рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Функції міжнародного права

Функції міжнародного права - раздел Образование, Поняття, природа та сфера дії міжнародного права П Ід Функцією Міжнародно­...

П

ід функцією міжнародно­го права мають на увазі основні напрями його впливу і взаємодії із соціальним се­редовищем, взаємодію системи міжнародного права, її ком­понентів та елементів з іншими управлінськими системами, "їхніми компонентами та елементами. Як правило, таке ро­зуміння функцій є спільним для вітчизняних і зарубіжних учених. Але оскільки визначити всі напрями і параметри взаємодії міжнародного права дуже важко, а в завершеному варіанті практично неможливо, то визначенням поняття функцій, як правило, й обмежується єдність учених.

Щодо переліку функцій та класифікації подібність стану у вітчизняній науці із зарубіжними дослідженнями полягає в тому, що їх указується безліч: від однієї до не-встановленої кількості. Багато вчених (Г. Лаутерпахт, Р. Хіг-


Функції міжнародного права

гінс, В. Фрідман, В. Коплінг, К. Перрі, Дж. Шварцен-бергер та ін.) розглядають функції міжнародного права поряд з аналізом його природи, не розмежовуючи їх у ха­рактеристиці. Більшість зарубіжних дослідників обмежу­ються лише характеристикою юридичних функцій між­народного права, зводячи дослідження до доведення: чи є правом міжнародне право або наскільки останнє можли­во застосувати в судових інституціях. Виокремлюючи со­ціальні функції міжнародного права, вони, як правило, їх не досліджують, бо не вважають предметом науки між­народного права. Щоправда, в останні роки почали з'яв­лятися наукові публікації, в яких автори не тільки дають класифікацію функцій міжнародного права, а й намага­ються вийти за суто правові межі. Наприклад, К. Ландауер розрізняє такі функції: а) класично правові; б) наукові; в) історичні; г) політичні1. Аналіз політичних функцій особливо популярний в англо-саксонських доктринах міжнародного права (М. Н. Шоу, М. Макдугалл, В. Рейз-ман, А. Віллард, Ф. Фелісіано та ін.). Досить часто в та­ких дослідженнях науковці намагаються довести, що по­літичними й обмежуються функції міжнародного права.

Серед прихильників суто юридичних функцій міжна­родного права точиться дискусія: чи ці функції такі самі, як у внутрішньодержавного права, чи мають якісь особ­ливості. На думку перших (А. Сюі, І. Паенсон та ін.), вони є практично тотожними, з деякими варіаціями. «Го­ловною функцією кожної системи права, а отже й систе­ми міжнародного права, — вважають вони, — є визначен­ня кола ведення його суб'єктів; таким чином, загальні і партикулярні норми міжнародного права регулюють гар­монійне співіснування та співробітництво держав... Ос­новною функцією права взагалі є регулювання економіч­них, політичних та інших відносин і подолання викорис­тання сили для вирішення конфліктів між окремими людьми — позаяк це стосується міжнародного права; пра­вові домагання повинні здійснюватися не в порядку са­модопомоги, а шляхом звернення до неупереджених су­дових органів»2.

1 Landauer. С. L. Brierly and the Modernization of International Law //
Vanderbilt Journal of Transnational Law. February 1993. Vol. 25. № 5.
P. 881- 917.

2 Manual of the Terminology of Public International Law. P. 7.


Глава І
__________ Поняття, природа та сфера дії міжнародного права______

На думку інших авторів (наприклад, Ш. Розенна), фун­кції міжнародного права суттєво відрізняються від функ­цій внутрішньодержавного права. Це видно хоча б з того, що у вирішенні внутрішньодержавних конфліктів (цивіль­них або кримінальних) право безпосередньо застосовуєть­ся до суб'єктів незалежно від їхнього бажання. В міжна­родному праві в кожному конкретному випадку потрібна згода держави1.

Досить активно досліджувалися функції міжнародно­го права в радянській юридичній науці. Та попри те, що всі дослідники погоджувалися з тезою: функції сучасного міжнародного права відбивають об'єктивну роль права як фактора суспільного прогресу, і цим (об'єктивним) по­винні керуватися вчені в розкритті сутності функцій, на­справді «на-гора» видавалося надто багато суб'єктивного, ідеологічно нашарованого. Скажімо, записано в партійних документах, що соціальне призначення міжнародного права в епоху переходу від капіталізму до соціалізму та комунізму — це забезпечення миру і мирного співісну­вання, сприяння соціальному прогресові, створенню сприятливих умов для демократичного оновлення і рево­люційного перетворення світу, під цю фразу й «винахо­дилися» відповідні функції: окремо для загального міжна­родного права, окремо для соціалістичного міжнародного права, та ще й так, щоб за кількістю вони не переважали одна одну.

Для загального міжнародного права: 1) підтримка та зміцнення міжнародного миру і безпеки в умовах мир­ного співіснування держав двох систем, вживання ко­лективних заходів щодо запобігання та припинення ак­тів агресії (та інших форм протиправного застосування сили й роззброєння; 2) здійснення міждержавного спів­робітництва в економічній сфері (з урахуванням все­світнього поділу праці), а також у соціальній, науковій і культурній сферах в інтересах всебічного поліпшення умов життя людей, сприяння добробуту народів; 3) про­ведення міжнародних заходів з метою ліквідації коло­ніалізму в усіх його формах і проявах, ліквідації расиз­му та інших злочинних замахів на права народів і лю­дини.


Функції міжнародного права

Для соціалістичного міжнародного права: 1) коорди­нація зовнішньої політики соціалістичних держав з метою забезпечення загального миру та безпеки, колективного захисту соціалізму і надання взаємної допомоги в разі аг­ресії; 2) здійснення соціалістичної економічної інтеграції, проведення комплексних заходів в усіх галузях співро­бітництва в інтересах побудови соціалізму та комунізму; 3) всебічна підтримка визвольних, революційних рухів відповідно до цілей суспільного прогресу, які дістали між­народно-правове закріплення.

Перелічені «функції» виводилися за принципом: на кожну з трьох груп (систем) держав (капіталістична, со­ціалістична і країни, що розвиваються) припадає по одній функції. Звичайно, як тільки розпався Радянський Союз, розвалилася соціалістична система, зникли й зазначені функції.

Виходячи з уроків минулого, вчені почали аналізувати функції міжнародного права лише за характером і напря­мом його впливу на навколишнє середовище. Але, як свідчать результати досліджень, без класифікації напрямів подібного впливу важко встановити порядок, систему та­ких функцій та їх взаємодію. Дослідження завжди мати­муть характер незавершених, а сам перелік функцій буде нерівнозначний. Скажімо, Г. 1. Тункін так визначає функ­ції міжнародного права:

—загальна і основна — забезпечення нормального функціонування міждержавної системи;

—найважливіша — програмування міждержавних від­носин;

—просто функція — встановлення параметрів пове­дінки держав;

—функції щодо зовнішньої політики держав;

—функція юридичного закріплення досягнутих до­мовленостей;

—стабілізуючі і творчі функції;

—функція регулювання відносин міжнародних між­державних організацій;

—функція впливу міжнародного права на внутрішньо­державне та ін.1


 


1 Див ' Rosenne Sh. Practice and Methods of International Law. London; Rome; New York, 1984. P. 2, 3.


1 Див.: Тункин Г. И. Функционирование международного нрава // Курс международного права: В 7 т. М., 1989. Т. 1. С. 149—154.


 




Глава I
__________ Поняття, природа та сфера дії міжнародного права______

Вада цієї класифікації полягає в її безсистемності. Самі функції виводяться довільно, і коли їх спроектувати на ре­ально функціонуюче міжнародне право, то вони нерідко перетинатимуться або суперечитимуть одна одній. Крім того, в розкритті сутності певних функцій з'ясовується, шо в реальності вони не є функціями, або якщо і є ними — то не міжнародного права. Наприклад, функції міжнародного права стосовно зовнішньої політики вчений поділяє на три категорії. Суть однієї з них полягає в тому, що міжнародне право є юридичною основою «дій держав, якщо ці дії від­повідають міжнародному праву». А якщо ні? Що це за фун­кція, коли вона спрацьовує в окремих випадках? Другу ка­тегорію функцій складають ті, що «виявляються у впливі зовнішньої політики на розвиток міжнародного права»1. Але це має бути щонайменше стосовно функції зовніш­ньої політики, а не міжнародного права. До третьої кате­горії належать функції, що проявляються у впливі міжна­родного права на зовнішню політику держав.

Більш аргументованим є поділ функцій міжнародного права, запропонований 1. І. Лукашуком:

— головна соціальна функція — зміцнення чинної си­стеми міжнародних відносин;

— головна юридична функція — правове регулювання міждержавних відносин;

— функція протидії існуванню і появі нових відносин та інститутів, які суперечать цілям і принципам міжна­родного права;

— функція інтернаціоналізації, що полягає в розши­ренні та поглибленні взаємозв'язків між державами;

— інформаційно-виховна функція.

Такий підхід може бути продуктивним у подальшому дослідженні функцій міжнародного права.

У свою чергу, вважаємо за можливе розглядати фун­кції сучасного міжнародного права з п'яти основних по­зицій (насправді вони гнучко взаємодіють, а не виокрем­люються за вказаними напрямами):

Асоціальні функції міжнародного права (стабілізації, зміцнення й забезпечення відносин між суб'єктами між­народного права);

1 Див.: Тункин Г. И. Функционирование международного права // Курс международного права: В 7 т. М., 1989. ї. 1. С. 150, 151.


Функції міжнародного права

2) власне юридичні функції (визначення прав та обо­в'язків суб'єктів міжнародного права стосовно один од­ного, встановлення статусу різних категорій суб'єктів, їх правосуб'єктності, зміцнення міжнародного права, міжна­родної законності, міжнародного правопорядку та ін.);

3) функції взаємодії з іншими управлінськими сис­темами, що діють у міжнародній сфері (внутрішньодер­жавним правом, політикою, мораллю, релігією, етикою тощо);

4) функції програмування розвитку міжнародних від­носин та міжнародного права (програмування їхнього роз­витку на перспективу, прогнозування параметрів поведін­ки суб'єктів міжнародного права, передбачення варіантів напрямів розвитку інших систем, з якими взаємодіє між­народне право, тощо);

5) функції інформаційного порядку (забезпечення знаннями про зміст міжнародно-правових актів, вплив на формування міжнародно-правової свідомості та ін.).

РЕКОМЕНДОВАНА _ ЛІТЕРАТУРА ,.,.„,

Буткевич В. Г.

Походження терміна «міжнародне право» //

Український часопис міжнародного права. 1994. № 1.

Василенко В. А.

Основы теории международного права. К., 1988.

Курс международного права: В 7 т. М., 1989. Т.1.

Лукашук И. И. Международное право. Общая часть. М, 1996.

Международное право / Под ред. К. А. Бекяшева. М., 1998.

Международное право / Под ред. Г. В. Игнатенко, О. И. Тиунова. М., 1999.

Международное право / Под ред. Г. И. Тункина. М., 1994.

Міжнародне право / За ред. I. I. Лукашука, В. А. Василенка. К., 1971.

Суверенітет України і міжнародне право / За ред. В. Н. Денисова, В. 1. Євінтова. К., 1995.

Тимченко Л. Д. Международное право. Харьков, 1999.

Тускоз Жан. Міжнародне право. К., 1998.

Україна в міжнародно-правових відносинах. К., 1996.


 





Глава I
__________ Поняття, природа та сфера дії міжнародного права______

Шестаков Л. Н. Понятия международного права //Вестн. Моск. ун-та. Сер. 2. Право.

1997, № 6.

Detter J.

The International Legal Order. Dartmouth; London, 1994.

Encyclopaedia of Public International Law. Amsterdam; Tokyo, 1995. Vol. 2.

Higgins Rosalin.

Problems and Process, International Law and How We Use It. Clarendon

Press. Oxford, 1995.


– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Поняття, природа та сфера дії міжнародного права

Вступ... ріплює обов язок кожного громадянина неухильно до держуватися Конституції... Очевидно що знання відповідних міжнародних дого ворів які стали частиною законодавства України не мож на отримати з...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Функції міжнародного права

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Буткевич В. Г., Мицик В. В., Задорожній О. В.
Міжнародне право. Основи теорії: Підручник / За ред. В. Г. Буткевича. — К.: Либідь, 2002. — 608 с. ISBN 966-06-0265-0. У підручнику розглядаються основні поняття системи між­народного прав

ПОНЯТТЯ, ПРИРОДА ТА СФЕРА ДІЇ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА
Термін «міжнародне право» С ьогодні термін «міжнарод­не право» поряд з термі­ном «право народів» є офіційно визнаним у

Поняття міжнародного права
П рофесор Кембриджського університету Р. Дженінгс, аналізуючи наукові дослідження як вчений і редактор «Англійського щорічника міжнародного права

Поняття міжнародного права
П рофесор Кембриджського університету Р. Дженінгс, аналізуючи наукові дослідження як вчений і редактор «Англійського щорічника міжнародного права

Характерні особливості міжнародного права
К оли йдеться про характерні особливості міжнародного права, то слід розрізняти особливості сучасного міжнарод­ного права та особливості класично

Характерні особливості міжнародного права
К оли йдеться про характерні особливості міжнародного права, то слід розрізняти особливості сучасного міжнарод­ного права та особливості класично

Виникнення міжнародного права і періодизація його історії
В історії міжнародно-правової думки питання виникнення й розвитку міжнародного права ніколи не ускладнювались науковою аргументацією, хоч і нікол

Міжнародне право стародавніх держав
П рирода та умови функціо­нування держав були якіс­но іншими, ніж вождеств, що згодом привело до якісних змін у міжнародному праві. Держава й вин

Міжнародне право в епоху середньовіччя
В науці міжнародного права більшість дослідників (В. Прейсер, Ст. Вероста, П. Парадізі та ін.) вважають, шо через малопомітні зміни

Класичне міжнародне право
С тановлення класичного між­народного права науковці називають по-різному: зародження загального міжнародного права, становлення європейського мі

Перехід до сучасного міжнародного права та утвердження основних його засад
К оли йдеться про перехід до сучасного міжнародного права, то під останнім не мається на увазі якісно нове пра­во, як стверджують деякі науковці.

Історія науки міжнародного права
В иникнення науки міжна­родного права датують, як правило, кінцем XVI — початком XVII ст. У XVI—XVII ст. в дослідженні міжнародного прав

ДЖЕРЕЛА МІЖНАРОДНОГО ПРАВА
Поняття «джерела міжнародного права» Д жерела міжнародного пра­ва є його головною складо­вою, а тому цілком закономірно

Міжнародний договір
В одному з найважливіших міжнародно-правових доку­ментів сучасності — Статуті ООН — особливо вирізняєть­ся міжнародний договір як джерело міжнаро

Рішення міжнародних органів та організацій
У науці міжнародного права питання про природу пра-вотворчих рішень міжнародних організацій, можливості зарахувати такі рішення до джерел міжнаро

Рішення міжнародних судів та арбітражних трибуналів
У радянській доктрині між­народного права майже одностайно підтримувалася думка, що рішення міжнарод­них судів та арбітражних трибуналів не є дже

Доктрина міжнародного права
І з зародженням науки міжна­родного права доктрини між­народного права відігравали значну роль у формуванні та розвитку цієї правової системи. Не

Національне законодавство та рішення національних судів
У західній науці міжнародно­го права одностайним є твердження, що національне законодавство та рішення національних судів не вважаються джерелом

Проблеми аналізу системи міжнародного права
П итання системи міжнарод­ного права завжди важко піддавалися дослідженню вчених. Наукові розробки в цій сфері перенасичені догматичними, еклекти

Поняття системи міжнародного права
Н езважаючи на стихійність процесу утворення галузей та інститутів міжнародного права, науковці все-таки до-сягли (особливо у 80-ті роки XX ст.)

Система міжнародного права і структура міжнародного права
У науці висловлюються різні погляди на співвідношен­ня системи і структури міжнародного права. Одні вчені вважають, шо ці поняття тотожні. Як заз

Міжнародного права
С истема міжнародного пра­ва є визначальною в побу­дові системи науки міжнародного права. Проте обидві системи не є абсолютно тотожними. Між ними

Поняття і характерні риси норм міжнародного права
  Василенко В. А. Основы теории международного права. К., 1988. Курс международного права:

Види міжнародно-правових норм та їхня класифікація
Н орми міжнародного права неоднорідні за змістом і формою. Різноманітність і зростання кількості норм у су­часній системі міжнародного права зумо

Ієрархія норм міжнародного права
В икладене вище деякою мі­рою дає відповідь на два найважливіші з практичного погляду запитання, які по­стають при здійсненні норм міжнародного п

Кодифікація норм міжнародного права
Н аявність у системі міжна­родного права великого масиву взаємозалежних норм порушує питання про їхню впорядкованість, систематизацію, тобто вирі

Міжнародних відносин
З найдавніших часів норми міжнародного права взаємо­діють із нормами міжнародної моралі та міжнародної ввіч­ливості. На відміну від міжнародного

Поняття основних принципів міжнародного права
С тавлення до основних принципів міжнародного права в науці неоднозначне. Західні вчені, за невеликим винятком, не виділяють основних принципів м

Функції основних принципів міжнародного права
С учасний доктринальний підхід до визначення функ­цій основних принципів міжнародного права зводиться до трьох основних поглядів на цю проблему:

Природа основних принципів міжнародного права
Я кщо не брати до уваги за­перечення щодо існування основних принципів міжнародного права, то можна вка­зати на три доктринальні пояснення їх при

Ознаки основних принципів міжнародного права
О сновним принципам між­народного права властиві певні ознаки, завдяки яким їх можна вирізнити серед інших норм міжнародного права. Як зазначалос

Класифікація основних принципів міжнародного права
К ласифікація основних прин­ципів міжнародного пра­ва — явище виключно доктринального характеру. Сьо­годні не існує жодного міжнародно-правового

Регіональних і партикулярних принципів
П оділ основних принципів міжнародного права як системоутворюючих чинників або за сферою дії має на­самперед доктринальне значення. Але зводити в

Принципи заборони застосування сили або загрози силою
В доктринах міжнародного права існують різні погля­ди на становлення цього принципу. Для одних учених (М. В. Філімонова, К. О. Бекяшев та ін.) «п

Принцип суверенної рівності держав
П еріод становлення прин­ципу суверенної рівності держав наука достеменно не встановила. Науковці виво­дять окремі елементи принципу із звичаїв,

Принцип невтручання
І сторія становлення принци­пу невтручання є досить тривалою і неоднозначною. Вона характеризується зрос­танням зацікавленості в ньому та цілкови

Принцип територіальної цілісності держав
В універсальному міжнарод­ному праві принцип тери­торіальної цілісності держав функціонує в основному у звичаєво-правовій формі. Історія

Принцип мирного врегулювання спорів
П ринцип мирного врегулю­вання спорів — один з небагатьох у сучасному міжнародному праві, історія за­гального визнання якого (на жаль, не загальн

Принцип поваги прав та основних свобод людини
П ринцип поваги прав та ос­новних свобод людини вперше було сформульовано як самостійний принцип у Заключному акті НБСЄ 1975 р. Але й до сьогодні

Принцип рівноправності і права народу розпоряджатися власною долею
У своєму розвитку цей прин­цип пройшов чотири ос­новні етапи: 1) проголошення принципу національності (період буржуазно-демократичних революцій);

Принцип співробітництва
І дея необхідності, обов'язку держав співпрацювати в на­уці міжнародного права висловлювалася вже наприкінці XIX ст. З основної ідеї міжнародного

Принцип співробітництва
І дея необхідності, обов'язку держав співпрацювати в на­уці міжнародного права висловлювалася вже наприкінці XIX ст. З основної ідеї міжнародного

Значення проблеми співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права
П роблема співвідношення міжнародного і внутріш­ньодержавного права належить до однієї з центральних у теорії міжнародного права. Вона здавна при

Теорії співвідношення міжнародного і національного права
У другій половині XIX ст., у період розвитку буржуаз­них відносин уперше постала як об'єктивно необхідна і науково обгрунтована для того часу тео

Доктрина міжнародного права про здійснення його норм у внутрішньодержавній сфері
О дним із найважливіших практичних аспектів тео­рій співвідношення міжнародного і національного права є питання про порядок виконання державою мі

Та міжнародного права
Н аведені доктринальні по­гляди і теорії співвідно­шення національного та міжнародного права здавна ство­рювали в державах суттєвий вплив на вирі

Національне законодавство України, її судова практика та міжнародне право
П рактична необхідність ви­рішення питання про спів­відношення національного та міжнародного права об'єк­тивно постала перед Україною як новою де

Національне законодавство і міжнародна судова практика
Я кщо в цілому проблемі співвідношення міжнарод­ного і національного права, зокрема питанню про вплив національного законодавства на міжнародне п

Національне законодавство і міжнародна судова практика
Я кщо в цілому проблемі співвідношення міжнарод­ного і національного права, зокрема питанню про вплив національного законодавства на міжнародне п

Національне законодавство і міжнародна судова практика
Я кщо в цілому проблемі співвідношення міжнарод­ного і національного права, зокрема питанню про вплив національного законодавства на міжнародне п

Національне законодавство і міжнародна судова практика
Я кщо в цілому проблемі співвідношення міжнарод­ного і національного права, зокрема питанню про вплив національного законодавства на міжнародне п

Національне законодавство і міжнародна судова практика
Я кщо в цілому проблемі співвідношення міжнарод­ного і національного права, зокрема питанню про вплив національного законодавства на міжнародне п

Незалежної держави
В сучасній міжнародно-пра­вовій доктрині правосу­б'єктність народу, нації, які борються за створення неза­лежної держави, можна вважати загальнов

Незалежної держави
В сучасній міжнародно-пра­вовій доктрині правосу­б'єктність народу, нації, які борються за створення неза­лежної держави, можна вважати загальнов

Незалежної держави
В сучасній міжнародно-пра­вовій доктрині правосу­б'єктність народу, нації, які борються за створення неза­лежної держави, можна вважати загальнов

Незалежної держави
В сучасній міжнародно-пра­вовій доктрині правосу­б'єктність народу, нації, які борються за створення неза­лежної держави, можна вважати загальнов

Поняття визнання
І сторія і сучасний розвиток міжнародного співтоварист­ва свідчать про те, що це не остаточно встановлене, не­змінне утворення; воно постійно змі

Поняття визнання
риторій, до того контрольованих законним урядом, ви­никають опозиційні до нього військові та політичні ор­ганізації, режими й адміністрації. Такі ситуації порушу­ють питання про правову реакцію на

Визнання держав
Ш одо правової сутності та юридичного значення ви­праві тривалий час існу­ють дві конкуруючі теорії: конститутивна і декларативна. Відповідно до

Визнання урядів
З начення і правові наслідки визнання нового уряду значно відрізняються від визнання нової держави. Якщо останнє стосується питання міжнародної п

Інші види визнання
ТТо інших видів визнання, J І які практикувалися держа­вами, належать: визнання органів національного опору; органів національно-визвольних рухів; «повсталої сторо­ни»; «воюючої сторони». Ві

Форми визнання
Ш одо існування різноманіт­ них форм визнання в ____ t ...... их різняться. Деякі напо­ лягають на тому, що це політичне п

Засоби та типи визнання
В теорії і практиці міжнарод­ного права розрізняють та­кі засоби визнання, як наочно засвідчене і таке, що при­пускається. До різних типів визнан

Поняття правонаступництва
П ротягом усієї історії роз­витку земної цивілізації по­літичні, соціальні, економічні та інші зміни в суспільстві, війни та мирні об'єднання нар

Правонаступництво держав щодо міжнародних договорів
*- /"Чсновні питання правона-\^/ступництва держав щодо договорів регулюються договірними нормами чинної Ві­денської конвенції про правонаступництво держав щодо договорів 1978 р. і є обо

Правонаступництво держав щодо державної власності
Щ одо правонаступництва державної власності, ар­хівів та оорпв застосовуються норми міжнародного зви­чаєвого права, основні з яких кодифіковані у

Правонаступництво України
М іжнародно-правове регу­лювання питань правона­ступництва держав щодо договорів, державної власності, державних архівів і державних боргів має д

Поняття міжнародної правосвідомості
С учасні доктрини міжнарод­ного права по-різному став­ляться до питань міжнародної правосвідомості: від повно­го ігнорування її як явища, властив

Поняття міжнародної правосвідомості
С учасні доктрини міжнарод­ного права по-різному став­ляться до питань міжнародної правосвідомості: від повно­го ігнорування її як явища, властив

Структура міжнародно-правової свідомості
Н а даному етапі розвитку міжнародних відносин го­ворити про цілісну загальну міжнародно-правову свідо­мість, очевидно, ще рано. Як виняток, може

Функції міжнародної правосвідомості
В плив міжнародної право­свідомості на становлення й розвиток міжнародного права можна помітити з аналізу її функцій. Вважається, що міжнародна п

Сутність міжнародного правотворчого процесу
О сновний шлях створення норм міжнародного пра­ва — досягнення угоди між його суб'єктами. У сфері між­державних відносин немає спеціалізованого н

Сутність міжнародного правотворчого процесу
визнання цих правил поведінки як норм міжнародного права. Міжнародна правотворчість починається з правотвор-чої (договірної) ініціативи, що може здійснюватися у формі запропонування проект

Принципи міжнародного правотворчого процесу
М іжнародний правотворчий процес — це сфера між­народних відносин, досить детально врегульована сучас­ним міжнародним правом. Серед численних нор

Односторонні акти держави у міжнародному правотворчому процесі
Я к уже зазначалося, міжна­родний правотворчий про­цес являє собою сферу міжнародних відносин, у якій одночасно співробітничають щонайменше два с

Кодифікація міжнародного права
П ід кодифікацією у праві розуміють офіційну систе­матизацію чинних договірних і звичаєвих норм міжна­родного права з метою заповнення прогалин,

РЕАЛІЗАЦІЯ НОРМ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА
  РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА Игнатенко Г. В., Малинин Р. А. Новые тенденции в междунар

Поняття реалізації норм міжнародного права
В сучасних доктринах між­народного права не бракує термінології для забезпечення процесу реалізації норм міжнародного права. Кількість термінів є

Форми та способи реалізації норм міжнародного права
С еред численних досліджень реалізації норм міжнарод­ного права у вітчизняній юридичній науці найпоширені­шим є погляд на реалізацію як на явище,

Міжнародно-правовий механізм реалізації норм міжнародного права
М іжнародно-правовий ме­ханізм реалізації норм міжнародного права за своєю структурою є досить склад­ним комплексом нормативно-організаційного ха

Поняття міжнародних правовідносин
П ісля норм міжнародного права міжнародно-правові відносини є другою основною складовою механізму між­народно-правового регулювання. Але на відмі

Поняття міжнародних правовідносин
П ісля норм міжнародного права міжнародно-правові відносини є другою основною складовою механізму між­народно-правового регулювання. Але на відмі

Поняття міжнародно-правової відповідальності
а ослідники міжнародно-правової відповідальності енсен, Дж. Франко та ін.) вважають, що жодна тема міжнародного права так не зап­лутана і так мал

Підстави для виникнення міжнародно-правової відповідальності
У науці міжнародного права висловлюються різні погля­ди на підстави для виникнення міжнародно-правової від­повідальності. Узвичаєним є погляд, як

Ознаки міжнародного правопорушення
У науці міжнародного права ознаками міжнародного правопорушення вважають об'єктивні складові елемен­ти, а саме: а) об'єкт правопорушення; б) прот

Класифікація міжнародних правопорушень
Б ільшість учених (В. І. Мен-жинський, Ю. М. Коло­сов, П. М. Куріс, В. О. Мазов, Д. Б. Левін, Г. І. Тункін, М. О. Ушаков та ін.) поділяють міжнар

Обставини звільнення від міжнародно-правової відповідальності
К валіфікуючи міжнародні правопорушення як дії всу­переч міжнародним зобов'язанням суб'єкта міжнародно­го права, слід мати на увазі, що міжнародн

Обставини звільнення від міжнародно-правової відповідальності
К валіфікуючи міжнародні правопорушення як дії всу­переч міжнародним зобов'язанням суб'єкта міжнародно­го права, слід мати на увазі, що міжнародн

Види і форми міжнародно-правової відповідальності
М іжнародно-правова відпо­відальність реалізується в конкретних видах і формах. Під видами відповідальності мають на увазі матеріальну і політичн

Відповідальність за правомірну діяльність
Я к і будь-яке правило, так і правило «фактичною під­ставою для міжнародно-правової відповідальності є між­народне правопорушення» має свої винят

Відповідальність міжнародних організацій
В ідповідальність міжнарод­ної (міжурядової) організа­ції має певні особливості, що випливають з її правосуб'єкт-ності. Різні міжнародні організа

Поняття і характерні особливості міжнародно-правових санкцій
П ід міжнародно-правовими санкціями слід розуміти правомірні примусові заходи, які застосовують суб'єкти міжнародного права для припинення міжнар

Типи і види міжнародно-правових санкцій
У науці міжнародного права пропонуються різні класи­фікації міжнародно-правових санкцій. Одні вчені (Д. Б. Ле-він) називають п'ять видів санкцій:

Умови правомірності застосування міжнародно-правових санкцій
З астосування міжнародно-правових санкцій за силою їхнього впливу на міжнародний мир і безпеку, на міжна­родну законність і правопорядок не може

Механізм застосування міжнародно-правових санкцій
Я к уже зазначалося, перед застосуванням санкцій дер­жава звертається до правопорушника з попередженням про застосування санкцій, якщо він не при

Історія міжнародного правосуддя
  РЕКОМЕНДОВАНА ^^^ш^^^^^ш^шш^ ЛІТЕРА ТУРА —™,»„^^ Вадапалас В. А. Осуществление международно-правовых санкций // Советский

Постійна палата міжнародного правосуддя
У кладення в 1920 р. угоди про Статут Постійної Па­лати міжнародного правосуддя фактично стало початком нової, сучасної історії судового розгляду

Міжнародний Суд ООН
П равовою основою діяль­ності Міжнародного Суду ООН є розділ XIV Статуту ООН, Статут Міжнародного Суду ООН (як складова Статуту ООН), Регламент С

Регіональні та спеціалізовані міжнародні судові установи
К рім Міжнародного Суду ООН, на сьогодні успішно функціонують регіональні (вони ж, як правило, і спеціа­лізовані) судові установи, хоча це й не о

Міжнародний арбітраж
М іжнародний арбітражний (третейський) суд створю­ється за взаємною згодою держав з призначених чи обра­них ними осіб — членів Постійної палати т

Поняття і сутність міжнародної законності
В радянській теорії права проблемі законності приді­лялася головна увага. Не було дослідника, який би не вва­жав за необхідне сказати щось із при

Структура міжнародної законності
М іжнародна законність — складна багаторівнева си­стема зв'язків правомірних міжнародних відносин і їх компонентів. У ній розрізняють компонентну

Режим і принципи міжнародної законності
У науці міжнародного права висловлюються різні погля­ди на режим міжнародної законності: від ототожнення його із законністю в цілому (1. І. Лукаш

Сутність міжнародного правопорядку
С проби деяких теоретиків права розглядати закон­ність і правопорядок як дві сторони одного явища в науці міжнародного права не знайшла прихильни

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги