Реферат Курсовая Конспект
Правове регулювання грошового обігу в Україні - раздел Экономика, Банківське право Гроші Існують У Готівковій Формі (Формі Грошових Знаків) Або В Безготівковій...
|
Гроші існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або в безготівковій (формі записів на рахунках у банках). Грошові знаки випускають у вигляді банкнот і монет, що мають зазначену на них номінальну вартість. Вони мають обертатися через відповідні платіжні системи, що узаконені на території держави. Обробка та передача в межах України електронних та паперових документів на переказ, документів за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів та документів на відкликання можуть здійснюватися за допомогою як внутрішньодержавних, так і міжнародних платіжних систем, що діють в Україні.
Грошовою одиницею України відповідно до ст. 99 Конституції України є гривня. Вона виступає єдиним законним платіжним засобом в Україні, що приймається усіма юридичними та фізичними особами без будь-яких обмежень на території країни для проведення грошових трансфертів та здійснення розрахунків у готівковому та безготівковому вигляді.
Гривня дорівнює 100 копійкам. Випуск та обіг на території України інших грошових одиниць і використання грошових сурогатів як засобу платежу заборонено. Чинне законодавство не встановило офіційного співвідношення між гривнею та золотом або іншими дорогоцінними металами.
Як єдиний платіжний засіб гривню було випущено в обіг у 1996 р. Згідно з Указом Президента України «Про грошову реформу в Україні» від 25 серпня 1996 р. гривню було випущено в обіг у вигляді банкнот номінальною вартістю 1, 2, 5, 10 і 20 грн. зразка 1992 р., а також номінальною вартістю 1, 50 і 100 грн. зразка 1994 р. Реформу проводили з 2 до 16 вересня 1996 р. За встановленим курсом (1,76 грн. до 1 дол. США) було перераховано у гривні ціни, тарифи, оклади, стипендії, пенсії, кошти на рахунках підприємств, вклади громадян. У 2001 р. в обіг випущено гривню номінальною вартістю 200 грн. Розмінні монети, випущені в обіг НБУ, вартістю 1, 2 і 5 коп., виготовлені із металу срібного кольору, а вартістю 10, 25 і 50 коп. — із металу жовтого кольору. Основні характеристики дизайну та захисних елементів було закріплено у Правилах визначення платіжності гривні й монет. Чинне законодавство передбачає, що банкноти та монети є безумовними зобов'язаннями НБУ і забезпечуються всіма його активами. Слід додати, що НБУ постійно здійснює випуск ювілейних та пам'ятних монет. Зокрема, з 1 березня 2004 р. запроваджено офіційний графічний знак гривні.
Регулювання грошового обігу є одним із найбільш важливих напрямів діяльності держави у сфері фінансів. Саме тому високим є рівень нормативно-правових актів, що закріплюють правові засади її обігу. Передусім йдеться про Конституцію України, у ст. 92 якої зазначено, що засади створення та функціонування грошового ринку, статус національної валюти, а також іноземних валют на території України встановлюють виключно законами України. У ст. 99 закріплено, що забезпечення її стабільності є основною функцією НБУ.
Для забезпечення стабільності національної грошової одиниці НБУ має ряд повноважень у сфері регулювання готівкового грошового обігу, у тому числі:
• виготовляє та зберігає банкноти та монети;
• створює резервні фонди банкнот і монет;
• встановлює номінали, системи захисту, платіжні ознаки та дизайн грошових знаків;
• встановлює порядок заміни пошкоджених банкнот і монет;
• встановлює правила випуску в обіг, зберігання, перевезення, вилучення та інкасації готівки;
• визначає порядок ведення касових операцій для банків, інших фінансово-кредитних установ, підприємств і організацій;
• визначає вимоги щодо технічного стану й організує охорону приміщень банківських установ.
НБУ наділений виключним правом на емісію, тобто випуск в обіг грошових знаків в усіх формах. Головним каналом емісії грошей в промислово розвинених країнах є депозитно-чекова емісія: збільшення депозитів на рахунках клієнтів і, відповідно, маси чеків, що обслуговують безготівковий платіжний обіг. У ній беруть участь комерційні банки та інші кредитні установи, а також центральний банк.
Теорією банківського права розроблено ряд принципів організації та здійснення емісійних операцій:
• централізм у проведенні емісійних операцій, який полягає в тому, що установи банків самостійно розпоряджаються готівковими коштами, що надходять до їхніх кас, а емісію грошей проводять лише в межах, встановлених вищестоящими установами центрального банку;
• безумовне виконання завдань з вилучення грошейз обігу;
• своєчасне та безперебійне задоволення обґрунтованих потреб у наявних грошах підприємств, організацій та установ;
• складення всіма установами банків, що здійснюють касові операції, розрахунку можливих щоденних надходжень та видача готівкових коштів з метою попереднього визначення величини можливої емісії;
• самостійне вилучення грошей з обігу у випадках, коли фактична сума грошей, що знаходиться в оборотній касі установ банків, перевищує встановлену межову суму.
Емісійну систему розглядають як законодавчо встановлений порядок випуску в обіг грошових знаків, вона є складовою грошової системи. Регулювання емісійної системи забезпечують операції на відкритому ринку, зміни норм обов'язкових резервів, процентних ставок та інші інструменти грошово-кредитної політики.
Крім емісійної діяльності до повноважень НБУ належить і вилучення зношених, пошкоджених, фальшивих та підроблених грошових знаків. Згідно із законодавством, зношені та пошкоджені грошові знаки України приймають й обмінюють на нові грошові знаки безоплатно НБУ та комерційні банки України без обмежень щодо сум та строків такої заміни. НБУ, комерційні банки України зобов'язані вилучати фальшиві, підроблені або такі, що не мають необхідних ознак платіжності, грошові знаки (банкноти, монети). При цьому ні НБУ, ні комерційні банки не зобов'язані відшкодовувати знищені, загублені, фальшиві, підроблені, а також такі, що стали недійсними, банкноти та монети.
Водночас закріплено обов'язок підприємств під час здійснення розрахунків із споживачами за готівку приймати у сплату за товари (роботи, послуги тощо) без обмежень банкноти та монети (у тому числі обігові, пам'ятні, ювілейні монети, зношені банкноти та монети) усіх номіналів, які випускає в обіг НБУ, які є дійсним платіжним засобом і не викликають сумніву щодо їхньої справжності та платіжності.
Також НБУ відповідно до чинного законодавства України здійснює контроль за дотриманням правил і порядку проведення операції з перевезення валютних цінностей та інкасації коштів. Порядок здійснення таких операцій регулюють нормативно-правові акти центрального банку, у тому числі Інструкція з організації перевезення валютних цінностей та інкасації коштів в установах банків України.
Окрім Закону «Про Національний банк України» відносини у сфері готівкового грошового обігу регулюють і закони України «Про банки і банківську діяльність», «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні», а також підзакон-ні акти, у тому числі Інструкція про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України.
Законодавство встановлює, що основними завданнями банківських установ банків в організації готівкового обігу є:
• повне та своєчасне забезпечення потреб економіки в готівкових коштах;
• забезпечення своєчасної видачі готівки підприємствам і підприємцям на оплату праці, пенсій, допомоги та на інші цілі;
• створення умов для залучення готівки до кас банків;
• сприяння скороченню використання готівки в розрахунках за товари і послуги шляхом упровадження прогресивних форм безготівкових розрахунків.
Готівковий обіг — це обіг у готівковій формі законних платіжних засобів (банкнот та розмінної монети), які обслуговують потреби економіки країни.
Готівкові розрахунки — платежі готівкою підприємств, підприємців і фізичних осіб між собою за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги) і за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.
Для уникнення зловживань у сфері обігу готівки центральним банком встановлено відповідні вимоги та нормативи щодо її обігу. Зокрема, усі підприємства та підприємці, які відкрили поточні рахунки в банківських установах, зберігають на них свої кошти на договірних умовах. Для регулювання готівкового грошового обігу та підтримання касової дисципліни чинне законодавство передбачає, що готівкова виручка, яка надійшла до кас підприємств, має здаватися ними до установ банків для зарахування на їхні поточні рахунки. за неповідомлення підприємством своїм відокремленим підрозділам розміру встановленого банком ліміту каси, порядку та строків здавання готівкової виручки.
Водночас слід звернути увагу на деякі особливості встановлення лімітів касової готівки:
• державному казначейству, його територіальним органам та бюджетним установам і організаціям, що утримуються на кошти державного та (або) місцевих бюджетів і обслуговуються органами Державного казначейства, ліміт каси установою банку не встановлюється. Державне казначейство самостійно визначає порядок установлення такого ліміту в його касі та касах бюджетних установ і організацій, які воно обслуговує;
• самостійно визначають розмір готівки, що постійно перебуває в їхніх касах, селянські (фермерські) господарства, повідомляючи про нього обслуговуючі установи банків. Готівку понад визначені розміри вони мають здавати до банківських установ;
• ліміт каси для підприємств грального бізнесу, в тому числі ігорних будинків, казино, гральних автоматів із грошовим виграшем тощо, установлюється з урахуванням особливостей діяльності та режиму роботи цих закладів відповідно до переліку та правил ведення азартних ігор та затвердженого підприємством положення про призовий фонд у межах середньої денної видачі готівки, але не більше максимально можливого виграшу відвідувача;
• ліміти каси не встановлюються установами банків для фінансових установ (кредитних спілок, ломбардів, лізингових компаній, довірчих товариств, страхових компаній, установ накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційних фондів тощо) та підприємств поштового зв'язку. Зазначені установи самостійно встановлюють ліміт каси;
• не встановлюється також ліміт каси для фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності;
• не встановлюється ліміт каси і для банків.
Для отримання готівки зі своїх поточних рахунків підприємства та підприємці мають зазначати у грошовому чеку цільове призначення з чітким формулюванням суті операцій, що здійснюватимуться. Установи банків зобов'язані ідентифікувати клієнтів, які здійснюють значні та (або) сумнівні операції, та відповідно до вимог законодавства України повідомляти про ідентифікацію осіб, які їх здійснили, відповідні органи згідно із законодавством, яке регулює питання боротьби з організованою злочинністю.
Для забезпечення наявності в касах банківських установ готівкових ресурсів у необхідній кількості банки мають одержувати від підприємств (у тому числі установ та організацій, що їх обслуговують органи Державного казначейства України) календар видачі заробітної плати, у якому підприємство вказує основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати. Строки видачі стипендій установлюють керівники відповідних навчальних закладів. Для регулювання касових ресурсів установи банків складають зведений календар видачі заробітної плати щодо всіх підприємств, які вони обслуговують.
Поряд із цим у договорі на розрахунково-касове обслуговування підприємців, як правило, передбачається, що про бажання клієнта отримати певну суму готівкою він повинен завчасно повідомити установу банку.
Для підвищення рівня контролю за обігом готівки та дотриманням встановлених лімітів касової готівки держава закріплює відповідні повноваження суб'єктів фінансового контролю за декількома органами, у тому числі: органами Державної податкової служби України, НБУ, банківськими установами та іншими органами в межах їхньої компетенції.
Готівкові розрахунки підприємств між собою та з підприємцями і фізичними особами здійснюють як за рахунок коштів, одержаних із кас банків, так і за рахунок готівкової виручки, здійснюються вони через касу підприємств із веденням касової книги встановленого зразка. Розрахунки готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб здійснюються також через установи банків шляхом переказу готівки на користь підприємств (підприємців) та фізичних осіб для сплати будь-яких платежів.
Готівкова виручка підприємств (підприємців), крім готівки, одержаної з банку та невикористаної за призначенням, може використовуватися ними для забезпечення потреб, що виникають у процесі їхнього функціонування, а також для проведення розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами за податками та зборами (обов'язковими платежами). Підприємства, що мають податковий борг, здійснюють виплати, пов'язані з оплатою праці (крім виплат через екстрені (невідкладні) обставини), виключно за рахунок коштів, одержаних з установ банків.
Порядок здійснення розрахунків та ведення касових операцій регламентує Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні. Порядок ведення операцій із готівкою установами банків, у тому числі проведення готівкових розрахунків через каси установ банків, здійснення установами банків касового обслуговування підприємств, підприємців та фізичних осіб установлений нормативно-правовим актом щодо організації касових операцій у банках України.
Крім того, з метою поступового переведення розрахунків у площину безготівкових та підвищення контролю за обсягом готівкових коштів законодавство передбачає обмеження максимальної суми готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) через їхні каси (каси банків, інших фінансових установ, які надають послуги з переказу грошей, та підприємств поштового зв'язку), яка не має перевищувати 10 тис. грн. протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами. Платежі понад установлену граничну суму проводять виключно в безготівковому порядку (до 2003 р. сума становила 3 тис. грн.). Кількість підприємств (підприємців), з якими проводяться розрахунки, протягом дня не обмежується. Проте вказані обмеження на здійснення розрахунків за готівку не поширюються на розрахунки підприємств (підприємців) між собою при закупівлі сільськогосподарської продукції за встановленим законодавством переліком.
З метою забезпечення здійснення розрахунків готівкою підприємство повинно мати касу, а його керівники мають обладнати касу та забезпечити надійне зберігання готівкових коштів у ній. Якщо з вини керівників не були створені належні умови для забезпечення схоронності коштів під час їх зберігання і транспортування, керівники вони несуть за це відповідальність у встановленому чинним законодавством України порядку. Зберігання в касі готівки та інших цінностей, що не належать цьому підприємству, забороняється. Усі надходження та видачу готівки в національній валюті підприємства враховують у касовій книзі (типова форма КО-4, затверджена наказом Мінстату), що становить відомості встановленої форми, передбачені для обліку руху касової готівки (надходження, витрати, залишок грошей).
Касові операції становлять сукупність матеріально-технічних процедур, що полягають у прийнятті, зберіганні та видачі готівкових коштів.
Касові операції регулюють норми права, вони утворюють окремий фінансово-правовий інститут. Залежно від того, касові операції яких суб'єктів регулює держава, виокремлюють: операції банків та інших кредитно-фінансових установ; підприємств, установ, організації; операції підприємств та інших організацій із безпосереднього прийняття від населення платежів за товари, роботи, послуги.
Для забезпечення дотримання фінансової дисципліни при проведенні касових операцій використовують відповідні фінансово-розрахункові документи. Згідно із законодавством розрахунки готівкою підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами проводять із застосуванням прибуткових та видаткових касових ордерів, касових і товарних чеків, розрахункових квитанцій, проїзних документів тощо, які підтверджують факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, а також рахунків-фактур, договорів, угод, контрактів, актів закупівлі товарів тощо. Підприємства мають забезпечувати постійну наявність у своїх касах банкнот і монет різних номіналів для видачі здачі громадянам.
Касові операції оформляють за допомогою прибуткових та видаткових касових ордерів, типові форми та порядок заповнення яких затверджені наказом Міністерства статистики України від 15 лютого 1996 р. № 51 «Про затвердження типових форм первинного обліку касових операціїі». Зокрема, видача готівки з кас підприємств проводиться за видатковими касовими ордерами або належно оформленими платіжними (розрахунково-платіжними) відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або особи, які на це уповноважені. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо. Якщо на доданих до видаткових касових ордерів документах, заявах, рахунках тощо є дозвільний припис керівника, то підпис керівника на видаткових касових ордерах не обов'язковий.
Підприємства мають право зберігати у своїй касі готівку, що одержана в установі банку для виплат, пов'язаних з оплатою праці, пенсій, стипендій, дивідендів (доходу), і перевищує установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів із дня одержання готівки в установі банку. Для здійснення виплат працівникам віддалених підрозділів підприємств залізничного транспорту та морських портів готівка, що перевищує установлений ліміт може зберігатися в касах протягом п'яти робочих днів з дня одержання готівки в установі банку. Готівку, одержану в установі банку на інші виплати, підприємство має видавати своїм працівникам того самого дня. Суми готівки, одержані в установі банку і не використані за призначенням протягом установлених вище строків, повертаються підприємством в установу банку не пізніше наступного робочого дня установи банку та підприємства або можуть залишатися в його касі (у межах установленого ліміту) і видаватися на ті самі цілі.
Видача готівки з кас підприємств проводиться виключно під звіт за умови повного звіту конкретної підзвітної особи за раніше виданими під звіт сумами, тобто в разі подання до бухгалтерії авансового звіту про витрачені (частково витрачені) кошти та одночасного повернення до каси підприємства залишку готівки, виданої під звіт. Підзвітні особи зобов'язані подати до бухгалтерії підприємства разом із невикористаним залишком готівки авансовий звіт про витрачання одержаних у касі сум у такі строки: за відрядженнями — протягом трьох робочих днів після повернення з відрядження; на закупівлю сільськогосподарської продукції, продуктів її переробки та заготівлю вторинної сировини (крім металобрухту) — протягом десяти робочих днів із дня видачі готівки під звіт; на всі інші виробничі (господарські) потреби — наступного робочого дня після видачі готівки під звіт.
Уся готівка, що надходить до кас підприємств, має бути своєчасно та в повній сумі оприбуткована в їхніх касах. Для обліку операцій з готівкою підприємці використовують книгу обліку доходів і витрат, форма та порядок заповнення якої встановлені Державною податковою адміністрацією України.
За порушення правил ведення касових операцій до посадових осіб застосовують штрафні санкції, визначені ст. 1642 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Штрафні санкції застосовують до підприємств (підприємців) за: перевищення встановлених лімітів каси; не-оприбуткування (неповне та (або) несвоєчасне оприбуткування) у касах готівки; перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів; витрачання готівки з виручки на виплати, пов'язані з оплатою праці, за наявності податкового боргу; використання одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначенням; проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа, який підтверджував би сплату покупцем готівкових коштів.
Операції через касу здійснює касир. Чинне законодавство передбачає, що керівник підприємства одночасно із зарахуванням на роботу касира укладає з ним договір про повну матеріальну відповідальність та ознайомлює його з останнім під розпис, згідно якого касир несе повну матеріальну відповідальність за збереження всіх прийнятих ним цінностей. Касиру забороняється передовіряти виконання дорученої йому роботи іншим особам.
На підприємствах, які мають одного касира, у разі потреби тимчасової його заміни, виконання обов'язків касира покладається на іншого працівника за письмовим наказом керівника. З цим працівником укладається договір про повну матеріальну відповідальність на час виконання ним обов'язків касира. У разі відсутності касира (у зв'язку із хворобою тощо) цінності, що перебувають у нього під звітом, перераховуються іншим касиром, якому їх передають, у присутності керівника та головного бухгалтера або в присутності комісії, призначеної керівником підприємства. Про результати перерахування і передавання цінностей складають акт за підписами зазначених осіб. На підприємствах, штатний розпис яких не передбачає посади касира, виконання його обов'язків може покладатися відповідно до письмового розпорядження керівника підприємства на бухгалтера чи іншого працівника, з яким укладається договір про повну матеріальну відповідальність.
З метою контролю за схоронністю готівкових коштів на підприємствах проводять інвентаризації кас. Для проведення інвентаризації каси, що має здійснюватися згідно з наказом керівника підприємства, призначається комісія, яка після закінчення інвентаризації каси складає акт. При цьому відповідальність за дотримання порядку ведення операцій із готівкою покладається на підприємців та керівників підприємств. Особи, винні в порушенні порядку ведення операцій із готівкою, притягуються до відповідальності в установленому чинним законодавством порядку. У разі виявлення порушень установленого порядку ведення операцій із готівкою органи державної податкової служби України застосовують до порушників штрафні санкції на підставі подання контролюючих органів.
– Конец работы –
Эта тема принадлежит разделу:
ІВАНО ФРАНКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ПРАВА... ІМЕНІ КОРОЛЯ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО... Кафедра екологічного трудового...
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Правове регулювання грошового обігу в Україні
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Твитнуть |
Новости и инфо для студентов