рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Керівні органи Національного банку України

Керівні органи Національного банку України - раздел Экономика, Банківське право Прийнятий У 1999 Р. Закон України «Про Національний Банк України» Заклав Нові...

Прийнятий у 1999 р. Закон України «Про Національний банк України» заклав нові підходи до організаційної струк­тури та правового статусу органів управління центрально­го банку України. Згідно з Конституцією України та статусним законом керівними органами центробанку держави є Голова НБУ, Рада НБУ та Правління НБУ.

Процес формування керівництва та визначення строків його повноважень є важливим чинником політичної неза­лежності центрального банку. В переважній більшості еко­номічно розвинених країн керівники банку призначаються або обираються із числа кандидатур, запропонованих керів­ником держави або урядом. У процесі формування керів­ництва центрального банку з боку урядових структур закладено важливий стимулюючий механізм, який об'єднує кіль­ка основних аспектів, а саме:

— строки, на які призначаються керівники банку, як пра­вило, перевищують строк дії мандату виконавчої влади (про що йшлося вище), що дає можливість усунути в діяльності центрального банку елемент політичної нестабільності у період передвиборних кампаній та змін уряду;

— керівництво центрального банку не може бути від­кликано раніше встановленого строку. Наприклад, у США, ФРН дострокове припинення повноважень голови та членів директорату взагалі не допускається, а в Нідерландах, Данії, Бельгії ця процедура є дуже складною.

Конституція України в п. 18 ст. 85 закріплює високий статус Голови НБУ в ієрархії державних посад: призначає на посаду та звільняє з посади Голову Національного банку України Верховна Рада України конституційною більшістю голосів за поданням Президента України. Цим підтверд­жується ефективність статусу керівника і значущість само­го центрального органу державного управління, оскільки майже всі інші міністри призначаються на посаду в силу п. 10 ст. 106 Конституції України Президентом за поданням прем'єр-міністра, а звільняються з посади безпосередньо за рішенням Президента України.

Строк повноважень Голови НБУ — 5 років (згідно зі ст. 18 Закону «Про Національний банк України»). У разі незатвердження Верховною Радою України кандидатури, за­пропонованої Президентом України, питання керівництва Національним банком, а також порядок внесення нової кан­дидатури регулюються Законом України «Про тимчасове ви­конання обов'язків посадових осіб, яких призначає на поса­ду за згодою Верховної Ради України Президент України або Верховна Рада України за поданням Президента України». Одна кандидатура може вноситись не більше двох разів.

Звільнення з посади Голови НБУ також здійснюється Верховною Радою України за поданням Президента України у таких випадках: 1) закінчення строку повноважень; 2) на­брання законної сили обвинувальним вироком суду у вчи­ненні кримінального злочину; 3) у зв'язку з заявою про від­ставку за політичними або особистими причинами, поданою у письмовому вигляді та прийнятою Президентом України; 4) смерті або на підставі рішення суду про оголошення особи померлою або визнання безвісно відсутньою; 5) припи­нення громадянства або виїзду за межі України на постій­не місце проживання; 6) за поданням Президента України в межах його конституційних повноважень. Наявність останнього положення робить посаду голови центробанку певною мірою залежною від коливань політичного курсу органів державної влади, що не завжди залежатиме від про­фесіоналізму головного банкіра країни.

Важливим для автономії центрального банку є й інтерналізація керівних органів банку. Як доводить практика діяль­ності центральних банків, інтерналізація керівних органів банку, тобто неможливість суміщення посад, завжди є од­ним з основних чинників, що впливає на незалежність цен­трального банку у сфері проведення грошово-кредитної політики. Якщо інтерналізація є повною, члени керівних органів, тобто ради чи правління банку, є постійними пра­цівниками центрального банку, не можуть мати інших де­ржавних посад чи займатися підприємницькою діяльніс­тю. Виняток, як правило, становить наукова та викладацька діяльність.

Принципу інтерналізації повною мірою відповідає ор­ганізація Правління Національного банку і не відповідає по­рядок формування Ради НБУ.

Голові, членам Правління та службовцям Національного банку України заборонено бути народними депутатами України, членами Уряду України, займатися підприєм­ницькою діяльністю, виконувати роботу за сумісництвом, крім викладацької діяльності. Службовцям Національного банку забороняється входити до керівних органів та бути акціонерами комерційних банків та інших фінансово-кре­дитних установ. Усім, хто працює в НБУ, заборонено бра­ти позички від будь-яких кредитних установ, за винятком Національного банку. Такі обмеження встановлено для за­побігання тиску на керівників і службовців Національного банку України з боку будь-яких органів держави або кредит­но-фінансових установ. У той же час на службовців центро-банку поширюється Закон України «Про державну служ­бу», а також нормативно-правові акти, що регулюють статус державного службовця.

Особливий статус порівняно з працівниками Національ­ного банку, членами його Правління мають члени Ради НБУ. Вони здійснюють свої повноваження на громадських засадах, не одержуючи при цьому офіційної плати від бан­ку. Отже, можна зробити висновок, що членів Ради НБУ не можна розглядати як його службовців. Вони можуть обій­мати інші державні посади, займатися іншими видами діяльності. За своїм персональним складом, представленим на сьогодні, більшість членів Ради НБУ — народні депутати України.

Згідно зі ст. 100 Конституції України на Раду Національ­ного банку України покладено розробку Основних засад грошово-кредитної політики та здійснення контролю за її проведенням. Рада Національного банку аналізує вплив гро­шово-кредитної політики України на стан соціально-еконо­мічного розвитку України, вносить рекомендації Правлінню НБУ щодо методів та форм прогнозування макропоказни-ків економічного й соціального розвитку України, грошово-кредитної політики, політики курсоутворення, валютного регулювання, розвитку банківської системи, окремих нор­мативних актів із питань банківської діяльності; затверджує кошторис НБУ, встановлює форми оплати праці працівни­ків НБУ, зовнішньоекономічні договори, бухгалтерський ба­ланс НБУ і публікує його, визначає порядок покриття збит­ків та порядок відрахування доходів державного бюджету та має багато інших повноважень.

До складу Ради Національного банку входять її чле­ни, призначені Президентом України та Верховною Радою України. Голова Національного банку, який призначаєть­ся на посаду Верховною Радою України за поданням Президента України, входить до складу Ради Національного банку за посадою. Президент України та Верховна Рада призначають по сім членів Ради Національного банку шля­хом прийняття відповідного указу або постанови. Строк їх повноважень — сім років, окрім Голови Національного бан­ку, який входить до складу Ради Національного банку на строк здійснення ним повноважень за посадою.

За Законом Раду Національного банку очолює не голо­ва НБУ, якого призначає Парламент, а свій Голова, якого обирають члени Ради строком на три роки. Членом ради може бути громадянин України, який має вищу економічну чи фінансову освіту або науковий ступінь у галузі економіки та фінансів і досвід постійної роботи в органах законодав­чої влади, на керівних посадах центральної виконавчої вла­ди або ж наукової роботи за фінансовою чи економічною тематикою.

Рада Національного банку не може давати рекоменда­ції щодо доцільності призначення на посади або звільнен­ня з посад Голови Національного банку, членів Правління Національного банку або давати персональну оцінку діяль­ності окремих посадових осіб Національного банку. Рада дає оцінку діяльності Правління Національного банку щодо ви­конання Основних засад грошово-кредитної політики та з ін­ших питань, рішення з яких є для Правління обов'язковими. У разі неодноразового невиконання або неналежного ви­конання Правлінням Національного банку рішень Ради Національного банку, які є обов'язковими згідно з законом, Рада Національного банку має право звернутися до Голови Національного банку або до Верховної Ради України та Президента України з викладенням своїх позицій.

Рада НБУ вносить рекомендації Правлінню НБУ щодо окремих заходів монетарного та регулятивного характеру та їх впливу на економічний та соціальний розвиток України, а також стосовно політики курсоутворення та валютного ре­гулювання. Такі рекомендації безпосередньо стосуються ос­новних інструментів монетарної політики; саме в них і реалі­зується конституційний статус Ради НБУ, на яку покладено розробку Основних засад грошово-кредитної політики.

Правління НБУ зобов'язане розглянути і надіслати пись­мову мотивовану відповідь на внесені Радою НБУ рекомен­дації протягом п'яти робочих днів. Крім вищезазначеного Рада Національного банку наділена правом відкладального вето щодо окремих рішень Правління НБУ.

Це рішення з питань: диверсифікації активів Національного банку та їх ліквідності; лімітів позабалансових зобов'язань; формування резервів, покриття фінансових ризиків; поряд­ку відрахувань доходів до Державного бюджету України; мінімального розміру золотовалютних резервів; з інших пи­тань, віднесених до її компетенції. Причому таке вето може бути накладено і на рішення Правління, які вже набрали чинність. Вето може бути подолане лише при підтвердженні попереднього рішення двома третинами від загаль­ної кількості членів Правління НБУ не пізніше п'ятиденного строку від дня застосування.

Водночас наявність таких важелів впливу, як право на затвердження річного кошторису Національного бан­ку України та погодження кандидатур членів Правління НБУ, фактично зводить нанівець бажання виконавчого ор­гану центробанку активно намагатися подолати вето Ради НБУ.

У Законі не передбачено ніякої відповідальності Ради Національного банку за прийняті рішення, проте п. 8 ст. 19 Закону встановлює одноосібну відповідальність Голови Правління перед Верховною Радою України за діяльність Національного банку (а відповідно, і за діяльність Ради як вищого органу управління НБУ). Таким чином, пору­шується адресність відповідальності та має місце незбіг її за суб'єктним складом, що суперечить загальноприйнятій концепції юридичної відповідальності.

Керівним органом центробанку є і Правління НБУ, до повноважень якого законом віднесено забезпечення реалі­зації грошово-кредитної політики через відповідні моне­тарні інструменти, організацію виконання інших функцій Національного банку та управління його діяльністю. Очолює Правління Голова НБУ. Кількісний та персональний склад Правління затверджується Радою НБУ за поданням Голови (на відміну від порядку призначення Президією Верховної Ради України за поданням Голови Правління НБУ, що діяв раніше). Заступники Голови Національного банку входять До складу Правління за посадою.

Відповідно до ст. 15 Закону до повноважень Правління НБУ належить прийняття рішень щодо економічних за­собів та монетарних методів, необхідних для реалізації Основних засад грошово-кредитної політики, забезпечен­ня стабільності та купівельної спроможності національної валюти. До цього блоку має входити прийняття рішень про емісію валюти України та вилучення з обігу банкнот і монет, зміну процентних ставок Національного банку, встановлення економічних нормативів для банків та фінан­сово-кредитних установ, розмір та порядок формування обов'язкових резервів для банків та фінансово-кредитних установ, встановлення лімітів операцій на відкритому рин­ку, які здійснює Національний банк, про перелік цінних паперів та інших цінностей, придатних для забезпечення кредитів Національного банку, умови допуску іноземного капіталу до банківської системи України.

Правління видає нормативні акти НБУ та приймає рі­шення про застосування заходів впливу до комерційних банків, створення та ліквідацію підприємств, установ і ор­ганізацій НБК, участь у міжнародних фінансових організа­ціях, у капіталі банків та кредитних установ.

Правління подає на розгляд Раді річний звіт Національного банку та проект кошторису доходів і витрат на наступний рік, визначає організаційні основи та структу­ру, затверджує положення про структурні підрозділи та ус­танови Національного банку, статути його підприємств, по­рядок призначення керівників підрозділів, підприємств та установ, затверджує штатний розпис Національного банку, встановлює порядок надання ліцензій на ведення банківських операцій, затверджує регламент роботи Правління та вико­нує інші функції, що випливають з основної мети діяльності НБУ. Діяльність Правління регулюється також Регламентом роботи Правління Національного банку України, затвер­дженим його постановою від 30 червня 1995 р. № 164. Відповідно до Регламенту засідання Правління проводяться не рідше одного разу на місяць.

 

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Банківське право

Івано франківський університет права.. Імені короля Данила Галицького.. Кафедра екологічного трудового..

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Керівні органи Національного банку України

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Банк і його операції. Правова природа банківської діяльності
Ринкова економіка породжує нові інститути, притаманні ринковим умовам господарювання, та змінює старі, що іс­нували під час державної монополії. Змінюються принци­пи, на яких будуються взаємовіднос

Банківське право: предмет та методи правового регулювання
У юридичній науці триває дискусія щодо визначення міс­ця банківського права у правовій сисгемі, віднесення його до комплексної галузі права або до комплексного правового ін­ституту. Свого часу М. М

Банківські правовідносини
Банківські відносини підпадають під регулювання норм права, тому є правовідносинами. Відповідно, їх можна кваліфікувати та класифікувати, виходячи із загальних стан­дартів правової науки. Слід заув

Банківське законодавство
В умовах побудови ринкової економіки країни континен­тального права створюють цілі комплексні масиви законодавс­тва, що містять норми різних правових галузей (що стосують­ся сфери транспорту, інфор

Джерела банківського права
Аналізуючи законодавчу діяльність та практику впро­вадження прийнятих компетентними органами правових норм, які регулюють банківські відносини, слід зважати на необхідність реалізації принципів, пр

Місце центрального банку в банківській системі
До основних факторів, що мають визначати місце цент­рального банку (і НБУ у тому числі) в економіці держави, слід віднести: а) систему чинних законів; б) взаємозв'язок полі­тики центрального банку

Принципи діяльності Національного банку України
Національний банк організується та функціонує відповід­но до найбільш загальних правових принципів, які прита­манні більшості державних органів. Згідно зі ст. 22 Закону «Про Національний банк Украї

Правовий статус територіальних управлінь Національного банку України
Аналізуючи правовий статус філій (територіальних уп­равлінь) Національного банку України, слід зазначити, що вони є найважливішими структурними елементами систе­ми центрального банку. Наявність філ

Функції Національного банку України
Основна функція центрального банку держави полягає у забезпеченні стабільності національної грошової одиниці. В Україні таку норму закріплено в ст. 99 Конституції України та в Законі України «Про Н

Поняття, ознаки та компетенція комерційного банку
Термін «комерційний банк» виник на початку розвит­ку банківської справи, коли банки обслуговували переважно торгівлю (соmmеrсе), товарообмінні операції та платежі, які здійснювали торгівці (звідси

Майно комерційного банку, статутний капітал і порядок його формування
Реформування банківського сектору пов'язане з діями на рівні національної банківської системи, що тягне за собою як закриття або реорганізацію банків (які не можуть викона­ти вимоги НБУ щодо капіта

Правові засади створення та державної реєстрації банків
Порядок створення та державної реєстрації банків ви­значають закони «Про банки і банківську діяльність», «Про Національний банк України», а також Положення НБУ про порядок створення і державної реє

Правовий статус і порядок відкриття відокремлених структурних підрозділів банків
Чимало банків надають послуги клієнтам через свої струк­турні підрозділи, оскільки територіальна наближеність установи і досі залишається одним із найважливіших кри­теріїв при обранні клієнтом банк

Державна реєстрація банків з іноземним капіталом і представництв іноземних банків в Україні
Аналізуючи доцільність доступу іноземного капіталу на національні ринки банківських послуг, можна дійти виснов­ку про наявність декількох взаємопов'язаних, але водночас протилежних за метою чинникі

Реорганізація та ліквідація банківських установ
Як і будь-яке інше підприємство, банк може прийняти рішення про реорганізацію або ліквідацію. Реорганізація банку здійснюється в загальноприйнятих пра­вових формах шляхом злиття, приєдн

Договір банківського вкладу
За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від іншої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), яка надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові

Договір банківського рахунку
За договором банківського рахунку банк зобов'язується при­ймати та зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (во­лодільцеві рахунку), кошти, що надходять для нього, викону­вати розпорядження

Правові основи захисту банківської таємниці
Принцип дотримання банківської таємниці слід реалізо­вувати через діяльність окремих кредитно-фінансових інс­титутів, у першу чергу комерційних банків. Водночас саме центральний банк може сп

Значення активних операцій для банків
У міжнародній банківській практиці якість активів по­ряд із достатністю капіталу є фундаментальною умовою, що визначає фінансовий стан банку, його благополуччя. Достатність капіталу значною мірою з

Правові засади банківського кредитування
Поняття та види кредиту.Кредитування є основним ви­дом активних операцій комерційних банків, який дає мож­ливість банкам отримувати значні доходи, але водночас супроводжується певн

Іпотечне кредитування
Одним із важливих завдань національної економічної політики є формування платоспроможного попиту різних верств населення на житловому ринку. Однак житло є до­рогим товаром тривалого користування, і

Банки як учасники ринку цінних паперів
В умовах ринкової економіки цінні папери посідають важливе місце у платіжному обігу кожної держави. Завдяки випуску й обігу цінних паперів забезпечуються інвестицій­ні процеси, пересування коштів у

Порядок здійснення банками операцій з акціями
Акція — це цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує дольову участь у статутному фонді акціонерного това­риства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та пра­во н

Порядок здійснення банками операцій з акціями
Акція — це цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує дольову участь у статутному фонді акціонерного това­риства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та пра­во н

Застосування деривативів у банківській діяльності
Деривативи — стандартні документи (похідні цінні папе­ри), що засвідчують право та (або) обов'язок придбати або прода­ти цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а та­кож кошти на пев

Використання векселів у банківській діяльності
Вексель — це цінний папір (борговий документ), який засвід­чує безумовне грошове зобов'язання однієї особи сплатити після настання строку, визначеного у векселі, певну суму коштів влас­никові ве

Використання векселів у банківській діяльності
Вексель — це цінний папір (борговий документ), який засвід­чує безумовне грошове зобов'язання однієї особи сплатити після настання строку, визначеного у векселі, певну суму коштів влас­никові ве

Правове регулювання грошового обігу в Україні
Гроші існують у готівковій формі (формі грошових зна­ків) або в безготівковій (формі записів на рахунках у банках). Грошові знаки випускають у вигляді банкнот і монет, що ма­ють зазначену на них но

Правові засади здійснення безготівкових розрахунків в Україні
Безготівкові розрахунки займають провідне місце в опе­раціях підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та видів діяльності. Близько % припадає на розрахунки за товарними операц

Підстави, порядок списання коштів із рахунку клієнта й арешт коштів на рахунку клієнта
Накладення арешту та звернення стягнення на кошти, що перебувають у банку, є самостійними стадіями обме­ження (а зрештою і припинення) права власника рахунку або вкладника, що передбачені законодав

Список рекомендованої літератури
Основна література Законодавча та нормативна:

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги