рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Раздел Образование
/
Поняття міжнародної правосвідомості

Реферат Курсовая Конспект

Выберите учебное заведение

Поняття міжнародної правосвідомості

Поняття міжнародної правосвідомості - раздел Образование, Поняття, природа та сфера дії міжнародного права С Учасні Доктрини Міжнаро...

учасні доктрини міжнародного права по-різному ставляться до питань міжнародної правосвідомості: від повного ігнорування її як явища, властивого міжнародному праву, до певної ідеалізації її можливостей у вирішенні проблем сучасності. Не склалося в сучасній науці міжнародного права одностайності навіть щодо самого терміна «міжнародна правосвідомість».

Одні автори гадають, що там, де йдеться про «міжнародну правосвідомість», краще говорити про громадську думку (на різних етапах її об'єктивізації — від малих соціальних груп до міжнародних рухів та об'єднань) з приводу того чи іншого міжнародно-правового явища. Інші автори вважають за краще говорити не про «міжнародну правосвідомість», а про «міжнародний правовий світогляд» або «юридичний світогляд на міжнародні відносини».

Навіть серед прихильників терміна «правосвідомість» (а це, як правило, здебільшого вчені колишньої радянської школи міжнародного права) немає одностайності: в одних відповідне явище охоплюється терміном «міжнародна правосвідомість», у других — «правосвідомість на-

Поняття міжнародної правосвідомості

родів», у третіх — «міжнародно-правова свідомість», у четвертих — «демократична правосвідомість прогресивного людства» тощо, залежно від ідеологічної заангажованості авторів.

Багато науковців не схильні вбачати в «міжнародній правосвідомості» цілісного, системного характеру усвідомлення сучасних міжнародно-правових явищ, а тому віддають перевагу термінам «міжнародно-правова свідомість народів», «міжнародно-правова свідомість держав», «міжнародно-правова свідомість населення», «міжнародно-правова свідомість світового співтовариства» тощо — аж до «міжнародно-правової свідомості державних діячів, дипломатів, членів парламенту» (І. І. Лукашук); «міжнародно-правова свідомість не суб'єктів міжнародного права, а їх представників» (Ю. Я. Баскін, Д. І. Фельдман); «міжнародна форма правосвідомості» (Ю. М. Колосов, В. 1. Кузнецов) та ін.

Варто зазначити, що радянські вчені, хоч і не домовлялися про визнання спільного терміна, майже були одностайні в тому, що явище міжнародної правосвідомості (або іншої відповідної назви) характерне для міжнародно-правової надбудови всіх етапів розвитку міжнародного права.

«Міжнародна форма правосвідомості, — зазначає Ю. М. Колосов, — виникла не менш як п'ять тисяч років тому як результат усвідомлення людьми свого інтересу»¹. Дещо інакше, але знову-таки з виникненням міжнародного права пов'язує становлення міжнародної правосвідомості І. І. Лукашук: «Фундамент сучасного міжнародного права було закладено Статутом ООН». Час зародження міжнародного права він також вважає значно пізнішим, а про появу міжнародно-правової свідомості пише так: «На всіх етапах функціонування міжнародного права важлива роль належить міжнародно-правовій свідомості»².

Для радянської науки міжнародного права було характерне й інше доктринальне вирішення співвідношення в часі «міжнародна правосвідомість — міжнародне право». Окремі автори (С. В. Черниченко, М. Ш. Пацація та ін.) вважали, що міжнародна правосвідомість не завжди виникає там і тоді, де і коли виникає міжнародне право,

¹ Международное право. М., 1995. С. 9—10.

² Лукашук И. И. Международное право. Общая часть. М., 1996. С. 162.

Глава XI Міжнародна правосвідомість

Поняття міжнародної правосвідомості

зокрема його норми, що її відлік слід починати від періоду виникнення держави до появи норм міжнародного права. Причиново-наслідковий зв'язок появи міжнародної правосвідомості та її сутність вказані автори розкривали так: «Суттєве значення для становлення міжнародно-правової свідомості мало виникнення держав. Ще до появи міжнародного права перед ними постала потреба в особливій регламентації відносин між собою. 1 цю потребу було реалізовано завдяки міжнародно-правовій свідомості, яка склалася і розвивалася на основі налагодження матеріальних, економічних відносин між державами, що не мали ще правової форми, а виступали як «обмін речей між різними націями».

На думку зазначених авторів, різний час появи термінів «міжнародної правосвідомості» та «міжнародного права» має значення не стільки часової пріоритетності, скільки розуміння сутності як міжнародного права, так і міжнародної правосвідомості.

На ранньому етапі розвитку класового суспільства, зазначають ці автори, а також у періоди соціальних ка-таклізмів місце правових норм через їх відсутність посідала правосвідомість. Інакше кажучи, конкретні ситуації вирішувалися, коли це визнавалося необхідним владами держав, виходячи з їхніх уявлень про правомірне і протиправне. Причому такі рішення були юридично значущими, розглядались як обов'язкові і забезпечувалися примусовою силою держави.

У подібних випадках правовідносини виникали за відсутності правової норми (точніше — фактичні відносини, які вже виникли або які складалися) в результаті владних рішень і розглядалися як правовідносини. У зв'язку з цим постає цікаве загальнотеоретичне запитання, що має важливе значення і для теорії міжнародного права: чи можна визначати міжнародне право тільки як систему норм? Як правило, цим і обмежуються. Але якщо на якихось етапах розвитку людського суспільства в будь-якому разі фактичні відносини стають правом, а правосвідомість виступає замість правових норм як регулятор суспільних відносин, то чи не доцільно їх охопити такими визначеннями?¹

¹ Див.: Черниченко С. В. Международное право: современные теоретические проблемы. М., 1993. С. 15—16.

Автор дав негативну відповідь на своє запитання: міжнародна правосвідомість, будучи формою суспільної свідомості, тобто будучи частиною правової надбудови, разом з тим не входить у поняття міжнародного права як системи правових норм. Але інші питання, як-от: чи варто обмежувати визначення міжнародного права тільки через систему норм, що таке міжнародна правосвідомість тощо не були вирішені. І залишаються дискусійними до цього часу.

В радянській науці міжнародного права підтримувалися два принципово різні розуміння сутності міжнародної правосвідомості: 1) як усвідомлення класової неоднорідності міжнародного права і 2) як сукупності міжнародно-правових поглядів, уявлень, ідей на міжнародне право.

Перше розуміння було превалюючим, незважаючи на його деструктивність. Його автори штучно поділяли міжнародну правосвідомість на: а) соціалістичну, б) імперіалістичну і в) загальнодемократичну. Співвідношення між цими «компонентами» міжнародної правосвідомості її автори (М. Ш. Пацація) вбачали таким: імперіалістичні погляди посідають у загальній структурі міжнародно-правової свідомості дедалі менше місця («залишки минулого»); основна маса ідей, понять, оцінок сучасної міжнародно-правової свідомості має загальнодемократичний характер («основи теперішнього»). Попри всю прогресивність загальнодемократичної свідомості, вже сформувалися ще більш передові міжнародно-правові уявлення — соціалістичні («початки майбутнього»).

Звичайно, за такого розуміння складових міжнародно-правової свідомості її головна тенденція вбачалась у зростанні ролі соціалістичних поглядів на міжнародній арені, в боротьбі з «імперіалістичною міжнародною правосвідомістю». А звідси вимога класової боротьби і пошук «зовнішнього ворога» стали домінуючими для «соціалістичної міжнародної правосвідомості». Власне, аналіз проблем, властивих міжнародній правосвідомості, був згорнутий за рахунок висування на передній план проблем «класової, ідеологічної боротьби в міжнародному праві».

Цим, до речі, можна пояснити, чому соціалістична наука міжнародного права так мало досягла в розкритті сутності міжнародної правосвідомості порівняно з буржуазними вченими, більшість яких взагалі вважали цю проблему надуманою і її спеціально не вивчали.

