рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Види і форми міжнародно-правової відповідальності

Види і форми міжнародно-правової відповідальності - раздел Образование, Поняття, природа та сфера дії міжнародного права М Іжнародно-Правова Відпо...

М

іжнародно-правова відпо­відальність реалізується в конкретних видах і формах. Під видами відповідальності мають на увазі матеріальну і політичну. Іноді ці два види називають: матеріальний і нематеріальний. Серед немате­ріальної відповідальності розрізняють: моральну, політич­ну і морально-політичну. Але, по-перше, таке дроблення мало підтверджується практикою реалізації міжнародно-правової відповідальності. По-друге, зводити відповідаль­ність за порушення норм міжнародного права до мораль­ності не зовсім коректно. Безперечно, міжнародна мораль суттєво впливає на характер певних обмежень щодо по­рушення норм міжнародного права, але замінити собою юридичну відповідальність вона не може.

Коли йдеться про політичну відповідальність, то слід враховувати певну умовність цього терміна. Адже будь-яка відповідальність держави як політичного організму за своєю суттю є політичною. В такому разі говорять про умовність терміна, відсутність такого, який більше підходить, тощо. Висловлюється й така думка, що за політичної відпові­дальності можливі лише політичні наслідки.

Чіткої межі між політичною (нематеріальною) і мате­ріальною відповідальністю немає. Матеріальний збиток може тягнути тільки на політичну відповідальність, і, на-


впаки, нематеріальний збиток (порушення прав людини) може викликати матеріальну відповідальність за заподія­ну моральну шкоду.

Нематеріальна відповідальність може виступати в різ­них формах: сатисфакції, ресторації, обмеження сувере­нітету, обмеження юрисдикції держави та ін.

Сатисфакція — задоволення нематеріальних вимог для відшкодування збитку, заподіяного (серед іншого) честі й гідності держави. Сатисфакція може бути простою (ви­словлення офіційного співчуття, жалю; принесення виба­чення; запевнення в тому, що подібні акції не повторять­ся в майбутньому; визнання неправомірності вчинених дій, дезавуювання дій представника держави, виявлення пошани і належних почестей прапору потерпілої держави та виконання її гімну в урочистій обстановці, видання спеціального законодавчого або іншого нормативного ак­та для забезпечення виконання відповідних зобов'язань тощо) і надзвичайною (тимчасове обмеження сувереніте­ту і правоздатності держави; призупинення діяльності за­конодавчих, виконавчих і судових органів держави; здій­снення влади органами іншої держави; реорганізація полі­тичної системи; скасування актів, які дозволяли діяльність певним політичним партіям; демілітаризація і скорочен­ня збройних сил; контроль за використанням наукового потенціалу тощо).

Ресторація — це відповідальність, за якої держава-по-рушниця зобов'язується відновити попередній стан пев­ного матеріального об'єкта (відновлення якості питної води, фауни і флори, які постраждали від прикордонної діяльності держави-порушниці, тощо).

Досить часто як форма політичної відповідальності за­стосовується призупинення прав та привілеїв, які випли­вають із членства у міжнародних організаціях, або як крайній захід — виключення з міжнародної організації (1940 p. CPCP було виключено з Ліги Націй за розпочату війну проти Фінляндії).

Матеріальна відповідальність суб'єкта міжнародного права настає тоді, коли порушення міжнародних зобов'я­зань пов'язане з заподіянням матеріального збитку. Вона може бути у формі репарації, реституції і субституції.

Репарація — це відшкодування суб'єктом-порушником матеріальної шкоди грішми, товарами, послугами тощо.


Глава XV Міжнародно-правова відповідальність


Відповідальність за правомірну діяльність


 


До репарацій вдавалися за рішенням Кримської конфе­ренції 1945 р. (Німеччину було зобов'язано відшкодувати СРСР збитки в 20 млрд доларів, згодом уряд ФРН прий­няв рішення про сплату компенсацій громадянам колиш­нього СРСР, яких було вивезено в неволю до Німеччи­ни), після війни США в Індокитаї та бомбардувань НАТО Югославії. Репарація часто призначалася і за окремі між­народні правопорушення (в 1996 р. Міжнародний суд ООН прийняв рішення про сплату США Ірану компен­сації у 131 млн доларів за збитий у 1988 р. пасажирський літак).

