рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Види міжнародно-правових норм та їхня класифікація

Види міжнародно-правових норм та їхня класифікація - раздел Образование, Поняття, природа та сфера дії міжнародного права Н Орми Міжнародного Права...

Н

орми міжнародного права неоднорідні за змістом і формою. Різноманітність і зростання кількості норм у су­часній системі міжнародного права зумовлюють потребу в їхній класифікації, взаємодії, визначення субординації та ієрархічних зв'язків у системі.

Доктрина знає різні спроби класифікації норм. Існу­ють різноманітні методики вчених щодо визначення кри­теріїв до їх класифікації і, власне, самої класифікації. В межах цього розділу немає можливості проаналізувати конкретні погляди вчених на цю проблему1, зазначимо лише такі найчастіше вживані критерії для класифікації міжнародно-правових норм та відповідні їх види:

а) за змістом та місцем у системі — принципи та норми; б) за просторовою сферою дії — універсальні, регіональні, локальні й партикулярні; в) за юридичною силою — імпе­ративні, диспозитивні і рекомендаційні; г) за характером нормативних приписів — зобов'язальні, заборонні, упов-новажувальні, відсильні; д) за властивостями регулятив­них функцій — матеріальні і процесуальні; є) за джерела­ми (засобами створення і формами існування) — дого­вірні, звичаєві, певні норми рішення міжнародних ор­ганізацій; є) за термінами дії — строкові та безстрокові.

Відповідно до першого критерію, за змістом і місцем у системі міжнародного права виокремлюються принци­пи та норми. Маючи визначення та уявлення про харак­терні риси міжнародно-правової норми, доцільно з'ясу­вати, що криється під терміном «принципи» в міжнарод­ному праві. З урахуванням суб'єктно-територіальної сфе­ри до них належать: 1) основні принципи загального між­народного права, що визначають засади відносин між усіма державами; 2) спеціальні принципи інститутів і га­лузей, які визначають форми взаємодії держав у спеціаль­них об'єктних сферах (основні принципи міжнародного

1 Див., напр.: Лукашук И. И. Нормы международного права. С. 112— 300; Гавердовский А. С. Имплементация норм международного права. К., 1980. С. 11—47; Василенко В. А. Основы теории международного права. К., 1988. С. 228-264.


Глава V Норми міжнародного права

морського права, міжнародного повітряного права тощо); 3) загальні та спеціальні принципи, що регулюють відно­сини між певними групами держав (регіональні принци­пи, наприклад принцип непорушності кордонів, визнаний у взаємовідносинах європейських держав після Другої сві­тової війни).

Якщо ми говоримо про те, що норми є основними елементами в системі міжнародного права, то її ядро створюють основні принципи міжнародного права. На­ведемо визначення поняття міжнародно-правового прин­ципу, яке належить М. О. Ушакову: «Основні принципи сучасного міжнародного права — це система найзагаль-ніших, вихідних і взаємопов'язаних норм загального міжнародного права, що регулюють в узагальненому ви­гляді поведінку держав та інших суб'єктів міжнародно­го права в усіх сферах міжнародних відносин, мають імперативний характер (і відповідно є критерієм дій­сності інших міжнародно-правових норм) і визначають у концентрованому вигляді основний зміст та цілеспря­мованість міжнародного права»1. Такі принципи, як еле­менти системи, мають вищу юридичну силу, і їм підпо­рядкована решта її елементів. Вони є основним систе­моутворюючим чинником, що перетворює норми, ін­ститути і галузі на цілісну, органічну систему. Основні принципи міжнародного права є загальновизнаними, універсальними, імперативними нормами, обов'язкови­ми для всіх держав. Про це свідчать загальновизнані міжнародно-правові документи та звичаєві норми.

Статут Організації Об'єднаних Націй у ст. 2 проголо­шує комплекс принципів, обов'язкових для держав-чле-нів, а в п. 6 цієї ж статті відзначає, що «Організація забез­печує, щоб держави, які не є її членами, діяли відповідно до цих Принципів, бо це може виявитися необхідним для підтримання міжнародного миру та безпеки». Крім того, ст. 103 передбачає, що «в тому разі, коли виявиться, що зобов'язання членів Організації за цим Статутом супере­чать їхнім зобов'язанням за якоюсь іншою міжнародною угодою, тоді переважну силу мають зобов'язання за цим Статутом».

1 Ушаков Н. А. Проблемы теории международного права. М., 1988. С. 62.


___________ Види міжнародно-правових норм та їхня класифікація______________

Закріплені в загальному вигляді у Статуті ООН ос­новні принципи міжнародного права знайшли своє де­тальніше відображення в інших міжнародних актах. На­приклад, у прийнятій Генеральною Асамблеєю Декларації про принципи міжнародного права, що стосуються друж­ніх відносин та співробітництва між державами відповід­но до Статуту ООН 1970 p., перераховано такі принци­пи: 1) незастосування сили або погрози силою; 2) мир­не вирішення спорів; 3) невтручання; 4) співробітництво; 5) рівноправність і самовизначення народів; 6) суверенна рівність держав; 7) сумлінне виконання прийнятих зобо­в'язань. Декларація наголошує на тому, що «принципи Статуту, втілені в даній Декларації, являють собою ос­новні принципи міжнародного права», і що всі держави покликані «керуватися цими принципами у своїй міжна­родній діяльності і розвивати свої взаємовідносини на за­садах суворого додержання цих принципів».

У Гельсінському Заключному акті 1975 р. цей перелік було доповнено ще трьома основними принципами: те­риторіальної цілісності, поваги прав людини, непоруш­ності кордонів (має регіональний характер і не є загаль­ним принципом міжнародного права). Основні принци­пи знайшли своє відображення також у Паризькій хартії для нової Європи 1990 р. і в документах Будапештської зустрічі 1994 р.

Підсумовуючи викладене, визначимо характерні озна­ки та особливості основних принципів міжнародного пра­ва. Вони є: 1) основоположними засадами, внутрішньою нормативною основою всієї системи міжнародного права; 2) найважливішими загальними, загальновизнаними, уні­версальними нормами (нормами-принципами) міжна­родного права; 3) мають імперативний характер, їм ма­ють бути відповідними інші міжнародно-правові норми; 4) вони є критерієм міжнародної законності.

Крім основних принципів міжнародного права, як заз­началося вище, в системі міжнародного права існують ре­гіональні і галузеві принципи міжнародного права. Ос­танні мають відповідати і бути узгодженими з основни­ми, імперативними принципами. В цьому полягає стисла характеристика поняття принципу міжнародного права. Детальніше це питання розглядається в VI главі підруч­ника.


Глава V Норми міжнародного права

Іншими критеріями, за якими класифікують норми міжнародного права, є кількісний склад суб'єктів та про­сторова сфера їхньої дії. За цією ознакою розрізняють ба­гатосторонні і двосторонні МПН, які, у свою чергу, по­діляються на універсальні, регіональні, локальні і парти­кулярні МПН.

Універсальні норми є багатосторонніми нормами, виз­наними більшістю або всіма суб'єктами міжнародного права. До них належать: 1) основні загальновизнані прин­ципи міжнародного права; 2) норми загальних (універ­сальних) міжнародних договорів (наприклад, Віденська конвенція про право міжнародних договорів 1969 p., Ві­денська конвенція про дипломатичні відносини 1961 p.); 3) певні звичаєві норми загального міжнародного права (наприклад, деякі норми Віденської конвенції про право-наступництво держав щодо державної власності, держав­них архівів і державних боргів 1983 p., яка не набула чин­ності, але має універсальний характер, бо значна частина її положень сприймається державами як звичаєві норми загального міжнародного права).

Щодо їхньої юридичної сили деякі автори вважають, що «універсальні норми є нормами загального міжнарод­ного права, обов'язковими для всіх його суб'єктів»1. Ідеть­ся також про те, що загальні міжнародні договори нерідко іменуються універсальними або всезагальними, тобто та­кими, що створюють загальноприйняті і загальнообов'яз­кові норми міжнародного права2. Це твердження про за­гальнообов'язковість усіх універсальних МПН не беззас­тережне. Основною і єдиною ознакою обов'язковості МПН дійсних договорів для конкретного суб'єкта міжна­родного права є його добровільне прийняття і визнання таких за юридично обов'язкові. Таке визнання може бути виражене як у чітко виявленій формі (підписанні й рати­фікації міжнародного договору), так і шляхом мовчазної згоди зі звичаєвими МПН. Виходячи з того, що норми можуть бути обов'язковими тільки для тих суб'єктів, які є

1 Лукашук И. И. Нормы международного права. С. 136.

2 Лукашук И. И. Некоторые вопросы кодификации и прогрессивного
развития права международных договоров // СЕМП. 1966—1967. М.,
1968. С. 63; Гавердовский А. С. Имплементация норм международного
права. С. 27; Ульянова Н. Н. Общие многосторонние договоры в совре­
менных международных отношениях. К., 1981; Ульянова Н. Н. Обще­
признанные нормы в современном международном праве. К., 1984.


___________ Види міжнародно-правових норм та їхня класифікація______________

їхніми добровільними учасниками, загальнообов'язкови­ми вони можуть бути тільки в тому випадку, якщо вони є загальновизнаними, тобто визнаними як юридично обо­в'язкові всіма суб'єктами міжнародного права. У против­ному разі буде диктат більшості, може навіть переважної більшості держав щодо меншості або окремих держав. За відсутності наддержавної влади, а також будь-яких над­державних міжнародних законодавчих органів та з ураху­ванням координаційного характеру загального міжнарод­ного права в цілому такий диктат під кутом зору міжна­родного права був би неправомірним.

Тому правомірним буде висновок про те, що серед універсальних МПН загальнообов'язковими нормами (за­гальним міжнародним правом) є лише обмежене їх коло. Відповідно до теорії міжнародного права з питання про юридичну силу МПН до таких норм належать: 1) усі основні загальновизнані принципи міжнародного пра­ва; 2) норми конкретних, загальних, загальновизнаних ба­гатосторонніх договорів (серед яких єдиним реальним є Статут ООН, бо він справді є загальновизнаним право­вим документом і не має свідчень про те, що будь-який суб'єкт міжнародного права будь-коли опротестував або заперечив правомірність його положень); 3) ті норми за­гального звичаєвого права, що виражають основні прин­ципи міжнародного права (для одних держав такі прин­ципи є договірними, для інших — звичаєвими нормами).

Із зазначеного зрозуміло, що універсальність норм ви­значається не їхньою загальнообов'язковістю для всіх су­б'єктів права, а суб'єктно-просторовою спрямованістю їхньої сфери дії. Такі норми за своїм змістом припуска­ють зацікавленість і участь усіх держав світового співто­вариства, проте це — право, а не обов'язок суверенних держав. Як бачимо, тільки деякі з універсальних норм є загальнообов'язковими. Більшість із них (норми багато­сторонніх договорів та конвенцій універсального характе­ру) лише націлені в ідеалі на досягнення загального виз­нання і набуття ними як такими загальнообов'язкового характеру норм загального міжнародного права. Універ­сальні норми — це норми, що регулюють відношення, об'єкт яких становить загальний інтерес світового співто­вариства, і спрямовані на визнання їх переважною біль­шістю або всіма державами.


Глава V Норми міжнародного права

Історично регіональне міжнародне право передувало сучасній, універсальній або, як її визначає І. І. Лукашук, «глобальній» міжнародній правовій системі. Остання є результатом розвитку регіональних систем і сприйняття державами їхніх найзагальніших, найважливіших і найва­гоміших норм і принципів. Проте це не означає, що ре­гіональні системи права припиняють своє існування.

Сучасні регіональні інтеграційні процеси в політично­му житті держав на Європейському континенті, між дер­жавами Північної і Латинської Америки, Африки, Азії зумовлюють їхню тісну взаємодію у вирішенні конкрет­них регіональних проблем, які мають свою специфіку в галузі взаємної безпеки, розвитку економіки, науки, куль­тури, релігії тощо. Доктрині відомі концепції регіональ­ного міжнародного права: європейського, американсько­го або латиноамериканського, африканського, мусульман­ського, соціалістичного. У вирішенні таких питань засто­совуються норми як універсального, так і регіонального характеру. До того ж, як слушно зазначає А. С. Гавер-довський, «існують численні питання і сфери міжнарод­ного спілкування, врегулювання яких на універсальній основі недоцільне або неможливе»1. Тут, як уже зазнача­лося, йдеться про специфічні сфери співробітництва дер­жав, розташованих у певному географічному районі і по­в'язаних історичною, економічною, культурною спіль­ністю.

Регіоналізм визнається і в загальному міжнародному праві. Так, наприклад, в окремому розділі Статуту ООН, який названо «Регіональні угоди», у ст. 51 п.1 наголо­шується: «Цей Статут ніякою мірою не перешкоджає існу­ванню регіональних угод або органів для вирішення та­ких питань, що належать до підтримання міжнародного миру та безпеки, які є придатними для регіональних дій, за умови, якщо такі угоди або органи та їхня діяльність є сумісними з Цілями і Принципами Організації». У статті йдеться, по-перше, про регіональні угоди з питань підтри­мання міжнародного миру й безпеки (але питання безпе­ки не обмежується тільки політичними аспектами, воно включає в себе дипломатичні, економічні, наукові, тех­нічні та інші зв'язки), а по-друге, про імперативну силу

1 Гавердовский А. С. Имллементания норм международного права. С 27.


_____________ Види міжнародно-правових норм та їхня класифікація_______________

норм Статуту ООН, тобто їх вищу юридичну силу, щодо регіональних угод.

Регіональними є норми Статуту Ради Європи, Статутів Ліги арабських держав, Організації африканської єдності, Організації американських держав. Регіональними є, на­приклад, норми Конвенції про правову допомогу з ци­вільних, сімейних і кримінальних справ (укладена між державами-учасницями СНД від 22 січня 1993 p.), Євро­пейської конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 р. та ін.

Регіоналізм не повинен протиставлятись універсально­му, загальному міжнародному праву. З глобальною метою підтримки міжнародного миру і безпеки норми регіональ­них правових систем повинні узгоджуватися з норматив­ними стандартами універсальної правової системи. Сьо­годні без їхньої відповідності і взаємодії не може бути за­безпечено міжнародного правопорядку.

Регіональні норми — це норми, що регулюють будь-які міждержавні відносини, об'єкт яких має регіональний інтерес і які визнаються всіма або більшістю держав відпо­відного регіону.

За просторовим критерієм дії класифікуються також локальні і партикулярні МПН. Локальні норми регулю­ють відносини між державами певного географічного регіону, здебільшого між суміжними державами, стосов­но об'єктів, які знаходяться в даному регіоні. Відмінна риса локальних норм полягає, по-перше, в тому, що домовляються між собою дві або більше держав одного регіону і, по-друге, об'єкт договору знаходиться в ме­жах цього регіону. Наприклад, такими нормами є нор­ми Договору між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини в цивільних і кримінальних справах від 27 травня 1993 p., норми До­говору між Україною і Словацькою Республікою про режим українсько-словацького державного кордону, спів­робітництво та взаємодопомогу з прикордонних питань від 14 жовтня 1993 p., норми Конвенції про захист мор­ського середовища в районі Балтійського моря від 22 березня 1974 р. та ін.

Партикулярні норми — це найпоширеніший вид МПН. Вони регулюють міждержавні відносини між будь-якими державами, з приводу будь-яких об'єктів, незалеж-

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Поняття, природа та сфера дії міжнародного права

Вступ... ріплює обов язок кожного громадянина неухильно до держуватися Конституції... Очевидно що знання відповідних міжнародних дого ворів які стали частиною законодавства України не мож на отримати з...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Види міжнародно-правових норм та їхня класифікація

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Буткевич В. Г., Мицик В. В., Задорожній О. В.
Міжнародне право. Основи теорії: Підручник / За ред. В. Г. Буткевича. — К.: Либідь, 2002. — 608 с. ISBN 966-06-0265-0. У підручнику розглядаються основні поняття системи між­народного прав

ПОНЯТТЯ, ПРИРОДА ТА СФЕРА ДІЇ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА
Термін «міжнародне право» С ьогодні термін «міжнарод­не право» поряд з термі­ном «право народів» є офіційно визнаним у

Поняття міжнародного права
П рофесор Кембриджського університету Р. Дженінгс, аналізуючи наукові дослідження як вчений і редактор «Англійського щорічника міжнародного права

Поняття міжнародного права
П рофесор Кембриджського університету Р. Дженінгс, аналізуючи наукові дослідження як вчений і редактор «Англійського щорічника міжнародного права

Характерні особливості міжнародного права
К оли йдеться про характерні особливості міжнародного права, то слід розрізняти особливості сучасного міжнарод­ного права та особливості класично

Характерні особливості міжнародного права
К оли йдеться про характерні особливості міжнародного права, то слід розрізняти особливості сучасного міжнарод­ного права та особливості класично

Функції міжнародного права
П ід функцією міжнародно­го права мають на увазі основні напрями його впливу і взаємодії із соціальним се­редовищем, взаємодію системи міжнародно

Виникнення міжнародного права і періодизація його історії
В історії міжнародно-правової думки питання виникнення й розвитку міжнародного права ніколи не ускладнювались науковою аргументацією, хоч і нікол

Міжнародне право стародавніх держав
П рирода та умови функціо­нування держав були якіс­но іншими, ніж вождеств, що згодом привело до якісних змін у міжнародному праві. Держава й вин

Міжнародне право в епоху середньовіччя
В науці міжнародного права більшість дослідників (В. Прейсер, Ст. Вероста, П. Парадізі та ін.) вважають, шо через малопомітні зміни

Класичне міжнародне право
С тановлення класичного між­народного права науковці називають по-різному: зародження загального міжнародного права, становлення європейського мі

Перехід до сучасного міжнародного права та утвердження основних його засад
К оли йдеться про перехід до сучасного міжнародного права, то під останнім не мається на увазі якісно нове пра­во, як стверджують деякі науковці.

