рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Раздел Образование
/
Поняття міжнародного права

Реферат Курсовая Конспект

Выберите учебное заведение

Поняття міжнародного права

Поняття міжнародного права - раздел Образование, Поняття, природа та сфера дії міжнародного права П Рофесор Кембриджського ...

рофесор Кембриджського університету Р. Дженінгс, аналізуючи наукові дослідження як вчений і редактор «Англійського щорічника міжнародного права», дійшов такого висновку: «Я не вірю, що для професійного юрис-та-міжнародника сьогодні є більш важливе або більш випробувальне завдання, ніж пошук відповідей на проблеми визначення міжнародного права»¹.1 це справді підтверджується практикою наукових досліджень.

За підрахунками Є. О. Коровіна та А. Бустаманте різних визначень міжнародного права дано понад сотню. Зауважимо, що ці автори помиляються. Вказані «здобутки» можуть характеризувати лише «досягнення» наукової громадськості окремо взятої країни, а не світового співтовариства юристів-міжнародників. Досить переглянути праці, вказані в бібліографічному збірнику Д. Г. Л. Омптеди (опублікований в 1785 p.), щоб переконатись у значно більшій кількості визначень міжнародного права. За період від Цицерона (в якого ми знаходимо перші спроби з'ясувати суть міжнародного права і який ще розумів під «правом народів (jus gentum, jus universum)... юридичне право, що випливає з уз між людьми (societas generis humani), створених Богом»²) і до сьогодні вченими запропоновано більш як 1000 визначень міжнародного права. Але їм так і не вдалося досягти згоди навіть із найбільш принципових питань. Для прикладу наведемо два визначення, які є чи не останніми і які мають значну кількість своїх прихильників.

«Міжнародне право — це система юридичних норм, — пише І. І. Лукашук, — які регулюють міждержавні відносини з метою забезпечення миру та співробітництва... В основу визначення покладено найбільш поширене розуміння міжнародного права як сукупності юридичних норм, що регулюють міждержавні відносини»³.

¹ Jennings Robert Y. The Identification of International Law //Inter
national Law. Teaching and Practice /Ed. by Bin Cheng. London, 1982.
P. 8.

² Цицерон. О старости. О дружбе. Об обязанностях. М., 1974. С. 228.

³ Лукашук И. И. Международное право. Общая часть. М., 1996. С. 1.

Глава I
__________ Поняття, природа та сфера дії міжнародного права______

Це визначення, як гадає його автор, відображає найважливішу рису міжнародного права, яке є системою норм, структурно організованих на засадах єдиних цілей і принципів. З цим категорично не погоджується суддя Міжнародного Суду ООН Р. Хіггінс, яка вважає, що «міжнародне право не є нормами права... Погляд на право як на норми має бути відкинутий, бо норми лише накопичують тенденції минулих рішень, що не є тотожним змінам, які призводили до тих рішень, вони також не мають зв'язку з умовами сьогоднішніх проблем, що змінюються, і не вказують переваг на майбутнє. Минулі рішення є суттєвою складовою сучасного прийняття рішення, але їх недостатньо. Погляд на право як на «норми» слід відкинути, виходячи з розуміння права як «процесу» і, особливо, виходячи з процесу прийняття правових рішень, який не ставить за мету бути нейтральним або позбавленим ціннісних орієнтирів, а вимагає владності»¹.

Прихильники цієї точки зору на міжнародне право вважають, що погляд на нього як на сукупність норм, які неупереджено застосовуватимуться як до слабкого, так і до сильного, склався під впливом загальносуспільного, а не наукового розуміння права. їхнє бачення сутності міжнародного права зводиться до процесу прийняття рішень повноважними особами або органами на відповідному форумі, в межах певної сталої практики (в тому числі й норм міжнародного права). Воно передбачає оцінку небездоганних минулих рішень (часто такі рішення не є цілком зрозумілими) і встановлення юридично обов'язкових параметрів щодо політики змін на майбутнє. «Міжнародне право, — підсумовує Р. Хіггінс, — по суті є встановлення цілей у спільних інтересах і забезпечення засобами їх досягнення»².

Слід зауважити, що в сучасних поглядах на міжнародне право визначення його поняття не обмежується вказаними підходами. Залежно від того, ідеї якої школи, теорії чи концепції міжнародного права сповідують автори, такі пропонуються й визначення.

¹ Higgins R. Policy Considerations and the International Judicial Pro
cess // International and Comparative Law Quarterly. 1968. Vol. 17.
P. 58-59.

² Higgins R. The Identity of International Law // International Law.
Teaching and Practice /Ed. by Bin Cheng. London, 1982. P. 37-38.

Поняття міжнародного права

Прихильники позитивістського напряму в міжнародному праві обов'язково включають до визначення такі критерії і властивості: основний компонент — система норм; основний суб'єкт — держава; основна функція — регулювання міждержавних відносин; основна мета — мир і безпека між народами.

Раніше до основних критеріїв належав і засіб захисту — примус. Але через критику прихильників природно-правової школи, особливо апологетів ліберального напряму в міжнародному праві, позитивісти перестали на цьому наголошувати. Хоча фразою «у разі необхідності (для виконання норм міжнародного права. — В. Б.) застосовується примус індивідуальними або колективними зусиллями» ще нерідко завершуються "їхні визначення міжнародного права.

Прихильники природно-правового погляду на міжнародне право включають у його визначення поняття природного розуму («від здорового розуму випливають здорові судження, які вказують народам їхні права і обов'язки»), справедливості, моралі та етики. Солідаристи бачать у визначенні міжнародного права центрального суб'єкта — фізичну особу, головне джерело — умови життя, основний компонент — біологічні норми як визначальник життя людини, а об'єкт регулювання — міжнародні відносини як міжіндивідуальні, міжгрупові зв'язки.

Для соціологів міжнародного права важливішим є факт, реальне становище, а не норма права. Сучасні реалісти розглядають міжнародне право через силовий компонент, процес прийняття владних рішень.

Отже, плюралізм поглядів на міжнародне право виявляється насамперед у формулюванні визначення його поняття. Часто різному розумінню міжнародного права сприяло ідеологічне протиборство двох систем, передусім західноєвропейської та східноєвропейської. Вчені східноєвропейських (соціалістичних) країн у визначенні поняття міжнародного права виокремлювали лише загальне міжнародне право. Як уже зазначалося, окремі автори припускали соціалістичне міжнародне право, але то мало бути, як писав В.А.Василенко, «міжнародне право майбутнього» і «міжнародне право капіталістичного суспільства або буржуазне міжнародне право (старе міжнародне право), час якого вичерпався в дожовтневий (до 1917 р.) пе-

Глава I
__________ Поняття, природа та сфера дії міжнародного права______

ріод»¹. Інколи вони припускали міжнародне право, яке діяло у відносинах між кількома державами, яке різні автори називали по-різному: регіональне, локальне або партикулярне.

Західні вчені не обмежувалися категоріями загального міжнародного права. Найчастіше йшлося про: а) універсальне міжнародне право, яке застосовувалося до всіх держав без винятку; б) загальне міжнародне право, яке застосовувалося до багатьох держав незалежно від їхнього материкового розташування, але за умови включення провідних держав світу; в) регіональне міжнародне право, яке застосовувалося у певному регіоні (американське міжнародне право, африканське міжнародне право, мусульманське міжнародне право); г) партикулярне міжнародне право.

До регіонального міжнародного права західні автори, як правило, не відносили міжнародного права соціалістичних країн, бо вбачали в ньому більше ідеологічних засад, аніж правових. Вони відкидали визначення поняття міжнародного права, які давали вчені країн Східної Європи (іноді вони називалися соціалістичними або радянськими, волюнтаристськими або консенсуалістськими) в силу того, що ті будувалися на базі п'яти основних засад, жодну з яких західні вчені не вважали основною для розуміння міжнародного права:

1) міжнародне право як загальна система має бути визнане всіма державами, а тому є вираженням їхньої волі;

2) держави можуть утриматися від згоди на таку систему права і відмовитися від неї;

3) створення нових або відміна старих норм звичаєвого права вимагає згоди держав;

4) держава, яка не дає згоди на звичаєву норму права, вільна в будь-який час відмовити в її застосуванні щодо неї;

5) будь-яка держава вільна здійснити її суверенне право відмовити в застосуванні норм звичаєвого права на тій підставі, що воно не відповідає її державній волі.

