рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Раздел Образование
/
Поняття і характерні риси норм міжнародного права

Реферат Курсовая Конспект

Выберите учебное заведение

Поняття і характерні риси норм міжнародного права

Поняття і характерні риси норм міжнародного права - раздел Образование, Поняття, природа та сфера дії міжнародного права ...

Василенко В. А.

Основы теории международного права. К., 1988.

Курс международного права: В 7 т. М., 1989. Т. 1.

Рулько Е. Т.

Особенности системного развития международного права

в современных условиях // Вестн. Киев, ун-та.

Сер. Междунар. отношения и междунар. право.

1982. Вып. 15. С. 11-16.

Тункин Г. И.

Право и сила в международной системе. М., 1983.

Фельдман Д. И.

Система международного права. Казань, 1983.

Черниченко С. В.

Теория международного права: В 2 т. М., 1988. Т. 1; 1999. Т. 2.

Bos Maarten.

A Methodology of International Law. Amsterdam;

New York; Oxford, 1984.

Bart Driessen. A Concept of Nation in International Law. The Hague, 1992.

сновним, первинним елементом системи міжнародного права є міжнародна правова норма (МПН). Водночас міжнародно-правові норми є доказовою та універсальною формою існування міжнародного права. Без правової норми немає права. Виходячи з таких аксіоматичних правових настанов, і слід розглядати найважливіші аспекти цього правового явища. До них належать поняття, визначення і характерні риси МПН, їхня класифікація, співвідношення, кодифікація та ін.

Зауважимо, що найчастіше питання, пов'язані з дослідженням та викладенням конкретних аспектів означеної теми, в підручниках з міжнародного права як вітчизняні, так і закордонні автори не розглядають самостійно, а включають до розділів «Джерела міжнародного права»¹,

¹ Саваськов П. В. Источники международного права // Международное право /Отв. ред. Ю. М. Колосов, В. И. Кузнецов. М., 1999. С. 18—27; Тимченко Л. Д. Источники международного права //Международное право. Харьков, 1999. С. 53—57; Brownlie I. Principles of Public International Law. Oxford, 1990. Ch. 1; Parry C. The Sources and Evidence of International Law. Manchester, 1965.

Глава V Норми міжнародного права

____ I____

Поняття і характерні риси норм міжнародного права

«Поняття міжнародного права»¹, «Система міжнародного права»². Вагомість цього питання в розгляді зазначених головних тем теорії міжнародного публічного права та наявність достатнього наукового і практичного матеріалу завдяки, насамперед, багаторічним комплексним дослідженням у цій галузі І. І. Лукашука, спеціальним дослідженням вітчизняних учених В. Г. Буткевича, В. А. Васи-ленка, А. С. Гавердовського, працям визнаних фахівців з цього питання Л. А. Алексідзе, Г. М. Даниленка, Н. В. Миронова, Г. І. Тункіна, М. О. Ушакова, С. В. Черниченка надає змогу розглянути його в окремому розділі цього підручника. Серед закордонних юристів-міжнародників визнаними авторитетами в цій сфері правових питань є також Я. Броунлі, М. Віраллі, Р. Дженінгс, Дж. Фіцморіс, Дж. Шварценбергер, К. Пері та багато інших.

[Юридична література містить різноманітні визначення норми міжнародного права, які дають певні уявлення про її особливості та характерні риси. Значну роботу останнім часом тут проводять російські фахівці з міжнародного права. Наприклад, В. Я. Суворова дає таке визначення: «Норми міжнародного права — це загальнообов'язкові правила діяльності і взаємовідносин держав або інших суб'єктів»³. З цим можна погодитися щодо основних принципів міжнародного права, які мають імперативний характер, проте більшість міжнародних норм є диспозитивними та обов'язковими лише для сторін, що їх ухвалили. П. В. Саваськов визначає, що «під нормами міжнародного права розуміють правило поведінки, яке визнається державами та іншими суб'єктами міжнародного права за юридично обов'язкове»⁴. Український юрист Л. Д. Тимченко доповнює це визначення положенням про координаційний характер нормоутворення: «Норма міжнарод-

¹ Мелков Г. М. Понятие международного права // Международное
право / Под ред. К. А. Бекяшева. М., 1999. С. 11—15.

