Ознаки міжнародного правопорушення - раздел Образование, Поняття, природа та сфера дії міжнародного права У
Науці Міжнародного Прав...
науці міжнародного права ознаками міжнародного правопорушення вважають об'єктивні складові елементи, а саме: а) об'єкт правопорушення; б) протиправну поведінку, що проявляється в певних діях або утриманні від дій суб'єкта міжнародного права; в) шкоду (збиток), заподіяну внаслідок протиправної поведінки; г) причиново-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою (утриманням від дій) та збитком (шкодою), який виник; д) вину правопорушника. Відсутність хоча б однієї із зазначених ознак ставить питання про наявність правопорушення з боку відповідного суб'єкта міжнародного права.
Зважаючи на ту роль, яку вказані елементи відіграють у міжнародному правопорушенні, їх іноді поділяють на основні елементи міжнародного правопорушення (протиправна поведінка або протиправне утримання від певної поведінки і шкода (збиток)); структурні елементи міжнародного правопорушення (причиново-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою (утримання від поведінки) і шкодою (збитком), що виникла як їх наслідок); і суттєві умови міжнародного правопорушення (вина суб'єкта).
Об'єкт міжнародного правопорушення безпосередньо не є його структурним елементом, хоч дехто з учених (зокрема П. М. Куріс) вважає, що він присутній у складі кожного конкретного міжнародного правопорушення. Що це не так, засвідчують навіть різні тлумачення об'єкта, що в принципі неможливо при встановленні міжнародно-правової відповідальності.
Під об'єктом правопорушення одні автори (А. Ферд-росс) мають на увазі сам суб'єкт міжнародного права, інші (Л. А. Моджорян) — певні блага, норми й ситуації (мир та безпека держав і народів, добросусідські відносини між народами і державами, право народів і націй на самовизначення, загальновизнані правила ведення війни, дотримання міжнародних угод, права, честь та гідність іноземної держави, її майнові права, права іноземців, недоторканність дипломатичних і консульських представництв, їх
персоналу та співробітників). Деякі автори (П. М. Куріс, Ю. В. Петровський) об'єктом міжнародного правопорушення вважають матеріальні і нематеріальні блага, які поділяють на: а) безпосередній об'єкт міжнародного правопорушення; б) реальний об'єкт міжнародного правопорушення; в) загальний об'єкт міжнародного правопорушення. Серед прихильників такого погляду одні намагаються перелічити деякі об'єкти, що належать до певної категорії: а) безпосередній об'єкт міжнародного правопорушення — мир та безпека, честь, гідність і права іноземної держави, недоторканність дипломатичних і консульських представництв тощо; б) реальний об'єкт міжнародного правопорушення — порушення зобов'язань державою, що випливають із норм міжнародного права; в) загальний об'єкт міжнародного правопорушення — врегульовані правом міжнародні відносини. Інші розуміють, що такий перелік порушень завжди буде неповним, і обмежуються твердженням: безпосередній об'єкт — це те, з приводу чого створена норма міжнародного права, реальний об'єкт — порушена норма міжнародного права, загальний об'єкт — міждержавні відносини. Але є й така думка (Л. Оппен-гейм), що подібну класифікацію робити не доцільно, бо вона ніколи не може бути повною та об'єктивно аргументованою.
Основним елементом міжнародного правопорушення є протиправна поведінка — протиправні дії або бездіяльність держави, які ведуть до невиконання або неналежного виконання її міжнародних зобов'язань. Основними формами протиправної поведінки держави є: а) недотримання органами держави її міжнародних зобов'язань, що проявляється в порушенні прав інших держав і міждержавних організацій; б) недотримання органами держави її міжнародних зобов'язань, яке проявляється в порушенні прав фізичних і юридичних осіб; в) недотримання органами держави її міжнародних зобов'язань, що виникає у зв'язку із самочинними діями фізичних і юридичних осіб; г) недотримання органами держави її міжнародних зобов'язань, що виникає у зв'язку з протиправною діяльністю на її території органів інших держав і міждержавних організацій.