Основне у визначенні поняття міжнародного права — концепцію узгодження волі держав — західні вчені називали надуманою і такою, що не відповідає дійсності. Вони висували такі підстави:

Поняття міжнародного права

— не можна ставити волю держави в основу формування міжнародного права, коли відсутній об'єктивний механізм його формування (часто народ «підтримував» окрему думку генерального секретаря ЦК КПРС чи його оточення, та коли ця думка змінювалася, миттєво «змінювалася» й воля народу);

— під узгодженням волі розуміється процес, наслідком якого є не спільна воля, а окремі волі («Для утворення норми міжнародного права, — писав Г. 1. Тункін, творець теорії узгодження воль, — не обов'язково, щоб волі держав були ідентичні і зливалися в одну волю»¹), отже, саме узгодження не є необхідним;

— на практиці жодна держава не може відкинути норми системи міжнародного права, що склалася до її утворення, не ризикуючи потрапити до глибокої міжнародної ізоляції;

— виокремлюючи універсальне і загальне міжнародне право, західні вчені, всупереч радянській доктрині, не вважали необхідною універсальну згоду держав на становлення загального звичаю. Звичай створюється на однаковості практики та opinio juris, що не дає підстав стверджувати: утворення звичаю базується виключно на згоді держав;

— не є коректним твердження про недійсність для держави норм міжнародного права, на які вона не давала згоди. Учасники справ «Континентальний шельф Північного моря», «Англо-норвезьке риболовство», які розглядалися в Міжнародному Суді ООН, не давали попередньої згоди на обов'язковість для них тих норм, які застосовував до них Суд. Але рішенню Суду вони були змушені підкоритися;

— якщо погодитися з твердженням, що держава може заперечити застосування до неї звичаєво-правової норми міжнародного права на тій підставі, що вона не відповідає її теперішній волі або життєвим інтересам, то можна досягти результату, коли держава буде зв'язана лише власною волею, що взагалі суперечить природі міжнародного права.

Отже, взаємні критичні зауваження вчених щодо визначення поняття міжнародного права здебільшого роз-

¹ Василенко В. А. Основы теории международного права. К., 1988. С. 35.

Развернуть

Открыть в широком формате

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Поняття, природа та сфера дії міжнародного права

Вступ... ріплює обов язок кожного громадянина неухильно до держуватися Конституції... Очевидно що знання відповідних міжнародних дого ворів які стали частиною законодавства України не мож на отримати з...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Поняття міжнародного права

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Буткевич В. Г., Мицик В. В., Задорожній О. В.
Міжнародне право. Основи теорії: Підручник / За ред. В. Г. Буткевича. — К.: Либідь, 2002. — 608 с. ISBN 966-06-0265-0. У підручнику розглядаються основні поняття системи міжнародного прав

ПОНЯТТЯ, ПРИРОДА ТА СФЕРА ДІЇ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА
Термін «міжнародне право» С ьогодні термін «міжнародне право» поряд з терміном «право народів» є офіційно визнаним у

Поняття міжнародного права
П рофесор Кембриджського університету Р. Дженінгс, аналізуючи наукові дослідження як вчений і редактор «Англійського щорічника міжнародного права

Характерні особливості міжнародного права
К оли йдеться про характерні особливості міжнародного права, то слід розрізняти особливості сучасного міжнародного права та особливості класично

Функції міжнародного права
П ід функцією міжнародного права мають на увазі основні напрями його впливу і взаємодії із соціальним середовищем, взаємодію системи міжнародно

