рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Партійні системи країн світу

Партійні системи країн світу - раздел Образование, ПОЛІТОЛОГІЯ Механізм Відносин Партій В Контексті Формування Державної Влади Та Державн...

Механізм відносин партій в контексті формування державної влади та державної політики називається партійною системою. Вона значною мірою визначає політичний режим. З іншого боку, партійна система сама визначається не лише симпатіями громадян, а й рішеннями влади.

Класичну типологію партійних систем розробив Д. Сарторі. З деякими змінами вона вживається сьогодні. Згідно з нею, існують такі системи.

Однопартійна.В країнінаявна одна партія, яка є неподільно правлячою, її апарат зрощується з державним. Приклади – СРСР, фашистська Німеччина, колишні Угорщина, Югославія, нинішні Куба, Північна Корея.

До однопартійних слід віднести також системи, коли в країні є кілька партій, але усі вони, крім однієї, не претендують на владу та визнають владу правлячої партії-гегемона. Приклади – колишні Польща, Чехословаччина, Болгарія, сучасний Китай. Але деякі дослідники таку систему називають не однопартійною, а гегемоністською.

Система з домінуючою партією. За неї в країні є багато партій, але лише одна очолює вищі органи державної влади. Інші конкурують з нею, вони можуть очолити деякі органи місцевої влади, комітети парламенту і, врешті-решт, можуть відсторонити правлячу партію від влади. В силу конкуренції правляча партія не зрощується з держапаратом. Ця система у 1930-1970-х рр. існувала у Швеції (правила Соціал-демократична робітнича партія), у 1950-1990-х рр. – в Японії (Ліберально-демократична партія), Індії (Індійський національний конгрес). З застереженнями цю характеристику можна застосувати щодо Мексики. В ній у 1917-1998 рр. правила Інституційно-революційна партія. Порівняно з Японією, Швецією, Індією, інтенсивність конкуренції тут була нижчою, фіксувалося зрощення партійного та державного апарату. Тобто партійна система Мексики мала ознаки й гегемоністської. Але завжди були партії, що не погоджувалися з ІРП, і у 1998 р. їх представник став Президентом.

Двопартійна. За цієї системи в країні є багато партій, але лише дві змінюють одна іншу при владі. В класичному вигляді ця система існує в США, де до влади приходять то демократи, то республіканці, а також, до 2010 р., у Великобританії, де уряд очолювали консерватори або лейбористи. Ця система також існує у багатьох колишніх англійських колоніях, наприклад, Австралії. Як зазначає М. Дюверже, у двопартійній системі основним партіям властива ідеологічна поміркованість, акцентування не стільки на цінностях, скільки на конкретних проблемах громадян. Це пов’язано з тим, що вони намагаються залучити голоси не лише твердих прибічників, а й інших виборців. Двопартійна система негативно впливає на інші, крім основних, партій. Під час одних з виборів у Великобританії у 1980-ті рр. за Компартію проголосували 14 тис. виборців, при тому, що членів партії було 16 тис. Так відбувається тому, що прибічники і навіть члени партій розуміють, що у них немає шансів увійти до парламенту, а тому підтримують ту основну партію, яка їм ідеологічно ближче.

Підвидом двопартійної системи є система двох з половиною партій. За неї в країні є дві потужні партії, але жодна не може провести таку кількість депутатів, щоб одноосібно сформувати уряд. Тоді одна з них утворює коаліцію з третьою партією, менш впливовою, але сумарна кількість їх депутатів дає змогу сформувати уряд та проводити закони. Класичний приклад – ФРН. З кінця 1960-х рр. дві провідні сили – Соціал-демократична партія та блок ХДС/ХСС – утворювали коаліції з Вільною демократичною партією. У 1990-х рр. СДПН утворила коаліцію з Партією зелених. Наприкінці 2000-х рр. коаліцію знову сформували демохристияни та вільні демократи. У 2010 р. ця система постала у Великобританії, де Консервативна партія, що перемогла на виборах, для створення уряду залучила до коаліції Ліберал-демократичну партію.

Перспективи двопартійних систем у світі нині розмиваються. Крім Великобританії, ця тенденція властива певною мірою й США. Хоча поки що тут не йдеться про можливість для інших партій провести свого представника у президентське крісло, вони вже впливають на результати виборів. Так, у 2000 р. демократ А. Гор не зміг перемогти республіканця Дж. Буша, зокрема, тому, що у президенти балотувався кандидат Партії зелених – менш впливової, але ідеологічно близької до демократів та А. Гора (він за професією еколог та на виборах приділяв багато уваги екологічним проблемам). Якби кандидат зелених не балотувався, то виборці, які голосували за нього, віддали б голоси А. Гору і він переміг би.

Системі поміркованого плюралізму властива наявність кількох приблизно рівних за впливом партій, представлених у парламенті, формування уряду на коаліційній основі, відсутність жорсткого ідеологічного розмежування. Передумовою цієї системи є відсутність значних проявів жорсткого радикалізму у суспільстві. Прикладом цієї системи є Швейцарія.

Навпаки, системі поляризованого плюралізму властиві різке ідеологічне розмежування між парламентськими партіями, наявність двополярної (лівої та правої) опозиції, позасистемних партій. Приклад – партійна система Італії у 1950-1980-х рр. У парламенті були представлені багато партій. Провідними були Християнсько-демократична та Комуністична. Жодна самотужки не могла сформувати уряд. Тож ХДП залучала до коаліції республіканців, соціалістів. Противагу КПІ складала праворадикальна партія Італійський соціальний рух – Національні праві сили.

Атомізована система характеризується багатьма, зокрема, позасистемними, партіями, що не мають значного впливу в країні. Уряд в таких державах часто формується на непартійній основі. Атомізованими були партійні системи ексрадянських республік в перші роки незалежності.

 

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

ПОЛІТОЛОГІЯ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ... ПОЛІТОЛОГІЯ Рекомендовано Міністерством освіти і науки молоді та спорту України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Партійні системи країн світу

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Політика як соціальне явище
Об’єктом політології у найширшому смислі є сфера політики. Але що є сутністю політики? Сам термін походить від давньогрецького polis (місто-держава). Спочатку під політикою розуміли мистецтво управ

Структура політики
Політичний інтерес - першопричина, усвідомлене джерело політичної поведінки Політичні відносини - взаємодія суб’єктів пол

Предмет, методологія, категорії та функції політології
Поняття предмета науки акцентує на аспектах її об’єкта, на які дослідник спрямовує увагу. В широкому розумінні це структура об’єкта, закономірності та особливості його розвитку. Предмет політології

Політична філософія Давнього Китаю
Напрям Період Основні ідеї Конфуціанство (Конфуцій) VI-V ст. до н.е. Влада має божественне по

Класифікація форм правління за Арістотелем
Форми Править один Правлять декілька Правлять усі Правильні монархія аристократія

Поняття влади
Наявність влади – властивість будь-яких соціальних організмів. Де хоча б два індивіди вступають у відносини, останні набувають, зокрема, характеру влади та підкорення. Інша справа, що володарювання

Структура і типологія влади
Елементами владних відносин є суб’єкт влади, її об’єкт та ресурси. Суб’єктом влади є той, хто здійснює вплив на управління, регулювання соціально-політичних процесів.

Легітимність
Однією з важливих характеристик політичної влади є її легітимність (legitime). Цей термін виник в ХІХ ст. у Франції і спочатку ототожнювався з legalite (законність). Але легітимність не має чіткого

Механізми здійснення влади
До механізмів здійснення влади зазвичай відносять: панування (підкорення індивідів); керівництво (визначення основних цілей суспільного розвитку, шляхів їх досягнення); управління (використання пов

Демократія як форма влади та демократизація
Демократія є формою політичної влади, за якої народ визнається її джерелом та носієм. Виборами демократія як форма влади не обмежується. У. Черчілль у Фултонській промові (1946 р.) відзначив три ск

Поняття політичної системи суспільства
Розглядаючи поняття політики, влади, ми могли переконатись, що політичні явища взаємопов'язані. Цю їх властивість фіксує поняття «політична система суспільства». Вперше теорія політичних систем бул

Центральні органи державної влади
В сучасних державах існують такі органи державної влади. 1. Глава держави. Найчастіше це монарх (король, імператор, цар, султан тощо), влада якого успадковується, або през

Нормативно-правова система
Нормативно-правова система включає законодавчі акти, які ухвалюють органи влади, інші акти, що регулюють політичну систему (статути партій та громадських організацій, неписані норми тощо).

Форми державного правління та устрою
Форми держави об’єктивуються в поняттях форми державного правління та форми державного устрою. У формі державного правліннявіддзеркалюється формальне джерело влади. Це поняття відпо

Державна політика та державне управління
Найважливіша складова функціонування політичної системи – державне управління. Його визначення залежить від відповіді на питання, як співвідносяться державна політика, державне управління та адміні

Пенсійний вік в різних країнах
Україна

До попереднього року
  січ.-бер.’11   Україна -48,2

Політичні еліти
Пробудження інтересу до проблеми політичних еліт стався на зламі ХІХ-ХХ ст. внаслідок демократизації політики. Якщо раніше політичне керівництво формувалося з економічно пануючого класу, то тепер м

Таблиця 6
Системи рекрутування політичних еліт Показники Антрепренерська Система гільдій

Політичне лідерство
Невід’ємний елемент політики – політичне лідерство. Політичний лідер (англ. to lead – вести) – особа, яка здійснює вплив на учасників політичного процесу, організо

Групи у політиці
Соціальні групи завжди мали вплив на політику. Досить згадати повстання рабів у Римі, селянські війни, інші рухи минулого. Капіталізм вніс корективи в участь груп у політиці. Це було зумовлене вклю

Громадянське суспільство
Однією з важливих у політології є концепція громадянського суспільства. В багатьох наукових працях громадянське суспільство визначають як сукупність суспільних відносин,

Політичні партії – структура, функції, типологія
Важливим елементом політичної системи є партії. Слово партія походить від лат. pars – частка. Тобто партія – це частина суспільства. Перші партії виникли в стародавньому світі. В Середньовіччі та у

Становлення партійної системи України
Наприкінці 1980-х рр. в Україні існувала однопартійність. Створення партій, крім КПРС, заборонялось. Але фактично вже виникли нові партії. У 1990 р. було ухвалено закон про реєстрацію партій і, крі

Етноси та етнічні групи, особливості етногенезу
В сучасному світі політична суб’єктність етносів та націй стала поза сумнівом. Породжені цими спільнотами процеси є потужним чинником регіональних та глобальних змін, криз. ХХ-XXI ст. засвідчили сп

Нації – поняття, теорії, типологія
Поняття нації походить від лат. natio, що означає рід, плем’я. У Римі так називали чужинців. В пізнє Середньовіччя та Новий час це поняття ототожнювали з групами (буржуазія тощо), які не входили до

Етнічна та національна ідентичність та свідомість
Під ідентичністю розуміють приналежність індивіда до етнічної групи чи нації, яка ґрунтується на маркерах, за якими виокремлюють ці групи та нації і які були описані

Етнонаціональні відносини та етнополітика
Етнонаціональні відносини – це відносини між суб’єктами етнонаціонального розвитку (етносами, етнічними групами, націями, державними утвореннями). Сучасному розвиткові е

Особливості етнополітичного розвитку України
За даними перепису 2001 р., в Україні живуть представники 130 національностей та народностей. Титульним є один з найчисельніших етносів Європи – українці. На 5 грудня 2001 р. їх кількість становила

Політична свідомість
Аналіз політичного життя неможливий без дослідження свідомості його учасників. Політична свідомість – це одна з форм суспільної свідомості, специфічний спосіб опанування політичної дійсності.

Політична ідеологія
Політична ідеологія – логічно впорядкована, систематизована політична свідомість і самосвідомість соціальних груп, через яку вони усвідомлюють та формулюють свої політичні і

Політична культура
Термін «політична культура» вперше з’явився у XVIII ст. у працях німецького філософа І. Гердера, а наукова теорія політичної культури почала розроблятись на зламі 1950-1960-х рр. Це було пов’язано

Політичні комунікації: сутність та особливості
Політика неможлива без опосередкованого спілкування. Це зумовлено її природою як спеціалізованої форми спілкування для реалізації групових інтересів. Груповий характер цілей передбачає їх усвідомле

Масові політичні комунікації
Першочергове значення у політиці мають масові інформаційно-комунікативні процеси та системи. На цьому рівні організації інформаційних відносин діють агенти, завданням яких є взаємодія з громадською

Поняття політичного процесу
Політика – динамічне явище. Змінюються правителі, лідери партій, виникають та відходять у минуле держави, громадські організації, періоди сталого розвитку змінюються революційними подіями та навпак

Політичні конфлікти та кризи
Конфлікт слід відрізняти від суперечності. Суперечності є передумовою конфлікту, але необов’язково призводять до нього. На відміну від суперечностей, конфлікт означає безпосередню взаємодію сторін.

Класифікація політичних конфліктів
Критерій класифікації Види конфліктів Причини конфлікту Конфлікти цінностей, ресурсів, інтересів, ідентифікацій*

Виборчий процес та виборчі системи
Вибори (elections) органів влади – одна з ознак демократії. Але нині не лише демократії вживають цей механізм формування влади. Вибори проводяться й у недемократичних державах – колишніх СРСР, Італ

Та партійних систем
Виборча система Партійна система Пропорційна Багатопартійна; партії мають жорстку структуру і незалежні

Міжнародні відносини та зовнішня політика
Сукупність політичних, економічних, соціальних, правових, дипломатичних, військових, гуманітарних, ідеологічних, культурних та інших зв'язків між суб'єктами, які діють на світовій арені, називаю

Глобалізація
Для визначення сутності міжнародних відносин вживається поняття глобалізації. Концепція глобалізації виникла у ХХ ст. та з часом перетворилася на метатеорію. Серед нових концепцій В.М. Бебик виокре

Міжнародні організації
Чисельність міжнародних організацій постійно зростає. Ця тенденція пов’язана, по-перше, зі зростанням глобальних проблем, по-друге, з вдосконаленням технологій комунікації. Міжнародні організації о

Україна в системі міжнародних відносин
Проголошення незалежності України та розвиток її зовнішньої політики відбувались в умовах краху біполярної системи міжнародних відносин, становлення багатополюсного світу, швидкого зростання нестаб

Війна– збройне зіткнення між державами або певними групами населення якоїсь країни.
Влада – вплив однієї частини суспільства (індивіда, групи, організації тощо) на поведінку іншої у бажаному для першої напрямі. Внутрішня політика – сукупн

Гільдійна система – система рекрутування політичної еліти, джерелом якого виступає сама еліта.
Гімн– музичний символ держави (партії, регіону). Глобалізація – становлення єдиної системи фінансово-економічних, суспільно-політичних і культурних зв’язк

Економічна політика– складова внутрішньої політики, спрямована на функціонування господарського механізму.
Екстремізм– політична стратегія і тактика, основний елемент яких – використання радикальних, часто незаконних та насильницьких заходів. Електорат – сукупн

Регіони дотаційні– регіони, які отримують з державного бюджету більше коштів, ніж спрямовують до нього.
Республіка– форма державного правління, за якої вищі органи влади обираються. Ресурси влади – засоби здійснення влади. Поділяються на нормативні, адмініст

Трансферт– передача коштів з місцевого до державного бюджету або навпаки.
Унітарна держава– форма державного устрою, якій властиві єдині правова система, громадянство, система вищих органів влади. Управління конфліктом – здійсне

ІМЕННИЙ ПОКАЖЧИК
Августин Аврелій 14 Алмонд Г. 23, 46, 47, 50, 145, 146, 147 Андерсон Б. 23, 28, 122, 125 Андрєєва Н. 175 Антіфонт 12 Антонович В. 26 Антонюк О. 122 Арато Е.

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги