Політичні еліти - раздел Образование, ПОЛІТОЛОГІЯ Пробудження Інтересу До Проблеми Політичних Еліт Стався На Зламі Хіх-Хх Ст. В...
Пробудження інтересу до проблеми політичних еліт стався на зламі ХІХ-ХХ ст. внаслідок демократизації політики. Якщо раніше політичне керівництво формувалося з економічно пануючого класу, то тепер механізми формування влади стали складнішими. За «організованого» капіталізму посада забезпечує переваги в економіці, а не навпаки. Звідси питання – якщо не приналежність до класу, то що сприяє успіху в політиці?
«Піонерами» елітизму були Г. Моска, В. Парето, Р. Міхельс. Моска впровадив в обіг поняття «політичного класу». Він виокремив тенденції його розвитку. Аристократична полягає у закритості, спадкоємності при обійманні посад і сприяє виродженню еліти. Демократична передбачає постійне оновлення еліти, попереджає її дегенерацію. Моска вважав за доцільне поєднання цих тенденцій, адже суспільство вимагає не лише динаміки еліти, а й стабільності. На думку Парето, еліта – це перевага розуму, спритності. Ці якості даються від народження. У 1920-1930-х рр. його ідеї стали основою ідеології італійського фашизму. Розвиток суспільства, на його думку, відбувається завдяки циркуляції еліт при владі. З-поміж еліт він виокремлював «левів» та «лисів». Перші здатні до рішучих дій, насильства. «Лисам» властива хитрість, гнучкість. Міхельс дійшов висновку, що некомпетентність та пасивність пересічних громадян в питаннях управління компенсується шаною до вождів. Тому масовим організаціям властивий «залізний закон олігархізації»– виокремлення панівної меншості керівників.
Д. Донцов протиставляв демократії ідею «ієрархізованої суспільності». На його думку, реалізація державницької ідеї неможлива без верстви людей, що керуються волею до життя, здатні накинути свою волю масам.
У ХХ ст. народилися й інші елітистські концепції. Представники демократичного елітизму (Й. Шумпетер, С. Ліпсет) стверджували, що демократії властиві не стільки вплив мас на політику, скільки конкуренція між елітами. Еліта нівелює недоліки масової свідомості – ірраціоналізм, неврівноваженість, схильність до крайнощів. У функціоналізмі також розвивалися теорії плюралізму еліт. Згідно з ними, єдиної еліти немає, натомість існують еліти соціальних груп.
В неоелітизмі, на противагу плюралістському елітизму, стверджується, що правляча меншість не є типовим представником мас, а формується з вищої економічної верстви. Усі еліти єдині щодо цінностей, а розходження стосуються вузького кола питань. До еліти допускаються ті представники інших соціальних груп, які приймають «правила гри».
Отже, політичні еліти – це групи, які посідають найвищі статусні позиції в політичній ієрархії, мають вирішальний вплив на розробку, прийняття і впровадження політичних рішень.
До функцій еліти відносять: аналіз політичної ситуації, прогнозування, вироблення програми дій політичних сил, пріоритетів державної політики, підготовку, прийняття та реалізацію рішень; політичне представництво соціальних груп; підготовку та висунення керівних кадрів, формування адміністративного апарату; самовідтворення через відбір осіб.
Класифікація. За рівнем впливу в політичному просторі виокремлюють національні, регіональні, місцеві еліти. В Україні тривалий час національні еліти формувались переважно з регіональних еліт, в першу чергу економічно розвинених регіонів (Донецька, Дніпропетровська обл. тощо).
За класифікацією політичних інститутів виокремлюють еліти державні, партійні, місцевого самоврядування тощо.
За джерелами поповнення, інтенсивністю оновлення вирізняють відкриті та закриті еліти. Перші рекрутують до своїх лав представників інших соціальних груп. Навпаки, до закритих еліт потрапити представнику інших соціальних груп важко. Внутрішньому середовищу цих еліт властиві патронклієнтарні зв’язки. Закриті еліти здебільшого функціонують в радикальних організаціях, закритих інститутах, наприклад, правоохоронних структурах. Це пояснюється тим, що закриті еліти консолідованіші. Але є випадки, коли їх теж розривають суперечності. Вони виникають в разі зовнішнього впливу на еліти, зокрема, в часи криз. Так, революція в Єгипті змусила армійську верхівку виступити проти Президента.
Залежно від положення при владі виділяють правлячі та опозиційні еліти. Опозиція – це інститут, функціями якого є акумуляція протестних настроїв, тиск на владу для вдосконалення державної політики.
Р. Даль виокремлює декілька моделей опозиції: класична (вестмінстерська або британська) – діє за наявності двох провідних партій, які змагаються за владу, в цьому випадку можна чітко ідентифікувати опозицію; континентальна – є кілька опозиційних партій, їх мета – не формування більшості у парламенті, а отримання депутатських мандатів задля політичного торгу; скандинавська – в опозиції знаходяться не лише партії, а й громадські організації, а в процесі формування влади реалізується модель соціального партнерства; американсько-швейцарська – зважаючи на те, що протистояння діям уряду не здійснює значного впливу на політичну систему, опозицію важко ідентифікувати.
Також у політичній риториці розрізняють конструктивну та деструктивну опозицію. Перша готова пропонувати владі варіанти розв’язання суспільних проблем, деструктивна – обмежується критикою влади. Якщо опозиція формується з тих верств і дотримується тих цінностей, що й правляча сила, але має свій погляд на керівництво суспільством, вона є системною. Але в країнах з нестабільним режимом, відсутністю традицій політичного діалогу міжособистісні, міжгрупові суперечності серед еліт можуть бути принциповішими за суперечності з інших питань.
Залежно від ступеня та механізмів взаємодії елітних угруповань виокремлюють фрагментовані, нормативно інтегровані та ідеологічно інтегровані еліти. Першим властивий високий рівень конфліктів. Прикладом є еліта України. Відносна єдність нормативно-інтегрованої еліти забезпечується інституціональною регламентованістю внутрішньоелітних відносин та лояльним ставленням еліт до законів, що регламентують їх відносини. Це властиве для Франції, Великобританії, низки інших країн. Щодо ідеологічно інтегрованих еліт велике значення має відсутність гострих ідеологічних розбіжностей. Щоправда, сьогодні ідеологічні розбіжності часто вибудовуються в залежності від розбіжностей з інших причин.
Для еліт важлива легітимація претензій на панівне становище. Легітимність еліт забезпечується переконаністю громадян у тому, що еліти здатні усвідомлювати та реалізовувати завдання, які стоять перед суспільством, адекватним віддзеркаленням стереотипів населення. Так, прихід у 2010 р. до влади Партії регіонів був певною мірою зумовлений її іміджем як «команди господарників», здатних «почути кожного».
На думку В. Горбатенка, особливістю України є те, що легітимність еліт значною мірою забезпечується шляхом самолегітимації. До технологій самолегітимації він відносить демонстрацію відданості (ідеї незалежності, благо народу тощо), формування у населення переконання у відсутності альтернативи владі тощо.
Але в суспільстві, де, як казав угорський екс-прем’єр Ф. Дьюрчань, еліти можуть «творити реальність», нав’язувати населенню цінності, а з іншого боку, підлаштовуються під етнокультурні особливості спільноти, будь-яка легітимність еліт – наслідок самолегітимації. Водночас у понятті «самолегітимація» міститься актуальна проблема. Уявлення еліт про їх легітимність можуть розходитися з уявленнями більшості населення. Якщо за поліархічної влади еліти теоретично мають зворотню інформацію, яка дає шанс коригувати тактику «самолегітимації», то за авторитарного режиму сигнали незадоволення можуть не проникати до еліт.
У політології вирізняють дві системи рекрутування еліт.
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ... ПОЛІТОЛОГІЯ Рекомендовано Міністерством освіти і науки молоді та спорту України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів...
