Класифікація міжнародних правопорушень - раздел Образование, Поняття, природа та сфера дії міжнародного права Б
Ільшість Учених (В. І. ...
ільшість учених (В. І. Мен-жинський, Ю. М. Колосов, П. М. Куріс, В. О. Мазов, Д. Б. Левін, Г. І. Тункін, М. О. Ушаков та ін.) поділяють міжнародні правопорушення держави на злочини і делікти. Водночас окремі автори були прихильниками більшої деталізації міжнародних правопорушень. Так, Г. М. Мелков поділяє всі правопорушення на три групи: а) міжнародні злочини — це особливо небезпечне міжнародне правопорушення, яке замахується на життєво важливі інтереси держави і нації, яке підриває основи їх існування, грубо нехтує найважливішими основними принципами міжнародного права, становить загрозу для міжнародного миру, безпеки і для всього людства; б) кримінальні злочини міжнародного характеру — діяння, що мають міжнародну суспільну небезпеку, зазіхають на інтереси декількох, багатьох або всіх держав; в) інші міжнародні правопорушення (міжнародні делікти) — протиправні дії, що завдають шкоди окремій державі або обмеженому колу суб'єктів міжнародного права.
А. М. Трайнін, виходячи зі ступеня загрози миру, поділяв міжнародні правопорушення на: агресивні дії (воєнна агресія, погрожування агресією, блокада); ворожі дії (пропаганда агресії, підтримка збройних банд, невиконання зобов'язань за міжнародними договорами, укладеними на захист миру, тероризм); неприязні дії, які ще не є ворожими, але вже не мирні (виготовлення і розповсюдження фальшивих документів іноземної держави, поширення брехливих відомостей про іншу державу, заподіяння шкоди престижу і честі іншої держави тощо). Л. А. Моджо-рян розрізняє міжнародний делікт, недружній акт та міжнародний злочин; Ю. В. Петровський — міжнародний злочин, власне делікт і неприязні дії та ін.
В українському виданні «Міжнародне право» (1971) І. І. Лукашук запропонував поділяти міжнародно-правові порушення за характером наслідків і ступенем небезпечності на три основні види: ординарні міжнародні правопорушення, серйозні міжнародні правопорушення і найтяжчі міжнародні злочини. Така класифікація згодом була запо-
Глава XV Міжнародно-правова відповідальність
Класифікація міжнародних правопорушень
зичена іншими вченими (В. А. Василенко, С. В. Ісакович, М. К. Коростаренко та ін.) і, можна сказати, стала загальновизнаною в українській науці міжнародного права.
Ординарні міжнародні правопорушення випливають із недодержання умов партикулярних норм міжнародного права. Вони зачіпають інтереси окремих держав і народів. Для них характерна відсутність зафіксованих ознак, бо вони виводяться в кожному конкретному випадку з відповідних міжнародних зобов'язань. Вони завжди мають локальний, партикулярний характер. Збиток стосується тільки потерпілої держави, а тому міжнародний правопорядок зазнає мінімальних можливих негативних впливів.
Найпоширенішими ординарними правопорушеннями є невиконання або неналежне виконання міжнародних договорів у галузі економічного, науково-технічного, культурного співробітництва.
Серйозні міжнародні правопорушення зачіпають інтереси всього міжнародного товариства. Безпосередньо не ставлять під загрозу мир та безпеку держав і народів, але впливають на їхню стабільність. Як правило, такі правопорушення охоплюють цілу галузь міжнародного права і зривають виконання багатосторонніх міжнародних угод зі значною кількістю учасників. Такими правопорушеннями можуть бути: отруєння радіоактивними речовинами повітряного, морського і космічного простору (шо заборонено Договором 1963 р. про заборону випробування ядерної зброї в атмосфері, космічному просторі та під водою і Договором про космос 1967 p.), поширення ядерної зброї (всупереч Договору 1968 р. про непоширення ядерної зброї та, відповідно, поновленим у договірному порядку міжнародним зобов'язанням), порушення свободи відкритого моря (всупереч Женевській конвенції 1958 р. та рішенням НІ Конференції ООН з морського права 1982 p.), акти державного піратства, передача ядерних технологій неядерній державі, виробництво і накопичення хімічної та бактеріологічної зброї, розміщення ядерної зброї та іншої зброї масового знищення на дні морів та океанів тощо.
Найтяжчі міжнародні злочини ставлять під загрозу знищення наявного міжнародного порядку, порушують права та інтереси всього світового співтовариства, як правило, здійснюються з неправомірним застосуванням збройних сил, інших неправомірних примусових заходів, став-
лять під загрозу існування держави тощо. При найтяжчих міжнародних правопорушеннях їхні ознаки мають чітке міжнародно-правове визначення. В найтяжчих міжнародних правопорушеннях завжди не дотримуються основних принципів міжнародного права.
В силу значного обсягу негативних наслідків, небезпеки для світового співтовариства найтяжчі міжнародні злочини ще називають злочинами проти людства.
Узагальнена класифікація злочинів проти людства міститься у Статуті Нюрнберзького міжнародного воєнного трибуналу (ст. 6) і Статуті Токійського міжнародного воєнного трибуналу (ст. 5). У цих документах злочини проти людства поділяються на три основні групи:
1) злочини проти миру: планування, підготовка, розв'язання та ведення агресивної війни або війни на порушення міжнародних договорів, угод чи запевнень; участь у загальному плані або змові, спрямованих на здійснення будь-яких із згаданих вище дій. Окрім названих Статутів, зазначені злочини забороняються також Паризьким пактом 1928 р. (пакт Бріана—Келлога), Статутом ООН, резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 3314 (XXIX) від 14 грудня 1974 р. «Визначення поняття агресії», іншими міжнародно-правовими актами;
2) воєнні злочини: порушення законів та звичаїв війни, зокрема вбивства, знущання, вивезення в рабство чи з іншою метою цивільного населення окупованої території; вбивства військовополонених або знущання над ними; вбивства заручників; пограбування громадської або приватної власності; безглузде руйнування міст і сіл; руйнування, не виправдані воєнною необхідністю, та інші злочини.
Конкретна класифікація категорій воєнних злочинів міститься в Гаазьких конвенціях 1907 р. про закони та звичаї війни, Женевському протоколі 1925 р. про заборону хімічної і бактеріологічної зброї, Женевських конвенціях 1949 р. про захист жертв війни і Додаткових протоколах (І і II) до них, Гаазькій конвенції 1954 р. про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту тощо;
3) злочини проти людяності: вбивства, знищення, пе
ретворення на рабів, заслання та інші жорстокості, вчи
нені щодо цивільного населення до або під час війни; пе
реслідування з політичних, расових чи релігійних мотивів
з метою здійснення або у зв'язку з будь-яким злочином
Глава XV Міжнародно-правова відповідальність
незалежно від того, чи були ці дії порушенням внутрішнього права країни, де їх було вчинено, чи ні.
Найнебезпечнішими злочинами проти людяності є:
а) геноцид — дії, що чиняться з наміром знищити ціл
ком або частково яку-небудь національну, етнічну, расову
чи релігійну групу як таку через фізичне вбивство членів
такої групи, заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень
або спричинення розумового розладу членам цієї групи; на
вмисне створення для певної групи таких життєвих умов,
які розраховані на цілковите або часткове фізичне її зни
щення; заходи, спрямовані на запобігання дітородінню в
середовищі такої групи; насильна передача дітей з однієї
групи в іншу. Злочином вважаються як геноцид, так і змова
з метою підбурення, замаху та співучасті в ньому незалежно
від того, скоєно злочин у мирний чи воєнний час;
б) злочини колоніалізму: колоніальна анексія, позбав
лення незалежності, збройний захват тощо;
в) екоцид — злочинний вплив на довкілля, що викли
кає незворотні зміни, зникнення фауни і флори, загибель
людей;
г) збройні втручання, позбавлення держави незалеж
ності та ін.
До найважливіших угод з цих питань, окрім зазначених вище, належать: Конвенція 1965 р. про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, Конвенція 1973 р. про припинення злочину апартеїду і покарання за нього, Конвенція 1948 р. про попередження злочину геноциду і покарання за нього, Міжнародні пакти про права людини 1966 р. та інші міжнародно-правові акти.
Комісія міжнародного права у проекті статей про міжнародну відповідальність держав запропонувала в 1996 р. дещо іншу класифікацію міжнародних правопорушень. Зважаючи на те, що вона є варіантом, узгодженим представниками різних доктринальних напрямів науки і практики міжнародного права, є підстави навести її цілком: «Ст. 19. Міжнародні злочини і правопорушення:
1. Діяння держави, яке порушує міжнародне зобов'язання, є міжнародним протиправним діянням, незалежно від об'єкта порушеного зобов'язання.
2. Міжнародне протиправне діяння, яке виникло в результаті порушення державного міжнародного зобов'язання, настільки основоположного для забезпечення життє-
_______ Обставини звільнення від міжнародно-правової відповідальності__________
во важливих інтересів міжнародного співтовариства, що його порушення розглядається як злочин міжнародним співтовариством у цілому, складає міжнародний злочин.
3. З дотриманням п. 2 та відповідно до чинних норм
міжнародного права міжнародні злочини можуть, зокре
ма, виникати внаслідок:
а) тяжкого порушення міжнародних зобов'язань, яке
має основоположне значення для забезпечення міжнарод
ного миру та безпеки, такого, як зобов'язання, що забо
роняє агресію;
б) тяжкого порушення міжнародного зобов'язання, що
має основоположне значення для забезпечення права на
родів на самовизначення, тобто як зобов'язання, яке за
бороняє встановлення чи збереження силою колоніаль
ного панування;
в) тяжкого і масового порушення міжнародного зобо
в'язання, яке має основоположне значення для захисту
людської особистості, зокрема зобов'язання, що заборо
няють рабство, геноцид, апартеїд;
г) тяжкого порушення міжнародного зобов'язання, яке
має основоположне значення для захисту навколишнього
середовища, зокрема зобов'язання, що забороняють ма
сове забруднення атмосфери або морів.
4. Будь-яке міжнародне протиправне діяння, що не
являє собою міжнародного злочину відповідно до п. 2, є
міжнародним правопорушенням».
Проект виділяє міжнародні злочини в особливу категорію на підставі їх небезпеки для життєво важливих інтересів міжнародного співтовариства.
Все темы данного раздела:
Буткевич В. Г., Мицик В. В., Задорожній О. В.
Міжнародне право. Основи теорії: Підручник / За ред. В. Г. Буткевича. — К.: Либідь, 2002. — 608 с. ISBN 966-06-0265-0.
У підручнику розглядаються основні поняття системи міжнародного прав
ПОНЯТТЯ, ПРИРОДА ТА СФЕРА ДІЇ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА
Термін «міжнародне право»
С
ьогодні термін «міжнародне право» поряд з терміном «право народів» є офіційно визнаним у
Поняття міжнародного права
П
рофесор Кембриджського університету Р. Дженінгс, аналізуючи наукові дослідження як вчений і редактор «Англійського щорічника міжнародного права
Поняття міжнародного права
П
рофесор Кембриджського університету Р. Дженінгс, аналізуючи наукові дослідження як вчений і редактор «Англійського щорічника міжнародного права
Характерні особливості міжнародного права
К
оли йдеться про характерні особливості міжнародного права, то слід розрізняти особливості сучасного міжнародного права та особливості класично
Характерні особливості міжнародного права
К
оли йдеться про характерні особливості міжнародного права, то слід розрізняти особливості сучасного міжнародного права та особливості класично
Функції міжнародного права
П
ід функцією міжнародного права мають на увазі основні напрями його впливу і взаємодії із соціальним середовищем, взаємодію системи міжнародно
Виникнення міжнародного права і періодизація його історії
В
історії міжнародно-правової думки питання виникнення й розвитку міжнародного права ніколи не ускладнювались науковою аргументацією, хоч і нікол
Міжнародне право стародавніх держав
П
рирода та умови функціонування держав були якісно іншими, ніж вождеств, що згодом привело до якісних змін у міжнародному праві. Держава й вин
Міжнародне право в епоху середньовіччя
В
науці міжнародного права більшість дослідників
(В. Прейсер, Ст. Вероста, П. Парадізі та ін.) вважають, шо через малопомітні зміни
Класичне міжнародне право
С
тановлення класичного міжнародного права науковці називають по-різному: зародження загального міжнародного права, становлення європейського мі
Перехід до сучасного міжнародного права та утвердження основних його засад
К
оли йдеться про перехід до сучасного міжнародного права, то під останнім не мається на увазі якісно нове право, як стверджують деякі науковці.
Історія науки міжнародного права
В
иникнення науки міжнародного права датують, як правило, кінцем XVI — початком XVII ст.
У XVI—XVII ст. в дослідженні міжнародного прав
ДЖЕРЕЛА МІЖНАРОДНОГО ПРАВА
Поняття «джерела міжнародного права»
Д
жерела міжнародного права є його головною складовою, а тому цілком закономірно
Міжнародний договір
В
одному з найважливіших міжнародно-правових документів сучасності — Статуті ООН — особливо вирізняється міжнародний договір як джерело міжнаро
Рішення міжнародних органів та організацій
У
науці міжнародного права питання про природу пра-вотворчих рішень міжнародних організацій, можливості зарахувати такі рішення до джерел міжнаро
Рішення міжнародних судів та арбітражних трибуналів
У
радянській доктрині міжнародного права майже одностайно підтримувалася думка, що рішення міжнародних судів та арбітражних трибуналів не є дже
Доктрина міжнародного права
І
з зародженням науки міжнародного права доктрини міжнародного права відігравали значну роль у формуванні та розвитку цієї правової системи. Не
Національне законодавство та рішення національних судів
У
західній науці міжнародного права одностайним є твердження, що національне законодавство та рішення національних судів не вважаються джерелом
Проблеми аналізу системи міжнародного права
П
итання системи міжнародного права завжди важко піддавалися дослідженню вчених. Наукові розробки в цій сфері перенасичені догматичними, еклекти
Поняття системи міжнародного права
Н
езважаючи на стихійність процесу утворення галузей та інститутів міжнародного права, науковці все-таки до-сягли (особливо у 80-ті роки XX ст.)
Система міжнародного права і структура міжнародного права
У
науці висловлюються різні погляди на співвідношення системи і структури міжнародного права. Одні вчені вважають, шо ці поняття тотожні. Як заз
Міжнародного права
С
истема міжнародного права є визначальною в побудові системи науки міжнародного права. Проте обидві системи не є абсолютно тотожними. Між ними
Поняття і характерні риси норм міжнародного права
Василенко В. А.
Основы теории международного права. К., 1988.
Курс международного права:
Види міжнародно-правових норм та їхня класифікація
Н
орми міжнародного права неоднорідні за змістом і формою. Різноманітність і зростання кількості норм у сучасній системі міжнародного права зумо
Ієрархія норм міжнародного права
В
икладене вище деякою мірою дає відповідь на два найважливіші з практичного погляду запитання, які постають при здійсненні норм міжнародного п
Кодифікація норм міжнародного права
Н
аявність у системі міжнародного права великого масиву взаємозалежних норм порушує питання про їхню впорядкованість, систематизацію, тобто вирі
Міжнародних відносин
З
найдавніших часів норми міжнародного права взаємодіють із нормами міжнародної моралі та міжнародної ввічливості. На відміну від міжнародного
Поняття основних принципів міжнародного права
С
тавлення до основних принципів міжнародного права в науці неоднозначне. Західні вчені, за невеликим винятком, не виділяють основних принципів м
Функції основних принципів міжнародного права
С
учасний доктринальний підхід до визначення функцій основних принципів міжнародного права зводиться до трьох основних поглядів на цю проблему:
Природа основних принципів міжнародного права
Я
кщо не брати до уваги заперечення щодо існування основних принципів міжнародного права, то можна вказати на три доктринальні пояснення їх при
Ознаки основних принципів міжнародного права
О
сновним принципам міжнародного права властиві певні ознаки, завдяки яким їх можна вирізнити серед інших норм міжнародного права. Як зазначалос
Класифікація основних принципів міжнародного права
К
ласифікація основних принципів міжнародного права — явище виключно доктринального характеру. Сьогодні не існує жодного міжнародно-правового
Регіональних і партикулярних принципів
П
оділ основних принципів міжнародного права як системоутворюючих чинників або за сферою дії має насамперед доктринальне значення. Але зводити в
Принципи заборони застосування сили або загрози силою
В
доктринах міжнародного права існують різні погляди на становлення цього принципу. Для одних учених (М. В. Філімонова, К. О. Бекяшев та ін.) «п
Принцип суверенної рівності держав
П
еріод становлення принципу суверенної рівності держав наука достеменно не встановила. Науковці виводять окремі елементи принципу із звичаїв,
Принцип невтручання
І
сторія становлення принципу невтручання є досить тривалою і неоднозначною. Вона характеризується зростанням зацікавленості в ньому та цілкови
Принцип територіальної цілісності держав
В
універсальному міжнародному праві принцип територіальної цілісності держав функціонує в основному у звичаєво-правовій формі.
Історія
Принцип мирного врегулювання спорів
П
ринцип мирного врегулювання спорів — один з небагатьох у сучасному міжнародному праві, історія загального визнання якого (на жаль, не загальн
Принцип поваги прав та основних свобод людини
П
ринцип поваги прав та основних свобод людини вперше було сформульовано як самостійний принцип у Заключному акті НБСЄ 1975 р. Але й до сьогодні
Принцип рівноправності і права народу розпоряджатися власною долею
У
своєму розвитку цей принцип пройшов чотири основні етапи: 1) проголошення принципу національності (період буржуазно-демократичних революцій);
Принцип співробітництва
І
дея необхідності, обов'язку держав співпрацювати в науці міжнародного права висловлювалася вже наприкінці XIX ст. З основної ідеї міжнародного
Принцип співробітництва
І
дея необхідності, обов'язку держав співпрацювати в науці міжнародного права висловлювалася вже наприкінці XIX ст. З основної ідеї міжнародного
Значення проблеми співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права
П
роблема співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права належить до однієї з центральних у теорії міжнародного права. Вона здавна при
Теорії співвідношення міжнародного і національного права
У
другій половині XIX ст., у період розвитку буржуазних відносин уперше постала як об'єктивно необхідна і науково обгрунтована для того часу тео
Доктрина міжнародного права про здійснення його норм у внутрішньодержавній сфері
О
дним із найважливіших практичних аспектів теорій співвідношення міжнародного і національного права є питання про порядок виконання державою мі
Та міжнародного права
Н
аведені доктринальні погляди і теорії співвідношення національного та міжнародного права здавна створювали в державах суттєвий вплив на вирі
Національне законодавство України, її судова практика та міжнародне право
П
рактична необхідність вирішення питання про співвідношення національного та міжнародного права об'єктивно постала перед Україною як новою де
Національне законодавство і міжнародна судова практика
Я
кщо в цілому проблемі співвідношення міжнародного і національного права, зокрема питанню про вплив національного законодавства на міжнародне п
Національне законодавство і міжнародна судова практика
Я
кщо в цілому проблемі співвідношення міжнародного і національного права, зокрема питанню про вплив національного законодавства на міжнародне п
Національне законодавство і міжнародна судова практика
Я
кщо в цілому проблемі співвідношення міжнародного і національного права, зокрема питанню про вплив національного законодавства на міжнародне п
Національне законодавство і міжнародна судова практика
Я
кщо в цілому проблемі співвідношення міжнародного і національного права, зокрема питанню про вплив національного законодавства на міжнародне п
Національне законодавство і міжнародна судова практика
Я
кщо в цілому проблемі співвідношення міжнародного і національного права, зокрема питанню про вплив національного законодавства на міжнародне п
Незалежної держави
В
сучасній міжнародно-правовій доктрині правосуб'єктність народу, нації, які борються за створення незалежної держави, можна вважати загальнов
Незалежної держави
В
сучасній міжнародно-правовій доктрині правосуб'єктність народу, нації, які борються за створення незалежної держави, можна вважати загальнов
Незалежної держави
В
сучасній міжнародно-правовій доктрині правосуб'єктність народу, нації, які борються за створення незалежної держави, можна вважати загальнов
Незалежної держави
В
сучасній міжнародно-правовій доктрині правосуб'єктність народу, нації, які борються за створення незалежної держави, можна вважати загальнов
Поняття визнання
І
сторія і сучасний розвиток міжнародного співтовариства свідчать про те, що це не остаточно встановлене, незмінне утворення; воно постійно змі
Поняття визнання
риторій, до того контрольованих законним урядом, виникають опозиційні до нього військові та політичні організації, режими й адміністрації. Такі ситуації порушують питання про правову реакцію на
Визнання держав
Ш
одо правової сутності та юридичного значення виправі тривалий час існують дві конкуруючі теорії: конститутивна і декларативна. Відповідно до
Визнання урядів
З
начення і правові наслідки визнання нового уряду значно відрізняються від визнання нової держави. Якщо останнє стосується питання міжнародної п
Інші види визнання
ТТо інших видів визнання, J І які практикувалися державами, належать: визнання органів національного опору; органів національно-визвольних рухів; «повсталої сторони»; «воюючої сторони». Ві
Форми визнання
Ш
одо існування різноманіт них форм визнання в ____ t ...... их різняться. Деякі напо лягають на тому, що це політичне п
Засоби та типи визнання
В
теорії і практиці міжнародного права розрізняють такі засоби визнання, як наочно засвідчене і таке, що припускається. До різних типів визнан
Поняття правонаступництва
П
ротягом усієї історії розвитку земної цивілізації політичні, соціальні, економічні та інші зміни в суспільстві, війни та мирні об'єднання нар
Правонаступництво держав щодо міжнародних договорів
*- /"Чсновні питання правона-\^/ступництва держав щодо договорів регулюються договірними нормами чинної Віденської конвенції про правонаступництво держав щодо договорів 1978 р. і є обо
Правонаступництво держав щодо державної власності
Щ
одо правонаступництва державної власності, архівів та оорпв застосовуються норми міжнародного звичаєвого права, основні з яких кодифіковані у
Правонаступництво України
М
іжнародно-правове регулювання питань правонаступництва держав щодо договорів, державної власності, державних архівів і державних боргів має д
Поняття міжнародної правосвідомості
С
учасні доктрини міжнародного права по-різному ставляться до питань міжнародної правосвідомості: від повного ігнорування її як явища, властив
Поняття міжнародної правосвідомості
С
учасні доктрини міжнародного права по-різному ставляться до питань міжнародної правосвідомості: від повного ігнорування її як явища, властив
Структура міжнародно-правової свідомості
Н
а даному етапі розвитку міжнародних відносин говорити про цілісну загальну міжнародно-правову свідомість, очевидно, ще рано. Як виняток, може
Функції міжнародної правосвідомості
В
плив міжнародної правосвідомості на становлення й розвиток міжнародного права можна помітити з аналізу її функцій. Вважається, що міжнародна п
Сутність міжнародного правотворчого процесу
О
сновний шлях створення норм міжнародного права — досягнення угоди між його суб'єктами. У сфері міждержавних відносин немає спеціалізованого н
Сутність міжнародного правотворчого процесу
визнання цих правил поведінки як норм міжнародного права.
Міжнародна правотворчість починається з правотвор-чої (договірної) ініціативи, що може здійснюватися у формі запропонування проект
Принципи міжнародного правотворчого процесу
М
іжнародний правотворчий процес — це сфера міжнародних відносин, досить детально врегульована сучасним міжнародним правом. Серед численних нор
Односторонні акти держави у міжнародному правотворчому процесі
Я
к уже зазначалося, міжнародний правотворчий процес являє собою сферу міжнародних відносин, у якій одночасно співробітничають щонайменше два с
Кодифікація міжнародного права
П
ід кодифікацією у праві розуміють офіційну систематизацію чинних договірних і звичаєвих норм міжнародного права з метою заповнення прогалин,
РЕАЛІЗАЦІЯ НОРМ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Игнатенко Г. В., Малинин Р. А.
Новые тенденции в междунар
Поняття реалізації норм міжнародного права
В
сучасних доктринах міжнародного права не бракує термінології для забезпечення процесу реалізації норм міжнародного права. Кількість термінів є
Форми та способи реалізації норм міжнародного права
С
еред численних досліджень реалізації норм міжнародного права у вітчизняній юридичній науці найпоширенішим є погляд на реалізацію як на явище,
Міжнародно-правовий механізм реалізації норм міжнародного права
М
іжнародно-правовий механізм реалізації норм міжнародного права за своєю структурою є досить складним комплексом нормативно-організаційного ха
Поняття міжнародних правовідносин
П
ісля норм міжнародного права міжнародно-правові відносини є другою основною складовою механізму міжнародно-правового регулювання. Але на відмі
Поняття міжнародних правовідносин
П
ісля норм міжнародного права міжнародно-правові відносини є другою основною складовою механізму міжнародно-правового регулювання. Але на відмі
Поняття міжнародно-правової відповідальності
а
ослідники міжнародно-правової відповідальності енсен, Дж. Франко та ін.) вважають, що жодна тема міжнародного права так не заплутана і так мал
Підстави для виникнення міжнародно-правової відповідальності
У
науці міжнародного права висловлюються різні погляди на підстави для виникнення міжнародно-правової відповідальності. Узвичаєним є погляд, як
Ознаки міжнародного правопорушення
У
науці міжнародного права ознаками міжнародного правопорушення вважають об'єктивні складові елементи, а саме: а) об'єкт правопорушення; б) прот
Обставини звільнення від міжнародно-правової відповідальності
К
валіфікуючи міжнародні правопорушення як дії всупереч міжнародним зобов'язанням суб'єкта міжнародного права, слід мати на увазі, що міжнародн
Обставини звільнення від міжнародно-правової відповідальності
К
валіфікуючи міжнародні правопорушення як дії всупереч міжнародним зобов'язанням суб'єкта міжнародного права, слід мати на увазі, що міжнародн
Види і форми міжнародно-правової відповідальності
М
іжнародно-правова відповідальність реалізується в конкретних видах і формах. Під видами відповідальності мають на увазі матеріальну і політичн
Відповідальність за правомірну діяльність
Я
к і будь-яке правило, так і правило «фактичною підставою для міжнародно-правової відповідальності є міжнародне правопорушення» має свої винят
Відповідальність міжнародних організацій
В
ідповідальність міжнародної (міжурядової) організації має певні особливості, що випливають з її правосуб'єкт-ності. Різні міжнародні організа
Поняття і характерні особливості міжнародно-правових санкцій
П
ід міжнародно-правовими санкціями слід розуміти правомірні примусові заходи, які застосовують суб'єкти міжнародного права для припинення міжнар
Типи і види міжнародно-правових санкцій
У
науці міжнародного права пропонуються різні класифікації міжнародно-правових санкцій. Одні вчені (Д. Б. Ле-він) називають п'ять видів санкцій:
Умови правомірності застосування міжнародно-правових санкцій
З
астосування міжнародно-правових санкцій за силою їхнього впливу на міжнародний мир і безпеку, на міжнародну законність і правопорядок не може
Механізм застосування міжнародно-правових санкцій
Я
к уже зазначалося, перед застосуванням санкцій держава звертається до правопорушника з попередженням про застосування санкцій, якщо він не при
Історія міжнародного правосуддя
РЕКОМЕНДОВАНА
^^^ш^^^^^ш^шш^ ЛІТЕРА ТУРА —™,»„^^
Вадапалас В. А.
Осуществление международно-правовых санкций // Советский
Постійна палата міжнародного правосуддя
У
кладення в 1920 р. угоди про Статут Постійної Палати міжнародного правосуддя фактично стало початком нової, сучасної історії судового розгляду
Міжнародний Суд ООН
П
равовою основою діяльності Міжнародного Суду ООН є розділ XIV Статуту ООН, Статут Міжнародного Суду ООН (як складова Статуту ООН), Регламент С
Регіональні та спеціалізовані міжнародні судові установи
К
рім Міжнародного Суду ООН, на сьогодні успішно функціонують регіональні (вони ж, як правило, і спеціалізовані) судові установи, хоча це й не о
Міжнародний арбітраж
М
іжнародний арбітражний (третейський) суд створюється за взаємною згодою держав з призначених чи обраних ними осіб — членів Постійної палати т
Поняття і сутність міжнародної законності
В
радянській теорії права проблемі законності приділялася головна увага. Не було дослідника, який би не вважав за необхідне сказати щось із при
Структура міжнародної законності
М
іжнародна законність — складна багаторівнева система зв'язків правомірних міжнародних відносин і їх компонентів. У ній розрізняють компонентну
Режим і принципи міжнародної законності
У
науці міжнародного права висловлюються різні погляди на режим міжнародної законності: від ототожнення його із законністю в цілому (1. І. Лукаш
Сутність міжнародного правопорядку
С
проби деяких теоретиків права розглядати законність і правопорядок як дві сторони одного явища в науці міжнародного права не знайшла прихильни
Новости и инфо для студентов