Протиправну поведінку можна поділити на декілька видів:
Глава XV Міжнародно-правова відповідальність
Ознаки міжнародного правопорушення
1) діяльність або бездіяльність законодавчих органів (прийняття закону або іншого нормативного акта, який суперечить міжнародним зобов'язанням держави; застосування закону або іншого нормативного акта всупереч міжнародним зобов'язанням; неприйняття необхідного закону; невідміна закону, який суперечить міжнародним зобов'язанням держави, незміна державою свого законодавства всупереч узятим зобов'язанням; прийняття закону з недоліками, що ведуть до неналежного виконання міжнародних зобов'язань держави тощо);
2) діяльність або бездіяльність виконавчих органів влади (протиправна, всупереч міжнародним зобов'язанням, поведінка внутрішньодержавних органів і посадових осіб; протиправна поведінка органів зовнішніх зносин; протиправна поведінка осіб із збройних сил; протиправна поведінка іноземних збройних сил на своїй території тощо). Слід зазначити, що держава відповідає за протиправну поведінку посадових осіб і «найнятих» органів третьої держави, якщо вони перебували на службі в держави-поруш-ниці, діяли за її повноваженнями та під її керівництвом, і ці дії спричинили порушення міжнародних зобов'язань. Поведінка «найнятого» органу має розглядатися як поведінка держави-користувача за дотримання трьох умов: а) орган, наданий державі іншою державою або міждержавною організацією, повинен володіти юридичним статусом органу держави або міждержавної організації в той час, коли він діяв під керівництвом держави-ко-ристувача; б) держава-користувач повинна ефективно користуватися «найнятим» органом у той час, коли останній порушував норми міжнародного права; в) зазначена поведінка «найнятого» органу мала місце при здійсненні державно-владних повноважень держави-корис-тувача;
3) діяльність або бездіяльність судових органів (відмова в судочинстві; заборона доступу іноземців до національних судів; тривалість розгляду судової справи; судове рішення, винесене на порушення міжнародних зобов'язань держави; явно несправедливе рішення; помилка суду, що спричинила порушення міжнародних зобов'язань держави, та ін.);
4) дії державних органів за межами їхньої компетенції (дії посадової особи всупереч отриманим директивам; дії
посадової особи на порушення внутрішньодержавного права, які породжують міжнародно-правову відповідальність, тощо);
5) бездіяльність державних органів у зв'язку з протиправною поведінкою приватних осіб, політичних партій та громадських організацій (бездіяльність на той випадок, коли фізичні чи юридичні особи, політичні партії або громадські організації чинять замах на честь та гідність іноземної держави, наруга над державними символами іноземної держави, замах на представника іноземної держави, організація збройних загонів на підтримку заколоту або з метою підривної діяльності тощо). Держава повинна в таких випадках упередити протиправну поведінку приватних осіб чи організацій і покарати цих осіб чи організації.
Будь-яка протиправна діяльність або бездіяльність завдає шкоди іншим суб'єктам міжнародного права, негативно впливає на стан міжнародної законності і стабільності міжнародного правопорядку. Збитки бувають як матеріальні (різного роду майнові втрати, починаючи від територіальних до втраченої вигоди), так і нематеріальні (починаючи від різних форм обмеження державного суверенітету до результатів зазіхань на честь і гідність держави). Залежно від характеру та обсягу збитків визначається обсяг, форма та вид міжнародно-правової відповідальності.
Між протиправною поведінкою суб'єкта міжнародного права і збитком (шкодою) завжди має бути причиново-наслідковий зв'язок. Він повинен бути реальним, об'єктивним, необхідним, а не випадковим. Причиново-наслідковий зв'язок дає можливість з'ясувати причетність суб'єкта міжнародного права до заподіяної шкоди, яка стала наслідком певного стану або дій. Держава не може вважатися правопорушницею, якщо не встановлено причиново-наслідкового зв'язку між її діями та збитком. А коли встановлюється обсяг міжнародно-правової відповідальності, то важливо вияснити таке: причиново-наслідковий зв'язок виходить на прямі чи опосередковані збитки. Необхідно зазначити також, що в сучасному міжнародному праві немає конкретно-нормативних положень, які б регулювали порядок встановлення причиново-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою та
Глава XV Міжнародно-правова відповідальність
Класифікація міжнародних правопорушень
збитком. На практиці встановлення та обгрунтування такого зв'язку відбувається з урахуванням конкретних обставин конкретного міжнародного правопорушення. Окремі нормативні положення такого характеру можна вивести зі статутів міжнародних судів та арбітражів, Міжнародного трибуналу з морського права, Нюрнберзького і Токійського Міжнародних воєнних трибуналів; Міжнародного трибуналу з проблем Руанди; Міжнародного трибуналу, створеного з метою судового переслідування осіб, відповідальних за серйозні порушення міжнародного гуманітарного права на території колишньої Югославії, тощо.
