рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Раздел Образование
/
Поняття міжнародних правовідносин

Реферат Курсовая Конспект

Выберите учебное заведение

Поняття міжнародних правовідносин

Поняття міжнародних правовідносин - раздел Образование, Поняття, природа та сфера дії міжнародного права П Ісля Норм Міжнародного ...

ісля норм міжнародного права міжнародно-правові відносини є другою основною складовою механізму міжнародно-правового регулювання. Але на відміну від нормативного компонента доля вивчення природи, сутності міжнародно-правових відносин тут менш обнадійлива.

Зарубіжна наука міжнародного права (за невеликим винятком) комплексно, на рівні теорії права проблему міжнародних правовідносин не розглядала. Одні вчені вважали такий підхід до проблеми еклектичним, другі не бачили перспектив на успіх дослідження, треті гадали, що з прагматичного погляду він не доцільний. Серед цих науковців превалює думка, що набагато корисніше розглянути механізм правового регулювання конкретного міжнародно-правового акта і зробити висновок щодо ефективності реалізації інших джерел міжнародного права, ніж абстрактно теоретизувати з приводу того, які є і якими мають бути міжнародно-правові відносини. Про це, вважають вони, в кожному конкретному випадку домовляються самі держави або інші суб'єкти міжнародного права.

Поняття міжнародних правовідносин

Думка не зовсім коректна хоча б тому, шо так можна відкинути необхідність вивчення природи й сутності норм міжнародного права, суб'єктів, джерел або інших міжнародно-правових складових, мотивуючи тим, що про все домовляються держави у кожному конкретному випадку. Але щоб вони домовилися, щоб ефективність реалізації міжнародного права була вищою, необхідно знати, які міжнародні правовідносини сприяють цьому, а які ні, які ведуть до сталого міцного правопорядку, а які — до порушень чинних зобов'язань. Знання сутності міжнародних правовідносин дає змогу спрогнозувати, передбачити правові наслідки від певного міжнародно-правового акта ще на стадії його укладання.

В Радянському Союзі та інших країнах колишньої соціалістичної системи приділялася певна увага аналізу міжнародно-правових відносин. Але бажаного результату вчені, на жаль, не досягли. По-перше, над дослідниками тяжів принцип партійності, тобто обов'язковість ідеологічного обгрунтування свого дослідження, без чого воно не могло вийти у світ. У результаті вчені зупинилися вже на рівні з'ясування проблеми: міжнародні правовідносини за своєю сутністю матеріальні чи ідеологічні?

По-друге, не маючи можливості ознайомитися з поглядами вчених інших країн на цю проблему і будучи зобов'язаними обстоювати марксистський погляд на право, такі дослідники всі висновки робили на підставі панівних постулатів марксистсько-ленінської теорії держави і права.

Позаяк ця галузь науки розвивалася за абсолютного ігнорування природи та особливостей міжнародного права, то висновки у фахівців могли бути не інші, аніж ті, що передбачені марксистською теорією права (точніше, внутрішньодержавного права). Такі висновки були, як правило, еклектичним набором постулатів теорії внутрішньодержавного права і штучно підігнаними під них прикладами міжнародного права. Підтвердженням цього є два комплексні дослідження даної проблеми (В. М. Шурша-лов і В. О. Соколов), які побачили світ ще за роки радянської влади.

Більшість радянських учених порушували проблему міжнародних правовідносин здебільшого у світлі розвит-

Глава XIV Міжнародні правовідносини

Поняття міжнародних правовідносин

ку інших аспектів міжнародного права (які були визначальними в їхніх дослідженнях) або як таку, що потребує свого дослідження.

В силу такого становища нині в науці міжнародного права не вироблено сталої, загальновизнаної думки на природу і сутність міжнародних правовідносин. Не вирішила цієї проблеми й радянська теорія держави і права. Одні вчені (О. К. Стальгевич, О. В. Міцкевич та ін.) вважали, що за своєю сутністю правовідносини (в тому числі й міжнародні правовідносини) є складовою сукупності прав та обов'язків суб'єкта права. Інші дослідники (Г. О. Аксеньонок, Ю. К. Толстой та ін.) уточнювали, що правовідносини є сукупністю прав та обов'язків суб'єктів права, зокрема суб'єктів правовідносин. Більшість учених вирізняли в міжнародних правовідносинах чотири головні компоненти (складові). Проте в різних авторів ці компоненти різні. Деякі вчені (Р. О. Халфіна, М. П. Карев, О. М. Айзенберг та ін.) включають до правовідносин такі елементи структури: 1) учасники правовідносин, правовий статус яких суттєво впливає на виникнення і розвиток правовідносин, їх характер; 2) права; 3) обов'язки, їх взаємозв'язок; 4) реальна поведінка учасників правовідносин відповідно до прав та обов'язків.

Опоненти цього погляду (С. О. Голунський, М. С. Стро-гович, В. М. Шуршалов, Д. Б. Левін та ін.) виокремлюють у правовідносинах: 1) суб'єктів права; 2) об'єкт права; 3) право (правоздатність); 4) обов'язок. Але й серед апологетів такого тлумачення міжнародних правовідносин у кожного була домінуючою своя окрема думка. В подальших дослідженнях, зауважував В. М. Шуршалов, «ми будемо виходити з передумови, що міжнародні правовідносини складаються з таких чотирьох елементів: а) суб'єктів правовідносин; б) прав суб'єктів у правовідносинах; в) обов'язків суб'єктів; г) об'єкта правовідносин»¹.

Як компромісну слід вважати спробу розглядати міжнародні правовідносини в широкому і вузькому контексті.

В широкому розумінні під міжнародними правовідносинами мається на увазі особливий вид міжнародних

¹ Шуршалов В. М. Международные правоотношения. М., 1971. С. 143.

відносин, тобто суспільні відносини, що регулюються правом. Так, за визначенням С В. Черниченка, «міжнародні правовідносини — це правовий зв'язок між конкретними особами, здатними брати участь у міждержавних відносинах, який складається з таких, що кореспондують одна одній конкретні правоздатності та обов'язки вказаних осіб, який виник унаслідок настання юридичного факту... Міжнародні правовідносини — це не будь-які суспільні відносини, а завжди міждержавні»¹.

Йому заперечує І. І. Лукашук: «Правовідносини стосуються не матеріальних, а ідеологічних явищ. Після врегулювання правом матеріальні відносини не переносяться в ідеологічну галузь. Відомо також, що правовідносини можуть виникнути до відносин, які підлягатимуть регулюванню. Існують також правовідносини, які не опосередковують будь-яких інших відносин, наприклад прецесійні, пов'язані з участю у Статуті Міжнародного Суду ООН»².

Отже, дискусія триває і в пострадянський період.

Враховуючи тривалу дискусію з приводу розуміння природи і сутності міжнародних правовідносин, аналіз їхніх особливостей має містити дослідження: а) суб'єктів права, зокрема на рівні правовідносин, тобто учасників правовідносин; б) змісту правовідносин; при цьому слід розрізняти матеріальний зміст, тобто поведінку суб'єктів (включаючи «санкції» в охоронних правовідносинах), а також юридичний зміст, тобто суб'єктивні юридичні права та обов'язки; в) об'єктів правовідносин.

Без аналізу об'єкта правовідносин не можна зрозуміти самі правовідносини. Часто вони настільки взаємопов'язані, що виступають не як два види відносин, а як одне ціле. Проте в цьому цілому слід вирізняти міжнародні правовідносини як компонент механізму міжнародно-правового регулювання і власне міжнародні відносини, які сприяли появі відповідних правовідносин і які є їхньою матеріальною основою.

¹ Черниченко С. В. Международное право. С. 59.

² Лукашук И. И. Международное право. Общая часть. М., 1966.
С. 161.

Глава XIV Міжнародні правовідносини

Суб'єкти міжнародних правовідносин

Суб'єкти міжнародних правовідносин

ільшість фахівців міжнародного права суб'єктами міжнародних правовідносин вважають власне суб'єктів міжнародного права. Отже, залежно від погляду на сутність суб'єктів міжнародного права у різних авторів є свій «набір» суб'єктів міжнародних правовідносин. В одних це держава, міжнародні міжурядові організації, нації, що борються за незалежність (держави, які перебувають у стані становлення). Інші додають до цього переліку народи, вільні міста і подібні їм утворення. Є й такі позиції, згідно з якими суб'єктом міжнародних правовідносин може бути тільки фізична особа або лише народ тощо.

Спільним у цих авторів, незалежно від того, кого вони наділяють властивостями суб'єкта міжнародного права, є повне ототожнення понять «суб'єкт права» і «суб'єкт правовідносин». Зазначені автори (М. О. Ушаков, Д. Б. Левін, Р. О. Халфіна, В. Я. Бойцов та ін.) наголошують на тому, що поняття «суб'єкт права» тотожне поняттю «суб'єкт правовідносин». На їхню думку, виокремлення двох різних категорій суб'єктів права і суб'єктів правовідносин є штучним. Бо в міжнародному праві, як і в інших галузях права, не може існувати суб'єкта конкретних правовідносин, який не був би суб'єктом права, тобто не володів правоздатністю та основними ознаками правосуб'єктності в межах цієї галузі права.

Проте таке ототожнення не завжди коректне, а іноді стоїть на заваді розрізнення змістових відтінків. Правильно, що суб'єкт міжнародних правовідносин завжди є суб'єктом міжнародного права. Але слід мати на увазі, що не завжди суб'єкт міжнародного права може бути суб'єктом будь-яких міжнародних правовідносин.

Суб'єкт права — це сторона, потенційно здатна бути учасником даних правовідносин. Характеристика суб'єкта права — це характеристика об'єктивної, юридично закріпленої можливості. У випадку із суб'єктом міжнародних правовідносин ця можливість реалізована в дійсності. Тому не можна погодитися з твердженням, що «сторона,

особа, яка може брати участь у яких-небудь правовідносинах, є суб'єктом правовідносин» (М. О. Ушаков).

Сторона, що може брати участь у правовідносинах, є суб'єктом права, а не суб'єктом правовідносин. Не можна бути учасником (суб'єктом) ще не існуючих відносин. Крім того, не кожний суб'єкт права може бути суб'єктом будь-яких правовідносин. У міжнародному праві, наприклад, такі суб'єкти права, як міждержавні організації, не можуть (не володіють у силу їхніх статутів навіть потенційними можливостями) бути учасниками багатьох міжнародних правовідносин. Поняття «суб'єкт правовідносин» пов'язане з вужчою сферою реальності, аніж поняття «суб'єкт права». Суб'єкти права є такими незалежно від того, чи відбулися юридичні факти, чи ні. Стати суб'єктом конкретних правовідносин можна лише після того, як настали певні юридично значущі життєві обставини та умови, тобто юридичні факти.

Перехід від суб'єкта права до суб'єкта правовідносин — це перехід від можливого до дійсного, від загального до конкретного, від загального нормативно установленого до конкретної участі у правовідносинах. Це — шлях первинної реалізації норми. Наділення конкретних осіб право-суб'єктністю — первинна реалізація нормативних розпоряджень. Наприклад, принцип самовизначення націй наділяє певну категорію учасників міжнародних відносин правосуб'єктністю, визначає, що правами, які випливають із цього принципу, можуть користуватися лише встановлені суб'єкти права (скажімо, міжнародні міждержавні організації цими правами користуватися не можуть), а всі інші суб'єкти зобов'язані поважати ці права. Таким чином, відбувається впорядкування через групування суб'єктів права. Групування здійснюється або через жорсткий принцип (одним — права, іншим — обов'язки, як у наведеному прикладі), або за гнучким принципом, коли суб'єкт права залежно від ситуації може користуватися правами і повинен нести обов'язки.

Проте цим первинний етап правової регламентації не обмежується. Всередині згрупованих суб'єктів права норми права залежно від того, якої галузі вони стосуються, визначають внутрішньогрупове становище суб'єкта. Так, у праві міжнародних організацій становище такого суб'єкта, як міждержавна організація — одне (часто про-

Глава XIV Міжнародні правовідносини

Зміст міжнародних правовідносин

відне), у праві міжнародних договорів — інше, а в консульському праві — ще інше.

Не рівноцінне воно і в інших міжнародно-правових галузях. Таке впорядкування є результатом встановлення кола суб'єктів, коли встановлення правосуб'єктності є першим етапом конкретизації норм. За ним настає етап конкретизації правовідносин (суб'єктів правовідносин), який базується не лише на нормах права, а й на правосуб'єктності.

Часто вчені у визначенні учасників правовідносин настільки принижують роль правосуб'єктності, що «розчиняють» її у правовідносинах. Наприклад, німецький вчений М. Зейдель (багато в чому з ним погоджувалися Г. Кельзен, Й. Кунц та ін.) вважав, що держава не може бути суб'єктом правовідносин, бо вона сама є особливим видом правовідносин. Хибність подібного твердження полягає хоча б у тому, що, трансформувавши державу із суб'єкта права у правовідносини, його прихильники змушені конструювати новий суб'єкт (ще більш фіктивний, аніж вони вважають державу) міжнародних правовідносин.

Держава, вважав М. Зейдель, є тим дійсним явищем, що виникає в результаті панування права. Держава перебуває під верховною волею володаря, який поєднує сукупність людей і земельних володінь. Володар і держава співвідносяться між собою як суб'єкт та об'єкт. Володар волі стоїть вище держави і підпорядковує її собі, надаючи земельним володінням та людям державні властивості. Держава і володар настільки двоїсті, наскільки двоїстими є власність і власник.

Думка, що держава є не суб'єкт, а самі правовідносини: «держава — не юридична особа, а правові відносини між багатьма особами» (С. А. Котляревський); «визнання держави не особою, а відносинами багатьох осіб, пов'язаних свідомістю загальної залежності, змінює, на нашу думку, внутрішній характер єдності державного союзу, але зовсім не порушує і не послаблює цієї єдності» (М. М. Коркунов та ін.) була особливо популярною наприкінці XIX — в першій половині XX ст. серед прихильників позитивістського, особливо нормативістського, напряму науки міжнародного права. Не втратила вона своєї привабливості для вчених цих напрямів і сьогодні.

Развернуть

Открыть в широком формате

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Поняття, природа та сфера дії міжнародного права

Вступ... ріплює обов язок кожного громадянина неухильно до держуватися Конституції... Очевидно що знання відповідних міжнародних дого ворів які стали частиною законодавства України не мож на отримати з...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Поняття міжнародних правовідносин

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Буткевич В. Г., Мицик В. В., Задорожній О. В.
Міжнародне право. Основи теорії: Підручник / За ред. В. Г. Буткевича. — К.: Либідь, 2002. — 608 с. ISBN 966-06-0265-0. У підручнику розглядаються основні поняття системи міжнародного прав

ПОНЯТТЯ, ПРИРОДА ТА СФЕРА ДІЇ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА
Термін «міжнародне право» С ьогодні термін «міжнародне право» поряд з терміном «право народів» є офіційно визнаним у

Поняття міжнародного права
П рофесор Кембриджського університету Р. Дженінгс, аналізуючи наукові дослідження як вчений і редактор «Англійського щорічника міжнародного права

Характерні особливості міжнародного права
К оли йдеться про характерні особливості міжнародного права, то слід розрізняти особливості сучасного міжнародного права та особливості класично

Функції міжнародного права
П ід функцією міжнародного права мають на увазі основні напрями його впливу і взаємодії із соціальним середовищем, взаємодію системи міжнародно

Виникнення міжнародного права і періодизація його історії
В історії міжнародно-правової думки питання виникнення й розвитку міжнародного права ніколи не ускладнювались науковою аргументацією, хоч і нікол

Міжнародне право стародавніх держав
П рирода та умови функціонування держав були якісно іншими, ніж вождеств, що згодом привело до якісних змін у міжнародному праві. Держава й вин

Міжнародне право в епоху середньовіччя
В науці міжнародного права більшість дослідників (В. Прейсер, Ст. Вероста, П. Парадізі та ін.) вважають, шо через малопомітні зміни

Класичне міжнародне право
С тановлення класичного міжнародного права науковці називають по-різному: зародження загального міжнародного права, становлення європейського мі

Перехід до сучасного міжнародного права та утвердження основних його засад
К оли йдеться про перехід до сучасного міжнародного права, то під останнім не мається на увазі якісно нове право, як стверджують деякі науковці.

Історія науки міжнародного права
В иникнення науки міжнародного права датують, як правило, кінцем XVI — початком XVII ст. У XVI—XVII ст. в дослідженні міжнародного прав

ДЖЕРЕЛА МІЖНАРОДНОГО ПРАВА
Поняття «джерела міжнародного права» Д жерела міжнародного права є його головною складовою, а тому цілком закономірно

Міжнародний договір
В одному з найважливіших міжнародно-правових документів сучасності — Статуті ООН — особливо вирізняється міжнародний договір як джерело міжнаро

Рішення міжнародних органів та організацій
У науці міжнародного права питання про природу пра-вотворчих рішень міжнародних організацій, можливості зарахувати такі рішення до джерел міжнаро

Рішення міжнародних судів та арбітражних трибуналів
У радянській доктрині міжнародного права майже одностайно підтримувалася думка, що рішення міжнародних судів та арбітражних трибуналів не є дже

Доктрина міжнародного права
І з зародженням науки міжнародного права доктрини міжнародного права відігравали значну роль у формуванні та розвитку цієї правової системи. Не

Національне законодавство та рішення національних судів
У західній науці міжнародного права одностайним є твердження, що національне законодавство та рішення національних судів не вважаються джерелом

Проблеми аналізу системи міжнародного права
П итання системи міжнародного права завжди важко піддавалися дослідженню вчених. Наукові розробки в цій сфері перенасичені догматичними, еклекти

Поняття системи міжнародного права
Н езважаючи на стихійність процесу утворення галузей та інститутів міжнародного права, науковці все-таки до-сягли (особливо у 80-ті роки XX ст.)

Система міжнародного права і структура міжнародного права
У науці висловлюються різні погляди на співвідношення системи і структури міжнародного права. Одні вчені вважають, шо ці поняття тотожні. Як заз

Міжнародного права
С истема міжнародного права є визначальною в побудові системи науки міжнародного права. Проте обидві системи не є абсолютно тотожними. Між ними

Поняття і характерні риси норм міжнародного права
Василенко В. А. Основы теории международного права. К., 1988. Курс международного права:

Види міжнародно-правових норм та їхня класифікація
Н орми міжнародного права неоднорідні за змістом і формою. Різноманітність і зростання кількості норм у сучасній системі міжнародного права зумо

Ієрархія норм міжнародного права
В икладене вище деякою мірою дає відповідь на два найважливіші з практичного погляду запитання, які постають при здійсненні норм міжнародного п

Кодифікація норм міжнародного права
Н аявність у системі міжнародного права великого масиву взаємозалежних норм порушує питання про їхню впорядкованість, систематизацію, тобто вирі

Міжнародних відносин
З найдавніших часів норми міжнародного права взаємодіють із нормами міжнародної моралі та міжнародної ввічливості. На відміну від міжнародного

Поняття основних принципів міжнародного права
С тавлення до основних принципів міжнародного права в науці неоднозначне. Західні вчені, за невеликим винятком, не виділяють основних принципів м

Функції основних принципів міжнародного права
С учасний доктринальний підхід до визначення функцій основних принципів міжнародного права зводиться до трьох основних поглядів на цю проблему:

Природа основних принципів міжнародного права
Я кщо не брати до уваги заперечення щодо існування основних принципів міжнародного права, то можна вказати на три доктринальні пояснення їх при

Ознаки основних принципів міжнародного права
О сновним принципам міжнародного права властиві певні ознаки, завдяки яким їх можна вирізнити серед інших норм міжнародного права. Як зазначалос

Класифікація основних принципів міжнародного права
К ласифікація основних принципів міжнародного права — явище виключно доктринального характеру. Сьогодні не існує жодного міжнародно-правового

Регіональних і партикулярних принципів
П оділ основних принципів міжнародного права як системоутворюючих чинників або за сферою дії має насамперед доктринальне значення. Але зводити в

Принципи заборони застосування сили або загрози силою
В доктринах міжнародного права існують різні погляди на становлення цього принципу. Для одних учених (М. В. Філімонова, К. О. Бекяшев та ін.) «п

Принцип суверенної рівності держав
П еріод становлення принципу суверенної рівності держав наука достеменно не встановила. Науковці виводять окремі елементи принципу із звичаїв,

Принцип невтручання
І сторія становлення принципу невтручання є досить тривалою і неоднозначною. Вона характеризується зростанням зацікавленості в ньому та цілкови

Принцип територіальної цілісності держав
В універсальному міжнародному праві принцип територіальної цілісності держав функціонує в основному у звичаєво-правовій формі. Історія

Принцип мирного врегулювання спорів
П ринцип мирного врегулювання спорів — один з небагатьох у сучасному міжнародному праві, історія загального визнання якого (на жаль, не загальн

Принцип поваги прав та основних свобод людини
П ринцип поваги прав та основних свобод людини вперше було сформульовано як самостійний принцип у Заключному акті НБСЄ 1975 р. Але й до сьогодні

Принцип рівноправності і права народу розпоряджатися власною долею
У своєму розвитку цей принцип пройшов чотири основні етапи: 1) проголошення принципу національності (період буржуазно-демократичних революцій);

Принцип співробітництва
І дея необхідності, обов'язку держав співпрацювати в науці міжнародного права висловлювалася вже наприкінці XIX ст. З основної ідеї міжнародного

Значення проблеми співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права
П роблема співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права належить до однієї з центральних у теорії міжнародного права. Вона здавна при

Теорії співвідношення міжнародного і національного права
У другій половині XIX ст., у період розвитку буржуазних відносин уперше постала як об'єктивно необхідна і науково обгрунтована для того часу тео

Доктрина міжнародного права про здійснення його норм у внутрішньодержавній сфері
О дним із найважливіших практичних аспектів теорій співвідношення міжнародного і національного права є питання про порядок виконання державою мі

Та міжнародного права
Н аведені доктринальні погляди і теорії співвідношення національного та міжнародного права здавна створювали в державах суттєвий вплив на вирі

Національне законодавство України, її судова практика та міжнародне право
П рактична необхідність вирішення питання про співвідношення національного та міжнародного права об'єктивно постала перед Україною як новою де

Національне законодавство і міжнародна судова практика
Я кщо в цілому проблемі співвідношення міжнародного і національного права, зокрема питанню про вплив національного законодавства на міжнародне п

Незалежної держави
В сучасній міжнародно-правовій доктрині правосуб'єктність народу, нації, які борються за створення незалежної держави, можна вважати загальнов

Поняття визнання
І сторія і сучасний розвиток міжнародного співтовариства свідчать про те, що це не остаточно встановлене, незмінне утворення; воно постійно змі

Поняття визнання
риторій, до того контрольованих законним урядом, виникають опозиційні до нього військові та політичні організації, режими й адміністрації. Такі ситуації порушують питання про правову реакцію на

Визнання держав
Ш одо правової сутності та юридичного значення виправі тривалий час існують дві конкуруючі теорії: конститутивна і декларативна. Відповідно до

Визнання урядів
З начення і правові наслідки визнання нового уряду значно відрізняються від визнання нової держави. Якщо останнє стосується питання міжнародної п

Інші види визнання
ТТо інших видів визнання, J І які практикувалися державами, належать: визнання органів національного опору; органів національно-визвольних рухів; «повсталої сторони»; «воюючої сторони». Ві

Форми визнання
Ш одо існування різноманіт них форм визнання в ____ t ...... их різняться. Деякі напо лягають на тому, що це політичне п

Засоби та типи визнання
В теорії і практиці міжнародного права розрізняють такі засоби визнання, як наочно засвідчене і таке, що припускається. До різних типів визнан

Поняття правонаступництва
П ротягом усієї історії розвитку земної цивілізації політичні, соціальні, економічні та інші зміни в суспільстві, війни та мирні об'єднання нар

Правонаступництво держав щодо міжнародних договорів
*- /"Чсновні питання правона-\^/ступництва держав щодо договорів регулюються договірними нормами чинної Віденської конвенції про правонаступництво держав щодо договорів 1978 р. і є обо

Правонаступництво держав щодо державної власності
Щ одо правонаступництва державної власності, архівів та оорпв застосовуються норми міжнародного звичаєвого права, основні з яких кодифіковані у

Правонаступництво України
М іжнародно-правове регулювання питань правонаступництва держав щодо договорів, державної власності, державних архівів і державних боргів має д

Поняття міжнародної правосвідомості
С учасні доктрини міжнародного права по-різному ставляться до питань міжнародної правосвідомості: від повного ігнорування її як явища, властив

Структура міжнародно-правової свідомості
Н а даному етапі розвитку міжнародних відносин говорити про цілісну загальну міжнародно-правову свідомість, очевидно, ще рано. Як виняток, може

Функції міжнародної правосвідомості
В плив міжнародної правосвідомості на становлення й розвиток міжнародного права можна помітити з аналізу її функцій. Вважається, що міжнародна п

Сутність міжнародного правотворчого процесу
О сновний шлях створення норм міжнародного права — досягнення угоди між його суб'єктами. У сфері міждержавних відносин немає спеціалізованого н

Сутність міжнародного правотворчого процесу
визнання цих правил поведінки як норм міжнародного права. Міжнародна правотворчість починається з правотвор-чої (договірної) ініціативи, що може здійснюватися у формі запропонування проект

Принципи міжнародного правотворчого процесу
М іжнародний правотворчий процес — це сфера міжнародних відносин, досить детально врегульована сучасним міжнародним правом. Серед численних нор

Односторонні акти держави у міжнародному правотворчому процесі
Я к уже зазначалося, міжнародний правотворчий процес являє собою сферу міжнародних відносин, у якій одночасно співробітничають щонайменше два с

Кодифікація міжнародного права
П ід кодифікацією у праві розуміють офіційну систематизацію чинних договірних і звичаєвих норм міжнародного права з метою заповнення прогалин,

РЕАЛІЗАЦІЯ НОРМ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА Игнатенко Г. В., Малинин Р. А. Новые тенденции в междунар

Поняття реалізації норм міжнародного права
В сучасних доктринах міжнародного права не бракує термінології для забезпечення процесу реалізації норм міжнародного права. Кількість термінів є

Форми та способи реалізації норм міжнародного права
С еред численних досліджень реалізації норм міжнародного права у вітчизняній юридичній науці найпоширенішим є погляд на реалізацію як на явище,

Міжнародно-правовий механізм реалізації норм міжнародного права
М іжнародно-правовий механізм реалізації норм міжнародного права за своєю структурою є досить складним комплексом нормативно-організаційного ха

Поняття міжнародних правовідносин
П ісля норм міжнародного права міжнародно-правові відносини є другою основною складовою механізму міжнародно-правового регулювання. Але на відмі

Поняття міжнародно-правової відповідальності
а ослідники міжнародно-правової відповідальності енсен, Дж. Франко та ін.) вважають, що жодна тема міжнародного права так не заплутана і так мал

Підстави для виникнення міжнародно-правової відповідальності
У науці міжнародного права висловлюються різні погляди на підстави для виникнення міжнародно-правової відповідальності. Узвичаєним є погляд, як

Ознаки міжнародного правопорушення
У науці міжнародного права ознаками міжнародного правопорушення вважають об'єктивні складові елементи, а саме: а) об'єкт правопорушення; б) прот

Класифікація міжнародних правопорушень
Б ільшість учених (В. І. Мен-жинський, Ю. М. Колосов, П. М. Куріс, В. О. Мазов, Д. Б. Левін, Г. І. Тункін, М. О. Ушаков та ін.) поділяють міжнар

Обставини звільнення від міжнародно-правової відповідальності
К валіфікуючи міжнародні правопорушення як дії всупереч міжнародним зобов'язанням суб'єкта міжнародного права, слід мати на увазі, що міжнародн

Види і форми міжнародно-правової відповідальності
М іжнародно-правова відповідальність реалізується в конкретних видах і формах. Під видами відповідальності мають на увазі матеріальну і політичн

Відповідальність за правомірну діяльність
Я к і будь-яке правило, так і правило «фактичною підставою для міжнародно-правової відповідальності є міжнародне правопорушення» має свої винят

Відповідальність міжнародних організацій
В ідповідальність міжнародної (міжурядової) організації має певні особливості, що випливають з її правосуб'єкт-ності. Різні міжнародні організа

Поняття і характерні особливості міжнародно-правових санкцій
П ід міжнародно-правовими санкціями слід розуміти правомірні примусові заходи, які застосовують суб'єкти міжнародного права для припинення міжнар

Типи і види міжнародно-правових санкцій
У науці міжнародного права пропонуються різні класифікації міжнародно-правових санкцій. Одні вчені (Д. Б. Ле-він) називають п'ять видів санкцій:

Умови правомірності застосування міжнародно-правових санкцій
З астосування міжнародно-правових санкцій за силою їхнього впливу на міжнародний мир і безпеку, на міжнародну законність і правопорядок не може

Механізм застосування міжнародно-правових санкцій
Я к уже зазначалося, перед застосуванням санкцій держава звертається до правопорушника з попередженням про застосування санкцій, якщо він не при

Історія міжнародного правосуддя
РЕКОМЕНДОВАНА ^^^ш^^^^^ш^шш^ ЛІТЕРА ТУРА —™,»„^^ Вадапалас В. А. Осуществление международно-правовых санкций // Советский

Постійна палата міжнародного правосуддя
У кладення в 1920 р. угоди про Статут Постійної Палати міжнародного правосуддя фактично стало початком нової, сучасної історії судового розгляду

Міжнародний Суд ООН
П равовою основою діяльності Міжнародного Суду ООН є розділ XIV Статуту ООН, Статут Міжнародного Суду ООН (як складова Статуту ООН), Регламент С

Регіональні та спеціалізовані міжнародні судові установи
К рім Міжнародного Суду ООН, на сьогодні успішно функціонують регіональні (вони ж, як правило, і спеціалізовані) судові установи, хоча це й не о

Міжнародний арбітраж
М іжнародний арбітражний (третейський) суд створюється за взаємною згодою держав з призначених чи обраних ними осіб — членів Постійної палати т

Поняття і сутність міжнародної законності
В радянській теорії права проблемі законності приділялася головна увага. Не було дослідника, який би не вважав за необхідне сказати щось із при

Структура міжнародної законності
М іжнародна законність — складна багаторівнева система зв'язків правомірних міжнародних відносин і їх компонентів. У ній розрізняють компонентну

Режим і принципи міжнародної законності
У науці міжнародного права висловлюються різні погляди на режим міжнародної законності: від ототожнення його із законністю в цілому (1. І. Лукаш

Сутність міжнародного правопорядку
С проби деяких теоретиків права розглядати законність і правопорядок як дві сторони одного явища в науці міжнародного права не знайшла прихильни