості класично
Характерні особливості міжнародного права
К
оли йдеться про характерні особливості міжнародного права, то слід розрізняти особливості сучасного міжнародного права та особливості класично
Функції міжнародного права
П
ід функцією міжнародного права мають на увазі основні напрями його впливу і взаємодії із соціальним середовищем, взаємодію системи міжнародно
Виникнення міжнародного права і періодизація його історії
В
історії міжнародно-правової думки питання виникнення й розвитку міжнародного права ніколи не ускладнювались науковою аргументацією, хоч і нікол
Міжнародне право стародавніх держав
П
рирода та умови функціонування держав були якісно іншими, ніж вождеств, що згодом привело до якісних змін у міжнародному праві. Держава й вин
Міжнародне право в епоху середньовіччя
В
науці міжнародного права більшість дослідників
(В. Прейсер, Ст. Вероста, П. Парадізі та ін.) вважають, шо через малопомітні зміни
Класичне міжнародне право
С
тановлення класичного міжнародного права науковці називають по-різному: зародження загального міжнародного права, становлення європейського мі
Історія науки міжнародного права
В
иникнення науки міжнародного права датують, як правило, кінцем XVI — початком XVII ст.
У XVI—XVII ст. в дослідженні міжнародного прав
ДЖЕРЕЛА МІЖНАРОДНОГО ПРАВА
Поняття «джерела міжнародного права»
Д
жерела міжнародного права є його головною складовою, а тому цілком закономірно
Міжнародний договір
В
одному з найважливіших міжнародно-правових документів сучасності — Статуті ООН — особливо вирізняється міжнародний договір як джерело міжнаро
Рішення міжнародних органів та організацій
У
науці міжнародного права питання про природу пра-вотворчих рішень міжнародних організацій, можливості зарахувати такі рішення до джерел міжнаро
Рішення міжнародних судів та арбітражних трибуналів
У
радянській доктрині міжнародного права майже одностайно підтримувалася думка, що рішення міжнародних судів та арбітражних трибуналів не є дже
Доктрина міжнародного права
І
з зародженням науки міжнародного права доктрини міжнародного права відігравали значну роль у формуванні та розвитку цієї правової системи. Не
Національне законодавство та рішення національних судів
У
західній науці міжнародного права одностайним є твердження, що національне законодавство та рішення національних судів не вважаються джерелом
Проблеми аналізу системи міжнародного права
П
итання системи міжнародного права завжди важко піддавалися дослідженню вчених. Наукові розробки в цій сфері перенасичені догматичними, еклекти
Поняття системи міжнародного права
Н
езважаючи на стихійність процесу утворення галузей та інститутів міжнародного права, науковці все-таки до-сягли (особливо у 80-ті роки XX ст.)
Система міжнародного права і структура міжнародного права
У
науці висловлюються різні погляди на співвідношення системи і структури міжнародного права. Одні вчені вважають, шо ці поняття тотожні. Як заз
Міжнародного права
С
истема міжнародного права є визначальною в побудові системи науки міжнародного права. Проте обидві системи не є абсолютно тотожними. Між ними
Поняття і характерні риси норм міжнародного права
Василенко В. А.
Основы теории международного права. К., 1988.
Курс международного права:
Види міжнародно-правових норм та їхня класифікація
Н
орми міжнародного права неоднорідні за змістом і формою. Різноманітність і зростання кількості норм у сучасній системі міжнародного права зумо
Ієрархія норм міжнародного права
В
икладене вище деякою мірою дає відповідь на два найважливіші з практичного погляду запитання, які постають при здійсненні норм міжнародного п
Кодифікація норм міжнародного права
Н
аявність у системі міжнародного права великого масиву взаємозалежних норм порушує питання про їхню впорядкованість, систематизацію, тобто вирі
Міжнародних відносин
З
найдавніших часів норми міжнародного права взаємодіють із нормами міжнародної моралі та міжнародної ввічливості. На відміну від міжнародного
Поняття основних принципів міжнародного права
С
тавлення до основних принципів міжнародного права в науці неоднозначне. Західні вчені, за невеликим винятком, не виділяють основних принципів м
Функції основних принципів міжнародного права
С
учасний доктринальний підхід до визначення функцій основних принципів міжнародного права зводиться до трьох основних поглядів на цю проблему:
Природа основних принципів міжнародного права
Я
кщо не брати до уваги заперечення щодо існування основних принципів міжнародного права, то можна вказати на три доктринальні пояснення їх при
Ознаки основних принципів міжнародного права
О
сновним принципам міжнародного права властиві певні ознаки, завдяки яким їх можна вирізнити серед інших норм міжнародного права. Як зазначалос
Класифікація основних принципів міжнародного права
К
ласифікація основних принципів міжнародного права — явище виключно доктринального характеру. Сьогодні не існує жодного міжнародно-правового
Регіональних і партикулярних принципів
П
оділ основних принципів міжнародного права як системоутворюючих чинників або за сферою дії має насамперед доктринальне значення. Але зводити в
Принципи заборони застосування сили або загрози силою
В
доктринах міжнародного права існують різні погляди на становлення цього принципу. Для одних учених (М. В. Філімонова, К. О. Бекяшев та ін.) «п
Принцип суверенної рівності держав
П
еріод становлення принципу суверенної рівності держав наука достеменно не встановила. Науковці виводять окремі елементи принципу із звичаїв,
Принцип невтручання
І
сторія становлення принципу невтручання є досить тривалою і неоднозначною. Вона характеризується зростанням зацікавленості в ньому та цілкови
Принцип територіальної цілісності держав
В
універсальному міжнародному праві принцип територіальної цілісності держав функціонує в основному у звичаєво-правовій формі.
Історія
Принцип мирного врегулювання спорів
П
ринцип мирного врегулювання спорів — один з небагатьох у сучасному міжнародному праві, історія загального визнання якого (на жаль, не загальн
Принцип поваги прав та основних свобод людини
П
ринцип поваги прав та основних свобод людини вперше було сформульовано як самостійний принцип у Заключному акті НБСЄ 1975 р. Але й до сьогодні
Принцип рівноправності і права народу розпоряджатися власною долею
У
своєму розвитку цей принцип пройшов чотири основні етапи: 1) проголошення принципу національності (період буржуазно-демократичних революцій);
Принцип співробітництва
І
дея необхідності, обов'язку держав співпрацювати в науці міжнародного права висловлювалася вже наприкінці XIX ст. З основної ідеї міжнародного
Принцип співробітництва
І
дея необхідності, обов'язку держав співпрацювати в науці міжнародного права висловлювалася вже наприкінці XIX ст. З основної ідеї міжнародного
Значення проблеми співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права
П
роблема співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права належить до однієї з центральних у теорії міжнародного права. Вона здавна при
Теорії співвідношення міжнародного і національного права
У
другій половині XIX ст., у період розвитку буржуазних відносин уперше постала як об'єктивно необхідна і науково обгрунтована для того часу тео
Доктрина міжнародного права про здійснення його норм у внутрішньодержавній сфері
О
дним із найважливіших практичних аспектів теорій співвідношення міжнародного і національного права є питання про порядок виконання державою мі
Та міжнародного права
Н
аведені доктринальні погляди і теорії співвідношення національного та міжнародного права здавна створювали в державах суттєвий вплив на вирі
Національне законодавство України, її судова практика та міжнародне право
П
рактична необхідність вирішення питання про співвідношення національного та міжнародного права об'єктивно постала перед Україною як новою де
Національне законодавство і міжнародна судова практика
Я
кщо в цілому проблемі співвідношення міжнародного і національного права, зокрема питанню про вплив національного законодавства на міжнародне п
Національне законодавство і міжнародна судова практика
Я
кщо в цілому проблемі співвідношення міжнародного і національного права, зокрема питанню про вплив національного законодавства на міжнародне п
Національне законодавство і міжнародна судова практика
Я
кщо в цілому проблемі співвідношення міжнародного і національного права, зокрема питанню про вплив національного законодавства на міжнародне п
Національне законодавство і міжнародна судова практика
Я
кщо в цілому проблемі співвідношення міжнародного і національного права, зокрема питанню про вплив національного законодавства на міжнародне п
Національне законодавство і міжнародна судова практика
Я
кщо в цілому проблемі співвідношення міжнародного і національного права, зокрема питанню про вплив національного законодавства на міжнародне п
Незалежної держави
В
сучасній міжнародно-правовій доктрині правосуб'єктність народу, нації, які борються за створення незалежної держави, можна вважати загальнов
Незалежної держави
В
сучасній міжнародно-правовій доктрині правосуб'єктність народу, нації, які борються за створення незалежної держави, можна вважати загальнов
Незалежної держави
В
сучасній міжнародно-правовій доктрині правосуб'єктність народу, нації, які борються за створення незалежної держави, можна вважати загальнов
Незалежної держави
В
сучасній міжнародно-правовій доктрині правосуб'єктність народу, нації, які борються за створення незалежної держави, можна вважати загальнов
Поняття визнання
І
сторія і сучасний розвиток міжнародного співтовариства свідчать про те, що це не остаточно встановлене, незмінне утворення; воно постійно змі
Поняття визнання
риторій, до того контрольованих законним урядом, виникають опозиційні до нього військові та політичні організації, режими й адміністрації. Такі ситуації порушують питання про правову реакцію на
Визнання держав
Ш
одо правової сутності та юридичного значення виправі тривалий час існують дві конкуруючі теорії: конститутивна і декларативна. Відповідно до
Визнання урядів
З
начення і правові наслідки визнання нового уряду значно відрізняються від визнання нової держави. Якщо останнє стосується питання міжнародної п
Інші види визнання
ТТо інших видів визнання, J І які практикувалися державами, належать: визнання органів національного опору; органів національно-визвольних рухів; «повсталої сторони»; «воюючої сторони». Ві
Форми визнання
Ш
одо існування різноманіт них форм визнання в ____ t ...... их різняться. Деякі напо лягають на тому, що це політичне п
Засоби та типи визнання
В
теорії і практиці міжнародного права розрізняють такі засоби визнання, як наочно засвідчене і таке, що припускається. До різних типів визнан
Поняття правонаступництва
П
ротягом усієї історії розвитку земної цивілізації політичні, соціальні, економічні та інші зміни в суспільстві, війни та мирні об'єднання нар
Правонаступництво держав щодо міжнародних договорів
*- /"Чсновні питання правона-\^/ступництва держав щодо договорів регулюються договірними нормами чинної Віденської конвенції про правонаступництво держав щодо договорів 1978 р. і є обо
Правонаступництво держав щодо державної власності
Щ
одо правонаступництва державної власності, архівів та оорпв застосовуються норми міжнародного звичаєвого права, основні з яких кодифіковані у
Правонаступництво України
М
іжнародно-правове регулювання питань правонаступництва держав щодо договорів, державної власності, державних архівів і державних боргів має д
Поняття міжнародної правосвідомості
С
учасні доктрини міжнародного права по-різному ставляться до питань міжнародної правосвідомості: від повного ігнорування її як явища, властив
Поняття міжнародної правосвідомості
С
учасні доктрини міжнародного права по-різному ставляться до питань міжнародної правосвідомості: від повного ігнорування її як явища, властив
Структура міжнародно-правової свідомості
Н
а даному етапі розвитку міжнародних відносин говорити про цілісну загальну міжнародно-правову свідомість, очевидно, ще рано. Як виняток, може
Функції міжнародної правосвідомості
В
плив міжнародної правосвідомості на становлення й розвиток міжнародного права можна помітити з аналізу її функцій. Вважається, що міжнародна п
Сутність міжнародного правотворчого процесу
О
сновний шлях створення норм міжнародного права — досягнення угоди між його суб'єктами. У сфері міждержавних відносин немає спеціалізованого н
Сутність міжнародного правотворчого процесу
визнання цих правил поведінки як норм міжнародного права.
Міжнародна правотворчість починається з правотвор-чої (договірної) ініціативи, що може здійснюватися у формі запропонування проект
Принципи міжнародного правотворчого процесу
М
іжнародний правотворчий процес — це сфера міжнародних відносин, досить детально врегульована сучасним міжнародним правом. Серед численних нор
Односторонні акти держави у міжнародному правотворчому процесі
Я
к уже зазначалося, міжнародний правотворчий процес являє собою сферу міжнародних відносин, у якій одночасно співробітничають щонайменше два с
Кодифікація міжнародного права
П
ід кодифікацією у праві розуміють офіційну систематизацію чинних договірних і звичаєвих норм міжнародного права з метою заповнення прогалин,
РЕАЛІЗАЦІЯ НОРМ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Игнатенко Г. В., Малинин Р. А.
Новые тенденции в междунар
Поняття реалізації норм міжнародного права
В
сучасних доктринах міжнародного права не бракує термінології для забезпечення процесу реалізації норм міжнародного права. Кількість термінів є
Форми та способи реалізації норм міжнародного права
С
еред численних досліджень реалізації норм міжнародного права у вітчизняній юридичній науці найпоширенішим є погляд на реалізацію як на явище,
Міжнародно-правовий механізм реалізації норм міжнародного права
М
іжнародно-правовий механізм реалізації норм міжнародного права за своєю структурою є досить складним комплексом нормативно-організаційного ха
Поняття міжнародних правовідносин
П
ісля норм міжнародного права міжнародно-правові відносини є другою основною складовою механізму міжнародно-правового регулювання. Але на відмі
Поняття міжнародних правовідносин
П
ісля норм міжнародного права міжнародно-правові відносини є другою основною складовою механізму міжнародно-правового регулювання. Але на відмі
Поняття міжнародно-правової відповідальності
а
ослідники міжнародно-правової відповідальності енсен, Дж. Франко та ін.) вважають, що жодна тема міжнародного права так не заплутана і так мал
Підстави для виникнення міжнародно-правової відповідальності
У
науці міжнародного права висловлюються різні погляди на підстави для виникнення міжнародно-правової відповідальності. Узвичаєним є погляд, як
Ознаки міжнародного правопорушення
У
науці міжнародного права ознаками міжнародного правопорушення вважають об'єктивні складові елементи, а саме: а) об'єкт правопорушення; б) прот
Класифікація міжнародних правопорушень
Б
ільшість учених (В. І. Мен-жинський, Ю. М. Колосов, П. М. Куріс, В. О. Мазов, Д. Б. Левін, Г. І. Тункін, М. О. Ушаков та ін.) поділяють міжнар
Обставини звільнення від міжнародно-правової відповідальності
К
валіфікуючи міжнародні правопорушення як дії всупереч міжнародним зобов'язанням суб'єкта міжнародного права, слід мати на увазі, що міжнародн
Обставини звільнення від міжнародно-правової відповідальності
К
валіфікуючи міжнародні правопорушення як дії всупереч міжнародним зобов'язанням суб'єкта міжнародного права, слід мати на увазі, що міжнародн
Види і форми міжнародно-правової відповідальності
М
іжнародно-правова відповідальність реалізується в конкретних видах і формах. Під видами відповідальності мають на увазі матеріальну і політичн
Відповідальність за правомірну діяльність
Я
к і будь-яке правило, так і правило «фактичною підставою для міжнародно-правової відповідальності є міжнародне правопорушення» має свої винят
Відповідальність міжнародних організацій
В
ідповідальність міжнародної (міжурядової) організації має певні особливості, що випливають з її правосуб'єкт-ності. Різні міжнародні організа
Поняття і характерні особливості міжнародно-правових санкцій
П
ід міжнародно-правовими санкціями слід розуміти правомірні примусові заходи, які застосовують суб'єкти міжнародного права для припинення міжнар
Типи і види міжнародно-правових санкцій
У
науці міжнародного права пропонуються різні класифікації міжнародно-правових санкцій. Одні вчені (Д. Б. Ле-він) називають п'ять видів санкцій:
Умови правомірності застосування міжнародно-правових санкцій
З
астосування міжнародно-правових санкцій за силою їхнього впливу на міжнародний мир і безпеку, на міжнародну законність і правопорядок не може
Механізм застосування міжнародно-правових санкцій
Я
к уже зазначалося, перед застосуванням санкцій держава звертається до правопорушника з попередженням про застосування санкцій, якщо він не при
Історія міжнародного правосуддя
РЕКОМЕНДОВАНА
^^^ш^^^^^ш^шш^ ЛІТЕРА ТУРА —™,»„^^
Вадапалас В. А.
Осуществление международно-правовых санкций // Советский
Постійна палата міжнародного правосуддя
У
кладення в 1920 р. угоди про Статут Постійної Палати міжнародного правосуддя фактично стало початком нової, сучасної історії судового розгляду
Міжнародний Суд ООН
П
равовою основою діяльності Міжнародного Суду ООН є розділ XIV Статуту ООН, Статут Міжнародного Суду ООН (як складова Статуту ООН), Регламент С
Регіональні та спеціалізовані міжнародні судові установи
К
рім Міжнародного Суду ООН, на сьогодні успішно функціонують регіональні (вони ж, як правило, і спеціалізовані) судові установи, хоча це й не о
Міжнародний арбітраж
М
іжнародний арбітражний (третейський) суд створюється за взаємною згодою держав з призначених чи обраних ними осіб — членів Постійної палати т
Поняття і сутність міжнародної законності
В
радянській теорії права проблемі законності приділялася головна увага. Не було дослідника, який би не вважав за необхідне сказати щось із при
Структура міжнародної законності
М
іжнародна законність — складна багаторівнева система зв'язків правомірних міжнародних відносин і їх компонентів. У ній розрізняють компонентну
Режим і принципи міжнародної законності
У
науці міжнародного права висловлюються різні погляди на режим міжнародної законності: від ототожнення його із законністю в цілому (1. І. Лукаш
Сутність міжнародного правопорядку
С
проби деяких теоретиків права розглядати законність і правопорядок як дві сторони одного явища в науці міжнародного права не знайшла прихильни
Новости и инфо для студентов