Стосовно вини як об'єктивного елемента міжнародно-правового порушення погляди розділилися. Одні автори вважають, що вона не є самостійним елементом (ознакою) міжнародного правопорушення. Враховуючи складність встановлення вини в міжнародному праві, суперечливу практику її доведення та обгрунтування, Комісія міжнародного права не включила її до проекту статей про відповідальність держав як необхідну ознаку, складову правопорушення.
Інші автори дотримуються думки, що держава завжди проявляє свою волю; в разі вини — це неправомірно реалізована воля держави-правопорушниці, яка проявляється у протиправній поведінці її органів.
Вина може бути у формі умислу або необережності. У разі умислу держава упереджено навмисно порушує свої міжнародні зобов'язання (здійснює акт агресії, передає ядерну зброю іншій державі, застосовує хімічну, бактеріологічну (токсичну) зброю, забороняє постачання сировини в іншу державу тощо). В разі необережності міжнародні зобов'язання держави порушуються через їх неналежну реалізацію відповідними органами (не було забезпечено надійної охорони дипломатичного представництва, внаслідок чого стався замах на дипломатичне представництво; не вжито належних заходів щодо організації виробництва експортної продукції тощо).
Презумпцію доведення вини в міжнародному праві покладено на потерпілого суб'єкта.
Все темы данного раздела:
Буткевич В. Г., Мицик В. В., Задорожній О. В.
Міжнародне право. Основи теорії: Підручник / За ред. В. Г. Буткевича. — К.: Либідь, 2002. — 608 с. ISBN 966-06-0265-0.
У підручнику розглядаються основні поняття системи міжнародного прав
ПОНЯТТЯ, ПРИРОДА ТА СФЕРА ДІЇ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА
Термін «міжнародне право»
С
ьогодні термін «міжнародне право» поряд з терміном «право народів» є офіційно визнаним у
Поняття міжнародного права
П
рофесор Кембриджського університету Р. Дженінгс, аналізуючи наукові дослідження як вчений і редактор «Англійського щорічника міжнародного права
Поняття міжнародного права
П
рофесор Кембриджського університету Р. Дженінгс, аналізуючи наукові дослідження як вчений і редактор «Англійського щорічника міжнародного права
Характерні особливості міжнародного права
К
оли йдеться про характерні особливості міжнародного права, то слід розрізняти особливості сучасного міжнародного права та особливості класично
Характерні особливості міжнародного права
К
оли йдеться про характерні особливості міжнародного права, то слід розрізняти особливості сучасного міжнародного права та особливості класично
Функції міжнародного права
П
ід функцією міжнародного права мають на увазі основні напрями його впливу і взаємодії із соціальним середовищем, взаємодію системи міжнародно
Виникнення міжнародного права і періодизація його історії
В
історії міжнародно-правової думки питання виникнення й розвитку міжнародного права ніколи не ускладнювались науковою аргументацією, хоч і нікол
Міжнародне право стародавніх держав
П
рирода та умови функціонування держав були якісно іншими, ніж вождеств, що згодом привело до якісних змін у міжнародному праві. Держава й вин
Міжнародне право в епоху середньовіччя
В
науці міжнародного права більшість дослідників
(В. Прейсер, Ст. Вероста, П. Парадізі та ін.) вважають, шо через малопомітні зміни
Класичне міжнародне право
С
тановлення класичного міжнародного права науковці називають по-різному: зародження загального міжнародного права, становлення європейського мі
Перехід до сучасного міжнародного права та утвердження основних його засад
К
оли йдеться про перехід до сучасного міжнародного права, то під останнім не мається на увазі якісно нове право, як стверджують деякі науковці.
Історія науки міжнародного права
В
иникнення науки міжнародного права датують, як правило, кінцем XVI — початком XVII ст.
У XVI—XVII ст. в дослідженні міжнародного прав
ДЖЕРЕЛА МІЖНАРОДНОГО ПРАВА
Поняття «джерела міжнародного права»
Д
жерела міжнародного права є його головною складовою, а тому цілком закономірно
Міжнародний договір
В
одному з найважливіших міжнародно-правових документів сучасності — Статуті ООН — особливо вирізняється міжнародний договір як джерело міжнаро
Рішення міжнародних органів та організацій
У
науці міжнародного права питання про природу пра-вотворчих рішень міжнародних організацій, можливості зарахувати такі рішення до джерел міжнаро
Рішення міжнародних судів та арбітражних трибуналів
У
радянській доктрині міжнародного права майже одностайно підтримувалася думка, що рішення міжнародних судів та арбітражних трибуналів не є дже
Доктрина міжнародного права
І
з зародженням науки міжнародного права доктрини міжнародного права відігравали значну роль у формуванні та розвитку цієї правової системи. Не
Національне законодавство та рішення національних судів
У
західній науці міжнародного права одностайним є твердження, що національне законодавство та рішення національних судів не вважаються джерелом
Проблеми аналізу системи міжнародного права
П
итання системи міжнародного права завжди важко піддавалися дослідженню вчених. Наукові розробки в цій сфері перенасичені догматичними, еклекти
Поняття системи міжнародного права
Н
езважаючи на стихійність процесу утворення галузей та інститутів міжнародного права, науковці все-таки до-сягли (особливо у 80-ті роки XX ст.)
Система міжнародного права і структура міжнародного права
У
науці висловлюються різні погляди на співвідношення системи і структури міжнародного права. Одні вчені вважають, шо ці поняття тотожні. Як заз
Міжнародного права
С
истема міжнародного права є визначальною в побудові системи науки міжнародного права. Проте обидві системи не є абсолютно тотожними. Між ними
Поняття і характерні риси норм міжнародного права
Василенко В. А.
Основы теории международного права. К., 1988.
Курс международного права:
Види міжнародно-правових норм та їхня класифікація
Н
орми міжнародного права неоднорідні за змістом і формою. Різноманітність і зростання кількості норм у сучасній системі міжнародного права зумо
Ієрархія норм міжнародного права
В
икладене вище деякою мірою дає відповідь на два найважливіші з практичного погляду запитання, які постають при здійсненні норм міжнародного п
Кодифікація норм міжнародного права
Н
аявність у системі міжнародного права великого масиву взаємозалежних норм порушує питання про їхню впорядкованість, систематизацію, тобто вирі
Міжнародних відносин
З
найдавніших часів норми міжнародного права взаємодіють із нормами міжнародної моралі та міжнародної ввічливості. На відміну від міжнародного
Поняття основних принципів міжнародного права
С
тавлення до основних принципів міжнародного права в науці неоднозначне. Західні вчені, за невеликим винятком, не виділяють основних принципів м
Функції основних принципів міжнародного права
С
учасний доктринальний підхід до визначення функцій основних принципів міжнародного права зводиться до трьох основних поглядів на цю проблему:
Природа основних принципів міжнародного права
Я
кщо не брати до уваги заперечення щодо існування основних принципів міжнародного права, то можна вказати на три доктринальні пояснення їх при
Ознаки основних принципів міжнародного права
О
сновним принципам міжнародного права властиві певні ознаки, завдяки яким їх можна вирізнити серед інших норм міжнародного права. Як зазначалос
Класифікація основних принципів міжнародного права
К
ласифікація основних принципів міжнародного права — явище виключно доктринального характеру. Сьогодні не існує жодного міжнародно-правового
Регіональних і партикулярних принципів
П
оділ основних принципів міжнародного права як системоутворюючих чинників або за сферою дії має насамперед доктринальне значення. Але зводити в
Принципи заборони застосування сили або загрози силою
В
доктринах міжнародного права існують різні погляди на становлення цього принципу. Для одних учених (М. В. Філімонова, К. О. Бекяшев та ін.) «п
Принцип суверенної рівності держав
П
еріод становлення принципу суверенної рівності держав наука достеменно не встановила. Науковці виводять окремі елементи принципу із звичаїв,
Принцип невтручання
І
сторія становлення принципу невтручання є досить тривалою і неоднозначною. Вона характеризується зростанням зацікавленості в ньому та цілкови
Принцип територіальної цілісності держав
В
універсальному міжнародному праві принцип територіальної цілісності держав функціонує в основному у звичаєво-правовій формі.
Історія
Принцип мирного врегулювання спорів
П
ринцип мирного врегулювання спорів — один з небагатьох у сучасному міжнародному праві, історія загального визнання якого (на жаль, не загальн
Принцип поваги прав та основних свобод людини
П
ринцип поваги прав та основних свобод людини вперше було сформульовано як самостійний принцип у Заключному акті НБСЄ 1975 р. Але й до сьогодні
Принцип рівноправності і права народу розпоряджатися власною долею
У
своєму розвитку цей принцип пройшов чотири основні етапи: 1) проголошення принципу національності (період буржуазно-демократичних революцій);
Принцип співробітництва
І
дея необхідності, обов'язку держав співпрацювати в науці міжнародного права висловлювалася вже наприкінці XIX ст. З основної ідеї міжнародного
Принцип співробітництва
І
дея необхідності, обов'язку держав співпрацювати в науці міжнародного права висловлювалася вже наприкінці XIX ст. З основної ідеї міжнародного
Значення проблеми співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права
П
роблема співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права належить до однієї з центральних у теорії міжнародного права. Вона здавна при
Теорії співвідношення міжнародного і національного права
У
другій половині XIX ст., у період розвитку буржуазних відносин уперше постала як об'єктивно необхідна і науково обгрунтована для того часу тео
Доктрина міжнародного права про здійснення його норм у внутрішньодержавній сфері
О
дним із найважливіших практичних аспектів теорій співвідношення міжнародного і національного права є питання про порядок виконання державою мі
Та міжнародного права
Н
аведені доктринальні погляди і теорії співвідношення національного та міжнародного права здавна створювали в державах суттєвий вплив на вирі
Національне законодавство України, її судова практика та міжнародне право
П
рактична необхідність вирішення питання про співвідношення національного та міжнародного права об'єктивно постала перед Україною як новою де
Національне законодавство і міжнародна судова практика
Я
кщо в цілому проблемі співвідношення міжнародного і національного права, зокрема питанню про вплив національного законодавства на міжнародне п
Національне законодавство і міжнародна судова практика
Я
кщо в цілому проблемі співвідношення міжнародного і національного права, зокрема питанню про вплив національного законодавства на міжнародне п
Національне законодавство і міжнародна судова практика
Я
кщо в цілому проблемі співвідношення міжнародного і національного права, зокрема питанню про вплив національного законодавства на міжнародне п
Національне законодавство і міжнародна судова практика
Я
кщо в цілому проблемі співвідношення міжнародного і національного права, зокрема питанню про вплив національного законодавства на міжнародне п
Національне законодавство і міжнародна судова практика
Я
кщо в цілому проблемі співвідношення міжнародного і національного права, зокрема питанню про вплив національного законодавства на міжнародне п
Незалежної держави
В
сучасній міжнародно-правовій доктрині правосуб'єктність народу, нації, які борються за створення незалежної держави, можна вважати загальнов
Незалежної держави
В
сучасній міжнародно-правовій доктрині правосуб'єктність народу, нації, які борються за створення незалежної держави, можна вважати загальнов
Незалежної держави
В
сучасній міжнародно-правовій доктрині правосуб'єктність народу, нації, які борються за створення незалежної держави, можна вважати загальнов
Незалежної держави
В
сучасній міжнародно-правовій доктрині правосуб'єктність народу, нації, які борються за створення незалежної держави, можна вважати загальнов
Поняття визнання
І
