рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Раздел Образование
/
Проблеми аналізу системи міжнародного права

Реферат Курсовая Конспект

Выберите учебное заведение

Проблеми аналізу системи міжнародного права

Проблеми аналізу системи міжнародного права - раздел Образование, Поняття, природа та сфера дії міжнародного права П Итання Системи Міжнарод...

итання системи міжнародного права завжди важко піддавалися дослідженню вчених. Наукові розробки в цій сфері перенасичені догматичними, еклектичними заявами та висновками. Чи не єдиний недискусійний висновок, якого дійшли вчені, полягає в тому, що це питання «має велике теоретичне і практичне значення». Інші висновки, як-от: «міжнародне право має складну систему» (Г. В. Ігнатенко, О. І. Тіунов, В. Я. Суворова, Д. Д. Остапенко, С. Ю. Марочкін та ін.), «міжнародне право — однорідна, глибокоструктурована система» (Є. Т. Усенко, Ю. А. Баскін, С. Б. Крилов, Р. А. Мюллерсон, Д. Б. Левін та ін.), «сучасне міжнародне право є об'єктивно існуючою складноструктурованою нормативною системою» (В. А. Василенко), «система міжнародного права — це не тільки складне, а порівняно нове явище» (І. І. Лука-шук), «міжнародне право — складний системний об'єкт» (Д. І. Фельдман), «міжнародне право як особлива система права є досить складним юридичним утворенням» (П. М. Бірюков), «міжнародне право — складна багаторівнева структура» (М. О. Ушаков) — висловлювалися зде-

Проблеми аналізу системи міжнародного права

більшого як аксіома на початку відповідних досліджень. Проте самі дослідження не підтверджували навіть цих загальних констатацій, бо вчені зводили все, як правило, до такого висновку: «загальновизнаної наукової системи міжнародного права до цього часу немає» (Є. Т. Усенко), «до цього часу немає загальновизнаної системи міжнародного права» (Д. І. Фельдман), «в усіх дослідженнях системи міжнародного права поняття «системи міжнародного права» не розкривається» (М. О. Ушаков), «вітчизняні вчені вважають, що загальновизнаної системи міжнародного права не існує» (1. 1. Лукашук).

Втім, складність дослідження системи міжнародного права не є аргументом для доведення її відсутності. І висновок на її користь, нехай навіть аксіоматичний, націлює вчених на правильне пізнання сутності міжнародного права. З'ясування особливостей, сутності системи міжнародного права є умовою для подальшого поглиблення знань сутності міжнародного права, його побудови та внутрішньої організації елементів і компонентів. З'ясування характеристик системи міжнародного права — це з'ясування його ролі, можливостей у сучасному міжнародному співтоваристві. Без знання системи міжнародного права неможливі комплексні кодифікаційні заходи, встановлення і заповнення прогалин у сучасному міжнародному праві. Розкриття особливостей системи міжнародного права — важливий фактор підвищення його ефективності, поліпшення (оптимізації) правотворчого процесу і право-застосовчої діяльності.

Можна вказати на декілька причин відставання науки міжнародного права від практики утворення і розвитку системи міжнародного права:

1. У період, коли система міжнародного права ще не склалася, основна увага вчених була прикута до вироблення системи пізнання та системи вивчення міжнародного права. Цілком зрозуміло, що тут панувало суб'єктивне бачення вченими міжнародного права. Коли ж склалася система міжнародного права, то з'ясувалося, що система науки міжнародного права та системи підручників міжнародного права не просто розходяться в деталях, а весь час розвивалися у різних системах координат. І на сьогодні система міжнародного права частіше виводиться з наукових досліджень, підручників, аніж із правової реаль-

Глава IV Система міжнародного права

Проблеми аналізу системи міжнародного права

ності. Авторитет Г. Гроція, X. Вольфа, Е. Ваттеля, Л. Оп-пенгейма чи Г. І. Тункіна виявився сильнішим за авторитет міжнародних договорів та міжнародних звичаїв відповідної історичної епохи.