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ:
Політичні еліти
Что будем делать с полученным материалом:
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Політика як соціальне явище
Об’єктом політології у найширшому смислі є сфера політики. Але що є сутністю політики? Сам термін походить від давньогрецького polis (місто-держава). Спочатку під політикою розуміли мистецтво управ
Структура політики
Політичний інтерес
- першопричина, усвідомлене джерело політичної поведінки
Політичні відносини
- взаємодія суб’єктів пол
Предмет, методологія, категорії та функції політології
Поняття предмета науки акцентує на аспектах її об’єкта, на які дослідник спрямовує увагу. В широкому розумінні це структура об’єкта, закономірності та особливості його розвитку. Предмет політології
Поняття влади
Наявність влади – властивість будь-яких соціальних організмів. Де хоча б два індивіди вступають у відносини, останні набувають, зокрема, характеру влади та підкорення. Інша справа, що володарювання
Структура і типологія влади
Елементами владних відносин є суб’єкт влади, її об’єкт та ресурси. Суб’єктом влади є той, хто здійснює вплив на управління, регулювання соціально-політичних процесів.
Легітимність
Однією з важливих характеристик політичної влади є її легітимність (legitime). Цей термін виник в ХІХ ст. у Франції і спочатку ототожнювався з legalite (законність). Але легітимність не має чіткого
Механізми здійснення влади
До механізмів здійснення влади зазвичай відносять: панування (підкорення індивідів); керівництво (визначення основних цілей суспільного розвитку, шляхів їх досягнення); управління (використання пов
Демократія як форма влади та демократизація
Демократія є формою політичної влади, за якої народ визнається її джерелом та носієм. Виборами демократія як форма влади не обмежується. У. Черчілль у Фултонській промові (1946 р.) відзначив три ск
Поняття політичної системи суспільства
Розглядаючи поняття політики, влади, ми могли переконатись, що політичні явища взаємопов'язані. Цю їх властивість фіксує поняття «політична система суспільства». Вперше теорія політичних систем бул
Центральні органи державної влади
В сучасних державах існують такі органи державної влади.
1. Глава держави. Найчастіше це монарх (король, імператор, цар, султан тощо), влада якого успадковується, або през
Нормативно-правова система
Нормативно-правова система включає законодавчі акти, які ухвалюють органи влади, інші акти, що регулюють політичну систему (статути партій та громадських організацій, неписані норми тощо).
Форми державного правління та устрою
Форми держави об’єктивуються в поняттях форми державного правління та форми державного устрою.
У формі державного правліннявіддзеркалюється формальне джерело влади. Це поняття відпо
Державна політика та державне управління
Найважливіша складова функціонування політичної системи – державне управління. Його визначення залежить від відповіді на питання, як співвідносяться державна політика, державне управління та адміні
Таблиця 6
Системи рекрутування політичних еліт
Показники
Антрепренерська
Система гільдій
Політичне лідерство
Невід’ємний елемент політики – політичне лідерство. Політичний лідер (англ. to lead – вести) – особа, яка здійснює вплив на учасників політичного процесу, організо
Групи у політиці
Соціальні групи завжди мали вплив на політику. Досить згадати повстання рабів у Римі, селянські війни, інші рухи минулого. Капіталізм вніс корективи в участь груп у політиці. Це було зумовлене вклю
Громадянське суспільство
Однією з важливих у політології є концепція громадянського суспільства. В багатьох наукових працях громадянське суспільство визначають як сукупність суспільних відносин,
Політичні партії – структура, функції, типологія
Важливим елементом політичної системи є партії. Слово партія походить від лат. pars – частка. Тобто партія – це частина суспільства. Перші партії виникли в стародавньому світі. В Середньовіччі та у
Партійні системи країн світу
Механізм відносин партій в контексті формування державної влади та державної політики називається партійною системою. Вона значною мірою визначає політичний режим. З іншого
Становлення партійної системи України
Наприкінці 1980-х рр. в Україні існувала однопартійність. Створення партій, крім КПРС, заборонялось. Але фактично вже виникли нові партії. У 1990 р. було ухвалено закон про реєстрацію партій і, крі
Етноси та етнічні групи, особливості етногенезу
В сучасному світі політична суб’єктність етносів та націй стала поза сумнівом. Породжені цими спільнотами процеси є потужним чинником регіональних та глобальних змін, криз. ХХ-XXI ст. засвідчили сп
Нації – поняття, теорії, типологія
Поняття нації походить від лат. natio, що означає рід, плем’я. У Римі так називали чужинців. В пізнє Середньовіччя та Новий час це поняття ототожнювали з групами (буржуазія тощо), які не входили до
Етнічна та національна ідентичність та свідомість
Під ідентичністю розуміють приналежність індивіда до етнічної групи чи нації, яка ґрунтується на маркерах, за якими виокремлюють ці групи та нації і які були описані
Етнонаціональні відносини та етнополітика
Етнонаціональні відносини – це відносини між суб’єктами етнонаціонального розвитку (етносами, етнічними групами, націями, державними утвореннями). Сучасному розвиткові е
Особливості етнополітичного розвитку України
За даними перепису 2001 р., в Україні живуть представники 130 національностей та народностей. Титульним є один з найчисельніших етносів Європи – українці. На 5 грудня 2001 р. їх кількість становила
Політична свідомість
Аналіз політичного життя неможливий без дослідження свідомості його учасників. Політична свідомість – це одна з форм суспільної свідомості, специфічний спосіб опанування політичної дійсності.
Політична ідеологія
Політична ідеологія – логічно впорядкована, систематизована політична свідомість і самосвідомість соціальних груп, через яку вони усвідомлюють та формулюють свої політичні і
Політична культура
Термін «політична культура» вперше з’явився у XVIII ст. у працях німецького філософа І. Гердера, а наукова теорія політичної культури почала розроблятись на зламі 1950-1960-х рр. Це було пов’язано
Політичні комунікації: сутність та особливості
Політика неможлива без опосередкованого спілкування. Це зумовлено її природою як спеціалізованої форми спілкування для реалізації групових інтересів. Груповий характер цілей передбачає їх усвідомле
Масові політичні комунікації
Першочергове значення у політиці мають масові інформаційно-комунікативні процеси та системи. На цьому рівні організації інформаційних відносин діють агенти, завданням яких є взаємодія з громадською
Поняття політичного процесу
Політика – динамічне явище. Змінюються правителі, лідери партій, виникають та відходять у минуле держави, громадські організації, періоди сталого розвитку змінюються революційними подіями та навпак
Політичні конфлікти та кризи
Конфлікт слід відрізняти від суперечності. Суперечності є передумовою конфлікту, але необов’язково призводять до нього. На відміну від суперечностей, конфлікт означає безпосередню взаємодію сторін.
Класифікація політичних конфліктів
Критерій класифікації
Види конфліктів
Причини конфлікту
Конфлікти цінностей, ресурсів, інтересів, ідентифікацій*
Виборчий процес та виборчі системи
Вибори (elections) органів влади – одна з ознак демократії. Але нині не лише демократії вживають цей механізм формування влади. Вибори проводяться й у недемократичних державах – колишніх СРСР, Італ
Та партійних систем
Виборча система
Партійна система
Пропорційна
Багатопартійна; партії мають жорстку структуру і незалежні
Міжнародні відносини та зовнішня політика
Сукупність політичних, економічних, соціальних, правових, дипломатичних, військових, гуманітарних, ідеологічних, культурних та інших зв'язків між суб'єктами, які діють на світовій арені, називаю
Глобалізація
Для визначення сутності міжнародних відносин вживається поняття глобалізації. Концепція глобалізації виникла у ХХ ст. та з часом перетворилася на метатеорію. Серед нових концепцій В.М. Бебик виокре
Міжнародні організації
Чисельність міжнародних організацій постійно зростає. Ця тенденція пов’язана, по-перше, зі зростанням глобальних проблем, по-друге, з вдосконаленням технологій комунікації. Міжнародні організації о
Україна в системі міжнародних відносин
Проголошення незалежності України та розвиток її зовнішньої політики відбувались в умовах краху біполярної системи міжнародних відносин, становлення багатополюсного світу, швидкого зростання нестаб
Новости и инфо для студентов