рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Раздел Образование
/
Засоби та типи визнання

Реферат Курсовая Конспект

Выберите учебное заведение

Засоби та типи визнання

Засоби та типи визнання - раздел Образование, Поняття, природа та сфера дії міжнародного права В Теорії І Практиці Міжна...

теорії і практиці міжнародного права розрізняють такі засоби визнання, як наочно засвідчене і таке, що припускається. До різних типів визнання належать: зумовлене, колективне, передчасне, спізніле і скасоване визнання.

Ст. 7 Конвенції Монтевідео про права та обов'язки держав 1933 p., зокрема, зазначає, що «визнання держав може бути наочно засвідченим або мовчазним. Останнє є результатом будь-якої дії, що допускає визнання нової держави». Наочно засвідченим визнанням є офіційна заява, або нота про визнання нового утворення де-юре, або повідомлення про бажання налагодити дипломатичні стосунки з іншою державою.

До найпоширеніших засобів визнання, що припускається (мовчазне визнання є однією з його форм), належать: формальне налагодження дипломатичних стосунків; офіційні привітання новій державі з приводу здобуття нею незалежності і державного суверенітету; декларація про нейтралітет у разі визнання стану війни між державами; в деяких випадках надання екзекватури консульському представникові для виконання ним своїх функцій; укладання двосторонньої довгострокової міжнародної угоди.

Не означає визнання участь держав в одній багатосторонній угоді або у міжнародній організації*, так само як і участь у міжнародній конференції. Проте якщо держава голосує за інше утворення під час прийому його, наприклад, до членів ООН, це фактично розглядається як визнання, яке припускається. Наприклад, Велика Британія вважала своє голосування під час прийому колишньої

* Див.: ст. 82 Віденської конвенції про представництво держав у їхніх відносинах з міжнародними організаціями універсального характеру 1975 р.

Глава IX Визнання в міжнародному праві

_______ 6

Засоби та типи визнання

Республіки Югославії Македонії до членів ООН за визнання цього утворення як держави.

Термін «зумовлене визнання» радше використовується тоді, коли надання визнання підпорядковане виконанню певних умов, наприклад надання державі або уряду, який визнає, режиму найбільшого сприяння, поваги і захисту прав релігійних і національних меншин у межах визнаної держави, повернення боргів попередника та інших умов, зазначених певними сторонами в договорах. 1933 р. США визнали радянський уряд, який, у свою чергу, в угоді із США взяв на себе зобов'язання уникати дій, які завдають збитків внутрішній безпеці США, а також зобов'язався врегулювати різноманітні фінансові вимоги. Така практика не знаходить підтвердження в позитивному міжнародному праві, бо суперечить державному суверенітету і критеріям міжнародної правосуб'єктності незалежних держав. Проте ухвалений у 1991 р. Європейським Співтовариством документ «Керівні принципи визнання нових держав у Східній Європі і в Радянському Союзі», про який згадувалося раніше, повертається до вимог виконання певних умов з метою визнання таких держав.

Передчасні та спізнілі визнання є результатом виключно політичних міркувань особистого характеру в кожному окремому випадку і не мають юридичного підґрунтя, але нерідко трапляються в практиці держав. Передчасним можна вважати визнання, здійснене до виконання певних міжнародно-правових вимог, наявність яких означає виникнення держави, уряду або іншого утворення, що потребує визнання. Найчастіше такі дії можуть розглядатися як втручання у внутрішні справи держави-попередниці. Напевно, передчасним можна розцінювати визнання від 15 січня 1992 р. Європейським Співтовариством і його державами-членами Хорватії та її уряду. Протягом декількох років уряд Хорватії не мав ефективного контролю навіть над третиною власної території¹.

З іншого боку, визнання може відбуватися набагато пізніше, ніж здійснилися фактичні наслідки таких міжнародно-правових вимог, наприклад визнання Пакистаном Бангладеш лише в 1974 р. або визнання Ізраїлю Йорда-

¹ Rich R. Recognition of States: The Collapse of Yugoslavia and the Soviet Union // European Journal of International Law. 1993. № 4. P. 36.

нією в 1995 р. Такі визнання реально можна визначити як запізнілі під кутом зору міжнародного права, але їм за цих обставин передували політичні міркування.