Виникнення міжнародного права і періодизація його історії
В історії міжнародно-правової думки питання виникнення й розвитку міжнародного права ніколи не ускладнювались науковою аргументацією, хоч і нікол

Міжнародне право стародавніх держав
П рирода та умови функціонування держав були якісно іншими, ніж вождеств, що згодом привело до якісних змін у міжнародному праві. Держава й вин

Міжнародне право в епоху середньовіччя
В науці міжнародного права більшість дослідників (В. Прейсер, Ст. Вероста, П. Парадізі та ін.) вважають, шо через малопомітні зміни

Класичне міжнародне право
С тановлення класичного міжнародного права науковці називають по-різному: зародження загального міжнародного права, становлення європейського мі

Перехід до сучасного міжнародного права та утвердження основних його засад
К оли йдеться про перехід до сучасного міжнародного права, то під останнім не мається на увазі якісно нове право, як стверджують деякі науковці.

Історія науки міжнародного права
В иникнення науки міжнародного права датують, як правило, кінцем XVI — початком XVII ст. У XVI—XVII ст. в дослідженні міжнародного прав

ДЖЕРЕЛА МІЖНАРОДНОГО ПРАВА
Поняття «джерела міжнародного права» Д жерела міжнародного права є його головною складовою, а тому цілком закономірно

Міжнародний договір
В одному з найважливіших міжнародно-правових документів сучасності — Статуті ООН — особливо вирізняється міжнародний договір як джерело міжнаро

Рішення міжнародних органів та організацій
У науці міжнародного права питання про природу пра-вотворчих рішень міжнародних організацій, можливості зарахувати такі рішення до джерел міжнаро

Рішення міжнародних судів та арбітражних трибуналів
У радянській доктрині міжнародного права майже одностайно підтримувалася думка, що рішення міжнародних судів та арбітражних трибуналів не є дже

Доктрина міжнародного права
І з зародженням науки міжнародного права доктрини міжнародного права відігравали значну роль у формуванні та розвитку цієї правової системи. Не

Національне законодавство та рішення національних судів
У західній науці міжнародного права одностайним є твердження, що національне законодавство та рішення національних судів не вважаються джерелом

Проблеми аналізу системи міжнародного права
П итання системи міжнародного права завжди важко піддавалися дослідженню вчених. Наукові розробки в цій сфері перенасичені догматичними, еклекти

Поняття системи міжнародного права
Н езважаючи на стихійність процесу утворення галузей та інститутів міжнародного права, науковці все-таки до-сягли (особливо у 80-ті роки XX ст.)

Система міжнародного права і структура міжнародного права
У науці висловлюються різні погляди на співвідношення системи і структури міжнародного права. Одні вчені вважають, шо ці поняття тотожні. Як заз

Міжнародного права
С истема міжнародного права є визначальною в побудові системи науки міжнародного права. Проте обидві системи не є абсолютно тотожними. Між ними

Поняття і характерні риси норм міжнародного права
Василенко В. А. Основы теории международного права. К., 1988. Курс международного права:

Види міжнародно-правових норм та їхня класифікація
Н орми міжнародного права неоднорідні за змістом і формою. Різноманітність і зростання кількості норм у сучасній системі міжнародного права зумо

Ієрархія норм міжнародного права
В икладене вище деякою мірою дає відповідь на два найважливіші з практичного погляду запитання, які постають при здійсненні норм міжнародного п

Кодифікація норм міжнародного права
Н аявність у системі міжнародного права великого масиву взаємозалежних норм порушує питання про їхню впорядкованість, систематизацію, тобто вирі

Міжнародних відносин
З найдавніших часів норми міжнародного права взаємодіють із нормами міжнародної моралі та міжнародної ввічливості. На відміну від міжнародного

Поняття основних принципів міжнародного права
С тавлення до основних принципів міжнародного права в науці неоднозначне. Західні вчені, за невеликим винятком, не виділяють основних принципів м

Функції основних принципів міжнародного права
С учасний доктринальний підхід до визначення функцій основних принципів міжнародного права зводиться до трьох основних поглядів на цю проблему:

Природа основних принципів міжнародного права
Я кщо не брати до уваги заперечення щодо існування основних принципів міжнародного права, то можна вказати на три доктринальні пояснення їх при

Ознаки основних принципів міжнародного права
О сновним принципам міжнародного права властиві певні ознаки, завдяки яким їх можна вирізнити серед інших норм міжнародного права. Як зазначалос

Класифікація основних принципів міжнародного права
К ласифікація основних принципів міжнародного права — явище виключно доктринального характеру. Сьогодні не існує жодного міжнародно-правового

Регіональних і партикулярних принципів
П оділ основних принципів міжнародного права як системоутворюючих чинників або за сферою дії має насамперед доктринальне значення. Але зводити в

Принципи заборони застосування сили або загрози силою
В доктринах міжнародного права існують різні погляди на становлення цього принципу. Для одних учених (М. В. Філімонова, К. О. Бекяшев та ін.) «п

Принцип суверенної рівності держав
П еріод становлення принципу суверенної рівності держав наука достеменно не встановила. Науковці виводять окремі елементи принципу із звичаїв,

Принцип невтручання
І сторія становлення принципу невтручання є досить тривалою і неоднозначною. Вона характеризується зростанням зацікавленості в ньому та цілкови

Принцип територіальної цілісності держав
В універсальному міжнародному праві принцип територіальної цілісності держав функціонує в основному у звичаєво-правовій формі. Історія

Принцип мирного врегулювання спорів
П ринцип мирного врегулювання спорів — один з небагатьох у сучасному міжнародному праві, історія загального визнання якого (на жаль, не загальн

Принцип поваги прав та основних свобод людини
П ринцип поваги прав та основних свобод людини вперше було сформульовано як самостійний принцип у Заключному акті НБСЄ 1975 р. Але й до сьогодні

Принцип рівноправності і права народу розпоряджатися власною долею
У своєму розвитку цей принцип пройшов чотири основні етапи: 1) проголошення принципу національності (період буржуазно-демократичних революцій);

Принцип співробітництва
І дея необхідності, обов'язку держав співпрацювати в науці міжнародного права висловлювалася вже наприкінці XIX ст. З основної ідеї міжнародного

Значення проблеми співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права
П роблема співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права належить до однієї з центральних у теорії міжнародного права. Вона здавна при

Теорії співвідношення міжнародного і національного права
У другій половині XIX ст., у період розвитку буржуазних відносин уперше постала як об'єктивно необхідна і науково обгрунтована для того часу тео

Доктрина міжнародного права про здійснення його норм у внутрішньодержавній сфері
О дним із найважливіших практичних аспектів теорій співвідношення міжнародного і національного права є питання про порядок виконання державою мі

Та міжнародного права
Н аведені доктринальні погляди і теорії співвідношення національного та міжнародного права здавна створювали в державах суттєвий вплив на вирі

Національне законодавство України, її судова практика та міжнародне право
П рактична необхідність вирішення питання про співвідношення національного та міжнародного права об'єктивно постала перед Україною як новою де

Національне законодавство і міжнародна судова практика
Я кщо в цілому проблемі співвідношення міжнародного і національного права, зокрема питанню про вплив національного законодавства на міжнародне п

Незалежної держави
В сучасній міжнародно-правовій доктрині правосуб'єктність народу, нації, які борються за створення незалежної держави, можна вважати загальнов

Поняття визнання
І сторія і сучасний розвиток міжнародного співтовариства свідчать про те, що це не остаточно встановлене, незмінне утворення; воно постійно змі

Поняття визнання
риторій, до того контрольованих законним урядом, виникають опозиційні до нього військові та політичні організації, режими й адміністрації. Такі ситуації порушують питання про правову реакцію на

Визнання держав
Ш одо правової сутності та юридичного значення виправі тривалий час існують дві конкуруючі теорії: конститутивна і декларативна. Відповідно до

Визнання урядів
З начення і правові наслідки визнання нового уряду значно відрізняються від визнання нової держави. Якщо останнє стосується питання міжнародної п

Інші види визнання
ТТо інших видів визнання, J І які практикувалися державами, належать: визнання органів національного опору; органів національно-визвольних рухів; «повсталої сторони»; «воюючої сторони». Ві

Форми визнання
Ш одо існування різноманіт них форм визнання в ____ t ...... их різняться. Деякі напо лягають на тому, що це політичне п

Засоби та типи визнання
В теорії і практиці міжнародного права розрізняють такі засоби визнання, як наочно засвідчене і таке, що припускається. До різних типів визнан

Поняття правонаступництва
П ротягом усієї історії розвитку земної цивілізації політичні, соціальні, економічні та інші зміни в суспільстві, війни та мирні об'єднання нар

Правонаступництво держав щодо міжнародних договорів
*- /"Чсновні питання правона-\^/ступництва держав щодо договорів регулюються договірними нормами чинної Віденської конвенції про правонаступництво держав щодо договорів 1978 р. і є обо

Правонаступництво держав щодо державної власності
Щ одо правонаступництва державної власності, архівів та оорпв застосовуються норми міжнародного звичаєвого права, основні з яких кодифіковані у

Правонаступництво України
М іжнародно-правове регулювання питань правонаступництва держав щодо договорів, державної власності, державних архівів і державних боргів має д

Поняття міжнародної правосвідомості
С учасні доктрини міжнародного права по-різному ставляться до питань міжнародної правосвідомості: від повного ігнорування її як явища, властив

Структура міжнародно-правової свідомості
Н а даному етапі розвитку міжнародних відносин говорити про цілісну загальну міжнародно-правову свідомість, очевидно, ще рано. Як виняток, може

Функції міжнародної правосвідомості
В плив міжнародної правосвідомості на становлення й розвиток міжнародного права можна помітити з аналізу її функцій. Вважається, що міжнародна п

Сутність міжнародного правотворчого процесу
О сновний шлях створення норм міжнародного права — досягнення угоди між його суб'єктами. У сфері міждержавних відносин немає спеціалізованого н

Сутність міжнародного правотворчого процесу
визнання цих правил поведінки як норм міжнародного права. Міжнародна правотворчість починається з правотвор-чої (договірної) ініціативи, що може здійснюватися у формі запропонування проект

Принципи міжнародного правотворчого процесу
М іжнародний правотворчий процес — це сфера міжнародних відносин, досить детально врегульована сучасним міжнародним правом. Серед численних нор

Односторонні акти держави у міжнародному правотворчому процесі
Я к уже зазначалося, міжнародний правотворчий процес являє собою сферу міжнародних відносин, у якій одночасно співробітничають щонайменше два с

Кодифікація міжнародного права
П ід кодифікацією у праві розуміють офіційну систематизацію чинних договірних і звичаєвих норм міжнародного права з метою заповнення прогалин,

РЕАЛІЗАЦІЯ НОРМ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА Игнатенко Г. В., Малинин Р. А. Новые тенденции в междунар

Поняття реалізації норм міжнародного права
В сучасних доктринах міжнародного права не бракує термінології для забезпечення процесу реалізації норм міжнародного права. Кількість термінів є

Форми та способи реалізації норм міжнародного права
С еред численних досліджень реалізації норм міжнародного права у вітчизняній юридичній науці найпоширенішим є погляд на реалізацію як на явище,

Міжнародно-правовий механізм реалізації норм міжнародного права
М іжнародно-правовий механізм реалізації норм міжнародного права за своєю структурою є досить складним комплексом нормативно-організаційного ха

Поняття міжнародних правовідносин
П ісля норм міжнародного права міжнародно-правові відносини є другою основною складовою механізму міжнародно-правового регулювання. Але на відмі

Поняття міжнародно-правової відповідальності
а ослідники міжнародно-правової відповідальності енсен, Дж. Франко та ін.) вважають, що жодна тема міжнародного права так не заплутана і так мал

Підстави для виникнення міжнародно-правової відповідальності
У науці міжнародного права висловлюються різні погляди на підстави для виникнення міжнародно-правової відповідальності. Узвичаєним є погляд, як

Ознаки міжнародного правопорушення
У науці міжнародного права ознаками міжнародного правопорушення вважають об'єктивні складові елементи, а саме: а) об'єкт правопорушення; б) прот

Класифікація міжнародних правопорушень
Б ільшість учених (В. І. Мен-жинський, Ю. М. Колосов, П. М. Куріс, В. О. Мазов, Д. Б. Левін, Г. І. Тункін, М. О. Ушаков та ін.) поділяють міжнар

Обставини звільнення від міжнародно-правової відповідальності
К валіфікуючи міжнародні правопорушення як дії всупереч міжнародним зобов'язанням суб'єкта міжнародного права, слід мати на увазі, що міжнародн

Види і форми міжнародно-правової відповідальності
М іжнародно-правова відповідальність реалізується в конкретних видах і формах. Під видами відповідальності мають на увазі матеріальну і політичн

Відповідальність за правомірну діяльність
Я к і будь-яке правило, так і правило «фактичною підставою для міжнародно-правової відповідальності є міжнародне правопорушення» має свої винят

Відповідальність міжнародних організацій
В ідповідальність міжнародної (міжурядової) організації має певні особливості, що випливають з її правосуб'єкт-ності. Різні міжнародні організа

Поняття і характерні особливості міжнародно-правових санкцій
П ід міжнародно-правовими санкціями слід розуміти правомірні примусові заходи, які застосовують суб'єкти міжнародного права для припинення міжнар

Типи і види міжнародно-правових санкцій
У науці міжнародного права пропонуються різні класифікації міжнародно-правових санкцій. Одні вчені (Д. Б. Ле-він) називають п'ять видів санкцій:

Умови правомірності застосування міжнародно-правових санкцій
З астосування міжнародно-правових санкцій за силою їхнього впливу на міжнародний мир і безпеку, на міжнародну законність і правопорядок не може

Механізм застосування міжнародно-правових санкцій
Я к уже зазначалося, перед застосуванням санкцій держава звертається до правопорушника з попередженням про застосування санкцій, якщо він не при

Історія міжнародного правосуддя
РЕКОМЕНДОВАНА ^^^ш^^^^^ш^шш^ ЛІТЕРА ТУРА —™,»„^^ Вадапалас В. А. Осуществление международно-правовых санкций // Советский

Постійна палата міжнародного правосуддя
У кладення в 1920 р. угоди про Статут Постійної Палати міжнародного правосуддя фактично стало початком нової, сучасної історії судового розгляду

Міжнародний Суд ООН
П равовою основою діяльності Міжнародного Суду ООН є розділ XIV Статуту ООН, Статут Міжнародного Суду ООН (як складова Статуту ООН), Регламент С

Регіональні та спеціалізовані міжнародні судові установи
К рім Міжнародного Суду ООН, на сьогодні успішно функціонують регіональні (вони ж, як правило, і спеціалізовані) судові установи, хоча це й не о

Міжнародний арбітраж
М іжнародний арбітражний (третейський) суд створюється за взаємною згодою держав з призначених чи обраних ними осіб — членів Постійної палати т

Поняття і сутність міжнародної законності
В радянській теорії права проблемі законності приділялася головна увага. Не було дослідника, який би не вважав за необхідне сказати щось із при

Структура міжнародної законності
М іжнародна законність — складна багаторівнева система зв'язків правомірних міжнародних відносин і їх компонентів. У ній розрізняють компонентну

Режим і принципи міжнародної законності
У науці міжнародного права висловлюються різні погляди на режим міжнародної законності: від ототожнення його із законністю в цілому (1. І. Лукаш

Сутність міжнародного правопорядку
С проби деяких теоретиків права розглядати законність і правопорядок як дві сторони одного явища в науці міжнародного права не знайшла прихильни