Реферат Курсовая Конспект
Безпека життєдіяльності - раздел Охрана труда, Україна Міністерство Аграрної П...
|
УКРАЇНА | МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Факультет механізації сільського господарства Кафедра охорони праці і безпеки життєдіяльності |
Зміст
Структурно-модульна схема з дисципліни | |
Вступ | |
Модуль 1 Практична робота № 1 “Психо - фізіологічні особливості людини та безпека життєдіяльності” | |
Практична робота № 2“Раціональне та здорове харчування” | |
Практична робота № 3“Статистична оцінка небезпечних та шкідливих чинників для життя людини” | |
Практична робота № 4 “Моделювання і прогнозування небезпечних ситуацій” | |
Практична робота № 5“Оцінка можливих наслідків аварії на вибухонебезпечному об’єкті” | |
Модуль 2 Практична робота № 6“Оцінка хімічної обстановки” | |
Практична робота № 7“Оцінка радіаційної обстановки в надзвичайних умовах” | |
Практична робота № 8“Перша медична допомога” | |
Практична робота №9 “Оцінка захисних споруд” | |
Практична робота №10“Засоби індивідуального захисту” | |
Рекомендована література |
Структурно-модульна схема
з дисципліни "Безпека життєдіяльності з основами цивільної оборони"
Мо-дуль | К-сть годин | Форма контролю | К-сть заходів | Оцінка за захід, балів | Сума балів | ||||||||
ЛЗ | ЛПЗ | СРС | max | min | max | min | |||||||
Перевірка ЛЗ | |||||||||||||
Перевірка ЛПЗ | |||||||||||||
Тестування | - | - | - | - | - | ||||||||
Захист модуля | 0,5 | ||||||||||||
Всього | |||||||||||||
Перевірка ЛЗ | |||||||||||||
Перевірка ЛПЗ | |||||||||||||
Контрольна робота | - | - | - | - | - | ||||||||
Захист модуля | |||||||||||||
Всього | |||||||||||||
Разом | |||||||||||||
Залік | |||||||||||||
ЛЗ – лекційні заняття;
ЛПЗ – лабораторно-практичні заняття;
СРС – самостійна робота студента.
Шкала оцінки знань студентів
За шкалою ECTS | За національною шкалою | Рейтингова оцінка за шкалою навчального закладу (абсолютна к-сть балів за дисципліну) |
А | Відмінно | 90…100 |
ВС | Добре | 75…89 |
DE | Задовільно | 60…74 |
FX | Незадовільно | 33…59 |
ВСТУП
Методичні вказівки з дисципліни “Безпека життєдіяльності з основами цивільної оборони” відображають сучасні тенденції розв'язання проблем безпеки людини. У методичних вказівках враховано: досвід Європейської системи освіти у сфері ризику, рішення першої науково-методичної конференції "Безпека життя і діяльності людини — освіта, наука, практика" та наукові дослідження у сфері безпеки людини.
Людина та її здоров'я є найбільшою цінністю держави, яка докладає чимало зусиль для створення умов безпечної життєдіяльності всього населення України. Одним із головних напрямів забезпечення безпеки населення України є належна освіта з проблем безпеки.
Мета:теоретична та практична підготовка у студентів щодо створення безпечних умов діяльності і життя, опанування принципів гармонійного розвитку особистості і сталого розвитку суспільства, вивчення впливу на людину зовнішніх та внутрішніх факторів у всіх сферах її життєдіяльності.
Об'єктом вивчення безпеки життєдіяльності з основами цивільної оборони є людина у всіх аспектах її діяльності (фізичному, психологічному, духовному, суспільному).
Предметом вивчення є вплив на життєдіяльність та здоров'я людини зовнішніх і внутрішніх факторів.
Завданням безпеки життєдіяльності з основами цивільної оборони є виявлення умов позитивного та негативного впливу на життєдіяльність та здоров'я людини зовнішніх та внутрішніх факторів, обгрунтування оптимальних умов та принципів життя.
Студент повинен:
Вміти:
- аналізувати та оцінювати небезпечні ситуації;
- оцінити середовище перебування стосовно особистої безпеки,
безпеки колективу;
- самостійно приймати рішення про вжиття термінових заходів у разі виникнення екстремальних ситуацій;
- забезпечити особисту безпеку в екстремальних ситуаціях;
- розробляти і впроваджувати систему заходів, спрямованих на збереження здоров'я людини та її гармонійний розвиток;
- визначити психофізіологічні особливості людини та їх роль у забезпеченні особистої безпеки;
- оцінювати негативні фактори середовища перебування та визначати шляхи усунення їх дії на людину;
- надати першу медичну допомогу в екстремальних ситуаціях собі та іншим потерпілим.
Знати:
- основні принципи формування безпечної життєдіяльності людини;
- характеристики зовнішніх та внутрішніх негативних факторів;
- вплив психофізіологічних особливостей людини на формування її безпеки;
- класифікацію і нормування шкідливих та небезпечних факторів,
що негативно впливають на здоров'я людини;
- методи виявлення шкідливих та небезпечних факторів;
- основні принципи колективної безпеки;
- принципи гармонійного розвитку людини та сталого розвитку
людства.
Підсумковий контроль - залік.
Практична робота 2
Тема: Раціональне та здорове харчування
Контрольні запитання
1. Чи змогли б Ви внести пожвавлення в невеселу ком
панію?
2. Чи трапляються випадки, що ви говорите про речі, яких
зовсім не розумієте?
3. Чи турбуєтесь Ви про своє здоров'я?
4. Чи любите кепкувати з інших людей?
5. Чи непокоїть Вас безсоння?
Практична робота 3
Тема: Статистична оцінка небезпечних та шкідливих чинників для життя людини
Контрольні запитання
1. Назвіть шляхи підвищення безпеки технологічних процесів .
2. обґрунтуйте компроміс між рівнем безпеки виробництва та прибутковістю.
3. Опишіть механічні чинники та їх потенційну небезпечність .
4. Опишіть термічні чинники та їх потенційну небезпечність
5. Опишіть дію електричного струму на життя людини.
Практична робота 4
Тема: МОДЕЛЮВАННЯ І ПРОГНОЗУВАННЯ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
Контрольні запитання
1. Класифікація надзвичайних ситуацій (НС).
2. НС природнього характеру.
3. НС техногенного характеру.
4. НС воєнного характеру.
5. НС соціально – політичного характеру.
Практична робота 5
Тема: ОЦІНКА МОЖЛИВИХ НАСЛІДКІВ АВАРІЇ НА ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНОМУ ОБ’ЄКТІ
Контрольні запитання
1. Дати визначення “вибухонебезпечного об’єкту”.
2. Дати визначення “зона руйнувань”.
3. Можливість виникнення пожежної обстановки в районі розташування цеху.
4. Який ступінь можливого ураження виробничого персоналу?
5. Які існують рекомендації спрямовані на недопущення або зменшення ураження людей та руйнувань?
МОДУЛЬ 2
Практична робота 6
Тема: ОЦІНКА ХІМІЧНОЇ ОБСТАНОВКИ
Контрольні запитання
1. Що таке хімічна обстановка?
2. Дати поняття глибини поширення зараженого повітря.
3. Основні вихідні дані для визначення хімічної обстановки.
4. Як визначити стійкість отруйних речовин?
5. Дати пояснення ступеням вертикальної стійкості повітря (інверсія, конвекція, ізотермія).
Практична робота 7
Тема: ОЦІНКА РАДІАЦІЙНОЇ ОБСТАНОВКИ В НАДЗВИЧАЙНИХ УМОВАХ
Контрольні запитання
1. Яку дозу радіації може отримати група ліквідації наслідків під час перебування в зоні радіаційного забруднення?
2. Що таке установлена доза радіації?
3. Як визначити допустиму тривалість роботи в зоні радіаційного забруднення при установленій дозі радіації?
4. Що слід розуміти під терміном “сумарна доза радіації”?
5. Як визначити можливі радіаційні втрати людей по сумарній дозі радіації?
Практична робота 8
Тема: ПЕРША МЕДИЧНА ДОПОМОГА
Контрольні запитання
1. Перша медична допомога при клінічній смерті.
2. Перша медична допомога при кровотечах.
3. Перша медична допомога при опіках.
4. Перша медична допомога при ушкодженні м’яких тканин та переломах.
5. Склад домашньої аптечки.
Практична робота 9
Тема: ОЦІНКА ЗАХИСНИХ СПОРУД
Контрольні запитання
1. Як визначити достатність місць в сховищах для укриття робітників і службовців працюючої зміни?
6. Оцініть забезпеченість системи повітропостачання сховища всіх людей повітря по встановленим нормам?
7. Як визначити достатність аварійного запасу води в сховищі?
Практична робота 10
Тема: ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ
Контрольні запитання
1. Класифікація засобів індивідуального захисту (ЗІЗ).
2. Принцип роботи фільтруючих і ізолюючих протигазів.
3. Принцип роботи респіраторів.
4. Засоби захисту шкіри.
5. Медичні засоби захисту.
Практичне заняття 1
Тема: Психофізіологічні особливості людини та безпека
Таблиця 1.1 - Статистична оцінка небезпечних та шкідливих чинників для життя людини
№ | Чинники | Індивідуальна оцінка Sij | Середня оцінка | Відносна частка qj |
Авіаційний транспорт | ||||
Автомобільний транспорт | ||||
Атомна енергетика | ||||
Вживання спиртних напоїв | ||||
Виробничі травми | ||||
Вбивства та навмисні ушкодження | ||||
Водойми (купання, відпочинок) | ||||
Діагностичне опромінення | ||||
Електричний струм | ||||
Залізничний транспорт | ||||
Інфекційні захворювання | ||||
Інші чинники | ||||
Куріння | ||||
Медичні препарати | ||||
Наркотичні речовини | ||||
Побутові травми | ||||
Робота в правозахисних органах | ||||
Пожежі | ||||
Самогубство | ||||
СНІД | ||||
Спортивні та масові заходи | ||||
Стихійні лиха | ||||
Тероризм | ||||
Харчові отруєння | ||||
Хірургічне втручання |
Після заповнення таблиці 1.1 кожним студентом визначаються показники та згідно формул 1.1 і 1.2.
Практичне заняття 4
Загальні висновки і рекомендації
Підводячи підсумки проведеної оцінки, треба відповісти на такі питання:
1. В яку зону руйнувань може потрапити цех?
2. Які очікуються- руйнування елементів цеху?
3. Яка пожежна обстановка може скластися в районі розташування цеху?
4. Який характер можливого ураження виробничого персоналу?
Відповіді на ці питання доцільно звести в підсумкову таблицю (табл. 4):
Таблиця 4 Підсумки проведеної оцінки можливих наслідків аварії на
Додатки
Додаток 2
Характеристика руйнувань будівель і обладнання
Додаток 3
Додаток 5
ПРАКТИЧНА РОБОТА 6
Методика виконання роботи
Оцінка хімічної обстановки, яка може скластися на місцевості під час аварії на хімічно-небезпечному об'єкті, включає:
• визначення розмірів та площі зони хімічного забруднення зони хімічного забруднення;
• визначення часу підходу хмари забрудненого повітря до відповідної межі чи об'єкту;
• визначення часу вражаючої дії СДОР;
• вибір способів захисту людей в зоні хімічного ураження.
Визначення часу підходу забрудненого повітря
Час підходу забрудненого повітря до відповідного об'єкту залежить від відстані R між місцем розливу отруйної речовини та об'єктом, а також від швидкості переносу (W) забрудненого повітря. Середня швидкість переносу забрудненого повітря залежно від умов наведена в таблиці 4. Тоді час підходу визначається так:
(6.2)
Оцінка способів захисту людей, що можуть потрапити в осередок
Г=23хО,6=13,8 км.
Оскільки відстань до хімічно-небезпечного об'єкту R=8км, то наш мікрорайон потрапляє в зону хімічного забруднення.
Ширина зони хімічного забруднення для інверсії
Ш=0,03хГ=0,03х13,8=0,414 км.
Площа зони хімічного забруднення відповідно
S=0,5хГхШ=0,5х13,8х0,414=2,86кв. км
2. Визначаємо час підходу хмари забрудненого повітря до мікрорайону.
Для заданих вихідних даних з таблиці 4 отримуємо швидкість переносу хмари:
W=4м/с
Розраховуємо час підходу хмари
3. Визначаємо час уражаючої дії СДОР.
Зважаючи на те, що значення тиску насичених парів (Рs) суттєво залежить від температури повітря (мал.2), а нам невідомо, в яку пору року може статися аварія, доцільно розглянути час уражаючої дії для теплої (t = 15 С°) і холодної ( t = -10 С°) пори року.
Оскільки нам відома площа розливу, розраховуємо швидкість випаровування отруйної речовини за формулою(6.4): взимку (t=-10°С, по графіку мал. 2 для фосгену Рs=50кПа):
влітку (t=+15°С, по графіку мал. 2 Рs=140кПа):
Визначаємо час уражаючої дії СДОР t yp за формулою (6.3).
Взимку:
влітку:
Таблиця 6.1 - Підсумкова таблиця
Розміри зони хімічного забруднення | t підхХВ. | Час уражаючої дії СДОР t yp годин | Час евакуації, tевак,хв | Час укриття в сховищі, tykp,xв | |||
Г,км | Ш/,км | Sзабр., кв.км | Влітку | Взимку | |||
9.2 | 0.276 | 1.27 | 33.3 | 0,35 | 1,0 | 10,2... 15,2 | 8...10 |
ВИСНОВКИ
1. Визначено, що Г=13,8км>R=8км, це означає, що мікрорайон потрапляє в зону хімічного забруднення.
2. Доцільні способи захисту людей (використання протигазів, евакуація, укриття в сховищі) обираються з таких міркувань:
2.1. Використання наявних протигазів є обов'язковим.
2.2. Резерв часу на евакуацію. Визначаємо за формулою (6.7) час руху людей за межі зони хімічного забруднення:
Враховуючи, що t підх. = 33,3 хв., по формулі (6.9) визначаємо можливість евакуації:
тобто люди встигнуть евакуюватися.
2.3. Резерв часу на укриття в сховищі. За формулою (6.10) визначаємо:
це означає, що люди встигнуть укритися в сховищі до приходу хмари забрудненого повітря.
2.4. Доцільним способом захисту людей є евакуація їх в безпечний район, де вони будуть перебувати в холодну пору щонайменше 60 хвилин, в теплу –щонайменше 21 хвилину.
Таблиця 6.2 - Глибина зони хімічного забруднення на відкритіймісцевості,км (швидкість вітру 1 м/с)
Найменування СДОР | Кількість СДОР в ємностях, т | |||||
При інверсії | ||||||
Хлор, фосген | Більше 80 | |||||
Аміак | 3,5 | 4,5 | 6,5 | 9,5 | ||
Сірчистий ангідрид | 4,5 | 12,5 | 17,5 | |||
При ізотермії | ||||||
Хлор, фосген | 4,6 | 11,5 | ||||
Аміак | 0,7 | 0,9 | 1,3 | 1,9 | 2,4 | |
Сірчистий ангідрид | 0,8 | 0,9 | 1,4 | 2,5 | 3,5 | |
При конвекції | ||||||
Хлор, фосген | 1.4 | 1,96 | 2,4 | 2,85 | 3,15 | |
Аміак | 0,21 | 0,27 | 0,39 | 0,5 | 0,62 | 0,66 |
Сірчистий ангідрид | 0,24 | 0,27 | 0,42 | 0,52 | 0,65 | 0,77 |
Таблиця 6.3 - Поправочні коефіцієнти для швидкості вітру понад 1м/с
Швидкість вітру, м/с | 2 м/с | 3 м/с | 4 м/с | |
Поправочний коефіцієнт | При інверсії | 0,6 | 0,45 | 0,38 |
При ізотермії | 0,71 | 0,55 | 0,5 | |
При конвекції | 0,7 | 0,62 | 0,55 |
Таблиця 6.4 - Середня швидкість переносу хмари забрудненого повітря W, м/с
Швидкість вітру, м/с | Інверсія | Ізотермія | Конвекція | |||
R<=10км | R>10км | R<=10км | R>10км | R<=10км | R>10км | |
2,2 | 1,5 | 1,5 | 1,8 | |||
4,5 | 3,5 | |||||
4,5 | 4,5 | |||||
- | - | - | - |
Таблиця 6.5 - Значення деяких параметрів СДОР
Тип СДОР | Молекулярна маса, М, г/моль | Густина р, т/м3 |
Хлор | 1,56 | |
Фосген | 1,42 | |
Аміак | 0,68 | |
Сірчистий ангідрид | 1,46 |
Додаток
Таблиця Д1. Варіанти вихідних даних для завдань оцінки хімічної обстановки
№ варіанту | Відстань до хімічно-небезпечного об'єкту, Я, км | Швидкість вітру, Vв,м/с | Стійкість повітряної маси | Вид СДОР | Маса розлитої СДОР, G, тонн | Площа розливу, S,м2 |
1. | інверсія | Хлор | ||||
2. | ізотермія | Фосген | ||||
3. | інверсія | Аміак | ||||
4. | інверсія | Сірчистий ангідрид | - | |||
5. | ізотермія | Хлор | ||||
6. | інверсія | Фосген | ||||
7. | інверсія | Аміак | ||||
8. | інверсія | Сірчистий ангідрид | - | |||
9. | ізотермія | Хлор | - | |||
10. | ізотермія | Хлор | - | |||
11. | інверсія | Аміак | ||||
12. | 2,5 | ізотермія | Аміак | - | ||
13. | ізотермія | Хлор | ||||
14. | 2,5 | ізотермія | Аміак | - | ||
15. | ізотермія | Хлор | ||||
16. | інверсія | Аміак | ||||
17. | ізотермія | Хлор | - | |||
18. | ізотермія | Хлор | - | |||
19. | інверсія | Фосген | - | |||
20. | інверсія | Хлор | ||||
21. | інверсія | Аміак | ||||
22. | ізотермія | Хлор | ||||
23. | ізотермія | Аміак | - | |||
24. | інверсія | Хлор | ||||
25. | конвекція | Фосген | - | |||
26. | 4,5 | інверсія | Сірчистий ангідрид | |||
27. | інверсія | Фосген | - | |||
28. | конвекція | Сірчистий ангідрид | ||||
29. | інверсія | Фосген | ||||
30. | ізотермія | Аміак | ||||
31. | інверсія | Сірчистий ангідрид | ||||
32. | ізотермія | Хлор | ||||
33. | інверсія | Аміак | ||||
34. | ізотермія | Хлор | ||||
35. | інверсія | Хлор | - |
Практична робота 7
Методика виконання роботи
Під оцінкою радіаційної обстановки розуміють розв'язання задач з визначення можливих доз радіації, допустимої тривалості перебування людей, можливих втрат особового складу формувань та населення вумовах радіаційного забруднення (РЗ), аналіз отриманих результатів та вибір найбільш доцільного варіанту дій, при якому виключається радіаційне ураження людей.
Типові задачі оцінки радіаційної обстановки
1. Визначення можливих доз радіації під час перебування в зоні РЗ.
2. Визначення припустимої тривалості перебування людей в зоні РЗ при встановленій дозі радіації.
3. Визначення можливих втрат людей під час перебування на забрудненій місцевості.
ПРИКЛАД 1
Аварія на ядерному реакторі типу ВВЕР сталася в 6.00 годин. Рівень
радіації в районі цеху (Кося=10) о 6 год. 15 хв. становив 100 Р/год. Яку дозу радіації отримає аварійна бригада за 3 год. робота у приміщенні цеху, якщо вони почнуть роботу через 2 години після аварії? Гранична доза опромінення, установлена на одну зміну роботи, дорівнює Дуст=10 P.
Висновок.
Доза радіації, яку отримає бригада під час ліквідації аварії становить 10,5Р,
що дещо перевищує установлену дозу 10 Р і потребує перегляду запропонованого режиму роботи.
ПРИКЛАД 2
Визначити допустиму тривалість роботи аварійної бригади в будинку з С×я =7, якщо роботи почнуться через 5 годин після аварії, а Р,=70 Р/год. На одну зміну роботи установлена гранична доза радіації Дуст =10 Р.
Розв’язок
1)Розраховуємо значення допоміжного параметру за формулою (7.10):
2) По графіках (додаток 2) для а=1 та tп=5години знаходимо допустиму тривалість роботи, яка дорівнює tp=2 год.
Висновок.
В заданих умовах аварійна бригада може працювати не більше 2 годин, при цьому вона отримає дозу радіації не більше 10Р.
ПРИКЛАД З
Визначити можливі втрати людей із аварійної бригади, яка з попередніх розрахунків може отримати під час аварійної роботи дозу радіації Дточ=80 Р. Відомо, що за два тижні до цього бригада отримала дозу радіації 32 Р.
Розв’язок.
1) Визначаємо залишкову дозу радіації (формула 7.11):
Р
2) Розраховуємо за формулою (7.12) сумарну дозу радіації:
Р
3) Визначаємо можливі втрати (див. таблицю 7.3). Втрати очікуються не більше 5% особового складу аварійної бригади.
Висновок.
Виконання аварійних робіт в наведених умовах приведе до можливих втрат, які не перевищать 5% від складу бригади. Наявність можливих втрат для даної аварійної ситуації є неприпустимою. Треба скоротити тривалість аварійних робіт або почати їх пізніше.
ДОДАТКИ
Додаток 1
Практична робота 8
Практична робота 9
Підсумкова таблиця
Кількість людей в працюючій зміні, чол. | Місткість сховища | Оцінка системи повітропостачання | Оцінка водопостачання | |||
Мп, ЧОЛ. | Мо, чол. | Nь, чол. | NІ, чол. | NІІ, чол. | Nb, чол. | |
4. Загальні висновки і рекомендації.
ПРИКЛАД
Оцінити, чи забезпечується надійний захист виробничого персоналу в сховищі під час можливих аварій.
Оцінюємо місткість захисної споруди.
Місткість сховища за площею (формула 9.1):
чол.
Оцінюємо місткість сховищ за об'ємом (формула 9.2):
чол.
Беремо найменше значення: 445 чол.
Висновок:Сховище здатне укрити працюючу зміну - 420 чол.
Контрольні запитання
1. Класифікація засобів індивідуального захисту (ЗІЗ).
2. Принцип роботи фільтруючих і ізолюючих протигазів.
3. Принцип роботи респіраторів.
4. Засоби захисту шкіри.
5. Медичні засоби захисту.
Рекомендована література
Основна і додаткова література
1. Основна література
1.1. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник / В.В. Бєгун, І.М. Науменко – К.: 2004 - 328 с.
1.2. Безпека життєдіяльності: Навч. посіб. / За ред. В.Г. Цапка. – 3-тє вид., стер. – К.: Знання, 2004. – 397 с.
1.3. Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: Навч. посіб. / За ред. Є.П. Желібо. 4-е вид. – К.: Каравела, 2005.- 344 с.
1.4. Желібо Є.П., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: Підручник. - К.: Каравела, 2006.- 288 с.
1.5. Стеблюк М.І. Цивільна оборона: Підручник.- 3-тє вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2004.- 490 с.
1.6. Шоботов В.М. Цивільна оборона: Навчальний посібник . – Київ: Центр навчальної літератури, 2004.- 439 с.
2. Додаткова література
2.1. Скобло Ю.С., Соколовська Т.Б., Мазоренко Д.І., Тіщенко Л.М., Троянов М.М. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник для вищих навчальних закладів ІІІ – ІV рівнів акредитації.- Київ: Кондор, 2003.- 424с.: іл.
2.2. Чирва Ю.О., Баб’як О.С. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник.- К.: Атака, 2001.-304 с.
2.3. Яремко З.М. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник.- Київ: Центр навчальної літератури, 2005.- 320с.
– Конец работы –
Используемые теги: Безпека, життєдіяльності0.052
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Безпека життєдіяльності
Если этот материал оказался полезным для Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Твитнуть |
Новости и инфо для студентов