Ідея колективного визнання держав та урядів за допомогою рішення або прийому до членів міжнародної організації обговорювалася з моменту створення Ліги Націй аж до встановлення ООН. Незважаючи на той факт, що членство в ООН є наявним засвідченням державності, держави у своїй більшості не бажають делегувати власне право визнання будь-якому міжнародному утворенню, навіть ООН. 8 березня 1950 р. Генеральний Секретар ООН поширив між членами Ради Безпеки меморандум, який містив юридичні аспекти представництва держав в ООН. У ньому пропонувалося вважати хибним правило, за яким представництво в ООН пов'язується з визнанням нових урядів і держав її членами. Йшлося про революційні і конкуруючі режими, ефективність яких могла б визначати ця організація. Тоді надання права таким утворенням представляти державу в ООН було б результатом колективного прийняття рішення про це¹. Обговорення цього питання на Генеральній Асамблеї ООН підтвердило небажання більшості держав відмовитися від інституту визнання як визначення їхньої власної позиції стосовно представництва нових утворень в ООН та інших міжнародних організаціях. Тобто ООН відмовилася від застосування інституту колективного визнання.

Відкликання міжнародного визнання є найбільш суперечливим питанням цього інституту. Узвичаєним, незважаючи на одиничні його порушення, є положення про те, що повне та остаточне визнання держави де-юре не може бути умовним і не може бути скасоване або відкликане. Резолюція Інституту міжнародного права «Про визнання держав та їхніх урядів» стосовно нових держав вирішує це питання таким чином: визначення де-юре не може бути відкликане. Воно припиняє свою чинність лише у випадку остаточного зникнення одного із суттєвих елементів для визнання, сукупність яких було констатовано в момент визнання.

У тому разі, коли визнаний де-юре уряд фактично усунуто або замінено на інший ефективний уряд і він більше

¹ United Nations Documents Ser. / 1466.

Глава IX Визнання в міжнародному праві

Засоби та типи визнання

не здійснює ефективного контролю над власною територією, зникають причини колишнього визнання; отже, постає питання про визнання новітнього утворення. Деякі вчені гадають, що в таких ситуаціях скасування визнання має бути автоматичним процесом, який полягає у визнанні спадкоємця. Практика Великої Британії і Франції стосовно Камбоджі в 1979 р. показує, що можлива відмова від визнання одного уряду без визнання його спадкоємця. Визнання США в 1979 р. уряду Китайської Народної Республіки як єдино законного зумовило скасування визнання Республіки Китай (Тайвань).

Тут є важливими також юридичні наслідки для визнання у разі розірвання дипломатичних відносин між двома державами, або остаточного, або тимчасового відкликання дипломатичного представництва, або припинення дипломатичних відносин. Зміст настанов ст. 45 Віденської конвенції про дипломатичні відносини 1961 р. припускає, що такі дії не означають скасування визнання. Так, розрив дипломатичних відносин між Великою Британією та СРСР 1927 р., США і деякими Арабськими країнами 1967 p., відкликання послів окремих західних держав із Республіки Білорусь 1998 р. не ставили юридичної мети і не спричиняли наслідків скасування визнання або невизнання.

Насамкінець зазначимо, що інститут визнання нових держав та урядів, будучи одним із найважливіших інститутів міжнародного права протягом усього XX століття, досі не кодифікований. Основним міжнародно-правовим матеріалом для користування є норми міжнародного звичаєвого права і загальновизнані принципи міжнародного права, що регулюють загальні, але не спеціальні питання визнання. Існування різних, іноді протилежних за змістом теорій і доктрин визнання, різноманітних видів, форм, засобів і типів визнання з їхніми різними юридичними наслідками свідчить про те, що практика держав у цьому питанні далека від одноманітності. Це ускладнює пошук і класифікацію окремих виявів її як доказ існування міжнародного звичаю, тобто «загальної практики, визнаної за правову норму». Наведені тут приклади засвідчують те, що певні питання з визнання врегульовуються у двосторонніх і багатосторонніх угодах, є об'єктом обговорень та постанов універсальних і регіональних міжнародних органі-

зацій, містяться в політичних і дипломатичних актах окремих держав. Історичний досвід і сучасна практика врегулювання питань визнання нових держав та урядів нагально потребує її систематизації та кодифікації в універсальному міжнародному договірному праві, що відповідало б його сучасному рівневі розвитку в інших галузях та інститутах міжнародного права.

РЕКОМЕНДОВАНА .,.„ ЛІТЕРАТУРА ,.„„

Развернуть

Открыть в широком формате

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Поняття, природа та сфера дії міжнародного права

Вступ... ріплює обов язок кожного громадянина неухильно до держуватися Конституції... Очевидно що знання відповідних міжнародних дого ворів які стали частиною законодавства України не мож на отримати з...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Засоби та типи визнання

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Буткевич В. Г., Мицик В. В., Задорожній О. В.
Міжнародне право. Основи теорії: Підручник / За ред. В. Г. Буткевича. — К.: Либідь, 2002. — 608 с. ISBN 966-06-0265-0. У підручнику розглядаються основні поняття системи міжнародного прав

ПОНЯТТЯ, ПРИРОДА ТА СФЕРА ДІЇ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА
Термін «міжнародне право» С ьогодні термін «міжнародне право» поряд з терміном «право народів» є офіційно визнаним у

Поняття міжнародного права
П рофесор Кембриджського університету Р. Дженінгс, аналізуючи наукові дослідження як вчений і редактор «Англійського щорічника міжнародного права

Характерні особливості міжнародного права
К оли йдеться про характерні особливості міжнародного права, то слід розрізняти особливості сучасного міжнародного права та особливості класично

Функції міжнародного права
П ід функцією міжнародного права мають на увазі основні напрями його впливу і взаємодії із соціальним середовищем, взаємодію системи міжнародно

Виникнення міжнародного права і періодизація його історії
В історії міжнародно-правової думки питання виникнення й розвитку міжнародного права ніколи не ускладнювались науковою аргументацією, хоч і нікол

Міжнародне право стародавніх держав
П рирода та умови функціонування держав були якісно іншими, ніж вождеств, що згодом привело до якісних змін у міжнародному праві. Держава й вин

Міжнародне право в епоху середньовіччя
В науці міжнародного права більшість дослідників (В. Прейсер, Ст. Вероста, П. Парадізі та ін.) вважають, шо через малопомітні зміни

Класичне міжнародне право
С тановлення класичного міжнародного права науковці називають по-різному: зародження загального міжнародного права, становлення європейського мі

Перехід до сучасного міжнародного права та утвердження основних його засад
К оли йдеться про перехід до сучасного міжнародного права, то під останнім не мається на увазі якісно нове право, як стверджують деякі науковці.

Історія науки міжнародного права
В иникнення науки міжнародного права датують, як правило, кінцем XVI — початком XVII ст. У XVI—XVII ст. в дослідженні міжнародного прав

ДЖЕРЕЛА МІЖНАРОДНОГО ПРАВА
Поняття «джерела міжнародного права» Д жерела міжнародного права є його головною складовою, а тому цілком закономірно

Міжнародний договір
В одному з найважливіших міжнародно-правових документів сучасності — Статуті ООН — особливо вирізняється міжнародний договір як джерело міжнаро

Рішення міжнародних органів та організацій
У науці міжнародного права питання про природу пра-вотворчих рішень міжнародних організацій, можливості зарахувати такі рішення до джерел міжнаро

Рішення міжнародних судів та арбітражних трибуналів
У радянській доктрині міжнародного права майже одностайно підтримувалася думка, що рішення міжнародних судів та арбітражних трибуналів не є дже

Доктрина міжнародного права
І з зародженням науки міжнародного права доктрини міжнародного права відігравали значну роль у формуванні та розвитку цієї правової системи. Не

Національне законодавство та рішення національних судів
У західній науці міжнародного права одностайним є твердження, що національне законодавство та рішення національних судів не вважаються джерелом

Проблеми аналізу системи міжнародного права
П итання системи міжнародного права завжди важко піддавалися дослідженню вчених. Наукові розробки в цій сфері перенасичені догматичними, еклекти

Поняття системи міжнародного права
Н езважаючи на стихійність процесу утворення галузей та інститутів міжнародного права, науковці все-таки до-сягли (особливо у 80-ті роки XX ст.)

Система міжнародного права і структура міжнародного права
У науці висловлюються різні погляди на співвідношення системи і структури міжнародного права. Одні вчені вважають, шо ці поняття тотожні. Як заз

Міжнародного права
С истема міжнародного права є визначальною в побудові системи науки міжнародного права. Проте обидві системи не є абсолютно тотожними. Між ними

Поняття і характерні риси норм міжнародного права
Василенко В. А. Основы теории международного права. К., 1988. Курс международного права:

Види міжнародно-правових норм та їхня класифікація
Н орми міжнародного права неоднорідні за змістом і формою. Різноманітність і зростання кількості норм у сучасній системі міжнародного права зумо

Ієрархія норм міжнародного права
В икладене вище деякою мірою дає відповідь на два найважливіші з практичного погляду запитання, які постають при здійсненні норм міжнародного п

Кодифікація норм міжнародного права
Н аявність у системі міжнародного права великого масиву взаємозалежних норм порушує питання про їхню впорядкованість, систематизацію, тобто вирі

Міжнародних відносин
З найдавніших часів норми міжнародного права взаємодіють із нормами міжнародної моралі та міжнародної ввічливості. На відміну від міжнародного

Поняття основних принципів міжнародного права
С тавлення до основних принципів міжнародного права в науці неоднозначне. Західні вчені, за невеликим винятком, не виділяють основних принципів м

Функції основних принципів міжнародного права
С учасний доктринальний підхід до визначення функцій основних принципів міжнародного права зводиться до трьох основних поглядів на цю проблему:

Природа основних принципів міжнародного права
Я кщо не брати до уваги заперечення щодо існування основних принципів міжнародного права, то можна вказати на три доктринальні пояснення їх при

Ознаки основних принципів міжнародного права
О сновним принципам міжнародного права властиві певні ознаки, завдяки яким їх можна вирізнити серед інших норм міжнародного права. Як зазначалос

Класифікація основних принципів міжнародного права
К ласифікація основних принципів міжнародного права — явище виключно доктринального характеру. Сьогодні не існує жодного міжнародно-правового

Регіональних і партикулярних принципів
П оділ основних принципів міжнародного права як системоутворюючих чинників або за сферою дії має насамперед доктринальне значення. Але зводити в

Принципи заборони застосування сили або загрози силою
В доктринах міжнародного права існують різні погляди на становлення цього принципу. Для одних учених (М. В. Філімонова, К. О. Бекяшев та ін.) «п

Принцип суверенної рівності держав
П еріод становлення принципу суверенної рівності держав наука достеменно не встановила. Науковці виводять окремі елементи принципу із звичаїв,

Принцип невтручання
І сторія становлення принципу невтручання є досить тривалою і неоднозначною. Вона характеризується зростанням зацікавленості в ньому та цілкови

Принцип територіальної цілісності держав
В універсальному міжнародному праві принцип територіальної цілісності держав функціонує в основному у звичаєво-правовій формі. Історія

Принцип мирного врегулювання спорів
П ринцип мирного врегулювання спорів — один з небагатьох у сучасному міжнародному праві, історія загального визнання якого (на жаль, не загальн

Принцип поваги прав та основних свобод людини
П ринцип поваги прав та основних свобод людини вперше було сформульовано як самостійний принцип у Заключному акті НБСЄ 1975 р. Але й до сьогодні

Принцип рівноправності і права народу розпоряджатися власною долею
У своєму розвитку цей принцип пройшов чотири основні етапи: 1) проголошення принципу національності (період буржуазно-демократичних революцій);

Принцип співробітництва
І дея необхідності, обов'язку держав співпрацювати в науці міжнародного права висловлювалася вже наприкінці XIX ст. З основної ідеї міжнародного

Значення проблеми співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права
П роблема співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права належить до однієї з центральних у теорії міжнародного права. Вона здавна при

Теорії співвідношення міжнародного і національного права
У другій половині XIX ст., у період розвитку буржуазних відносин уперше постала як об'єктивно необхідна і науково обгрунтована для того часу тео

Доктрина міжнародного права про здійснення його норм у внутрішньодержавній сфері
О дним із найважливіших практичних аспектів теорій співвідношення міжнародного і національного права є питання про порядок виконання державою мі

Та міжнародного права
Н аведені доктринальні погляди і теорії співвідношення національного та міжнародного права здавна створювали в державах суттєвий вплив на вирі

Національне законодавство України, її судова практика та міжнародне право
П рактична необхідність вирішення питання про співвідношення національного та міжнародного права об'єктивно постала перед Україною як новою де

Національне законодавство і міжнародна судова практика
Я кщо в цілому проблемі співвідношення міжнародного і національного права, зокрема питанню про вплив національного законодавства на міжнародне п

Незалежної держави
В сучасній міжнародно-правовій доктрині правосуб'єктність народу, нації, які борються за створення незалежної держави, можна вважати загальнов

Поняття визнання
І сторія і сучасний розвиток міжнародного співтовариства свідчать про те, що це не остаточно встановлене, незмінне утворення; воно постійно змі

Поняття визнання
риторій, до того контрольованих законним урядом, виникають опозиційні до нього військові та політичні організації, режими й адміністрації. Такі ситуації порушують питання про правову реакцію на

Визнання держав
Ш одо правової сутності та юридичного значення виправі тривалий час існують дві конкуруючі теорії: конститутивна і декларативна. Відповідно до

Визнання урядів
З начення і правові наслідки визнання нового уряду значно відрізняються від визнання нової держави. Якщо останнє стосується питання міжнародної п

Інші види визнання
ТТо інших видів визнання, J І які практикувалися державами, належать: визнання органів національного опору; органів національно-визвольних рухів; «повсталої сторони»; «воюючої сторони». Ві

Форми визнання
Ш одо існування різноманіт них форм визнання в ____ t ...... их різняться. Деякі напо лягають на тому, що це політичне п

Поняття правонаступництва
П ротягом усієї історії розвитку земної цивілізації політичні, соціальні, економічні та інші зміни в суспільстві, війни та мирні об'єднання нар

Правонаступництво держав щодо міжнародних договорів
*- /"Чсновні питання правона-\^/ступництва держав щодо договорів регулюються договірними нормами чинної Віденської конвенції про правонаступництво держав щодо договорів 1978 р. і є обо

Правонаступництво держав щодо державної власності
Щ одо правонаступництва державної власності, архівів та оорпв застосовуються норми міжнародного звичаєвого права, основні з яких кодифіковані у

Правонаступництво України
М іжнародно-правове регулювання питань правонаступництва держав щодо договорів, державної власності, державних архівів і державних боргів має д

Поняття міжнародної правосвідомості
С учасні доктрини міжнародного права по-різному ставляться до питань міжнародної правосвідомості: від повного ігнорування її як явища, властив

Структура міжнародно-правової свідомості
Н а даному етапі розвитку міжнародних відносин говорити про цілісну загальну міжнародно-правову свідомість, очевидно, ще рано. Як виняток, може

Функції міжнародної правосвідомості
В плив міжнародної правосвідомості на становлення й розвиток міжнародного права можна помітити з аналізу її функцій. Вважається, що міжнародна п

Сутність міжнародного правотворчого процесу
О сновний шлях створення норм міжнародного права — досягнення угоди між його суб'єктами. У сфері міждержавних відносин немає спеціалізованого н

Сутність міжнародного правотворчого процесу
визнання цих правил поведінки як норм міжнародного права. Міжнародна правотворчість починається з правотвор-чої (договірної) ініціативи, що може здійснюватися у формі запропонування проект

Принципи міжнародного правотворчого процесу
М іжнародний правотворчий процес — це сфера міжнародних відносин, досить детально врегульована сучасним міжнародним правом. Серед численних нор

Односторонні акти держави у міжнародному правотворчому процесі
Я к уже зазначалося, міжнародний правотворчий процес являє собою сферу міжнародних відносин, у якій одночасно співробітничають щонайменше два с

Кодифікація міжнародного права
П ід кодифікацією у праві розуміють офіційну систематизацію чинних договірних і звичаєвих норм міжнародного права з метою заповнення прогалин,

РЕАЛІЗАЦІЯ НОРМ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА Игнатенко Г. В., Малинин Р. А. Новые тенденции в междунар

Поняття реалізації норм міжнародного права
В сучасних доктринах міжнародного права не бракує термінології для забезпечення процесу реалізації норм міжнародного права. Кількість термінів є

Форми та способи реалізації норм міжнародного права
С еред численних досліджень реалізації норм міжнародного права у вітчизняній юридичній науці найпоширенішим є погляд на реалізацію як на явище,

Міжнародно-правовий механізм реалізації норм міжнародного права
М іжнародно-правовий механізм реалізації норм міжнародного права за своєю структурою є досить складним комплексом нормативно-організаційного ха

Поняття міжнародних правовідносин
П ісля норм міжнародного права міжнародно-правові відносини є другою основною складовою механізму міжнародно-правового регулювання. Але на відмі

Поняття міжнародно-правової відповідальності
а ослідники міжнародно-правової відповідальності енсен, Дж. Франко та ін.) вважають, що жодна тема міжнародного права так не заплутана і так мал

Підстави для виникнення міжнародно-правової відповідальності
У науці міжнародного права висловлюються різні погляди на підстави для виникнення міжнародно-правової відповідальності. Узвичаєним є погляд, як

Ознаки міжнародного правопорушення
У науці міжнародного права ознаками міжнародного правопорушення вважають об'єктивні складові елементи, а саме: а) об'єкт правопорушення; б) прот

Класифікація міжнародних правопорушень
Б ільшість учених (В. І. Мен-жинський, Ю. М. Колосов, П. М. Куріс, В. О. Мазов, Д. Б. Левін, Г. І. Тункін, М. О. Ушаков та ін.) поділяють міжнар

Обставини звільнення від міжнародно-правової відповідальності
К валіфікуючи міжнародні правопорушення як дії всупереч міжнародним зобов'язанням суб'єкта міжнародного права, слід мати на увазі, що міжнародн

Види і форми міжнародно-правової відповідальності
М іжнародно-правова відповідальність реалізується в конкретних видах і формах. Під видами відповідальності мають на увазі матеріальну і політичн

Відповідальність за правомірну діяльність
Я к і будь-яке правило, так і правило «фактичною підставою для міжнародно-правової відповідальності є міжнародне правопорушення» має свої винят

Відповідальність міжнародних організацій
В ідповідальність міжнародної (міжурядової) організації має певні особливості, що випливають з її правосуб'єкт-ності. Різні міжнародні організа

Поняття і характерні особливості міжнародно-правових санкцій
П ід міжнародно-правовими санкціями слід розуміти правомірні примусові заходи, які застосовують суб'єкти міжнародного права для припинення міжнар

Типи і види міжнародно-правових санкцій
У науці міжнародного права пропонуються різні класифікації міжнародно-правових санкцій. Одні вчені (Д. Б. Ле-він) називають п'ять видів санкцій:

Умови правомірності застосування міжнародно-правових санкцій
З астосування міжнародно-правових санкцій за силою їхнього впливу на міжнародний мир і безпеку, на міжнародну законність і правопорядок не може

Механізм застосування міжнародно-правових санкцій
Я к уже зазначалося, перед застосуванням санкцій держава звертається до правопорушника з попередженням про застосування санкцій, якщо він не при

Історія міжнародного правосуддя
РЕКОМЕНДОВАНА ^^^ш^^^^^ш^шш^ ЛІТЕРА ТУРА —™,»„^^ Вадапалас В. А. Осуществление международно-правовых санкций // Советский

Постійна палата міжнародного правосуддя
У кладення в 1920 р. угоди про Статут Постійної Палати міжнародного правосуддя фактично стало початком нової, сучасної історії судового розгляду

Міжнародний Суд ООН
П равовою основою діяльності Міжнародного Суду ООН є розділ XIV Статуту ООН, Статут Міжнародного Суду ООН (як складова Статуту ООН), Регламент С

Регіональні та спеціалізовані міжнародні судові установи
К рім Міжнародного Суду ООН, на сьогодні успішно функціонують регіональні (вони ж, як правило, і спеціалізовані) судові установи, хоча це й не о

Міжнародний арбітраж
М іжнародний арбітражний (третейський) суд створюється за взаємною згодою держав з призначених чи обраних ними осіб — членів Постійної палати т

Поняття і сутність міжнародної законності
В радянській теорії права проблемі законності приділялася головна увага. Не було дослідника, який би не вважав за необхідне сказати щось із при

Структура міжнародної законності
М іжнародна законність — складна багаторівнева система зв'язків правомірних міжнародних відносин і їх компонентів. У ній розрізняють компонентну

Режим і принципи міжнародної законності
У науці міжнародного права висловлюються різні погляди на режим міжнародної законності: від ототожнення його із законністю в цілому (1. І. Лукаш

Сутність міжнародного правопорядку
С проби деяких теоретиків права розглядати законність і правопорядок як дві сторони одного явища в науці міжнародного права не знайшла прихильни