² Тункин Г. И. Международная система и международное право //
Международное право / Отв. ред. Г. И. Тункин. М., 1994. С. 10—15;
Лукашук И. И. Система международного права // Международное пра
во: Общая часть. М., 1999. С. 101—116; Василенко В. А. Порядок внут
рисистемной организации международного права // Основы теории
международного права. К., 1988. С. 228—264.

³ Международное право /Под ред. Г. В. Игнатенко, О. И. Тиунова.
М., 1999. С. 89.

⁴ Международное право / Отв. ред. Ю. М. Колосов, В. И. Кузнецов.
С. 18.

ного права — це правило поведінки, яке створюється державами та іншими суб'єктами міжнародного права шляхом узгодження своїх позицій і визнається ними як юридично обов'язкове»¹. Г. М. Мєлков вважає за необхідне наголосити у визначенні МПН також на процесі забезпечення їхньої реалізації: «Норми міжнародного права — це юридично обов'язкові для виконання правила поведінки для держав та інших суб'єктів міжнародного права, які запроваджуються самими суб'єктами міжнародного права і виконуються ними добровільно або в разі необхідності за допомогою особливого виду примусу»². У своїй монографії «Норми міжнародного права» 1.1. Лукашук пише: «Міжнародно-правова норма — це створене за угодою суб'єктів формально визначене правило, що регулює міждержавні відносини шляхом запровадження прав та обов'язків для суб'єктів і забезпечується юридичним механізмом охорони». Під формальною визначеністю вчений має на увазі відмінну рису міжнародно-правових норм, яка полягає в особливій чіткості та визначеності понять і конструкцій³. Останнє визначення під об'єктивно-правовим кутом зору є найбільш об'ємним і довершеним.

Ці приклади визначення міжнародно-правової норми засвідчують наявність властивих їм характерних рис щодо інших суспільних норм поведінки (політичних, моральних, релігійних, етичних тощо). Характерні риси МПН зумовлені насамперед двома чинниками: об'єктом регулювання і методом регулювання. Першим є особливий різновид суспільних відносин — відносини між суб'єктами міжнародного права, передусім суверенними державами та їхніми об'єднаннями. Ці відносини, у свою чергу, визначають специфіку методу міжнародно-правового врегулювання.

Норми міжнародного права створюються на засадах добровільних угод між його суб'єктами. В результаті компромісів, поступок та узгоджень держави приходять до взаємно погодженого рішення про певні правила взаємовідносин. Закріплені в загальновизнаних юридичних формах, джерелах міжнародного права (міжнародних договорах та звичаях, певних актах міжнародних організацій), вони визнаються нормами міжнародного права, які мають «погоджуваль-

¹ Тимченко Л. Д. Международное право. Харьков, 1999. С. 53.

² Международное право /Под ред. К. А. Бекяшева. СП.

³ Лукашук И. И. Нормы международного права. М., 1997. С. 113.

Глава V Норми міжнародного права

Види міжнародно-правових норм та їхня класифікація

ний», «координаційний» характер. Зазначимо, що, наприклад, у національному праві норми мають «субординаційний» характер і виражають не узгоджені між окремими суб'єктами права правила поведінки, а встановлені державою через законодавство обов'язкові для них норми, виконання яких гарантується органами державної спонуки.

Важливою характерною ознакою МПН порівняно з національно-правовими нормами (НПН) є також те, що більшість із них не має загальнообов'язкового характеру. Група держав або навіть більшість держав не можуть створювати норми для інших держав. Кожна узгоджена міжнародна угода або звичаєва норма створюють об'єктивне право тільки для держав, які беруть участь у них або висловили з ними явну чи мовчазну згоду.

Специфіка міжнародних правових норм полягає також в особливості їхньої внутрішньої структури, їхньої конструкції. Так, наприклад, більшість національно-правових норм складається з трьох частин: гіпотези, тобто вказівки на ті умови, за яких застосовується відповідне правило поведінки; диспозиції, тобто самого правила поведінки, і санкції, вказівки на ті заходи державного спонуки, що застосовуються в разі порушення диспозиції. Міжнародно-правові норми найчастіше містять лише диспозицію (правило належної поведінки), рідше — гіпотезу та диспозицію, а санкція, тобто межі відповідальності за порушення диспозиції, як структурний елемент норми відсутня. Санкції визначаються самостійним інститутом міжнародного права — інститутом міжнародно-правових санкцій і застосовуються примусово потерпілими державами індивідуально або колективно стосовно держав-правопоруш-ників, або визначаються в конкретних договорах, добровільно укладених між заінтересованими державами.

На основі попереднього можна визначити такі характерні риси МПН: 1) об'єкт регулювання; 2) метод регулювання; 3) «погоджувальний», «координаційний» характер МПН; 4) обов'язковість тільки для сторін, які добровільно її визнали; 5) форма існування — міжнародний договір, звичай, певні акти міжнародних організацій; 6) забезпечення реалізації здійснюється самими державами або їхніми об'єднаннями — міжнародними організаціями; 7) структурна особливість — відсутність санкції як структурного елемента норми.

Развернуть

Открыть в широком формате

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Поняття, природа та сфера дії міжнародного права

Вступ... ріплює обов язок кожного громадянина неухильно до держуватися Конституції... Очевидно що знання відповідних міжнародних дого ворів які стали частиною законодавства України не мож на отримати з...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Поняття і характерні риси норм міжнародного права

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Буткевич В. Г., Мицик В. В., Задорожній О. В.
Міжнародне право. Основи теорії: Підручник / За ред. В. Г. Буткевича. — К.: Либідь, 2002. — 608 с. ISBN 966-06-0265-0. У підручнику розглядаються основні поняття системи міжнародного прав

ПОНЯТТЯ, ПРИРОДА ТА СФЕРА ДІЇ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА
Термін «міжнародне право» С ьогодні термін «міжнародне право» поряд з терміном «право народів» є офіційно визнаним у

Поняття міжнародного права
П рофесор Кембриджського університету Р. Дженінгс, аналізуючи наукові дослідження як вчений і редактор «Англійського щорічника міжнародного права

Характерні особливості міжнародного права
К оли йдеться про характерні особливості міжнародного права, то слід розрізняти особливості сучасного міжнародного права та особливості класично

Функції міжнародного права
П ід функцією міжнародного права мають на увазі основні напрями його впливу і взаємодії із соціальним середовищем, взаємодію системи міжнародно

Виникнення міжнародного права і періодизація його історії
В історії міжнародно-правової думки питання виникнення й розвитку міжнародного права ніколи не ускладнювались науковою аргументацією, хоч і нікол

Міжнародне право стародавніх держав
П рирода та умови функціонування держав були якісно іншими, ніж вождеств, що згодом привело до якісних змін у міжнародному праві. Держава й вин

Міжнародне право в епоху середньовіччя
В науці міжнародного права більшість дослідників (В. Прейсер, Ст. Вероста, П. Парадізі та ін.) вважають, шо через малопомітні зміни

Класичне міжнародне право
С тановлення класичного міжнародного права науковці називають по-різному: зародження загального міжнародного права, становлення європейського мі

Перехід до сучасного міжнародного права та утвердження основних його засад
К оли йдеться про перехід до сучасного міжнародного права, то під останнім не мається на увазі якісно нове право, як стверджують деякі науковці.

Історія науки міжнародного права
В иникнення науки міжнародного права датують, як правило, кінцем XVI — початком XVII ст. У XVI—XVII ст. в дослідженні міжнародного прав

ДЖЕРЕЛА МІЖНАРОДНОГО ПРАВА
Поняття «джерела міжнародного права» Д жерела міжнародного права є його головною складовою, а тому цілком закономірно

Міжнародний договір
В одному з найважливіших міжнародно-правових документів сучасності — Статуті ООН — особливо вирізняється міжнародний договір як джерело міжнаро

Рішення міжнародних органів та організацій
У науці міжнародного права питання про природу пра-вотворчих рішень міжнародних організацій, можливості зарахувати такі рішення до джерел міжнаро

Рішення міжнародних судів та арбітражних трибуналів
У радянській доктрині міжнародного права майже одностайно підтримувалася думка, що рішення міжнародних судів та арбітражних трибуналів не є дже

Доктрина міжнародного права
І з зародженням науки міжнародного права доктрини міжнародного права відігравали значну роль у формуванні та розвитку цієї правової системи. Не

Національне законодавство та рішення національних судів
У західній науці міжнародного права одностайним є твердження, що національне законодавство та рішення національних судів не вважаються джерелом

Проблеми аналізу системи міжнародного права
П итання системи міжнародного права завжди важко піддавалися дослідженню вчених. Наукові розробки в цій сфері перенасичені догматичними, еклекти

Поняття системи міжнародного права
Н езважаючи на стихійність процесу утворення галузей та інститутів міжнародного права, науковці все-таки до-сягли (особливо у 80-ті роки XX ст.)