Історія науки міжнародного права
В иникнення науки міжна­родного права датують, як правило, кінцем XVI — початком XVII ст. У XVI—XVII ст. в дослідженні міжнародного прав

ДЖЕРЕЛА МІЖНАРОДНОГО ПРАВА
Поняття «джерела міжнародного права» Д жерела міжнародного пра­ва є його головною складо­вою, а тому цілком закономірно

Міжнародний договір
В одному з найважливіших міжнародно-правових доку­ментів сучасності — Статуті ООН — особливо вирізняєть­ся міжнародний договір як джерело міжнаро

Рішення міжнародних органів та організацій
У науці міжнародного права питання про природу пра-вотворчих рішень міжнародних організацій, можливості зарахувати такі рішення до джерел міжнаро

Рішення міжнародних судів та арбітражних трибуналів
У радянській доктрині між­народного права майже одностайно підтримувалася думка, що рішення міжнарод­них судів та арбітражних трибуналів не є дже

Доктрина міжнародного права
І з зародженням науки міжна­родного права доктрини між­народного права відігравали значну роль у формуванні та розвитку цієї правової системи. Не

Національне законодавство та рішення національних судів
У західній науці міжнародно­го права одностайним є твердження, що національне законодавство та рішення національних судів не вважаються джерелом

Проблеми аналізу системи міжнародного права
П итання системи міжнарод­ного права завжди важко піддавалися дослідженню вчених. Наукові розробки в цій сфері перенасичені догматичними, еклекти

Поняття системи міжнародного права
Н езважаючи на стихійність процесу утворення галузей та інститутів міжнародного права, науковці все-таки до-сягли (особливо у 80-ті роки XX ст.)

Система міжнародного права і структура міжнародного права
У науці висловлюються різні погляди на співвідношен­ня системи і структури міжнародного права. Одні вчені вважають, шо ці поняття тотожні. Як заз

Міжнародного права
С истема міжнародного пра­ва є визначальною в побу­дові системи науки міжнародного права. Проте обидві системи не є абсолютно тотожними. Між ними

Поняття і характерні риси норм міжнародного права
  Василенко В. А. Основы теории международного права. К., 1988. Курс международного права:

Ієрархія норм міжнародного права
В икладене вище деякою мі­рою дає відповідь на два найважливіші з практичного погляду запитання, які по­стають при здійсненні норм міжнародного п

Кодифікація норм міжнародного права
Н аявність у системі міжна­родного права великого масиву взаємозалежних норм порушує питання про їхню впорядкованість, систематизацію, тобто вирі

Міжнародних відносин
З найдавніших часів норми міжнародного права взаємо­діють із нормами міжнародної моралі та міжнародної ввіч­ливості. На відміну від міжнародного

Поняття основних принципів міжнародного права
С тавлення до основних принципів міжнародного права в науці неоднозначне. Західні вчені, за невеликим винятком, не виділяють основних принципів м

Функції основних принципів міжнародного права
С учасний доктринальний підхід до визначення функ­цій основних принципів міжнародного права зводиться до трьох основних поглядів на цю проблему:

Природа основних принципів міжнародного права
Я кщо не брати до уваги за­перечення щодо існування основних принципів міжнародного права, то можна вка­зати на три доктринальні пояснення їх при

Ознаки основних принципів міжнародного права
О сновним принципам між­народного права властиві певні ознаки, завдяки яким їх можна вирізнити серед інших норм міжнародного права. Як зазначалос

Класифікація основних принципів міжнародного права
К ласифікація основних прин­ципів міжнародного пра­ва — явище виключно доктринального характеру. Сьо­годні не існує жодного міжнародно-правового

Регіональних і партикулярних принципів
П оділ основних принципів міжнародного права як системоутворюючих чинників або за сферою дії має на­самперед доктринальне значення. Але зводити в

Принципи заборони застосування сили або загрози силою
В доктринах міжнародного права існують різні погля­ди на становлення цього принципу. Для одних учених (М. В. Філімонова, К. О. Бекяшев та ін.) «п

Принцип суверенної рівності держав
П еріод становлення прин­ципу суверенної рівності держав наука достеменно не встановила. Науковці виво­дять окремі елементи принципу із звичаїв,

Принцип невтручання
І сторія становлення принци­пу невтручання є досить тривалою і неоднозначною. Вона характеризується зрос­танням зацікавленості в ньому та цілкови

Принцип територіальної цілісності держав
В універсальному міжнарод­ному праві принцип тери­торіальної цілісності держав функціонує в основному у звичаєво-правовій формі. Історія

Принцип мирного врегулювання спорів
П ринцип мирного врегулю­вання спорів — один з небагатьох у сучасному міжнародному праві, історія за­гального визнання якого (на жаль, не загальн

Принцип поваги прав та основних свобод людини
П ринцип поваги прав та ос­новних свобод людини вперше було сформульовано як самостійний принцип у Заключному акті НБСЄ 1975 р. Але й до сьогодні

Принцип рівноправності і права народу розпоряджатися власною долею
У своєму розвитку цей прин­цип пройшов чотири ос­новні етапи: 1) проголошення принципу національності (період буржуазно-демократичних революцій);

Принцип співробітництва
І дея необхідності, обов'язку держав співпрацювати в на­уці міжнародного права висловлювалася вже наприкінці XIX ст. З основної ідеї міжнародного

Принцип співробітництва
І дея необхідності, обов'язку держав співпрацювати в на­уці міжнародного права висловлювалася вже наприкінці XIX ст. З основної ідеї міжнародного

Значення проблеми співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права
П роблема співвідношення міжнародного і внутріш­ньодержавного права належить до однієї з центральних у теорії міжнародного права. Вона здавна при

Теорії співвідношення міжнародного і національного права
У другій половині XIX ст., у період розвитку буржуаз­них відносин уперше постала як об'єктивно необхідна і науково обгрунтована для того часу тео

Доктрина міжнародного права про здійснення його норм у внутрішньодержавній сфері
О дним із найважливіших практичних аспектів тео­рій співвідношення міжнародного і національного права є питання про порядок виконання державою мі

Та міжнародного права
Н аведені доктринальні по­гляди і теорії співвідно­шення національного та міжнародного права здавна ство­рювали в державах суттєвий вплив на вирі

Національне законодавство України, її судова практика та міжнародне право
П рактична необхідність ви­рішення питання про спів­відношення національного та міжнародного права об'єк­тивно постала перед Україною як новою де

Національне законодавство і міжнародна судова практика
Я кщо в цілому проблемі співвідношення міжнарод­ного і національного права, зокрема питанню про вплив національного законодавства на міжнародне п

Національне законодавство і міжнародна судова практика
Я кщо в цілому проблемі співвідношення міжнарод­ного і національного права, зокрема питанню про вплив національного законодавства на міжнародне п

Національне законодавство і міжнародна судова практика
Я кщо в цілому проблемі співвідношення міжнарод­ного і національного права, зокрема питанню про вплив національного законодавства на міжнародне п

Національне законодавство і міжнародна судова практика
Я кщо в цілому проблемі співвідношення міжнарод­ного і національного права, зокрема питанню про вплив національного законодавства на міжнародне п

Національне законодавство і міжнародна судова практика
Я кщо в цілому проблемі співвідношення міжнарод­ного і національного права, зокрема питанню про вплив національного законодавства на міжнародне п

Незалежної держави
В сучасній міжнародно-пра­вовій доктрині правосу­б'єктність народу, нації, які борються за створення неза­лежної держави, можна вважати загальнов

Незалежної держави
В сучасній міжнародно-пра­вовій доктрині правосу­б'єктність народу, нації, які борються за створення неза­лежної держави, можна вважати загальнов

Незалежної держави
В сучасній міжнародно-пра­вовій доктрині правосу­б'єктність народу, нації, які борються за створення неза­лежної держави, можна вважати загальнов

Незалежної держави
В сучасній міжнародно-пра­вовій доктрині правосу­б'єктність народу, нації, які борються за створення неза­лежної держави, можна вважати загальнов

Поняття визнання
І сторія і сучасний розвиток міжнародного співтоварист­ва свідчать про те, що це не остаточно встановлене, не­змінне утворення; воно постійно змі

Поняття визнання
риторій, до того контрольованих законним урядом, ви­никають опозиційні до нього військові та політичні ор­ганізації, режими й адміністрації. Такі ситуації порушу­ють питання про правову реакцію на

Визнання держав
Ш одо правової сутності та юридичного значення ви­праві тривалий час існу­ють дві конкуруючі теорії: конститутивна і декларативна. Відповідно до

Визнання урядів
З начення і правові наслідки визнання нового уряду значно відрізняються від визнання нової держави. Якщо останнє стосується питання міжнародної п

Інші види визнання
ТТо інших видів визнання, J І які практикувалися держа­вами, належать: визнання органів національного опору; органів національно-визвольних рухів; «повсталої сторо­ни»; «воюючої сторони». Ві

Форми визнання
Ш одо існування різноманіт­ них форм визнання в ____ t ...... их різняться. Деякі напо­ лягають на тому, що це політичне п

Засоби та типи визнання
В теорії і практиці міжнарод­ного права розрізняють та­кі засоби визнання, як наочно засвідчене і таке, що при­пускається. До різних типів визнан

Поняття правонаступництва
П ротягом усієї історії роз­витку земної цивілізації по­літичні, соціальні, економічні та інші зміни в суспільстві, війни та мирні об'єднання нар

Правонаступництво держав щодо міжнародних договорів
*- /"Чсновні питання правона-\^/ступництва держав щодо договорів регулюються договірними нормами чинної Ві­денської конвенції про правонаступництво держав щодо договорів 1978 р. і є обо

Правонаступництво держав щодо державної власності
Щ одо правонаступництва державної власності, ар­хівів та оорпв застосовуються норми міжнародного зви­чаєвого права, основні з яких кодифіковані у

Правонаступництво України
М іжнародно-правове регу­лювання питань правона­ступництва держав щодо договорів, державної власності, державних архівів і державних боргів має д

Поняття міжнародної правосвідомості
С учасні доктрини міжнарод­ного права по-різному став­ляться до питань міжнародної правосвідомості: від повно­го ігнорування її як явища, властив

Поняття міжнародної правосвідомості
С учасні доктрини міжнарод­ного права по-різному став­ляться до питань міжнародної правосвідомості: від повно­го ігнорування її як явища, властив

Структура міжнародно-правової свідомості
Н а даному етапі розвитку міжнародних відносин го­ворити про цілісну загальну міжнародно-правову свідо­мість, очевидно, ще рано. Як виняток, може

Функції міжнародної правосвідомості
В плив міжнародної право­свідомості на становлення й розвиток міжнародного права можна помітити з аналізу її функцій. Вважається, що міжнародна п

Сутність міжнародного правотворчого процесу
О сновний шлях створення норм міжнародного пра­ва — досягнення угоди між його суб'єктами. У сфері між­державних відносин немає спеціалізованого н

Сутність міжнародного правотворчого процесу
визнання цих правил поведінки як норм міжнародного права. Міжнародна правотворчість починається з правотвор-чої (договірної) ініціативи, що може здійснюватися у формі запропонування проект

Принципи міжнародного правотворчого процесу
М іжнародний правотворчий процес — це сфера між­народних відносин, досить детально врегульована сучас­ним міжнародним правом. Серед численних нор

Односторонні акти держави у міжнародному правотворчому процесі
Я к уже зазначалося, міжна­родний правотворчий про­цес являє собою сферу міжнародних відносин, у якій одночасно співробітничають щонайменше два с

Кодифікація міжнародного права
П ід кодифікацією у праві розуміють офіційну систе­матизацію чинних договірних і звичаєвих норм міжна­родного права з метою заповнення прогалин,

РЕАЛІЗАЦІЯ НОРМ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА
  РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА Игнатенко Г. В., Малинин Р. А. Новые тенденции в междунар

Поняття реалізації норм міжнародного права
В сучасних доктринах між­народного права не бракує термінології для забезпечення процесу реалізації норм міжнародного права. Кількість термінів є

Форми та способи реалізації норм міжнародного права
С еред численних досліджень реалізації норм міжнарод­ного права у вітчизняній юридичній науці найпоширені­шим є погляд на реалізацію як на явище,

Міжнародно-правовий механізм реалізації норм міжнародного права
М іжнародно-правовий ме­ханізм реалізації норм міжнародного права за своєю структурою є досить склад­ним комплексом нормативно-організаційного ха

Поняття міжнародних правовідносин
П ісля норм міжнародного права міжнародно-правові відносини є другою основною складовою механізму між­народно-правового регулювання. Але на відмі

Поняття міжнародних правовідносин
П ісля норм міжнародного права міжнародно-правові відносини є другою основною складовою механізму між­народно-правового регулювання. Але на відмі

Поняття міжнародно-правової відповідальності
а ослідники міжнародно-правової відповідальності енсен, Дж. Франко та ін.) вважають, що жодна тема міжнародного права так не зап­лутана і так мал

Підстави для виникнення міжнародно-правової відповідальності
У науці міжнародного права висловлюються різні погля­ди на підстави для виникнення міжнародно-правової від­повідальності. Узвичаєним є погляд, як

Ознаки міжнародного правопорушення
У науці міжнародного права ознаками міжнародного правопорушення вважають об'єктивні складові елемен­ти, а саме: а) об'єкт правопорушення; б) прот

Класифікація міжнародних правопорушень
Б ільшість учених (В. І. Мен-жинський, Ю. М. Коло­сов, П. М. Куріс, В. О. Мазов, Д. Б. Левін, Г. І. Тункін, М. О. Ушаков та ін.) поділяють міжнар

Обставини звільнення від міжнародно-правової відповідальності
К валіфікуючи міжнародні правопорушення як дії всу­переч міжнародним зобов'язанням суб'єкта міжнародно­го права, слід мати на увазі, що міжнародн

Обставини звільнення від міжнародно-правової відповідальності
К валіфікуючи міжнародні правопорушення як дії всу­переч міжнародним зобов'язанням суб'єкта міжнародно­го права, слід мати на увазі, що міжнародн

Види і форми міжнародно-правової відповідальності
М іжнародно-правова відпо­відальність реалізується в конкретних видах і формах. Під видами відповідальності мають на увазі матеріальну і політичн

Відповідальність за правомірну діяльність
Я к і будь-яке правило, так і правило «фактичною під­ставою для міжнародно-правової відповідальності є між­народне правопорушення» має свої винят

Відповідальність міжнародних організацій
В ідповідальність міжнарод­ної (міжурядової) організа­ції має певні особливості, що випливають з її правосуб'єкт-ності. Різні міжнародні організа

Поняття і характерні особливості міжнародно-правових санкцій
П ід міжнародно-правовими санкціями слід розуміти правомірні примусові заходи, які застосовують суб'єкти міжнародного права для припинення міжнар

Типи і види міжнародно-правових санкцій
У науці міжнародного права пропонуються різні класи­фікації міжнародно-правових санкцій. Одні вчені (Д. Б. Ле-він) називають п'ять видів санкцій:

Умови правомірності застосування міжнародно-правових санкцій
З астосування міжнародно-правових санкцій за силою їхнього впливу на міжнародний мир і безпеку, на міжна­родну законність і правопорядок не може

Механізм застосування міжнародно-правових санкцій
Я к уже зазначалося, перед застосуванням санкцій дер­жава звертається до правопорушника з попередженням про застосування санкцій, якщо він не при

Історія міжнародного правосуддя
  РЕКОМЕНДОВАНА ^^^ш^^^^^ш^шш^ ЛІТЕРА ТУРА —™,»„^^ Вадапалас В. А. Осуществление международно-правовых санкций // Советский

Постійна палата міжнародного правосуддя
У кладення в 1920 р. угоди про Статут Постійної Па­лати міжнародного правосуддя фактично стало початком нової, сучасної історії судового розгляду

Міжнародний Суд ООН
П равовою основою діяль­ності Міжнародного Суду ООН є розділ XIV Статуту ООН, Статут Міжнародного Суду ООН (як складова Статуту ООН), Регламент С

Регіональні та спеціалізовані міжнародні судові установи
К рім Міжнародного Суду ООН, на сьогодні успішно функціонують регіональні (вони ж, як правило, і спеціа­лізовані) судові установи, хоча це й не о

Міжнародний арбітраж
М іжнародний арбітражний (третейський) суд створю­ється за взаємною згодою держав з призначених чи обра­них ними осіб — членів Постійної палати т

Поняття і сутність міжнародної законності
В радянській теорії права проблемі законності приді­лялася головна увага. Не було дослідника, який би не вва­жав за необхідне сказати щось із при

Структура міжнародної законності
М іжнародна законність — складна багаторівнева си­стема зв'язків правомірних міжнародних відносин і їх компонентів. У ній розрізняють компонентну

Режим і принципи міжнародної законності
У науці міжнародного права висловлюються різні погля­ди на режим міжнародної законності: від ототожнення його із законністю в цілому (1. І. Лукаш

Сутність міжнародного правопорядку
С проби деяких теоретиків права розглядати закон­ність і правопорядок як дві сторони одного явища в науці міжнародного права не знайшла прихильни

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги