рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Міжнародно-правовий механізм реалізації норм міжнародного права

Міжнародно-правовий механізм реалізації норм міжнародного права - раздел Образование, Поняття, природа та сфера дії міжнародного права М Іжнародно-Правовий Ме­х...

М

іжнародно-правовий ме­ханізм реалізації норм міжнародного права за своєю структурою є досить склад­ним комплексом нормативно-організаційного характеру. В ньому розрізняють два основні компоненти: власне нормативно-правовий, що полягає в юридичному забез­печенні реалізації норм міжнародного права, та інститу-ційний компонент, головною функцією якого є сприян­ня такій реалізації.

Нормативно-правовий компонент ще називають між­народним конвенційним механізмом реалізації або міжна­родно-правовою основою реалізації норм міжнародного права. Останнє визначення є менш точним, позаяк може охоплювати все міжнародне право, а не тільки ті норми, які прийняті з метою забезпечення реалізації міжнарод­ного права.

Завдання нормативно-правового компонента міжна­родно-правового механізму реалізації норм міжнародного права можна поділити на такі складові: а) визначення суб'єктів, відповідальних за реалізацію і нормативне за­безпечення їхніх дій. Це завдання ще називають міжна­родним правотворчим правозабезпеченням (бо в такий спосіб воно реалізується); б) з'ясування змісту вказаних норм, мети їх застосування та основних параметрів мож­ливої дії. Це завдання ще називають тлумаченням, бо


Глава XIII Реалізація норм міжнародного права

воно нічим не відрізняється від тлумачення норм міжна­родного права в цілому; в) нормативне забезпечення об­робки відповідної інформації, що покликана визначити поведінку суб'єкта реалізації. Це завдання формулюється як міжнародний контроль; г) нормативне забезпечення можливих індивідуальних або колективних дій суб'єктів щодо реалізації норм міжнародного права. Цей підкомп-лекс норм об'єднують у правозастосовчий, покликаний сприяти реалізації норм.

Визначення суб'єктів, відповідальних за реалізацію і нормативне забезпечення їхніх відповідних дій, може ма­ти прогнозований та кінцевий характер. Суть прогнозо­ваної міжнародної правотворчості щодо забезпечення реа­лізації норм міжнародного права полягає в тому, що дер­жави можуть удатися до тимчасового нормативного забез­печення реалізації з метою з'ясування, чи здатні такі тим­часові норми сприяти ефективній реалізації, чи можна їх прийняти остаточно. В науці міжнародного права таку правотворчість іще називають (Г. В. Ігнатенко, С. Ю. Ма-рочкін, В. Я. Суворова та ін.) попередньою правотворчі-стю, створенням пробних норм права, експерименталь­ною правотворчістю.

Кінцева, або конкретизована, нормотворчість покли­кана повністю забезпечити правом механізм реалізації між­народно-правових норм. Вона може проходити одночас­но з прийняттям основних норм міжнародного права та в процесі реалізації останніх, коли встановлюються певні прогалини в такому нормативному забезпеченні (тобто забезпеченні реалізації норм міжнародного права). В силу характеру завдання, яке виконують норми щодо реалізації основних норм міжнародного права, їх часто називають нормами-гарантіями реалізації.

Важливу роль у забезпеченні реалізації норм міжна­родного права відіграє міжнародно-правове тлумачення. Через те що під час тлумачення використовуються досяг­нення не тільки юридичної науки, а й логіки, історії, філософії, граматики, теорії систем та інших, то відповідне його нормативне забезпечення зумовлене намаганням не вийти в ході встановлення змісту норми за правові межі.

Розрізняють два основні види тлумачення: офіційне (що має юридичну силу) і доктринальне. Офіційне тлу­мачення ще поділяють на автентичне (тлумачення, яке


_____ Міжнародно-правовий механізм реалізації норм міжнародного права

подають на прохання самі сторони договору) і судове, або казуальне (тлумачення, яке дають на прохання сторін до­говору міжнародні судові або арбітражні органи. Воно є обов'язковим лише в тій частині, на яку надійшов запит).

Віденська конвенція про право міжнародних договорів (1969) вирізняє основні й додаткові засоби тлумачення. До основного об'єкта тлумачення належать міжнародний договір та його додатки, угоди та інші документи, прий­няті у зв'язку з укладенням основного договору. До об'єк­та додаткового тлумачення належать підготовчі матеріали основного договору та обставини його укладення.

Правила тлумачення норм міжнародного права бага­то в чому є запозиченням правил тлумачення з цивіль­ного права, де вони склалися значно раніше. Суттєвий вплив на становлення міжнародно-правового тлумачен­ня мали правила французького цивільного кодексу 1804 р. (ст. 1156—1164) та німецького цивільного кодексу 1896 р. Дозвіл на таке запозичення дала Постійна палата міжна­родного правосуддя, яка у своєму визначенні від 12 ве­ресня 1924 р. закріпила: «Міжнародні договори повинні тлумачитися згідно з юридичними правилами про тлума­чення угод між приватними особами».

Основні правила тлумачення норм міжнародного пра­ва кодифіковані Віденською конвенцією про право міжна­родних договорів (ст. 31 і 32). На сьогодні часто застосо­вують такі правила тлумачення: 1) тлумачення має здій­снюватися відповідно до основних принципів і норм міжнародного права; 2) тлумачення мусить бути добросо­вісним, чесним; 3) необхідно враховувати наміри всіх сто­рін договору; 4) всі умови договору тлумачаться у взаєм­ному зв'язку; 5) правило єдності тлумачення, тобто одна­кове розуміння для всіх сторін і всіх випадків; 6) вислови з подвійним смисловим навантаженням доцільно сприй­мати в тому значенні, в якому цей вислів потягне за со­бою певні правові наслідки; 7) вислів з подвійним смис­ловим навантаженням необхідно розуміти в тому значен­ні, яке найбільше підходить до змісту договору; 8) вислів з подвійним значенням необхідно тлумачити відповідно до правових звичаїв, які складалися на основі загально­прийнятих умов; 9) тлумачення має бути ефективним і ве­сти до досягнення поставленої мети; 10) при тлумаченні договору сумнів на боці того, хто домігся визнання умов


Глава XIII Реалізація норм міжнародного права

з подвійним смисловим навантаженням; 11) договір по­винен тлумачитися у світлі його об'єкта й відповідних цілей; 12) не можна тлумаченням обмежувати права однієї зі сторін договору; 13) сумнів тлумачиться на користь зо­бов'язаної сторони; 14) при тлумаченні спеціальні норми мають перевагу над загальними та ін.

За способами тлумачення поділяють на: а) граматич­не, або словесне, тобто з'ясування норми через аналіз її тексту під кутом зору його етимології, морфології, лекси­ки, синтаксису, стилістики. Коли договір укладено двома й більше мовами, де всі тексти однаково автентичні, тлу­мачення має бути сумісним з усіма текстами; б) історич­не: зіставлення тексту нового договору з попередньою угодою, вивчення матеріалів, які передували укладенню договору (дипломатичного листування, документів пере­говорів або конференції тощо), обставин створення нор­ми і ситуації на період її застосування та ін.; в) логічне: аналіз змісту норми законами і правилами логіки через поняття і категорії та їх співвідношення; г) систематичне: аналіз норми як елемента системи норм договору та між­народного права в цілому. Співвіднесення цієї норми з основними принципами і нормами сучасного міжнарод­ного права; д) спеціально-юридичне: встановлення пра­вових особливостей норми міжнародного права (кола її суб'єктів, юридичної сили, терміну дії тощо) та ін.

Важливою умовою забезпечення реалізації норм між­народного права є міжнародний контроль. Суть його поля­гає у збиранні та оцінці інформації, з'ясуванні фактичних обставин діяльності суб'єктів міжнародного права щодо ре­алізації міжнародно-правових норм. Контроль може бути локальним (партикулярним), регіональним та універсаль­ним. Міжнародний контроль здійснюється як індивідуаль­но, так і колективними зусиллями держав. Він може бути спеціальним, тобто стосовно певної конвенції, і загальним. Результати контролю оформлюються в доповіді, повідом­ленні, резолюції, які можуть мати певні правові наслідки.

Правозастосовче сприяння реалізації норм міжнарод­ного права є власне індивідуальною або колективною ді­яльністю суб'єктів міжнародного права щодо втілення норм у життя. До неї вдаються в разі порушення перед­баченого процесу реалізації норми міжнародного права. Повноваження здійснювати правозастосовче сприяння


_____ Внутрішньодержавний механізм реалізації норм міжнародного права_________

реалізації норм міжнародного права мають Рада Безпеки ООН, Міжнародний Суд ООН, інші міжнародні судові та арбітражні установи. Здійснюють вони ці повноваження через вияснення фактичних обставин (отримання інфор­мації), юридичну кваліфікацію та прийняття рішення. Та­ке рішення може бути ухваленням конкретного правозас-тосовчого акта рекомендаційного або обов'язкового ха­рактеру (рішення Ради Безпеки, міжнародних судових ус­танов тощо).

Міжнародний інституційний механізм реалізації норм міжнародного права складають: держави, міжнародні ор­гани, міждержавні організації (регіональні та універсаль­ні), комісії (слідчі та узгоджувальні), міжнародні судові інститути га установи.

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Поняття, природа та сфера дії міжнародного права

Вступ... ріплює обов язок кожного громадянина неухильно до держуватися Конституції... Очевидно що знання відповідних міжнародних дого ворів які стали частиною законодавства України не мож на отримати з...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Міжнародно-правовий механізм реалізації норм міжнародного права

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Буткевич В. Г., Мицик В. В., Задорожній О. В.
Міжнародне право. Основи теорії: Підручник / За ред. В. Г. Буткевича. — К.: Либідь, 2002. — 608 с. ISBN 966-06-0265-0. У підручнику розглядаються основні поняття системи між­народного прав

ПОНЯТТЯ, ПРИРОДА ТА СФЕРА ДІЇ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА
Термін «міжнародне право» С ьогодні термін «міжнарод­не право» поряд з термі­ном «право народів» є офіційно визнаним у

Поняття міжнародного права
П рофесор Кембриджського університету Р. Дженінгс, аналізуючи наукові дослідження як вчений і редактор «Англійського щорічника міжнародного права

Поняття міжнародного права
П рофесор Кембриджського університету Р. Дженінгс, аналізуючи наукові дослідження як вчений і редактор «Англійського щорічника міжнародного права

Характерні особливості міжнародного права
К оли йдеться про характерні особливості міжнародного права, то слід розрізняти особливості сучасного міжнарод­ного права та особливості класично

Характерні особливості міжнародного права
К оли йдеться про характерні особливості міжнародного права, то слід розрізняти особливості сучасного міжнарод­ного права та особливості класично

Функції міжнародного права
П ід функцією міжнародно­го права мають на увазі основні напрями його впливу і взаємодії із соціальним се­редовищем, взаємодію системи міжнародно

Виникнення міжнародного права і періодизація його історії
В історії міжнародно-правової думки питання виникнення й розвитку міжнародного права ніколи не ускладнювались науковою аргументацією, хоч і нікол

Міжнародне право стародавніх держав
П рирода та умови функціо­нування держав були якіс­но іншими, ніж вождеств, що згодом привело до якісних змін у міжнародному праві. Держава й вин

Міжнародне право в епоху середньовіччя
В науці міжнародного права більшість дослідників (В. Прейсер, Ст. Вероста, П. Парадізі та ін.) вважають, шо через малопомітні зміни

Класичне міжнародне право
С тановлення класичного між­народного права науковці називають по-різному: зародження загального міжнародного права, становлення європейського мі

Перехід до сучасного міжнародного права та утвердження основних його засад
К оли йдеться про перехід до сучасного міжнародного права, то під останнім не мається на увазі якісно нове пра­во, як стверджують деякі науковці.

Історія науки міжнародного права
В иникнення науки міжна­родного права датують, як правило, кінцем XVI — початком XVII ст. У XVI—XVII ст. в дослідженні міжнародного прав

ДЖЕРЕЛА МІЖНАРОДНОГО ПРАВА
Поняття «джерела міжнародного права» Д жерела міжнародного пра­ва є його головною складо­вою, а тому цілком закономірно

Міжнародний договір
В одному з найважливіших міжнародно-правових доку­ментів сучасності — Статуті ООН — особливо вирізняєть­ся міжнародний договір як джерело міжнаро

Рішення міжнародних органів та організацій
У науці міжнародного права питання про природу пра-вотворчих рішень міжнародних організацій, можливості зарахувати такі рішення до джерел міжнаро

Рішення міжнародних судів та арбітражних трибуналів
У радянській доктрині між­народного права майже одностайно підтримувалася думка, що рішення міжнарод­них судів та арбітражних трибуналів не є дже

Доктрина міжнародного права
І з зародженням науки міжна­родного права доктрини між­народного права відігравали значну роль у формуванні та розвитку цієї правової системи. Не

Національне законодавство та рішення національних судів
У західній науці міжнародно­го права одностайним є твердження, що національне законодавство та рішення національних судів не вважаються джерелом

Проблеми аналізу системи міжнародного права
П итання системи міжнарод­ного права завжди важко піддавалися дослідженню вчених. Наукові розробки в цій сфері перенасичені догматичними, еклекти

Поняття системи міжнародного права
Н езважаючи на стихійність процесу утворення галузей та інститутів міжнародного права, науковці все-таки до-сягли (особливо у 80-ті роки XX ст.)

Система міжнародного права і структура міжнародного права
У науці висловлюються різні погляди на співвідношен­ня системи і структури міжнародного права. Одні вчені вважають, шо ці поняття тотожні. Як заз

Міжнародного права
С истема міжнародного пра­ва є визначальною в побу­дові системи науки міжнародного права. Проте обидві системи не є абсолютно тотожними. Між ними

Поняття і характерні риси норм міжнародного права
  Василенко В. А. Основы теории международного права. К., 1988. Курс международного права:

Види міжнародно-правових норм та їхня класифікація
Н орми міжнародного права неоднорідні за змістом і формою. Різноманітність і зростання кількості норм у су­часній системі міжнародного права зумо

Ієрархія норм міжнародного права
В икладене вище деякою мі­рою дає відповідь на два найважливіші з практичного погляду запитання, які по­стають при здійсненні норм міжнародного п

Кодифікація норм міжнародного права
Н аявність у системі міжна­родного права великого масиву взаємозалежних норм порушує питання про їхню впорядкованість, систематизацію, тобто вирі

Міжнародних відносин
З найдавніших часів норми міжнародного права взаємо­діють із нормами міжнародної моралі та міжнародної ввіч­ливості. На відміну від міжнародного

Поняття основних принципів міжнародного права
С тавлення до основних принципів міжнародного права в науці неоднозначне. Західні вчені, за невеликим винятком, не виділяють основних принципів м

Функції основних принципів міжнародного права
С учасний доктринальний підхід до визначення функ­цій основних принципів міжнародного права зводиться до трьох основних поглядів на цю проблему:

Природа основних принципів міжнародного права
Я кщо не брати до уваги за­перечення щодо існування основних принципів міжнародного права, то можна вка­зати на три доктринальні пояснення їх при

Ознаки основних принципів міжнародного права
О сновним принципам між­народного права властиві певні ознаки, завдяки яким їх можна вирізнити серед інших норм міжнародного права. Як зазначалос

Класифікація основних принципів міжнародного права
К ласифікація основних прин­ципів міжнародного пра­ва — явище виключно доктринального характеру. Сьо­годні не існує жодного міжнародно-правового

Регіональних і партикулярних принципів
П оділ основних принципів міжнародного права як системоутворюючих чинників або за сферою дії має на­самперед доктринальне значення. Але зводити в

Принципи заборони застосування сили або загрози силою
В доктринах міжнародного права існують різні погля­ди на становлення цього принципу. Для одних учених (М. В. Філімонова, К. О. Бекяшев та ін.) «п

Принцип суверенної рівності держав
П еріод становлення прин­ципу суверенної рівності держав наука достеменно не встановила. Науковці виво­дять окремі елементи принципу із звичаїв,

Принцип невтручання
І сторія становлення принци­пу невтручання є досить тривалою і неоднозначною. Вона характеризується зрос­танням зацікавленості в ньому та цілкови

Принцип територіальної цілісності держав
В універсальному міжнарод­ному праві принцип тери­торіальної цілісності держав функціонує в основному у звичаєво-правовій формі. Історія

Принцип мирного врегулювання спорів
П ринцип мирного врегулю­вання спорів — один з небагатьох у сучасному міжнародному праві, історія за­гального визнання якого (на жаль, не загальн

Принцип поваги прав та основних свобод людини
П ринцип поваги прав та ос­новних свобод людини вперше було сформульовано як самостійний принцип у Заключному акті НБСЄ 1975 р. Але й до сьогодні

Принцип рівноправності і права народу розпоряджатися власною долею
У своєму розвитку цей прин­цип пройшов чотири ос­новні етапи: 1) проголошення принципу національності (період буржуазно-демократичних революцій);

Принцип співробітництва
І дея необхідності, обов'язку держав співпрацювати в на­уці міжнародного права висловлювалася вже наприкінці XIX ст. З основної ідеї міжнародного

Принцип співробітництва
І дея необхідності, обов'язку держав співпрацювати в на­уці міжнародного права висловлювалася вже наприкінці XIX ст. З основної ідеї міжнародного

Значення проблеми співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права
П роблема співвідношення міжнародного і внутріш­ньодержавного права належить до однієї з центральних у теорії міжнародного права. Вона здавна при

Теорії співвідношення міжнародного і національного права
У другій половині XIX ст., у період розвитку буржуаз­них відносин уперше постала як об'єктивно необхідна і науково обгрунтована для того часу тео

Доктрина міжнародного права про здійснення його норм у внутрішньодержавній сфері
О дним із найважливіших практичних аспектів тео­рій співвідношення міжнародного і національного права є питання про порядок виконання державою мі

Та міжнародного права
Н аведені доктринальні по­гляди і теорії співвідно­шення національного та міжнародного права здавна ство­рювали в державах суттєвий вплив на вирі

Національне законодавство України, її судова практика та міжнародне право
П рактична необхідність ви­рішення питання про спів­відношення національного та міжнародного права об'єк­тивно постала перед Україною як новою де

Національне законодавство і міжнародна судова практика
Я кщо в цілому проблемі співвідношення міжнарод­ного і національного права, зокрема питанню про вплив національного законодавства на міжнародне п

Національне законодавство і міжнародна судова практика
Я кщо в цілому проблемі співвідношення міжнарод­ного і національного права, зокрема питанню про вплив національного законодавства на міжнародне п

Національне законодавство і міжнародна судова практика
Я кщо в цілому проблемі співвідношення міжнарод­ного і національного права, зокрема питанню про вплив національного законодавства на міжнародне п

Національне законодавство і міжнародна судова практика
Я кщо в цілому проблемі співвідношення міжнарод­ного і національного права, зокрема питанню про вплив національного законодавства на міжнародне п

Національне законодавство і міжнародна судова практика
Я кщо в цілому проблемі співвідношення міжнарод­ного і національного права, зокрема питанню про вплив національного законодавства на міжнародне п

Незалежної держави
В сучасній міжнародно-пра­вовій доктрині правосу­б'єктність народу, нації, які борються за створення неза­лежної держави, можна вважати загальнов

Незалежної держави
В сучасній міжнародно-пра­вовій доктрині правосу­б'єктність народу, нації, які борються за створення неза­лежної держави, можна вважати загальнов

Незалежної держави
В сучасній міжнародно-пра­вовій доктрині правосу­б'єктність народу, нації, які борються за створення неза­лежної держави, можна вважати загальнов

Незалежної держави
В сучасній міжнародно-пра­вовій доктрині правосу­б'єктність народу, нації, які борються за створення неза­лежної держави, можна вважати загальнов

Поняття визнання
І сторія і сучасний розвиток міжнародного співтоварист­ва свідчать про те, що це не остаточно встановлене, не­змінне утворення; воно постійно змі

Поняття визнання
риторій, до того контрольованих законним урядом, ви­никають опозиційні до нього військові та політичні ор­ганізації, режими й адміністрації. Такі ситуації порушу­ють питання про правову реакцію на

Визнання держав
Ш одо правової сутності та юридичного значення ви­праві тривалий час існу­ють дві конкуруючі теорії: конститутивна і декларативна. Відповідно до

Визнання урядів
З начення і правові наслідки визнання нового уряду значно відрізняються від визнання нової держави. Якщо останнє стосується питання міжнародної п

Інші види визнання
ТТо інших видів визнання, J І які практикувалися держа­вами, належать: визнання органів національного опору; органів національно-визвольних рухів; «повсталої сторо­ни»; «воюючої сторони». Ві

Форми визнання
Ш одо існування різноманіт­ них форм визнання в ____ t ...... их різняться. Деякі напо­ лягають на тому, що це політичне п

Засоби та типи визнання
В теорії і практиці міжнарод­ного права розрізняють та­кі засоби визнання, як наочно засвідчене і таке, що при­пускається. До різних типів визнан

Поняття правонаступництва
П ротягом усієї історії роз­витку земної цивілізації по­літичні, соціальні, економічні та інші зміни в суспільстві, війни та мирні об'єднання нар

Правонаступництво держав щодо міжнародних договорів
*- /"Чсновні питання правона-\^/ступництва держав щодо договорів регулюються договірними нормами чинної Ві­денської конвенції про правонаступництво держав щодо договорів 1978 р. і є обо

Правонаступництво держав щодо державної власності
Щ одо правонаступництва державної власності, ар­хівів та оорпв застосовуються норми міжнародного зви­чаєвого права, основні з яких кодифіковані у

Правонаступництво України
М іжнародно-правове регу­лювання питань правона­ступництва держав щодо договорів, державної власності, державних архівів і державних боргів має д

Поняття міжнародної правосвідомості
С учасні доктрини міжнарод­ного права по-різному став­ляться до питань міжнародної правосвідомості: від повно­го ігнорування її як явища, властив

Поняття міжнародної правосвідомості
С учасні доктрини міжнарод­ного права по-різному став­ляться до питань міжнародної правосвідомості: від повно­го ігнорування її як явища, властив

Структура міжнародно-правової свідомості
Н а даному етапі розвитку міжнародних відносин го­ворити про цілісну загальну міжнародно-правову свідо­мість, очевидно, ще рано. Як виняток, може

Функції міжнародної правосвідомості
В плив міжнародної право­свідомості на становлення й розвиток міжнародного права можна помітити з аналізу її функцій. Вважається, що міжнародна п

Сутність міжнародного правотворчого процесу
О сновний шлях створення норм міжнародного пра­ва — досягнення угоди між його суб'єктами. У сфері між­державних відносин немає спеціалізованого н

Сутність міжнародного правотворчого процесу
визнання цих правил поведінки як норм міжнародного права. Міжнародна правотворчість починається з правотвор-чої (договірної) ініціативи, що може здійснюватися у формі запропонування проект

Принципи міжнародного правотворчого процесу
М іжнародний правотворчий процес — це сфера між­народних відносин, досить детально врегульована сучас­ним міжнародним правом. Серед численних нор

Односторонні акти держави у міжнародному правотворчому процесі
Я к уже зазначалося, міжна­родний правотворчий про­цес являє собою сферу міжнародних відносин, у якій одночасно співробітничають щонайменше два с

Кодифікація міжнародного права
П ід кодифікацією у праві розуміють офіційну систе­матизацію чинних договірних і звичаєвих норм міжна­родного права з метою заповнення прогалин,

РЕАЛІЗАЦІЯ НОРМ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА
  РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА Игнатенко Г. В., Малинин Р. А. Новые тенденции в междунар

Поняття реалізації норм міжнародного права
В сучасних доктринах між­народного права не бракує термінології для забезпечення процесу реалізації норм міжнародного права. Кількість термінів є

Форми та способи реалізації норм міжнародного права
С еред численних досліджень реалізації норм міжнарод­ного права у вітчизняній юридичній науці найпоширені­шим є погляд на реалізацію як на явище,

Поняття міжнародних правовідносин
П ісля норм міжнародного права міжнародно-правові відносини є другою основною складовою механізму між­народно-правового регулювання. Але на відмі

Поняття міжнародних правовідносин
П ісля норм міжнародного права міжнародно-правові відносини є другою основною складовою механізму між­народно-правового регулювання. Але на відмі

Поняття міжнародно-правової відповідальності
а ослідники міжнародно-правової відповідальності енсен, Дж. Франко та ін.) вважають, що жодна тема міжнародного права так не зап­лутана і так мал

Підстави для виникнення міжнародно-правової відповідальності
У науці міжнародного права висловлюються різні погля­ди на підстави для виникнення міжнародно-правової від­повідальності. Узвичаєним є погляд, як

Ознаки міжнародного правопорушення
У науці міжнародного права ознаками міжнародного правопорушення вважають об'єктивні складові елемен­ти, а саме: а) об'єкт правопорушення; б) прот

Класифікація міжнародних правопорушень
Б ільшість учених (В. І. Мен-жинський, Ю. М. Коло­сов, П. М. Куріс, В. О. Мазов, Д. Б. Левін, Г. І. Тункін, М. О. Ушаков та ін.) поділяють міжнар

Обставини звільнення від міжнародно-правової відповідальності
К валіфікуючи міжнародні правопорушення як дії всу­переч міжнародним зобов'язанням суб'єкта міжнародно­го права, слід мати на увазі, що міжнародн

Обставини звільнення від міжнародно-правової відповідальності
К валіфікуючи міжнародні правопорушення як дії всу­переч міжнародним зобов'язанням суб'єкта міжнародно­го права, слід мати на увазі, що міжнародн

Види і форми міжнародно-правової відповідальності
М іжнародно-правова відпо­відальність реалізується в конкретних видах і формах. Під видами відповідальності мають на увазі матеріальну і політичн

Відповідальність за правомірну діяльність
Я к і будь-яке правило, так і правило «фактичною під­ставою для міжнародно-правової відповідальності є між­народне правопорушення» має свої винят

Відповідальність міжнародних організацій
В ідповідальність міжнарод­ної (міжурядової) організа­ції має певні особливості, що випливають з її правосуб'єкт-ності. Різні міжнародні організа

Поняття і характерні особливості міжнародно-правових санкцій
П ід міжнародно-правовими санкціями слід розуміти правомірні примусові заходи, які застосовують суб'єкти міжнародного права для припинення міжнар

Типи і види міжнародно-правових санкцій
У науці міжнародного права пропонуються різні класи­фікації міжнародно-правових санкцій. Одні вчені (Д. Б. Ле-він) називають п'ять видів санкцій:

Умови правомірності застосування міжнародно-правових санкцій
З астосування міжнародно-правових санкцій за силою їхнього впливу на міжнародний мир і безпеку, на міжна­родну законність і правопорядок не може

Механізм застосування міжнародно-правових санкцій
Я к уже зазначалося, перед застосуванням санкцій дер­жава звертається до правопорушника з попередженням про застосування санкцій, якщо він не при

Історія міжнародного правосуддя
  РЕКОМЕНДОВАНА ^^^ш^^^^^ш^шш^ ЛІТЕРА ТУРА —™,»„^^ Вадапалас В. А. Осуществление международно-правовых санкций // Советский

Постійна палата міжнародного правосуддя
У кладення в 1920 р. угоди про Статут Постійної Па­лати міжнародного правосуддя фактично стало початком нової, сучасної історії судового розгляду

Міжнародний Суд ООН
П равовою основою діяль­ності Міжнародного Суду ООН є розділ XIV Статуту ООН, Статут Міжнародного Суду ООН (як складова Статуту ООН), Регламент С

Регіональні та спеціалізовані міжнародні судові установи
К рім Міжнародного Суду ООН, на сьогодні успішно функціонують регіональні (вони ж, як правило, і спеціа­лізовані) судові установи, хоча це й не о

Міжнародний арбітраж
М іжнародний арбітражний (третейський) суд створю­ється за взаємною згодою держав з призначених чи обра­них ними осіб — членів Постійної палати т

Поняття і сутність міжнародної законності
В радянській теорії права проблемі законності приді­лялася головна увага. Не було дослідника, який би не вва­жав за необхідне сказати щось із при

Структура міжнародної законності
М іжнародна законність — складна багаторівнева си­стема зв'язків правомірних міжнародних відносин і їх компонентів. У ній розрізняють компонентну

Режим і принципи міжнародної законності
У науці міжнародного права висловлюються різні погля­ди на режим міжнародної законності: від ототожнення його із законністю в цілому (1. І. Лукаш

Сутність міжнародного правопорядку
С проби деяких теоретиків права розглядати закон­ність і правопорядок як дві сторони одного явища в науці міжнародного права не знайшла прихильни

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги