Підстави для виникнення міжнародно-правової відповідальності - раздел Образование, Поняття, природа та сфера дії міжнародного права У
Науці Міжнародного Прав...
науці міжнародного права висловлюються різні погляди на підстави для виникнення міжнародно-правової відповідальності. Узвичаєним є погляд, який зводить підстави міжнародно-правової відповідальності тільки до
Глава XV Міжнародно-правова відповідальність
вчинення міжнародного правопорушення (Г. І. Тункін, Ю. М. Колосов, Г. М. Мелков та ін.). Часто для визначення джерела міжнародно-правової відповідальності вживають термін «походження міжнародно-правової відповідальності». Проте фахівці міжнародного права, які спеціально досліджують це питання, зазначають такі підстави для міжнародно-правової відповідальності: а) нормативно-правову і б) фактичну.
Під нормативно-правовою підставою міжнародно-правової відповідальності розуміють сукупність юридично обов'язкових міжнародно-правових актів, на основі яких певна поведінка або утримання від дій кваліфікуються як міжнародне правопорушення і в силу яких суб'єкт міжнародного права повинен нести міжнародно-правову відповідальність. Комісія міжнародного права у проекті статей про відповідальність 2001 р. записала: «Діяння держави може бути, кваліфіковане як міжнародно-протиправне лише на підставі міжнародного права. На таку кваліфікацію не може вплинути кваліфікація цього ж діяння як правомірного згідно із внутрішньодержавним правом» (ст. 3).
Якщо немає заборони певної дії або утримання від дій, юридична відповідальність, за незначними винятками (про що йдеться нижче), недопустима.
Нормативно-правові підстави є визначальними межами потенційно можливої відповідальності. Тому самі підстави мають бути правомірними, юридично дійсними зобов'язаннями. В цілому джерела міжнародно-правової відповідальності збігаються з джерелами міжнародного права. Але це не є правилом. Нормативно-правовою підставою відповідальності завжди є рішення міжнародних судів та арбітражів. Водночас у науці міжнародного права їх не визнають джерелами міжнародного права або визнають (обмежене коло фахівців) лише як допоміжні джерела. Правовою підставою міжнародно-правової відповідальності можуть бути спеціальні правові акти, які покладають відповідальність на суб'єкти міжнародного права, але не є джерелом міжнародного права. Підставою такої відповідальності можуть бути рішення міжнародних органів, односторонні акти, які також не є джерелами міжнародного права. Міжнародний Суд ООН (1974) зазначив із цього приводу: «Загальновизнано, що декларації, укладені
Підстави для виникнення міжнародно-правової відповідальності__________
за допомогою односторонніх актів стосовно правової і фактичної ситуації, можуть мати своїм наслідком створення правових зобов'язань... Такі зобов'язання зобов'язують державу, навіть якщо вони не були укладені в рамках переговорів».
Отже, джерелами міжнародно-правової відповідальності є правомірні, юридично дійсні міжнародні договори та міжнародні звичаї; рішення міжнародних організацій та міжнародних органів (наприклад, Ради Безпеки ООН), які відповідно до норм міжнародного права (насамперед статутів цих організацій) мають юридично-обов'язковий характер; правосудні рішення міжнародних судів та арбітражів (зокрема, консультативні висновки не є такими); односторонні міжнародні зобов'язання держави, які не є засобом впровадження в дію (для цієї держави) чинних або щойно створених норм міжнародного права.
Нормативно-правовою підставою для міжнародно-правової відповідальності є як норми матеріального характеру, що встановлюють відповідальність у конкретній галузі права, так і ті норми міжнародного права, що визначають умови наявності міжнародного правопорушення (зокрема процесуальні), які безпосередньо стосуються інституту міжнародно-правової відповідальності.
Вказані норми починають функціонувати за наявності певних юридичних фактів. Такими для них можуть бути лише міжнародні правопорушення. Міжнародні правопорушення складають фактичну сторону підстав для міжнародно-правової відповідальності. Вони є досить складними соціально-правовими явищами. Тому дуже важливо встановити типові, визначені міжнародним правом, порушення, що тягнуть за собою міжнародно-правову відповідальність, і провести відмежування міжнародних правопорушень від дій, які зовні нагадують міжнародні правопорушення, але такими не можуть бути.
У процесі встановлення міжнародних правопорушень слід з'ясувати наявність характерних для них ознак у конкретних діях або при утриманні від дій суб'єкта міжнародного права. Встановивши такі ознаки, потрібно пересвідчитися, чи не існує таких обставин, які звільняють суб'єкта міжнародного права від міжнародної відповідаль-
Глава XV Міжнародно-правова відповідальність
ності. Отже, встановлення міжнародної відповідальності є складною правозастосовчою діяльністю суб'єктів міжнародного права (передусім держав).
До міжнародного правопорушення веде свідома, не-спровокована поведінка. У разі спровокованої поведінки слід звернути увагу на те, чи володів суб'єкт свободою волевиявлення в процесі відповідних дій (або утримання від дій). Якщо це так, то можна також говорити про фактичні підстави для міжнародно-правової відповідальності.
Не можуть бути дії або утримання від дій міжнародним правопорушенням, якщо вони не мають усіх необхідних ознак останнього. Тому не вважаються міжнародними правопорушеннями: а) недружні акти; б) окремі злочинні вчинки фізичних осіб проти міжнародного права (злочини міжнародного характеру). Не можуть вважатися міжнародними правопорушниками суб'єкти міжнародного права, які мали відношення до правопорушення, але при цьому не встановлено їхніх протиправних дій або утримання від дій (спірні ситуації).
Недружнім актом вважають таку поведінку держави, що завдає шкоди іншій державі, діє всупереч її інтересам, але не порушує норм міжнародного права. Міжнародне право не забороняє недружніх актів. Відповідні заборони існують лише на морально-політичному рівні. Отже, недружній акт не породжує міжнародно-правової відповідальності і надає можливість іншим державам боротися з подібними фактами тільки морально-політичними засадами, вживати до держави, яка вдалася до недружнього акту, відповідних заходів, реагувати на нього в порядку реторсії.
Зважаючи на те, що недружні акти суперечать інтересам інших держав, останні, як правило, так і реагують. На сьогодні найтиповішими і найчастішими є такі недружні акти, як надмірне обмеження прав іноземних фізичних та юридичних осіб на території держави, націоналізація іноземної власності, підвищення митних податків на товари певної держави або групи держав; інші дії, які знаходяться в межах суверенітету, але які нехтують інтереси інших суб'єктів міжнародного права.
Злочинні вчинки фізичних осіб проти міжнародного права є підставою для кримінального, а не міжнарод-
_______ Підстави для виникнення міжнародно-правової відповідальності__________
но-правового покарання. Це такі дії фізичних осіб, які порушують норми міжнародного права і тому заборонені нормами внутрішньодержавного права. Таку заборону держави вносять до своїх кримінальних кодексів (законів) за власною ініціативою або на підставі міжнародних угод, принципів і норм міжнародного права, загальновизнаних міжнародно-правових звичаїв, юридично обов'язкових рішень міжнародних органів та організацій. Боротьба з такими правопорушеннями передбачена нормами міжнародного права, але відповідальність фізичних осіб у таких випадках не є міжнародно-правовою. Поведінка фізичних осіб здійснюється поза будь-яким зв'язком із політикою держави (вони діють не від імені держави і не є посадовими особами в державі). Така поведінка, як правило, суперечить законодавству держави і часто є такою, що підлягає кримінальному покаранню в національних судових установах. Крім того, юридичними підставами відповідальності за такі дії можуть бути міжнародні конвенції з боротьби проти міжнародної злочинності та відповідні їм національно-правові акти.
Прикладами таких злочинних учинків фізичних осіб проти міжнародного права можуть бути: виготовлення і продаж іноземної валюти й цінних паперів; виготовлення, придбання, зберігання з метою збуту і збут наркотичних засобів без спеціального на те дозволу, глумління над символікою іноземної держави тощо.
У разі спірних ситуацій держави ще не встигли порушити норм міжнародного права, не сформулювали одна одній своїх домагань, але опинилися в таких міжнародних відносинах, коли їхні інтереси потерпають від поведінки вищих посадових осіб іншої держави. Ситуація зачіпає інтереси держав і може перерости у спір. На цьому етапі міждержавних відносин сторони не несуть міжнародно-правової відповідальності, бо ще не сталося міжнародного правопорушення як такого. Але вони вже зобов'язані вдатися до мирних засобів виходу із ситуації. Відмова виконати це зобов'язання стане міжнародним правопорушенням з усіма наслідками міжнародно-правової відповідальності. Прикладами спірних ситуацій є територіальні спадкоємства під час поділу держави на декілька незалежних держав та ін.
Глава XV Міжнародно-правова відповідальність
Ознаки міжнародного правопорушення
Все темы данного раздела:
Буткевич В. Г., Мицик В. В., Задорожній О. В.
Міжнародне право. Основи теорії: Підручник / За ред. В. Г. Буткевича. — К.: Либідь, 2002. — 608 с. ISBN 966-06-0265-0.
У підручнику розглядаються основні поняття системи міжнародного прав
ПОНЯТТЯ, ПРИРОДА ТА СФЕРА ДІЇ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА
Термін «міжнародне право»
С
ьогодні термін «міжнародне право» поряд з терміном «право народів» є офіційно визнаним у
Поняття міжнародного права
П
рофесор Кембриджського університету Р. Дженінгс, аналізуючи наукові дослідження як вчений і редактор «Англійського щорічника міжнародного права
Поняття міжнародного права
П
рофесор Кембриджського університету Р. Дженінгс, аналізуючи наукові дослідження як вчений і редактор «Англійського щорічника міжнародного права
Характерні особливості міжнародного права
К
оли йдеться про характерні особливості міжнародного права, то слід розрізняти особливості сучасного міжнародного права та особливості класично
Характерні особливості міжнародного права
К
оли йдеться про характерні особливості міжнародного права, то слід розрізняти особливості сучасного міжнародного права та особливості класично
Функції міжнародного права
П
ід функцією міжнародного права мають на увазі основні напрями його впливу і взаємодії із соціальним середовищем, взаємодію системи міжнародно
Виникнення міжнародного права і періодизація його історії
В
історії міжнародно-правової думки питання виникнення й розвитку міжнародного права ніколи не ускладнювались науковою аргументацією, хоч і нікол
Міжнародне право стародавніх держав
П
рирода та умови функціонування держав були якісно іншими, ніж вождеств, що згодом привело до якісних змін у міжнародному праві. Держава й вин
Міжнародне право в епоху середньовіччя
В
науці міжнародного права більшість дослідників
(В. Прейсер, Ст. Вероста, П. Парадізі та ін.) вважають, шо через малопомітні зміни
Класичне міжнародне право
С
тановлення класичного міжнародного права науковці називають по-різному: зародження загального міжнародного права, становлення європейського мі
Перехід до сучасного міжнародного права та утвердження основних його засад
К
оли йдеться про перехід до сучасного міжнародного права, то під останнім не мається на увазі якісно нове право, як стверджують деякі науковці.
Історія науки міжнародного права
В
иникнення науки міжнародного права датують, як правило, кінцем XVI — початком XVII ст.
У XVI—XVII ст. в дослідженні міжнародного прав
ДЖЕРЕЛА МІЖНАРОДНОГО ПРАВА
Поняття «джерела міжнародного права»
Д
жерела міжнародного права є його головною складовою, а тому цілком закономірно
Міжнародний договір
В
одному з найважливіших міжнародно-правових документів сучасності — Статуті ООН — особливо вирізняється міжнародний договір як джерело міжнаро
Рішення міжнародних органів та організацій
У
науці міжнародного права питання про природу пра-вотворчих рішень міжнародних організацій, можливості зарахувати такі рішення до джерел міжнаро
Рішення міжнародних судів та арбітражних трибуналів
У
радянській доктрині міжнародного права майже одностайно підтримувалася думка, що рішення міжнародних судів та арбітражних трибуналів не є дже
Доктрина міжнародного права
І
з зародженням науки міжнародного права доктрини міжнародного права відігравали значну роль у формуванні та розвитку цієї правової системи. Не
Національне законодавство та рішення національних судів
У
західній науці міжнародного права одностайним є твердження, що національне законодавство та рішення національних судів не вважаються джерелом
Проблеми аналізу системи міжнародного права
П
итання системи міжнародного права завжди важко піддавалися дослідженню вчених. Наукові розробки в цій сфері перенасичені догматичними, еклекти
Поняття системи міжнародного права
Н
езважаючи на стихійність процесу утворення галузей та інститутів міжнародного права, науковці все-таки до-сягли (особливо у 80-ті роки XX ст.)
Система міжнародного права і структура міжнародного права
У
науці висловлюються різні погляди на співвідношення системи і структури міжнародного права. Одні вчені вважають, шо ці поняття тотожні. Як заз
Міжнародного права
С
истема міжнародного права є визначальною в побудові системи науки міжнародного права. Проте обидві системи не є абсолютно тотожними. Між ними
Поняття і характерні риси норм міжнародного права
Василенко В. А.
Основы теории международного права. К., 1988.
Курс международного права:
Види міжнародно-правових норм та їхня класифікація
Н
орми міжнародного права неоднорідні за змістом і формою. Різноманітність і зростання кількості норм у сучасній системі міжнародного права зумо
Ієрархія норм міжнародного права
В
икладене вище деякою мірою дає відповідь на два найважливіші з практичного погляду запитання, які постають при здійсненні норм міжнародного п
Кодифікація норм міжнародного права
Н
аявність у системі міжнародного права великого масиву взаємозалежних норм порушує питання про їхню впорядкованість, систематизацію, тобто вирі
Міжнародних відносин
З
найдавніших часів норми міжнародного права взаємодіють із нормами міжнародної моралі та міжнародної ввічливості. На відміну від міжнародного
Поняття основних принципів міжнародного права
С
тавлення до основних принципів міжнародного права в науці неоднозначне. Західні вчені, за невеликим винятком, не виділяють основних принципів м
Функції основних принципів міжнародного права
С
учасний доктринальний підхід до визначення функцій основних принципів міжнародного права зводиться до трьох основних поглядів на цю проблему:
Природа основних принципів міжнародного права
Я
кщо не брати до уваги заперечення щодо існування основних принципів міжнародного права, то можна вказати на три доктринальні пояснення їх при
Ознаки основних принципів міжнародного права
О
сновним принципам міжнародного права властиві певні ознаки, завдяки яким їх можна вирізнити серед інших норм міжнародного права. Як зазначалос
Класифікація основних принципів міжнародного права
К
ласифікація основних принципів міжнародного права — явище виключно доктринального характеру. Сьогодні не існує жодного міжнародно-правового
Регіональних і партикулярних принципів
П
оділ основних принципів міжнародного права як системоутворюючих чинників або за сферою дії має насамперед доктринальне значення. Але зводити в
Принципи заборони застосування сили або загрози силою
В
доктринах міжнародного права існують різні погляди на становлення цього принципу. Для одних учених (М. В. Філімонова, К. О. Бекяшев та ін.) «п
Принцип суверенної рівності держав
П
еріод становлення принципу суверенної рівності держав наука достеменно не встановила. Науковці виводять окремі елементи принципу із звичаїв,
Принцип невтручання
І
сторія становлення принципу невтручання є досить тривалою і неоднозначною. Вона характеризується зростанням зацікавленості в ньому та цілкови
Принцип територіальної цілісності держав
В
універсальному міжнародному праві принцип територіальної цілісності держав функціонує в основному у звичаєво-правовій формі.
Історія
Принцип мирного врегулювання спорів
П
ринцип мирного врегулювання спорів — один з небагатьох у сучасному міжнародному праві, історія загального визнання якого (на жаль, не загальн
Принцип поваги прав та основних свобод людини
П
ринцип поваги прав та основних свобод людини вперше було сформульовано як самостійний принцип у Заключному акті НБСЄ 1975 р. Але й до сьогодні
Принцип рівноправності і права народу розпоряджатися власною долею
У
своєму розвитку цей принцип пройшов чотири основні етапи: 1) проголошення принципу національності (період буржуазно-демократичних революцій);
Принцип співробітництва
І
дея необхідності, обов'язку держав співпрацювати в науці міжнародного права висловлювалася вже наприкінці XIX ст. З основної ідеї міжнародного
Принцип співробітництва
І
дея необхідності, обов'язку держав співпрацювати в науці міжнародного права висловлювалася вже наприкінці XIX ст. З основної ідеї міжнародного
Значення проблеми співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права
П
роблема співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права належить до однієї з центральних у теорії міжнародного права. Вона здавна при
Теорії співвідношення міжнародного і національного права
У
другій половині XIX ст., у період розвитку буржуазних відносин уперше постала як об'єктивно необхідна і науково обгрунтована для того часу тео
Доктрина міжнародного права про здійснення його норм у внутрішньодержавній сфері
О
дним із найважливіших практичних аспектів теорій співвідношення міжнародного і національного права є питання про порядок виконання державою мі
Та міжнародного права
Н
аведені доктринальні погляди і теорії співвідношення національного та міжнародного права здавна створювали в державах суттєвий вплив на вирі
Національне законодавство України, її судова практика та міжнародне право
П
рактична необхідність вирішення питання про співвідношення національного та міжнародного права об'єктивно постала перед Україною як новою де
Національне законодавство і міжнародна судова практика
Я
кщо в цілому проблемі співвідношення міжнародного і національного права, зокрема питанню про вплив національного законодавства на міжнародне п
Національне законодавство і міжнародна судова практика
Я
кщо в цілому проблемі співвідношення міжнародного і національного права, зокрема питанню про вплив національного законодавства на міжнародне п
Національне законодавство і міжнародна судова практика
Я
кщо в цілому проблемі співвідношення міжнародного і національного права, зокрема питанню про вплив національного законодавства на міжнародне п
Національне законодавство і міжнародна судова практика
Я
кщо в цілому проблемі співвідношення міжнародного і національного права, зокрема питанню про вплив національного законодавства на міжнародне п
Національне законодавство і міжнародна судова практика
Я
кщо в цілому проблемі співвідношення міжнародного і національного права, зокрема питанню про вплив національного законодавства на міжнародне п
Незалежної держави
В
сучасній міжнародно-правовій доктрині правосуб'єктність народу, нації, які борються за створення незалежної держави, можна вважати загальнов
Незалежної держави
В
сучасній міжнародно-правовій доктрині правосуб'єктність народу, нації, які борються за створення незалежної держави, можна вважати загальнов
Незалежної держави
В
сучасній міжнародно-правовій доктрині правосуб'єктність народу, нації, які борються за створення незалежної держави, можна вважати загальнов
Незалежної держави
В
сучасній міжнародно-правовій доктрині правосуб'єктність народу, нації, які борються за створення незалежної держави, можна вважати загальнов
Поняття визнання
І
сторія і сучасний розвиток міжнародного співтовариства свідчать про те, що це не остаточно встановлене, незмінне утворення; воно постійно змі
Поняття визнання
риторій, до того контрольованих законним урядом, виникають опозиційні до нього військові та політичні організації, режими й адміністрації. Такі ситуації порушують питання про правову реакцію на
Визнання держав
Ш
одо правової сутності та юридичного значення виправі тривалий час існують дві конкуруючі теорії: конститутивна і декларативна. Відповідно до
Визнання урядів
З
начення і правові наслідки визнання нового уряду значно відрізняються від визнання нової держави. Якщо останнє стосується питання міжнародної п
Інші види визнання
ТТо інших видів визнання, J І які практикувалися державами, належать: визнання органів національного опору; органів національно-визвольних рухів; «повсталої сторони»; «воюючої сторони». Ві
Форми визнання
Ш
одо існування різноманіт них форм визнання в ____ t ...... их різняться. Деякі напо лягають на тому, що це політичне п
Засоби та типи визнання
В
теорії і практиці міжнародного права розрізняють такі засоби визнання, як наочно засвідчене і таке, що припускається. До різних типів визнан
Поняття правонаступництва
П
ротягом усієї історії розвитку земної цивілізації політичні, соціальні, економічні та інші зміни в суспільстві, війни та мирні об'єднання нар
Правонаступництво держав щодо міжнародних договорів
*- /"Чсновні питання правона-\^/ступництва держав щодо договорів регулюються договірними нормами чинної Віденської конвенції про правонаступництво держав щодо договорів 1978 р. і є обо
Правонаступництво держав щодо державної власності
Щ
одо правонаступництва державної власності, архівів та оорпв застосовуються норми міжнародного звичаєвого права, основні з яких кодифіковані у
Правонаступництво України
М
іжнародно-правове регулювання питань правонаступництва держав щодо договорів, державної власності, державних архівів і державних боргів має д
Поняття міжнародної правосвідомості
С
учасні доктрини міжнародного права по-різному ставляться до питань міжнародної правосвідомості: від повного ігнорування її як явища, властив
Поняття міжнародної правосвідомості
С
учасні доктрини міжнародного права по-різному ставляться до питань міжнародної правосвідомості: від повного ігнорування її як явища, властив
Структура міжнародно-правової свідомості
Н
а даному етапі розвитку міжнародних відносин говорити про цілісну загальну міжнародно-правову свідомість, очевидно, ще рано. Як виняток, може
Функції міжнародної правосвідомості
В
плив міжнародної правосвідомості на становлення й розвиток міжнародного права можна помітити з аналізу її функцій. Вважається, що міжнародна п
Сутність міжнародного правотворчого процесу
О
сновний шлях створення норм міжнародного права — досягнення угоди між його суб'єктами. У сфері міждержавних відносин немає спеціалізованого н
Сутність міжнародного правотворчого процесу
визнання цих правил поведінки як норм міжнародного права.
Міжнародна правотворчість починається з правотвор-чої (договірної) ініціативи, що може здійснюватися у формі запропонування проект
Принципи міжнародного правотворчого процесу
М
іжнародний правотворчий процес — це сфера міжнародних відносин, досить детально врегульована сучасним міжнародним правом. Серед численних нор
Односторонні акти держави у міжнародному правотворчому процесі
Я
к уже зазначалося, міжнародний правотворчий процес являє собою сферу міжнародних відносин, у якій одночасно співробітничають щонайменше два с
Кодифікація міжнародного права
П
ід кодифікацією у праві розуміють офіційну систематизацію чинних договірних і звичаєвих норм міжнародного права з метою заповнення прогалин,
РЕАЛІЗАЦІЯ НОРМ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Игнатенко Г. В., Малинин Р. А.
Новые тенденции в междунар
Поняття реалізації норм міжнародного права
В
сучасних доктринах міжнародного права не бракує термінології для забезпечення процесу реалізації норм міжнародного права. Кількість термінів є
Форми та способи реалізації норм міжнародного права
С
еред численних досліджень реалізації норм міжнародного права у вітчизняній юридичній науці найпоширенішим є погляд на реалізацію як на явище,
Міжнародно-правовий механізм реалізації норм міжнародного права
М
іжнародно-правовий механізм реалізації норм міжнародного права за своєю структурою є досить складним комплексом нормативно-організаційного ха
Поняття міжнародних правовідносин
П
ісля норм міжнародного права міжнародно-правові відносини є другою основною складовою механізму міжнародно-правового регулювання. Але на відмі
Поняття міжнародних правовідносин
П
ісля норм міжнародного права міжнародно-правові відносини є другою основною складовою механізму міжнародно-правового регулювання. Але на відмі
Поняття міжнародно-правової відповідальності
а
ослідники міжнародно-правової відповідальності енсен, Дж. Франко та ін.) вважають, що жодна тема міжнародного права так не заплутана і так мал
Ознаки міжнародного правопорушення
У
науці міжнародного права ознаками міжнародного правопорушення вважають об'єктивні складові елементи, а саме: а) об'єкт правопорушення; б) прот
Класифікація міжнародних правопорушень
Б
ільшість учених (В. І. Мен-жинський, Ю. М. Колосов, П. М. Куріс, В. О. Мазов, Д. Б. Левін, Г. І. Тункін, М. О. Ушаков та ін.) поділяють міжнар
Обставини звільнення від міжнародно-правової відповідальності
К
валіфікуючи міжнародні правопорушення як дії всупереч міжнародним зобов'язанням суб'єкта міжнародного права, слід мати на увазі, що міжнародн
Обставини звільнення від міжнародно-правової відповідальності
К
валіфікуючи міжнародні правопорушення як дії всупереч міжнародним зобов'язанням суб'єкта міжнародного права, слід мати на увазі, що міжнародн
Види і форми міжнародно-правової відповідальності
М
іжнародно-правова відповідальність реалізується в конкретних видах і формах. Під видами відповідальності мають на увазі матеріальну і політичн
Відповідальність за правомірну діяльність
Я
к і будь-яке правило, так і правило «фактичною підставою для міжнародно-правової відповідальності є міжнародне правопорушення» має свої винят
Відповідальність міжнародних організацій
В
ідповідальність міжнародної (міжурядової) організації має певні особливості, що випливають з її правосуб'єкт-ності. Різні міжнародні організа
Поняття і характерні особливості міжнародно-правових санкцій
П
ід міжнародно-правовими санкціями слід розуміти правомірні примусові заходи, які застосовують суб'єкти міжнародного права для припинення міжнар
Типи і види міжнародно-правових санкцій
У
науці міжнародного права пропонуються різні класифікації міжнародно-правових санкцій. Одні вчені (Д. Б. Ле-він) називають п'ять видів санкцій:
Умови правомірності застосування міжнародно-правових санкцій
З
астосування міжнародно-правових санкцій за силою їхнього впливу на міжнародний мир і безпеку, на міжнародну законність і правопорядок не може
Механізм застосування міжнародно-правових санкцій
Я
к уже зазначалося, перед застосуванням санкцій держава звертається до правопорушника з попередженням про застосування санкцій, якщо він не при
Історія міжнародного правосуддя
РЕКОМЕНДОВАНА
^^^ш^^^^^ш^шш^ ЛІТЕРА ТУРА —™,»„^^
Вадапалас В. А.
Осуществление международно-правовых санкций // Советский
Постійна палата міжнародного правосуддя
У
кладення в 1920 р. угоди про Статут Постійної Палати міжнародного правосуддя фактично стало початком нової, сучасної історії судового розгляду
Міжнародний Суд ООН
П
равовою основою діяльності Міжнародного Суду ООН є розділ XIV Статуту ООН, Статут Міжнародного Суду ООН (як складова Статуту ООН), Регламент С
Регіональні та спеціалізовані міжнародні судові установи
К
рім Міжнародного Суду ООН, на сьогодні успішно функціонують регіональні (вони ж, як правило, і спеціалізовані) судові установи, хоча це й не о
Міжнародний арбітраж
М
іжнародний арбітражний (третейський) суд створюється за взаємною згодою держав з призначених чи обраних ними осіб — членів Постійної палати т
Поняття і сутність міжнародної законності
В
радянській теорії права проблемі законності приділялася головна увага. Не було дослідника, який би не вважав за необхідне сказати щось із при
Структура міжнародної законності
М
іжнародна законність — складна багаторівнева система зв'язків правомірних міжнародних відносин і їх компонентів. У ній розрізняють компонентну
Режим і принципи міжнародної законності
У
науці міжнародного права висловлюються різні погляди на режим міжнародної законності: від ототожнення його із законністю в цілому (1. І. Лукаш
Сутність міжнародного правопорядку
С
проби деяких теоретиків права розглядати законність і правопорядок як дві сторони одного явища в науці міжнародного права не знайшла прихильни
Новости и инфо для студентов