Глава XI Міжнародна правосвідомість

Суб'єкти міжнародно-правової свідомості

Коли радянські вчені (Г. 1. Тункін, Р. Л. Бобров та ін.) в основі соціалістичної міжнародної правосвідомості вбачали «політичну боротьбу між державами двох протилежних суспільних систем», «ідеологічну боротьбу між соціалістичними і капіталістичними державами», то, очевидно, можна було передбачити результат такої боротьби.

І згодом нещирим було зізнання окремих авторів у своїх помилках, бо воно вкотре звелося до пошуку зовнішнього ворога. «Звичайно, — визнавав Г. І. Тункін, — ідея мирного співіснування вмішувала два елементи. Перший елемент, практично політичний, означав добросусідські відносини. Другий елемент — ідеологічний — означав світову революцію. Мирне співіснування розглядалось як засіб забезпечення світової революції; вважалося, що в мирних змаганнях із капіталізмом соціалізм доведе свої переваги і таким чином переможе.

Ідеологічний елемент ідеї мирного співіснування перебував у суперечності з її першим елементом... Проте західні держави відкинули ідею мирного співіснування двох протилежних систем, що спричинило конфронтацію в міжнародній системі»¹.

Але ж не вони (західні держави) нав'язали ідею класової, ідеологічної боротьби, світової революції. Революція, боротьба є відносинами відокремленості. їх право не регулює. Право може функціонувати тільки у відносинах зв'язку. 1 коли йдеться про розвиток боротьби, то однозначно йдеться про згортання права. Єдиним винятком у цій закономірності є боротьба за право.

У міжнародній правосвідомості виокремлення класових відмінностей не може бути коректним і продуктивним, адже у своїй основі, у своїй головній спрямованості воно є деструктивним, таким, що поділяє її на антагоністичні компоненти, а це веде до руйнації взагалі.

Тому потребує суттєвого переосмислення класичний радянський підхід до визначення міжнародної правосвідомості «як специфічної галузі правової форми свідомості, а відповідно й частини особливої міжнародно-правової надбудови, яка виражає у формі відомих правових ідей, понять, оцінок індивідуальних і соціальних суб'єктів суспільних відносин різної класової природи об'єктивну

¹ Международное право. М., 1994. С. 44—45.

соціальну потребу в певному міжнародно-правовому регулюванні міждержавних відносин»¹.

За різних класових підходів до регулювання міжнародних відносин, як правило, один результат — нульовий. Міжнародна правосвідомість — це спільність ідей, понять і поглядів. Інакше вона не склалася б як окреме явище. Тим більше таке, що суттєво впливає як на правотвор-чість, так і на правозастосування в міжнародному праві. Явище, яке внутрішньо роздирається суперечностями, може мати лише негативний вплив іззовні. А такий прояв міжнародна правосвідомість якщо й має, то він не є для неї головним і закономірним.

Отже, враховуючи досягнення і недоліки у встановленні сутності поняття міжнародної правосвідомості, її можна визначити як сукупність поглядів, уявлень, ідей учасників міжнародних відносин щодо сутності необхідних міжнародного права, міжнародної законності та міжнародного правопорядку.

Развернуть

Открыть в широком формате

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Поняття, природа та сфера дії міжнародного права

Вступ... ріплює обов язок кожного громадянина неухильно до держуватися Конституції... Очевидно що знання відповідних міжнародних дого ворів які стали частиною законодавства України не мож на отримати з...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Поняття міжнародної правосвідомості

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Буткевич В. Г., Мицик В. В., Задорожній О. В.
Міжнародне право. Основи теорії: Підручник / За ред. В. Г. Буткевича. — К.: Либідь, 2002. — 608 с. ISBN 966-06-0265-0. У підручнику розглядаються основні поняття системи міжнародного прав

ПОНЯТТЯ, ПРИРОДА ТА СФЕРА ДІЇ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА
Термін «міжнародне право» С ьогодні термін «міжнародне право» поряд з терміном «право народів» є офіційно визнаним у

Поняття міжнародного права
П рофесор Кембриджського університету Р. Дженінгс, аналізуючи наукові дослідження як вчений і редактор «Англійського щорічника міжнародного права