Але для вчених, навіть дуже талановитих, ця проблема була непосильною через складність міжнародного права як соціальної реальності та через рівень розвитку самої науки міжнародного права. Хоча, наближаючись чи віддаляючись від пізнання сутності системи міжнародного права, вчені робили свою корисну справу у виробленні наукових підходів до розкриття цієї складної правової властивості. Так, Г. Гроцій одним із перших у міжнародному праві відмовився вбачати в ньому тільки право війни і спробував розкрити його несистемний характер. Усе право він поділив на природне право та позитивне право. Норми природного права, вважав він, складаються в систему.

Побудова системи позитивного права неможлива, бо те, «що виникло шляхом встановлення, часто змінюється в часі і є різним у різних місцях, а тому позбавлене будь-якої наукової системи». Позитивне право Г. Гроцій поділяв на божественне і людське. Людське право складалося з: а) права внутрішньодержавного; б) міжнародного (права народів) і в) права у «точному і власному сенсі» (те, що є правомірним і передбачає обов'язок відшкодування збитків). Відмовляючись від визнання системи міжнародного права (і це можна зрозуміти через її відсутність у ті часи), Г. Гроцій не справився з розкриттям обіцяного поділу міжнародного права на право війни і право миру, бо традиційно розглядав в основному право війни. Та його заслугою є те, що в аналізі міжнародного права він акцентував увагу на системі.

Наступник Г. Гроція X. Вольф поділяє міжнародне право на: а) природне (таке, шо не залежить від волі держав); б) позитивне (таке, яке передбачає, що згода народів припускається); в) договірне (вимагає явної згоди народів і діє лише між тими з них, які висловили цю згоду); г) звичаєве міжнародне право (джерело його — мовчазна згода народів).

Суттєво просунувся вперед у пізнанні компонентів міжнародного права Е. Ваттель, який вирізнив у його структурі чотири частини: а) норми, що регулюють статус

нації як такої; б) норми, які регулюють відносини нації з іншими націями; в) норми права війни; г) норми про посольства та відновлення миру.

В подальшому на тривалий час учені переходять від дослідження системи міжнародного права до конструювання системи науки міжнародного права. Г. Ф. Мартене запропонував вирізняти в науці міжнародного права такі компоненти: 1) аналіз статусу європейських держав як суб'єктів міжнародних відносин; 2) аналіз джерел позитивного міжнародного права; 3) об'єкти міжнародного права; 4) засоби втрати прав, набутих завдяки договорам та звичаям. «Праву війни» він відводить місце в розділі захисту прав насильницьким шляхом.

А. Бульмерінк у праці «Система міжнародного права» (1858) пропонує взагалі відмовитися від поділу міжнародного права на право війни і право миру, а розглядати право матеріальне і право формальне. Такий підхід не знайшов своїх прихильників.

Ряд науковців (1. Я. Мозер, Ф. Гольцендорф, М. М. Кор-кунов та ін.) пропонували вирізняти в міжнародному праві галузі подібно до того, як це зроблено у внутрішньодержавному праві. Ф. Гольцендорф розрізняв такі вчення: про держави як суб'єкти міжнародного права; про міжнародні договори; про об'єкти міжнародного права; про органи міжнародного управління і про міжнародні зіткнення та шляхи їх вирішення.

Російські вчені-міжнародники (Ф. Ф. Мартене, О. М. Го-ровцев, М. М. Коркунов та ін.) пропонували поділити науку міжнародного права (як і підручники) на загальну та особливу частини. До загальної частини М. М. Коркунов відносив учення: про суб'єкти, про об'єкти, про органи, про норми і засоби охорони цих норм. Загальна частина поділялася на право іноземців, право міжнародного спілкування і право війни.

Наприкінці XIX — на початку XX ст. вчені знову повертаються до вивчення системи міжнародного права. За Ф. Лістом, система міжнародного права охоплює: 1) статус суб'єктів міжнародного права; 2) міжнародно-правові відносини співтовариства держав; 3) міжнародно-правове регулювання у сфері міжнародної торгівлі, транспорту, засобів зв'язку, охорони здоров'я, сільського господарства, науки; 4) міждержавні конфлікти. Л. Оп-

Глава IV Система міжнародного права

Проблеми аналізу системи міжнародного права

пенгейм пропонував вирізняти: суб'єктів міжнародного права (норми та інститути, пов'язані з функціонуванням державної влади в міжнародних відносинах); об'єкти міжнародного права (норми та інститути, що стосуються державної території і простору поза межами державного суверенітету, населення — громадянство, статус іноземців, права людини тощо); державні органи зовнішніх відносин (глави держав, урядів, відомств закордонних справ, дипломатичні представництва, консульства тощо); міжнародні акти (норми та інститути, що стосуються міжнародних угод); вирішення міжнародних спорів; право війни (закони та звичаї війни, нейтралітет).

Розвиток системи міжнародного права після Другої світової війни знайшов своє відображення у відповідних дослідженнях. Так, за побудовою Г. Даама, система міжнародного права складається з: 1) норм та інститутів міжнародного права, які визначають правове становище державної влади в міжнародних відносинах; 2) статусу органів держави; 3) статусу народів та індивідів; 4) норм та інститутів, які стосуються державної території і простору за межами державного суверенітету (відкрите море, космос та ін.); 5) міжнародні організації; 6) норми та інститути, що стосуються заборони застосування сили, мирного вирішення спорів, колективної безпеки, самооборони від агресії тощо; 7) міжнародний економічний і соціальний порядок (міжнародне економічне право, міжнародне трудове право, інші норми та інститути міжнародного співробітництва щодо спеціальних питань); 8) правові угоди і договори; 9) порушення міжнародного права (норми, що регулюють міжнародну відповідальність держав, міжнародних організацій та індивідів).

Класифікаційні критерії в таких проектах системи міжнародного права обиралися на розсуд їхніх авторів і, як правило, не обґрунтовувалися останніми. Чи не тому подібний аналіз знайшов активних прихильників як у зарубіжній, так і у вітчизняній науці міжнародного права.

Радянські вчені робили спроби встановити критерії побудови системи міжнародного права. Але ці спроби досить часто виявлялися малообгрунтованими, як і самі погляди на систему міжнародного права.

2. Неспроможність виявити критерії побудови системи міжнародного права стала причиною відставання науки міжнародного права від практики розвитку цієї системи права. Справа виявилася настільки заплутаною, що часто автори говорили про критерії побудови системи міжнародного права, а мали на увазі критерії побудови галузі міжнародного права, і навпаки. Але такі ж висновки зроблено й щодо критеріїв утворення інститутів міжнародного права. Так, у дослідженні, присвяченому цій проблемі, В. А. Василенко стверджує: «Головними критеріями інституту міжнародного права є:

1) специфічність об'єктивно-цільової сфери дії норм, які складають цей нормативний комплекс;

2) неподільність нормативного комплексу на інститути, галузі та підгалузі;

3) наявність у нормативному комплексі норм ergo om-nes багаторазової дії;

4) наявність серед норм ergo omnes спеціальних інсти-туційних норм-принципів.

Головними критеріями галузі міжнародного права є:

1) специфічність об'єктно-предметної сфери дії норм, які складають цей нормативний комплекс;

2) подільність нормативного комплексу на інститути та підгалузі;

3) наявність у нормативному комплексі норм ergo omnes багаторазової дії;

4) наявність серед норм ergo omnes спеціальних галузевих норм-принципів»¹.

Якщо абстрагуватися від формально-абстрактного викладу думки і врахувати, що спеціальні норми-принципи інститутів — це те ж саме, що й спеціальні норми-принципи галузей, то виявиться, що критерієм створення інституту є неподільність його на інститути, а критерієм створення галузей, навпаки — подільність на інститути. Висновок надто далекий від конструктивного.

Невдалим виявився пошук інших системоутворюючих факторів становлення галузі міжнародного права. У цілому вони звелися до таких: 1) специфічний метод правового регулювання (є одним для всіх галузей міжнародно-

¹ Василенко В. А. Основы теории международного права. К., 1988. С. 221.

Глава IV Система міжнародного права

Поняття системи міжнародного права

го права); 2) специфічний метод правового регулювання (має також більше спільного (міждержавні відносини), аніж особливого); 3) автономність групи взаємопов'язаних норм міжнародного права (цей критерій властивий як інститутам, так і галузям); 4) зацікавленість у галузі світового співтовариства (автори таких пропозицій так і не змогли дати відповідь, яким чином ця «зацікавленість» формалізується, бо світове співтовариство поки не виявило своєї зацікавленості щодо жодної галузі міжнародного права); 5) якісна своєрідність сукупності відокремлених міжнародно-правових норм та інститутів (автори так і не довели, як її встановити); 6) специфіка джерел норм та інститутів галузі (вони такі самі, як і в інших галузях); 7) велика кількість нормативного матеріалу, що регулює даний вид міжнародних відносин (деякі інститути міжнародного права мають значно більше норм та принципів, аніж окремі галузі).

Не дивно, що за таких результатів пошуку специфічних критеріїв галузі міжнародного права деякі вчені (Л. М. Галенська) дійшли досить песимістичного висновку: «Наявність єдиного способу правового регулювання при різних предметах регулювання не дає підстав говорити про існування окремих галузей міжнародного права». Інші в одній галузі вбачають дві і більше (наприклад, Г. М. Мелков розрізняє окремо галузь «право зовнішніх відносин» і галузь «дипломатичне та консульське право» тощо).

Але найбільш негативними результатами невизначеності критеріїв утворення галузей міжнародного права виявилося формулювання необмеженої кількості галузей і плутанина галузей та інститутів міжнародного права. Практично немає жодної галузі міжнародного права, яку б хтось із науковців не обмежував рівнем інституту. Так, якщо в більшості вчених «право міжнародних договорів» — галузь права, Є. Т. Усенко вважає, що це «інститут міжнародного договору». У свою чергу, для більшості фахівців міжнародного права норми міжнародної правосуб'єктності утворюють інститут права, а Д. Б. Левін лише правове становище держави як суб'єкта міжнародного права формулював як галузь тощо. Розв'язання цих негараздів — завдання науки міжнародного права.

Развернуть

Открыть в широком формате

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Поняття, природа та сфера дії міжнародного права

Вступ... ріплює обов язок кожного громадянина неухильно до держуватися Конституції... Очевидно що знання відповідних міжнародних дого ворів які стали частиною законодавства України не мож на отримати з...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Проблеми аналізу системи міжнародного права

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Буткевич В. Г., Мицик В. В., Задорожній О. В.
Міжнародне право. Основи теорії: Підручник / За ред. В. Г. Буткевича. — К.: Либідь, 2002. — 608 с. ISBN 966-06-0265-0. У підручнику розглядаються основні поняття системи міжнародного прав

ПОНЯТТЯ, ПРИРОДА ТА СФЕРА ДІЇ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА
Термін «міжнародне право» С ьогодні термін «міжнародне право» поряд з терміном «право народів» є офіційно визнаним у

Поняття міжнародного права
П рофесор Кембриджського університету Р. Дженінгс, аналізуючи наукові дослідження як вчений і редактор «Англійського щорічника міжнародного права

Характерні особливості міжнародного права
К оли йдеться про характерні особливості міжнародного права, то слід розрізняти особливості сучасного міжнародного права та особливості класично

Функції міжнародного права
П ід функцією міжнародного права мають на увазі основні напрями його впливу і взаємодії із соціальним середовищем, взаємодію системи міжнародно

Виникнення міжнародного права і періодизація його історії
В історії міжнародно-правової думки питання виникнення й розвитку міжнародного права ніколи не ускладнювались науковою аргументацією, хоч і нікол

Міжнародне право стародавніх держав
П рирода та умови функціонування держав були якісно іншими, ніж вождеств, що згодом привело до якісних змін у міжнародному праві. Держава й вин

Міжнародне право в епоху середньовіччя
В науці міжнародного права більшість дослідників (В. Прейсер, Ст. Вероста, П. Парадізі та ін.) вважають, шо через малопомітні зміни

Класичне міжнародне право
С тановлення класичного міжнародного права науковці називають по-різному: зародження загального міжнародного права, становлення європейського мі

Перехід до сучасного міжнародного права та утвердження основних його засад
К оли йдеться про перехід до сучасного міжнародного права, то під останнім не мається на увазі якісно нове право, як стверджують деякі науковці.

Історія науки міжнародного права
В иникнення науки міжнародного права датують, як правило, кінцем XVI — початком XVII ст. У XVI—XVII ст. в дослідженні міжнародного прав

ДЖЕРЕЛА МІЖНАРОДНОГО ПРАВА
Поняття «джерела міжнародного права» Д жерела міжнародного права є його головною складовою, а тому цілком закономірно

Міжнародний договір
В одному з найважливіших міжнародно-правових документів сучасності — Статуті ООН — особливо вирізняється міжнародний договір як джерело міжнаро

Рішення міжнародних органів та організацій
У науці міжнародного права питання про природу пра-вотворчих рішень міжнародних організацій, можливості зарахувати такі рішення до джерел міжнаро

Рішення міжнародних судів та арбітражних трибуналів
У радянській доктрині міжнародного права майже одностайно підтримувалася думка, що рішення міжнародних судів та арбітражних трибуналів не є дже

Доктрина міжнародного права
І з зародженням науки міжнародного права доктрини міжнародного права відігравали значну роль у формуванні та розвитку цієї правової системи. Не

Національне законодавство та рішення національних судів
У західній науці міжнародного права одностайним є твердження, що національне законодавство та рішення національних судів не вважаються джерелом

Поняття системи міжнародного права
Н езважаючи на стихійність процесу утворення галузей та інститутів міжнародного права, науковці все-таки до-сягли (особливо у 80-ті роки XX ст.)

Система міжнародного права і структура міжнародного права
У науці висловлюються різні погляди на співвідношення системи і структури міжнародного права. Одні вчені вважають, шо ці поняття тотожні. Як заз

Міжнародного права
С истема міжнародного права є визначальною в побудові системи науки міжнародного права. Проте обидві системи не є абсолютно тотожними. Між ними

Поняття і характерні риси норм міжнародного права
Василенко В. А. Основы теории международного права. К., 1988. Курс международного права:

Види міжнародно-правових норм та їхня класифікація
Н орми міжнародного права неоднорідні за змістом і формою. Різноманітність і зростання кількості норм у сучасній системі міжнародного права зумо

Ієрархія норм міжнародного права
В икладене вище деякою мірою дає відповідь на два найважливіші з практичного погляду запитання, які постають при здійсненні норм міжнародного п

Кодифікація норм міжнародного права
Н аявність у системі міжнародного права великого масиву взаємозалежних норм порушує питання про їхню впорядкованість, систематизацію, тобто вирі

Міжнародних відносин
З найдавніших часів норми міжнародного права взаємодіють із нормами міжнародної моралі та міжнародної ввічливості. На відміну від міжнародного

Поняття основних принципів міжнародного права
С тавлення до основних принципів міжнародного права в науці неоднозначне. Західні вчені, за невеликим винятком, не виділяють основних принципів м

Функції основних принципів міжнародного права
С учасний доктринальний підхід до визначення функцій основних принципів міжнародного права зводиться до трьох основних поглядів на цю проблему:

Природа основних принципів міжнародного права
Я кщо не брати до уваги заперечення щодо існування основних принципів міжнародного права, то можна вказати на три доктринальні пояснення їх при

Ознаки основних принципів міжнародного права
О сновним принципам міжнародного права властиві певні ознаки, завдяки яким їх можна вирізнити серед інших норм міжнародного права. Як зазначалос

Класифікація основних принципів міжнародного права
К ласифікація основних принципів міжнародного права — явище виключно доктринального характеру. Сьогодні не існує жодного міжнародно-правового

Регіональних і партикулярних принципів
П оділ основних принципів міжнародного права як системоутворюючих чинників або за сферою дії має насамперед доктринальне значення. Але зводити в

Принципи заборони застосування сили або загрози силою
В доктринах міжнародного права існують різні погляди на становлення цього принципу. Для одних учених (М. В. Філімонова, К. О. Бекяшев та ін.) «п

Принцип суверенної рівності держав
П еріод становлення принципу суверенної рівності держав наука достеменно не встановила. Науковці виводять окремі елементи принципу із звичаїв,

Принцип невтручання
І сторія становлення принципу невтручання є досить тривалою і неоднозначною. Вона характеризується зростанням зацікавленості в ньому та цілкови

Принцип територіальної цілісності держав
В універсальному міжнародному праві принцип територіальної цілісності держав функціонує в основному у звичаєво-правовій формі. Історія

Принцип мирного врегулювання спорів
П ринцип мирного врегулювання спорів — один з небагатьох у сучасному міжнародному праві, історія загального визнання якого (на жаль, не загальн

Принцип поваги прав та основних свобод людини
П ринцип поваги прав та основних свобод людини вперше було сформульовано як самостійний принцип у Заключному акті НБСЄ 1975 р. Але й до сьогодні

Принцип рівноправності і права народу розпоряджатися власною долею
У своєму розвитку цей принцип пройшов чотири основні етапи: 1) проголошення принципу національності (період буржуазно-демократичних революцій);

Принцип співробітництва
І дея необхідності, обов'язку держав співпрацювати в науці міжнародного права висловлювалася вже наприкінці XIX ст. З основної ідеї міжнародного

Значення проблеми співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права
П роблема співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права належить до однієї з центральних у теорії міжнародного права. Вона здавна при

Теорії співвідношення міжнародного і національного права
У другій половині XIX ст., у період розвитку буржуазних відносин уперше постала як об'єктивно необхідна і науково обгрунтована для того часу тео

Доктрина міжнародного права про здійснення його норм у внутрішньодержавній сфері
О дним із найважливіших практичних аспектів теорій співвідношення міжнародного і національного права є питання про порядок виконання державою мі

Та міжнародного права
Н аведені доктринальні погляди і теорії співвідношення національного та міжнародного права здавна створювали в державах суттєвий вплив на вирі

Національне законодавство України, її судова практика та міжнародне право
П рактична необхідність вирішення питання про співвідношення національного та міжнародного права об'єктивно постала перед Україною як новою де

Національне законодавство і міжнародна судова практика
Я кщо в цілому проблемі співвідношення міжнародного і національного права, зокрема питанню про вплив національного законодавства на міжнародне п

Незалежної держави
В сучасній міжнародно-правовій доктрині правосуб'єктність народу, нації, які борються за створення незалежної держави, можна вважати загальнов

Поняття визнання
І сторія і сучасний розвиток міжнародного співтовариства свідчать про те, що це не остаточно встановлене, незмінне утворення; воно постійно змі

Поняття визнання
риторій, до того контрольованих законним урядом, виникають опозиційні до нього військові та політичні організації, режими й адміністрації. Такі ситуації порушують питання про правову реакцію на

Визнання держав
Ш одо правової сутності та юридичного значення виправі тривалий час існують дві конкуруючі теорії: конститутивна і декларативна. Відповідно до

Визнання урядів
З начення і правові наслідки визнання нового уряду значно відрізняються від визнання нової держави. Якщо останнє стосується питання міжнародної п

Інші види визнання
ТТо інших видів визнання, J І які практикувалися державами, належать: визнання органів національного опору; органів національно-визвольних рухів; «повсталої сторони»; «воюючої сторони». Ві

Форми визнання
Ш одо існування різноманіт них форм визнання в ____ t ...... их різняться. Деякі напо лягають на тому, що це політичне п

Засоби та типи визнання
В теорії і практиці міжнародного права розрізняють такі засоби визнання, як наочно засвідчене і таке, що припускається. До різних типів визнан

Поняття правонаступництва
П ротягом усієї історії розвитку земної цивілізації політичні, соціальні, економічні та інші зміни в суспільстві, війни та мирні об'єднання нар

Правонаступництво держав щодо міжнародних договорів
*- /"Чсновні питання правона-\^/ступництва держав щодо договорів регулюються договірними нормами чинної Віденської конвенції про правонаступництво держав щодо договорів 1978 р. і є обо

Правонаступництво держав щодо державної власності
Щ одо правонаступництва державної власності, архівів та оорпв застосовуються норми міжнародного звичаєвого права, основні з яких кодифіковані у

Правонаступництво України
М іжнародно-правове регулювання питань правонаступництва держав щодо договорів, державної власності, державних архівів і державних боргів має д

Поняття міжнародної правосвідомості
С учасні доктрини міжнародного права по-різному ставляться до питань міжнародної правосвідомості: від повного ігнорування її як явища, властив

Структура міжнародно-правової свідомості
Н а даному етапі розвитку міжнародних відносин говорити про цілісну загальну міжнародно-правову свідомість, очевидно, ще рано. Як виняток, може

Функції міжнародної правосвідомості
В плив міжнародної правосвідомості на становлення й розвиток міжнародного права можна помітити з аналізу її функцій. Вважається, що міжнародна п

Сутність міжнародного правотворчого процесу
О сновний шлях створення норм міжнародного права — досягнення угоди між його суб'єктами. У сфері міждержавних відносин немає спеціалізованого н

Сутність міжнародного правотворчого процесу
визнання цих правил поведінки як норм міжнародного права. Міжнародна правотворчість починається з правотвор-чої (договірної) ініціативи, що може здійснюватися у формі запропонування проект

Принципи міжнародного правотворчого процесу
М іжнародний правотворчий процес — це сфера міжнародних відносин, досить детально врегульована сучасним міжнародним правом. Серед численних нор

Односторонні акти держави у міжнародному правотворчому процесі
Я к уже зазначалося, міжнародний правотворчий процес являє собою сферу міжнародних відносин, у якій одночасно співробітничають щонайменше два с

Кодифікація міжнародного права
П ід кодифікацією у праві розуміють офіційну систематизацію чинних договірних і звичаєвих норм міжнародного права з метою заповнення прогалин,

РЕАЛІЗАЦІЯ НОРМ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА Игнатенко Г. В., Малинин Р. А. Новые тенденции в междунар

Поняття реалізації норм міжнародного права
В сучасних доктринах міжнародного права не бракує термінології для забезпечення процесу реалізації норм міжнародного права. Кількість термінів є

Форми та способи реалізації норм міжнародного права
С еред численних досліджень реалізації норм міжнародного права у вітчизняній юридичній науці найпоширенішим є погляд на реалізацію як на явище,

Міжнародно-правовий механізм реалізації норм міжнародного права
М іжнародно-правовий механізм реалізації норм міжнародного права за своєю структурою є досить складним комплексом нормативно-організаційного ха

Поняття міжнародних правовідносин
П ісля норм міжнародного права міжнародно-правові відносини є другою основною складовою механізму міжнародно-правового регулювання. Але на відмі

Поняття міжнародно-правової відповідальності
а ослідники міжнародно-правової відповідальності енсен, Дж. Франко та ін.) вважають, що жодна тема міжнародного права так не заплутана і так мал