Система міжнародного права і структура міжнародного права
У науці висловлюються різні погляди на співвідношення системи і структури міжнародного права. Одні вчені вважають, шо ці поняття тотожні. Як заз

Міжнародного права
С истема міжнародного права є визначальною в побудові системи науки міжнародного права. Проте обидві системи не є абсолютно тотожними. Між ними

Види міжнародно-правових норм та їхня класифікація
Н орми міжнародного права неоднорідні за змістом і формою. Різноманітність і зростання кількості норм у сучасній системі міжнародного права зумо

Ієрархія норм міжнародного права
В икладене вище деякою мірою дає відповідь на два найважливіші з практичного погляду запитання, які постають при здійсненні норм міжнародного п

Кодифікація норм міжнародного права
Н аявність у системі міжнародного права великого масиву взаємозалежних норм порушує питання про їхню впорядкованість, систематизацію, тобто вирі

Міжнародних відносин
З найдавніших часів норми міжнародного права взаємодіють із нормами міжнародної моралі та міжнародної ввічливості. На відміну від міжнародного

Поняття основних принципів міжнародного права
С тавлення до основних принципів міжнародного права в науці неоднозначне. Західні вчені, за невеликим винятком, не виділяють основних принципів м

Функції основних принципів міжнародного права
С учасний доктринальний підхід до визначення функцій основних принципів міжнародного права зводиться до трьох основних поглядів на цю проблему:

Природа основних принципів міжнародного права
Я кщо не брати до уваги заперечення щодо існування основних принципів міжнародного права, то можна вказати на три доктринальні пояснення їх при

Ознаки основних принципів міжнародного права
О сновним принципам міжнародного права властиві певні ознаки, завдяки яким їх можна вирізнити серед інших норм міжнародного права. Як зазначалос

Класифікація основних принципів міжнародного права
К ласифікація основних принципів міжнародного права — явище виключно доктринального характеру. Сьогодні не існує жодного міжнародно-правового

Регіональних і партикулярних принципів
П оділ основних принципів міжнародного права як системоутворюючих чинників або за сферою дії має насамперед доктринальне значення. Але зводити в

Принципи заборони застосування сили або загрози силою
В доктринах міжнародного права існують різні погляди на становлення цього принципу. Для одних учених (М. В. Філімонова, К. О. Бекяшев та ін.) «п

Принцип суверенної рівності держав
П еріод становлення принципу суверенної рівності держав наука достеменно не встановила. Науковці виводять окремі елементи принципу із звичаїв,

Принцип невтручання
І сторія становлення принципу невтручання є досить тривалою і неоднозначною. Вона характеризується зростанням зацікавленості в ньому та цілкови

Принцип територіальної цілісності держав
В універсальному міжнародному праві принцип територіальної цілісності держав функціонує в основному у звичаєво-правовій формі. Історія

Принцип мирного врегулювання спорів
П ринцип мирного врегулювання спорів — один з небагатьох у сучасному міжнародному праві, історія загального визнання якого (на жаль, не загальн

Принцип поваги прав та основних свобод людини
П ринцип поваги прав та основних свобод людини вперше було сформульовано як самостійний принцип у Заключному акті НБСЄ 1975 р. Але й до сьогодні

Принцип рівноправності і права народу розпоряджатися власною долею
У своєму розвитку цей принцип пройшов чотири основні етапи: 1) проголошення принципу національності (період буржуазно-демократичних революцій);

Принцип співробітництва
І дея необхідності, обов'язку держав співпрацювати в науці міжнародного права висловлювалася вже наприкінці XIX ст. З основної ідеї міжнародного

Значення проблеми співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права
П роблема співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права належить до однієї з центральних у теорії міжнародного права. Вона здавна при

Теорії співвідношення міжнародного і національного права
У другій половині XIX ст., у період розвитку буржуазних відносин уперше постала як об'єктивно необхідна і науково обгрунтована для того часу тео

Доктрина міжнародного права про здійснення його норм у внутрішньодержавній сфері
О дним із найважливіших практичних аспектів теорій співвідношення міжнародного і національного права є питання про порядок виконання державою мі

Та міжнародного права
Н аведені доктринальні погляди і теорії співвідношення національного та міжнародного права здавна створювали в державах суттєвий вплив на вирі

Національне законодавство України, її судова практика та міжнародне право
П рактична необхідність вирішення питання про співвідношення національного та міжнародного права об'єктивно постала перед Україною як новою де