Іноді державу-порушницю обмежують у правах роз­поряджатися власними матеріальними ресурсами за скоєння особливо небезпечних міжнародних злочинів. Такі дії ще називають надзвичайною репарацією. Вона застосовується не тільки для відшкодування збитків, а й щоб запобігти новим правопорушенням у майбутньо­му. Іноді репарація виступає у вигляді нагороди дер-жаві-жертві за рахунок держави-порушниці. В такий спосіб рішенням Потсдамської конференції 1945 р. від Німеччини відокремлено Кенігсберг і частину Східної Пруссії.

Реституція — це повернення майна в натурі державі-жертві правопорушення, незаконно вивезеного з її тери­торії державою-порушницею або її співучасницею. Рести­туція в натурі може бути у формі повернення майна, ху­дожніх цінностей, бібліотек, промислового обладнання, наукових лабораторій, транспортних засобів тощо. Таке повернення може здійснюватись у формі реституції in integrum, коли держава-порушниця не тільки відновлює попередній стан, а й несе витрати, пов'язані з цим (звіль­няється захоплена територія, виводяться війська, техніка, демонтуються установки тощо).

Якщо понесені збитки не можна покрити реституцією в натурі, то потерпіла держава має право на компенсацію. Компенсація може не тільки охоплювати реальні мате­ріальні збитки, понесені державою-жертвою, а й включа­ти проценти, втрачену вигоду.

Різновидом реституції є субституція, що полягає в за­міні неправомірно знищеного або пошкодженого майна, будинків, художніх цінностей, транспортних засобів та ін. на рівноцінні.


– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Поняття, природа та сфера дії міжнародного права

Вступ... ріплює обов язок кожного громадянина неухильно до держуватися Конституції... Очевидно що знання відповідних міжнародних дого ворів які стали частиною законодавства України не мож на отримати з...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Види і форми міжнародно-правової відповідальності

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Буткевич В. Г., Мицик В. В., Задорожній О. В.
Міжнародне право. Основи теорії: Підручник / За ред. В. Г. Буткевича. — К.: Либідь, 2002. — 608 с. ISBN 966-06-0265-0. У підручнику розглядаються основні поняття системи між­народного прав

ПОНЯТТЯ, ПРИРОДА ТА СФЕРА ДІЇ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА
Термін «міжнародне право» С ьогодні термін «міжнарод­не право» поряд з термі­ном «право народів» є офіційно визнаним у

Поняття міжнародного права
П рофесор Кембриджського університету Р. Дженінгс, аналізуючи наукові дослідження як вчений і редактор «Англійського щорічника міжнародного права

Поняття міжнародного права
П рофесор Кембриджського університету Р. Дженінгс, аналізуючи наукові дослідження як вчений і редактор «Англійського щорічника міжнародного права

Характерні особливості міжнародного права
К оли йдеться про характерні особливості міжнародного права, то слід розрізняти особливості сучасного міжнарод­ного права та особливості класично

Характерні особливості міжнародного права
К оли йдеться про характерні особливості міжнародного права, то слід розрізняти особливості сучасного міжнарод­ного права та особливості класично

Функції міжнародного права
П ід функцією міжнародно­го права мають на увазі основні напрями його впливу і взаємодії із соціальним се­редовищем, взаємодію системи міжнародно

Виникнення міжнародного права і періодизація його історії
В історії міжнародно-правової думки питання виникнення й розвитку міжнародного права ніколи не ускладнювались науковою аргументацією, хоч і нікол

Міжнародне право стародавніх держав
П рирода та умови функціо­нування держав були якіс­но іншими, ніж вождеств, що згодом привело до якісних змін у міжнародному праві. Держава й вин

Міжнародне право в епоху середньовіччя
В науці міжнародного права більшість дослідників (В. Прейсер, Ст. Вероста, П. Парадізі та ін.) вважають, шо через малопомітні зміни

Класичне міжнародне право
С тановлення класичного між­народного права науковці називають по-різному: зародження загального міжнародного права, становлення європейського мі

Перехід до сучасного міжнародного права та утвердження основних його засад
К оли йдеться про перехід до сучасного міжнародного права, то під останнім не мається на увазі якісно нове пра­во, як стверджують деякі науковці.