Підстави для виникнення міжнародно-правової відповідальності
У науці міжнародного права висловлюються різні погляди на підстави для виникнення міжнародно-правової відповідальності. Узвичаєним є погляд, як

Ознаки міжнародного правопорушення
У науці міжнародного права ознаками міжнародного правопорушення вважають об'єктивні складові елементи, а саме: а) об'єкт правопорушення; б) прот

Класифікація міжнародних правопорушень
Б ільшість учених (В. І. Мен-жинський, Ю. М. Колосов, П. М. Куріс, В. О. Мазов, Д. Б. Левін, Г. І. Тункін, М. О. Ушаков та ін.) поділяють міжнар

Обставини звільнення від міжнародно-правової відповідальності
К валіфікуючи міжнародні правопорушення як дії всупереч міжнародним зобов'язанням суб'єкта міжнародного права, слід мати на увазі, що міжнародн

Види і форми міжнародно-правової відповідальності
М іжнародно-правова відповідальність реалізується в конкретних видах і формах. Під видами відповідальності мають на увазі матеріальну і політичн

Відповідальність за правомірну діяльність
Я к і будь-яке правило, так і правило «фактичною підставою для міжнародно-правової відповідальності є міжнародне правопорушення» має свої винят

Відповідальність міжнародних організацій
В ідповідальність міжнародної (міжурядової) організації має певні особливості, що випливають з її правосуб'єкт-ності. Різні міжнародні організа

Поняття і характерні особливості міжнародно-правових санкцій
П ід міжнародно-правовими санкціями слід розуміти правомірні примусові заходи, які застосовують суб'єкти міжнародного права для припинення міжнар

Типи і види міжнародно-правових санкцій
У науці міжнародного права пропонуються різні класифікації міжнародно-правових санкцій. Одні вчені (Д. Б. Ле-він) називають п'ять видів санкцій:

Умови правомірності застосування міжнародно-правових санкцій
З астосування міжнародно-правових санкцій за силою їхнього впливу на міжнародний мир і безпеку, на міжнародну законність і правопорядок не може

Механізм застосування міжнародно-правових санкцій
Я к уже зазначалося, перед застосуванням санкцій держава звертається до правопорушника з попередженням про застосування санкцій, якщо він не при

Історія міжнародного правосуддя
РЕКОМЕНДОВАНА ^^^ш^^^^^ш^шш^ ЛІТЕРА ТУРА —™,»„^^ Вадапалас В. А. Осуществление международно-правовых санкций // Советский

Постійна палата міжнародного правосуддя
У кладення в 1920 р. угоди про Статут Постійної Палати міжнародного правосуддя фактично стало початком нової, сучасної історії судового розгляду

Міжнародний Суд ООН
П равовою основою діяльності Міжнародного Суду ООН є розділ XIV Статуту ООН, Статут Міжнародного Суду ООН (як складова Статуту ООН), Регламент С

Регіональні та спеціалізовані міжнародні судові установи
К рім Міжнародного Суду ООН, на сьогодні успішно функціонують регіональні (вони ж, як правило, і спеціалізовані) судові установи, хоча це й не о

Міжнародний арбітраж
М іжнародний арбітражний (третейський) суд створюється за взаємною згодою держав з призначених чи обраних ними осіб — членів Постійної палати т

Поняття і сутність міжнародної законності
В радянській теорії права проблемі законності приділялася головна увага. Не було дослідника, який би не вважав за необхідне сказати щось із при

Структура міжнародної законності
М іжнародна законність — складна багаторівнева система зв'язків правомірних міжнародних відносин і їх компонентів. У ній розрізняють компонентну

Режим і принципи міжнародної законності
У науці міжнародного права висловлюються різні погляди на режим міжнародної законності: від ототожнення його із законністю в цілому (1. І. Лукаш

Сутність міжнародного правопорядку
С проби деяких теоретиків права розглядати законність і правопорядок як дві сторони одного явища в науці міжнародного права не знайшла прихильни