Національне законодавство і міжнародна судова практика
Я кщо в цілому проблемі співвідношення міжнародного і національного права, зокрема питанню про вплив національного законодавства на міжнародне п

Незалежної держави
В сучасній міжнародно-правовій доктрині правосуб'єктність народу, нації, які борються за створення незалежної держави, можна вважати загальнов

Поняття визнання
І сторія і сучасний розвиток міжнародного співтовариства свідчать про те, що це не остаточно встановлене, незмінне утворення; воно постійно змі

Поняття визнання
риторій, до того контрольованих законним урядом, виникають опозиційні до нього військові та політичні організації, режими й адміністрації. Такі ситуації порушують питання про правову реакцію на

Визнання держав
Ш одо правової сутності та юридичного значення виправі тривалий час існують дві конкуруючі теорії: конститутивна і декларативна. Відповідно до

Визнання урядів
З начення і правові наслідки визнання нового уряду значно відрізняються від визнання нової держави. Якщо останнє стосується питання міжнародної п

Інші види визнання
ТТо інших видів визнання, J І які практикувалися державами, належать: визнання органів національного опору; органів національно-визвольних рухів; «повсталої сторони»; «воюючої сторони». Ві

Форми визнання
Ш одо існування різноманіт них форм визнання в ____ t ...... их різняться. Деякі напо лягають на тому, що це політичне п

Засоби та типи визнання
В теорії і практиці міжнародного права розрізняють такі засоби визнання, як наочно засвідчене і таке, що припускається. До різних типів визнан

Поняття правонаступництва
П ротягом усієї історії розвитку земної цивілізації політичні, соціальні, економічні та інші зміни в суспільстві, війни та мирні об'єднання нар

Правонаступництво держав щодо міжнародних договорів
*- /"Чсновні питання правона-\^/ступництва держав щодо договорів регулюються договірними нормами чинної Віденської конвенції про правонаступництво держав щодо договорів 1978 р. і є обо

Правонаступництво держав щодо державної власності
Щ одо правонаступництва державної власності, архівів та оорпв застосовуються норми міжнародного звичаєвого права, основні з яких кодифіковані у

Правонаступництво України
М іжнародно-правове регулювання питань правонаступництва держав щодо договорів, державної власності, державних архівів і державних боргів має д

Поняття міжнародної правосвідомості
С учасні доктрини міжнародного права по-різному ставляться до питань міжнародної правосвідомості: від повного ігнорування її як явища, властив

Структура міжнародно-правової свідомості
Н а даному етапі розвитку міжнародних відносин говорити про цілісну загальну міжнародно-правову свідомість, очевидно, ще рано. Як виняток, може

Функції міжнародної правосвідомості
В плив міжнародної правосвідомості на становлення й розвиток міжнародного права можна помітити з аналізу її функцій. Вважається, що міжнародна п

Сутність міжнародного правотворчого процесу
О сновний шлях створення норм міжнародного права — досягнення угоди між його суб'єктами. У сфері міждержавних відносин немає спеціалізованого н

Сутність міжнародного правотворчого процесу
визнання цих правил поведінки як норм міжнародного права. Міжнародна правотворчість починається з правотвор-чої (договірної) ініціативи, що може здійснюватися у формі запропонування проект

Принципи міжнародного правотворчого процесу
М іжнародний правотворчий процес — це сфера міжнародних відносин, досить детально врегульована сучасним міжнародним правом. Серед численних нор

Односторонні акти держави у міжнародному правотворчому процесі
Я к уже зазначалося, міжнародний правотворчий процес являє собою сферу міжнародних відносин, у якій одночасно співробітничають щонайменше два с

Кодифікація міжнародного права
П ід кодифікацією у праві розуміють офіційну систематизацію чинних договірних і звичаєвих норм міжнародного права з метою заповнення прогалин,

РЕАЛІЗАЦІЯ НОРМ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА Игнатенко Г. В., Малинин Р. А. Новые тенденции в междунар

Поняття реалізації норм міжнародного права
В сучасних доктринах міжнародного права не бракує термінології для забезпечення процесу реалізації норм міжнародного права. Кількість термінів є

Форми та способи реалізації норм міжнародного права
С еред численних досліджень реалізації норм міжнародного права у вітчизняній юридичній науці найпоширенішим є погляд на реалізацію як на явище,

Міжнародно-правовий механізм реалізації норм міжнародного права
М іжнародно-правовий механізм реалізації норм міжнародного права за своєю структурою є досить складним комплексом нормативно-організаційного ха

Поняття міжнародних правовідносин
П ісля норм міжнародного права міжнародно-правові відносини є другою основною складовою механізму міжнародно-правового регулювання. Але на відмі

Поняття міжнародно-правової відповідальності
а ослідники міжнародно-правової відповідальності енсен, Дж. Франко та ін.) вважають, що жодна тема міжнародного права так не заплутана і так мал

Підстави для виникнення міжнародно-правової відповідальності
У науці міжнародного права висловлюються різні погляди на підстави для виникнення міжнародно-правової відповідальності. Узвичаєним є погляд, як

Ознаки міжнародного правопорушення
У науці міжнародного права ознаками міжнародного правопорушення вважають об'єктивні складові елементи, а саме: а) об'єкт правопорушення; б) прот

Класифікація міжнародних правопорушень
Б ільшість учених (В. І. Мен-жинський, Ю. М. Колосов, П. М. Куріс, В. О. Мазов, Д. Б. Левін, Г. І. Тункін, М. О. Ушаков та ін.) поділяють міжнар

Обставини звільнення від міжнародно-правової відповідальності
К валіфікуючи міжнародні правопорушення як дії всупереч міжнародним зобов'язанням суб'єкта міжнародного права, слід мати на увазі, що міжнародн

Види і форми міжнародно-правової відповідальності
М іжнародно-правова відповідальність реалізується в конкретних видах і формах. Під видами відповідальності мають на увазі матеріальну і політичн

Відповідальність за правомірну діяльність
Я к і будь-яке правило, так і правило «фактичною підставою для міжнародно-правової відповідальності є міжнародне правопорушення» має свої винят

Відповідальність міжнародних організацій
В ідповідальність міжнародної (міжурядової) організації має певні особливості, що випливають з її правосуб'єкт-ності. Різні міжнародні організа

Поняття і характерні особливості міжнародно-правових санкцій
П ід міжнародно-правовими санкціями слід розуміти правомірні примусові заходи, які застосовують суб'єкти міжнародного права для припинення міжнар

Типи і види міжнародно-правових санкцій
У науці міжнародного права пропонуються різні класифікації міжнародно-правових санкцій. Одні вчені (Д. Б. Ле-він) називають п'ять видів санкцій:

Умови правомірності застосування міжнародно-правових санкцій
З астосування міжнародно-правових санкцій за силою їхнього впливу на міжнародний мир і безпеку, на міжнародну законність і правопорядок не може

Механізм застосування міжнародно-правових санкцій
Я к уже зазначалося, перед застосуванням санкцій держава звертається до правопорушника з попередженням про застосування санкцій, якщо він не при

Історія міжнародного правосуддя
РЕКОМЕНДОВАНА ^^^ш^^^^^ш^шш^ ЛІТЕРА ТУРА —™,»„^^ Вадапалас В. А. Осуществление международно-правовых санкций // Советский

Постійна палата міжнародного правосуддя
У кладення в 1920 р. угоди про Статут Постійної Палати міжнародного правосуддя фактично стало початком нової, сучасної історії судового розгляду

Міжнародний Суд ООН
П равовою основою діяльності Міжнародного Суду ООН є розділ XIV Статуту ООН, Статут Міжнародного Суду ООН (як складова Статуту ООН), Регламент С

Регіональні та спеціалізовані міжнародні судові установи
К рім Міжнародного Суду ООН, на сьогодні успішно функціонують регіональні (вони ж, як правило, і спеціалізовані) судові установи, хоча це й не о

Міжнародний арбітраж
М іжнародний арбітражний (третейський) суд створюється за взаємною згодою держав з призначених чи обраних ними осіб — членів Постійної палати т

Поняття і сутність міжнародної законності
В радянській теорії права проблемі законності приділялася головна увага. Не було дослідника, який би не вважав за необхідне сказати щось із при

Структура міжнародної законності
М іжнародна законність — складна багаторівнева система зв'язків правомірних міжнародних відносин і їх компонентів. У ній розрізняють компонентну

Режим і принципи міжнародної законності
У науці міжнародного права висловлюються різні погляди на режим міжнародної законності: від ототожнення його із законністю в цілому (1. І. Лукаш

Сутність міжнародного правопорядку
С проби деяких теоретиків права розглядати законність і правопорядок як дві сторони одного явища в науці міжнародного права не знайшла прихильни