Історія науки міжнародного права
В иникнення науки міжна­родного права датують, як правило, кінцем XVI — початком XVII ст. У XVI—XVII ст. в дослідженні міжнародного прав

ДЖЕРЕЛА МІЖНАРОДНОГО ПРАВА
Поняття «джерела міжнародного права» Д жерела міжнародного пра­ва є його головною складо­вою, а тому цілком закономірно

Міжнародний договір
В одному з найважливіших міжнародно-правових доку­ментів сучасності — Статуті ООН — особливо вирізняєть­ся міжнародний договір як джерело міжнаро

Рішення міжнародних органів та організацій
У науці міжнародного права питання про природу пра-вотворчих рішень міжнародних організацій, можливості зарахувати такі рішення до джерел міжнаро

Рішення міжнародних судів та арбітражних трибуналів
У радянській доктрині між­народного права майже одностайно підтримувалася думка, що рішення міжнарод­них судів та арбітражних трибуналів не є дже

Доктрина міжнародного права
І з зародженням науки міжна­родного права доктрини між­народного права відігравали значну роль у формуванні та розвитку цієї правової системи. Не

Національне законодавство та рішення національних судів
У західній науці міжнародно­го права одностайним є твердження, що національне законодавство та рішення національних судів не вважаються джерелом

Проблеми аналізу системи міжнародного права
П итання системи міжнарод­ного права завжди важко піддавалися дослідженню вчених. Наукові розробки в цій сфері перенасичені догматичними, еклекти

Поняття системи міжнародного права
Н езважаючи на стихійність процесу утворення галузей та інститутів міжнародного права, науковці все-таки до-сягли (особливо у 80-ті роки XX ст.)

Система міжнародного права і структура міжнародного права
У науці висловлюються різні погляди на співвідношен­ня системи і структури міжнародного права. Одні вчені вважають, шо ці поняття тотожні. Як заз

Міжнародного права
С истема міжнародного пра­ва є визначальною в побу­дові системи науки міжнародного права. Проте обидві системи не є абсолютно тотожними. Між ними

Поняття і характерні риси норм міжнародного права
  Василенко В. А. Основы теории международного права. К., 1988. Курс международного права:

Види міжнародно-правових норм та їхня класифікація
Н орми міжнародного права неоднорідні за змістом і формою. Різноманітність і зростання кількості норм у су­часній системі міжнародного права зумо

Ієрархія норм міжнародного права
В икладене вище деякою мі­рою дає відповідь на два найважливіші з практичного погляду запитання, які по­стають при здійсненні норм міжнародного п

Кодифікація норм міжнародного права
Н аявність у системі міжна­родного права великого масиву взаємозалежних норм порушує питання про їхню впорядкованість, систематизацію, тобто вирі

Міжнародних відносин
З найдавніших часів норми міжнародного права взаємо­діють із нормами міжнародної моралі та міжнародної ввіч­ливості. На відміну від міжнародного

Поняття основних принципів міжнародного права
С тавлення до основних принципів міжнародного права в науці неоднозначне. Західні вчені, за невеликим винятком, не виділяють основних принципів м

Функції основних принципів міжнародного права
С учасний доктринальний підхід до визначення функ­цій основних принципів міжнародного права зводиться до трьох основних поглядів на цю проблему:

Природа основних принципів міжнародного права
Я кщо не брати до уваги за­перечення щодо існування основних принципів міжнародного права, то можна вка­зати на три доктринальні пояснення їх при

Ознаки основних принципів міжнародного права
О сновним принципам між­народного права властиві певні ознаки, завдяки яким їх можна вирізнити серед інших норм міжнародного права. Як зазначалос

Класифікація основних принципів міжнародного права
К ласифікація основних прин­ципів міжнародного пра­ва — явище виключно доктринального характеру. Сьо­годні не існує жодного міжнародно-правового

Регіональних і партикулярних принципів
П оділ основних принципів міжнародного права як системоутворюючих чинників або за сферою дії має на­самперед доктринальне значення. Але зводити в

Принципи заборони застосування сили або загрози силою
В доктринах міжнародного права існують різні погля­ди на становлення цього принципу. Для одних учених (М. В. Філімонова, К. О. Бекяшев та ін.) «п

Принцип суверенної рівності держав
П еріод становлення прин­ципу суверенної рівності держав наука достеменно не встановила. Науковці виво­дять окремі елементи принципу із звичаїв,

Принцип невтручання
І сторія становлення принци­пу невтручання є досить тривалою і неоднозначною. Вона характеризується зрос­танням зацікавленості в ньому та цілкови

Принцип територіальної цілісності держав
В універсальному міжнарод­ному праві принцип тери­торіальної цілісності держав функціонує в основному у звичаєво-правовій формі. Історія

Принцип мирного врегулювання спорів
П ринцип мирного врегулю­вання спорів — один з небагатьох у сучасному міжнародному праві, історія за­гального визнання якого (на жаль, не загальн

Принцип поваги прав та основних свобод людини
П ринцип поваги прав та ос­новних свобод людини вперше було сформульовано як самостійний принцип у Заключному акті НБСЄ 1975 р. Але й до сьогодні

Принцип рівноправності і права народу розпоряджатися власною долею
У своєму розвитку цей прин­цип пройшов чотири ос­новні етапи: 1) проголошення принципу національності (період буржуазно-демократичних революцій);

Принцип співробітництва
І дея необхідності, обов'язку держав співпрацювати в на­уці міжнародного права висловлювалася вже наприкінці XIX ст. З основної ідеї міжнародного

Принцип співробітництва
І дея необхідності, обов'язку держав співпрацювати в на­уці міжнародного права висловлювалася вже наприкінці XIX ст. З основної ідеї міжнародного

Значення проблеми співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права
П роблема співвідношення міжнародного і внутріш­ньодержавного права належить до однієї з центральних у теорії міжнародного права. Вона здавна при

Теорії співвідношення міжнародного і національного права
У другій половині XIX ст., у період розвитку буржуаз­них відносин уперше постала як об'єктивно необхідна і науково обгрунтована для того часу тео

Доктрина міжнародного права про здійснення його норм у внутрішньодержавній сфері
О дним із найважливіших практичних аспектів тео­рій співвідношення міжнародного і національного права є питання про порядок виконання державою мі

Та міжнародного права
Н аведені доктринальні по­гляди і теорії співвідно­шення національного та міжнародного права здавна ство­рювали в державах суттєвий вплив на вирі

Національне законодавство України, її судова практика та міжнародне право
П рактична необхідність ви­рішення питання про спів­відношення національного та міжнародного права об'єк­тивно постала перед Україною як новою де

Національне законодавство і міжнародна судова практика
Я кщо в цілому проблемі співвідношення міжнарод­ного і національного права, зокрема питанню про вплив національного законодавства на міжнародне п

Національне законодавство і міжнародна судова практика
Я кщо в цілому проблемі співвідношення міжнарод­ного і національного права, зокрема питанню про вплив національного законодавства на міжнародне п

Національне законодавство і міжнародна судова практика
Я кщо в цілому проблемі співвідношення міжнарод­ного і національного права, зокрема питанню про вплив національного законодавства на міжнародне п

Національне законодавство і міжнародна судова практика
Я кщо в цілому проблемі співвідношення міжнарод­ного і національного права, зокрема питанню про вплив національного законодавства на міжнародне п

Національне законодавство і міжнародна судова практика
Я кщо в цілому проблемі співвідношення міжнарод­ного і національного права, зокрема питанню про вплив національного законодавства на міжнародне п

Незалежної держави
В сучасній міжнародно-пра­вовій доктрині правосу­б'єктність народу, нації, які борються за створення неза­лежної держави, можна вважати загальнов

Незалежної держави
В сучасній міжнародно-пра­вовій доктрині правосу­б'єктність народу, нації, які борються за створення неза­лежної держави, можна вважати загальнов

Незалежної держави
В сучасній міжнародно-пра­вовій доктрині правосу­б'єктність народу, нації, які борються за створення неза­лежної держави, можна вважати загальнов

Незалежної держави
В сучасній міжнародно-пра­вовій доктрині правосу­б'єктність народу, нації, які борються за створення неза­лежної держави, можна вважати загальнов

Поняття визнання
І сторія і сучасний розвиток міжнародного співтоварист­ва свідчать про те, що це не остаточно встановлене, не­змінне утворення; воно постійно змі

Поняття визнання
риторій, до того контрольованих законним урядом, ви­никають опозиційні до нього військові та політичні ор­ганізації, режими й адміністрації. Такі ситуації порушу­ють питання про правову реакцію на

Визнання держав
Ш одо правової сутності та юридичного значення ви­праві тривалий час існу­ють дві конкуруючі теорії: конститутивна і декларативна. Відповідно до

Визнання урядів
З начення і правові наслідки визнання нового уряду значно відрізняються від визнання нової держави. Якщо останнє стосується питання міжнародної п

Інші види визнання
ТТо інших видів визнання, J І які практикувалися держа­вами, належать: визнання органів національного опору; органів національно-визвольних рухів; «повсталої сторо­ни»; «воюючої сторони». Ві

Форми визнання
Ш одо існування різноманіт­ них форм визнання в ____ t ...... их різняться. Деякі напо­ лягають на тому, що це політичне п

Засоби та типи визнання
В теорії і практиці міжнарод­ного права розрізняють та­кі засоби визнання, як наочно засвідчене і таке, що при­пускається. До різних типів визнан

Поняття правонаступництва
П ротягом усієї історії роз­витку земної цивілізації по­літичні, соціальні, економічні та інші зміни в суспільстві, війни та мирні об'єднання нар

Правонаступництво держав щодо міжнародних договорів
*- /"Чсновні питання правона-\^/ступництва держав щодо договорів регулюються договірними нормами чинної Ві­денської конвенції про правонаступництво держав щодо договорів 1978 р. і є обо

Правонаступництво держав щодо державної власності
Щ одо правонаступництва державної власності, ар­хівів та оорпв застосовуються норми міжнародного зви­чаєвого права, основні з яких кодифіковані у

Правонаступництво України
М іжнародно-правове регу­лювання питань правона­ступництва держав щодо договорів, державної власності, державних архівів і державних боргів має д

Поняття міжнародної правосвідомості
С учасні доктрини міжнарод­ного права по-різному став­ляться до питань міжнародної правосвідомості: від повно­го ігнорування її як явища, властив

Поняття міжнародної правосвідомості
С учасні доктрини міжнарод­ного права по-різному став­ляться до питань міжнародної правосвідомості: від повно­го ігнорування її як явища, властив

Структура міжнародно-правової свідомості
Н а даному етапі розвитку міжнародних відносин го­ворити про цілісну загальну міжнародно-правову свідо­мість, очевидно, ще рано. Як виняток, може

Функції міжнародної правосвідомості
В плив міжнародної право­свідомості на становлення й розвиток міжнародного права можна помітити з аналізу її функцій. Вважається, що міжнародна п

Сутність міжнародного правотворчого процесу
О сновний шлях створення норм міжнародного пра­ва — досягнення угоди між його суб'єктами. У сфері між­державних відносин немає спеціалізованого н

Сутність міжнародного правотворчого процесу
визнання цих правил поведінки як норм міжнародного права. Міжнародна правотворчість починається з правотвор-чої (договірної) ініціативи, що може здійснюватися у формі запропонування проект

Принципи міжнародного правотворчого процесу
М іжнародний правотворчий процес — це сфера між­народних відносин, досить детально врегульована сучас­ним міжнародним правом. Серед численних нор

Односторонні акти держави у міжнародному правотворчому процесі
Я к уже зазначалося, міжна­родний правотворчий про­цес являє собою сферу міжнародних відносин, у якій одночасно співробітничають щонайменше два с

Кодифікація міжнародного права
П ід кодифікацією у праві розуміють офіційну систе­матизацію чинних договірних і звичаєвих норм міжна­родного права з метою заповнення прогалин,

РЕАЛІЗАЦІЯ НОРМ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА
  РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА Игнатенко Г. В., Малинин Р. А. Новые тенденции в междунар

Поняття реалізації норм міжнародного права
В сучасних доктринах між­народного права не бракує термінології для забезпечення процесу реалізації норм міжнародного права. Кількість термінів є

Форми та способи реалізації норм міжнародного права
С еред численних досліджень реалізації норм міжнарод­ного права у вітчизняній юридичній науці найпоширені­шим є погляд на реалізацію як на явище,

Міжнародно-правовий механізм реалізації норм міжнародного права
М іжнародно-правовий ме­ханізм реалізації норм міжнародного права за своєю структурою є досить склад­ним комплексом нормативно-організаційного ха

Поняття міжнародних правовідносин
П ісля норм міжнародного права міжнародно-правові відносини є другою основною складовою механізму між­народно-правового регулювання. Але на відмі

Поняття міжнародних правовідносин
П ісля норм міжнародного права міжнародно-правові відносини є другою основною складовою механізму між­народно-правового регулювання. Але на відмі

Поняття міжнародно-правової відповідальності
а ослідники міжнародно-правової відповідальності енсен, Дж. Франко та ін.) вважають, що жодна тема міжнародного права так не зап­лутана і так мал

Підстави для виникнення міжнародно-правової відповідальності
У науці міжнародного права висловлюються різні погля­ди на підстави для виникнення міжнародно-правової від­повідальності. Узвичаєним є погляд, як

Ознаки міжнародного правопорушення
У науці міжнародного права ознаками міжнародного правопорушення вважають об'єктивні складові елемен­ти, а саме: а) об'єкт правопорушення; б) прот

Класифікація міжнародних правопорушень
Б ільшість учених (В. І. Мен-жинський, Ю. М. Коло­сов, П. М. Куріс, В. О. Мазов, Д. Б. Левін, Г. І. Тункін, М. О. Ушаков та ін.) поділяють міжнар

Обставини звільнення від міжнародно-правової відповідальності
К валіфікуючи міжнародні правопорушення як дії всу­переч міжнародним зобов'язанням суб'єкта міжнародно­го права, слід мати на увазі, що міжнародн

Обставини звільнення від міжнародно-правової відповідальності
К валіфікуючи міжнародні правопорушення як дії всу­переч міжнародним зобов'язанням суб'єкта міжнародно­го права, слід мати на увазі, що міжнародн

Відповідальність за правомірну діяльність
Я к і будь-яке правило, так і правило «фактичною під­ставою для міжнародно-правової відповідальності є між­народне правопорушення» має свої винят

Відповідальність міжнародних організацій
В ідповідальність міжнарод­ної (міжурядової) організа­ції має певні особливості, що випливають з її правосуб'єкт-ності. Різні міжнародні організа

Поняття і характерні особливості міжнародно-правових санкцій
П ід міжнародно-правовими санкціями слід розуміти правомірні примусові заходи, які застосовують суб'єкти міжнародного права для припинення міжнар

Типи і види міжнародно-правових санкцій
У науці міжнародного права пропонуються різні класи­фікації міжнародно-правових санкцій. Одні вчені (Д. Б. Ле-він) називають п'ять видів санкцій:

Умови правомірності застосування міжнародно-правових санкцій
З астосування міжнародно-правових санкцій за силою їхнього впливу на міжнародний мир і безпеку, на міжна­родну законність і правопорядок не може

Механізм застосування міжнародно-правових санкцій
Я к уже зазначалося, перед застосуванням санкцій дер­жава звертається до правопорушника з попередженням про застосування санкцій, якщо він не при

Історія міжнародного правосуддя
  РЕКОМЕНДОВАНА ^^^ш^^^^^ш^шш^ ЛІТЕРА ТУРА —™,»„^^ Вадапалас В. А. Осуществление международно-правовых санкций // Советский

Постійна палата міжнародного правосуддя
У кладення в 1920 р. угоди про Статут Постійної Па­лати міжнародного правосуддя фактично стало початком нової, сучасної історії судового розгляду

Міжнародний Суд ООН
П равовою основою діяль­ності Міжнародного Суду ООН є розділ XIV Статуту ООН, Статут Міжнародного Суду ООН (як складова Статуту ООН), Регламент С

Регіональні та спеціалізовані міжнародні судові установи
К рім Міжнародного Суду ООН, на сьогодні успішно функціонують регіональні (вони ж, як правило, і спеціа­лізовані) судові установи, хоча це й не о

Міжнародний арбітраж
М іжнародний арбітражний (третейський) суд створю­ється за взаємною згодою держав з призначених чи обра­них ними осіб — членів Постійної палати т

Поняття і сутність міжнародної законності
В радянській теорії права проблемі законності приді­лялася головна увага. Не було дослідника, який би не вва­жав за необхідне сказати щось із при

Структура міжнародної законності
М іжнародна законність — складна багаторівнева си­стема зв'язків правомірних міжнародних відносин і їх компонентів. У ній розрізняють компонентну

Режим і принципи міжнародної законності
У науці міжнародного права висловлюються різні погля­ди на режим міжнародної законності: від ототожнення його із законністю в цілому (1. І. Лукаш

Сутність міжнародного правопорядку
С проби деяких теоретиків права розглядати закон­ність і правопорядок як дві сторони одного явища в науці міжнародного права не знайшла прихильни

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги