рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Раздел Образование
/
Національне законодавство і міжнародна судова практика

Реферат Курсовая Конспект

Выберите учебное заведение

Національне законодавство і міжнародна судова практика

Національне законодавство і міжнародна судова практика - раздел Образование, Поняття, природа та сфера дії міжнародного права Я Кщо В Цілому Проблемі С...

кщо в цілому проблемі співвідношення міжнародного і національного права, зокрема питанню про вплив національного законодавства на міжнародне право, в міжнародній правовій науці приділяється значна увага, то питання відношення міжнародної юриспруденції до національного права, ролі внутрішньодержавних правових актів

___________ Національне законодавство і міжнародна судова практика_____________

у рішеннях універсальних міжнародних судових установ недостатньо висвітлено. Значний внесок у вивчення даного питання зробили Я. Броунлі, У. Дженкс, К. Марек, Ж. Столль, X. Штребель.

У процесі розгляду цієї проблеми постає багато складних питань, таких як: аналіз норм внутрішньодержавного права з погляду їхньої відповідності міжнародному праву, можливість дослідження національного права як основного, попереднього або допоміжного питання для міжнародного судового рішення, юридичне значення національного права в міжнародному судовому процесі і, власне, принципове питання про компетенцію міжнародних судових установ вирішувати справи з застосуванням або використанням з цією метою норм національного права.

Міжнародний Суд ООН, як і його попередник (Постійна палата міжнародного правосуддя Ліги Націй) у своїй діяльності неодноразово натрапляли на питання національного права як права, що визначало наявність прав та обов'язків або значення певних дій, за яких у процесі міжнародного розгляду Міжнародний Суд повинен був винести судове рішення або висловити консультативну думку з питань юрисдикції.

У ході розгляду справ, пов'язаних із питаннями про правонаступництво держав щодо певних прав та зобов'язань, державної території, територіальних вод, рибальських зон, громадянства, експропріації, тлумачення конституційних угод, гарантованих Лігою Націй, наявності внутрішніх засобів правового захисту, визначення внутрішніх засобів відшкодування збитку, здійснення права дипломатичного захисту (за спеціальною угодою), міжнародно-правової відповідальності держав, концесійних претензій, для вирішення питання про те, чи порушують конкретні дії держави узяті ними на себе зобов'язання, що випливають із міжнародних договорів і звичаєвого міжнародного права, міжнародні суди зверталися до аналізу певних національних законодавчих актів, адміністративних постанов і національного права.

Подібні питання поставали перед Палатою в процесі вирішення різноманітних суперечок у низці справ, таких як: справа «Про німецьких поселенців у Польщі» («The German Settlers in Poland Case»)¹, справа «Про деякі ні-

¹ Рішення Верховного Суду України. Щорічник. К., 1999. С. 53, 54.

¹ Permanent Court of International Justice. 1923. Ser. B. № 6.

Глава VII Міжнародне і внутрішньодержавне право

мецькі інтереси в польській Верхній Силезії» («The Certain German Interests in Polish Upper Silesia Case») ', справа «Про сербські і бразильські позики» («The Serbian and Brazilian Loans Cases»)², «Справа університету Петер Паз-мані» («The Peter Pazmany University Case») \ справа «Про маяки» («The Lighthouses Case») \ справа «Про завод м. Хорзжув» («Chorzow Factory Case») та ін.

За нових, складніших ситуацій схожі питання розглядалися також Міжнародним Судом ООН. Це такі справи, як: справа «Англо-іранської нафтової компанії» («The Angle-Iranian Oil Co. Case»)⁵, справа «Ноттебома» («The Not-tebohm Case») ⁶, справа «Про норвезькі позики» («The Norwegian Loans Case») ⁷, справа «Про опіку над неповнолітніми» («The Guardianship»), консультативному висновку з питання про Західну Сахару («The Western Sahara Advisori Opinion») та ін.

У науці міжнародного права щодо розв'язання даного питання про застосування внутрішньодержавного законодавства в рішеннях міжнародних судових установ існують дві протилежні точки зору. Прихильники дуалістичної теорії співвідношення внутрішньодержавного і міжнародного права вважають, що міжнародні судові інституції не мають права застосовувати внутрішньодержавне право у своїх рішеннях, тому що національні правові акти, з погляду міжнародного права, є простими фактами, які не мають ніякого юридичного значення в міжнародному юридичному процесі. Представники моністичної теорії співвідношення цих систем права, навпаки, грунтуючись на системній єдності, дійшли висновку про те, що міжнародні суди не тільки мають право, а й у певних випадках зобов'язані вирішувати питання як міжнародного, так і внутрішньодержавного характеру із застосуванням внутрішньодержавного права.

Дослідження теорії і практики універсальних судових установ з цього питання дає підставу зробити висновок

¹ Permanent Court of International Justice. 1926. Ser. A. № 7.

² P.C.l.J. 1929. Ser. A. № 20/21.

³ P.C.l.J. 1933. Ser. A/B. № 61.

⁴ P.C.l.J. 1934. Ser. A/B. № 62; 1937. Ser. A/B. № 71.

⁵ International Court of Justice. Reports of Judgments, Advisory Opinions
and Orders. 1952. P. 93-171.

⁶ l.C.J. Reports... 1955. P. 4-56.

⁷ l.C.J. Reports... 1957. P. 9-100.

___________ Національне законодавство і міжнародна судова практика

про те, що такі міжнародні судові органи не компетентні застосовувати національні правові норми як юридичні норми в міжнародному юридичному процесі. Внутрішньодержавне законодавство не може бути джерелом міжнародно-правових норм, тому що в сфері дії міжнародного права внутрішньодержавне право не має суб'єкта права, на який могло б бути спрямовано його дію. В міжнародних відносинах відсутня також предметна сфера дії для національного права, позаяк вони регулюються прийнятими або визнаними міжнародно-правовими нормами. Проте такі норми можуть відсилати до елементів національного законодавства. Проте національно-правова норма не може розглядатися в міжнародному судовому процесі як «простий факт» на тій підставі, що внутрішньодержавна правова норма не має ніякого юридичного значення, тому що належить до іншого нормативного порядку. У межах міжнародної юрисдикції не можна розглядати національну норму як простий факт, бо в такому разі міжнародний суддя за своїм розсудом може відкинути її як неістотну з погляду міжнародного права.

Аналіз статутних настанов універсальних міжнародних судових установ, наприклад ст. 36 і 38 Постійної палати міжнародного правосудця і Міжнародного Суду ООН та інших міжнародно-правових актів, які регулюють їхню діяльність і визначають їхню компетенцію, стан теорії досліджуваного питання і вивчення практики дають підставу зробити висновок про те, що вони компетентні використовувати у своїх рішеннях положення конституційних та інших правових актів державної влади, як юридичні факти, за якими ці інституції мусять визнавати те саме юридичне значення, котре визнають за ними компетентні органи держав, які надали їх на розгляд. Практика таких міжнародних судів свідчить також про те, що міжнародним судам, які розглядають питання міжнародного права, часто доводиться вивчати національно-правові акти з метою визначення справжніх намірів сторін, або ж із метою дослідження внутрішньодержавного права для визначення його відповідності до міжнародного права. У зв'язку з цим національне законодавство може служити доказом поведінки держави, що діє відповідно до норм договірного або звичаєвого міжнародного права, або порушує його.

Глава VII Міжнародне і внутрішньодержавне право

Основний принцип, яким керуються такі міжнародні судові установи у вирішенні подібних суперечних питань, полягає в тому, що держава не може ухилятися від виконання добровільно узятих на себе міжнародних зобов'язань, посилаючись на настанови свого національного права. Обов'язок держав погоджувати своє національне законодавство з міжнародним правом випливає з основних принципів сучасного міжнародного права і закріплений у численних спеціальних двосторонніх та багатосторонніх міжнародно-правових актах, розглянутих раніше.

Є узвичаєним, що міжнародні суди можуть розглядати питання, пов'язані з визначенням того, чи відповідають національні закони міжнародному праву і міжнародним зобов'язанням, які випливають із міжнародних договорів. Проте таке дослідження можливе лише в тому разі, коли сторони — учасниці спору звертаються з безпосереднім запитом або вимогою про подібне дослідження, або коли Міжнародний Суд дійде висновку, що причина порушення міжнародного права полягає в реалізації державою певних національних правових актів.

У розгляді проблеми аналізу норм внутрішньодержавного права з погляду їхньої відповідності міжнародному праву одним із найважливіших як у теоретичному, так і в практичному плані є питання про результат заяви Міжнародним Судом про невідповідність національного закону держави міжнародному праву, його міжнародно-правовим зобов'язанням. Так, прихильники моністичної теорії примату міжнародного права (П. Гуген-хейм, К. Марек) впевнені, що міжнародне право і міжнародний суддя правочинні за наявності невідповідності оголосити національний закон неефективним або недійсним у міжнародному плані і як результат цього санкціонувати його анулювання у внутрішньодержавному праві.

Проте міжнародні суди компетентні виносити рішення лише в тій сфері і в тих межах, які для них чітко визначені їхніми статутами. На підставі цього можна стверджувати, що міжнародні суди не мають компетенції для заяви про недійсність або неефективність, а тим більше про анулювання національно-правових актів. Міжнародні суди не володіють також компетенцією проголошувати про неефективність внутрішньодержавних правових

_________ Національне законодавство і міжнародна судова практика

актів у міжнародному плані, тому що вони не компетентні застосовувати і тлумачити національне право як таке.

Для визначення міжнародно-правових норм у вирішенні міжнародних спорів вони досліджують і тлумачать юридичні факти, як докази настанов національних законодавчих актів. Єдиним правомірним результатом заяви про невідповідність настанов внутрішньодержавних правових актів міжнародним правовим настановам може бути міжнародно-правова відповідальність держави за невиконання нею добровільно взятих на себе міжнародних зобов'язань, причиною чого було внутрішньодержавне законодавство.

Одним із найважливіших є також питання про те, в якому статусі досліджується внутрішньодержавне законодавство в міжнародному судовому процесі. Міжнародні судові органи компетентні досліджувати національні правові настанови під час розгляду конкретних справ з урахуванням певних обставин лише як попереднє та/або допоміжне питання і ніколи — як основне питання міжнародного спору. Таке положення знаходить своє підтвердження в тлумаченні ст. 2 п. 7 Статуту ООН, настанов статей II розділу Статуту Міжнародного Суду ООН і настанов статей 48—51, які регламентують питання судочинства Суду.

У розгляді такого питання необхідно звернути увагу на принцип, закріплений у міжнародній судовій практиці, відповідно до якого в тому разі, коли міжнародне право дозволяє дати задовільну відповідь на спірне питання, що постало перед Міжнародним Судом без дослідження національного права як попереднього або допоміжного, Міжнародний Суд мусить утриматися від подібного дослідження. Такий процесуальний принцип неодноразово застосовувався універсальними міжнародними судами, наприклад у справі «Про завод м. Хорз-жув», справі «Про власність університету Петер Пазма-ни», справі судна «Лотос», справі «Про юрисдикцію судів м. Данцига» та ін.

Поширеним у міжнародній правовій науці є положення про те, що національне право в міжнародному юридичному процесі розглядається міжнародними судовими інституціями як простий факт, тобто простий до-

Глава VII Міжнародне і внутрішньодержавне право

каз. Така концепція про неюридичне значення національного права в міжнародному судовому процесі відображає позицію дуалістичної доктрини, відповідно до якої Міжнародний Суд, з погляду міжнародного права, у своїй діяльності не визнає юридичного характеру національних нормативних актів. Ця концепція «внутрішньодержавного права як простого факту» в міжнародному судовому процесі з моменту її проголошення Палатою в 1926 р. у справі «Про деякі німецькі інтереси в польській Верхній Силезії» є об'єктом постійної критики з боку представників моністичної доктрини примату міжнародного права над внутрішньодержавним, що розглядають норми національного права в межах міжнародної юрисдикції як елементи простого доказу та як чинні юридичні норми.

Проте, наприклад, на підставі аналізу статей 36 п. 2с, 48, 49, 50 Статуту Міжнародного Суду ООН можна зробити висновок про те, що міжнародні судові установи використовують у міжнародному судочинстві національні правові акти, котрі безпосередньо стосуються виконання міжнародних зобов'язань держави як юридичні факти, що є допоміжними засобами доказів у вирішенні певної справи.

Міжнародні суди мають визнавати за внутрішньодержавним законодавством, тобто конституційними та іншими правовими актами державної влади, наведеними в міжнародному судовому процесі як юридичні факти, юридичне значення, спроможне спричинити встановлення, зміну і припинення певних міжнародних правовідносин, засноване, проте, виключно на застосуванні ними норм міжнародного права. Необхідно також зазначити, що судді Міжнародного Суду не тлумачать національні законодавчі акти як такі, тому що вони не мають на те компетенції. Але при розгляді певних настанов національного законодавства як юридичних фактів вони можуть у разі необхідності досліджувати їхній реальний зміст з метою з'ясування фактичних обставин справи і винесення щодо неї правильного рішення на підставі міжнародного права.

Особливу специфіку має процес застосування національного законодавства в регіональних міжнародних судових установах, таких, наприклад, як Європейський Суд

_________ Національне законодавство і міжнародна судова практика___________

з прав людини, що володіє, по суті, наднаціональним механізмом дії. Це питання буде розглянуте далі.

РЕКОМЕНДОВАНА ,,„» ЛІТЕРАТУРА _та

Бміщенко И. П.

Соотношение международного и национального права.

М., 1960.

Броунли Я.

Соотношение внутригосударственного и международного права //

Международное право: В 2 т. М., 1977. Т. 1. Гл. II.

Буткевич В. Г. Советское право и международный договор. К., 1977.

Гавердовский А. С. Имплементация норм международного права. К., 1980.

Денисов В. Н.

Проблеми створення публічного порядку в зовнішньополітичній

діяльності України // Суверенітет України і міжнародне право

/ За ред. В. Н. Денисова, В. І. Євінтова. К., 1995.

Игнатенко Г. В.

Взаимодействие внутригосударственного и международного права.

Свердловск, 1981.

Конституции буржуазных государств. М., 1982. С. 354.

Конституції нових держав Європи та Азії. К., 1996. С. 179; 189.

Лукашук И. И.

Международное и национальное право // Международное право.

Общая часть. М., 1999. Гл. IX.

Мережко О. О., Неліп М. I.

Становлення правової системи України в контексті сучасного

міжнародного права. К., 1998.

Миронов Н. В.

Соотношение международного договора и внутригосударственного

закона// Сов. ежегодник междунар. права. 1963. М., 1965.

Мюмерсон Р. А. Соотношение международного и национального права. М., 1982.

Тихомиров Ю. А.

Международное и внутреннее право: динамика соотношения //

Правоведение. 1995. № 3.

Україна в міжнародно-правових відносинах. К., 1996. 291

Глава VII Міжнародне і внутрішньодержавне право

Усенко Е. Т. Теоретические проблемы соотношения международного и внутригосударственного права// Сов. ежегодник междунар. права. 1977.

М., 1979.

Черниченко С. В.

Соотношение международного и внутригосударственного права //

Теория международного права: В 2 т. М., 1999. Т. 1. Гл. 2.

Green M. International Law. London, 1987. P. 1 — 12.

Malcolm N. Shaw International Law. Cambridge, 1997. P. 99-136.

Развернуть

Открыть в широком формате

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Поняття, природа та сфера дії міжнародного права

Вступ... ріплює обов язок кожного громадянина неухильно до держуватися Конституції... Очевидно що знання відповідних міжнародних дого ворів які стали частиною законодавства України не мож на отримати з...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Національне законодавство і міжнародна судова практика

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Буткевич В. Г., Мицик В. В., Задорожній О. В.
Міжнародне право. Основи теорії: Підручник / За ред. В. Г. Буткевича. — К.: Либідь, 2002. — 608 с. ISBN 966-06-0265-0. У підручнику розглядаються основні поняття системи міжнародного прав

ПОНЯТТЯ, ПРИРОДА ТА СФЕРА ДІЇ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА
Термін «міжнародне право» С ьогодні термін «міжнародне право» поряд з терміном «право народів» є офіційно визнаним у

Поняття міжнародного права
П рофесор Кембриджського університету Р. Дженінгс, аналізуючи наукові дослідження як вчений і редактор «Англійського щорічника міжнародного права

Характерні особливості міжнародного права
К оли йдеться про характерні особливості міжнародного права, то слід розрізняти особливості сучасного міжнародного права та особливості класично

Функції міжнародного права
П ід функцією міжнародного права мають на увазі основні напрями його впливу і взаємодії із соціальним середовищем, взаємодію системи міжнародно

Виникнення міжнародного права і періодизація його історії
В історії міжнародно-правової думки питання виникнення й розвитку міжнародного права ніколи не ускладнювались науковою аргументацією, хоч і нікол

Міжнародне право стародавніх держав
П рирода та умови функціонування держав були якісно іншими, ніж вождеств, що згодом привело до якісних змін у міжнародному праві. Держава й вин

Міжнародне право в епоху середньовіччя
В науці міжнародного права більшість дослідників (В. Прейсер, Ст. Вероста, П. Парадізі та ін.) вважають, шо через малопомітні зміни

Класичне міжнародне право
С тановлення класичного міжнародного права науковці називають по-різному: зародження загального міжнародного права, становлення європейського мі

Перехід до сучасного міжнародного права та утвердження основних його засад
К оли йдеться про перехід до сучасного міжнародного права, то під останнім не мається на увазі якісно нове право, як стверджують деякі науковці.

Історія науки міжнародного права
В иникнення науки міжнародного права датують, як правило, кінцем XVI — початком XVII ст. У XVI—XVII ст. в дослідженні міжнародного прав

ДЖЕРЕЛА МІЖНАРОДНОГО ПРАВА
Поняття «джерела міжнародного права» Д жерела міжнародного права є його головною складовою, а тому цілком закономірно

Міжнародний договір
В одному з найважливіших міжнародно-правових документів сучасності — Статуті ООН — особливо вирізняється міжнародний договір як джерело міжнаро

Рішення міжнародних органів та організацій
У науці міжнародного права питання про природу пра-вотворчих рішень міжнародних організацій, можливості зарахувати такі рішення до джерел міжнаро

Рішення міжнародних судів та арбітражних трибуналів
У радянській доктрині міжнародного права майже одностайно підтримувалася думка, що рішення міжнародних судів та арбітражних трибуналів не є дже

Доктрина міжнародного права
І з зародженням науки міжнародного права доктрини міжнародного права відігравали значну роль у формуванні та розвитку цієї правової системи. Не

Національне законодавство та рішення національних судів
У західній науці міжнародного права одностайним є твердження, що національне законодавство та рішення національних судів не вважаються джерелом

Проблеми аналізу системи міжнародного права
П итання системи міжнародного права завжди важко піддавалися дослідженню вчених. Наукові розробки в цій сфері перенасичені догматичними, еклекти

Поняття системи міжнародного права
Н езважаючи на стихійність процесу утворення галузей та інститутів міжнародного права, науковці все-таки до-сягли (особливо у 80-ті роки XX ст.)

Система міжнародного права і структура міжнародного права
У науці висловлюються різні погляди на співвідношення системи і структури міжнародного права. Одні вчені вважають, шо ці поняття тотожні. Як заз

Міжнародного права
С истема міжнародного права є визначальною в побудові системи науки міжнародного права. Проте обидві системи не є абсолютно тотожними. Між ними

Поняття і характерні риси норм міжнародного права
Василенко В. А. Основы теории международного права. К., 1988. Курс международного права:

Види міжнародно-правових норм та їхня класифікація
Н орми міжнародного права неоднорідні за змістом і формою. Різноманітність і зростання кількості норм у сучасній системі міжнародного права зумо

Ієрархія норм міжнародного права
В икладене вище деякою мірою дає відповідь на два найважливіші з практичного погляду запитання, які постають при здійсненні норм міжнародного п

Кодифікація норм міжнародного права
Н аявність у системі міжнародного права великого масиву взаємозалежних норм порушує питання про їхню впорядкованість, систематизацію, тобто вирі

Міжнародних відносин
З найдавніших часів норми міжнародного права взаємодіють із нормами міжнародної моралі та міжнародної ввічливості. На відміну від міжнародного

Поняття основних принципів міжнародного права
С тавлення до основних принципів міжнародного права в науці неоднозначне. Західні вчені, за невеликим винятком, не виділяють основних принципів м

Функції основних принципів міжнародного права
С учасний доктринальний підхід до визначення функцій основних принципів міжнародного права зводиться до трьох основних поглядів на цю проблему:

Природа основних принципів міжнародного права
Я кщо не брати до уваги заперечення щодо існування основних принципів міжнародного права, то можна вказати на три доктринальні пояснення їх при

Ознаки основних принципів міжнародного права
О сновним принципам міжнародного права властиві певні ознаки, завдяки яким їх можна вирізнити серед інших норм міжнародного права. Як зазначалос

Класифікація основних принципів міжнародного права
К ласифікація основних принципів міжнародного права — явище виключно доктринального характеру. Сьогодні не існує жодного міжнародно-правового

Регіональних і партикулярних принципів
П оділ основних принципів міжнародного права як системоутворюючих чинників або за сферою дії має насамперед доктринальне значення. Але зводити в

Принципи заборони застосування сили або загрози силою
В доктринах міжнародного права існують різні погляди на становлення цього принципу. Для одних учених (М. В. Філімонова, К. О. Бекяшев та ін.) «п

Принцип суверенної рівності держав
П еріод становлення принципу суверенної рівності держав наука достеменно не встановила. Науковці виводять окремі елементи принципу із звичаїв,

Принцип невтручання
І сторія становлення принципу невтручання є досить тривалою і неоднозначною. Вона характеризується зростанням зацікавленості в ньому та цілкови

Принцип територіальної цілісності держав
В універсальному міжнародному праві принцип територіальної цілісності держав функціонує в основному у звичаєво-правовій формі. Історія

Принцип мирного врегулювання спорів
П ринцип мирного врегулювання спорів — один з небагатьох у сучасному міжнародному праві, історія загального визнання якого (на жаль, не загальн

Принцип поваги прав та основних свобод людини
П ринцип поваги прав та основних свобод людини вперше було сформульовано як самостійний принцип у Заключному акті НБСЄ 1975 р. Але й до сьогодні

Принцип рівноправності і права народу розпоряджатися власною долею
У своєму розвитку цей принцип пройшов чотири основні етапи: 1) проголошення принципу національності (період буржуазно-демократичних революцій);

Принцип співробітництва
І дея необхідності, обов'язку держав співпрацювати в науці міжнародного права висловлювалася вже наприкінці XIX ст. З основної ідеї міжнародного

Значення проблеми співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права
П роблема співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права належить до однієї з центральних у теорії міжнародного права. Вона здавна при

Теорії співвідношення міжнародного і національного права
У другій половині XIX ст., у період розвитку буржуазних відносин уперше постала як об'єктивно необхідна і науково обгрунтована для того часу тео

Доктрина міжнародного права про здійснення його норм у внутрішньодержавній сфері
О дним із найважливіших практичних аспектів теорій співвідношення міжнародного і національного права є питання про порядок виконання державою мі

Та міжнародного права
Н аведені доктринальні погляди і теорії співвідношення національного та міжнародного права здавна створювали в державах суттєвий вплив на вирі

Національне законодавство України, її судова практика та міжнародне право
П рактична необхідність вирішення питання про співвідношення національного та міжнародного права об'єктивно постала перед Україною як новою де

Національне законодавство і міжнародна судова практика
Я кщо в цілому проблемі співвідношення міжнародного і національного права, зокрема питанню про вплив національного законодавства на міжнародне п

Незалежної держави
В сучасній міжнародно-правовій доктрині правосуб'єктність народу, нації, які борються за створення незалежної держави, можна вважати загальнов

Поняття визнання
І сторія і сучасний розвиток міжнародного співтовариства свідчать про те, що це не остаточно встановлене, незмінне утворення; воно постійно змі

Поняття визнання
риторій, до того контрольованих законним урядом, виникають опозиційні до нього військові та політичні організації, режими й адміністрації. Такі ситуації порушують питання про правову реакцію на

Визнання держав
Ш одо правової сутності та юридичного значення виправі тривалий час існують дві конкуруючі теорії: конститутивна і декларативна. Відповідно до

Визнання урядів
З начення і правові наслідки визнання нового уряду значно відрізняються від визнання нової держави. Якщо останнє стосується питання міжнародної п

Інші види визнання
ТТо інших видів визнання, J І які практикувалися державами, належать: визнання органів національного опору; органів національно-визвольних рухів; «повсталої сторони»; «воюючої сторони». Ві

Форми визнання
Ш одо існування різноманіт них форм визнання в ____ t ...... их різняться. Деякі напо лягають на тому, що це політичне п

Засоби та типи визнання
В теорії і практиці міжнародного права розрізняють такі засоби визнання, як наочно засвідчене і таке, що припускається. До різних типів визнан

Поняття правонаступництва
П ротягом усієї історії розвитку земної цивілізації політичні, соціальні, економічні та інші зміни в суспільстві, війни та мирні об'єднання нар

Правонаступництво держав щодо міжнародних договорів
*- /"Чсновні питання правона-\^/ступництва держав щодо договорів регулюються договірними нормами чинної Віденської конвенції про правонаступництво держав щодо договорів 1978 р. і є обо

Правонаступництво держав щодо державної власності
Щ одо правонаступництва державної власності, архівів та оорпв застосовуються норми міжнародного звичаєвого права, основні з яких кодифіковані у

Правонаступництво України
М іжнародно-правове регулювання питань правонаступництва держав щодо договорів, державної власності, державних архівів і державних боргів має д

Поняття міжнародної правосвідомості
С учасні доктрини міжнародного права по-різному ставляться до питань міжнародної правосвідомості: від повного ігнорування її як явища, властив

Структура міжнародно-правової свідомості
Н а даному етапі розвитку міжнародних відносин говорити про цілісну загальну міжнародно-правову свідомість, очевидно, ще рано. Як виняток, може

Функції міжнародної правосвідомості
В плив міжнародної правосвідомості на становлення й розвиток міжнародного права можна помітити з аналізу її функцій. Вважається, що міжнародна п

Сутність міжнародного правотворчого процесу
О сновний шлях створення норм міжнародного права — досягнення угоди між його суб'єктами. У сфері міждержавних відносин немає спеціалізованого н

Сутність міжнародного правотворчого процесу
визнання цих правил поведінки як норм міжнародного права. Міжнародна правотворчість починається з правотвор-чої (договірної) ініціативи, що може здійснюватися у формі запропонування проект

Принципи міжнародного правотворчого процесу
М іжнародний правотворчий процес — це сфера міжнародних відносин, досить детально врегульована сучасним міжнародним правом. Серед численних нор

Односторонні акти держави у міжнародному правотворчому процесі
Я к уже зазначалося, міжнародний правотворчий процес являє собою сферу міжнародних відносин, у якій одночасно співробітничають щонайменше два с

Кодифікація міжнародного права
П ід кодифікацією у праві розуміють офіційну систематизацію чинних договірних і звичаєвих норм міжнародного права з метою заповнення прогалин,

РЕАЛІЗАЦІЯ НОРМ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА Игнатенко Г. В., Малинин Р. А. Новые тенденции в междунар

Поняття реалізації норм міжнародного права
В сучасних доктринах міжнародного права не бракує термінології для забезпечення процесу реалізації норм міжнародного права. Кількість термінів є

Форми та способи реалізації норм міжнародного права
С еред численних досліджень реалізації норм міжнародного права у вітчизняній юридичній науці найпоширенішим є погляд на реалізацію як на явище,

Міжнародно-правовий механізм реалізації норм міжнародного права
М іжнародно-правовий механізм реалізації норм міжнародного права за своєю структурою є досить складним комплексом нормативно-організаційного ха

Поняття міжнародних правовідносин
П ісля норм міжнародного права міжнародно-правові відносини є другою основною складовою механізму міжнародно-правового регулювання. Але на відмі

Поняття міжнародно-правової відповідальності
а ослідники міжнародно-правової відповідальності енсен, Дж. Франко та ін.) вважають, що жодна тема міжнародного права так не заплутана і так мал

Підстави для виникнення міжнародно-правової відповідальності
У науці міжнародного права висловлюються різні погляди на підстави для виникнення міжнародно-правової відповідальності. Узвичаєним є погляд, як

Ознаки міжнародного правопорушення
У науці міжнародного права ознаками міжнародного правопорушення вважають об'єктивні складові елементи, а саме: а) об'єкт правопорушення; б) прот

Класифікація міжнародних правопорушень
Б ільшість учених (В. І. Мен-жинський, Ю. М. Колосов, П. М. Куріс, В. О. Мазов, Д. Б. Левін, Г. І. Тункін, М. О. Ушаков та ін.) поділяють міжнар

Обставини звільнення від міжнародно-правової відповідальності
К валіфікуючи міжнародні правопорушення як дії всупереч міжнародним зобов'язанням суб'єкта міжнародного права, слід мати на увазі, що міжнародн

Види і форми міжнародно-правової відповідальності
М іжнародно-правова відповідальність реалізується в конкретних видах і формах. Під видами відповідальності мають на увазі матеріальну і політичн

Відповідальність за правомірну діяльність
Я к і будь-яке правило, так і правило «фактичною підставою для міжнародно-правової відповідальності є міжнародне правопорушення» має свої винят

Відповідальність міжнародних організацій
В ідповідальність міжнародної (міжурядової) організації має певні особливості, що випливають з її правосуб'єкт-ності. Різні міжнародні організа

Поняття і характерні особливості міжнародно-правових санкцій
П ід міжнародно-правовими санкціями слід розуміти правомірні примусові заходи, які застосовують суб'єкти міжнародного права для припинення міжнар

Типи і види міжнародно-правових санкцій
У науці міжнародного права пропонуються різні класифікації міжнародно-правових санкцій. Одні вчені (Д. Б. Ле-він) називають п'ять видів санкцій:

Умови правомірності застосування міжнародно-правових санкцій
З астосування міжнародно-правових санкцій за силою їхнього впливу на міжнародний мир і безпеку, на міжнародну законність і правопорядок не може

Механізм застосування міжнародно-правових санкцій
Я к уже зазначалося, перед застосуванням санкцій держава звертається до правопорушника з попередженням про застосування санкцій, якщо він не при

Історія міжнародного правосуддя
РЕКОМЕНДОВАНА ^^^ш^^^^^ш^шш^ ЛІТЕРА ТУРА —™,»„^^ Вадапалас В. А. Осуществление международно-правовых санкций // Советский

Постійна палата міжнародного правосуддя
У кладення в 1920 р. угоди про Статут Постійної Палати міжнародного правосуддя фактично стало початком нової, сучасної історії судового розгляду

Міжнародний Суд ООН
П равовою основою діяльності Міжнародного Суду ООН є розділ XIV Статуту ООН, Статут Міжнародного Суду ООН (як складова Статуту ООН), Регламент С

Регіональні та спеціалізовані міжнародні судові установи
К рім Міжнародного Суду ООН, на сьогодні успішно функціонують регіональні (вони ж, як правило, і спеціалізовані) судові установи, хоча це й не о

Міжнародний арбітраж
М іжнародний арбітражний (третейський) суд створюється за взаємною згодою держав з призначених чи обраних ними осіб — членів Постійної палати т

Поняття і сутність міжнародної законності
В радянській теорії права проблемі законності приділялася головна увага. Не було дослідника, який би не вважав за необхідне сказати щось із при

Структура міжнародної законності
М іжнародна законність — складна багаторівнева система зв'язків правомірних міжнародних відносин і їх компонентів. У ній розрізняють компонентну

Режим і принципи міжнародної законності
У науці міжнародного права висловлюються різні погляди на режим міжнародної законності: від ототожнення його із законністю в цілому (1. І. Лукаш

Сутність міжнародного правопорядку
С проби деяких теоретиків права розглядати законність і правопорядок як дві сторони одного явища в науці міжнародного права не знайшла прихильни