сторія і сучасний розвиток міжнародного співтовариства свідчать про те, що це не остаточно встановлене, незмінне утворення; воно постійно змі
Поняття визнання
риторій, до того контрольованих законним урядом, виникають опозиційні до нього військові та політичні організації, режими й адміністрації. Такі ситуації порушують питання про правову реакцію на
Визнання держав
Ш
одо правової сутності та юридичного значення виправі тривалий час існують дві конкуруючі теорії: конститутивна і декларативна. Відповідно до
Визнання урядів
З
начення і правові наслідки визнання нового уряду значно відрізняються від визнання нової держави. Якщо останнє стосується питання міжнародної п
Інші види визнання
ТТо інших видів визнання, J І які практикувалися державами, належать: визнання органів національного опору; органів національно-визвольних рухів; «повсталої сторони»; «воюючої сторони». Ві
Форми визнання
Ш
одо існування різноманіт них форм визнання в ____ t ...... их різняться. Деякі напо лягають на тому, що це політичне п
Засоби та типи визнання
В
теорії і практиці міжнародного права розрізняють такі засоби визнання, як наочно засвідчене і таке, що припускається. До різних типів визнан
Поняття правонаступництва
П
ротягом усієї історії розвитку земної цивілізації політичні, соціальні, економічні та інші зміни в суспільстві, війни та мирні об'єднання нар
Правонаступництво держав щодо міжнародних договорів
*- /"Чсновні питання правона-\^/ступництва держав щодо договорів регулюються договірними нормами чинної Віденської конвенції про правонаступництво держав щодо договорів 1978 р. і є обо
Правонаступництво держав щодо державної власності
Щ
одо правонаступництва державної власності, архівів та оорпв застосовуються норми міжнародного звичаєвого права, основні з яких кодифіковані у
Правонаступництво України
М
іжнародно-правове регулювання питань правонаступництва держав щодо договорів, державної власності, державних архівів і державних боргів має д
Поняття міжнародної правосвідомості
С
учасні доктрини міжнародного права по-різному ставляться до питань міжнародної правосвідомості: від повного ігнорування її як явища, властив
Поняття міжнародної правосвідомості
С
учасні доктрини міжнародного права по-різному ставляться до питань міжнародної правосвідомості: від повного ігнорування її як явища, властив
Структура міжнародно-правової свідомості
Н
а даному етапі розвитку міжнародних відносин говорити про цілісну загальну міжнародно-правову свідомість, очевидно, ще рано. Як виняток, може
Функції міжнародної правосвідомості
В
плив міжнародної правосвідомості на становлення й розвиток міжнародного права можна помітити з аналізу її функцій. Вважається, що міжнародна п
Сутність міжнародного правотворчого процесу
О
сновний шлях створення норм міжнародного права — досягнення угоди між його суб'єктами. У сфері міждержавних відносин немає спеціалізованого н
Сутність міжнародного правотворчого процесу
визнання цих правил поведінки як норм міжнародного права.
Міжнародна правотворчість починається з правотвор-чої (договірної) ініціативи, що може здійснюватися у формі запропонування проект
Принципи міжнародного правотворчого процесу
М
іжнародний правотворчий процес — це сфера міжнародних відносин, досить детально врегульована сучасним міжнародним правом. Серед численних нор
Односторонні акти держави у міжнародному правотворчому процесі
Я
к уже зазначалося, міжнародний правотворчий процес являє собою сферу міжнародних відносин, у якій одночасно співробітничають щонайменше два с
Кодифікація міжнародного права
П
ід кодифікацією у праві розуміють офіційну систематизацію чинних договірних і звичаєвих норм міжнародного права з метою заповнення прогалин,
РЕАЛІЗАЦІЯ НОРМ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Игнатенко Г. В., Малинин Р. А.
Новые тенденции в междунар
Поняття реалізації норм міжнародного права
В
сучасних доктринах міжнародного права не бракує термінології для забезпечення процесу реалізації норм міжнародного права. Кількість термінів є
Форми та способи реалізації норм міжнародного права
С
еред численних досліджень реалізації норм міжнародного права у вітчизняній юридичній науці найпоширенішим є погляд на реалізацію як на явище,
Міжнародно-правовий механізм реалізації норм міжнародного права
М
іжнародно-правовий механізм реалізації норм міжнародного права за своєю структурою є досить складним комплексом нормативно-організаційного ха
Поняття міжнародних правовідносин
П
ісля норм міжнародного права міжнародно-правові відносини є другою основною складовою механізму міжнародно-правового регулювання. Але на відмі
Поняття міжнародних правовідносин
П
ісля норм міжнародного права міжнародно-правові відносини є другою основною складовою механізму міжнародно-правового регулювання. Але на відмі
Поняття міжнародно-правової відповідальності
а
ослідники міжнародно-правової відповідальності енсен, Дж. Франко та ін.) вважають, що жодна тема міжнародного права так не заплутана і так мал
Підстави для виникнення міжнародно-правової відповідальності
У
науці міжнародного права висловлюються різні погляди на підстави для виникнення міжнародно-правової відповідальності. Узвичаєним є погляд, як
Класифікація міжнародних правопорушень
Б
ільшість учених (В. І. Мен-жинський, Ю. М. Колосов, П. М. Куріс, В. О. Мазов, Д. Б. Левін, Г. І. Тункін, М. О. Ушаков та ін.) поділяють міжнар
Обставини звільнення від міжнародно-правової відповідальності
К
валіфікуючи міжнародні правопорушення як дії всупереч міжнародним зобов'язанням суб'єкта міжнародного права, слід мати на увазі, що міжнародн
Обставини звільнення від міжнародно-правової відповідальності
К
валіфікуючи міжнародні правопорушення як дії всупереч міжнародним зобов'язанням суб'єкта міжнародного права, слід мати на увазі, що міжнародн
Види і форми міжнародно-правової відповідальності
М
іжнародно-правова відповідальність реалізується в конкретних видах і формах. Під видами відповідальності мають на увазі матеріальну і політичн
Відповідальність за правомірну діяльність
Я
к і будь-яке правило, так і правило «фактичною підставою для міжнародно-правової відповідальності є міжнародне правопорушення» має свої винят
Відповідальність міжнародних організацій
В
ідповідальність міжнародної (міжурядової) організації має певні особливості, що випливають з її правосуб'єкт-ності. Різні міжнародні організа
Поняття і характерні особливості міжнародно-правових санкцій
П
ід міжнародно-правовими санкціями слід розуміти правомірні примусові заходи, які застосовують суб'єкти міжнародного права для припинення міжнар
Типи і види міжнародно-правових санкцій
У
науці міжнародного права пропонуються різні класифікації міжнародно-правових санкцій. Одні вчені (Д. Б. Ле-він) називають п'ять видів санкцій:
Умови правомірності застосування міжнародно-правових санкцій
З
астосування міжнародно-правових санкцій за силою їхнього впливу на міжнародний мир і безпеку, на міжнародну законність і правопорядок не може
Механізм застосування міжнародно-правових санкцій
Я
к уже зазначалося, перед застосуванням санкцій держава звертається до правопорушника з попередженням про застосування санкцій, якщо він не при
Історія міжнародного правосуддя
РЕКОМЕНДОВАНА
^^^ш^^^^^ш^шш^ ЛІТЕРА ТУРА —™,»„^^
Вадапалас В. А.
Осуществление международно-правовых санкций // Советский
Постійна палата міжнародного правосуддя
У
кладення в 1920 р. угоди про Статут Постійної Палати міжнародного правосуддя фактично стало початком нової, сучасної історії судового розгляду
Міжнародний Суд ООН
П
равовою основою діяльності Міжнародного Суду ООН є розділ XIV Статуту ООН, Статут Міжнародного Суду ООН (як складова Статуту ООН), Регламент С
Регіональні та спеціалізовані міжнародні судові установи
К
рім Міжнародного Суду ООН, на сьогодні успішно функціонують регіональні (вони ж, як правило, і спеціалізовані) судові установи, хоча це й не о
Міжнародний арбітраж
М
іжнародний арбітражний (третейський) суд створюється за взаємною згодою держав з призначених чи обраних ними осіб — членів Постійної палати т
Поняття і сутність міжнародної законності
В
радянській теорії права проблемі законності приділялася головна увага. Не було дослідника, який би не вважав за необхідне сказати щось із при
Структура міжнародної законності
М
іжнародна законність — складна багаторівнева система зв'язків правомірних міжнародних відносин і їх компонентів. У ній розрізняють компонентну
Режим і принципи міжнародної законності
У
науці міжнародного права висловлюються різні погляди на режим міжнародної законності: від ототожнення його із законністю в цілому (1. І. Лукаш
Сутність міжнародного правопорядку
С
проби деяких теоретиків права розглядати законність і правопорядок як дві сторони одного явища в науці міжнародного права не знайшла прихильни
Новости и инфо для студентов