рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Раздел Образование
/
Типи і види міжнародно-правових санкцій

Реферат Курсовая Конспект

Выберите учебное заведение

Типи і види міжнародно-правових санкцій

Типи і види міжнародно-правових санкцій - раздел Образование, Поняття, природа та сфера дії міжнародного права У Науці Міжнародного Прав...

науці міжнародного права пропонуються різні класифікації міжнародно-правових санкцій. Одні вчені (Д. Б. Ле-він) називають п'ять видів санкцій: 1) примусові заходи за Статутом ООН стосовно загрози миру, порушення миру та акту агресії; 2) індивідуальна і колективна самооборона від збройного нападу; 3) опір колоніальному гніту; 4) реторсії і незбройні репресалії; 5) примусові заходи для приведення у виконання рішень Міжнародного Суду ООН. Інші вчені (В. Давід) поділяють міжнародно-правові санкції на дві групи: а) санкції загального міжнародного права; б) санкції організованого співтовариства держав.

В українській науці міжнародного права найбільш прийнятною вважається класифікація, запропонована проф. В. А. Василенком: 1) міжнародно-правові санкції, які здійснюються державами в порядку самодопомоги; 2) міжнародно-правові санкції, які здійснюються державами за допомогою міжнародних організацій. Кожному з типів властиві свої види міжнародно-правових санкцій, форми та способи їх застосування.

Залежно від правового забезпечення застосування примусових заходів, інтенсивності їх застосування і юридичних наслідків такого застосування серед санкцій, які здійснюються державами в порядку самодопомоги, розрізняють такі: 1) реторсії; 2) репресалії; 3) розрив дипломатичних і консульських відносин; 4) самооборона; 5) невизнання.

Реторсіями вважаються примусові заходи однієї держави щодо суб'єкта-правопорушника на захист своїх державних інтересів. Реторсії — відповідні примусові заходи, що ведуть до обмеження інтересів держави-порушниці, які (інтереси) не охороняються міжнародним правом. Реторсії можуть застосовуватися у відповідь на недружній акт, несправедливу, упереджену поведінку іншого суб'єкта, але в межах, допустимих міжнародним правом. Такі реторсійні заходи не вважаються міжнародно-правовою санкцією, бо застосовуються без попереднього правопорушення. До реторсій належать: заборона дипломатичним представникам або громадянам іноземної держави вільно

відвідувати певні райони країни їхнього перебування у відповідь на подібні обмеження щодо своїх дипломатів та громадян у тій державі (інші обмеження); відкликання посла з держави, яка вчинила недружній акт або правопорушення; висилання з країни рівної кількості дипломатів держави, що раніше вислала з країни дипломатів першої держави; оголошення дипломатів persona non grata; заборона в'їзду в країну або відміна візиту делегацій, у тому числі й глави держави; ускладнення або повна заборона видачі в'їзних віз громадянам іншої держави у відповідь на подібну поведінку цієї держави; встановлення обмежень на імпорт із держави, яка вчинила недружній акт або правопорушення; підвищення митних податків на товари такої держави; безмитні обмеження на товари держави-порушниці або такої, що вчинила недружній акт (обмеження квот на ввезення, додаткові податки на імпорт товарів, висунення завищених вимог до якості імпортованої продукції тощо); націоналізація власності громадян і юридичних осіб, вилучення вкладів з банків держави, яка вчинила недружній акт або правопорушення.

Репресалії є правомірними примусовими заходами, які чиняться з метою відновлення своїх порушених прав і спрямовані на обмеження або ліквідацію прав іншої держави у відповідь на її неправомірну поведінку. Репресалії не можуть застосовуватись у відповідь на недружелюбні або інші акти, які не є міжнародним правопорушенням. Репресалії повинні бути співрозмірними із заподіяними збитками і тим примусом, який є необхідним для відшкодування цього збитку. Саме тому сучасне міжнародне право не визнає таких репресалій, як бомбардування, захоплення чужої території, блокада, інтервенція тощо. Такі репресалії під час війни не можуть підміняти мирних (не-збройних) репресалій. Тому правомірними можуть бути лише політичні та економічні репресалії, зокрема позбавлення (тимчасове) або обмеження дипломатичних привілеїв та імунітету офіційних представників держави-порушниці; ембарго, повна або часткова заборона продавати і постачати будь-яку сировину, промислові й харчові вироби чи майно на територію держави-порушниці, заборона надавати транспортні засоби для перевезень громадян, товарів і вантажів на територію держави-порушниці; бойкот (повна або часткова заборона купувати і ввозити

Глава XVI Міжнародно-правові санкції

Типи і види міжнародно-правових санкцій

будь-яку сировину, промислові й харчові вироби чи майно з території держави-порушниці, заборона користуватися транспортними засобами держави-порушниці, на участь її представників у торговельно-промислових заходах на території потерпілої держави); секвестр майна; за-мороження банківських вкладів держави-порушниці; конфіскація її майна та вилучення її авуарів з банків потерпілої держави тощо.

Обмеження, які застосовуються щодо інтересів держави-порушниці, не забезпечені міжнародним правом, вважаються реторсією, а не репресаліями.

Найбільш відчутними формами репресалій є розрив з державою-порушницею торговельно-економічних відносин та її повна економічна ізоляція.

Розрив дипломатичних і консульських відносин у доктринах міжнародного права розглядають і як самостійний вид міжнародно-правових санкцій, що здійснюються державами в порядку самодопомоги, і як форму репресалії.

За певних обставин розрив дипломатичних і консульських відносин можливий і в разі недружніх актів. У такому разі вони не будуть міжнародно-правовою санкцією, бо застосовані не у відповідь на міжнародне правопорушення.

Розрив дипломатичних відносин може бути одночасно з розривом консульських відносин, а може таким і не супроводжуватися. Крім того, можливим є призупинення дипломатичних і консульських відносин як дещо м'якша форма впливу на державу-порушницю.

Іноді держави вдаються до такого виду міжнародно-правової санкції, що застосовується в порядку самодопомоги, як самооборона. Суть дій у порядку самооборони полягає в їхньому збройному примусовому характері. Розрізняють дві форми самооборони: необхідна самооборона і самооборона від агресії.

Необхідною обороною є опір збройними силами зазіханням іноземної держави на недоторканність державного кордону, її воєнним вилазкам, які ще не можна кваліфікувати як акт агресії (заслання військово-розвідувального літака на територію держави-жертви, запливання військових суден у територіальні води такої держави тощо).

Застосування необхідної оборони має, як правило, обмежений (у часі, просторі, інтенсивності тощо) характер.

У разі необхідної оборони бажаним є попередження про можливість її застосування, якщо держава-порушниця не припинить порушення.

Попередження може бути у формі пропозиції військовому літаку здійснити посадку або морському судну покинути територію держави. Попередження необхідне тому, що правопорушення може бути ще не реальним, об'єктивно відсутнім (підготування на кордоні до вторгнення) або вимушеним (порушення територіальної недоторканності через аварію, стихійне лихо чи технічну помилку, якої припустився екіпаж судна). Застосування збройної сили в таких випадках не є правомірним.

У разі самооборони від агресії таких обмежень немає. Це максимально можлива збройна відсіч держави-жертви агресії державі-лорушниці, бо агресія вважається найтяжчим міжнародним правопорушенням. Право на самооборону від агресії — суверенне право кожної держави. Але й при його реалізації необхідно мати на увазі принцип пропорційності. Невизнання може стосуватися результатів, ситуацій, пов'язаних із неправомірними діями держави-порушниці. Невизнання може бути у формі: відмови держави визнати чинність міжнародного договору, укладеного під тиском або з іншими порушеннями норм міжнародного права; невизнання неправомірних територіальних змін; невизнання фашистського, расистського або колоніального режиму держави, що веде до ізоляції такої держави, тощо.

Серед санкцій, які здійснюються за допомогою міжнародних організацій, розрізняють такі: призупинення прав і привілеїв, які випливають із членства у міжнародній організації (позбавлення права голосу в органах організації; позбавлення права на представництво в органах організації; позбавлення права на отримання допомоги та обслуговування); відмова у членстві (неприйняття правопорушника до членів організації; виключення держави-правопорушниці з організації); позбавлення можливості міжнародного співробітництва з іншими суб'єктами міжнародного права (повний або частковий розрив економічних відносин, залізничних, морських, повітряних, поштових, телеграфних, радіо та інших засобів зв'язку, розрив дипломатичних відносин — ст. 41 Статуту ООН, ст. 8 Міжамериканського договору 1947 р., ст. 87 Чиказької

Глава XVI Міжнародно-правові санкції

конвенції 1944 р. та ін.); колективні збройні заходи (демонстрації, блокади), інші засоби застосування збройних сил (ООН, НАТО та інших організацій).

Коли йдеться про призупинення прав та привілеїв, які випливають із членства у міжнародній організації, то слід мати на увазі, що воно може бути добровільним або у формі санкції. У разі добровільного призупинення членства держави вона не пориває з міжнародною організацією юридичного зв'язку. Може так статися, що вона залишиться членом міжнародної організації, оскільки не встигла юридично оформити такий вихід і сплачувала членські внески, або ж з боку організації не було задіяно процедури виходу.

В разі призупинення прав та привілеїв, які випливають із членства у міжнародній організації у формі санкції, активна діяльність держави у міжнародній організації припиняється не за бажанням першої. Воно можливе у формі позбавлення права голосу за несплату внесків (незалежно від терміну заборгованості — ст. 7 Статуту ВООЗ, ст. 62 Конвенції ІКАО, в разі річної заборгованості — ст. 42 Статуту ІМКО; в разі дворічної заборгованості — ст. 12 п. 4 Статуту МОП,ст. IV Статуту ЮНЕСКО, ст. XIX (ч. А) Статуту МАГ ATE; позбавлення права голосу за несплату внесків в одному з головних органів організації — ст. 19 Статуту ООН, ст. IV, п. 8 b, с Статуту ЮНЕСКО; позбавлення права голосу за несплату внесків лише в головних органах організації — ст. 62 Статуту (Конвенції) ІКАО, ст. 3 п. 4 Статуту ФАО);позбавлення права голосу за несплату внесків в усіх органах Організації — ст. XIX п. А Статуту МАГАТЕ, ст. 13 п. 4 Статуту МОП); позбавлення держави права голосу за порушення міжнародних нефінансових зобов'язань (в одному органі організації — ст. 7 Статуту ВООЗ; у головних органах організації — ст. 88 Статуту ІКАО; в усіх органах організації — ст. IV Статуту ЛАД); позбавлення права голосу лише за порушення статутних нефінансових зобов'язань (ст. 55 установчого акта Міжнародної організації з проблеми природного каучуку).

Позбавлення права на представництво в органах міжнародної організації може бути у формі недопущення дер-жави-правопорушниці до роботи в цих органах, необран-ня її представників до таких органів або незапрошення на "їхні засідання, наради, конференції.

________ Умови правомірності застосування міжнародно-правових санкцій__________

Позбавлення права на одержання допомоги може бути у формі припинення фінансової, економічної, технічної, гуманітарної, економічної, культурної, медичної та іншої допомоги.

Відмова у членстві в певній міжнародній організації може бути у формі заборони на прийняття в організацію або виключення з неї. Виключення з міжнародного спілкування тягне за собою розрив економічних відносин (усіх можливих — від укладання договорів до безпосереднього співробітництва), розрив військового співробітництва, транспортного зв'язку (морського, повітряного, залізничного, телефонного, телеграфного, радіозв'язку тощо), розрив можливих політичних відносин та ін.

Колективні збройні заходи здійснюються на універсальній основі (у межах ООН) і регіональними міжнародними організаціями (наприклад, НАТО, ЛАД, ОАЕ).

Развернуть

Открыть в широком формате

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Поняття, природа та сфера дії міжнародного права

Вступ... ріплює обов язок кожного громадянина неухильно до держуватися Конституції... Очевидно що знання відповідних міжнародних дого ворів які стали частиною законодавства України не мож на отримати з...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Типи і види міжнародно-правових санкцій

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Буткевич В. Г., Мицик В. В., Задорожній О. В.
Міжнародне право. Основи теорії: Підручник / За ред. В. Г. Буткевича. — К.: Либідь, 2002. — 608 с. ISBN 966-06-0265-0. У підручнику розглядаються основні поняття системи міжнародного прав

ПОНЯТТЯ, ПРИРОДА ТА СФЕРА ДІЇ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА
Термін «міжнародне право» С ьогодні термін «міжнародне право» поряд з терміном «право народів» є офіційно визнаним у

Поняття міжнародного права
П рофесор Кембриджського університету Р. Дженінгс, аналізуючи наукові дослідження як вчений і редактор «Англійського щорічника міжнародного права

Характерні особливості міжнародного права
К оли йдеться про характерні особливості міжнародного права, то слід розрізняти особливості сучасного міжнародного права та особливості класично

Функції міжнародного права
П ід функцією міжнародного права мають на увазі основні напрями його впливу і взаємодії із соціальним середовищем, взаємодію системи міжнародно

Виникнення міжнародного права і періодизація його історії
В історії міжнародно-правової думки питання виникнення й розвитку міжнародного права ніколи не ускладнювались науковою аргументацією, хоч і нікол

Міжнародне право стародавніх держав
П рирода та умови функціонування держав були якісно іншими, ніж вождеств, що згодом привело до якісних змін у міжнародному праві. Держава й вин

Міжнародне право в епоху середньовіччя
В науці міжнародного права більшість дослідників (В. Прейсер, Ст. Вероста, П. Парадізі та ін.) вважають, шо через малопомітні зміни

Класичне міжнародне право
С тановлення класичного міжнародного права науковці називають по-різному: зародження загального міжнародного права, становлення європейського мі

Перехід до сучасного міжнародного права та утвердження основних його засад
К оли йдеться про перехід до сучасного міжнародного права, то під останнім не мається на увазі якісно нове право, як стверджують деякі науковці.

Історія науки міжнародного права
В иникнення науки міжнародного права датують, як правило, кінцем XVI — початком XVII ст. У XVI—XVII ст. в дослідженні міжнародного прав

ДЖЕРЕЛА МІЖНАРОДНОГО ПРАВА
Поняття «джерела міжнародного права» Д жерела міжнародного права є його головною складовою, а тому цілком закономірно

Міжнародний договір
В одному з найважливіших міжнародно-правових документів сучасності — Статуті ООН — особливо вирізняється міжнародний договір як джерело міжнаро

Рішення міжнародних органів та організацій
У науці міжнародного права питання про природу пра-вотворчих рішень міжнародних організацій, можливості зарахувати такі рішення до джерел міжнаро

Рішення міжнародних судів та арбітражних трибуналів
У радянській доктрині міжнародного права майже одностайно підтримувалася думка, що рішення міжнародних судів та арбітражних трибуналів не є дже

Доктрина міжнародного права
І з зародженням науки міжнародного права доктрини міжнародного права відігравали значну роль у формуванні та розвитку цієї правової системи. Не

Національне законодавство та рішення національних судів
У західній науці міжнародного права одностайним є твердження, що національне законодавство та рішення національних судів не вважаються джерелом

Проблеми аналізу системи міжнародного права
П итання системи міжнародного права завжди важко піддавалися дослідженню вчених. Наукові розробки в цій сфері перенасичені догматичними, еклекти

Поняття системи міжнародного права
Н езважаючи на стихійність процесу утворення галузей та інститутів міжнародного права, науковці все-таки до-сягли (особливо у 80-ті роки XX ст.)

Система міжнародного права і структура міжнародного права
У науці висловлюються різні погляди на співвідношення системи і структури міжнародного права. Одні вчені вважають, шо ці поняття тотожні. Як заз

Міжнародного права
С истема міжнародного права є визначальною в побудові системи науки міжнародного права. Проте обидві системи не є абсолютно тотожними. Між ними

Поняття і характерні риси норм міжнародного права
Василенко В. А. Основы теории международного права. К., 1988. Курс международного права:

Види міжнародно-правових норм та їхня класифікація
Н орми міжнародного права неоднорідні за змістом і формою. Різноманітність і зростання кількості норм у сучасній системі міжнародного права зумо

Ієрархія норм міжнародного права
В икладене вище деякою мірою дає відповідь на два найважливіші з практичного погляду запитання, які постають при здійсненні норм міжнародного п

Кодифікація норм міжнародного права
Н аявність у системі міжнародного права великого масиву взаємозалежних норм порушує питання про їхню впорядкованість, систематизацію, тобто вирі

Міжнародних відносин
З найдавніших часів норми міжнародного права взаємодіють із нормами міжнародної моралі та міжнародної ввічливості. На відміну від міжнародного

Поняття основних принципів міжнародного права
С тавлення до основних принципів міжнародного права в науці неоднозначне. Західні вчені, за невеликим винятком, не виділяють основних принципів м

Функції основних принципів міжнародного права
С учасний доктринальний підхід до визначення функцій основних принципів міжнародного права зводиться до трьох основних поглядів на цю проблему:

Природа основних принципів міжнародного права
Я кщо не брати до уваги заперечення щодо існування основних принципів міжнародного права, то можна вказати на три доктринальні пояснення їх при

Ознаки основних принципів міжнародного права
О сновним принципам міжнародного права властиві певні ознаки, завдяки яким їх можна вирізнити серед інших норм міжнародного права. Як зазначалос

Класифікація основних принципів міжнародного права
К ласифікація основних принципів міжнародного права — явище виключно доктринального характеру. Сьогодні не існує жодного міжнародно-правового

Регіональних і партикулярних принципів
П оділ основних принципів міжнародного права як системоутворюючих чинників або за сферою дії має насамперед доктринальне значення. Але зводити в

Принципи заборони застосування сили або загрози силою
В доктринах міжнародного права існують різні погляди на становлення цього принципу. Для одних учених (М. В. Філімонова, К. О. Бекяшев та ін.) «п

Принцип суверенної рівності держав
П еріод становлення принципу суверенної рівності держав наука достеменно не встановила. Науковці виводять окремі елементи принципу із звичаїв,

Принцип невтручання
І сторія становлення принципу невтручання є досить тривалою і неоднозначною. Вона характеризується зростанням зацікавленості в ньому та цілкови

Принцип територіальної цілісності держав
В універсальному міжнародному праві принцип територіальної цілісності держав функціонує в основному у звичаєво-правовій формі. Історія

Принцип мирного врегулювання спорів
П ринцип мирного врегулювання спорів — один з небагатьох у сучасному міжнародному праві, історія загального визнання якого (на жаль, не загальн

Принцип поваги прав та основних свобод людини
П ринцип поваги прав та основних свобод людини вперше було сформульовано як самостійний принцип у Заключному акті НБСЄ 1975 р. Але й до сьогодні

Принцип рівноправності і права народу розпоряджатися власною долею
У своєму розвитку цей принцип пройшов чотири основні етапи: 1) проголошення принципу національності (період буржуазно-демократичних революцій);

Принцип співробітництва
І дея необхідності, обов'язку держав співпрацювати в науці міжнародного права висловлювалася вже наприкінці XIX ст. З основної ідеї міжнародного

Значення проблеми співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права
П роблема співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права належить до однієї з центральних у теорії міжнародного права. Вона здавна при

Теорії співвідношення міжнародного і національного права
У другій половині XIX ст., у період розвитку буржуазних відносин уперше постала як об'єктивно необхідна і науково обгрунтована для того часу тео

Доктрина міжнародного права про здійснення його норм у внутрішньодержавній сфері
О дним із найважливіших практичних аспектів теорій співвідношення міжнародного і національного права є питання про порядок виконання державою мі

Та міжнародного права
Н аведені доктринальні погляди і теорії співвідношення національного та міжнародного права здавна створювали в державах суттєвий вплив на вирі

Національне законодавство України, її судова практика та міжнародне право
П рактична необхідність вирішення питання про співвідношення національного та міжнародного права об'єктивно постала перед Україною як новою де

Національне законодавство і міжнародна судова практика
Я кщо в цілому проблемі співвідношення міжнародного і національного права, зокрема питанню про вплив національного законодавства на міжнародне п

Незалежної держави
В сучасній міжнародно-правовій доктрині правосуб'єктність народу, нації, які борються за створення незалежної держави, можна вважати загальнов

Поняття визнання
І сторія і сучасний розвиток міжнародного співтовариства свідчать про те, що це не остаточно встановлене, незмінне утворення; воно постійно змі

Поняття визнання
риторій, до того контрольованих законним урядом, виникають опозиційні до нього військові та політичні організації, режими й адміністрації. Такі ситуації порушують питання про правову реакцію на

Визнання держав
Ш одо правової сутності та юридичного значення виправі тривалий час існують дві конкуруючі теорії: конститутивна і декларативна. Відповідно до

Визнання урядів
З начення і правові наслідки визнання нового уряду значно відрізняються від визнання нової держави. Якщо останнє стосується питання міжнародної п

Інші види визнання
ТТо інших видів визнання, J І які практикувалися державами, належать: визнання органів національного опору; органів національно-визвольних рухів; «повсталої сторони»; «воюючої сторони». Ві

Форми визнання
Ш одо існування різноманіт них форм визнання в ____ t ...... их різняться. Деякі напо лягають на тому, що це політичне п

Засоби та типи визнання
В теорії і практиці міжнародного права розрізняють такі засоби визнання, як наочно засвідчене і таке, що припускається. До різних типів визнан

Поняття правонаступництва
П ротягом усієї історії розвитку земної цивілізації політичні, соціальні, економічні та інші зміни в суспільстві, війни та мирні об'єднання нар

Правонаступництво держав щодо міжнародних договорів
*- /"Чсновні питання правона-\^/ступництва держав щодо договорів регулюються договірними нормами чинної Віденської конвенції про правонаступництво держав щодо договорів 1978 р. і є обо

Правонаступництво держав щодо державної власності
Щ одо правонаступництва державної власності, архівів та оорпв застосовуються норми міжнародного звичаєвого права, основні з яких кодифіковані у

Правонаступництво України
М іжнародно-правове регулювання питань правонаступництва держав щодо договорів, державної власності, державних архівів і державних боргів має д

Поняття міжнародної правосвідомості
С учасні доктрини міжнародного права по-різному ставляться до питань міжнародної правосвідомості: від повного ігнорування її як явища, властив

Структура міжнародно-правової свідомості
Н а даному етапі розвитку міжнародних відносин говорити про цілісну загальну міжнародно-правову свідомість, очевидно, ще рано. Як виняток, може

Функції міжнародної правосвідомості
В плив міжнародної правосвідомості на становлення й розвиток міжнародного права можна помітити з аналізу її функцій. Вважається, що міжнародна п

Сутність міжнародного правотворчого процесу
О сновний шлях створення норм міжнародного права — досягнення угоди між його суб'єктами. У сфері міждержавних відносин немає спеціалізованого н

Сутність міжнародного правотворчого процесу
визнання цих правил поведінки як норм міжнародного права. Міжнародна правотворчість починається з правотвор-чої (договірної) ініціативи, що може здійснюватися у формі запропонування проект

Принципи міжнародного правотворчого процесу
М іжнародний правотворчий процес — це сфера міжнародних відносин, досить детально врегульована сучасним міжнародним правом. Серед численних нор

Односторонні акти держави у міжнародному правотворчому процесі
Я к уже зазначалося, міжнародний правотворчий процес являє собою сферу міжнародних відносин, у якій одночасно співробітничають щонайменше два с

Кодифікація міжнародного права
П ід кодифікацією у праві розуміють офіційну систематизацію чинних договірних і звичаєвих норм міжнародного права з метою заповнення прогалин,

РЕАЛІЗАЦІЯ НОРМ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА Игнатенко Г. В., Малинин Р. А. Новые тенденции в междунар

Поняття реалізації норм міжнародного права
В сучасних доктринах міжнародного права не бракує термінології для забезпечення процесу реалізації норм міжнародного права. Кількість термінів є

Форми та способи реалізації норм міжнародного права
С еред численних досліджень реалізації норм міжнародного права у вітчизняній юридичній науці найпоширенішим є погляд на реалізацію як на явище,

Міжнародно-правовий механізм реалізації норм міжнародного права
М іжнародно-правовий механізм реалізації норм міжнародного права за своєю структурою є досить складним комплексом нормативно-організаційного ха

Поняття міжнародних правовідносин
П ісля норм міжнародного права міжнародно-правові відносини є другою основною складовою механізму міжнародно-правового регулювання. Але на відмі

Поняття міжнародно-правової відповідальності
а ослідники міжнародно-правової відповідальності енсен, Дж. Франко та ін.) вважають, що жодна тема міжнародного права так не заплутана і так мал

Підстави для виникнення міжнародно-правової відповідальності
У науці міжнародного права висловлюються різні погляди на підстави для виникнення міжнародно-правової відповідальності. Узвичаєним є погляд, як

Ознаки міжнародного правопорушення
У науці міжнародного права ознаками міжнародного правопорушення вважають об'єктивні складові елементи, а саме: а) об'єкт правопорушення; б) прот

Класифікація міжнародних правопорушень
Б ільшість учених (В. І. Мен-жинський, Ю. М. Колосов, П. М. Куріс, В. О. Мазов, Д. Б. Левін, Г. І. Тункін, М. О. Ушаков та ін.) поділяють міжнар

Обставини звільнення від міжнародно-правової відповідальності
К валіфікуючи міжнародні правопорушення як дії всупереч міжнародним зобов'язанням суб'єкта міжнародного права, слід мати на увазі, що міжнародн

Види і форми міжнародно-правової відповідальності
М іжнародно-правова відповідальність реалізується в конкретних видах і формах. Під видами відповідальності мають на увазі матеріальну і політичн

Відповідальність за правомірну діяльність
Я к і будь-яке правило, так і правило «фактичною підставою для міжнародно-правової відповідальності є міжнародне правопорушення» має свої винят

Відповідальність міжнародних організацій
В ідповідальність міжнародної (міжурядової) організації має певні особливості, що випливають з її правосуб'єкт-ності. Різні міжнародні організа

Поняття і характерні особливості міжнародно-правових санкцій
П ід міжнародно-правовими санкціями слід розуміти правомірні примусові заходи, які застосовують суб'єкти міжнародного права для припинення міжнар

Умови правомірності застосування міжнародно-правових санкцій
З астосування міжнародно-правових санкцій за силою їхнього впливу на міжнародний мир і безпеку, на міжнародну законність і правопорядок не може

Механізм застосування міжнародно-правових санкцій
Я к уже зазначалося, перед застосуванням санкцій держава звертається до правопорушника з попередженням про застосування санкцій, якщо він не при

Історія міжнародного правосуддя
РЕКОМЕНДОВАНА ^^^ш^^^^^ш^шш^ ЛІТЕРА ТУРА —™,»„^^ Вадапалас В. А. Осуществление международно-правовых санкций // Советский

Постійна палата міжнародного правосуддя
У кладення в 1920 р. угоди про Статут Постійної Палати міжнародного правосуддя фактично стало початком нової, сучасної історії судового розгляду

Міжнародний Суд ООН
П равовою основою діяльності Міжнародного Суду ООН є розділ XIV Статуту ООН, Статут Міжнародного Суду ООН (як складова Статуту ООН), Регламент С

Регіональні та спеціалізовані міжнародні судові установи
К рім Міжнародного Суду ООН, на сьогодні успішно функціонують регіональні (вони ж, як правило, і спеціалізовані) судові установи, хоча це й не о

Міжнародний арбітраж
М іжнародний арбітражний (третейський) суд створюється за взаємною згодою держав з призначених чи обраних ними осіб — членів Постійної палати т

Поняття і сутність міжнародної законності
В радянській теорії права проблемі законності приділялася головна увага. Не було дослідника, який би не вважав за необхідне сказати щось із при

Структура міжнародної законності
М іжнародна законність — складна багаторівнева система зв'язків правомірних міжнародних відносин і їх компонентів. У ній розрізняють компонентну

Режим і принципи міжнародної законності
У науці міжнародного права висловлюються різні погляди на режим міжнародної законності: від ототожнення його із законністю в цілому (1. І. Лукаш

Сутність міжнародного правопорядку
С проби деяких теоретиків права розглядати законність і правопорядок як дві сторони одного явища в науці міжнародного права не знайшла прихильни