Характерні особливості міжнародного права
К оли йдеться про характерні особливості міжнародного права, то слід розрізняти особливості сучасного міжнародного права та особливості класично

Функції міжнародного права
П ід функцією міжнародного права мають на увазі основні напрями його впливу і взаємодії із соціальним середовищем, взаємодію системи міжнародно

Виникнення міжнародного права і періодизація його історії
В історії міжнародно-правової думки питання виникнення й розвитку міжнародного права ніколи не ускладнювались науковою аргументацією, хоч і нікол

Міжнародне право стародавніх держав
П рирода та умови функціонування держав були якісно іншими, ніж вождеств, що згодом привело до якісних змін у міжнародному праві. Держава й вин

Міжнародне право в епоху середньовіччя
В науці міжнародного права більшість дослідників (В. Прейсер, Ст. Вероста, П. Парадізі та ін.) вважають, шо через малопомітні зміни

Класичне міжнародне право
С тановлення класичного міжнародного права науковці називають по-різному: зародження загального міжнародного права, становлення європейського мі

Перехід до сучасного міжнародного права та утвердження основних його засад
К оли йдеться про перехід до сучасного міжнародного права, то під останнім не мається на увазі якісно нове право, як стверджують деякі науковці.

Історія науки міжнародного права
В иникнення науки міжнародного права датують, як правило, кінцем XVI — початком XVII ст. У XVI—XVII ст. в дослідженні міжнародного прав

ДЖЕРЕЛА МІЖНАРОДНОГО ПРАВА
Поняття «джерела міжнародного права» Д жерела міжнародного права є його головною складовою, а тому цілком закономірно

Міжнародний договір
В одному з найважливіших міжнародно-правових документів сучасності — Статуті ООН — особливо вирізняється міжнародний договір як джерело міжнаро

Рішення міжнародних органів та організацій
У науці міжнародного права питання про природу пра-вотворчих рішень міжнародних організацій, можливості зарахувати такі рішення до джерел міжнаро

Рішення міжнародних судів та арбітражних трибуналів
У радянській доктрині міжнародного права майже одностайно підтримувалася думка, що рішення міжнародних судів та арбітражних трибуналів не є дже

Доктрина міжнародного права
І з зародженням науки міжнародного права доктрини міжнародного права відігравали значну роль у формуванні та розвитку цієї правової системи. Не

Національне законодавство та рішення національних судів
У західній науці міжнародного права одностайним є твердження, що національне законодавство та рішення національних судів не вважаються джерелом

Проблеми аналізу системи міжнародного права
П итання системи міжнародного права завжди важко піддавалися дослідженню вчених. Наукові розробки в цій сфері перенасичені догматичними, еклекти

Поняття системи міжнародного права
Н езважаючи на стихійність процесу утворення галузей та інститутів міжнародного права, науковці все-таки до-сягли (особливо у 80-ті роки XX ст.)

Система міжнародного права і структура міжнародного права
У науці висловлюються різні погляди на співвідношення системи і структури міжнародного права. Одні вчені вважають, шо ці поняття тотожні. Як заз

Міжнародного права
С истема міжнародного права є визначальною в побудові системи науки міжнародного права. Проте обидві системи не є абсолютно тотожними. Між ними

Поняття і характерні риси норм міжнародного права
Василенко В. А. Основы теории международного права. К., 1988. Курс международного права:

Види міжнародно-правових норм та їхня класифікація
Н орми міжнародного права неоднорідні за змістом і формою. Різноманітність і зростання кількості норм у сучасній системі міжнародного права зумо

Ієрархія норм міжнародного права
В икладене вище деякою мірою дає відповідь на два найважливіші з практичного погляду запитання, які постають при здійсненні норм міжнародного п

Кодифікація норм міжнародного права
Н аявність у системі міжнародного права великого масиву взаємозалежних норм порушує питання про їхню впорядкованість, систематизацію, тобто вирі

Міжнародних відносин
З найдавніших часів норми міжнародного права взаємодіють із нормами міжнародної моралі та міжнародної ввічливості. На відміну від міжнародного

Поняття основних принципів міжнародного права
С тавлення до основних принципів міжнародного права в науці неоднозначне. Західні вчені, за невеликим винятком, не виділяють основних принципів м

Функції основних принципів міжнародного права
С учасний доктринальний підхід до визначення функцій основних принципів міжнародного права зводиться до трьох основних поглядів на цю проблему:

Природа основних принципів міжнародного права
Я кщо не брати до уваги заперечення щодо існування основних принципів міжнародного права, то можна вказати на три доктринальні пояснення їх при

Ознаки основних принципів міжнародного права
О сновним принципам міжнародного права властиві певні ознаки, завдяки яким їх можна вирізнити серед інших норм міжнародного права. Як зазначалос

Класифікація основних принципів міжнародного права
К ласифікація основних принципів міжнародного права — явище виключно доктринального характеру. Сьогодні не існує жодного міжнародно-правового

Регіональних і партикулярних принципів
П оділ основних принципів міжнародного права як системоутворюючих чинників або за сферою дії має насамперед доктринальне значення. Але зводити в

Принципи заборони застосування сили або загрози силою
В доктринах міжнародного права існують різні погляди на становлення цього принципу. Для одних учених (М. В. Філімонова, К. О. Бекяшев та ін.) «п

Принцип суверенної рівності держав
П еріод становлення принципу суверенної рівності держав наука достеменно не встановила. Науковці виводять окремі елементи принципу із звичаїв,

Принцип невтручання
І сторія становлення принципу невтручання є досить тривалою і неоднозначною. Вона характеризується зростанням зацікавленості в ньому та цілкови

Принцип територіальної цілісності держав
В універсальному міжнародному праві принцип територіальної цілісності держав функціонує в основному у звичаєво-правовій формі. Історія

Принцип мирного врегулювання спорів
П ринцип мирного врегулювання спорів — один з небагатьох у сучасному міжнародному праві, історія загального визнання якого (на жаль, не загальн

Принцип поваги прав та основних свобод людини
П ринцип поваги прав та основних свобод людини вперше було сформульовано як самостійний принцип у Заключному акті НБСЄ 1975 р. Але й до сьогодні

Принцип рівноправності і права народу розпоряджатися власною долею
У своєму розвитку цей принцип пройшов чотири основні етапи: 1) проголошення принципу національності (період буржуазно-демократичних революцій);

Принцип співробітництва
І дея необхідності, обов'язку держав співпрацювати в науці міжнародного права висловлювалася вже наприкінці XIX ст. З основної ідеї міжнародного

Значення проблеми співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права
П роблема співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права належить до однієї з центральних у теорії міжнародного права. Вона здавна при

Теорії співвідношення міжнародного і національного права
У другій половині XIX ст., у період розвитку буржуазних відносин уперше постала як об'єктивно необхідна і науково обгрунтована для того часу тео

Доктрина міжнародного права про здійснення його норм у внутрішньодержавній сфері
О дним із найважливіших практичних аспектів теорій співвідношення міжнародного і національного права є питання про порядок виконання державою мі

Та міжнародного права
Н аведені доктринальні погляди і теорії співвідношення національного та міжнародного права здавна створювали в державах суттєвий вплив на вирі

Національне законодавство України, її судова практика та міжнародне право
П рактична необхідність вирішення питання про співвідношення національного та міжнародного права об'єктивно постала перед Україною як новою де

Національне законодавство і міжнародна судова практика
Я кщо в цілому проблемі співвідношення міжнародного і національного права, зокрема питанню про вплив національного законодавства на міжнародне п

Незалежної держави
В сучасній міжнародно-правовій доктрині правосуб'єктність народу, нації, які борються за створення незалежної держави, можна вважати загальнов

Поняття визнання
І сторія і сучасний розвиток міжнародного співтовариства свідчать про те, що це не остаточно встановлене, незмінне утворення; воно постійно змі

Поняття визнання
риторій, до того контрольованих законним урядом, виникають опозиційні до нього військові та політичні організації, режими й адміністрації. Такі ситуації порушують питання про правову реакцію на

Визнання держав
Ш одо правової сутності та юридичного значення виправі тривалий час існують дві конкуруючі теорії: конститутивна і декларативна. Відповідно до

Визнання урядів
З начення і правові наслідки визнання нового уряду значно відрізняються від визнання нової держави. Якщо останнє стосується питання міжнародної п

Інші види визнання
ТТо інших видів визнання, J І які практикувалися державами, належать: визнання органів національного опору; органів національно-визвольних рухів; «повсталої сторони»; «воюючої сторони». Ві

Форми визнання
Ш одо існування різноманіт них форм визнання в ____ t ...... их різняться. Деякі напо лягають на тому, що це політичне п

Засоби та типи визнання
В теорії і практиці міжнародного права розрізняють такі засоби визнання, як наочно засвідчене і таке, що припускається. До різних типів визнан

Поняття правонаступництва
П ротягом усієї історії розвитку земної цивілізації політичні, соціальні, економічні та інші зміни в суспільстві, війни та мирні об'єднання нар

Правонаступництво держав щодо міжнародних договорів
*- /"Чсновні питання правона-\^/ступництва держав щодо договорів регулюються договірними нормами чинної Віденської конвенції про правонаступництво держав щодо договорів 1978 р. і є обо

Правонаступництво держав щодо державної власності
Щ одо правонаступництва державної власності, архівів та оорпв застосовуються норми міжнародного звичаєвого права, основні з яких кодифіковані у

Правонаступництво України
М іжнародно-правове регулювання питань правонаступництва держав щодо договорів, державної власності, державних архівів і державних боргів має д

Поняття міжнародної правосвідомості
С учасні доктрини міжнародного права по-різному ставляться до питань міжнародної правосвідомості: від повного ігнорування її як явища, властив

Структура міжнародно-правової свідомості
Н а даному етапі розвитку міжнародних відносин говорити про цілісну загальну міжнародно-правову свідомість, очевидно, ще рано. Як виняток, може

Функції міжнародної правосвідомості
В плив міжнародної правосвідомості на становлення й розвиток міжнародного права можна помітити з аналізу її функцій. Вважається, що міжнародна п

Сутність міжнародного правотворчого процесу
О сновний шлях створення норм міжнародного права — досягнення угоди між його суб'єктами. У сфері міждержавних відносин немає спеціалізованого н

Сутність міжнародного правотворчого процесу
визнання цих правил поведінки як норм міжнародного права. Міжнародна правотворчість починається з правотвор-чої (договірної) ініціативи, що може здійснюватися у формі запропонування проект

Принципи міжнародного правотворчого процесу
М іжнародний правотворчий процес — це сфера міжнародних відносин, досить детально врегульована сучасним міжнародним правом. Серед численних нор

Односторонні акти держави у міжнародному правотворчому процесі
Я к уже зазначалося, міжнародний правотворчий процес являє собою сферу міжнародних відносин, у якій одночасно співробітничають щонайменше два с

Кодифікація міжнародного права
П ід кодифікацією у праві розуміють офіційну систематизацію чинних договірних і звичаєвих норм міжнародного права з метою заповнення прогалин,

РЕАЛІЗАЦІЯ НОРМ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА Игнатенко Г. В., Малинин Р. А. Новые тенденции в междунар

Поняття реалізації норм міжнародного права
В сучасних доктринах міжнародного права не бракує термінології для забезпечення процесу реалізації норм міжнародного права. Кількість термінів є

Форми та способи реалізації норм міжнародного права
С еред численних досліджень реалізації норм міжнародного права у вітчизняній юридичній науці найпоширенішим є погляд на реалізацію як на явище,

Міжнародно-правовий механізм реалізації норм міжнародного права
М іжнародно-правовий механізм реалізації норм міжнародного права за своєю структурою є досить складним комплексом нормативно-організаційного ха

Поняття міжнародних правовідносин
П ісля норм міжнародного права міжнародно-правові відносини є другою основною складовою механізму міжнародно-правового регулювання. Але на відмі

Поняття міжнародно-правової відповідальності
а ослідники міжнародно-правової відповідальності енсен, Дж. Франко та ін.) вважають, що жодна тема міжнародного права так не заплутана і так мал

Підстави для виникнення міжнародно-правової відповідальності
У науці міжнародного права висловлюються різні погляди на підстави для виникнення міжнародно-правової відповідальності. Узвичаєним є погляд, як

Ознаки міжнародного правопорушення
У науці міжнародного права ознаками міжнародного правопорушення вважають об'єктивні складові елементи, а саме: а) об'єкт правопорушення; б) прот

Класифікація міжнародних правопорушень
Б ільшість учених (В. І. Мен-жинський, Ю. М. Колосов, П. М. Куріс, В. О. Мазов, Д. Б. Левін, Г. І. Тункін, М. О. Ушаков та ін.) поділяють міжнар

Обставини звільнення від міжнародно-правової відповідальності
К валіфікуючи міжнародні правопорушення як дії всупереч міжнародним зобов'язанням суб'єкта міжнародного права, слід мати на увазі, що міжнародн

Види і форми міжнародно-правової відповідальності
М іжнародно-правова відповідальність реалізується в конкретних видах і формах. Під видами відповідальності мають на увазі матеріальну і політичн

Відповідальність за правомірну діяльність
Я к і будь-яке правило, так і правило «фактичною підставою для міжнародно-правової відповідальності є міжнародне правопорушення» має свої винят

Відповідальність міжнародних організацій
В ідповідальність міжнародної (міжурядової) організації має певні особливості, що випливають з її правосуб'єкт-ності. Різні міжнародні організа

Поняття і характерні особливості міжнародно-правових санкцій
П ід міжнародно-правовими санкціями слід розуміти правомірні примусові заходи, які застосовують суб'єкти міжнародного права для припинення міжнар

Типи і види міжнародно-правових санкцій
У науці міжнародного права пропонуються різні класифікації міжнародно-правових санкцій. Одні вчені (Д. Б. Ле-він) називають п'ять видів санкцій:

Умови правомірності застосування міжнародно-правових санкцій
З астосування міжнародно-правових санкцій за силою їхнього впливу на міжнародний мир і безпеку, на міжнародну законність і правопорядок не може

Механізм застосування міжнародно-правових санкцій
Я к уже зазначалося, перед застосуванням санкцій держава звертається до правопорушника з попередженням про застосування санкцій, якщо він не при

Історія міжнародного правосуддя
РЕКОМЕНДОВАНА ^^^ш^^^^^ш^шш^ ЛІТЕРА ТУРА —™,»„^^ Вадапалас В. А. Осуществление международно-правовых санкций // Советский

Постійна палата міжнародного правосуддя
У кладення в 1920 р. угоди про Статут Постійної Палати міжнародного правосуддя фактично стало початком нової, сучасної історії судового розгляду

Міжнародний Суд ООН
П равовою основою діяльності Міжнародного Суду ООН є розділ XIV Статуту ООН, Статут Міжнародного Суду ООН (як складова Статуту ООН), Регламент С

Регіональні та спеціалізовані міжнародні судові установи
К рім Міжнародного Суду ООН, на сьогодні успішно функціонують регіональні (вони ж, як правило, і спеціалізовані) судові установи, хоча це й не о

Міжнародний арбітраж
М іжнародний арбітражний (третейський) суд створюється за взаємною згодою держав з призначених чи обраних ними осіб — членів Постійної палати т

Поняття і сутність міжнародної законності
В радянській теорії права проблемі законності приділялася головна увага. Не було дослідника, який би не вважав за необхідне сказати щось із при

Структура міжнародної законності
М іжнародна законність — складна багаторівнева система зв'язків правомірних міжнародних відносин і їх компонентів. У ній розрізняють компонентну

Режим і принципи міжнародної законності
У науці міжнародного права висловлюються різні погляди на режим міжнародної законності: від ототожнення його із законністю в цілому (1. І. Лукаш

Сутність міжнародного правопорядку
С проби деяких теоретиків права розглядати законність і правопорядок як дві сторони одного явища в науці міжнародного права не знайшла прихильни